ЛІКУВАЛЬНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ГОМЕОПАТИЧНИХ ЗАСОБІВ



  • title:
  • ЛІКУВАЛЬНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ГОМЕОПАТИЧНИХ ЗАСОБІВ
  • Альтернативное название:
  • ЛЕЧЕБНАЯ ЭФФЕКТИВНОСТЬ гомеопатических средств В МЛАДЕНЦЕВ с повышенной возбудимостью В РЕЗУЛЬТАТЕ ГИПОКСИЧЕСКИ - ишемических пораженийНЕРВНОЙ СИСТЕМЫ
  • The number of pages:
  • 175
  • university:
  • “ІНСТИТУТ ФАРМАКОЛОГІЇ ТА ТОКСИКОЛОГІЇ”
  • The year of defence:
  • 2008
  • brief description:
  • АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

    ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

    ІНСТИТУТ ФАРМАКОЛОГІЇ ТА ТОКСИКОЛОГІЇ”



    На правах рукопису



    Секер Тетяна Михайлівна



    УДК 616.831 005 053.2/3 085





    Лікувальна ефективність гомеопатичних засобів

    у немовлят з підвищеною збудливістю

    внаслідок гіпоксично ішемічних уражень

    нервової системи





    14.01.28 клінічна фармакологія



    Дисертація

    на здобуття наукового ступеня

    кандидата медичних наук







    Науковий керівник

    д.м.н., професор

    Костинська Н.Є.





    Київ 2008









    ЗМІСТ


    С.







    Вступ



    ...................................................................................................



    4







    Розділ 1.



    Сучасні погляди на фармакотерапію гіпоксично-ішемічних уражень нервової системи (огляд літератури)..............................................................................







    11







    Розділ 2.



    Матеріали та методи дослідження..



    38







    2.1



    Клінічна характеристика хворих .......................



    38







    2.2



    Нейросонографічне обстеження.



    41







    2.3



    Ехоенцефалоcкопічне обстеження.



    43







    2.4



    Визначення катехоламінів в сечі у немовлят



    44







    2.5



    Визначення кальцію, натрію та калію в крові у немовлят...



    47







    2.6



    Методика оцінки психологічного та неврологічного станів.





    49







    2.7



    Статистичні методи дослідження ..



    52







    Розділ 3.



    Вивчення ефективності фармакологічних засобів в лікуванні підвищеної збудливості у немовлят





    53







    3.1.



    Вивчення ефективності дегідратуючих фармакологічних засобів в лікуванні ліквородинамічних порушень...







    53







    3.2.



    Дослідження ефективності заспокійливих фармакологічних препаратів в лікуванні підвищеної нервово рефлекторної збудливості







    59







    3.3.



    Вивчення ефективності фармакологічних засобів в лікуванні астено невротичних розладів .





    65







    3.4.
  • bibliography:
  • ВИСНОВКИ

    В роботі наведено теоретичне обґрунтування та вирішення актуального завдання лікування підвищеної збудливості у немовлят внаслідок гіпоксично ішемічних уражень нервової системи за допомогою гомеопатичних засобів.

    1. У дітей з підвищеною збудливістю внаслідок гіпоксично ішемічних уражень нервової системи в вихідному стані визначаються такі синдроми: ліквородинамічні порушення 213 немовлят (32%), підвищену нервово рефлекторну збудливість 275 немовлят (42%), астено невротичні розлади 116 немовлят (18%), вегето вісцеральні порушення 56 немовлят (8%). Поряд з неврологічними порушеннями реєструються зміни показників нейросонографії (розширення лікворопровідної системи мозку на 38 80%, підвищення ехогенності структур мозку) та ехоенцефалоскопії, підвищуються рівні адреналіну та норадреналіну в сечі на 60 70% та знижується вміст іонізованого кальцію в крові на 60 65%.

    2. Використання заспокійливих гомеопатичних препаратів (Chamomilla, Zincum valerianicum, Cicuta virosa, Viburcol”) у 215 немовлят II групи з підвищеною нервово рефлекторною збудливістю призводить до повного одужання дітей через 1 4 місяця, а цитралевої мікстури та люміналу у 60 немовлят I групи через 2 6 місяців. Вміст адреналіну в сечі немовлят II групи зменшується з 4,2 ± 0,3 до 2,5 ± 0,2 мкг/добу, а норадреналіну з 11,2 ± 0,4 до 5,8 ± 0,3 мкг/добу; в I групі рівні катехоламінів нормалізуються пізніше, ніж клінічні симптоми, і наближаються до норми через 90 діб з початку лікування.

    3. Призначення гомеопатичних препаратів (Chamomilla, Gelsemium, Arsenicum album, Aethusa, Natrium sulfuricum, Сalcium carbonicum, Calcium phosphoricum, Calcium fluoricum, Viburcol”) 42 немовлятам II групи з вегето вісцеральними розладами призводить до повного одужання дітей через 1 4 місяці, а фармакологічних засобів (но-шпи, беллатаміналу та беласпону) 14 немовлятам I групи призводить до покращення стану під час прийому, регресу вегетативних розладів при відміні препаратів та повному одужанню дітей через 3 6 місяців.

    4. Комплексне лікування 92 немовлят III групи з астено невротичними розладами гомеопатичними препаратами (Chamomilla, Gelsemium, Arsenicum album, Сalcium carbonicum, Calcium phosphoricum, Calcium fluoricum, Viburcol”) разом з вітамінами групи В та Д призводить до повного одужання дітей через 1 6 місяців, а 24 немовлят I групи тільки відваром седативних трав (м’ята, меліса, ромашка, валеріана) разом з вітамінами групи В, Д та глюконату кальцію через 6 9 місяців. При цьому рівень іонізованого кальцію в крові немовлят підвищується з 0,037 ± 0,005 до 0,09 ± 0,01 ммоль/л в III групі та до 0,08 ± 0,01 ммоль/л в I групі, р < 0,05 у порівнянні з вихідним станом.

    5. Сумісне застосування дегідратуючих гомеопатичних засобів (Natrium sulfuricum, Helleborus niger, Apis, Cicuta virosa) та судинних (Arnica, Traumeel S”) у 120 немовлят з тяжким та середнім ступенями тяжкості з ліквородинамічними порушеннями разом з діакарбом сприяє повному одужанню дітей через 3 5 місяців, а тільки діакарбу у 53 немовлят I групи через 4 7 місяців (р < 0,05). Використання тільки дегідратуючих та судинних лікарських засобів у 40 (6,1%) немовлят II групи з легким ступенем призводить до нормалізації стану через 4 6 тижнів.

    6. Застосування в комплексній терапії підвищеної збудливості немовлят дегідратуючих, судинних та заспокійливих гомеопатичних засобів поряд з фармакологічними препаратами діакарб, аспаркам, вітамінами групи В та D забезпечує покращення стану немовлят в більш короткий термін лікування, виявляє позитивну динаміку показників нейросонографії та ехо-енцефалоскопії, вмісту адреналіну та норадреналіну, іонізованого кальцію, що дає підставу рекомендувати впровадження препаратів в практичну діяльність лікарів неврологів та педіатрів.







    ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

    1. Для лікування немовлят з підвищеною збудливістю внаслідок гіпоксично ішемічних уражень нервової системи при наявності ліквородинамічних порушень слід використовувати такі гомеопатичні препарати - Natrium sulfuricum, Helleborus niger, Apis, Cicuta virosa, при підвищеній нервово рефлекторній збудливості - Chamomilla, Zincum valerianicum, Cicuta virosa, Viburcol”, при астено невротичних розладах - Chamomilla, Gelsemium, Arsenicum album, Сalcium carbonicum, Calcium phosphoricum, Calcium fluoricum, Viburcol” та вегето вісцеральних порушеннях - Chamomilla, Gelsemium, Arsenicum album, Aethusa, Natrium sulfuricum, Сalcium carbonicum, Calcium phosphoricum, Calcium fluoricum, Viburcol”.

    2. Препарати призначаються кожній дитині індивідуально в залежності від її конституціональних особливостей та ступеня тяжкості течії захворювання. Дитина одночасно може приймати 2 або 3 препарату по 1 3 крупинці 1 2 рази на добу, 2 5 діб на тиждень на протязі 1 3 місяців. Використання вказаних гомеопатичних препаратів разом з фармакологічними (діакарб, вітаміни групи В та D) дозволяє нормалізувати стан дітей з підвищеною збудливістю в 1,5 2 рази швидше, ніж при використанні тільки фармакологічних засобів.






    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Агеева Т.К., Агеев С.Л. Современная гомеопатическая пропедевтика.

    М., 1997. 94с.

    2. Аминзода Н.Х., Ахмедова Д.И., Гафуров Б.Г. Критерии компенсации гипертензионного синдрома у детей первого года жизни с перинатальными поражениями ЦНС // Российский педиатрический журнал 2003. № 4 С.19 23.

    3. Антигомотоксическая терапия заболеваний нервной системы: Методические рекомендации. К., 2005. 81c.

    4. Аряєв М.Л., Капліна Л.Є.. Торбинська Л.І. Фактори ризику розвитку гіпоксично ішемічної енцефалопатії у новонароджених // Здоровье женщины. 2007. № 3 (31). С.195 197.

    5. Асфіксія новонароджених сучасний погляд на проблему / Суліма О.Г., Сміян І.С., Ліщенко Н.О., Левенець С.С. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2002. № 1. С.37 39.

    6. Бадалян Л.О. Невропатология. М.: Академия, 2001. 381с.

    7. Барашнев Ю.И. Перинатальная неврология. Изд-во «Триада Х». Москва. 2001. 638с.

    8. Белоусова М.В. Психогенные расстройства у детей, перенесших перинатальное поражение центральной нервной системы: этиология, патогенез, клиника, коррекция // Неврологический вестник. Журнал имени В.М.Бехтерева. Том XXXII, выпуск 3-4. Казань. Медицина. 2000 С.36 39.

    9. Бурлакова Е.Б., Конрадова А.А., Мальцева Е.Л. Действие сверхмалых доз биологически активных веществ и низкоинтенсивных физических факторов// Химическая физика. 2003. Т.22, №2 С. 10 15.

    10. Вавилова Н.М. Гомеопатическая фармакодинамика. Части 1,2. М. Эверест, 1994. 982 с.

    11. Варшавский В.И. Практическая гомеопатия. М.: Медицина, 1996. 174с.

    12. Василенко Н.В. Стан здоров’я дітей першого року життя, які народилися доношеними із затримкою внутрішньоутробного розвитку //Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2003. № 2. С.40 45.

    13. Ватолин К.В. Ультразвуковая диагностика заболеваний головного мозга у детей. М.: Издат. дом Видар-М, 2000. 129с.

    14. Вдовиченко Ю.П., Саенко В.Ф. Прогнозирование и профилактика перинатальных потерь // Международный медицинский журнал. 2002. Т.8, № 4 С.96 99.

    15. Вейнер Г., Левитт Л. Неврология. М.: ГЭОТАР Медицина, 2000. 255с.

    16. Вибрані лекції з неонатології / Т.К.Набухотний, В.П.Павлюк, Т.С.Макієнко, І.В.Павлюк / К.: Бібліотека сімейного лікаря, 2002. 220с.

    17. Володин Н.Н., Медведев М.И., Рогаткин С.О. Перинатальная энцефалопатия и ее последствия дискуссионные вопросы семиотики, ранней диагностики и терапиии // Российский педиатрический журнал. 2001. № 1 С.4 8.

    18. Вольф В.Е., Шокарев А.В. Перинатальная гипоксия и иммунологическая недостаточность в онтогенезе.// В кн.: Перинатология и неонатология. Сборник научно-практических работ. М. 1989. С.114 118.

    19. Галушко Н.В. Сравнительная клиническая фармакология противно-язвенных средств. Автореф.дис.канд.мед.наук. Киев, 2003. 26 с.

    20. Гіпоксично-ішемічні ураження головного мозку у новонароджених і дітей першого року життя та методи їх лікування / О.П.Перфілов, М.А.Василенко, Л.Г.Кирилова та інш. // Соціальна педіатрія. К. 2001. С.161 163.

    21. Гіпоксичні ушкодження головного мозку у новонароджених. Навчально методичний посібник / Под ред. Євтушенко С.К., Мартинюка В.Ю. та інш. К.: Інтермед, 2003. 104с.

    22. Гойда Н.Г., Моісеєнко Р.О., Мартинюк В.Ю. Оцінка сучасного стану та підходи до подальшого удосконалення медичної допомоги дітям з особливими потребами в Україні // Соціальна педіатрія. К. 2001. С.13 22.

    23. Голубев В.Л. Неврологические синдромы. М.: Эйдос Медиа, 2002. 831с.

    24. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини.

    Тернопіль, Укрмедкнига, 2002. 327с.

    25. Гореликова Е.А., Казакова Л.М. Оценка эффективности

    немедикаментозной реабилитации детей с перинатальными поражениями

    ЦНС // Педиатрия: Журн.им. Г.Н.Сперанского. 2002. № 1. С. 40
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины