МОНІТОРИНГ РЕСУРСНОЇ КОМПОНЕНТИ ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ АДМІІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ОДИНИЦЬ

summary

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір і актуальність теми дисертаційної роботи, визначено її мету, завдання та методи дослідження, сформульовано об’єкт і предмет. Установлено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено відомості про структуру, обсяг роботи, публікації та апробацію її результатів.

У першому розділі «Теоретичні засади моніторингу ресурсної компоненти адміністративно-територіальних одиниць регіону» поглиблено теоретико-методичні засади економічного моніторингу РКЕП АТО шляхом розробки принципів його проведення, диференційного методичного підходу й удосконалення його організаційного механізму, а також проаналізовано сутність ЕП міста та теоретично обґрунтовано концептуальна модель його складових, в якій визначено роль і місце РКЕП.

Потреба у визначенні норми, як ключового поняття категоріально-понятійного апарату моніторингу, зумовила необхідність розробки єдиних принципів здійснення моніторингового дослідження, що складають теоретико-методологічний базис економічного моніторингу. Моніторинг АТО регіону, яким іманентно притаманний розвиток і самоорганізація, слід проводити, дотримуючись принципів, в основі яких лежать фундаментальні системні властивості соціально-економічних систем, такі як інерційність, функціональна анізотропія, цілісність, складність та організованість.

Ефект від застосування процесного підходу до аналізу моніторингового дослідження проявляється у декомпозиції його етапів на процесні складові. Відзначимо, що процесний підхід націлений не тільки на ідентифікацію процесів, що розкривають сутність виділених етапів моніторингу, а й на визначення їх послідовності та взаємозв’язку, що в результаті дає змогу сформувати організаційний  механізм моніторингового дослідження. Блоки та модулі організаційного механізму, зміст яких здебільшого зумовлюється можливостями конкретного практичного застосування системно-діагностичних принципів, виступають у ролі вузлів і деталей, дія яких спрямована на забезпечення єдиного процесу перетворення вхідної первинної статистичної інформації про стан об’єкта моніторингу (рис.1).

Проте сукупність принципів моніторингового дослідження не вичерпується системно-діагностичними принципами. Зокрема у блоці інтерпретації результатів представленого механізму використовуються такі дещо контрадикторні      принципи: домінування  індикаторів  між собою та у часовому  аспекті;   урахування перехідного   та  змішаного  характеру  комплексу  порушень   об’єкту  моніторингу.