ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ КОМБІНОВАНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ЛІПОФЛАВОНУ З АЦЕЛІЗИНОМ ПРИ ХРОНІЧНІЙ СЕРЦЕВІЙ НЕДОСТАТНОСТІ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

УДК 615.22.03:616.1-008.64

Афоніна Тетяна Володимирівна

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ КОМБІНОВАНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ЛІПОФЛАВОНУ З АЦЕЛІЗИНОМ ПРИ ХРОНІЧНІЙ СЕРЦЕВІЙ НЕДОСТАТНОСТІ

14.03.05 фармакологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор Савченкова Л.В.

Луганськ 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ...........................................................

4

ВСТУП...........................

6

РОЗДІЛ 1.

СУЧАСНІ АСПЕКТИ ПАТОГЕНЕЗУ ХРОНІЧНОЇ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ І ФАРМАКОЛОГІЇ БІОФЛАВОНОЇДІВ

12

1.1. Сучасні уявлення про патогенез хронічної серцевої недостатності і підходи до фармакокорекції..

12

1.2. Клінічна фармакологія біофлавоноїдів. .....

23

1.3.Ліпосомальні форми лікарських засобів в експерименті і клініці..........................................................................................

35

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ..............................

46

ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

РОЗДІЛ 3.

СКРИНІНГ ПОТЕНЦІЙНИХ КАРДІОПРОТЕКТОРІВ..

55

3.1. Вивчення фармакотерапевтичної ефективності потенційних кардіопротекторів при хронічній серцевій недостатності..

55

3.2. Розробка режиму дозування ліпофлавона в комбінації з ацелізином при хронічній серцевій недостатності методом двох факторного експерименту.............................................

59

РОЗДІЛ 4.

ВПЛИВ ЛІПОФЛАВОНУ І ЙОГО КОМБІНАЦІЇ З АЦЕЛІЗИНОМ НА ОКИСНО-АНТИОКСИДАНТНИЙ ГОМЕОСТАЗ ОРГАНІЗМУ ЩУРІВ З ХРОНІЧНОЮ СЕРЦЕВОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ.................

64

4.1. Вплив ліпофлавона з ацелізином на інтенсивність перекисного окислення ліпідів при експериментальній серцевій недостатності.

64

4.2. Антиоксидантний статус щурів з дилятаційою кардіоміопатією на тлі комбінованого застосування ліпофлавону і його комбінації з ацелізином

73

4.3. Біохемілюмінісцентний аналіз фармакотерапевтичної ефективності ліпосомальної форми кверцетину в комбінації з ацелізином при дилятаційній кардіоміопатії

81

РОЗДІЛ 5.

СТАН ЕНЕРГЕТИЧНОГО ГОМЕОСТАЗУ У ТВАРИН З ДИЛЯТАЦІЙНОЮ КАРДІОМІОПАТІЄЮ І ЗАСТОСУВАННІ ЛІПОФЛАВОНА З АЦЕЛІЗИНОМ...

90

5.1. Вплив ліпофлавона і його комбінації з ацелізином на аденілнуклеотидний обмін у тварин з хронічною серцевою недостатністю, що розвивається при дилятаційній кардіоміопатії..

90

5.2. Активність ферментів енергетичного метаболізму при експериментальній серцевій недостатності на тлі застосування ліпофлавона і його комбінації з ацелізином...

104

5.3.Вуглеводний обмін при дилятаційній кардіоміопатії і застосуванні ліпофлавона з ацелізином...

110

РОЗДІЛ 6.

ВПЛИВ ЛІПОФЛАВОНА І ЙОГО КОМБІНАЦІЇ З АЦЕЛІЗИНОМ НА ФУНКЦІОНАЛЬНІ РЕЗЕРВИ МІОКАРДУ ТВАРИН З ХРОНІЧНОЮ СЕРЦЕВОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ

125

6.1. Зміна толерантності до фізичного навантаження у щурів з ХСН на фоні застосування ліпофлавона і його комбінації з ацелізином

125

6.2. Стан мікроциркуляції і процесів транскапілярного обміну у щурів з ХСН на фоні застосування ліпофлавона і його комбінації з ацелізином

132

РОЗДІЛ 7.

ВПЛИВ ЛІПОФЛАВОНАВ КОМБІНАЦІЇ З АЦЕЛІЗИНОМ НА КОМПЛЕКСОУТВОРЮЮЧІ ВЛАСТИВОСТІ ТРАНСПОРТНИХ БІЛКІВ ПРИ ХРОНІЧНІЙ СЕРЦЕВІЙ НЕДОСТАТНОСТІ...

140

АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ....................

150

ВИСНОВКИ.............................

162

ЛІТЕРАТУРА.........................

165

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АДФ

Аденозиндифосфат

АК

Арахідонова кислота

АМФ

Аденозинмонофосфат

АОС

Антиоксидантна система

АПФ

Ангіотензинперетворюючий фермент

АСК

Ацетилсаліцилова кислота

АТФ

Аденозинтрифосфат

АТФ-аза

Аденозинтрифосфатаза

БХЛ

Біохемілюмінісценція

ВЖК

Вільні жирні кислоти

ВР

Вільні радикали

ГІ

Гіперінсулінемія

ГРВІ

Гостра респіраторна вірусна інфекція

ДФЦ

Державний фармакологічний центр

ДК

Дієнові кон’югати

ДНОК

Динітроортокрезол

ЕЗ

Енергетичний заряд

ЕКГ

Електрокардіограма

ЕП

Енергетичний потенціал

ЕПР

Електронний парамагнітний резонанс

ЕТ-1

Ендотелін-1

ЕТ-a

Ендотелін-a

ЕТ-b

Ендотелін-b

ІХС

Ішемічна хвороба серця

ІЛ-1,6,10,1В

Інтерлейкін-1,6,10,1В

ІФ

Індекс фосфорилювання

КФК

Креатинфосфокіназа

ЛДГ

Лактатдегідрогеназа

ЛДФ

Лазерна доплеровська флоуметрія

ЛПДНЩ

Ліпопротеїди дуже низької щільності

ЛПВЩ

Ліпопротеїди високої щільності

ЛЗ

Лікарські засоби

МК

Молочна кислота

МСО

Міжнародна система одиниць

НУП

Натрійуретичний пептид

ОВП

Окислювально-відновний потенціал

ПВК

Піровиноградна кислота

ПОЛ

Перекисне окислення ліпідів

РААС

Ренін-ангіотензин-альдостеронова система

САС

Симпато-адреналова система

СОД

Супероксиддисмутаза

СФ

Спектрофотометр

ТБК-продукти

Продукти, що реагують з 2-тіоарбітуровою кислотою

ТКД

Термодинамічний контроль дихання

ФАО

Фактор антиоксидантного стану

ФНП--a

Фактор некрозу пухлини-a

ХСН

Хронічна серцева недостатність

ЦНС

Центральна нервова система

цАМФ

Циклічний аденозинмонофосфат

цГМФ

Циклічний гуанідинмонофосфат

ЦОГ

Циклооксигеназа

ЧСС

Частота серцевих скорочень

ШКТ

Шлунково-кишковий тракт

e-NOS

Ендотеліальна NO-синтаза

i-NOS

Індуцибельна NO-синтаза

ВСТУП
Актуальність проблеми. В даний час хронічна серцева недостатність є серйозною медико-соціальною проблемою, яка суттєво впливає на структуру захворюваності і смертності в економічно розвинених країнах, у тому числі і в Україні. Так, розповсюдженість даної патології складає в середньому 1-2% популяції, а серед осіб старше 65 років від 6 до 17% [1,2,3]. Незважаючи на певні досягнення в області вивчення патогенезу і впровадження нових методів лікування ХСН, як і раніше, залишається найпоширенішим захворюванням серцево-судинної системи з прогностично несприятливим прогнозом. За результатами Фремінгемського дослідження, в 2001 році частота вперше встановленого діагнозу ХСН склала 2,5-2,7 на 1000 звернень в рік [4,5]. Останніми роками ці показники мають тенденцію до зростання: так, серед осіб старше 60 років, що не страждають на ІХС і що рахують себе здоровими, в умовах проб з навантаженням в 11,5 % виявлені ознаки початкової стадії ХСН. Певною мірою це пов'язано із збільшенням тривалості життя, що веде до «старіння» населення розвинених країн світу. Очікується, що в найближчі 20-30 років поширеність ХСН зросте до 40-60% [1,2,3].
При цьому прогноз для життя пацієнтів з ХСН зіставимий з прогнозом злоякісних пухлин: 50 % хворих, що страждають важкою формою ХСН, помирають впродовж року, дворічна смертність складає 50-70 %, а трирічна перевищує 70 %. Загалом, середні терміни виживання при ХСН складають 3,2 роки у чоловіків і 5,6 років у жінок [3,4,6].
Останніми роками отримала визнання концепція, що відображає значну роль окислювального стресу в патогенезі ХСН. Генерація активних форм кисню, порушення регуляції механізмів антирадикального захисту, виснаження ресурсів ендогенної АОС, некерована активація ПОЛ є ключовими ланками загибелі кардіоміоцитів при прогресуванні серцевої недостатності [4,5]. Виходячи з цього, стає очевидною доцільність використання природних або синтетичних антиоксидантів інгібіторів вільно-радикального окислення як фармакотерапевтичних засобів комплексної терапії ХСН.
Проте фактором, що лімітує застосування антиоксидантів в клінічній практиці, є вельми низька біодоступність відомих високоефективних препаратів з антиоксидантним механізмом дії. У цьому плані вивчення фармакотерапевтичної ефективності ліпосомальних форм ЛЗ, оцінка перспектив їх застосування при ХСН, зокрема ліпосомальної форми біофлавоноїду кверцетину для захисту міокарду від вільно-радикального ішемічного пошкодження є актуальним напрямком сучасної фармакології.
Необхідно також відзначити доцільним, з погляду сучасних уявлень про патогенез ХСН, наявність в спектрі фармакотерапевтичних ефектів кверцетину крім антиоксидантної, ще і антиліпоксигеназної активності. У світлі сучасних уявлень про патогенез серцевої недостатності слід вважати перспективним включення в комплексну терапію ХСН препаратів, що володіють дезагрегантною дією, а також здатних блокувати циклооксигеназну гілку метаболізму арахідонової кислоти, а саме ацетилсаліцилової кислоти.
Таким чином, виходячи з патогенезу ХСН, а також враховуючи високий фармакологічний потенціал і відносну нешкідливість ліпофлавону і ацелізину, слід вважати за доцільне вивчення фармакотерапевтичної ефективності ліпофлавону та його комбінації з ацелізином при ХСН.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в рамках планової науково-дослідної роботи кафедри клінічної фармакології і фармакотерапії Луганського державного медичного університету МОЗ України за темою: «Дослідження клініко-фармакологічних аспектів препаратів метаболічного типу дії» (№ госрегистрации 7U/1851, 2004-2008 г.г.).
Мета і задачі дослідження. Мета роботи на основі експериментальних досліджень обґрунтувати доцільність та ефективність комбінованого застосування ліпофлавону з ацелізином, вивчити основні сторони їх фармакодинаміки при ХСН.
Для досягнення поставленої мети вирішувалися наступні задачі:
1. Розробити оптимальний режим застосування ліпофлавону в комбінації з ацелізином при ХСН, що розвивається при формуванні дилятаційної кардіоміопатії .
2. Вивчити стан окисно-антиоксидантного гомеостазу організму тварин з ХСН на тлі застосування ліпофлавону і його комбінації з ацелізином.
3. Дослідити вплив ліпофлавону і його комбінації з ацелізином на аденілнуклеотидний обмін у тварин з серцевою недостатністю, що розвивається на фоні дилятаційної кардіоміопатії.
4. Оцінити вплив ліпосомальної форми кверцетину і його комбінації з ацелізином на стан енергетичного гомеостазу при експериментальній серцевій недостатності.
5. Дослідити вплив ліпофлавону і його комбінації з ацелізином на функціональні резерви міокарду у тварин з ХСН.
6. Оцінити зв'язуючу здатність сироваткових білків при ХСН на тлі комбінованого застосування ліпофлавону з ацелізином.
Об'єкт дослідження: експериментальна фармакотерапія ХСН, що розвивається при дилятаційній кардіоміопатії.
Предмет дослідження: фармакодинаміка і кінетика ліпофлавону і його комбінації з ацелізином, при використанні їх у щурів з ХСН.
Методи дослідження: фармакологічні, в т.ч. фармакокінетичні, біохімічні, біофізичні та статистичні.
Наукова новизна отриманих результатів. У роботі вперше дано теоретичне і експериментальне обґрунтування доцільності і ефективності комбінованого застосування ліпосомальної форми кверцетину ліпофлавону з водорозчинною формою АСК ацелізином при ХСН, що обумовлена дилятаційною кардіоміопатією, а також розроблено оптимальний режим дозування останніх у вивчаємих умовах експерименту.
Вперше виявлені нові сторони фармакодинаміки ліпофлавону і його комбінації з ацелізином в плані їх впливу на прооксидантно-антиоксидантний гомеостаз, енергетичний обмін, фізичну працездатність та комплексоутворюючі властивості сироваткових білків тварин з ХСН. Отримані оригінальні дані про ефективність ліпофлавону і його комбінації з ацелізином в плані регуляції захисно-адаптаційних механізмів організму на етапі біотранспорту ендотоксинів, що в цілому реалізується підвищенням толерантності щурів до фізичного навантаження та покращенням мікроциркуляції та шкірної перфузії.
Отримані в експерименті дані дозволили розширити існуюче уявлення про фармакологічні властивості ліпосомальної форми кверцетину ліпофлавону і ацелізину.
Новизна отриманих даних підтверджена Патентом України №23125 від 10.05.2007 «Спосіб комбінованої фармакотерапії хронічної серцевої недостатності».
Практичне значення отриманих результатів. У роботі наведені результати експериментально-теоретичного дослідження ефективності застосування ліпофлавону в комбінації з ацелізином при дилятаційній кардіоміопатії, як експериментальній моделі ХСН. Отримані в роботі дані дозволяють значно розширити існуючі уявлення про фармакодинаміку та фармакокінетику комбінації лікарських засобів, а також про механізм фармакотерапевтичної дії останніх при серцевій недостатності.
На підставі отриманих результатів комплексних експериментальних досліджень розроблені і видані методичні рекомендації «Застосування антиоксидантів в клініці внутрішніх хвороб» (2007 р.) і інформаційний лист «Застосування ліпофлавону з ацелізином в комплексному лікуванні хронічної серцевої недостатності.
За матеріалами досліджень отримано декларативний патент на винахід «Спосіб комбінованої фармакотерапії хронічної серцевої недостатності» №23125.
Матеріали досліджень впроваджені в учбовий процес на кафедрі фармакології з курсом клінічної фармакології Івано-Франківського державного медичного університету, кафедрах клінічної фармакології, клінічної фармації і фармакотерапії Донецького Національного медичного університету, Тернопільського державного медичного університету, Вінницького національного медичного університету, Національного фармацевтичного університету.
Отримані в роботі дані можуть бути використані як експериментальне обґрунтування для оптимізації фармакотерапії серцевої недостатності, а також для розширення показань до застосування ліпофлавону при ХСН різного ґенезу.
Особистий внесок дисертанта. Автором особисто визначені мета і задачі дослідження, вибрані методичні підходи, проведений патентно-інформаційний пошук, зокрема з використанням пошукових серверів Yandex, Alta Vista, Rambler, Aport, а також медичної бази даних Medline мережі Internet. Самостійно виконані всі фрагменти експериментальних досліджень і написано огляд літератури. Статистична обробка, узагальнення і аналіз отриманих даних, розробка основних положень роботи і її висновків виконані дисертантом особисто.
Апробація матеріалів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались і отримали позитивну оцінку на Ювілейному VIII з'їзді Всеукраїнського лікарського товариства, присвяченого 25-річчю організації (Івано-Франківськ, 2005) ІІ науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів «Актуальні проблеми фармакології та токсикології» (Київ, 2005), 78-й науково-практичній конференції студентів і молодих вчених «Теоретичні і практичні аспекти сучасної медицини» (Сімферополь, 2006), ХІ Конгресі Всесвітньої федерації Українських лікарських товариств (Полтава-Київ-Чікаго, 2006) ІІІ Національному з'їзді фармакологів України «Фармакологія 2006 крок у майбутнє» (Одеса,2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні аспекти діагностики та лікування в кардіології та ревматології» (Вінниця, 2006), VI Всеукраїнській науково-практичній конференції «Клінічна фармація в Україні» (Харків, 2007), Міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих вчених «Актуальні питання в сучасній медицині» (Харків, 2007), Науково-практичній конференції «Здобутки клінічної і експериментальної медицини» (Тернопіль, 2007), V Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Досягнення та перспективи клінічної фармакології» (Вінниця, 2008), ХІІ Конгресі Світової федерації українських лікарських товариств (Івано-Франківськ, 2008), Всеукраїнській науково-практичній конференції за участю міжнародних спеціалістів «Клінічна фармація в Україні» (Харьків,2008), ІІ Національному Конгресі лікарів внутрішньої медицини «Міждисциплінарний підхід до впровадження сучасних рекомендацій з діагностики та лікування захворювань внутрішніх органів у клінічну практику» (Київ,2008).
Публікації. По темі дисертації опубліковано 26 наукових робоіт, з них 10 статей в наукових спеціалізованих журналах, 1 методичні рекомендації, 1 інформаційний лист, а також 13 тез доповідей на наукових форумах різних рівнів. Отримано патент України на винахід.
Структура і об'єм дисертації. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, глави Матеріали і методи дослідження”, 5 розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, списку використаної літератури, який включає 248 джерел кирилицею і 73 латиницею. Робота викладена на 200 сторінках комп’ютерного тексту, ілюстрована 26 рисунками і 22 таблицями.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації дано нове рішення актуальної наукової задачі, що полягає в теоретичному і експериментальному обгрунтуванні доцільності і ефективності застосування ліпосомальної форми кверцетину ліпофлавона і його комбінації з ацелізином як засобів фармакокоррекції порушень, що розвиваються при хронічній серцевій недостатності. Кардіопротекторна активність даної комбінації лікарських засобів реалізується здатністю коригувати основні ланки патогенезу модельованої форми серцевої недостатності за рахунок встановлених в роботі низки особливостей фармакологічної активності ліпофлавона і його комбінації з ацелізином.
1. Методом біохемілюмінісценції доведена здатність комбінації ліпофлавону з ацелізином суттєво знижувати у всі терміни дослідження інтенсивність швидкого спалаху надслабкого світіння в сироватці крові (у 1,3-1,9 рази) і міокарді (у 1,4-1,5 рази), а також зменшувати площу під кривою біохемілюмінісценції в біосубстратах щурів з дилятаційною кардіоміопатією (в1,1-2,7 рази і 1,1-1,3 рази в сироватці крові і міокарді, відповідно), що свідчить про високу антирадикальну активність ліпофлавона в комбінації з ацелізином. Реалізація таким чином антирадикальної активності препаратів забезпечує підтримку динамічної рівноваги в системі «радикалоутворення-антиоксидантний захист».
2. Курсове застосування ліпофлавона в комбінації з ацелізином при модельованій формі хронічної серцевої недостатності проявляється зниженням як в сироватці крові, так і в міокарді в 2,3-2,6 рази рівня первинних (диєнові кон’югати) і в 1,8-2,1 рази рівня кінцевих продуктів ліпідпереокислення (ТБК-продуктів), зниженням (на 30-40%) швидкості накопичення продуктів ПОЛ, при одночасному збільшенні активності компонентів ферментативної ланки антиоксидантної системи (каталаза, супероксиддисмутаза) в 1,2-1,7 рази і 1,4-2,1 рази, відповідно, проявляючи виражену мембранопротекторну дію, що запобігає розвитку поширеної мембранопатії, обумовленої порушенням прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу.
3. У щурів з дилятаційною кардіоміопатією на фоні курсового застосування ліпофлавона в комбінації з ацелізином відмічається відновлення співвідношення компонентів аденілнуклеотидної системи (АТФ, АДФ, АМФ) з одночасним збільшенням основних показників енергообміну (ЕЗ на 25-30%, ЕП на 14-15%, ТДК на 67-87%, ИФ на 51-52%), що свідчить про енергозберігаючу дію комбінації лікарських засобів.
4. Фармакотерапевтичний ефект ліпофлавона в комбінації з ацелізином при хронічній серцевій недостатності реалізується шляхом відновлення балансу в системі глюкоза/глікоген і лактат/піруват, а також зменшенням величини окислювально-відновного потенціалу на тлі зниження активності лактатдегідрогенази (на 25-30%) з одночасним підвищенням активності креатинфосфокінази (у 2,1-2,5 рази) у всі терміни дослідження, що виявляється усуненням явищ метаболічного ацидозу і активацією процесів аеробного гліколізу.
5. Кардіопротекторна активність ліпофлавона в комбінації з ацелізином у щурів з дилятаційною кардіоміопатією реалізується достовірним (Р<0,05) підвищенням у всі терміни спостереження толерантності до фізичного навантаження в тесті «примусового плавання» (в середньому на 30%), а також збільшенням на 54-60% об'ємної швидкості периферичного кровотоку, що свідчить про збільшення функціональних резервів міокарду при модельованій формі хронічної серцевої недостатності.
6. В експерименті доведена здатність ліпофлавона в комбінації з ацелізином модифікувати комплексоутворюючі властивості білків сироватки крові щурів з модельованою формою хронічної серцевої недостатності шляхом збільшення константи асоціації оборотних комплексів «білок-ліганд (на 30-49%), а також збільшення кількості зв'язуючих центрів на молекулах транспортних протеїнів.
7. Проведені порівняльні дослідження фармакотерапевтичної ефективності курсового застосування ліпофлавона і його комбінації з ацелізином при хронічній серцевій недостатності, що розвивається на фоні дилятаційної кардіоміопатії свідчать про посилення ефекту ліпосомальної форми кверцетину на 5-10% при включенні в схему лікування водорозчинної форми ацетилсаліцилової кислоти, що проявляється в підвищенні в першу чергу мембраностабілізуючої та енергозбережувальної дії, а також в цілому кардіопроекторного ефекту препаратів.

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ

1. Преображенский Д.В.Диагностика и терапия хронической сердечной недостаточности / [Д.В.Преображенский,Б.А.Сидоренко., Н.Е.Романова и др.].-CONSILIUM medicum.- 2002.- Т.4, №11.
2. Cleand G.F.Heart failure due toischemic heart disease: epedemiology, pathophysiology and progression / J.G.F.Cleand, J.Gowan // Cardiovasc. Pharmacology.- 1999.- Vol.33 (Suppl.3.).- P.17-29.
3. Малая Л.Т.Хроническая сердечная недостаточность / Л.Т.Малая Ю.Г.Горб.- Харьков: Торсинг, 2002.- 210с.
4. Коваленко В.Н. Серцево-судинні захворювання: методичні рекомендації з діагностики та лікування / Під ред. проф. В.Н.Коваленко, М.І.Лутая.- К.: Здоров’я України», 2005.- 542с.
5. НалётовС.В. Хроническая сердечная недостаточность и метаболический синдром: руководство[ для врачей]./ С.В.Налётов, И.А.Валитова. - Донецк: Норд-Пресс, 2006. 117 с.
6. ДядыкА.И. Хроническая сердечная недостаточность.: руководство [для врачей] / А.И.Дядык, А.Э.Багрий - Донецк, 2005.- 552с.
7. Хронічна серцева недостатність: методичні рекомендації з діагностики та лікування / [ВороновН.А., РябенкоД.В., М.І.Лутай] / Під ред.. В.Н.Коваленко-К.: Здоров’я України», 2005.- С.335-350.
8. Fonarow G.C. The treatment targets in acute decompensated heart failure / G.C.Fonarow //. Rev. Cardiovasc Med. 2001. Vol. 2 (Suppl. 2). P. S7-S12.
9. Steg P.G. Determinants and prognostic Impact of Heart Failure Complicating Acute Coronary Syndrome / P.G.Steg, O.H.Dabbous, L.J.Feldman // Circulation. 2004. February 3. P. 494-499.
10.ВизирВ.А. Иммуновоспалительная активация как концептуальная модель формирования и прогрессирования сердечной недостаточности / В.А.Визир, А.Е.Березин // Тер. архив. 2000. - № 4. С. 77-80.
11.ВизирВ.А. Нейрогуморальная активация как важнейшая детерминанта прогрессирования сердечной недостаточности / В.А.Визир., А.Е.Березин // Укр. мед. часопис. - 2002. - № 1. С. 109-118.
12. Состояние эндотелия и оксид азота при сердечной недостаточности / Задионченко В.С., Погонченкова И.В., Нестеренко О.И.[ и др.] // Российский кардиологический журн. - 2005. - № 1. С. 80-87.
13. Шлык С.В. Состояние центральной гемодинамики и ренин-ангиотензин-альдостероновой системы у больных артериальной гипертензией в сочетании с сердечной недостаточностью / С.В.Шлык, А.Д.Багмет // Сердечная недостаточность. 2001. Т.2, № 1. С.6-10.
14.Task Force for the Diagnosis and Treatment of Chronic Heart Failure ESC: Guilelines for the diagnosis and treatment of chronic heart failure // Eur. Heart J. 2001. Vol. 22. P. 1527-1560.
15. Ольбинская Л.И. Патогенез хронической сердечной недостаточности / Л.И.Ольбинская // Врач. 2002. - № 12. С. 11-15.
16. Рачинский И.Д. Клинические проблемы ХСН в научном наследии академика Малой Л.Т.: матеріали наук-практ. конф.[„Терапевтичні читання: алгоритми сучасної діагностики та лікування внутрішніх хвороб”]. Харків, 2005. С. 190.
17. Katz A.M.Heart Failure. Pathphysiology, Molecular Biology and Clinical Management (Lippincott Williams and Wilkins)/ A.M.Katz // Philadelphia. 2000. 381 p.
18.Лапшина Л.А.Свободнорадикальные процессы у больных ХСН пожилого и старческого возраста / Л.А.Лапшина, А.Ю.Титова, Е.П.Медведева, О.С.Шевченко // Терапевтичні читання: алгоритми сучасної діагностики та лікування внутрішніх хвороб: матеріали наук-практ. конф - Харків, 2005. С. 139.
19.Bristow M. b-adrenergic receptor blocade in chronic heart failure / M.Bristow // Circulation. 2000. Vol. 101. P. 558-569.
20.Малюкова Н.Г. Влияние гиперлипидемии на активность ренин-ангиотензин-альдостероновой системы у больных с хронической сердечной недостаточностью / Н.Г.Малюкова // Лікарська справа. 2004. - № 5-6. С. 29-32.
21.Renal function as a predictor of prognosis in chronic heart failure / H.Hillege, W.Van Gilst, de D.Zeeuw [et al.] // Heart Fail Monit. 2002. Vol. 2. P. 78-84.
22. Analytical performance of the N terminal pro B type natriuretic peptide (NT-proBNP) assay on the Elecsys 1010 and 2010 analysers Collinson / S.C.Barnes, D.E.Gaze [et al.] // Eur.J.Heart Failure. 2004. Vol.6. P. 365-367.
23. Cowie M.R. BNP and congestive heart failure / M.R.Cowie, G..F.Mendez // Progress in Cardiovascular Diseases. 2002. Vol. 44. N.4. P. 17-32.
24. NT-proBNP and the diagnosis of heart failure: a pooled analysis three European epidemiological studies / T.A.McDonagh, S.Holmer, I.Raymond [еt al.] // Eur. J. Heart Failure. 2004. Vol. 6. P. 269-273.
25. VMAC Investigators. Intravenous nesiritide vs. nitroglycerin for treatment decompensated congestive heart failure: a randomized controlled trial // JAMA. 2002. Vol. 287 . P. 1531-1540.
26. Андреев Д.А. Натрийуретические пептиды В-типа при сердечной недостаточности / Д.А.Андреев, М.С.Рыкова // Клин. медицина 2004 - № 6 С. 4-8.
27. Мравян С.Р. Система предсердных натрийуретических пептидов при сердечной недостаточности и артериальной гипертензии. Система предсердных натрийуретических пептидов при сердечной недостаточности и артериальной гипертензии / С.Р.Мравян, Т.Е.Веселова // Проблеми ендокринної патології. - 2003. - № 4. С. 74-80.
28. Мравян С.Р. Предсердные натрийуретические пептиды: особенности рецепции и физиологические эффекты / С.Р.Мравян, М.Р.Калинин // Клин. медицина. 2002. - № 10. С. 4-10.
29. The efficacy and safety of B-type natriuretic peptide (nesiritide) in patients with renal insufficiency and actually decompensated congestive heart failure / J.Butler, C.Emerman., W.F.Peacock [et al.] // Nephrol Dial Transplant. 2004. Vol. 19. P. 391-399.
30. Brain natriuretic peptide enhances renal actions of furosemide and suppresses furosemide-included aldosterone activation in experimental heart failure /A.Cataliotti, G.Boerrigter, L.C.Costello-Boerrrigter [et al.] // Circulation. 2004. Vol. 109. P. 1680-1685.
31. Hall C. Essential biochemistry and physiology of (NT-pro) BNP / C.Hall // Eur. J. Heart Failure. 2004. Vol. 6. P.257-260.
32. Analysis of N-terminal-pro-brain natriuretic pepride and C-reactive protein for risk stratification in stable and unstable coronary artery diseases: results from the AtheroGene study / R.Schnabel, H.J.Rupprecht, K.J.Lackner [ et al.]( for the AtheroGene Investigators) // Eur Heart Journal. 2005. Vol. 26. P. 241-249.
33. Brainnatriuretic peptide (BNP) testing / J.G.Lainchburi, E.Campbell, C.M.Frampton [et al.] // Europ. Heart J. 2003. Vol. 24. P. 1710-1718.
34. Целуйко В.И. Влияние терапии на уровень предсердного натрийуретического пептида и активность ангиотензинпревращающего фермента у больных сердечной недостаточностью / В.И.Целуйко, Л.Н.Кремень, К.Ю.Киношенко // Укр. кардіол. журн. 2003. - № 2. С. 60-63.
35. Subcutaneous administration of the cardiac hormone BNP in symptomatic human heart failure / H.H.Chen, M.M.Redfield, L.J.Nordstorm [et al.] // J.Card. Fail. 2004. Vol. P. 115-119.
36. The role of C-type natriuretic peptide in cardiovascular medicine / P.R.Kalra, S.D.Anker, A.D.Struthers [et al.] // Eur Heart J. 2001 Vol. 22. P . 997-1007.
37. Kragelund C. N-Terminal Pro-B-Type Natriuretic Peptide and Long-Term Mortality in Stable Coronary Heart Disease / C.Kragelund, B.Gronning, L.Kober, Hi P.ldebrandt, R.Steffensen // N. Engl. J. Med. 2005. - Vol. 352. - P. 666-675.
38. Doust J.A. How well Does B-type natriuretic peptide predict death and cardiac events in patients with heart failure / J.A.Doust, P E.ietrzak, A.Dobson, P.Glaziou // BMJ. 2005. Vol. 330. P. 625-631.
39. Intravenous nesiritide, a natriuretic peptide, in the treatment of decompensated congestive heart failure. Nesiritide Study Group / J.A.Doust W.S.Colucci, U.Elkayam, D.P.Horton [et al.] // N. Engl. J. Med. 2000 Vol.343 P.246-253.
40. Keating G.M. Intravenous nesiritide, a natriuretic peptide, in the treatment of decompensated congestive heart failure. Nesiritide Study Group / G.M.Keating, K.L.Goa // Drugs. 2003. Vol. 63. P. 47-70.
41. Management of patients with congestive heart failure after hospitalization: results from the Follow Up Serial Infusions Of Nesiritide (FUSION) trial / C.W.Yancy, M.Saltzberg, R.L.Berkowitz [et al.] // J. Card. Fail. 2003. Vol.9 (Suppl.5). P. S11.
42. N-Terminal ProBNP predicts prognosis in patients presenting with heart failure for the first time better then does N-terminal Pro-ANP or BNP / M.Cowie, K.Fox, D.Wood [et al.] // Circulation. 2000 Vol.102. P.II 781.
43. Ивашкин В.Т. Особенности синтеза оксида азота у больных с хронической сердечной недостаточностью / В.Т.Ивашкин, С.В.Горбатенкова, О.М.Драпкина // Клин. медицина. 2004. - № 2. С. 20-23.
44. Коц Я.И.Состояние вазорегулирующей функции эндотелия при гипертонической болезни и хронической сердечной недостаточности / Я.И.Коц, Е.Н.Денисов, Р.З.Бахтияров Н.В.Маслова // Российский кардиологический журн. - 2005. - № 3. С. 16-19.
45. Chung N. Sequential changes in indicef of angiogenesis, endothelial damage/dysfunction and thrombogenesis in acute coronary syndromes / L. Gregory, N.Chung // Suppl.J.Am.Coll.Cardiol.2003.- Vol.41,Iss.6. Suppl. A.
46. Зейналов Ф.М. Взаимосвязь функционального состояния эндотелия и активности цитокинов при резистентной гипертонической болезни, осложненной и не осложненной сердечной недостаточностью / Ф.М.Зейналов // Врачебная практика. 2003. - № 1. С. 94-98.
47. Зейналов Ф.М. Функциональное состояние у больных резистентной гипертонической болезнью, осложненной и не осложненной сердечной недостаточностью / Ф.М.Зейналов // Врачебная практика 2003. - № 2. С. 88-91.
48. Diet F. Thromboembolism in heart failure: who Should be treated? / F.Diet, E.Erdmann // Eue. J. Heart Failure. 2000. Vol. 2. P.355-336.
49. Zareba W. Age-related difference in lipid and thrombogenic factjrs in postinfarction patients / W.Zareba.,A.Gudavali,A.J.Moss // Europ. Heart J. 2002. Vol. 23, - Abstr. Suppl. P. 224.
50. Endothelial dysfunction, in congestive heart failure: ACE ingibition vs. angiotensin II antagonist / A.Schafer, D.Fracarollo, P.Tas [et al] // Europ. J. Heart Failure. 2004. Vol. 6. P. 151-159.
51. Покровский В.И. Оксид азота, его физиологические и патофизиологические свойства / В.И.Покровский, Н.А.Виноградов // Терапевт. архив. 2005. - № 1. С. 82-87.
52. Markers of the prothrombotic state are not increased with severity of atherosclerotic disease / A.Arkin, N.Chung, S.Silverman [et al.] // Europ. Heart J. 2002. Vol. 23, Abstr. Suppl. P. 96.
53. Ольбинская Л.И. Роль системы цитокинов в патогенезе хронической сердечной недостаточности / Л.И.Ольбинская, С.Б.Игнатенко // Терапевт. архив. 2001. - № 12. С. 82-84.
54. Дынник О.Б. Апоптоз кардиомиоцитов, цитокины и ремоделирование миокарда на фоне развития хронической сердечной недостаточности / О.Б.Дынник, Т.И.Гавриленко,В.Н.Залесский // Ліки. 2005. - № 1. С. 3-9.
55. Гиріна О. Перебіг вільнорадикальних процесів і підбір антиоксидантної терапії при ішемічній хворобі серця / О.Гиріна, А.Глущенко // Ліки України. 2003. - № 4. С.13-18.
56. Кремнева Л.В. Молекулярно-клеточные механизмы ремоделирования миокарда при сердечной недостаточности / Л.В.Кремнева, О.В.Абатурова // Клин. медицина. 2003. - № 2. С. 4-7.
57. Щенявская Е.Н. Роль катепсина G в развитии дисфункции эндотелия при ишемической болезни сердца, осложненной сердечной недостаточностью / Е.Н.Щенявская Л.М.Самохина,С.А.Лазарева // Терапевтичні читання: алгоритми сучасної діагностики та лікування внутрішніх хвороб: матеріали науково-практичної конф. Харків, 2005. С. 256.
58. Кравчун П.Г. Сосудодвигательная функция эндотелия и липидный спектр крови при прогрессировании хронической сердечной недостаточности, динамика в процессе лечения статинами / П.Г.Кравчун, О.С.Шевченко // Терапевтичні читання: алгоритми сучасної діагностики та лікування внутрішніх хвороб: матеріали наук-практ. конф. Харків, 2005. С. 124.
59. Рачинский І.Д.Фактор некрозу пухлин-α при хронічній серцевій недостатності та метаболічному синдромі / І.Д.Рачинский, Н.В.Деміхова // Терапевтичні читання: алгоритми сучасної діагностики та лікування внутрішніх хвороб : матеріали наук-практ. конф. Харків, 2005. С. 191.
60. Дзяк Г.В.Результати використання пентоксифіліну у хворих з ішемічною хворобою серця та хронічною серцевою недостатністю / Г.В.Дзяк, Н.Е.Ояперв, О.С.Гончарова // Терапевтичні читання: алгоритми сучасної діагностики та лікування внутрішніх хвороб: матеріали наук-практ. конф. Харків, 2005. С. 63.
61. Ребров А.П. Эндотелиальная дисфункция и особенности изменения уровня цитокинов и С-реактивного белка у больных хронической сердечной недостаточностью / А.П,Ребров, Е.Ю.Сажина, М.И.Тома // Российский кардиологический журн. - 2005. - № 2. С. 26-31.
62. Тепляков А.Т.Роль активации провоспалительных цитокинов и продукции иммунных комплексов в патогенезе сердечной недостаточности у больных с постинфарктной дисфункцией сердца / А.Т.Тепляков., М.М.Дебиров, Л.А.Болотская [и др.] // Клин. медицина. 2004. - № 8. С. 15-20.
63. Серик С.А. Про- и противовоспалительные цитокины при ХСН в динамике лечения разными дозами ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента / С.А.Серик, Ю.Г.Горб // Терапевтичні читання: алгоритми сучасної діагностики та лікування внутрішніх хвороб: матеріали наук-практ. конф. -Харків, 2005. С. 202.
64. Серик С.А. Про- и противовоспалительные цитокины у больных с ишемической болезнью сердца при прогрессировании хронической сердечной недостаточности / С.А.Серик, С.В.Степанова, В.И.Волков // Укр. кардіол. журн. 2004. - № 4. С. 77-80.
65. Cytocines and cytokine receptors in advanced heart failure: an analysis of the cytokine database from the VES narinone Trial (VEST) / A.Deswal, N.J.Petersen, A.M.Feldman [ et al.] // Circulation. 2001. Vol. 103. P. 2055-2059.
66. Танчу Чуми Ж.К. Влияние цитокинов на прогрессирование сердечной недостаточности у больных с острым инфарктом миокарда / Ж.К.Танчу Чуми, Н.Б.Волненко // Укр. кардіол. журн. 2003. - № 2. С. 64-66.
67. Anker S.D. The syndrome of cardiac cachexia / S.D Anker, B.Shatma // Intern. J. Cardiology. 2002 Vol. 85. P. 51-66.
68. Зейналов Ф.М. Содержание цитокинов у больных резистентной гипертонической болезнью, осложненной и не осложненной сердечной недостаточностью / Ф.М. Зейналов // Врачебная практика. 2002. - № 6. С. 101-104.
69. Кравчун П.Г.Апоптоз как механизм прогрессирования ХСН / П.Г.Кравчун., Ю.Н.Мозговая // Терапевтичні читання: алгоритми сучасної діагностики та лікування внутрішніх хвороб :матеріали наук-практ. конф. -Харків, 2005. С. 123.
70. Серкова В.К. Цитокины и сердечная недостаточность / В.К.Серкова, Е.В.Майко // Лікування та діагностика. 2004. - № 1. С. 55-58.
71. Olgren J. Early descreased interleukin-6 but persistently elevated von Willebrand factjr during long-term dalteparin treatment in unstable coronary artery disease / J.Olgren, L.Wallentin, A.Siegbahn // Suppl. J. Am. Coll. Cardiol. 2003. Vol. 41, Iss. 6. Suppl. A.
72. Стратегія і тактика антиоксидантного захисту в клініці внутрішніх хвороб / О.Н.Єлисєєва,М.Ф.Тимочко, О.О.Абрагамович [та ін.] // Укр. мед. часопис. 2003. - № 3 (35). С. 92-99.
73. База данных: Лекарственные средства. Изд-во: ООО «Морион», 2004.
74.Moibencko A.A. Lipoxygenaze and NO-syntetase activites following acute myocardial infarctions, new aspects of treatment / A.A.Moibencko, N.P.Maxytina, A.N.Parchomenko // International Congress of pathophysiology (Lahti,June 15-16,1998 ).- Lahti, Finland 1998.-P.9-10.
75. Лукьянчук В.Д. Современные представления о генезе гипоксического синдрома и принципах его фармакокоррекции (обзор литературы и собственных данных) / В.Д.Лукьянчук, Л.В.Савченкова// Журнал АМН Украины.- 1997.- №4. С. 554-566.
76. Михайлов И.Б. Клиническая фармакология. М.: АСТ; СПб: Сова, 2005. 518 с.
77.Korkina L.C. Antioxidant and relating properties of flavonoids / L.C.Korkina, I.V.Afanasev // Adv. Pharmacol.-1997.-V.38.-Р.151-163.
78. СахароваТ.С. Порівняльне експеримильне вивчення кардіопротекторної активності нових рослинних антиоксидантів на основі біофлавоноїдів та дубільних речовин / Т.С.Сахарова // Клін. фармація. 2001. Т.5, № 1. С. 64-67.
79. Левицкий А.П. Биофлавоноиды как регуляторы физиологических функций / А.П.Левицкий // Вісник стоматології. 2001. - № 1. С. 71-76.
80.Литка В.В. Вивчення методу ідентифікації та кількісного визначення основних параметрів біофлаваноїдної фракції / В.В.Литка // Фармацевтический журнал.-2006.-№6.-с.54-58..
81. Бєлік Г.В. Досвід використання кверцетину в кардіології / Г.В.Бєлік // Клін. фармація. 2005. Т. 9, № 1. С. 4-7.
82. Кето-енольная прототропна таутомерія молекули кверцетину: квантово-хімічне дослідження / О.М.Грищенко, Л.Б.Пилипчик, Т.В.Богдан [та ін.] // Хим-фарм.журн. - 2003. - № 7 С. 62-66.
83. Лукьянчук В.Д. Електронно-парамагнитний аналіз стану компонентів мікросомального та митохондріального електротранспортних ланцюгів в умовах травматичного пошкодження головного мозку та фармакокорекція корвітіном / В.Д.Лукьянчук, О.В.Садовник, О.В.Шевчук // Укр.журнал екстремальної медицини ім.Г.О.Можаева-2008.-№2-с.67-72.
84. Максютина Н.П. Використання нових лікарських форм кверцитіну при ішемічних та радіаційних ушкодженнях / Н.П.Максютина, О.О.Мойбенко, О.М.Пархоменко [та ін.] // Метод.рекомендації-2000.,13с.
85. Виговська О.А. Клiнiко-фармакологiчнi властивостi флавоноiду кверцетину / О.А.Виговська, М.Г.Загородний, Н.О.Горчакова, I.С.Чекман // Лiки-2004.-№1-2-с.8-13.
86. Савченкова Л.В. Експериментальне обґрунтування шляхів лікарської профілактики гіпоксії замкнутого простору в нагріваючому мікрокліматі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук: спец.14.03.05-Фармакологія” / Л.В.Савченкова Інститут фармакології та токсикології АМН України. Київ., 1999. 36 с.
87. Белая О.Л. Влияние биофлавоноида диквертина на антиоксидантную систему церулоплазмин/трансверин и перикисное окисление липидов у больных ишемической болезнью сердца с дислипидемией / О.Л.Белая, Л.М.Фомина, Л.М.Бойдер, Н.А.Тюкавкина, З.В.Кураптева // Клин медицина.-2006.-№7.-С.46-50.
88. Шеремета Л.И. Дослідження впливу ліпосомального кверцитину („Липофлавону”) на активність процесів перикисного окислення ліпідів на стан системи антиоксидантного захисту при експериментальному парацетомоловому гепатиті / Л.И.Шеремета // Фармакологічний журнал.-2007.№4.-С.88-92.
89. Нутрицевтики. Биофлавоноиды (витамин Р, рутин, кверцетин).[Електронный ресурс] «Нутрифарм», 2004. - info@nutrifarm.ru.
90. Van Acker F.A. New synthetic flavonoids as potent protector against doxorubicin- induced cardiotoxicity / F.A.Van Acker, J.W.Hulshof , G.R.Haenen [et al.] // Free Radic Biol.Med.- 2001- Vol.46-p.93-100.
91. Царевская М.Н. Молекулярні основи мембранної проникливості кверцетину і його комбінацій з іншими лікарськими засобами залежно від рН / М.Н.Царевская, В.Д.Лукьянчук, А.П.Гудзенко, Л.В.Савченкова // Фармацевтичний журнал.- 1996.- № 1. С. 99-102.
92. Оптимізація вибору антиоксидантів у терапії серцево-судинних захворювань: методичні рекомендації / О.В.Стефанов, Л.В.Деримедвідь, С.М.Дроговоз [та ін.] // НФАУ, 2003.- 23 с.
93. Васильченко Е.А.Використання нових лікарських форм кверцетину для профілактики доксорубіцинової кардіоміопатії / К.О.Кравченко, Є.О.Чернов, М.Г.Старченко // Актуальні проблеми фармакології та токсикології: ІІ науково-практична конференція молодих вчених та спеціалістів, 22 грудня 2005р.: тези доп.- К., 2005. С. 31.
94. Коваль Е.А. Оценка эффективности применения флавоноида кверцетина при остром инфаркте миокарда в отдаленный постинфарктный период / Е.А.Коваль, Р.В.Прог // Серце і судини. 2003. - № 4. С. 72-77.
95. Пархоменко А.Н. Эффективность внутривенной формы блокатора 5-липоксигеназы кверцетина у больных с инфарктом миокарда и синдромом острой сердечной недостаточности / А.Н.Пархоменко, С.Н. Кожухов // Укр. мед. часопис. 2005. - № 2 (46). С. 45-51.
96. Молекула века: эволюция представлений [Электронный вариант]./ И.Трахтенберг // Зеркало недели. 2004. - № 35.
97. Пархоменко А.Н. Новые возможности в лечении больных с острым инфарктом миокарда с элевацией сегмента ST: корвитин для инъекций / А.Н.Пархоменко, С.Н.Кожухов // Укр. мед. часопис. 2004. - № 2 (46). С. 33-37.
98. Підвищення ефективності реваскуляризації міокарда шляхом блокади 5-ліпоксигенази у хворих з гострим коронарним синдромом з элевацією сегмента ST / О.М.Пархоменко, С.М.Кожухов, Ю.М.Соколов[ та ін.] // Укр. кардиол. журн. - 2001. - № 6. С.6-9.
99. Савченкова Л.В. Роль ендогенних простаноїдів в патогенезі гіпоксичного синдрому та його фармакотерапія деякими інгібіторами метаболизму арахідонової кислоти / Л.В.Савченкова // Журнал АМН Украины.- 1998.- №3. С. 540-544.
100. Лук’янчук В.Д.,Фармакокорекція кверцетином у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою ліпоксигеназного шляху метаболізму арахідонової кислоти при гіпоксичному синдромі / В.Д.Лук’янчук, Л.В.Савченкова, В.І.Денісов, В.В.Жирнов // Ліки.- 1999.- № 5-6. С. 62-65.
101. Побединский Н.М. Механизм лечебно-профилактического действия антиоксидантов-флавоноидов / Н.М.Побединский, М.В.Беришвили // Акушерство и гинекология.-2007.-№3.-С.28-33.
102. Дроговоз С.М. Преимущества силибинина в терапии заболеваний печени / С.М.Дроговоз, Е.Г.Щепина // Сучасна гастроэнтерология.-2008.-№2(40).-С. 49-51.
103. Максютина Н.П. Історія разробки препарату корвітін розчинної форми кверцитина / Н.П.Максютина, Л.Пилипчук Л.,Безпалько, А.Шаламай // Вісник фармакології та фармації 2007 - №5 - С.31-37.
104. Hur I. Bioflavonoids quercetin scavenges superoxide and increases nitric oxide conctntration in ischemic reperfusion insuary: an experimental study / I.Hur, V.Brovkovich, I.Nanobashvili [et al.] // Br.J.Sugr.-1998.-V.8(85).-P.1080-1083.
105. Kalender S. Protectiv role of antioxidant vitamin E and catechin on idarubicin-indaced cardiotoxiciti in rats / S.Kalender,Y.Kalender, A.Ates [et al.] // Braz J. Med.Biol.Res.-2002.-Vol.35-p.1379-1387.
106. Лукьянова Л.Д. Энерготропное, антиоксидантное и антигипоксическое действие флавоноидов / Л.Д.Лукьянова, А.И.Германова, Э.Л.Лыско // Вестник Российской академии мед. наук.-2007.-№2.-С.55-62.
107. Растительные флавоноиды препатата «Хофитол» и их влияние на некоторые стороны белкового, азотистого обмена и состояние тиолдисульфидной системы [Электронный ресурс]: клинико-экспериментальное исследование / В.Г.Гуляев, С.Ф.Лянцевич, П.В.Гуляев // yandex.medicine.ru.
108. Горошко О.М. Вплив препарату «корвитин» на перебіг єкспериментальної ниркової недостатності / О.М.Горошко, І.І.Заморський // Ліки.-2007.-№1/2.-С.35-41.
109. Лукьянчук В.Д. Биохемилюминисцентный анализ фармакотерапевтической активности ацетилсалициловой кислоты в комбинации с кверцетином при гипоксическом синдроме / В.Д.Лукьянчук, Л.В.Савченкова., И.А.Семенова // Эксперим. и клин. фармакология- 1997.- №1. С. 62-64.
110. Степанова А.В. Влияние флавоноида кверцетина в малых дозах на некоторые показатели антиоксидантной защиты в изолированных гепатоцитах / А.В.Степанова, В.В.Рисованная, Лю Лин [и др] // Актуальні проблеми фармакології та токсикології: ІІ науково-практичної конференції молодих вчених та спеціалістів , 22.12.05. тези доп. -К., 2005. С. 58.
111. Высоцкий И.Ю. Модифицирующее действие кверцетина на процесс связывания эпихлоргидрина с белками сыворотки крови / И.Ю.Высоцкий, В.Д.Лукьянчук, Г.К Грызунова // Фармакология и токсикология. - 1999 . - № 3. С.126-129.
112. Лукьянчук В.Д. Антидотно-лечебная активность биофлавоноидов при отравлении ДНОК / В.Д.,Лукьянчук Д.С Кравец., Е.В.Сичанова.// «Актуальные проблемы токсикологии»:тезисы докладов научной конференции,посвященной 75-летию со дня рождения член-корр.НАН,АМН Украины,профессора,доктора медицинских наук Ю.С.Кагана.-Киев.-1999.-С.57.
113. Кравец Д.С. Детоксикація організму сілібором в комбінації з вітаміном Е на етапі біотранспорту в умовах гострого отруення ДНО