ВПРОВАДЖЕННЯ СИНЕРГЕТИЧНОГО ПІДХОДУ В УПРАВЛІННЯ ПРАЦЕОХОРОННОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА ПОШТОВОГО ЗВ’ЯЗКУ

summary

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, методологічну базу, розкрито наукову новизну, практичне значення й відомості щодо апробації одержаних результатів.

У першому розділі «Складові парадигми кадрової політики в системі управління соціально-економічним розвитком підприємства» досліджено змістовну характеристику теорії та практики кадрового менеджменту, розкрито та обґрунтовано соціальні цінності як керуючий  параметр управління працеохоронною діяльністю підприємства, досліджено теоретичні аспекти категорії «безпека» в контексті управління охороною праці.

Визначено, що основою концепції кадрового менеджменту є дедалі вагоміша роль особистості працівника, формування його мотиваційних установок, спрямованих на вирішення стратегічних завдань розвитку, які постають перед підприємствами, завдяки регулюванню його поведінки відповідно до установлених правил.

Система кадрового менеджменту містить підсистеми: умов праці; оформлення та обліку кадрів; планування, прогнозування і маркетингу персоналу; розвитку кадрів; аналізу та розвитку засобів стимулювання праці; юридичних послуг; розвитку соціальної інфраструктури тощо. Серед них виділено підсистеми, що стосуються предмета дослідження, а саме: контроль за дотриманням умов праці, узгодження трудових стосунків, аналіз і стимулювання праці, підготовка та підвищення кваліфікації кадрів, розвиток соціальної інфраструктури. Показано, що ефективність управління такими підсистемами, які є органічними складовими управління працеохоронною діяльністю, сприяє зниженню плинності кадрів, підвищенню витривалості працівників та продуктивності праці, регулюванню поведінки працівників через створення для них комфортних умов праці, реалізації комплексу заходів для запобігання нещасним випадкам та профзахворюванням.

На основі систематизації теорії та практики кадрового менеджменту в першому розділі дисертації визначено необхідність впровадження управління охороною праці як однієї з функцій системи управління персоналом, що дасть змогу підвищити ефективність вирішення всього спектра соціально-економічних проблем підприємства, зокрема й працеохоронних. Підкреслено, що це завдання можна реалізувати завдяки керуючому параметру: наявності високого рівня соціальних цінностей у керівника підприємства, діяльність якого має бути спрямована на ідентифікацію та мінімізацію наявних потенційних небезпек.

Доведено, що система охорони праці є системою соціальною. Установлено, що оскільки на еволюцію будь-якої соціальної системи впливає зміна керуючих параметрів, то для ефективного розвитку управління охороною праці найважливішим з них має бути ступінь зовнішнього впливу соціальних цінностей людського чинника на організаційну поведінку. З’ясовано, що темпи розвитку охорони праці реально пов’язані з культурою, що панує в суспільстві, з тими цінностями, які сповідують більшість керівників різних рівнів. З таких позицій соціальні цінності розглядаються не як знання керівника про працівників підприємства, а як значення, яке вони мають для нього.

Показано, що в причинново-наслідковому ланцюзі нещасних випадків варто виділяти безпосередню й основну його причину, яка криється в тих компонентах, що відповідають за властивості та якості людини, характеристики техніки та зовнішнього середовища. З’ясовано, що тільки встановлення основної причини та розроблення заходів профілактики щодо її усунення забезпечує запобігання подібним подіям у майбутньому. Профілактика, спрямована на безпосередню причину, неефективна. З огляду на зазначене доведено, що неможливо заздалегідь спрогнозувати майбутній розвиток системи охорони праці, але можна розпізнати та впливати на тенденції її динамічного розвитку.

Досліджено теоретичні аспекти категорії «безпека» в контексті управління охороною праці підприємства. Відзначено, що необхідність прийняття управлінських рішень керівником підприємства передбачає дослідження та зрозуміле трактування ключових понять охорони праці: безпека та небезпека, які по суті є випадкові явища. Концептуальним пунктом теорії безпеки з погляду охорони праці є твердження: немає й не може бути абсолютної безпеки, тобто ймовірність небезпеки ніколи не дорівнює нулю, а ймовірність безпеки ніколи не дорівнює одиниці.

Відзначено, що людина може тільки змінити ймовірність відхилення від того, що вона вважає правильним, за рахунок навчання, тренування, технічних засобів, виховання тощо, але повністю виключити їх вона не в змозі. Певна ймовірність неправильної поведінки людини існує завжди, а в разі власне розумових процесів вона ще й надто висока. Встановлено, що основним шляхом підготовки психіки працівника до дій у конкретних небезпечних виробничих ситуаціях є постійне навчання та тренування з питань охорони праці для переведення його дій на рівень стереотипів.

У другому розділі «Особливості функціонування системи управління працеохоронною діяльністю УДППЗ «Укрпошта» відповідно до принципів синергетики» розглянуто загальну характеристику галузі поштового зв’язку в контексті управління охороною праці, наведено результати аналізу показників виробничого травматизму та визначено їх достовірність у діяльності УДППЗ «Укрпошта», сформульовано та обґрунтовано авторське синергетичне бачення управління працеохоронною діяльністю підприємства поштового зв’язку.

Управління персоналом УДППЗ «Укрпошта» має бути спрямовано на забезпечення контролю та моніторингу робіт з підвищеною небезпекою, оскільки частка робітників від загальної чисельності персоналу становить 71,9%. Визначено, що частка працівників, які працюють у шкідливих і небезпечних умовах праці, від середньооблікової чисельності штатних працівників УДППЗ «Укрпошта» завдяки виконанню щорічних комплексних заходів постійно зменшується: від 0,76% у 1995 р. до 0,09 у 2010 р.

За результатами розгорнутого аналізу визначено динаміку показників  виробничого травматизму та їх достовірність у  діяльності УДППЗ «Укрпошта», оскільки неможливо здійснювати ефективне управління працеохоронною діяльністю не ідентифікуючи небезпеки. З’ясовано, що основною причиною нещасних випадків є неправильні (небезпечні) дії конкретних виконавців і бездіяльність керівників робіт щодо організації їх безпечного здійснення.

Коефіцієнт частоти з 2000 по 2010 рр. має тенденцію до зменшення (на 1,022%), тоді як  коефіцієнт тяжкості нещасних випадків – до зростання (71,14%). Тобто наслідки нещасних випадків стають важчими, а відповідно, і  втрата працездатності потерпілими − більш тривалою. Аналіз 49 нещасних випадків, що сталися в 2010 р., свідчить про те, що наслідками 16 з них (33%) є втрата працездатності потерпілими більш ніж 30 робочих днів.

Установлено, що найнебезпечнішим технологічним процесом в УДППЗ «Укрпошта» упродовж 1998–2010 рр. є доставка пошти - 73,0% нещасних випадків. Коефіцієнти частоти загального виробничого травматизму і виробничого травматизму зі смертельними наслідками (на 1000 працівників) мають тенденцію до зменшення. При цьому основними причинами нещасних випадків в УДППЗ «Укрпошта» за 1995–2010 рр. є такі: психофізіологічні - 573 (54,2%); організаційні - 367 (34,6%), зокрема порушення трудової та виробничої дисципліни – 92 (25,1%), правил дорожнього руху - 165 (44,9%), вимог безпеки під час експлуатації машин, механізмів - 25 (6,8%), порушення технологічного процесу - 13 (3,5%), незастосування засобів індивідуального захисту (за їх наявності) - 18 (5,0%), інші організаційні причини − 54 (14,7%); технічні - 118 (11,2%), зокрема незадовільний технічний стан виробничих об’єктів, будівель, споруд - 83 (70,3%), конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність засобів виробництва - 12 (10,2%), невідповідність вимогам безпеки технологічних процесів - 4 (3,4), інші технічні причини - 19 (16,1%).

Показано, що система охорони праці в УДППЗ «Укрпошта» перебуває в нестабільному режимі. Причина полягає передусім у низькому рівні керуючого параметра управління охороною праці, тобто пріоритетності економічних цінностей у керівництва підприємства порівняно із соціальними. Досліджено, що більшість нещасних випадків трапилися не через технічні несправності, наявність яких пов’язана з фінансовими труднощами, а з організаційних причин, яких можна уникнути в рамках грамотної організації управління охороною праці та, особливо, з психофізіологічних − через невміння працівників адекватно поводитися в екстремальних ситуаціях, особисту необережність потерпілих тощо. Все це викликає потребу формування нових підходів до управління працеохоронною діяльністю УДППЗ «Укрпошта» як великої соціально-виробничої системи.

Автором обґрунтовано впровадження синергетичного підходу в управління працеохоронною діяльністю ППЗ. Основним принципом синергетики є вимога не розбирати систему на частини, а розглядати її в цілісності, зрозуміти взаємодії на рівні її структурних підсистем, а також особливості виходу на систему в цілому. Для того, щоб система була здатна самоорганізовуватися, а отже, мала змогу прогресивно розвиватися, вона має відповідати принаймні наступним вимогам: система має бути відкритою, тобто обмінюватися з середовищем речовиною, енергією або інформацією; процеси, що відбуваються в ній, мають бути кооперативними, тобто дії її компонентів мають бути узгодженими один з одним; система має бути динамічною; знаходитися далеко від стану рівноваги. Установлено, що чим більше інформації про небезпеки виробництва надходить у систему охорони праці (як відкриту систему), тим більше вона може продукувати управлінських рішень, спрямованих на усунення небезпечних ситуацій, а отже, й на запобігання виробничого травматизму.

За допомогою синергетичного погляду на функціонування охорони праці як відкритої, нелінійної та нерівноважної системи можна обґрунтувати необхідність і однозначність цільового призначення охорони праці на досягнення та підтримку мінімального рівня травматизму як необхідної й достатньої умови рівноважного та стабільного її стану.

Встановлено, що, оскільки синергетична парадигма обов’язковим атрибутом рівноважного стану відкритої системи вважає параметр «мінімуму», тому рівноважність системи охорони праці може бути визначена як такий її стан, коли рівень виробничого травматизму на її виході становитиме мінімальне чи близьке до нього значення. Рівноважна область (1) (рис.1) визначається як область лінійних змін, графік якої з певними допущеннями можна виразити рівнянням: , у т.ч. і  для умов рівноважності чи прямої (приблизно), паралельної осі t. Область лінійних змін описує переважно передбачувану стійку поведінку системи з незначними флуктуаціями головного параметра, систему, що прагне до мінімального рівня активності.

Визначено, що для системи охорони праці, станом-атрактором з мінімальним виробництвом ентропії, є стан, що відповідає  тобто максимуму інформації  про небезпечні ситуації виробництва і, як наслідок, мінімуму нещасних випадків. За межею лінійної області, в області нерівноважних змін (2) і (3) (рис.1), коли система стає чутливою до величини флуктуацій, що досягають відносно великих значень (), вона втрачає стійкість.

Змінюється атрактор, який за рахунок нестачі  змушує систему еволюціонувати до нового режиму, який уже не відповідає мінімуму нещасних випадків. Система зміщується в область нелінійних змін. Її топологія набуває характеру параболічної кривизни, що виражається рівнянням другого та більшого ступенів. Особливо ця обставина властива стану, віддаленого від рівноваги (3).

Отже, синергетичний підхід до аналізу процесів охорони праці потребує теоретичних пошуків для визначення методики розрахунку мінімальної кількості () нещасних випадків як базового параметра для установлення факту ефективності чи неефективності системи охорони праці в умовах конкретного підприємства.

Показано, що без переосмислення сучасними керівниками самоорганізаційних засад управління персоналом неможливо ефективно застосовувати нові управлінські технології: якщо дії суб’єкта управління не відповідатимуть власним внутрішнім настановам, його діяльність буде неефективною.

На основі принципів синергетики доведено, що неможливо досягти стану абсолютної безпеки виробничої системи або усунути всі потенційні небезпеки виробництва. Для системи охорони праці потоки інформації (I) пропорційні потокам ентропії (S), тобто: dI = – k_SdS,  де k_S - коефіцієнт пропорційності за ентропією. Знак мінус у формулі свідчить про зворотну пропорційність величин I і S, тобто чим більше в систему надходить інформації, тим менша її ентропія. Таким чином збільшення потоку інформації про небезпеки (dI > 0), що надходить у систему охорони праці, приводить до зменшення ентропії системи (dS < 0).