СИСТЕМА ДЕРЖАВНОГО АУДИТУ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТНИХ ПРОГРАМ

summary

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету і завдання дослідження, визначено об’єкт, предмет, методи дослідження, вказано наукову новизну і практичне значення отриманих результатів, визначено особистий внесок здобувача, результати апробації дисертації, повноту викладення положень дисертації в опублікованих роботах, структуру дисертаційної роботи.

У першому розділі «Теоретичні аспекти державного аудиту ефективності виконання бюджетної програми» за допомогою наукового обґрунтування класифікації визначено місце державного аудиту ефективності виконання бюджетних програм в системі державного фінансового контролю, сутнісний аналіз явища «аудиту ефективності» дозволив розкрити концептуальні основи об’єкту дослідження, з погляду системного підходу обґрунтовано параметризацію елементів системи державного аудиту ефективності виконання бюджетних програм.

Аналіз проблем концептуального, методологічного та методичного характеру впровадження державного аудиту ефективності виконання бюджетних програм (скор. – аудит ефективності) в Україні здійснено за допомогою матричного підходу, на підставі якого побудована загальна концепція дослідження.

Вивчаючи структуру фінансових потоків держави, було обґрунтовано використання і надано визначення терміну «державний фінансовий контроль», який охарактеризовано як систему контрольно-аналітичних дій державних органів і спеціальних підрозділів державних установ (організацій, підприємств), що законодавчо регламентовані та спрямовані на попередження, виявлення та ліквідацію правопорушень, відхилень від усталених параметрів під час використання державного майна (державної власності, бюджетних коштів, позабюджетних коштів тощо), на встановлення резервів підвищення ефективності діяльності та скорочення видатків (підвищення доходів) державного і місцевих бюджетів. Запропонована класифікація його видів/форм за різними ознаками (характеристикою суб'єкта контролю, відношення до підконтрольного суб'єкта, час проведення і спрямованість контрольних заходів). Відправний момент для побудови класифікації за останньою ознакою – нормативно-правова база у галузі бюджетних відносин, відповідно до якої виділено: державний фінансовий аудит суб’єктів господарювання; аудит фінансової та господарської діяльності бюджетної установи (або фінансово-господарський аудит); інспектування (проводиться у формі ревізії); аудит ефективності виконання бюджетної програми; державний фінансовий аудит виконання місцевих бюджетів; перевірки використання коштів Державного бюджету України (з боку Рахункової палати); державний фінансовий моніторинг.

За допомогою сутнісного аналізу проблематики дослідження обґрунтовано тлумачення терміну «державний аудит ефективності виконання бюджетних програм», який представлено як форму державного фінансового контролю, що здійснюється повноважним органом в особі державного аудитора на законних підставах із використанням комплексу контрольно-аналітичних заходів і спрямована на визначення ступеня досягнення мети бюджетної програми, ефективності прийнятих управлінських рішень, економічності використаних ресурсів розпорядниками бюджетних коштів, встановлення чинників впливу на результат і розробку рекомендацій щодо зниження їх негативного впливу на майбутнє. Уточнення понять полягає у визначенні суб'єктів контролю, їх підпорядкованості, мети, об'єктів і критеріїв контролю.

Розкрито концепцію об’єкта дослідження, а саме: критерій «ефективність» процесу використання бюджетних коштів визначається рівнем дотримання параметрів «раціональність», «економічність», «економність» і «результативність» («продуктивність» і «відповідна якість продукту»), між якими в свою чергу прослідковується причинно-наслідковий зв’язок. Раціональність вибору найліпшого з альтернативних варіантів є визначальним чинником економічності технологій виробництва, що є передумовою економності використання всіх видів ресурсів, а наслідком усієї діяльності є певна результативність (продуктивність, відповідна якість продукту) – рівень досягнення запланованого ефекту.

Результатом дослідження методології питання було розкриття сутності та змісту «методу» аудиту ефективності, який має контрольно-аналітичний характер, запропоновано до його структури включати: загальнонаукові методичні прийоми дослідження об'єктів, емпіричні методичні прийоми, документальні методичні прийоми контролю, аналітичні прийоми і способи, специфічні прийоми. У той же час контрольні заходи з аудиту ефективності повинні здійснюватися з дотриманням найістотніших десяти принципів: законності, незалежності, об’єктивності та достовірності, самодостатності системи контролю, ефективності, відповідальності, гласності/конфіденційності, плановості, професійності.

Враховуючи системний підхід як методологічну базу для дослідження, було доведено, що система державного аудиту ефективності виконання бюджетної програми ефективності є складною, абстрактною, динамічною та відкритою. Складається з оптимізованої сукупності взаємопов'язаних, взаємозалежних елементів: суб'єкта, об'єкта, процесу, комунікативного блоку і контрольного середовища, вивчається в межах теоретико-методологічного базису і відповідних потенціалів системи: ресурсного, організаційного, функціонального (рис. 1).