СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ МОЛОКОПРОДУКТОВОГО ПІДКОМПЛЕКСУ Автореферат

Актуальність теми. Молокопродуктовий підкомплекс відіграє важливу соціально-економічну роль в економіці нашої країни. Його підприємства є постачальниками сировини для харчової промисловості, а також забезпечують безпосередніх споживачів молочною продукцією необхідної якості та асортименту. Окрім того, через існуючий механізм закупівлі молока в особистих селянських господарствах формується значна частина доходів населення в сільській місцевості. Така місія підкомплексу зумовлює необхідність створення системи інтеграційних зв’язків виробників молока, його переробників та підприємств торгівлі, що реалізують молочну продукцію. При цьому, насамперед, науково обґрунтовані принципи їх взаємодії здатні забезпечити усім сферам підкомплексу поступальний розвиток та ефективне функціонування у конкурентному ринковому середовищі.

Однак, на сучасному етапі докорінних економічних трансформацій, що відбуваються в аграрній сфері, існуюча недосконалість взаємовідносин виробників молока з молокопереробними підприємствами спричиняє певні негативні наслідки, до яких належать скорочення поголів’я корів, низький рівень їх продуктивності, проблема забезпечення належної якості молочної сировини тощо. Це є перешкодою формування конкурентоспроможності молочної продукції як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, загрожує невизначеністю, а отже – дестабілізацією в роботі окремих підприємств і галузі в цілому. Необхідність пошуку досконаліших механізмів ефективної взаємодії сільськогосподарських та молокопереробних підприємств зумовила вибір теми дисертаційного дослідження.

Теоретичні та практичні аспекти зазначеної проблеми знайшли своє відображення у працях відомих вітчизняних економістів-аграрників Бойка В.І., Зимовця В.Н., Калінчика М.В., Камілової С.Р., Коткова В.П., Кочеткова О.В., Микитюка В.М., Мостенської Т.Л., Пархомця М.К., Саблука П.Т., Топіхи В.І., Топіхи І.Н., Тридіда О.М., Черевка Г.В., Шпичака О.М., Юрчишина В.В. та ін.

Проте, деякі проблеми й досі не мають остаточного наукового розв’язання. Удосконалення потребують теоретичні засади формування і реалізації стратегій продуктових підкомплексів в умовах становлення ринкової системи. Це, в свою чергу, вимагає обґрунтування методологічних та методичних підходів, які дозволять більш об’єктивно оцінювати і аналізувати економічні процеси, що відбуваються у молокопродуктовому підкомплексі та визначати вектори його розвитку. Актуальним у практичній площині залишається питання знаходження оптимальних організаційно-економічних механізмів реалізації інтересів постачальників молока та переробних підприємств у більш віддаленій перспективі, що визначило необхідність проведення окремого дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційні дослідження здійснювалися згідно з планом науково-дослідних робіт Державного вищого навчального закладу «Державний агроекологічний університет» (м. Житомир) за темою: «Розробити і обґрунтувати стратегічні напрями та пріоритети пореформеного розвитку аграрного сектору Північно-Західного регіону України» (номер державної реєстрації 0104U008697), де автором розроблено теоретичні та науково-прикладні засади перспективного розвитку підприємств молокопродуктового підкомплексу.

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретико-методичних засад та розробка практичних рекомендацій щодо формування стратегії розвитку підприємств молокопродуктового підкомплексу. Поставлена мета зумовила вибір таких найважливіших завдань:

· уточнити сутність поняття «стратегія розвитку підприємства» з урахуванням виробничих та маркетингових особливостей продуктового підкомплексу;

· визначити методологічні положення формування стратегії розвитку підприємств молокопродуктового підкомплексу;

· розробити методичний підхід до оцінки стратегічних пріоритетів переробних підприємств;

· обґрунтувати економіко-математичні інструменти стратегічного планування виробництва сировини;

· підготувати пропозиції щодо впровадження стратегій розвитку з урахуванням мінливості ринкового середовища;

· обґрунтувати організаційно-економічний механізм реалізації стратегії розвитку на основі контрактної форми інтеграції.

Об’єктом дослідження є процес формування стратегії розвитку підприємств молокопродуктового підкомплексу.

Предметом дослідження є сукупність практичних, теоретичних та науково-методологічних принципів формування стратегії розвитку підприємств молокопродуктового підкомплексу.

Методи дослідження. В основу методологічного забезпечення дослідження економічних явищ, що мають місце в молокопродуктовому підкомплексі покладено системний підхід, який дозволяє розглядати цей підкомплекс як цілісну структуру, окремі його елементи у взаємозв’язку і взаємодії. Для аналізу діяльності підприємств молокопродуктового підкомплексу використано статистико-економічний метод, зокрема такі його прийоми, як порівняння, групування, середні та відносні величини, графічний, побудови рядів динаміки. Індексний аналіз застосовувався при оцінці функціонування підприємств молокопродуктового підкомплексу, як єдиної системи шляхом порівняння результативних показників кожного структурного елементу на «вході-виході». З його допомогою оцінено паритет цін, охарактеризовано сезонні явища у виробництві молока та продуктів його переробки. За допомогою трендового аналізу визначено залежності в сезонні коливання результативних показників підприємств виробників молока. Абстрактно-логічний метод застосовувався при обгрунтуванні принципів та функцій організаційного механізму реалізації стратегії розвитку підприємств молокопродуктового підкомплексу. Проведено моделювання сезонних стратегій формування продуктивності в сільськогосподарських підприємствах, результати якого викладено за допомогою матричного методу. Розрахунок граничних витрат для впровадження стратегії здійснювався на основі розрахунково-конструктивного методу.

Інформаційна база. В процесі підготовки дисертації використовувались матеріали державних органів статистики та мережі Інтернет, управлінь агропромислового розвитку, річні звіти підприємств.