АСИМЕТРІЯ ГЕМОСТАЗУ В ПАРНИХ ОРГАНАХ У ЛЮДЕЙ ТА ТВАРИН

brief description

Вищий державний навчальний заклад України
«Українська медична стоматологічна академія»

На правах рукопису

Якіна Олена Олександрівна

УДК 612.115 - 092.9

АСИМЕТРІЯ ГЕМОСТАЗУ В ПАРНИХ ОРГАНАХ У ЛЮДЕЙ
ТА ТВАРИН

14.03.03 нормальна фізіологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Міщенко Віталій Петрович
заслужений діяч науки і техніки України,
доктор медичних наук, професор

Полтава - 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ............4
ВСТУП...........5
РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ.............12
1.1. Значення парних органів у розвитку гуморальних асиметрій..............................................................................................................13
1.2. Особливості тканинної ланки системи гемостазу в парних органах..............................25
1.3. Обгрунтування обраного напрямку дослідження..................39
РОЗДІЛ 2 МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ.........41
РОЗДІЛ 3 АСИМЕТРІЯ ТКАНИННОЇ ЛАНКИ СИСТЕМИ ГЕМОСТАЗУ
В ПАРНИХ ОРГАНАХ ЛЮДЕЙ ТА ТВАРИН ..........47
3.1. Асиметрія тканинної ланки системи гемостазу в півкулях
головного мозку у людей та тварин .........................................47
3.2. Асиметрія тканинної ланки системи гемостазу в легенях у людей
та тварин ...........................................................................................61
3.3. Асиметрія тканинної ланки системи гемостазу в нирках у людей
та тварин................................................................................72
3.4. Асиметрія тканинної ланки системи гемостазу в стегнових м’язах
у тварин..................................................................................83
РОЗДІЛ 4 ОСОБЛИВОСТІ ЗГОРТАННЯ КРОВІ, ЩО ВІДТІКАЄ ВІД ПАРНИХ ОРГАНІВ У КОТІВ................................................................93
4.1. Особливості згортання крові, що відтікає від півкуль головного
мозку (яремні вени) у котів ..........................................................93
4.2. Особливості згортання крові, що відтікає від нирок (ниркові
вени) у котів ...............................................................................................95
4.3. Особливості згортання крові, що відтікає від задніх кінцівок
(стегнові вени) у котів..............................................................................98
РОЗДІЛ 5 АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
ДОСЛІДЖЕНЬ...............................................................................................106
ВИСНОВКИ...............124
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............126
ДОДАТOК А...................................................................................................159

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АОС антиоксидантна система
АЧТЧ активований частковий тромбопластиновий час
ВРО вільнорадикальне окислення
ГНМК гостра недостатність мозкового кровообігу
ДВС дисиміноване внутрішньосудинне згортання
ІАП інгібітор активатора плазміногену
ІЛ - інтерлейкін
НА норадреналін
NO оксид азоту
ПДФ продукти деградації фібриногену
ПОЛ перекисне окислення ліпідів
СОД - супероксиддисмутаза
ТФ тканинний фактор
ФВ фактор Віллебранда
ФНК фактор некрозу тканини
ХНМК хронічна недостатність мозкового кровообігу
цАМФ циклічна аденозінмонофосфорна кислота
ЦНС центральна нервова система
ШОЕ швидкість осідання еритроцитів

ВСТУП

Актуальність теми. За останні роки все більш популярними стають латеральні методи терапії, обґрунтовані даними про частоту уражень патологічним процесом тих чи інших парних органів, розміщених справа або зліва. Особливо часто латеральна терапія застосовується в лікуванні нервових та психічних розладів, що пов’язане з порушенням асиметрії мозку [153, 160, 210].
Насправді, багато патологічних процесів у парних органах в одних людей частіше виникають справа, в інших зліва. Зокрема, відомо, що захворювання легень частіше трапляються в людей справа, ніж зліва [56]. Це ж стосується і нирок. Так, розвиток пієлонефриту частіше виникає в правій нирці, а не лівій [101]. Тромботичний інсульт виникає частіше справа [82, 166]. Подібне зустрічається і в разі захворювання інших органів.
У патогенезі всіх цих хвороб суттєве значення має система гемостазу [23, 50, 80, 88, 126, 128, 132, 136, 139, 142, 146, 147, 200].
Добре відомо, що тканини практично всіх органів людей і тварин містять речовини із прокоагулянтною та фібринолітичною активністю [182].
Окрім того, є дані про існування регіональних відмінностей функціонування системи гемостазу, що проявляється різним ступенем агрегації тромбоцитів, згортання крові та її фібринолітичної активності в різних басейнах серцево-судинної системи [10, 20, 42, 105, 106, 117, 118, 122, 124, 125, 128, 129, 132, 136, 144, 145, 200]. А при патології локальні зміни функціонального стану системи гемостазу в судинах органів, уражених патологічним процесом, тим більше будуть суттєво відрізняться від функціонального стану цієї системи в крові, отриманій з ліктьової вени [80, 142].
За нормального синтезу факторів системи гемостазу (прокоагулянтів, антикоагулянтів, фібринолітичних компонентів) і постійного їх надходження в кров, регіональні відмінності функціонування системи гемостазу залежатимуть від активності факторів гемостазу окремих органів, тканин, судинної стінки різних ділянок серцево-судинної системи. У кожному регіоні кровообігу, в кожному органі кров, основною формою існування якої є рух по судинах, зустрічається з різними умовами і зазнає різних впливів, що, безсумнівно, буде позначатися на її гемостатичній та фібринолітичній функціях. Наприклад, кров, котра відтікає від півкуль головного мозку, серця, шлунку й інших органів володіє більш вираженими коагуляційними властивостями, ніж та, що притікає [80, 142]. Це стосується й м’язів [64].
У літературі не знаходимо даних про особливості тканинної ланки системи гемостазу в парних органах (наприклад, таких, як півкулі мозку, легені, нирки, м’язи кінцівок) справа та зліва. Немає даних про розподіл і ступінь її активності в парних органах справа й зліва в різних лабораторних тварин. Оцінка тканинної ланки системи гемостазу на різних лабораторних тваринах дозволила б установити загальнобіологічність досліджуваного явища і більш адекватне перенесення її на людей у фізіологічних умовах.
Нарешті, це дало б відповідь на порушене питання про ідентичність коагулограми, отриманої з ліктьової вени в людей у клініці, та тих змін гемостазу, що насправді виникають у тому чи іншому органі, через який проходить кров і збагачується місцевими” прокоагулянтними й фібринолітичними компонентами.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації затверджена вченою радою стоматологічного факультету Української медичної стоматологічної академії (протокол № 4 від 22 грудня 2004 року) та проблемною комісією Фізіологія людини” (протокол № 10 від 2 січня 2002 року). Дисертаційне дослідження є частиною комплексної науково-дослідницької роботи Рання клініко-лабораторна діагностика, особливості патогенезу та розробка методів лікування і профілактики дисциркуляторної енцефалопатії у хворих гіпертонічною хворобою, яка розвинулася у віддаленому періоді після впливу малих доз іонізуючого опромінення з урахуванням генетичних факторів” (№ держ. реєстрації 0101V005504), котра виконана спільно з кафедрою нервових хвороб вищого державного навчального закладу України «Українська медична стоматологічна академія» (договір від 14.01.2002).
Мета дослідження. З’ясувати особливості тканинної ланки системи гемостазу в парних органах тварин та людей і визначити її значення в регуляції згортання крові й фібринолізу відповідного регіону кровообігу.
Задачі дослідження:
1. Оцінити активність прокоагулянтів та фібринолітичних речовин у тканинах парних органів (півкулях мозку, легенях, нирках і стегнових м’язах) у тварин та людей.
2. Провести порівняльний аналіз прокоагулянтних та фібринолітичних властивостей у тканинах парних органів тварин і людей, виявити їхні відмінності між правим та лівим боком.
3. Визначити можливість надходження прокоагулянтів і фібринолітичних компонентів із тканин парних органів у відповідні басейни кровообігу справа й зліва у тварин (яремні, ниркові та стегнові вени) й оцінити їх значення в регуляції гемостазу у вказаних регіонах.
Об’єкт дослідження особливості тканинної ланки системи гемостазу в парних органах (півкулях мозку, легенях, нирках та стегнових м’язах) тварин і людей та в крові, яка відтікає від півкуль мозку, нирок і задніх кінцівок у тварин.
Предмет дослідження прокоагулянтні та фібринолітичні властивості тканин парних органів, їх відмінності справа і зліва.
Методи дослідження коагулологічні методи дослідження згортання крові; статистичні методи дослідження для визначення ступеня вірогідності одержаних даних.
Наукова новизна одержаних результатів. На основі проведених досліджень уперше показано, що речовини, які впливають на гемостаз (прокоагулянти й фібринолітичні компоненти) у тканинах парних органів (півкулях мозку, легенях, нирках та стегнових м’язах) справа і зліва, мають різну активність.
Уперше встановлено, що асиметрія цих властивостей тканин парних органів властива різним тваринам (півням, щурам, морським свинкам, кролям, котам) і людям, тобто є загальнобіологічним явищем. Доведено, що ступінь цих відмінностей в різних тварин неоднаковий. Тканини мозку мали високу тромбопластичну активність у щурів, котів, кролів та людей і високу фібринолітичну активність - у котів та кролів. Тканини легень також містять речовини, які впливають на згортання крові та фібриноліз. Однак якщо в одних тварин (півні, щури, коти, кролі) переважали прокоагулянти, то в інших (морські свинки) - антикоагулянти, а в людей наявні й антикоагулянти, й прокоагулянти. Фібринолітична активність легень була найвища в щурів, морських свинок, котів і кролів. Тканини нирок теж мають високі прокоагулянтні властивості в щурів, котів, кролів, людей. Щодо впливу нирок на фібриноліз, то найбільше він характерний для щурів, котів, морських свинок, кролів. Найвищу тромбопластичну активність мають м’язи кролів, котів та щурів, а фібринолітичні властивості були найбільше виражені у м’язах півнів, морських свинок, котів і кролів.
Уперше виявлено, що в одних тварин та людей прокоагулянти і фібринолітичні речовини переважають в органах, розміщених справа, а в інших зліва.
Уперше доведено, що відтікаюча від парних органів кров справа та зліва має різні прокоагулянтні й фібринолітичні властивості, що залежить від рівня активності цих речовин в органах відповідного боку.
Практичне значення одержаних результатів. Виявлені відмінності прокоагулянтних та фібринолітичних властивостей у тканинах парних органів справа і зліва можуть бути причиною різної швидкості й ступеня виникнення патологічних процесів у них, які супроводжуються розладами згортання крові та фібринолізу (наприклад, у півкулях мозку тромботичний або геморагічний інсульт; у легенях запальні процеси і кровотеча; у нирках розвиток пієлонефриту й тромбозів; у кінцівках тромбофлебіти). Наведені дані можуть бути використані в експериментальному моделюванні вищевказаних патологічних процесів у цих органах справа або зліва у тварин. Знання особливостей цих властивостей у різних тварин потрібно враховувати при заборі крові в них під час того чи іншого досліду (тобто завжди з однієї й тієї ж вени справа або зліва).
В клінічній практиці отримані факти потрібно враховувати у випадках багаторазового забору крові (забирати кров з одного і того ж боку тіла) і враховуючи при цьому однобічне чи двобічне ураження парних органів. Одержані в роботі дані можуть служити основою для розроблення низки лікарських препаратів, які б діяли на «праві» та «ліві» парні органи. Наведені в дисертації дані можуть знайти використання і в клінічній практиці лікарів невропатологів, пульмонологів, нефрологів, спеціалістів із лікувальної фізкультури й інших.
Основні результати дослідження впроваджені у навчальний процес, зокрема курс лекцій і практичних занять з розділу «Порушення гемостазу та фізико-хімічні властивості крові» на кафедрі патологічної фізіології; з розділу «Судинні захворювання головного мозку» - на кафедрі нервових хвороб з нейрохірургією та медичною генетикою; з розділу «Біохімія системи крові» - на кафедрі медичної, біологічної і біоорганічної хімії; з розділу «Фізіологія згортання крові» - на кафедрі нормальної фізіології вищого державного навчального закладу України «Українська медична стоматологічна академія». Також отримані дані знайшли відображення у главі 2.9 «Регуляція системи гемостазу» в монографії Мищенко В. П., Мищенко И. В. «Физиология системы гемостаза» (Полтава: АСМИ, 2003.- 124 с.)
Особистий внесок здобувача. Автором дисертації особисто підібрана та проаналізована наукова література з проблеми, що вивчалася, на підставі чого сформульована мета і задачі дисертаційної роботи, самостійно проведені всі експериментальні дослідження. Комплекс досліджень показників згортання крові та фібринолізу виконаний на базі кафедри нормальної фізіології та Центральної науково-дослідної лабораторії вищого державного навчального закладу України «Української медичної стоматологічної академії» в співавторстві з іншими дослідниками (О. В. Коковською, О. В. Ткаченко та ін.). Самостійно проведена обробка первинного матеріалу. Аналіз і узагальнення матеріалу, формулювання основних положень та висновків роботи проведені сумісно з керівником. При написанні дисертації не використовувались ідеї й розробки співавторів публікацій. Автором особисто досліджена асиметрія гемостазу в крові, яка відтікає від парних органів і визначена роль тканинних факторів гемокоагуляції парних органів у виникненні даної асиметрії.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації були викладені на Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та молодих учених Актуальні проблеми клінічної, експериментальної та профілактичної медицини”(Донецьк, 2002 р.), на IV Міжнародному конгресі Эниология XXI века” (Одеса, 9-14 вересня 2002 р.), на ІІІ Міжнародній медичній конференції студентів та молодих учених Медицина-здоров’я ХХІ сторіччя” (Дніпропетровськ, 26-28 вересня 2002 р.), на І Всеросійській науковій конференції Клінічна гемостазіологія та гемореологія у серцево-судинній хірургії” (Москва, 5-6 лютого 2003 р.), на науково-практичній конференції з міжнародною участю Фізіологія регуляторних систем” (Чернівці, 4-6 червня 2003 р.), на І Українській конференції з міжнародною участю Тромбози в клінічній практиці, профілактика, діагностика, лікування” (Київ, 27-28 травня 2004 р.), на науково-практичній конференції з міжнародною участю, присвяченій 175-річчю з дня народження І.М Сєченова (Одеса, 13-14 вересня 2004 р.), на VI Міжнародному конгресі з інтегративної антропології (Вінниця, 4-5 жовтня 2007 р.), на Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених «Медична наука 2007» (Полтава, 10 грудня 2007 р.).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 19 наукових робіт, з яких - 1 монографія, 12 статті (із них 4 - одноосібно) у фахових наукових виданнях, рекомендованих ВАК України та 6 тез наукових конференцій, симпозіумів, з’їздів. Публікації повністю відображають зміст проведеного дослідження.

bibliography

ВИСНОВКИ

Дисертація містить теоретичні узагальнення й нове розв’язання наукового завдання, яке полягає у вивченні особливостей тканинної ланки системи гемостазу в парних органах (півкулях мозку, легенях, нирках, стегнових м’язах) різних тварин (півнів, щурів, морських свинок, кролів, котів) і людей, та доведення існування її асиметричності, а також можливості виділення тканинних факторів гемокоагуляції в кровообіг у фізіологічних умовах.
1. Тканини мозку тварин та людей мають різні прокоагулянтні й фібринолітичні властивості: найбільш висока прокоагулянтна активність у котів, кролів, щурів і людей; високі фібринолітичні властивості в мозку щурів, морських свинок та котів. Прокоагулянтна й фібринолітична активність тканин мозку тварин і людей суттєво відрізнялися справа та зліва. Так, у щурів час рекальцифікації при додаванні гомогенатів правої півкулі становив 34,80 с, а лівої 31,8 с, р=0,002; фібриноліз з гомогенатами правої півкулі становив 127,0 хв., а лівої 100,0 хв, р=0,009.
2. Тканини легень тварин і людей містять прокоагулянти, антикоагулянти, активатори й інгібітори фібринолізу: у півнів, щурів, котів, кролів у легенях переважали прокоагулянти; у морських свинок - антикоагулянти; у людей високий рівень прокоагулянтів й антикоагулянтів; фібринолітична активність легень виявилася найвищою у морських свинок та котів, далі йдуть щури і кролі. Прокоагулянтні й фібринолітично активні сполуки тканин легень у більшості тварин (за винятком кролів) і людей суттєво відрізнялися справа та зліва. Так, у котів час рекальцифікації при додаванні гомогенатів з правої легені становив 28,0 с, а лівої 24,2 с, р=0,03; фібриноліз при додаванні гомогенатів правої легені становив 147,0 хв, а лівої 100,0 хв, р=0,04.
3. Високі прокоагулянтні властивості мають нирки щурів, морських свинок, котів, кролів та людей; фібриноліз найбільше виражений в тканинах нирок щурів, котів, морських свинок, кролів; у морських свинок і людей високий рівень антитромбінів у нирках. У нирках тварин та людей речовини, що впливають на гемостаз і фібриноліз, мають різну активність справа й зліва. Так, час рекальцифікації у морських свинок при додаванні гомогенатів правої нирки становив 150,0 с, а лівої 184,0 с, р=0,04; фібриноліз при додаванні гомогенатів правої нирки становив 80,0 хв, а лівої 106,0 хв, р=0,03.
4. М’язи різних тварин мають неоднакову прокоагулянтну й фібринолітичну активність. Найвища прокоагулянтна активність у котів, морських свинок і щурів; фібринолітичні властивості найбільше виражені в морських свинок та кролів. У всіх тварин м’язи правої й лівої кінцівок відрізнялися активністю прокоагулянтів і фібринолітичних компонентів. Так, у кролів час рекальцифікації при додаванні гомогенатів правого м’язу становив 89,8 с, а лівого 110, с, р=0,04.
5. Кров із симетричних ділянок (справа та зліва) різних регіонів кровообігу (яремних, ниркових, стегнових вен) має різну згортальну й фібринолітичну активність, яка значною мірою зумовлена особливостями тканинної ланки парних органів. Так, у котів час рекальцифікації крові, отриманої із правої ниркової вени, становив 81,0 с, а лівої 68,0 с, р=0,04; фібриноліз крові, отриманої із правої ниркової вени становив 113,0 хв, а лівої 66,3 хв, р=0,04.
6. У частини тварин і людей (від 56% до 64,3%) показники гемостазу й фібринолізу були вищими в тканинах і крові справа, а в інших (від 35,7% до 44%) зліва.
7. Отримані дані можуть бути використані в наукових дослідженнях для моделювання експериментальних патологічних станів у парних органах справа або зліва, а також у клінічній практиці для оцінювання показників згортання крові, одержаної з правої чи лівої кінцівки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамов В. В. Асимметрия нервной, эндокринной и иммуной систем / В. В. Абрамов, Т. Я. Абрамов. Новосибирск : Наука : Сибирская издательская фирма РАН, 1996. - 97с.
2. Азрапкин И. И. Тканевые факторы свертывания крови предстательной железы и мочевыводящих путей и их значение в патогенезе тромбогеморрагических ослонений : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. мед. наук : спец. 14.00.17 «Нормальная физиология» / И. И. Азрапкин.- Горький, 1974. - 17с.
3. Альфонсов В. В. Роль метаболических процессов в регуляции системы гемостаза : автореф. дис. на соискание учен. степени д-ра мед. наук : спец. 14.00.17 «Нормальная физиология» / В. В. Альфонсов. - Фрунзе, 1978. 35 с.
4. Андреенко Г. В. Фибринолиз и его физиологическое значение / Г. В. Андреенко // Успехи современной биологии.- М.: Медицина, 1960. - № 3. - С. 86-92.
5. Андреенко Г. В. Фибринолиз химия и физиология процесса, клиническое применение фибринолиза / Андреенко Г. В. - М. : Медицина, 1967. - 248с.
6. Андреенко Г. В. Фибринолиз / Андреенко Г. В. - М.: Медицина, 1979. - 420с.
7. Андреенко Г.В. Методы исследования фибринолитической системы крови / Г. В. Андреенко, М. А Карабасов, Л. В. Лютов . - М. : Изд-во МГУ, 1981. - С. 40-42.
8. Асадулин М. Г. Урокиназа активатор фибринолитического процеса // Матер. конф. «Атеросклероз и гипертоническая болезнь». - Казань, 1970. - С. 14-16.
9. Асадулин М. Г. Урокиназа и перспективы ее лечебного применения / М. Г. Асадулин // Казан. мед. журн. - 1971. - Вып. 5, № 2. - С. 77-80.
10.Асимметрии крови и ее свертывания / [ Мищенко В. П., Гришко Ю. М., Коковская О. В., Мищенко И. В., Мищенко С. В., Ткаченко Е. В., Торяник Е. А., Якина Е. А. ]. Полтава : АСМИ, 2005. 126 с. ISBN 966-7653-20-4.
11.Асиметрія прокоагулянтних та фібринолітичних компонентів в парних скелетних м’язах у щурів в нормі та при гострій ішемії головного мозку справа та зліва / І. В. Міщенко, Ю. М. Гришко, О. В. Коковська, В. П. Міщенко, О. О.Ткач, О. В. Ткаченко // Проблеми екології та медицини. - 2002. - Т. 6, № 3-4. - С. 6-8.
12.Асиметрія прокоагулянтних та фібринолітичних властивостей півкуль головного мозку в нормі і при гострій ішемії справа та зліва / В. П. Міщенко, Ю. М. Гришко, О. В. Коковська, І. В. Міщенко, О. О. Ткач, О. В. Ткаченко // Вісник проблем біології та медицини. - 2002. - № 4. - С. 62-67.
13.Асиметрія гемостазу в нормі та при порушенні мозкового кровообігу / В. П. Міщенко, Ю. М. Гришко, І. В. Міщенко [та ін.] // Фізіологічний журнал. - 2002. - Т. 48, № 2. - С. 74-75.
14.Асимметрия крови и ее свертывания в симметричных участках системы кровообращения у людей и животных / В. П. Мищенко, О. В. Коковская, И. В. Мищенко, Е. А. Ткач, Е. В. Ткаченко // Кровообіг та гемостаз. - 2004. - № 1. - С. 73-77.
15.Асиметрії крові та її зсідання у людей і тварин / І. В. Міщенко, Ю. М. Гришко, О. В. Коковська, В. П. Міщенко, О. В. Ткаченко, О. О. Якіна // Фізіологічний журнал. - 2006. - Т. 52, №2. - С. 220.
16.Асимметрия крови и ее свертывание в норме и при остром нарушении мозгового кровообращения / Е. В. Ткаченко, О. В. Коковская, В. П. Мищенко, И. В. Мищенко, Е. А. Ткач // Матеріали І Української конференції з міжнародною участю „Тромбози в клінічній практиці: профілактика, діагностика, лікування”. К., 27-28 травня 2004. - С. 206-208.
17.Базазьян Г. Г. Диетический фактор, атеросклероз и система свертывания крови / Базазьян Г. Г. - М. : Медицина, 1982. 271 с.
18.Балуда В. П. Система гемостаза и гомеостаза / В. П. Балуда // Гомеостаз. - М. : Медицина, 1981. - С. 461-490.
19.Балуда В. П. Условия регуляции и нормализации гемостаза / В. П. Балуда // Акт. пробл. гемостазиологии. - М. : Б.и., 1981. - С. 14-26.
20.Балуда В. П. Физиология системы гемостаза / Балуда В. П., Балуда М. В., Деянов И. И. - М. : Медицина, 1995.- 244 с. (Пособие для студентов и слушателей институтов усовершенствования врачей).
21.Балуда В. П. Значение простациклин-генерирующей системы стенки сосудов в сохранении гемостатического гомеостаза / В. П. Балуда, Т. И. Лукоянова // Система регуляции агрегатного состояния крови в норме и патологи : Тез. докл. Всесоюзн. совещ. - М., 1982. - С. 14-18.
22.Балуда В. П. Некоторые актуальные проблемы свертывания крови / В. П. Балуда, И. А. Ойвин // Физиология человека и животных : Итоги науки. - М. : Б.и., 1982. - С. 14-18.
23.Баркаган З. С. Геморрагические заболевания и синдромы / Баркаган З. С. - М. : Медицина, 1989. - 527с. (Издание второе, переработанное и дополненное).
24.Баркаган Л. З. Нарушение гемостаза у детей / Баркаган Л. З. Москва:Медицина, 1993. - 175 с. - (Библиотека практического врача. Заболевания детского возраста).
25.Баркаган З. С. Диагностика и контролируемая терапия нарушение гемостаза / З. С. Баркаган, А. П. Момот.- М. : Нъюдиамед, 2001. - 285 с.
26.Бианки В. Л. Асимметрия мозга животных / Бианки В. Л. - Л. : Наука, 1985. 293 с.
27.Биологические ритмы системы гемостаза человека / [Балуда В. П., Исабаева В. А., Пономарева Т. А., Адамчик А. С.] / - Фрунзе : ИЛИМ, 1978. 196 с.
28.Биохимические компоненты свертывани крови / [А. Ш. Бышевский, О. А. Терсенов, С. Л. Галян и др.]. Свердловск : Изд-во Урал. ун-та, 1990. 212 с.
29.Богачева Н. В. Молекулярные механизмы индуцированной тромбином проницаемости эндотелия / Н. В. Богачева, Д. Н. Гарсия, А. Д. Верин // Биохимия. - 2002. - Т. 67, вип. 1. - С. 88-98.
30.Брагина Н. Н. Функциональные асимметрии человека / Н. Н. Брагина, Т. А. Доброхотава. - М. : Медицина, 1981. - 288 с.
31.Братчик А. М. Фибринолиз, интерлейкины и кардиальный атеросклероз / А. М. Братчик, В. Ф. Каменев // Клиническая медицина. - М., 1992. - Т. 70, № 2. - С. 32-34.
32.Братчиков Н. П. Физическое утомление и свертывание крови / Н. П. Братчиков // Врачебное дело. - 1938. - № 4. - С. 291-294.
33.Бышевский А.Ш. Витамины и гемокоагуляция / Бышевский А.Ш. Свердловск: Средне-Уральское книжное издательство, 1978. 123 с. (Тюменский государственный мед университет).
34.Бышевский А. Ш. Свертывание крови при реакции напряжения / А. Ш. Бышевский, В. Н. Кожевников. Свердловск : Средне-Уральское книжное изд- во, 1986. 171 с. - (Тюменский государственный мед. институт).
35.Бышевский А. Ш. Витамины, внутрисосудистое свертывание крови и липидперексидация / Бышевский А. Ш., Галян С. Л., Шаповалов П. Я. Москва : Медицина, 2006. - 95 с.
36.Вартанян Г. А. Химическая симметрия и асимметрия головного мозга / Г. А. Вартанян, Б. И. Клементьев. - М. : Медицина, 1991. 190 с.
37.Васильева А. В. Особенности межполушарной асимметрии мозга при физиологической и индуцированной беременности / А. В. Васильева, А. В. Черноситов, К. Ю. Сагамонова // Материалы конференции «Актуальные вопросы функциональной межполушарной асимметрии». - 2000. Часть 2. - С. 5 - 7.
38.Вербицкая Е. И. Особенности функциональной организации головного мозга при различных аутоиммунных процессах / Е. И. Вербицкая, Н. В. Пизова, И. О. Степанов // Материалы конференции «Актуальные вопросы функциональной межполушарной асимметрии». - 2000. -Часть 2. - С. 7 - 8.
39.Веселкин П. Н. О роли легких в обмене фибриногена / П. Н. Веселкин, В. С. Ильин, З. А. Чаплыгина // Вопросы медицинской химии. - 1955. -№ 2. - С. 121-127.
40.Весніна Л. Е. Роль функціонального стану еритроцитів і його модуляції цитомедінами в реакціях ПОЛ і гемостазу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.00.17 «Нормальна фізіологія» / Л. Е. Весніна. - Харків, 1994.- 21 с.
41.Визир В. А. Влияние лерканидипина на мозговую гемодинамику больных с артериальной гипертензией, ассоциированной со тенотическим поражением сонных артерий / В. А. Визир, А. Е. Березина // Кровообіг та гемостаз. 2007. - № 4. - С. 46-52.
42. Воробйов В. Физиология гемостаза / Воробйов В. Ростов: Проф-Пресс, 2004. 192 с.
43.Воскресенский О. Н. О влиянии перекисных липидов и альфа-токоферола на свертываемоть крови / О. Н. Воскресенский, В. Л. Зелицкий // Механизмы действия лекарств и ядов : Тезисы конференциии молодых ученых фармакологов и токсикологов. - Киев, 1967. - С. 8-9.
44.Воскресенский О. Н. Перекиси липидов в живом организме / О. Н. Воскресенский, А. П. Левицкий // Вопросы медицинской химии. - М. - 1970. - № 6. - С. 563-583.
45.Воскресенский О. Н. Ангиопротекторы / О. Н. Воскресенский, В. А. Туманов. Киев : Здоров’я, 1982. - 120 с.
46.Гаврилов О. К. Проблемы и гипотезы в учениях о свертывании крови / Гаврилов О. К. - М. : Медицина, 1981. 288 с.
47.Гольденберг Ю. М. Клеточный и плазменный компоненты гемостаза у больных хронической пневмонией и пути коррекции : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. мед. наук : спец. 14.00.05 «Внутрение болезни» / Гольденберг Ю. М. - Киев, 1981. 18 с.
48.Гольденберг Ю. М. Перекисное окисление липидов и гемостаз на этапах формирования основных форм хронических неспецифических заболеваний легких и коррекция нарушений : автореф. дис. на соискание учен. степени д-ра. мед. наук : спец. 14.00.43 «Пульмонология» / Гольденберг Ю. М. - Спб, 1993. 39 с.
49.Грицай Н. Н. Тромбоцитоактивные свойства церебральных сосудов различных животных и человека : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. мед. наук : спец. 14.00.17 «Нормальная физиология» / Грицай Н. Н. - Львов, 1986. 24 с.
50.Грицай Н.Н. Проблемы гемостаза в неврологии / Н.Н. Грицай, В.П. Мищенко. К. : Здоров’я, 2000. 156 с.
51.Грицай Н. Н. Значение церебральных сосудов и тканей мозга в активации перекисного окисления липидов и гемостаза при диете, ограниченной антиоксидантами / Н. Н. Грицай, В. П. Мищенко, И. В. Мищенко // Експериментальна і клінічна медицина. - 2000. - № 4. - С. 22-24.
52.Гришко Ю. Н. Особенности свертывания крови оттекающей от головного мозга справа и слева / Ю. Н. Гришко // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2002. Т. 3, вип. 1. С. 9-11.
53.Гришко Ю. М. Вплив гострої неповної ішемії головного мозку на гемокоагуляційні властивості тканин різних органів в умовах годування тварин вітамінами-антиоксидантами / Гришко Ю. М., Міщенко І. В. // Тези Міжнародної наукової конференції студентів і молодих вчених Актуальні проблеми клінічної і теоретичної медицини” 2729 вересня. - Дніпропетровськ, 2001. - С. 23.
54.Губка П. И. Оптимальные тренировочные режимы в оздоровительном беге для мужчин различных профессиональных групп : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания и спортивной тренировки» / П. И. Губка. - Москва, 1988. 22 с.
55.Гусейнов Ч. С. Тромбозы и фибринолиз в хирургии / Гусейнов Ч. С. - М., 1998. 296 с.
56.Даренская С. Д. Влияние полипептидных факторов из легких на клеточный иммунитет / С. Д. Даренская, Н. Г. Будажабон // Регуляторные пептиды в норме и патологии (цитомедины). - Чита, 1991. - С. 20.
57.Дипольность биополя, кровь и ее свертывание / В. П. Мищенко, Ю. В. Гришко, О. В. Коковська, И. В. Мищенко, Е. А. Ткач, Е. В. Ткаченко // Материалы IV Международного конгресса «Эниология XXI века». - Одесса, 9-14 сентября 2002. - С. 158-161.
58.Дроздовская А. А. Биохимическая трехдипольная модель биополя человека / А. А. Дроздовская // Материалы IV Международного конгресса Эниология ХХІ века” 10-15 сентября 2001 р. - Одесса, 2001. - С. 11-18.
59.Дрягин К. А. Изменение морфологического состава крови под влиянием мышечных движений / К. А. Дрягин, Н. В. Инюшкин, О. Н. Дрягина // Казанский медицинский журнал. - 1928. - № 3. - С. 721-724.
60.Дубров С. Н. Функциональная симметрия и диссимметрия биологических обьектов / С. Н. Дубров // Журнал общей биологии. - 1973. - Т. 5. - С. 56-67.
61.Егоров А. Ю. Функциональная асимметрия мозга и важность развития клинического направления в эволюционной физиологии / А. Ю. Егоров // Тенденции развития физиологических наук. СПБ. : Наука, 2000. С. 159 178.
62.Еремеев В. Я. Влияние физической нагрузки на содержание тромбоцитов и время свертывания крови у детей и подростков / Еремеев В. Я. // Новые исследования по вопросам физиологии.- М. : Педагогика, 1974. - № 2. - С. 28-29.
63.Еремина Е. Л. Влияние различных функциональных состояний мышечной ткани на свертывание крови и фибринолиз : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. мед. наук : спец. 14.00.17 «Нормальная Физиология» / Е. Л. Еремина. - Киев, 1982. - 21с.
64.Єрьоміна О. Л. Клініко-фізіологічне обгрунтування диференційованих режимів оздоровчих фізичних тренувань : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра. мед. наук : спец. 14.00.12 «Лікувальна фізкультура та спортивна медицина» / О. Л. Єрьоміна- Дніпропетровськ, 1994. 48 с.
65.Еферентна роль парних органів (півкуль мозку, м’язів кінцівок) у регуляції згортання крові / О. О. Ткач, В. П. Міщенко, І. В. Міщенко, О. В. Коковська, О. В. Ткаченко, Ю. М. Гришко // Буковинський медичний вісник. - 2003. - Т. 7, № 1-2. - С. 145-147.
66.Жила В. В. Местный фибринолиз почек / В. В. Жила, Ю. И. Кушнирчук. Киев : Наукова думка, 1986. 165 с.
67.Жог В. И. Единство симметрии и асимметрии и научное познание / В. И. Жог // Философские науки. - 1984. - № 6. - С. 39-48.
68.Жуковская Е. С. Изменения процессов свертывания крови под влиянием мышечной деятельности / Е. С. Жуковская // Теория и практика физической культуры. - 1966. - № 10. - С. 38-42.
69.Жуковская Е. С. Механизм регуляции процессов свертывания крови при мышечной деятельности / Е. С. Жуковская //Материалы 9-ой Всесоюзной конференции по физиологии, морфологии, биохимии мышечной деятельности. - Москва, 1966. - Т. 1. - С. 52-54.
70.Журавлев А. И. Биоантиокислители в регуляции метаболизма в норме и патологи / Журавлев А. И. - М. : Наука, 1982. - С. 3-6.
71.Запорожець Т. М. Функціональні зміни в системі еритрона тварин і людини при променевому ураженні і їхня корекція поліпептидним біорегулятором, виділеним з еритроцитів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. біол. наук : спец. 03.00.13 «Фізіологія людини і тварин» / Т. М. Запорожець. - Симферополь, 1993. 15 с.
72.Зозуля Ю. А. Динамика метаболитов оксида азота в цереброспинальной жидкости при субарахноидальном кровоизлиянии и вазоспазме / Зозуля Ю. А., Сенько Л. Н., Цимейко О. А. // Кровообіг та гемостаз. - Київ, 2003. - № 2. - С. 65-73.
73.Зубаиров Д. М. Свертываемость крови / Зубаиров Д. М.- Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1966. 317 с. - (Очерк физиологических и биохимических механизмов регуляции).
74.Зубаиров Д. М. Биохимия свертывания крови / Д. М. Зубаиров. - М. : Медицина, 1978. - С. 175-176.
75.Зубаиров Д. М. Диссеминированное внутрисосудистое свертывание крови / Зубаиров Д. М., Еналеева Д. Ш., Надырова Г. Г. -М. : Медицина, 1989. 256 с.
76.Иванов Муромський К. А. Электро-магнитная біологія / Иванов-Муромський К. А. Киев : Наукова думка, 1977. 155 с.
77.Исабаева В. А. Некоторые особенности фибринолиза у здоровых людей при физической нагрузке в высокогорной местности / В. А. Исабаева, Г. Н. Приживойт // Физиология труда и климат. Фрунзе : Илим, 1974. - С. 62-64.
78.Казначеев В. П. Функциональная асимметрия и адаптация человека / В. П. Казначеев, А. П. Чуприков // Функциональная асимметрия и адаптация человека. - М., 1976. - С. 10-16.
79.Калнинь М. А. Динамика колебаний фибринолитической активности артериальной крови под влиянием физической нагрузки у крыс / М. А., Калнинь, А. Я. Гринберг // Биохимия патологических процессов. - Рига, 1978. - С. 42-46.
80.Коковська О. В. Особливості згортання крові в симетричних ділянках системи кровообігу у людей та тварин : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.03.03 «Нормальна фізіологія» / О. В. Коковська. Донецьк, 2004.- 18 с.
81.Коковська О. В. Асиметрія згортання крові та фібринолізу / О. В. Коковська // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2003. - Т. 3, № 2 (6). - С. 14-17.
82.Кондратюк В. Є. Особливості структурно-функціонального стану серця та системної гемодинаміки у хворих старшого віку, які перенесли ішемічний інсульт на тлі артеріальної гіпертензії, залежно від локалізації вогнища ураження / Кондратюк В. Є. // Кровообіг та гемостаз. 2008. - № 1. - С. 43-49.
83.Кудряшов Б. А. Биологические проблемы регуляции жидкого состояния крови и ее свертывания / Кудряшов Б. А. - М. : Наука, 1975. 486 с.
84.Кузник Б. И. Полипептидные факторы сосудистой стенки, тромбоцитов, эритроцитов и плазмы и их влияние на состояние иммунитета и гемостаза // Физиология и патология гемостаза. - 1991. - № 7. - С. 8-9.
85.Кузник Б. И. Цитомедины, иммунитет и система гемостаза / Б. И. Кузник // Механизмы патологических реакций. - Новокузнецк, 1991. - С. 86-88.
86.Кузник Б. И. Цитомедины семья пептидов на все случаи жизни / Б. И. Кузник // Материалы симпозиума «Пептидные биорегуляторы цитомедины». - Спб., 1992. - С. 83-84.
87.Кузник Б. И. Физиология и патология системы крови / Кузник Б. И.- Чита : Поиск, 2001. 284 с. (Руководство для студентов 2 и 3 курсов лечебного, педиатрического и стоматологического факультетов).
88.Кузник Б. И. Физиология и патология системы крови / Кузник Б. И. Чита : Поиск, 2004. 336 с. (Издание четвертое, переработаное и дополненное).
89.Кузник Б. И. Кровь, лимфа, тканевая жидкость, взаимосвязи в процессе коагуляции и фибринолиза / Б. И. Кузник, В. В. Альфонсов, Ю. А. Витковский // Материалы первой Всероссийской научной конференции «Клиническая гемостазиология и гемореология в сердечно-сосудистой хирургии» 5-6 февраля 2003 г. - М., 2003. - С. 35-36.
90.Кузник Б. И. Иммуногенез, гемостаз и неспецифическая резистентность организма / Кузник Б. И., Васильев Н. В., Цыбиков Н. Н.- М. : Медицина, 1989. 320 с.
91.Кузник Б. И., О роли почек в регуляции гемостаза / Б. И. Кузник, Я. Н. Калихман // IV научная конференция физиологов, биохимиков и фармакологов Западно-Сибирского обьединения : Тез. докл. - Красноярск, 1969. - С. 201-203.
92.Кузник Б. И. К объективной оценке истинной ретракции кровяного сгустка / Б. И. Кузник, М. А. Котовщикова // Лабораторное дело. - 1964. - № 9. - С. 524-526.
93.Кузник Б. И. Электровазограмма и выход тканевых факторов свертывания крови из сосудистой стенки / Б. И. Кузник, В. П. Мищенко, В. Ф. Русяев // Доклады АН СССР. - 1968. - № 2. - С. 478-481.
94.Кузник Б. И. Влияние полипептидов сосудистой стенки на состояние системы гемостаза при экспериментальном синдроме пероксидации / Б. И. Кузник, В. П. Мищенко, В. Х. Хавинсон // Фармакология и токсикология. - 1982. - № 6. - С. 39-43.
95.Кузник Б. И. Тромбогеморрагический синдром в онкогинекологии / Кузник Б. И., Михайлов В. Д., Альфонсов В. В. Томск : Изд-во Томск. ун-та. 1983. 166 с.
96.Кузник Б. И. Цитомедины / Кузник Б. И., Морозов В. Г., Хавинсон В. Х. СПб : Наука, 1998. - 310 с.
97.Кузник Б. И. О роли форменных элементов и сосудистой стенки в процессе свертывания крови / Б. И. Кузник, В. Ф. Русяев // Проблемы гематологии и переливания крови. - 1974. - № 3. - С. 50-56.
98.Кузник Б. И. Форменные элементы крови, сосудистая стенка, гемостаз и тромбоз / Б. И. Кузник, В. П. Скипетров.- М. : Медицина, 1974. 308 с.
99.Кузник Б. И. Применение пептидных биорегуляторов в хирургии и онкологи / Кузник Б. И., Хавинсон В. Х., Витковский Ю.А. - Чита, 2001. - 352 с.
100. Кузник Б. И. Взаимосвязь между иммуногенезом и системой гемостаза: единая система защиты организма / Б. И. Кузник, Н. Н. Цыбиков // Успехи современной биологии. - 1981. - № 2. - С. 243-260.
101. Кузнецова О. П. Цитоскопические изменения асимметричное выделение индокармина при обострении пиелонефрита и при ХПН. Инфекции мочевыводящих путей / О. П. Кузнецова, П. А. Воробьев // Русский медицинский журнал. 1997. Т. 5, № 1.-С. 5-8.
102. Лаврищева Н. Г. Асимметрия в системе гемокоагуляции : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. мед. наук : спец. 14.00.27 «Нервные болезни» / Н. Г.Лаврищева. Саратов, 1976. -16 с.
103. Лаврищева Н. Г. Физиологические и патологические асимметрии в системе гемокоагуляции / Н. Г. Лаврищева // Клиническая и экспериментальные аспекты регуляции агрегатного состояния крови. Саратов : Полиграфист, 1984. - С. 34-37.
104. Лапач С. Н. Статистические вычесления в медико-биологических иследованиях с использованием Ехеl / Лапач С. Н., Чубенко А. В., Бабич П. Н. К. : Морион, 2001. 408 с.
105. Литвиненко Н. В. Перекисное окисление липидов, физиологическая антиоксидантная система и гемостаз в тканях головного мозга в норме и при различных экспериментальных состояниях и их регулирование полипедтидом кортексином : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. мед. наук : спец. 14.00.17 «Нормальная физиология» / Н. В. Литвиненко. Харьков, 1994. 20 с.
106. Лобань Г. А. Особенности свертывания крови у здоровых и больных атеросклерозом людей различной групповой принадлежности по системе АВО : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. мед. наук : спец. 14.00.17 «Нормальная физиология» / Г. А. Лобань. Львов, 1982. 22 с.
107. Ломазова Х. Д. Активность фибриназы в разные возрастные периоды и влияние на нее мышечной работы, гипоксии и нарушение обмена / Х. Д. Ломазова, Т. Н. Горшкова, Р. А. Маркосян // Физиология человека. -1978. Т. 4, № 5. С. 848-853.
108. Луценко В. К. Биохимические асимметрии мозга / В. К. Луценко, М. Ю. Карганов // Нейрохимия. 1985. - № 2. С. 197-213.
109. Макаренко А. Н. Фармакологические проблемы асимметрий больших полушарий головного мозга / А. Н. Макаренко // Архив психиатрии. 1997. - № 12-13. С. 38-39.
110. Макацария А. Д. Тромбофилические состояния в акушерской практике: Научное издание / А. Д. Макацария, В. О. Бицадзе.- М.: »РУССО», 2001.- 704 с. (Клинические. Молдекулярные и генетические аспекты)
111. Малежик Л. П. Клеточные механизмы регуляции системы гемостаза : автореф. дис. на соискание учен. степени д-ра. мед. наук : спец. 14.00.29 «Гематология и переливание крови» / Л. П. Малежик. - Ленинград, 1985. 40 с.
112. Марков Х. М. О биорегуляторной системе I-аргинин-окись азота / Х. М. Марков // Кардиология. 1996. - № 3. С. 34-39.
113. Маркосян А. А. Некоторые вопросы физиологии спортивных напряжений школьников / А. А. Маркосян // Труды 2-ой научной конференции по возрастной морфологии. - М. : Изд-во АПН РСФСР, 1955. - С. 128-129.
114. Маркосян А. А. Миогенный тромбоцитоз, возраст состояние тренированности / А. А. Маркосян // Теория и практика физической культуры. - 1959. - № 1. - С. 30-37.
115. Маркосян А. А. Защитный компонент мышечной деятельности / А. А. Маркосян // Кровь и мышечная деятельность. - М., 1960. - С. 5-15.
116. Маркосян А. А. Нервная регуляция свертывания крови / Маркосян А. А. - М. : Медицина, 1960. 480 с.
117. Маркосян А. А. Физиология свертывания крови / Маркосян А. А. - М. : Медицина, 1966. 464 с.
118. Маркосян А. А. Онтогенез системы свертывания крови / Маркосян А. А. - Л. : Наука, 1968. 187 с.
119. Маршалов Д. В. Оценка функциональной активности гемостаза в прогнозе массивной акушерской кровопотери / Маршалов Д. В. // Тромбоз, гемостаз и реологія. 2005. - № 1 (21). С. 51-57.
120. Мищенко В. П. Сосудистая стенка как эфферентный регулятор процесса свертывания крови и фибринолиза : автореф. дис. на соискание учен. степени д-ра. мед. наук : спец. 14.00.17 «Нормальная физиология» / В. П.Мищенко. - Новосибирск, 1973. 26 с.
121. Мищенко В. П. Перекисное окисление липидов, антиоксиданты и свертываемость крови / В. П.Мищенко // Актуальные проблемы гемостазиологии. - М. : Наука, 1981. - С. 153-158.
122. Мищенко В. П. Физиологические пути коррекции агрегатного состояния крови / В. П. Мищенко // Гематология и трансфузиология. - 1985. - № 8. - С. 36-38.
123. Мищенко В. П. Антиагрегационная активность сосудистой стенки, свертывание крови и состояние физиологической антиоксидантной системы у больных ишемической болезнью сердца и здоровых людей / В. П. Мищенко // Кардиология. - 1988. - № 11. - С. 115-117.
124. Мищенко В. П. Физиология гемостаза и ДВС-синдром / Мищенко В. П. - Полтава, 1998. 164 с.
125. Мищенко В. П. 25-летний опыт изучения физиологии и патологии гемостаза в Украинской медицинской стоматологической академии / В. П. Мищенко // Проблеми екології та медицини. - 2000. - Т. 4, № 1. - С. 56-60.
126. Мищенко В. П. Сосудистые и тромбоцитарно-плазменные перекисные механизмы атеросклероза и тромбообразован