ОСНОВНІ ФАРМАКОЛОГІЧНІ ЕФЕКТИ КУМАРИНВМІСНОГО ЗАСОБУ – ВОДНОГО ЕКСТРАКТУ З ТРАВИ БУРКУНУ

brief description

АкаДемія медичних наук України

Інститут очних хвороб і тканинної терапії

ім. В.П. Філатова

на правах рукопису

УДК 615.322-092.9

Фесюнова Галина Степанівна

Основні фармакологічні ефекти кумаринвмісного засобу водного екстракту з трави буркуну

14.03.05 фармакологія

Дисертація

на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор

Сотнікова Олена Петрівна

Одеса 2008

ЗМІСТ

ВСТУП..............................................................................................................

5

РОЗДІЛ 1

Біогенні стимулятори, перспективи розробки і ЗАСТОСУВАННЯ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

11

1.1. Тканинні препарати по В.П. Філатову, хімічна природа, механизм

дії, застосування у лікувальній практиці......................................

11

1.2. Загальна характеристика рослинних фенольних сполук: кумаринів, флавоноїдів.........................................................................

20

1.3. Перспективи одержування фітопрепаратів для використання у практичної медицині ......................................................

27

1.4. Особливості хімічного складу і біологічної дії трави буркуну лікарського.........................................................................................

30

РОЗДІЛ 2

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.

34

Розділ 3

розробка методу Ідентифікації і кількісного визначення суми кумаринів в Екстракті Буркуну ...........

49

3.1. Ідентифікація кумаринів в екстракті буркуну..

49

3.2. Кількісне визначення суми кумаринів в екстракті буркуну ...........

50

Розділ 4

Вивчення нешкідливості Екстракту буркуну ......................

56

4.1. Вивчення гострої токсичності екстракту буркуну ..

55

4.2. Визначення субхронічної токсичності екстракту буркуну ................

56

4.3. Патоморфологічні дослідження внутрішніх органів ...

59

Розділ 5

Вивчення біологічних властивостей і фармакодинаміки Екстракту буркуну.................................

64

5.1. Скринінгове дослідження екстракту буркуну на дріжджовому тесті.............................................

65

5.2. Оцінка рівня біологичної активності екстракту буркуну на парабіотичному тесті.....................

66

5.3. Оцінка антитоксичних властивостей екстракту буркуну на стріхніновому тесті........................................................

67

5.4. Оцінка антигіпоксичної дії екстракту буркуну при утворенні гістотоксичної гіпоксії..........................................................

68

5.5. Вплив екстракту буркуну на ультраструктуру інтактних гепатоцитов кролів.......................

69

5.6. Вивчення антитоксичної дії екстракту буркуну по тесту гексеналового сну...........

78

5.7. Вивчення гепатозахисних властивостей екстракту буркуну на моделі токсичного ураження печінки ........................................

79

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено нове рішення актуальної наукової проблеми, що виявляється в теоретичному та експериментальному обгрунтуванні ефективності застосування водного ЕБ, як комплексного рослинного біорегулятора із специфічною фармакологічною дією на систему гемостазу.

1. На підставі розроблених методів хроматографічної ідентифікації кумарину і його похідних і спектрофотометричного визначення сукупності кумаринів визначено якісний і кількісний вміст суми кумаринів в ЕБ, що складає не менше 0,09 %.

2. За даними вивчення гострої токсичності встановлено, що ЕБ відноситься до малотоксичних речовин (IV клас токсичності). При вивчені субхронічної токсичності у печінкових клітинах встановлено накопичення кількості рибосом, полісом, мітохондрій, зернистої ендоплазматичної сітки, глікогену, що свідчить про його активуючу дію на білоксинтезуючу та енергоутворюючу функції гепатоцитів. На тестах для природних біологічно активних речовин (дріжджовий, парабіотичний, стрихніновий, гістотоксична гіпоксия) виявлено високий рівень біологічної активності ЕБ з антитоксичною спрямованістю фармакологічної дії. В залежності від дози зростали тривалість життя і виживаність лабораторних тварин. Курсове введення ЕБ підвищує детоксикаційну функцію печінки: відзначено достовірне зменшення тривалості гексеналового сну на 20 %.

3. Встановлено гепатозахисну дію ЕБ при моделюванні токсичного ураження печінки CCl4. Профілактичне введення ЕБ виявило антицитолітичний ефект на що вказує зниження активності АлАТ і АсАТ у 1,3 рази і виражену антиоксидантну активність зниження ДК у 1,8 рази і МДА в 1,5 рази щодо контрольної патології. Лікувально-профілактичне введення усуває токсичний вплив CCl4 на печінку і підвищує її фізіологічні можливості. Нормалізація функціонального стану печінки під впливом ЕБ пов’язана з підвищенням білоксинтетичної функції гепатоцитів, стимуляцією мікроциркуляторних процессів, а саме підвищенням клітинної резистентності.

4. Встановлено, що курсове введення ЕБ молодим і старим кролям збільшує діапазон функціональної стійкості еритроцитів (осмотична та перекисна резистентність), що свідчить про мембраностабілізуючі властивості; ефективно регулює прооксидантно-антиоксидантну рівновагу за рахунок підвищення рівня водо- і жиророзчинних антиоксидантів в крові і активності каталази в плазмі та печінці; сприяє прискоренню виведення бромсульфалеїну в 1,3 рази (у молодих кролів) і 1,6 рази (у старих кролів).

5. В дослідах in vitro визначено, що ЕБ має високу антиагрегаційну активність, на 7080 % інгібуючи агрегацію тромбоцитів крові людини у порівнянні з контролем, і за даною дією практично в 3 рази перевищує референс-препарат ФіБС (27,5 %). На відміну від останнього ЕБ в дозах 0,3; 1,0; 3,0 мл/кг, має більш виразні гіпокоагулянтні властивості, що характеризується достовірним подовженям показників коагуляційного гемостазу (у 1,61,9 рази). Під впливом ЕБ знижується вміст фібриногену, що сприяє зменшенню в’язкості крові. Показник фібринолітичної активності та Хагеман-залежний фібриноліз підвищились у 1,3 рази.

6. Введення ЕБ з лікувальною метою при крововиливах в передню камеру ока скорочує терміни розсмоктування на 56 днів у порівнянні з нелікованою групою тварин незалежно від способу введення. ЕБ значно збільшує фібринолітичну активність слізної рідини, нормалізує її коагуляційну активність і знижує ВОТ на 14,014,8 %.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абашина Н.М., Купрій Л.І., Коберніченко О.М. Використання тканинної тепарії при офтальмотуберкульозі // Актуальні питання тканинної терапії та перспективи застосування природних біологічно активних речовин у сучасній медицині: наук.-практ. конф. з міжнар. уч. Одеса, 17−18 вересня 2003 р. −Одеса, 2003. −С. 46.

2. Абрамова А.Б., Бимбаш Е.Г. Влияние экстракта донника на некоторые иммунологические показатели при экспериментальной патологии // Застосування геропротекторів для попередження прискоренного старіння: наук.-практ. конф. Одеса, 15−17 жовтня 1996 р. − Одеса, 1996. −С. 25.

3. Абрамова Ж.И., Оксенгендлер Г.И. Человек и противоокислительные вещества. −Л: Наука, 1985. − 230 с.

4. Ажунова Т.А., Алексеева Э.А., Бидогаева Т.Г. Фитофармакокоррекция лекарственных гепатопатий // Практическая фитотерапия. − 2004. − № 3. − С. 16−18.

5. Алмазов В.А., Гуревич В.С., Шатилина Л.В. Роль пероксидации липидов в нарушении структурной организации тромбоцитарных мембран // Бюл. экспериментальной биологии. − 1992. − № 9. − С. 265−267.

6. Анисимов В.Н. Средства профилактики ускоренного старения (геропротекторы) // Успехи геронтологии. −2000. −Вып. 4. − С. 8897.

7. Арбузова С.Б. Свободные радикалы в возникновении и клиническом проявлении синдрома Дауна // Цитология и генетика. 1996. Т. 30, № 2. С. 65 70.

8. Арчаков А.И. Оксигеназы биологических мембран (ХХХVII Баховское чтение). − М.: Наука, 1983. − 55 с.

9. Арыстанова А.Ж., Юсай Н.В., Байдурин С.А. Гепатопротекторное и иммуномодулирующее свойства препарата солодкового корня // Человек и лекарство: VIII Рос. Нац. конгресс .− М., 16−20 апреля 1997р. −М., 1997. − С. 541.

10. Бабенко Н.О., Нікітіна Н.С., Вередіна О.Г. Вплив камілофлану на функціональний стан печінки // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. − 1999. − № 4. −С. 16−22.

11. Бабенко Н.О., Шахова О.Г. Вікові особливості впливу флавоноїдів на зовнішньосекреторну функцію печінки щурів // Фізіологічний журнал. − 2005. − Т. 51, № 4. − С. 6569.

12. Бакаев И.В. Применение биостимуляторов в комплексном лечении центральной дистрофии сетчатки при шейном остеохондрозе // Актуальні питання тканинної терапії та перспективи застосування природних біологічно активних речовин у сучасній медицині: наук.-практ. конф. з міжнар. уч. Одеса, 17−18 вересня 2003 р. − Одеса, 2003. −С. 47.

13. Барабой В.А. Биологическое действие растительных фенольных соединений. − К.: Наукова думка, 1984. − 234 с.

14. Барабой В.А., Хомчук Ю.В. Механизм антистрессового и протилучевого действия растительных фенольных соединений // Укр. Биохим. Журнал. − 1998. − Т.70, № 6. − С. 1323.

15. Баркаган З.С., Момот А.П. Диагностика и контролируемая терапия нарушений гемостаза. Изд-е 2-е дополнительное. − М.: Ньюдиамед−АО, 2001. − 296 с.

16. Безруков В.В. Ускоренное старение: медицинские и социальные аспекты // Прискорене старіння та шляхи його профілактики: 2-га наук.-практ. конф. з міжнар. уч. Одеса, 18−19 жовтня 2001р. −К., 2001. −С. 17−19.

17. Белай И.М. Сравнительная оценка єффективности терапии, коррегирующей нарушения перекисного окисления липидов и антиоксидантной системы при гиперлипидемии // Вісник Наукових Досліджень. − 1988. − № 3 − 4. − С. 6−7.

18. Белай И.М. Перспективы применения нового фитопрепарата бетафит” в профилактике и лечении атеросклероза / И.М Белай, В.В. Дунаев, В.И. Салионова и др. // Прискорене старіння та шляхи його профілактики: 2-га наук.-практ. конф. з міжнар. уч. Одеса, 18−19 жовтня 2001р. −К., 2001. − С. 129130.

19. Биляч Я.И., Ващенко Е.С. Изучение гепатозащитного действия биофлавоноидов // Человек и лекарство: ХII Росс. нац. конгресс. − М., 18−22 апреля 2005 г. − М., 2005. − С. 325326.

20. Блахей А.С., Шутый Л.П. Фенольные соединения растительного происхождения. −М.: Мир, 1997. − 194 с.

21. Блюгер А.Ф., Караташова О.Я. Моделирование патологических процессов в печени. − Рига: Зинатне, 1983. −С. 716.

22. Бобро Е.В., Лобасюк Б.А. Влияние торфота на эпилептическую активность, созданную в коре головного мозга крыс внутрибрюшинным введением пенициллина // Актуальні питання тканинної терапії та перспективи застосування природних біологічно активних речовин у сучасній медицині: наук.-практ. конф. з міжнар. уч. Одеса, 17−18 вересня 2003 р. −Одеса, 2003. − С. 10.

23. Бобырев В.Н., Свободнорадикальное окисление в патогенезах, сопряжённых со старением // Пат. физиология и экспериментальная терапия. − 1989. − № 5. − С. 90−94.

24. Бобырев В.Н., Островская Г.Ю., Рябушко Н.Н. Свободнорадикальные механизмы биотрансформации ксенобиотиков прооксидантов // Проблеми екології та медицини. − 1998. − Т. 2, № 5 −6. − С. 4−24.

25. Богацкая Л.Н., Литошенко А.Я. Энергетический обмен // Биология старения. Серия: Руководство по физиологии. − Л.: Наука, Ленинградское отделение, 1982. − С. 267 279.

26. Болдырев А. А., Куклей М. Л. Свободные радикалы в нормальном и ишемическом мозге // Нейрохимия. 1996. Т. 13. С. 25 29.

27. Бранд- Гарнис Э., Бранд Х., Дансик П.В. Флавоноиды в косметике. Ч. 3. Растительные экстракты, богатые флавоноидами // Косметика и медицина. − 2001. − № 6. − С. 3235.

28. Бриттон Г. Биохимия природных пигментов. − М: Мир, 1986. − 422 с.

29. Бубенчиков Р.А. Фитохимическое и фармакологическое изучение растений рода фиалка: Автореф. дисс...канд. мед. наук. − Купавна, 2002. − 23 с.

30. Бубенчикова В.Н., Дроздова И.Л. Кумарины донника рослого // Разработка, исследование и маркетинг новой фармацевтической продукции: 58-я межрегиональная конф. по фармации и фармакологии. Пятигорск, апрель 2003 р. − Пятигорск, 2003. − С. 14 −15.

31. Бубенчикова В.Н., Дроздова И.Л. Изучение состава фенольных соединений донника лекарственного методом ВЭЖХ //Химико-фармацевтический журнал. − 2004. −Т. 38, № 4. −С. 2425.

32. Бубенчикова В.Н., Королёв В.А., Кочкаров В.И. Определение суммы флавоноидов в траве донника лекарственного и чистеца болотного // Актуальные проблемы фармацевтической химии: Сб. статей.−М., 1996. − С. 175179.

33. Бубенчикова В.Н., Литвиненко В.И. Королёв В.А. Флавоноидные соединения донника лекарственного // Фармацевтическая наука в решении вопросов лекарственного обеспечения: Сб. статей. − М., 1998. − Ч.2. − С. 210−213.

34. Буеверов А.О. Оксидантный стресс и его роль в повреждении печени // Рос. журн. гастроэнтерологии, гепатологии, колонопроктологии. − 2002. − № 4. − С. 21−25.

35. Бунятян Н.Д. Природные антиоксиданты как гепатопротекторы / Н.Д. Бунятян, О.А. Герасимова, Т.С. Сахарова, Л.В. Яковлева // Экспериментальная и клиническая фармакология. − 1999. −Т. 62. − С. 64−67.

36. Бурлакова Е.Б. Молекулярные механизмы действия антиоксидантов при лечении сердечно-сосудистых заболеваний // Кардиология. − 1980. − № 8. − С. 48.

37. Валенкевич Л.Н. Изменение функции печени при старении человека // Физиология человека. − 1981. −№ 1. − С. 166−167.

38. Ванюшин Б.Ф. Апоптоз у растений // Успехи биологической химии. − 2001. − Т. 41. − С. 3−38.

39. Вельшер Л.З., Прилепо В.Н. Отзыв о клинических испытаниях «Фитодон» при комплексном лечении постмастэктомического отёка конечности на стороне операции / Архив центральной клиниченской больницы им. Н.А.Семашко МПС России. − Инв. № 867. − М., 2001г. − 9 с.

40. Венгеровский А.И. Гепатопротекторы оказывают лечебное действие при экспериментальном синдроме Рейе / А.И. Венгеровский, И.В. Суходоло, В.С. Чучалин и др.// Экспериментальная и клиническая фармакология. − 2000. − № 5. − С. 73−76.

41. Вериго Е.Н., Кузнецова И.А., Романова И.Ю. Консервативная терапия и реабилитация больных с повреждением органа зрения // Вестник офтальмологии. − 2002. − № 2. − С. 34−37.

42. Вермейлен Н. Полезные травы. Иллюстрированная энциклопедия. − М.: Лабиринт Пресс, 2002. − 320 с.

43. Вишнев В. Целебные травы отечества. Сердечно-сосудистые заболевания. М. −Санкт-Петербург: МиМ−Дельта, 2004. − С. 23−24.

44. Вишнякова Г.М., Самохвалов А.Н., Смирнова Т.В. Антибактериальная активность производных кумарина // Изв. АН СССР, серия биологическая, 1989. −№ 1. −С. 144−147.

45. Владимиров Ю.А. Свободные радикалы в биологических системах // Соросовский образовательный журнал. − 2000. − Т. 6, № 2. −С. 13−19.

46. Вороніна Л.М., Галузинська Л.В., Набока О.Л. Мембраностабілізувальна активність рослинного комплексу Локорин” // Буковинський медичний вісник. − 2005. −Т. 9, № 2. − С. 51−53.

47. Воронина Л.Н. Адаптогенные свойства экстракта из листьев винограда / Л.Н. Воронина, А.Л. Загайно, О.П. Тимошенко и др. // Актуальні питання тканинної терапії та перспективи застосування природних біологічно активни