МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ РЕГІОНАЛЬНИМИ СОЦІАЛЬНИМИ ПРОГРАМАМИ В УКРАЇНІ Автореферат

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, визначається стан її наукової розробки, розкривається зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами, формулюються мета, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, розкривається наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, наводяться відомості про їх апробацію та публікацію.

У першому розділі – «Теоретичні основи програмно-цільового планування на регіональному рівні» – узагальнюються існуючі науково-теоретичні та термінологічні аспекти програмно-цільового управління, розкрито сутність регіональних соціальних програм, досліджено підходи до формування механізму державного управління цільовими програмами на регіональному рівні.

Зарубіжний та вітчизняний досвід державотворення свідчать, що використання програмно-цільового методу забезпечує комплексність і безперервність соціально-економічних процесів при досягненні визначених цілей суспільного розвитку на основі використання наявних ресурсів та узгодження інтересів суб’єктів соціально-економічних процесів. Для програмно-цільового методу характерним є те, що він забезпечує одночасну реалізацію двох типів інтеграції соціальних та економічних процесів: просторової, коли потрібно об'єднати зусилля суб'єктів, що належать до різних галузей, регіонів або форм власності, і часової, коли потрібно домогтися чіткої послідовності та єдності різних етапів (стадій) спільного прямування до мети, передбаченою програмою.

Доведено, що серед цільових програм, через які реалізується даний метод, особливу роль у забезпеченні сталого суспільного розвитку відіграють регіональні соціальні програми – системи взаємопов’язаних дій або заходів, забезпечені матеріальними та організаційними ресурсами і спрямовані на розв'язання важливих соціальних проблем регіонального розвитку і досягнення певного соціального ефекту для тих груп населення, на які спрямована дія даної програми.

У процесі дослідження встановлено, що науково-методичні засади організації державного управління регіональними соціальними програмами базуються на систематизації їх класифікаційних ознак. Основні класифікаційні ознаки регіональних соціальних програм об’єднано у три групи: ознаки, властиві усім цільовим програмам (змістовна спрямованість, термін дії, характер організаційно-економічних зв’язків між програмними заходами та їхніми виконавцями, галузева орієнтація), притаманні регіональним програмам (природа поширення, підстави виникнення, адміністративно-територіальне розповсюдження), властиві для соціальних програм (цільова спрямованість, рівень комплексності, коло виконавців та осіб, охоплених програмою, критерії відбору реципієнтів).

Процеси державного управління регіональними цільовими програмами здійснюються на всіх етапах їх життєвого циклу (від ініціювання розробки програми – до її остаточного завершення) і можуть бути поділені за об’єктами застосування на шість основних груп: конфігурація програми, часові та вартісні параметри програми, кадри, комунікації, програмні відхилення.