ТРУДОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ РЕГІОНУ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ

summary

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформовано мету і задачі, об’єкт і предмет дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення результатів одержаних здобувачем, їх апробацію, окреслено особистий внесок здобувача.

У першому розділі „Теоретичні засади формування і використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств” розглядаються теоретичні та методичні засади формування трудового потенціалу в системі управління ресурсами сільськогосподарських підприємств, висвітлюються сучасні підходи щодо ефективного використання трудового потенціалу.

На основі комплексного аналізу наукових поглядів та шкіл, опрацьовано та узагальнено теоретичні та практичні аспекти формування, відтворення і використання трудового потенціалу. Виявлено еволюційний характер економічних категорій, що застосовувалися по відношенню до праці в історичному розрізі: робоча сила, трудові ресурси, трудовий потенціал, людський капітал. Складність трудових відносин зумовили встановлення співвідношень між цими поняттями, що утворюють багаторівневу систему (рис. 1).

Шляхом узагальнення теоретичних аспектів формування та використання трудового потенціалу, виявлено, що відповідно до сучасних наукових концепцій він трактується як політекономічна, соціально-демографічна, працересурсна, соціально-трудова, а також спрямована на збереження праці категорія. Трактування трудового потенціалу з точки зору етимології значення терміну “потенціал” як можливості, що може бути використана, дозволило здійснити розробку наступної дефініції: трудовий потенціал – це сукупність можливостей застосування праці в умовах соціально-економічної діяльності, що залежить від параметрів трудових ресурсів, рівня їх освіти, кваліфікації, морально-духовних цінностей, рівня технічного оснащення праці та способу її організації.

Для забезпечення глибшого та ґрунтовнішого аналізу категорії трудового потенціалу детально розглянуто його основні елементи, структуру, встановлено важливість кількісних та якісних параметрів для характеристики його стану. В результаті проведення аналізу середовища формування трудового потенціалу було сформовано систему чинників, що визначають умови його використання. В найбільшій мірі трудовий потенціал піддається впливу демографічного середовища, яке відображає кількісний склад населення, його структуру, а також окремі якісні параметри, що характеризують рівень освіти, трудової активності, мотивації і здоров’я притаманних сільським територіям. Окрім цього, значного впливу завдають параметри соціально-економічного, техніко-технічного, інформаційного, політичного та історико-культурного середовища.