ОРГАНІЗАЦІЙНО-МОТИВАЦІЙНІ МЕХАНІЗМИ ІННОВАЦІЙНОГО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ Автореферат

У першому розділі „теоретичні та методичні основи дослідження інноваційного регіонального розвитку„ розглянуто сутність та місце інноваційного регіонального розвитку, дано характеристику сучасних економічних теорій інноваційного регіонального розвитку, досліджено динаміку розвитку інновацій в Україні.

Доведено, що в умовах глобалізації і посилення міжнародної конкуренції, економічний розвиток нашої держави стає більш залежним від спроможності кожного регіону успішно конкурувати на світовому ринку. Глобальні зміни, які відбуваються в результаті стрімких темпів науково-технічного прогресу, активізації інноваційних процесів, вимагають нових підходів до соціально-економічного розвитку регіонів України. Особливо це актуально зараз, коли Україна і світ переживають наслідки світової фінансової та економічної кризи.

Узагальнюючи світовий досвід, визначено комплекс важелів, що сприяють інтенсифікації регіонального інноваційного розвитку. Серед них: здійснення спеціальних цільових програм на загальнодержавному, регіональному та місцевих рівнях; прямі державні субсидії та цільові асигнування регіональних (муніципальних) органів влади та непрямі форми фінансової підтримки, орієнтовані на стимулювання науково-технічного та інноваційного розвитку регіонів; використання широкого спектру форм залучення матеріально-фінансових ресурсів приватного капіталу, муніципальних органів влади, неприбуткових організацій, університетів, науково-дослідних інституцій тощо; формування, законодавча та організаційно-економічна підтримка різноманітних форм регіональних науково-технічних комплексів; стимулювання розвитку інкубаторських структур підтримки малого інноваційного бізнесу.

Визначено і доповнено фактори, неврахування яких нівелює інноваційний регіональний розвиток, такі як: стратегічна цілеспрямованість, орієнтована на потреби соціально-економічного розвитку; збалансованість загальнодержавних і регіональних інтересів; визначення пріоритетів; системність та впорядкованість конкретних рішень; наявність детально розроблених законодавчих норм та процедур діяльності системи регіонального науково-технічного розвитку.

Характеристика сучасних економічних теорій інноваційного регіонального розвитку показує, що вони змістили акценти у поведінці людей, сформували у них прагнення до накопичення знань. Стало очевидним, що економічне зростання країн великою мірою залежить від інноваційної активності підприємницьких структур, від їх прагнень, зусиль і здатності використовувати у своїй діяльності новітні технології, творчо підходити до визначення способів задоволення потреб споживачів, на основі чого вдосконалювати та оновлювати продукцію, одержуючи вищі прибутки і змінюючи ринкові позиції.

Дослідження динаміки і оцінка розвитку інновацій дозволили розглянути прогнозні сценарії розвитку інноваційної ситуації в Україні (табл. 1) і визначити тенденції розвитку інноваційної сфери, такі як: зниження інноваційної активності промислових підприємств на фоні дисбалансу стимулів між науковою та інноваційною діяльністю та зниження якісного рівня науково-технічного потенціалу; зменшення кількості підприємств, що впроваджують інновації через здійснення відомчого контролю інноваційних процесів у галузях національної економіки та відсутності стимулів до активізації інноваційної діяльності; невелика частка реалізованої інноваційної продукції у загальній кількості вироблених товарів та послуг, незначна її частка, що спрямовується на експорт; кількість упроваджених прогресивних технологічних процесів не відповідає потребам економіки для високотехнологічного прориву, процеси неконтрольованого передавання технологій за кордон через неврегульованість нормативної бази, що створює умови для посилення залежності країни від розвинутих країн світу; домінування низькотехнологічних галузей виробництва, посилення тенденцій до згортання високотехнологічних видів діяльності та втрати можливості підтримання довгострокової динаміки економічного зростання національної економіки на інноваційній основі.