Теоретичні і практичні засади формування і розвитку Механізмів державного регулювання підготовки управлінського персоналу в Україні

summary

Розділ 1. Науково-теоретичні засади формування державної політики в підготовці управлінського персоналу в Україні. Систематизація й узагальнення наукових підходів і новітніх парадигм провідних вітчизняних і зарубіжних учених щодо сутності сучасної управлінської діяльності  показали, що на зміну управлінській моделі, базованій на трудовій теорії, яка розглядала персонал як витрати, приходить нова модель, що базується на теоретичній концепції людського капіталу (табл. 1).

Застосування управлінської моделі, базованої на використанні теоретичної концепції людського капіталу, змінює характер і функції управлінської діяльності. Задачі планування виробничих показників, мобілізації необхідних ресурсів тепер неодмінно мають включати заходи, що стосуються персоналу підприємств.

Таким чином, і перед державою, і перед власниками підприємств, і перед керівниками підприємств постають проблеми відбору потенційно здібних управлінців, що мають відповідний талант та бажання, для підготовки їх до ефективної роботи в умовах ринкової економіки.

Цю функцію може і повинна взяти на себе система управлінської освіти. Треба підкреслити, що головною функцією такої системи має стати саме ґрунтовна підготовка управлінців, а не підвищення фахової кваліфікації керівників окремих галузей. Це дозволить реалізувати концептуальну одноманітність у розумінні цілей і завдань навчання, досягти синергетичного ефекту, коли результати від вивчення окремих організаційно-управлінських дисциплін, об’єднуючись, приводять до якісно нової системи знань щодо теорії і практики управління, стають ресурсами подальшого економічного зростання в країні.

Теоретичною і методологічною основою системи управлінської освіти мають стати концепція безперервної освіти – впродовж всього життя і принципи андрогогіки – науки про освіту дорослих.