РОЛЬ ПРАВОВОЇ СВІДОМОСТІ У РОЗВИТКОВІ ПРАВОВОЇ ДЕМОКРАТИЧНОЇ ДЕРЖАВИ Автореферат

Актуальність теми. Аналіз процесів становлення і розвитку України як правової та демократичної держави, який здійснюється сучасною юридичною наукою, відіграє одну з ключових ролей як під час державотворення і правотворення в Україні в цілому, так і у розвиткові юридичної науки, а також окремих галузей права України. При цьому зверхнє ставлення до питань розвитку правової свідомості спричиняє у державотворчій і правотворчій практиці цілий ряд небезпечних явищ, які породжують розрив між об’єктивним правом і тим, як саме воно реалізується, трансформується і осмислюється на суб’єктивному рівні. Коли цей розрив сягає критичної позначки відбувається відторгнення як окремих правових цінностей, так і права в цілому на рівні його суб’єктивного сприйняття та оцінки, що на практиці означає посилення тенденцій до правового нігілізму, редукцію ролі права й уповільнення процесів постання України як правової та демократичної держави.

Водночас розбудова цілісної наукової теорії, яка б відображала розвиток права у сучасному суспільстві, не може обмежуватись суто нормативними аспектами аналізу об’єктивного права. Це пояснюється не лише тим, що поняття права є значно ширшим ніж сукупність позитивних правових норм, а й тим, що правове життя суспільства охоплює ще й суб’єктивну сферу, де відбувається осмислення права, його оцінка і пізнання. Через цю причину особливої теоретичної актуальності набуває проблема чіткого визначення тих базових наукових понять і категорій, які відображають суб’єктивні елементи у сприйнятті права і дають змогу пояснити вплив правової свідомості на розвиток державотворчих і правотворчих процесів. Це суттєво актуалізує потребу у розробленні узагальненого поняття правової свідомості, яке б дало можливість інтегрувати ті методологічно плідні ідеї, що представлені у сучасних теоретико-правових дослідженнях. У практичному плані слід зазначити, що будь-які спроби розроблення дієвої концептуальної основи для розвитку правової свідомості унеможливлюються за відсутності чіткого аналітичного розроблення тих понять, які дають змогу встановити сутність правової свідомості, її зміст, її роль у розвиткові правової демократичної держави. Водночас, наголошуючи на негативній ролі такого феномена, як правовий нігілізм і його руйнівному впливі на основи правової державності й демократії, ми вказуємо на необхідність дослідження сутності правового нігілізму як одного з проявів «спотвореної правової свідомості».

Характеризуючи ступінь наукового опрацювання досліджуваної проблеми та її джерельну базу, необхідно зазначити, що питання правової свідомості й специфіки її розвитку розроблялись у працях вітчизняних юристів і правознавців, насамперед у контексті аналізу праворозуміння, правової культури, правової системи, правового регулювання та його механізмів, розвитку правової освіти, утвердження нового типу правової ідеології. У цьому сенсі маємо назвати такі імена, як: В. Буткевич, Л. Герасіна, І.Голосніченко, Р. Гринюк, С.Гусарєв, О. Данильян, А.Дмитрієв, В.Дудченко, Ю.Калиновський, М.Козюбра, О.Кресін, Г.Лаврик, В.Лемак, С. Максимов, В.Медведчук, О.Мурашин, Ю. Оборотов, Н.Оніщенко, Н.Пархоменко, О.Петришин, С.Погребняк, П. Рабінович, В.Селіванов, В.Сіренко, О.Скрипнюк, В.Тацій, М.Теплюк, В. Тимошенко, Ю.Фрицький, М. Хаустова, М. Цвік, О.Шевченко, Ю.Шемшученко, О.Ющик, І.Яковюк.

Серед дисертаційних досліджень вітчизняних авторів, у яких набули висвітлення ті чи інші аспекти юридичного, філософського або соціологічно-психологічного аналізу типів і рівнів правової свідомості у її зв’язку з процесами правового регулювання, правовою культурою тощо, слід згадати праці Д. Андреєва, О. Атоян, Н. Коваленко, Ю. Легези, П. Макушева, В. Мухіна, В. Демичевої, М. Цимбалюка, М. Черкас, А. Бови, Н. Мануйло, В. Войтова. Щодо досліджень російських авторів, які належать до цієї категорії, слід назвати праці Д. Марченка, З. Каландарішвілі, Л. Кумикової, З. Кочесокова, С. Пискунової, А. Аверіна, Д. Безносова, Р. Кузнєцова, С. Іванової, В. Сафронова, Р. Рябцева, В. Нікітяєвої, В. Петрова, В. Малахова, Я. Мезенцевої.

Однак, незважаючи на існування великої кількості досліджень конкретних проблем, пов’язаних із розвитком правової свідомості та її трансформаціями, слід визнати, що питання ролі правової свідомості, а також її впливу на становлення і утвердження правової демократичної держави ще не були висвітлені у сучасній вітчизняній юридичній науці, що надзвичайно підвищує актуальність дисертації й робить зазначене дослідження необхідною складовою загальних теоретико-правових пошуків у сучасній Україні.