МЕХАНІЗМИ РЕАКЦІЙ МЕТАБОЛІЗМУ ТА ЕЛІМІНАЦІЇ ГІДАЗЕПАМУ В ОРГАНІЗМІ ЩУРІВ

brief description

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ФІЗИКО-ХІМІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМ. О.В. БОГАТСЬКОГО НАН УКРАЇНИ

На правах рукопису

Преподобна Катерина Вікторівна

УДК 615.07;615.214.22

МЕХАНІЗМИ РЕАКЦІЙ МЕТАБОЛІЗМУ ТА ЕЛІМІНАЦІЇ ГІДАЗЕПАМУ В ОРГАНІЗМІ ЩУРІВ

14.03.05 фармакологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

Науковий керівник
Головенко М.Я.
академік АМН України,
д.б.н., професор

Одеса 2008

ЗМІСТ

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

4

ВСТУП

5

РОЗДІЛ 1. ФАРМАКОЛОГІЧНА ТА ФІЗИКО-ХІМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРЕПАРАТІВ ПОХІДНИХ 1,4-БЕНЗДІАЗЕПІНУ ТА ЇХ МЕТАБОЛІТІВ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

9

1.1

Фармакодинамічні властивості похідних 1,4-бенздіазепіну

11

1.1.1

Фармако-токсикологічна характеристика гідазепаму

16

1.2

Фармакокінетика препаратів 1,4-бенздіазепінового ряду

18

1.2.1

Метаболізм похідних 1,4-бенздіазепінів

19

1.2.2

Роль специфічних ензимів у метаболізмі бенздіазепінів

25

1.3

Кінетичні параметри масопереносу похідних 1,4-бенздіазепіну в організмі експериментальних тварин та людини

26

1.4

Фізико-хімічні методи визначення структури метаболітів 1,4-бенздіазепінів (УФ ІЧ спектроскопія та мас-спектрометрія)

28

1.5

Синтез 1,4-бенздіазепінів мічених радіоактивними ізотопами

34

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

37

2.1

Сполуки та реактиви, використані в роботі

37

2.2

Підготовка піддослідних тварин до експерименту

38

2.3

Визначення протисудомної активності гідазепаму та його метаболітів по антагонізму з коразолом

38

2.4

Визначення протисудомного ефекту гідазепаму та його метаболітів при пароксизмальній активності центральної нервової системи (електрофізіологічні дослідження)

38

2.5

Оцінка гострої токсичності

40

2.6

Аналіз радіохроматограм та мас-спектрів гідазепаму та його метаболітів

40

2.7

Вивчення процесів метаболізму гідазепаму

41

2.8

Визначення елімінації гідазепаму та його метаболітів

41

2.9

Статистична обробка результатів

42

РОЗДІЛ 3. СИНТЕЗ, ОПТИМІЗАЦІЯ ТА ВАЛІДАЦІЯ МЕТОДІВ КІЛЬКІСНОГО ВИЗНАЧЕННЯ 14С-ГІДАЗЕПАМУ ТА ЙОГО МЕТАБОЛІТІВ

43

3.1

Синтез 14С-гідазепаму та його метаболітів

45

3.2.1

Стабільність речовин

51

3.2.2

Специфічність

53

3.2.3

Чутливість методу

54

3.2.4

Точність

54

3.3

Ефективність рахунку радіоактивного матеріалу

55

3.4

Гасіння сцинтиляції

56

3.5

Облік «фону» рахунку імпульсів

57

РОЗДІЛ 4. ШЛЯХИ МЕТАБОЛІЗМУ ГІДАЗЕПАМУ В ОРГАНІЗМІ ЩУРІВ

59

4.1

Радіохроматографічний та мас-спектрометрічний аналіз гідазепаму та його метаболітів

59

4.2

Екскреція гідазепаму та його метаболітів (кількісна оцінка)

68

РОЗДІЛ 5. КІЛЬКІСНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕАКЦІЙ МЕТАБОЛІЗМУ ГІДАЗЕПАМУ

72

5.1

Прогнозування взаємодії гідазепаму з лікарськими засобами субстратами, індукторами та інгібіторами CYP3A4 та CYP2C19

72

5.1.1

N1-деалкілування препарату

75

5.1.2

Кінетика виведення гідазепаму та його метаболітів з організму тварин

84

РОЗДІЛ 6. ФАРМАКО-ТОКСИЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ГІДАЗЕПАМУ ТА ЙОГО МЕТАБОЛІТІВ

92

6.1

Протисудомна активність сполук по антагонізму з коразолом

92

6.2

Протисудомна активність гідазепаму та його метаболітів при пароксизмальній активності ЦНС

93

6.3

Токсичність сполук

100

РОЗДІЛ 7. АНАЛІЗ ТА ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ

103

ВИСНОВКИ

108

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

110

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
СYР450 цитохром Р-450
ЦНС центральна нервова система
УФ ультрафіолетові спектри
ІЧ-спектри інфрачервоні спектри
AUC площина під кривою сумарної потужності епілептичних очагів
ГАМК γ-аміномасляна кислота
БД бенздіазепіни
ШКТ шлунково-кишковий тракт
ЕКГ електрокортикограма
ЕД50 ефективні дози, у 50% тварин
LD50 летальні дози, які викликають загибель у 50% тварин

ВСТУП
Більшість лікарських засобів, що мають пероральне призначення відносяться до ліпофільних сполук і їх всмоктування здійснюється за рахунок пасивної дифузії та активного транспорту. Такий процес включає трансцелюлярні та парацелюлярні механізми. Після всмоктування ліки зв’язуються з білками плазми крові й за їх допомогою циркулюють по органам та тканинам, а у деяких з них, наприклад, жировій кумулюють.
Елімінація ліпофільних лікарських засобів можлива тільки при умовах перетворення (метаболізму) їх в більш гідрофільні метаболіти. Основним органом, що виконує таку функцію є печінка, так як, ендоепітеліальні клітини її синусоїдів вміщують загальні по розміру пори або фенестри, які здійснюють пасаж (перехід) плазмових протеїнів. Плазмові білки, з’єднанні з ліками, пасивно проходять крізь синусоїди у простір Дice. В подальшому препарат проходе у гепатоцит, де метаболізує до водорозчинного метаболіту. Каталізують таке перетворення ізоферменти цитохрому Р-450 (СYР450), що локалізуються в ендоплазматичній сітці гепатоцитів. Такі метаболіти можуть знову потрапити в кров, за рахунок синусного току й виводяться з сечею, або скрізь каналікулярну мембрану секретуватись у жовч з наступною екскрецією з калом. В деяких випадках лікарські засоби метаболізують безпосередньо у ШКТ, що приводить до так званої пресистемної елімінації (ефект першого проходження).
Зазначені особливості притаманні гідазепаму, що володіє оригінальним спектром фармакологічної активності, поєднуючи виразну анксіолітичну дію із спроможністю оптимізувати навчання та оперантну діяльність при незначних побічних ефектах та низькій токсичності [1]. Поєднання перерахованих властивостей визначає перевагу гідазепаму порівняно з відомими транквілізаторами, для більшості яких характерна седативна та міорелаксантна дії.
Фармакокінетичні параметри препарату були визначенні раніше [2 - 5] в дослідах на різних експериментальних тваринах з використанням міченого 14С гідазепаму у положенні «2» гетерокільця. Зважаючи на те, що молекула гідазепаму вміщує дві складові бенздіазепін-2-он та гідразидний замісник, є всі підстави вважати, що шляхи метаболізму гідазепаму вивчені не в повній мірі. Це перш за все стосується механізмів реакцій окислення ацетилгідразидного фрагменту та гетерокільця в положенні «3» бенздіазепін-2-она. Можна припустити, що ці процеси відіграють вирішальну роль в елімінації препарату та реалізації фармакодинамічної дії. Це визначило напрям подальшого вивчення особливостей ферментативного усунення гідразидного замісника (N1-деалкілування та С3- гідроксилювання) у молекулі гідазепаму в умовах його інтрагастрального введення експериментальним тваринам.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали дисертації є фрагментами науково-дослідної роботи відділу фізико-хімічної фармакології Фізико-хімічного інституту ім. О.В. Богатського НАН України «Молекулярні механізми дії та конструювання біологічно активних речовин (нейротропних, противірусних, антимікробних)» (№ держреєстрації 0102V001629) «Прогнозування безпеки та ефективності лікарських засобів в реакціях метаболічної трансформації» (№ держреєстрації 01030007258). Дисертант є співвиконавцем цих тем.
Мета і задачі дослідження. Мета дисертації провести дослідження елімінації (метаболізм та екскреція) гідазепаму в організмі щурів при введенні їм міченого 14С препарату у гідразидному радикалі та гетерокільці.
Теоретично обґрунтувати та експериментально довести вирішальну роль метаболітів гідазепаму в реалізації ними фармакодинамічної дії препарату.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:
1. Синтезувати зразки гідазепаму, що вміщує 14С в гідразидному заміснику (для визначення N1-деалкілування) та у гетерокільці (для визначення С3-гідроксилювання).
2. Оптимізувати систему методів тонкошарової хроматографії та мас-спектрометрії для встановлення структури (будови) метаболітів.
3. Валідувати аналітичні методи кількісного радіохімічного визначення вихідних сполук та їх метаболітів.
4. Провести інгібіторний аналіз процесів окислення гідразидного фрагменту та гетерокільця молекули гідазепаму, з метою визначення відповідних ізоформ цитохрому Р-450, що каталізує ці реакції.
5. Обґрунтувати кінетичну схему та дати кількісну оцінку елімінації препарату при його інтрагастральному введенні.
6. Провести аналіз фармакометаболічного профілю.
Об’єкт дослідження: елімінація (метаболізм та екскреція) гідазепаму.
Предмет дослідження: основні закономірності N1-деалкілування, С3-гідроксилювання гідазепаму та кінетика його екскреції.
Методи дослідження: радіохроматографічні, мас-спектрометрічні, фармакологічні, статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше встановлено механізми метаболізму гідазепаму методами інгібіторного аналізу за фармакокінетичними показниками, а саме процеси N1-деалкілування та С3-гідроксилювання, визначено роль ізоформ СYР450 в цих процесах.
Розроблена система методів, які забезпечують кількісну оцінку процесів метаболізму, розподілу в організмі введеної відповідної дози гідазепаму та елімінації препарату та його метаболітів.
Вперше поєднанням методів радіохроматографічного та мас-спектрометричного аналізів доведена будова метаболітів, що утворюються в організмі експериментальних тварин.
Розраховані константи швидкості елімінації та кінетичні показники метаболізму для гідазепаму та його метаболітів.
Вивчено протисудомний ефект гідазепаму та його метаболітів за умов осередкової епілепсії при аплікації різних судомних реагентів. Вперше показано, що дезалкілгідазепам та дезалгілгідроксигідазепам мають значно вищу активність ніж гідазепам.
Практичне значення одержаних результатів. Встановлено, що процеси метаболізму гідазепаму (N1-деалкілування та С3-гідроксилювання) каталізується відповідно ізоформами СYР3А4 та СYР2С19, які локалізуються у ШКТ та печінці. Цей факт необхідно враховувати при застосуванні інших лікарських засобів (субстратів, інгібіторів або індукторів СYР450) одночасно з гідазепамом, що може викликати побічну дію.
Одержані результати можуть бути впроваджені у навчальний процес медичних вищих учбових закладів.
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено патентно-інформаційний пошук, аналіз наукової літератури за темою дисертації, визначена мета та завдання роботи, обґрунтована схема і методичні підходи досліджень, проведені експериментальні досліди. Проведено аналіз, систематизацію та статистичну обробку отриманих результатів у вигляді таблиць і графіків, розроблено основні положення і висновки дисертації, опубліковано головні результати роботи.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи представлені на науково практичних конференціях: «Вчені майбутнього» (Одеса, 2005), «ІІІ Національний з’їзд фармакологів України» (Одеса, 2005), «IV З’їзд фармакологів» (Санкт-Петербург, 2007), «Конференція молодих вчених Південного регіону» (Одеса, 2007), «Актуальні питання фармакології» (Вінниця, 2007).

Публікації за темою дисертації. Опубліковано 6 робіт які опубліковані у наукових фахових журналах, затверджених ВАК України, 7 тез доповідей у збірниках наукових робіт.

bibliography

ВИСНОВКИ
В дисертації наведено теоретичне обґрунтування та експериментальне вивчення механізмів реакцій метаболізму та елімінації гідазепаму в організмі щурів. Теоретично обґрунтовано та експериментально доведено вирішальну роль метаболітів гідазепаму в реалізації ними фармакодинамічної дії препарату. Досліджено процес N1-деалкілування гідазепаму, при введенні в організм індукторів та інгібіторів ферментної системи, що каталізує процес окислення молекули гідазепаму.
1. Синтезовано гідазепам та його мічені радіоактивним ізотопом аналоги, що у гідразидному та у гетерокільці містять 14С. Питома радіоактивність одержаних зразків дорівнювала для гідазепаму 0,07 Ки/моль, для деметилгідазепаму 0,003 Ки/моль. Сполуки мають високу чистоту, що дає змогу використовувати їх у фармакокінетичних дослідженнях.
2. Оптимізована система методів тонкошарової хроматографії та мас-спектрометрії при встановленні структури метаболітів та визначенні шляхів метаболізму гідазепаму. Методами радіохроматографії розділені ліпофільні метаболіти гідазепаму, та при мас-спекторметрії встановлена їх будова (N1-деалкільне похідне та його 3-гідроксильний метаболіт). Гідрофільні метаболіти представлені у екскретах щурів ацетілгідразидом.
3. Валідовано аналітичні методи кількісного радіохімічного визначення вихідних сполук та їх метаболітів. Визначено стабільність речовини у біоматеріалі, чистота препарату її специфічність та точність у зразках.
4. Проведено інгібіторний аналіз процесів окислення гідразидного фрагменту та гетерокільця молекули гідазепаму, й визначено відповідні ізоформи цитохрому Р-450, який каталізує ці реакції. Встановлено основний шлях елімінації гідазепаму екскреція з калом 55,8 % та сечею 8,3 %. Введення індуктору фенобарбіталу привело до зменшення t1/2 у екскретах, що пов’язане з збільшенням концентрації CYP450 в організмі. Інгібітори CYP450 омепразол та кетоконазол виявили зменшення показників у зразках.
5. Обґрунтована кінетична схема та визначена кількісна оцінка елімінації препарату. За результатами експериментів встановлено, що фармакокінетичні параметри гідазепаму (t1/2, Cl, C0, kel та MRT) змінюються в залежності від типу індуктору (фенобарбітал) та інгібіторів (омепразол, кетоконазол) CYP450, що вводилися безпосередньо до прийому гідазепаму.
6. Проведено аналіз фармакометаболічного профілю гідазепаму та його метаболітів, визначено протисудомну активність по коразоловому тесту (ED50 = 0,36 мг/кг) та протиепілептична активність засобів при аплікації судомних реагентів на кору головного мозку й розрахована гостра токсичність (LD50 = 1700 мг/кг) для препаратів, що досліджувались.

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ
1. Богатский А.В. Транквилизаторы (1,4-бенздиазепины и родственные структуры). / Богатский А.В., Андронати С.А., Головенко Н.Я. // К: Наук. думка., 1980. 277 с.
2. Mohler H. A new benzodiazepine pharmacology / Mohler H., Fritshy J., Rudolf U. // J. Pharm. Exper. Terap. 2002. - № 300. Р. 28.
3. Seredenin S. B. Biological basis of individual sensitivity to psychotropic drugs./ Seredenin S. B., Blednov Y. A. // Graffham Press, Edinburgh, UK., 1994. P. 2538.
4. Андронати С.А. Гидазепам. / Андронати С.А., Воронина Т.А., Головенко Н.Я. // К: Наукова думка, 1992. 195 с.
5. Benzodiazepine-associated emergencies in Toronto. / Busto U., Kaplan H.L., Sellers E.M. // American. J. Psychiatry. 1980. - № 137. Р. 224227.
6. Buprenorphine, benzodiazepines and respiratory depression. / Faroqui M.H., Cole M., Curran J. // Anaesthesia. 1983. - № 38. Р. 10021003.
7. Смулевич А.Б. Ипохондрия и соматоформные расстройства. / Смулевич А.Б., Фильц А.О., Лебедева О.М. // Москва., 1992. - С.40-59.
8. Александровский Ю.А. Современная психофармакотерапия психогенных расстройств сна. / Александровский Ю.А., Аведисова А.С., Павлова М.С., Горинов А.А. // Пособие для врачей. — М.:МЗ РФ., 1998. — 24 с.
9. Mant A. Benzodiazepine prescribing in general practice: dispelling some myths. / Mant A., De Burgh S., Mattick R.P. // J. Psychiatry. Neuroscience. - 1998. - Vol. 23, № 1. - P. 35-44.
10.Nowell P.D. Benzodiazepines and zolpidem for chronic insomnia: a meta-analysis of treatment efficacy. / Nowell P.D., Mazumdar A.R., Buysse D.J. // J. Pediatric. - 1997. - Vol. 131, № 4. - P.582-586.
11.Caccia S. Benzodiazepines. In antiepileptic drugs. / Caccia S.,Garattini S. // Ediction Frey H. Berlin, Springer-Verlag, 1985. P. 575594.
12.Андронати С. А. Механизмы действия анксиолитических, противосудорожных и снотворных средств. / Андронати С. А., Яворский А. С., Чепелев В. М. // К.: Наукова думка, 1988. - 256 с.
13.Сергеев И.И. Психофармакотерапия невротических расстройств. / Сергеев И.И. // Психиатрия и психофармакотерапия. 2003.- Т.5. - № 6. - С. 12-18.
14..Вихляев Ю.И. Соотношение основного и побочного видов действия у транквилизаторов бенздиазепинового ряда. / Вихляев Ю.И., Клыгуль Т.А. // В кн.: Итоги науки. ВИНИТИ, 1968. 93 с.
15.Вихляев Ю.И. Экспериментальная характеристика спектров фармакологической активности малых транквилизаторов. / Вихляев Ю.И., Клыгуль Т.А. // Ж. Невропатологи и психиатрии. 1966. №124. 63 с.
16.Вихляев Ю.И. 1,4-бенздиазепины и их производные. О зависимости между химическим строением и фармакологической активностью в ряду замещенных производных 1,4-бенздиазепинов. / Вихляев Ю.И., Клыгуль Т.А., Богатский А.В., Андронати С.А. // В кн.: Физиологически активные вещества. Киев, 1971. 265 с.
17.Perucca E. Clinical pharmacology of antiepileptic drug. In antiepileptic drugs. / Perucca E., Riches A. // Berlin, Springer-Verlag, 1985. P. 661 724.
18.Schimidt D. Adverse effect. In antiepileptic drugs. / Schimidt D. // Berlin, Springer-Verlag, 1985. P. 791 - 830.
19.Barnett A. A cute tolerance to diazepam in cats and its possible relationship to diazepam metabolism. / Barnett A., Fiore J. // Eur. J. Pharmacology 1991. - № 13. Р. 239 243.
20.Haefely W.E Central actions of benzodiazepines. / Haefely W.E // J. Psychiatry 1996 Vol. 133. P. 231 238.
21.Lallement G Compared efficacy of diazepam or avizafone to prevent soman-induced electroencephalographic disturbances and neuropathology in primates: relationship to plasmatic benzodiazepine pharmacokinetics./ Lallement G, Renault F, Baubichon D, Peoc'h M, Burckhart MF, Galonnier M, Clarencon D, Jourdil N. // Arch Toxicology. 2000.- V. 74 (8). P. 480-486.
22.Richard I. Drug interactions involving psychotropic drugs. / Richard I., Dominic A. Ciraulo, David J. Greenblatt. // Academy of psychosomatic medicine, 1978. Р. 671681.
23.Mant A. Benzodiazepine prescribing in general practice: dispelling some myths. / Mant A., De Burgh S., Mattick R.P.// J. Psychiatry Neuroscience. - 1998. - Vol. 23, № 1. - P.35-44.
24.Спектр фармакологической активности гидазепама и его место среди известных транквилизаторов. / Воронина Т. А. В кн. Гидазепам. К.: Наукова думка, 1992. С. 6375.
25.Морозов И. Влияние гидазепама на мотивационный компоненты операторной деятельности. / Морозов И., Коротков Б., Жирнов Е. // Експериментальная и клиническая фармакология. 2001. - № 4. С. 56 60.
26.Андронати С.А. Химия гидазепама. / Андронати С.А., Яворский А.С., Якубовская Л.Н., Чепелев В.М. // В кн. Гидазепам. К.: Наукова думка, 1992. С. 5 19.
27.Головенко Н.Я. Фармако-токсикологическая характеристика гидазепама и его метаболитов. / Головенко Н.Я, Преподобная Е.В. // Современные проблемы токсикологии. 2007. № 4. С. 3941.
28.Головенко Микола Якович Механізмі реакцій метаболизма ксенобиотиков в биологичекских мембранах. / Головенко М.Я. К.: Наукова думка, 1981. 256 с.
29.Головенко М.Я. Метаболізм гідазепаму в організмі щурів. / Головенко М.Я., Преподобна К.В., Мазепа О.В., Шнейдер Н.В. // Клінічна фармація. 2007. - № 11. С. 4951.
30.Zin J. Role of pharmacokinetics and methabolism in drug discovery and development. / Zin J., Zu A // Pharmacol. Revs. 1997, 49 № 4.-Р. 403-448.
31.Головенко Микола Якович. Фармакокінетика лікарських засобів. В кн. Наукові основи розробки лікарських препаратів. / Головенко М.Я. Харків: Основа, 1998. С. 435 443.
32.Ishigami M. A comparison of the effects of 3-hydroxy-3-methylglutaryl-coenzyme a (HMG-COA) reductase inhibitors on the CYP3A4-dependent oxidation of mexazolam in vitro. / Ishigami M., Honda T., Takasaki W., Ikeda T., Komai T., Ito K., Sugiyama Y. // Drug Metab Dispos. 2001. - № 29. Р. 282288.
33.Sethy V.H. Determination of biological activity of adinazolam and its metabolites. / Sethy V.H., Collins R.J., Daniels E.G. // J Pharm Pharmacology. 1984. - № 36. Р. 546548.
34.Fleishaker J.C. Adinazolam pharmacokinetics and behavioral effects following administration of 2060 mg doses of its mesylate salt in volunteers. / Fleishaker J.C., Phillips J.P. // Psychopharmacology. 1989. - № 99. Р. 3439.
35.Lu X-L. Enantiomer resolution of camazepam and its derivatives and enantioselective metabolism of camazepam by human liver microsomes. / Lu X-L and Yang S.K. // J. Chromatography. 1994. - № 6. Р. 249257.
36.Borchers F. Metabolism and pharmacokinetics of metaclazepam (Talis®), Part III: Determination of the chemical structure of metabolites in dogs, rabbits and men. / Borchers F., Achtert G., Hausleiter H.J., and Zeugner H. // Eur J. Drug. Metab. Pharmacokinet. 1984. - № 9. Р. 325346.
37. Lu X-L. Derivatives and metabolism of bromazepam by human liver microsomes. / Lu X-L. and Yang S.K. // J Chromatogr. 1995. - № 66. Р. 249257.
38.Tomori E. Investigation of the metabolites of tofizopam in man and animals by gas-liquid hromatography-mass spectrometry. / Tomori E., Horvath G., Elekes I., Lang T., Korosi J. // J. Chromatogr A. 1982. - № 241. Р. 8999.
39.Wrighton S.A. In vitro methods for assessing human drug metabolism: their use in drug development. / Wrighton S.A., Vandenbranden M., Stevens J.C., Shipley L.A., Ring B.J., Rettie A.E., Cashman J.R. // Drug Metab. Rev. 1993. Vol. 25. Р. 453484.
40.Use of in vivo human metabolism studies in drug development: an industrial perspective. / Rodrigues A.D. // Biochem. Pharmacol. 1994. - № 48. Р. 21472156.
41.In vitro techniques for studying drug metabolism. / Guengerich F.P. // J Pharmacokinetic Biopharmalogy. 1996. Vol. 24. Р. 521533.
42.Crespi C.L. The use of heterologously expressed drug metabolizing enzymes —state of the art and prospects for the future. / Crespi C.L., Miller V.P. // Pharmacol. Ther. 1999. - № 84. Р. 121131.
43.Venkatakrishnan K. Comparison between cytochrome P450 (CYP) content and relative activity approaches to scaling from cDNA-expressed CYPs to human liver microsomes: ratios of accessory proteins as sources of discrepancies between approaches. / Venkatakrishnan K., Von Moltke L.L., Court M.H., Harmatz J.S., Crespi C.L., Greenblatt D.J. // Drug Metab. Dispos. 2000. Vol. 28. Р. 14931504.
44.Nelson A.C. Іn human liver microsome preparation: impact on the kinetics of l-acetylmethadol (LAAM) N-demethylation and dextromethorphan O-demethylation. / Nelson A.C., Huang W., and Moody D.E. Variables // Drug Metab. Dispos. 2001. - № 29. Р. 319325.
45.Newton D.J. Cytochrome P450 inhibitors: evaluation of specificities in the in vitro metabolism of therapeutic agents by human liver microsomes. / Newton D.J., Wang R.W., Lu A.Y.H. // Drug Metab. Dispos. 1995. - № 23. Р. 154158.
46.Ono S. Оf substrate and inhibitor probes for cytochrome P450s: evaluation of in vitro metabolism using cDNA-expressed human P450s and human liver microsomes. / Ono S, Hatanaka T, Hotta H, Satoh T, Gonzalez FJ, Tsutsui M. Specificity // Xenobiotica. 1996. - № 26. Р. 681693.
47.Sai Y. Assessment of specificity of eight chemical inhibitors using cDNA-expressed cytochromes P450. / Sai Y., Dai R., Yang T.J., Krausz K.W., Gonzalez F.J., Gelboin H.V., Shou M. // Xenobiotica. 2000. - № 30. Р. 327343.
48.Moody D.E. Correlations among changes in hepatic microsomal components after intoxication with alkyl halides. / Moody D.E., James J.L., Clawson G.A., Smuckler E.A. // Molecular Pharmacology. 1981. - № 20. Р. 685693.
49.Crespi C.L. The use of heterologously expressed drug metabolizing enzymes —state of the art and prospects for the future. / Crespi C.L., Miller V.P. // Pharmacology Ther. 1999. - № 84. Р. 121131.
50.Yang T.J. Inhibitory monoclonal antibodies define the role of individual P-450s in human liver microsomal diazepam, 7-ethoxycoumarin, and imipramine metabolism. / Yang T.J., Krausz K.W., Sai Y., Gonzalez F.J., Gelboin H.V. Eight // Drug Metabolism Dispos. 1999. - № 27. Р. 102109.
51.Shou M.G. Use of inhibitory monoclonal antibodies to assess the contribution of cytochromes P450 to human drug metabolism. / Shou M.G., Lu T., Krausz K.W., Sai Y., Yang T.J., Korzekwa K.R. // Eur J. Pharmacol. 2000. Vol. 394. Р. 199209.
52.Ono S. Human liver microsomal diazepam metabolism using cDNA-expressed cytochrome P450s: role of CYP2B6, 2C19 and the 3A subfamily. / Ono S., Hatanaka T., Miyazawa S., Tsutsui M., Aoyama T., Gonzalez F.J., Satoh H. // Xenobiotica. 1996. - № 26. Р. 11551166.
53.Yang T.J. Role of cDNAexpressed human cytochromes P450 in the metabolism of diazepam. / Yang T.J., Shou M., Korzekwa K.R., Gonzalez F.J., Gelboin H.V., Yang S.K. // Biochem. Pharmacol. 1998. - № 55. Р. 889896.
54.Fabre G. Characterization of midazolam metabolism using hepatic microsomal fractions and hepatocytes in suspension obtained by perfusing whole human livers. / Fabre G., Rahmani R., Placidi M., Combalbert J., Covo J., Cano J-P. // Biochem. Pharmacol. 1988. - № 37. Р. 43894397.
55.Kronbach T. Oxidation of midazolam and triazolam by human liver cytochrome P4503A4. / Kronbach T., Mathys D., Umeno M., Gonzalez F.J., Meyer U.A. // Mol. Pharmacol. 1989. - № 36. Р. 8996.
56.Schmider J. Characterization of six in vitro reactions mediated by human cytochrome P450: application to the testing of cytochrome P450-directed antibodies. / Schmider J, Greenblatt D.J., von Moltke L.L., Harmatz J.S., Duan S.X., Karsov D, Shader R.I. // Pharmacology. 1996. - № 52. Р. 125134.
57.Gorski J.C. Biotransformation of alprazolam by members of the human cytochrome P4503A subfamily. / Gorski J.C., Jones D.R., Hamman M.A., Wrighton S.A., Hall S.D. // Xenobiotica. 1999. - № 29. Р. 931944.
58.In vitro/in vivo scaling of alprazolam metabolism by CYP3A4 and CYP3A5 in humans. / [Hirota N., Ito K., Iwatsubo T., Green C.E., Tyson C.A., Shimada N.] // Biopharm. Drug. Dispos. 2001. - № 22. Р. 5371.
59.Interindividual variations in human liver cytochrome P-450 enzymes involved in the oxidation of drugs, carcinogens and toxic chemicals: studies with liver microsomes of 30 Japanese and 30 Caucasians. / [Shimada T., Yamazaki H., Mimura M., Inui Y., Guengerich F.P.] // J. Pharmacol. Exp. Ther. 1994. Vol. 270. Р. 414423.
60.Gorski J.C. Regioselective biotransformation of midazolam by members of the human cytochrome p450 3A (CYP3A) subfamily. / Gorski J.C., Hall S.D., Vandenbranden M., Wrighton S.A., Jones D.R. // Biochem Pharmacol. 1994. - № 47. Р. 16431653.
61.Midazolam is metabolized by at least three different cytochrome P450 enzymes. / [Wandel C., Bocker R., Bohrer H., Browne A., Rugheimer E., Martin E.] // Br J. Anaesth. 1994. - № 73. Р. 658 661.
62.Hamaoka N. Cytochrome P450 2B6 and 2C9 do not metabolize midazolam: kinetic analysis and inhibition study with monoclonal antibodies. / Hamaoka N., Oda Y., Hase I., and Asada A. // Brit J. Anaesth. 2001. - № 86. Р. 540544.
63.Specificity of substrate and inhibitor probes for cytochrome P450s: evaluation of in vitro metabolism using cDNA-expressed human P450s and human liver microsomes. / [Ono S., Hatanaka T., Hotta H., Satoh T., Gonzalez F.J., Tsutsui M.] // Xenobiotica. 1996. - № 26. Р. 681693.
64.Bertilsson L. Importance of genetic factors in the regulation of diazepam metabolism: relationship to S-mephenytoin, but not debrisoquin, hydroxylation phenotype. / Bertilsson L., Henthorn T.K., Sanz E., Tybring G., Sawe J., Villen T. // Clin. Pharmacol. Ther. 1989. - № 45. Р. 348355.
65.Abernethy D.R. Benzodiazepine drug-drug interactions commonly occurring in clinical practice. / Abernethy D.R., Greenblatt D.J., Ochs H.R., Shader R.I. // Curr. Med. Res. Opin. 1984. - № 8. Р. 8093.
66.Головенко Николай Яковлевич Физико-химическая фармакология / Головенко Николай Яковлевич. Одесса: Астропринт., 2004. С. 262 266.
67.Головенко Н.Я. Расчеты фармакокинетических параметров лекарственных средств (линейные частевые модели). / Головенко Н.Я., Жук О.В., Зиньковский В.Г. // (Методические рекомендации). Киев. Авицена, 2003. 20 с.
68.Головенко М.Я. Біотрансформація лікарських засобів. / Головенко М.Я., Борисюк І.Ю., Преподобна К.В // Одеський мед. ж. 2006. - № 10. С. 10 15.
69.Clearance approaches in pharmacology. Department of pharmacology. / Wilkinson G.R. // USA.: Tennessee., 2000. Vol. 39 [1]. 47 p.
70.Mansoor Chishty. Drug metabolism and pharmacokinetics. / Mansoor Chishty, Alan M. Palmer. // J. American Society for Experimental NeuroTherapeutics. 2006. Vol. 2. P. 554 571.
71.Drug absorption evaluation in the presence of changes in clearance: an algorithm and computer program for deconvolution with exact clearance correction. / Veng-Pedersen P. // Biopharm. Drug Dispos. 1987. Vol. 8, № 2. P. 185-203.
72.Analytical study of open four compartment pharmacokinetic models: concentrations, area under curves, mean residence times. / Plusquellec Y., Houin G. // J. Biomed. Eng. 1990. Vol. 12, № 4. P. 358-364.
73.Mohammad S. Drug metabolism and pharmokinetics, the blood-brain barrier, and central nervous drug discovery. / Mohammad S. Mansoor Crishty, M. Zeeshan Qaister. // J. Of the American for experimental neurotherapeutics. 2005. Vol. 2. P. 557 571.
74.Ray W. Benzdiazepines of long and short elimination half-life and risk of hip fracture. Department of preventive medicine. / Ray W., Griffin A. Nashville. 2004. P. 3303 3307.
75.Hannah J.M. Quantitative prediction of the in vivo inhibition of diazepam metabolism by omeprazole using rat liver microsomes and hepatocytes. / Hannah J.M., Hallifax D.J. // Drug Metab and dispons. 2004. Vol. 32. P. 571 580.
76.Drug transporters and their role in ADME. / Gan Lawrence L.-S. // Drug metabolism Review 2002. 35 p.
77. Головенко Н. Я. Определение транквилизаторов 1,4-бенздиазепинонового ряда и их метаболитов в биологических средах. / Головенко Н. Я., Зиньковский В.Г // Хим.-фарм. журн. 1978. Т.12, №1. С. 3 - 14.
78.Богатский А.В. 1,4-бенздиазепины, их циклические гомологи и аналоги. / [Богатский А.В., Анронати С.А., Самитов Ю.Ю., Галатина А.И., Коновалов Е.В., Саенко Е.И, Соболева С.Г.] // ХГС. 1976-№ 4.- С. 844 942.
79.Groten J.P. Benzodiazepines systemic. / Groten J.P. Artusson P. -USP DI.: New York., 1997 P. 565 589.
80.Головенко Микола Якович. Доклінічне вивчення метаболічної трансформації лікарських засобів. / Головенко М.Я. К., 2005. 28 с. (Методичні рекомендації).
81.Головенко Н.Я. Синтез меченных радиоактивными изотопами производных 1,4-бенздиазепина и установление структуры их метаболитов. / Головенко Н.Я., Зиньковский В.Г., Якубовская Л.Н. // Укр. хим. журн. 1999. Т.65, №9. С. 34-44.
82.1,4-бенздиазепины, их циклические гомологи и аналоги. ИК- и ПМР-спектры некоторых 1,2-дигидро-3Н-1,4-бенздиазепинов. / [Богатский А.В., Анронати С.А., Самитов Ю.Ю., Галатина А.И., Коновалов Е.В., Саенко Е.И, Соболева С.Г.] - ХГС, 1974.-№ 4.- С. 838 - 842.
83.Инфракрасные спектры сложных молекул. / Беллами Л. [Пер. с англ.] - М.: Из-во ин. лит., 1963. - 590 с.
84.1,4-Бенздиазепины, их циклические гомологи и аналоги. XXXVIII. Спектры ПНР и стереохимические особенности 5-метил-1,2-дигидро-3Н-1,4-бенздиазепин-2-она. / [Богатский А.В., Андронати С.А., Минкин В.И., Ниворожкин Л.Е., Юрьева В.С., Коротенко Т.И., Катренко Ю.С.] // Вопр. Стереохимии.- 1978.- в.7. - С. 3 - 10.
85.1,4-Бенздиазепины, их циклические гомологи и аналоги. XIV. ИК- и ПМР- спектры некоторых 1,2-дигидро-3Н-1,4-бенздиазепинов / [Богатский А.В., Андронати С.А., Самитов Ю.Ю., Галатина А.И., Коновалов Е.В, Саенко Е.П., Соболева С.Г.] // ХГС.- 1974.-№4.-С.838-842.
86.1,4-бенздиазепины и их производные. Синтез и корреляция между строением и фармакологической активностью производных 1,3-дигидро-2Н-1,4-бенздиазепин-2-она. / [Богатский А.В., Вихляев Ю.И., Клыгул Т.А., Андронати С.А., Чумаченко Т.Е., Жилина З.И.] // Хим.-фарм. журнал, 1970, №1, С. 5 - 9.
87.Якубовская Л.Н. Синтез, строение и свойства 7-галоидо-5-(замещенный фенил)-1,2-дигидро-3Н-1,4-бенздиазепин-2-онов и родственных гетеросистем: Автореф. дис. на получение ученой степени канд.хим.наук. / Якубовская Л.Н. Одесса, 1977. 16 с.
88.Расчеты фармакокинетических параметров лекарственных средств (линейные частевые модели). /[Головенко Н.Я., Жук О.В., Зиньковский В.Г.] Киев. Авицена, 2003. 20 с. // (Методические рекомендации).
89.Di Carlo F. Prazepam metabolites in dog urine. / Di Carlo F., Vian J.P. // J. Pharm. Sci., 1970, 59, №3, Р. 322 - 325.
90.Масс-спектры 1-Н-2,3-дигидро-1,4-бенздиазепин-2-тионов./ [Шарбатян П.А., Терентьєв П.Б., Андронати С.А., Богатский А.В., Жилина З.И.] // ХГС, 1976. №10. С. 1412 - 1416.
91.Прокопенко И.А. Строение, геометрия и аффинитет к бенздиазепиновым рецепторам 1,2-дигидро-3Н-1,4-бенздиазепин-2-онов. Автореферат дис. канд. хим. наук. Одесса, 1989. 17 с.
92.Use of a quadruprole linear ion trap mass spectrometer in metabolite identification and bioanalisis. / Xia Y.Q. et al. // Rapid Commun Mass Specrum. 2003. Vol. 17. P. 1137 1145.
93.Mass balance, Excretion Studies at QPS. / Robert Kokka, Livia Legg. // Quest Pharmaceutical Services. 2004. Vol. 1. P. 1104 1112.
94.Benz W. Mass Spectrum of the drugs./ Benz W., Vane F.M. // Org. Mass Spectrum. 1979. Vol. 14. P. 154 165.
95.Radiosynthesis a vital role supporting drug development. / Dave Roberts. Bill Lockley. // Radiochemistry. 2004. P. 59 62.
96.Головенко Н.Я. Биохимическая фармакология про лекарств. / Головенко Н.Я., Кравченко И.А. // Одесса.: Экология, 2007. С. 100 101.
97.Радиоиммунологические методы./ Чадр Г. // М.: Мир, 1981. 246 с.
98.Созинов В.А. Синтез и корреляция между строением и фармакологической активностью производных 1,3-дигидро-2Н-1,4-бенздиазепин-2-она. / Созинов В.А., Руденко О.П., Головенко Н.Я. // Хим.- фарм. ж. 1984. - №10. С. 67 71.
99.Вешурова О.Н. Введение тритиевой метки в алкалоиды методом гетерогенного каталитического обмена. / Вешурова О.Н., Колиновская Г.Я., Таханаев А.А. // В кн. Биологически активные соединения, меченные радиоактивными изотопами. М.: Медицина, 1985. С. 14 15.
100. Феназепам / А. В. Богатский, Андронати С.А., Головенко Н.Я.- К.: Наукова думка, 1982.-285 с.
101. Доклінічне вивчення специфічної активності потенційних протисудомних препаратів. / Головенко М.Я., Громов Л.О. //. Київ, 2003. 26 с. // (Методичні рекомендації).
102. Макулькин Р.Ф. Механизм образования и ликвидации комплексов эпилептической активности в коре головного мозга. Автореферат дисс. докт. мед. наук. Москва, 1982.-33 с.
103. Федорова Е.А. Влияние противосудорожных агентов и этанола на комплексы эпилептических очагов, создаваемые бикукулином, стрихнином и пенициллином в коре головного мозга крыс. / [Федорова Е. А., Пыхтеев Д. М., Иванова Н. В., Токарь Г. А.] // Нейрофизиология. 1997. т. 29, №6. С. 387-393.