ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК ТРУДОРЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ Автореферат

Актуальність теми. Людський фактор виробництва, трудовий потенціал країни, регіону в сучасних умовах господарювання мають ключове значення для піднесення економіки країни та її входження у світовий простір. Так, удосконалення управління трудоресурсним потенціалом вимагає безперервного розвитку й нагромадження людського капіталу, повного й ефективного використання робочої сили на всіх рівнях господарювання.

Складність і суперечливість трансформацій ринкових відносин в Україні зумовлюють зростання значущості та важливості цілеспрямованого формування й розвитку трудоресурсного потенціалу з метою забезпечення конкурентних переваг і підвищення ефективності вітчизняних промислових підприємств. Останні функціонують в умовах жорсткої конкурентної боротьби, що визначає потребу відслідковувати ситуацію як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, постійно оцінювати відповідність трудоресурсного потенціалу працівників, підрозділів, служб та в цілому промислового підприємства завданням забезпечення конкурентоспроможності підприємства, продукції й персоналу, який здатний на високому професійному рівні вирішувати складні поточні та стратегічні завдання щодо інноваційно-інвестиційного розвитку корпоративних структур.

Зазначені проблеми призвели до виникнення суперечності між потребами виробництва, що динамічно змінюються, і професійно-кваліфікаційною структурою персоналу; зниження рівня потенційних можливостей трудових ресурсів промислових підприємств. Тому виникла актуальна та нагальна потреба в переосмисленні теоретичних положень щодо формування й розвитку трудоресурсного потенціалу акціонерних товариств промисловості, розробці сучасних методичних підходів і практичних рекомендацій з метою оновлення та подальшого розвитку потенційних можливостей трудових ресурсів промисловості, їх якісного й кількісного складу, реалізації стратегічних і поточних цілей організації, регіону, країни, а також інститутів права та стану ринку праці.

Значний внесок у дослідження процесів та проблем розвитку людського капіталу зробили такі видатні представники різних наукових шкіл: Г. Беккер, І. Бен-Порета, М. Блауг, С. Боулс, Б. Вейсброд, К. Маркс, Л. Маршал, Дж. Мінцер, Л. Хансен, Т. Щульц та ін.

Питання щодо трудових ресурсів, робочої сили, зайнятості та трудового потенціалу ґрунтовно досліджували такі українські й російські науковці, як: В.В. Авдєєв, Ю.І. Арсеньєв, В.А. Бортник, Б.М. Генкін, Т.Ю. Давидова, М.І. Долішній, М.Б. Дуракова, І.Ф. Зінов’єв, Ф.В. Зінов’єв, А.Я. Кибанов, Н.С. Краснокутська, В.М. Порохня, С.Г. Струмілін, О.І. Цимбал, С.І. Шелобаєв, Т.В. Щекін та ін.

Однією з головних генеруючих складових у процесі забезпечення реалізації моделі інноваційно-інвестиційного розвитку економіки країни, регіонів та промислових підприємств є трудові ресурси, трудоресурсний потенціал тощо. Тому актуалізуються питання щодо подальших досліджень категорії “трудоресурсний потенціал” у корпоративній проблематиці за рахунок систематизації теоретичних засад, науково-методичних підходів і практичних рекомендацій з формування та розвитку трудоресурсного потенціалу акціонерних товариств металургії в умовах мінливого зовнішнього середовища.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Класичного приватного університету за темою “Організаційно-економічні засади формування та розвитку потенціалу суб’єктів господарювання в умовах ринкової економіки” (номер державної реєстрації 0106U000450). Внесок автора полягає в удосконаленні теоретичних, методичних підходів і практичних рекомендацій щодо формування та розвитку трудоресурсного потенціалу підприємств промисловості. Також дисертація виконана в межах науково-дослідної теми Класичного приватного університету “Стратегія управління людським потенціалом на макро- та мікроекономічному рівнях” (номер державної реєстрації 0107U004192), де автором запропоновано систему управління трудоресурсним потенціалом акціонерних товариств металургійної галузі.

Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є теоретико-методичне обґрунтування та розробка практичних рекомендацій щодо формування й розвитку трудоресурсного потенціалу акціонерних товариств металургійної галузі.

Для досягнення зазначеної мети поставлено такі завдання:

– визначити походження, сутність категорії “трудоресурсний потенціал акціонерного товариства” та його структуру;

– розробити систему управління трудоресурсним потенціалом акціонерного товариства;

– удосконалити методичний підхід до стратегічного планування трудоресурсного потенціалу корпоративної структури;

– визначити стан трудоресурсного потенціалу акціонерних товариств металургійної галузі та оцінити ефективність його використання;

– удосконалити метод оцінювання трудоресурсного потенціалу працівників акціонерного товариства, який заснований на використанні компетенцій;

– удосконалити метод до впровадження проекту “офіс-кайзен” за рахунок трансформаційної перебудови організаційних складових;

– запропонувати методичний підхід до оцінювання індивідуального рівня конкурентоспроможності працівників акціонерного товариства;

– удосконалити концептуальний підхід до підвищення якості трудових ресурсів з метою розвитку трудоресурсного потенціалу акціонерного товариства.

Об’єктом дослідження є процес формування та розвитку трудоресурсного потенціалу акціонерних товариств.

Предметом дослідження є теоретико-методичні підходи й практичні рекомендації щодо формування та розвитку трудоресурсного потенціалу акціонерних товариств металургійної галузі в умовах ринкової економіки.

Методи дослідження. Теоретичною й методологічною основою дисертаційної роботи є положення економічної теорії, макро- та мікроекономіки, сучасні концепції менеджменту.

У ході дослідження використано такі загальнонаукові та спеціальні методи: системно-структурний аналіз (для уточнення й упорядкування термінології в понятійному апараті трудоресурсного потенціалу підприємств, визначення сутності цієї категорії); фінансово-економічний аналіз (для оцінювання фінансово-економічних показників, що визначають трудоресурсний потенціал акціонерних товариств); організаційно-управлінський аналіз (для аналізу систем управління трудоресурсним потенціалом, виявлення проблем та оцінювання рівня трудоресурсного потенціалу підприємств); ситуаційний аналіз (для виявлення, аналізу й оцінювання сильних, слабких сторін формування та розвитку трудоресурсного потенціалу); факторний аналіз (для аналізу чинників впливу на структурний, споживчий і людський капітал на досліджуваних підприємствах); метод експертних та рейтингових оцінок (для оцінювання рівня трудоресурсного потенціалу металургійних підприємств).

Емпіричною й фактологічною основою наукового дослідження є праці зарубіжних і вітчизняних авторів з питань управління потенціалом підприємств, управління персоналом, корпоративного управління, стратегічного менеджменту, нормативні та законодавчі акти, наукова монографічна література, статистичні дані Держкомстату України, результати аналітичних і соціологічних досліджень металургійних підприємств України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні та подальшому розвитку теоретико-методичних підходів і практичних рекомендацій щодо формування та розвитку трудоресурсного потенціалу акціонерних товариств. Основні положення дисертації, що визначають її наукову новизну, полягають у такому:

вперше:

– визначено сутність поняття “трудоресурсний потенціал акціонерного товариства” як складної категорії, інтегрованої складової сукупного економічного потенціалу корпоративної структури, яка має властивості цілісності якісних і кількісних характеристик, міру сукупної наявної та потенційної здатності персоналу до праці загалом, персоналу функціональних підрозділів, відокремлених фірм, що дає змогу за рахунок взаємодії здатностей, можливостей і компетенцій персоналу отримувати ефект синергії та бути джерелом розвитку як сукупного економічного потенціалу, так і акціонерного товариства в цілому;

удосконалено:

– систему управління трудоресурсним потенціалом акціонерного товариства, яка, на відміну від існуючих, являє собою сукупність форм, методів, засобів східчастої системи безперервного нарощування трудового потенціалу за рахунок складових: професійна орієнтація, система освіти, адаптація персоналу – та передбачає внутрішньопрофесійну, міжпрофесійну, лінійно-функціональну й соціальну форми професійно-кваліфікаційного руху персоналу, що дає змогу задовольнити потреби акціонерного товариства в конкурентоспроможних працівниках;

– методичний підхід до стратегічного планування трудоресурсного потенціалу акціонерного товариства, який, на відміну від існуючих, формується на основі цілей та прогнозування умов функціонування металургійних підприємств, що дає змогу постійно нарощувати трудоресурсний потенціал і забезпечувати постійне підвищення компетенцій та конкурентоспроможності персоналу;

– метод оцінювання трудоресурсного потенціалу працівників акціонерного товариства, який, на відміну від існуючих, заснований на використанні компетенцій та включає такі етапи, як формування базових (еталонних) компетенцій для тієї чи іншої посади; виявлення досягнутого рівня трудового потенціалу; визначення рівня відхилень трудового потенціалу робітників та інтегрального показника відхилень, що дає змогу акціонерному товариству сформувати пріоритетні напрями розвитку трудоресурсного потенціалу;

– концептуальний підхід до підвищення якості трудових ресурсів та розвитку трудоресурсного потенціалу акціонерного товариства, що, на відміну від існуючих, визначає нагальну необхідність формування системи взаємозв’язку корпоративних програм підвищення якості персоналу й системи стратегічного планування корпоративної структури, що дає змогу підвищити рівень централізації навчання кадрів за напрямами розвитку АТ: реорганізація, технічне переозброєння, реконструкція, зміни масштабів виробництва та організаційних структур управління;

набули подальшого розвитку:

– методичний підхід до оцінювання індивідуального рівня конкурентоспроможності працівників акціонерного товариства, який, на відміну від відомих, характеризує ступінь відповідності їх властивостей і якостей вимогам функціонального та предметного поділу праці, що дає змогу провести об’єктивне порівняльне оцінювання як робітників, службовців, так і керівників різних ієрархій управління та сфер діяльності; визначити їх рівень щодо вимог ринку праці й оптимізувати чисельність;

– метод до впровадження проекту “офіс-кайзен” за рахунок трансформаційної перебудови організаційних складових і створення офісних та адміністративних процесів і робочих груп, які виконують функції кадрової політики, що дає змогу оптимізувати наявні процеси шляхом скорочення поверхових витрат, підвищення точності управлінського обліку та фінансового аналізу, швидкості і якості релевантної інформації, що сприяє формуванню стійкої системи акціонерного товариства та нарощуванню її конкурентних переваг.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблені теоретико-методичні підходи доведені до рівня конкретних методик і практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення рівня формування та розвитку трудоресурсного потенціалу акціонерних товариств металургійного комплексу як вагомого чинника реалізації стратегії інноваційно-інвестиційного розвитку економіки регіону, країни.

Наукові результати дослідження знайшли практичне впровадження в діяльності окремих акціонерних товариств металургійної галузі, зокрема ВАТ “ЗАлК” (довідка № 273-4 від 08.09.2010 р.), ВАТ “Дніпроспецсталь” (довідка № 1277 від 17.12.2010 р.), ВАТ “Запоріжсталь” (довідка № 364/1 від 14.10.2010 р.), при розробці стратегії розвитку трудоресурсного потенціалу та стратегічного планування трудоресурсного потенціалу акціонерних товариств металургійного комплексу.

Результати дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Класичного приватного університету при викладанні дисциплін: “Менеджмент організацій”, “Управління потенціалом підприємств” (довідка № 431 від 27.12.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею здобувача, в якій викладено та науково обґрунтовано теоретико-методичні підходи й практичні рекомендації щодо формування та розвитку трудоресурсного потенціалу акціонерних товариств. Наукові положення, рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором особисто. Опубліковані в співавторстві наукові праці наведені окремо в списку опублікованих праць, де вказано особистий внесок здобувача.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення й висновки наукового дослідження обговорювалися та одержали схвалення на міжнародних науково-практичних конференціях: “Управління економічним потенціалом регіону” (м. Запоріжжя, 2009 р.), “Проблеми та перспективи соціально-економічного розвитку України” (м. Семфірополь, 2009 р.), “Наука і вища освіта” (м. Запоріжжя, 2010 р.), “Трансформаційні процеси в економіці держави та регіонів” (м. Запоріжжя, 2010 р.).

Публікації. За результатами наукового дослідження автором опубліковано 10 наукових праць загальним обсягом 4,0 друк. арк. (особисто автору належить – 3,10 друк. арк.), у тому числі 6 статей у наукових фахових виданнях та 4 тези за матеріалами конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг роботи – 251 сторінка. Дисертація містить 28 таблиць, 37 рисунків, 6 додатків. Список використаних джерел включає 196 найменувань та займає 15 сторінок.