ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ КОРПОРАТИВНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ

summary

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Розділ 1 «Науково-теоретичні засади розвитку корпоративних відносин» містить дослідження основних чинників формування корпоративних відносин в Україні і напрямків державного регулювання корпоративних відносин у сучасній світовій практиці та чинників впливу інтеграційних процесів на регулювання корпоративних відносин в Україні.

На основі проведеного дослідження становлення та розвитку корпоративних відносин і корпорацій, як організаційно-правової форми в Україні, було визначено наступні особливості корпоративних відносин у постприватизаційний період: законодавча база діяльності вітчизняних компаній перебуває на стадії доопрацювання, що спричиняє велику кількість корпоративних конфліктів між всіма учасниками кор­поративних відносин; сформовано основні елементи ринкової інфраструктури та державну вертикаль з управління корпоративними правами при­ватизованих підприємств; на макрорівні модель корпоративного управління набуває рис інсайдерського типу, проте на мікрорівні чітких механізмів управління сформованими компаніями все ще не визначено; більшість компаній характеризується низьким рівнем корпоративної соціальної відповідальності, культури та бізнес-поведінки; швидкі темпи нарощення економічного потенціалу вітчиз­няних компаній роблять їх привабливими для іноземних інвесто­рів; недотримання міжнародних стандартів щодо прозорості фінансової та нефінансової звітності корпорацій є перешкодою інтеграції до ЄС.

Виходячи з аналізу сутності понять «корпоративні відносини» та «корпоративні учасники», які надані провідними економістами та вченими, узагальнено підходи щодо класифікації корпоративних відносин (юридичний, загальноекономічний, управлінський) на основі визначених ознак (рис.1). Особливості корпоратив­них відносин визначають їх внутрішню диференціацію і потре­бують відповідного правового регулювання.

Дослідження чинників виникнення корпоративних відносин та особливостей їхнього розвитку дозволило визначити, що система державного регулювання корпоративних відносин складається з двох підсистем (зовнішньої та внутрішньої сфери корпоративного управління) та механізмів, які потребують подальшого вдосконалення.

Одним із найважливіших елементів зовнішньої сфе­ри корпоративного управління є державне регулюван­ня корпоративних відносин. У цілому державне регулю­вання як один з напрямків корпоративного управління виходить за межі безпосереднього управління державни­ми підприємствами та корпоративними утвореннями. Створюючи цілісну організаційно-правову базу функціо­нування економіки, держава регулює різні аспекти діяльності корпоративних учасників та впливає на ефективність корпоративних відносин.

Світовий досвід державного регулювання корпоративних відносин дозволив зробити висновки щодо особливостей та специфіки розвитку корпоративного сектору в США, Великої Британії, Німеччині, Франції, Японії, Швеції, а також механізмів державного регулювання