Економічна оцінка виробничого потенціалу машинобудівного підприємства Автореферат

Актуальність теми. Машинобудівний комплекс займає вагоме місце в промисловості України. Стійкий розвиток машинобудівних підприємств формується під впливом різноманітних зовнішніх і внутрішніх факторів. Внутрішнє середовище розвитку підприємства, перш за все, складається з комплексу взаємопов'язаних елементів виробничої діяльності, тому сучасний аналіз ефективності розвитку машинобудівного підприємства має містити економічну оцінку його виробничого потенціалу. Ці обставини вимагають створення науково обґрунтованих методичних підходів до оцінки, формування, розвитку та ефективності використання виробничого потенціалу. Перспектива інтеграції України до Європейського Союзу обумовлює необхідність впровадження в практику вітчизняних підприємств як досвіду розвинених країн щодо ефективного використання виробничих ресурсів, так і розробки власного практичного інструментарію оцінки виробничого потенціалу в цілому з метою більш ефективного його використання.

Питання аналізу, формування та використання виробничого потенціалу підприємств та організацій досліджені у роботах вітчизняних та зарубіжних науковців, зокрема, таких як: Абалкін Л.І., Андрійчук В.Г., Ареф’єва О.В., Василенко Ю.В., Гончаров В.М., Должанський І.З., Донець Ю.Ю., Жаров А.В., Загорна Т.О., Іванов М.І., Ілляшенко С.М., Іщук C.O., Косенко О.П., Кущев В.Ю., Лапін Є.В., Олексюк О.І., Орлов П.А., Отенко І.П., Перерва П.Г., Рєпіна І. М., Федонін О. С., Хохлов М.П., МакГоуэн К., Марка Д., Нівен П.Р., Портер М.,
Райан Б. та ін.

Разом з тим, слід зазначити, що питання розробки методичних підходів до формування економічної оцінки виробничого потенціалу ще неповністю вирішені або залишаються дискусійними. Особливої уваги заслуговує проблема формування показників його економічної оцінки. Фактично вивчення проблематики оцінки виробничого потенціалу підприємства здійснюється в розрізі окремих його складових (кадри, основні та оборотні фонди, інноваційна складова та ін.) при недостатності комплексної оцінки виробничого потенціалу як складної системи, що функціонує, розвивається та має оцінюватися з урахуванням синергетичного ефекту. Недостатність чітких науково обґрунтованих методичних підходів до формування комплексної економічної оцінки виробничого потенціалу машинобудівних підприємств з точки зору забезпечення ефективності їх функціонування в поточному періоді та в перспективі, створення умов реалізації стратегії розвитку, практична значущість економічного оцінювання виробничого потенціалу підприємства та розроблення рекомендацій з поліпшення його використання зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота відповідає тематичній спрямованості наукових розробок, що здійснювалися кафедрою економіки Кременчуцького державного університету імені Михайла Остроградського (з 21.08.2010р. – Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського) за госпдоговірними темами: «Перспективний аналіз розвитку промисловості регіону» (СПД-ФО Марченко, м. Кременчук, ДР № 0110U103599, 2010 р.); «Формування системи інноваційно-інвестиційного розвитку регіону в умовах кризових явищ в економіці» (СПД-ФО Нападайло, м. Кременчук, ДР № 0110U003597, 2010р.). За названими темами здобувачем досліджено теоретичні положення формування виробничого потенціалу підприємств; запропоновано засоби визначення його раціональної структури; розроблено методичні засади оцінки рівня використання виробничого потенціалу на базі застосування графоаналітичних моделей; запропоновано методичні підходи до формування кількісної оцінки виробничого потенціалу підприємства.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у розвитку теоретичних основ та розробці методичних підходів до формування економічної оцінки виробничого потенціалу на прикладі машинобудівних підприємств Кременчуцького регіону. Поставлена мета зумовила вирішення наступних завдань:

1. узагальнити існуючі теоретичні підходи щодо економічної категорії «виробничий потенціал підприємства» з метою уточнення її визначення;

2. ввести в економічну термінологію поняття «якість виробничого потенціалу», як сукупності його ідентифікованих властивостей;

3. сформувати систему показників оцінювання рівня виробничого потенціалу машинобудівного підприємства;

4. розробити цілісну модель визначення раціональності поєднання складових виробничого потенціалу на базі збалансованої системи показників;

5. запропонувати економіко-математичну модель визначення рівня якості виробничого потенціалу;

6. розробити графоаналітичний підхід до оцінки виробничого потенціалу машинобудівного підприємства;

7. запропонувати засоби кількісної оцінки виробничого потенціалу машинобудівного підприємства при прогнозуванні параметрів його розвитку.

Об’єктом дослідження є процес формування економічної оцінки виробничого потенціалу машинобудівних підприємств на сучасному етапі розвитку економіки України.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти формування економічної оцінки виробничого потенціалу машинобудівного підприємства.

Методи дослідження. Методологічну та теоретичну основу дисертаційного дослідження формують фундаментальні положення економічної теорії, досягнення вчених-економістів у сфері управління потенціалом підприємства. Для вирішення поставлених в дисертаційному дослідженні завдань використовуються методи: аналіз, синтез, історико-логічний – для дослідження еволюції підходів визначення категорії «виробничий потенціал» підприємства; SWOT-аналізу – для розробки методичних рекомендацій щодо аналізу впливу чинників внутрішнього та зовнішнього середовища в загальній системі формування економічної оцінки виробничого потенціалу; статистичного аналізу, групування та узагальнення – для діагностики стану та динаміки показників економічної оцінки виробничого потенціалу машинобудівного підприємства; експертних оцінок – для визначення питомої ваги показників оцінки окремих складових виробничого потенціалу; моделювання й прогнозування – для оцінки можливостей розвитку виробничого потенціалу машинобудівного підприємства як цілісної системи з метою оцінки можливостей та забезпечення його подальшого розвитку; кореляційно-регресійного аналізу – для обґрунтування впливу окремих показників економічної оцінки виробничого потенціалу машинобудівного підприємства на сукупний результат його діяльності. Інформаційною базою дослідження є офіційні матеріали Державного комітету статистики України; законодавчі, нормативні акти; інформативно-аналітичні матеріали та науково-методичні розробки, а також, власні дослідження здобувача і результати їх обробки.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в наступному:

вперше

запропоновано методичний підхід до оцінки виробничого потенціалу машинобудівного підприємства на основі комплексного визначення рівня його якості, з урахуванням параметрів гнучкості, стійкості, інноваційності та санаційної спроможності, що, на відміну від існуючих підходів, дає можливість оцінити не тільки поточний стан виробничого потенціалу, а і його спроможність забезпечити реалізацію відповідних стратегій розвитку підприємства;

удосконалено

методичні рекомендації з діагностики раціонального поєднання основних складових виробничого потенціалу машинобудівного підприємства, відмінністю яких є формування шкали оцінки рівня збалансованості складових виробничого потенціалу з можливостями стратегічного розвитку підприємства;

науково-практичні підходи до кількісної оцінки виробничого потенціалу машинобудівного підприємства, які ґрунтуються на узагальнюючих оціночних показниках окремих складових виробничого потенціалу, що диференційовані за принципами збалансованої системи показників та, на відміну від існуючих підходів, сприяють формуванню більш достовірної комплексної оцінки виробничого потенціалу з врахуванням проміжних результатів діяльності підприємства;

дістали подальшого розвитку

визначення економічної сутності категорії «виробничий потенціал підприємства» як системи, що, на відміну від існуючих підходів, дозволяє з більшою достовірністю формувати базу подальшого розвитку підприємства з урахуванням тенденцій науково-технічного прогресу та прогресивності управлінського механізму та створює підґрунтя врахування особливостей окремих складових потенціалу при формуванні та оцінці можливостей розвитку підприємства;

характеристики виробничого потенціалу, в склад яких, на відміну від існуючого підходу, введена специфічна ознака – конгломеративність, що створює підґрунтя для врахування індивідуальних особливостей його елементів при оцінці виробничого потенціалу як складної динамічної системи;

концептуальні положення по оцінці існуючого стану і перспектив розвитку виробничого потенціалу машинобудівних підприємств, особливістю яких є удосконалення відповідних методів оцінки з використанням економіко-математичних моделей, що дає можливість більш достовірно окреслити показники визначального характеру на основі виявлення закономірностей та тенденцій розвитку чинників найсуттєвішого впливу.

Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в роботі теоретико-методичні положення та запропоновані практичні рекомендації є основою для більш досконалої порівняно з існуючою економічної оцінки виробничого потенціалу машинобудівних підприємств. Врахування в діяльності планово-економічних служб машинобудівних підприємств Кременчуцького регіону запропонованих в дослідженні методичних підходів щодо формування економічної оцінки виробничого потенціалу на базі комплексного підходу дозволить здійснювати прогнозування розвитку виробничого потенціалу за рахунок змін його якісних характеристик. Пропоновані аналітичні процедури сприяють підвищенню якості аналізу виробничого потенціалу машинобудівного підприємства в цілому та виявлення тих складових, що є «вузьким місцем» та потребують удосконалення при подальшому розвитку підприємства.

Базові результати дослідження, пропоновані методичні підходи знайшли своє практичне застосування при прийнятті управлінських рішень щодо оцінки та розвитку виробничого потенціалу в цілому, його окремих складових при прогнозуванні можливостей стратегічного розвитку на ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод» (м. Кременчук, акт впровадження від 22.04.2010 р.), на ВАТ «Кременчуцький завод дорожніх машин» (м. Кременчук, акт впровадження від 18.03.2010 р.). Основні теоретичні та методичні розробки використовуються при викладанні у Кременчуцькому національному університеті імені Михайла Остроградського навчальних дисциплін «Економіка підприємства», «Планування діяльності підприємства», «Потенціал підприємства: його формування та оцінка», «Управління потенціалом підприємства», «Внутрішній економічний механізм підприємства» (акт впровадження № 70-10 / 520 від 21.04.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, у якій запропоновано підхід до формування методичних засад щодо розв’язання питань оцінки виробничого потенціалу машинобудівних підприємств України. Здобувачеві належать наведені в дисертації наукові результати, пропозиції та висновки, серед яких: обґрунтування запропонованих підходів щодо оцінки якості та рівня використання виробничого потенціалу, раціональності поєднання його складових як елементів комплексної економічної оцінки.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, результати, висновки та пропозиції, що містяться в дисертації доповідалися на: XII міжнародній науково-практичній конференції «Проблемы и перспективы инновационного развития экономики» (м. Скадовськ, 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Перспективи розвитку ринку науково-технічної продукції України та країн Африки» (м. Київ, 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми праці та соціальних технологій у промисловому регіоні: теорія та практика» (м. Луганськ, 2008 р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Управління інноваційним розвитком в Україні: проблеми, перспективи, ризики» (м. Львів, 2010 р.); ІV Міжнародній науково-практичній конференції «Підприємницька діяльність в Україні: проблеми розвитку та регулювання (м. Київ, 2010 р.).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 16 наукових праць, з них 11 – у фахових наукових виданнях ВАК України.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, 3-х розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації – 220 сторінок друкованого тексту. Дисертація містить 36 таблиць, з них 26 за текстом, 10 – на 13 окремих сторінках; 21 рисунок, з них 18 рисунків за текстом, 3 – на 3 окремих сторінках, список використаних джерел зі 176 найменувань на 18 сторінках, 7 додатків на 17 сторінках.