МІНІМАЛЬНО ІНВАЗИВНЕ ЛІКУВАННЯ АУТОСОМНО-ДОМІНАНТНОГО ПОЛІКІСТОЗУ НИРОК

brief description

Вищий державний навчальний заклад України
Українська медична стоматологічна академія”

На правах рукопису

Курячий Юрій Віталійович

УДК 616.61 - 003.4

МІНІМАЛЬНО ІНВАЗИВНЕ ЛІКУВАННЯ АУТОСОМНО-ДОМІНАНТНОГО ПОЛІКІСТОЗУ НИРОК

спеціальність — 14.01.06 — урологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник
доктор медичних наук, професор
Саричев Леонід Петрович

Полтава — 2008
ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

4

ВСТУП

5

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

11

1.1 Епідеміологія, етіологія та патогенез полікістозу нирок

11

1.2 Особливості клінічного перебігу аутосомно-домінантного полікістозу нирок

17

1.3 Діагностика аутосомно-домінантного полікістозу нирок

18

1.4 Лікування хворих на аутосомно-домінантний полікістоз нирок

21

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

24

РОЗДІЛ 3. ВИВЧЕННЯ СІМЕЙНОГО” АНАМНЕЗУ, ОСОБЛИВОСТЕЙ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ, ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ АУТОСОМНО-ДОМІНАНТНОГО ПОЛІКІСТОЗУ НИРОК

39

3.1. Загальна характеристика хворих на АДПН

39

3.2. Медико-генеалогічний аналіз родоводу хворих на АДПН

50

3.3. Особливості клінічного перебігу АДПН

54

3.4. Діагностика АДПН: вивчення ефективності ультразвукової допплерографії в роздільній оцінці структурно-функціонального стану нирок

67

3.5. Вивчення ефективності динамічного спостереження, консервативного, мінімально інвазивного та хірургічного лікування хворих на АДПН

82

РОЗДІЛ 4. ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

119

ВИСНОВКИ

135

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

138

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

140

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АГ - артеріальна гіпертензія;
АДПН аутосомно-домінантний полікістоз нирок;
АТ артеріальний тиск;
ЕДК - енергетичне допплерівське картування;
КДК - кольорове допплерівське картування;
КТ - комп’ютерна томографія;
МРТ - магнітно-резонансна томографія;
ПОКЛ - Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В.Скліфосовського;
УЗД - ультразвукове дослідження;
ХНН - хронічна ниркова недостатність;
ШКФ - швидкість клубочкової фільтрації;
ШОЕ - швидкість осідання еритроцитів.

ВСТУП
Актуальність дослідження
Полікістоз нирок займає одне з провідних місць як причина ниркової недостатності [4]. Дослідженнями на рівні молекулярної генетики було доведено принципову відмінність на рівні генотипу полікістозу нирок дорослих від дитячого” варіанту захворювання. А саме, аутосомно-рецесивний шлях успадкування у дітей з розвитком аутосомно-рецесивного полікістозу нирок (АРПН) відрізняється від аутосомно-домінантнного шляху успадкування розвитком аутосомно-домінантного полікістозу нирок (АДПН) - у дорослих [66, 72, 76]. В цілому АДПН зустрічається з частотою 1:400 - 1:1000 населення [76]. Одним із критеріїв дорослого” типу полікістозу нирок є вік, у якому відмічаються перші клінічні прояви захворювання. Поряд із цим провідне місце в диференційній діагностиці має наявність у одного з батьків кістозних змін у нирках, які детермінує домінантний ген АДПН [87]. У половини хворих патологічний процес носить латентний перебіг і виявляється лише у стадії термінальної ниркової недостатності [159]. Маніфестація АДПН припадає на найбільш працездатний вік - 3040 років. При цьому середня тривалість життя хворих не перевищує 50 років [160]. Порушення пасажу сечі, лімфо- та кровообігу утворюють сприятливі умови для розвитку інфекційного запального процесу в нирках. Пієлонефрит, який спостерігається у 90% хворих, прискорює прогресування патологічного процесу [4].
Наукові дослідження, присвячені окремим аспектам АДПН, розширили діагностичні та лікувальні можливості при наданні допомоги таким хворим [9, 79, 90]. Завдяки широкому впровадженню у клінічну практику сучасних методів медичної візуалізації та мінімально інвазивних лікувальних технологій з’явилась можливість підвищити ефективність діагностики та лікування хворих на АДПН, але незадовільні результати лікування свідчать про актуальність проблеми. Внаслідок несвоєчасної діагностики у половині випадків АДПН виявляється на стадії термінальної ниркової недостатності [10, 62, 160]. Лише поодинокі дослідники проводили генеалогічний аналіз АДПН [11, 64, 68, 123]. Невирішеними питаннями залишаються своєчасна діагностика захворювання, особливості клінічного перебігу АДПН в окремих поколіннях хворих, розмежування стадій патологічного процесу, роздільна оцінка структурно-функціонального стану нирок, індивідуалізація лікувальної тактики. Пошук шляхів підвищення ефективності діагностики захворювання, розмежування стадій патологічного процесу, роздільної оцінки структурно-функціонального стану нирок та індивідуалізація раціональної лікувальної тактики зумовили напрямок дослідження.
З’вязок роботи з науковими програмами, планами, темами
Дисертація є фрагментом комплексної планової науково-дослідної роботи № держреєстрації 0100U000269. Дисертант є співвиконавцем зазначеного наукового дослідження, брав безпосередню участь у обстеженні та лікуванні хворих, аналізі та узагальненні отриманих результатів, реалізації впроваджень у практику. Проведена біоетична експертиза дисертаційного дослідження.
Мета дослідження. Підвищити ефективність лікування хворих на аутосомно-домінантний полікістоз нирок шляхом обґрунтування лікувальної тактики на підставі допплерографічної об’єктивізації структурно-функціонального стану нирок та застосування мінімально інвазивних технологій.
Задачі дослідження:
1. Вивчити сімейний” анамнез хворих на АДПН.
2. Встановити особливості клінічного перебігу АДПН.
3. Вивчити ефективність ультразвукової допплерографії в роздільній оцінці функціонального стану нирок у хворих на АДПН на підставі визначення показників ниркової гемодинаміки.
4. Вивчити ефективність динамічного спостереження, консервативного, мінімально інвазивного та хірургічного лікування хворих на АДПН.
5. Обґрунтувати алгоритм спеціалізованої медичної допомоги хворим на АДПН.
Об'єкт дослідження хворі на АДПН.
Предмет дослідження сімейний” анамнез, діагностика, моніторинг, найближчі та віддалені результати динамічного спостереження, консервативного, мінімально інвазивного та хірургічного лікування хворих на АДПН.
Методи дослідження: бібліосемантичний, генеалогічний, клініко-лабораторний, ультразвуковий, статистичний, системний та порівняльний аналіз.
Наукова новизна результатів дослідження. Вперше визначені частота успадкування та вікові особливості клінічного перебігу АДПН, доведено збільшення з віком тяжкості захворювання.
Визначено клініко-лабораторні параметри розподілу хворих на АДПН за стадіями патологічного процесу в залежності від клінічної симптоматики, наявності та рівню артеріальної гіпертензії, функціонального стану нирок.
Встановлено позитивний кореляційний зв’язок між об’ємом нирок, максимальним розміром кіст, нирковою гемодинамікою за результатами ультразвукової допплерографії та показниками, що характеризують функцію нирок у хворих на АДПН.
Вперше обгрунтовані та розроблені показання до динамічного спостереження, консервативного, мінімально інвазивного та хірургічного лікування хворих на АДПН в залежності від розміру кіст, стану ниркової геодинаміки, наявності хронічного пієлонефриту, артеріальної гіпертензії та ниркової недостатності.
Практична значимість одержаних результатів. Запропоновано методику ранньої діагностики захворювання на підставі вивчення сімейного” анамнезу та обстеження найближчих родичів хворих на АДПН з ультразвуковим дослідженням нирок.
Запропоновано застосування ультразвукової допплерографії в роздільній оцінці функціонального стану нирок у хворих на АДПН та визначення першочерговості оперативного втручання на підставі вивчення показників ниркової гемодинаміки.
Запропоновано спосіб мінімально інвазивного лікування інтрапаренхіматозних кіст нирок (деклараційний патент № 60568 від 15.10.2003) та кіст нирок великих розмірів (деклараційний патент № 60567 від 15.10.2003).
Розроблено алгоритм спеціалізованої медичної допомоги хворим на АДПН.
Впровадження результатів дослідження у практику. Розроблені методики діагностики та лікування, а також алгоритм спеціалізованої медичної допомоги хворим на АДПН впроваджені в роботу урологічного відділення Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В.Скліфосовського (ПОКЛ), Полтавської обласної консультативної поліклініки, Полтавської обласної клінічної лікарні відновлювального лікування, відділення ультразвукової діагностики Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В.Скліфосовського, урологічних відділень Кременчуцької міської клінічної лікарні №2, Миргородської центральної районної лікарні, урологічних кабінетів 2-ої та 4-ої міських лікарень м. Полтави. Результати дослідження використовуються у навчальному процесі на кафедрі урології, медичної сексології та дитячої хірургії Вищого державного навчального закладу України Українська медична стоматологічна академія”.
Впровадження в практику урологічних відділень Полтавської області розробленої моделі спеціалізованої медичної допомоги дозволило підвищити ефективність лікування, якість життя та працездатність хворих на АДПН.
Особистий внесок здобувача
Здобувачем разом з науковим керівником сформульовані мета і задачі дослідження, розроблена програма, відібрані методи дослідження, проведені аналіз результатів, формулювання наукових положень, висновків та рекомендацій. Автором самостійно проаналізована наукова література з проблеми, що вивчається, виконаний патентно-інформаційний пошук, проведено вивчення сімейного”анамнезу хворих на АДПН. Здобувачем самостійно проведений моніторинг хворих на АДПН, вивчення найближчих та віддалених результатів окремих методів лікування хворих на АДПН із застосуванням клініко-лабораторних, рентгенологічних методів дослідження та ультразвукової допплерографії. Автором самостійно виконана статистична обробка матеріалу, написані всі розділи роботи. Здобувач не використовував результатів та ідей співавторів публікацій у дисертаційній роботі.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертації доповідались та обговорювались на 1-му Українському конгресі по мінімально інвазивній та ендоскопічній хірургії (Київ, 1999); науково-практичній конференції Української медичної стоматологічної академії Сучасні методи наукових досліджень в морфології” (Полтава, 2003); Всеукраїнській науково-практичній конференції Скліфосовські читання” (Полтава, 2006, 2007, 2008); засіданнях Полтавського осередку Асоціації урологів України (2004, 2005, 2006, 2007, 2008), засіданні апробаційної вченої ради №1 Вищого державного навчального закладу України Українська медична стоматологічна академія” (Полтава, 2007).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових робіт,
із них 6 статей (1 самостійна) у виданнях, рекомендованих ВАК України, 3 тез, отримано 2 деклараційні патенти на винахід.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 156 сторінках тексту комп'ютерного набору. Вона складається із вступу, огляду літератури, викладення матеріалів і методів досліджень, результатів власних досліджень, узагальнення, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури. Бібліографічний вказівник містить 169 джерел, з яких 112 латиницею. Дисертація містить 46 таблиць та 38 рисунків.

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі проведене теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення актуальної наукової задачі підвищення ефективності лікування хворих на аутосомно-домінантний полікістоз нирок (АДПН) шляхом активного виявлення, обґрунтування клініко-лабораторних параметрів розподілу хворих на АДПН за стадіями патологічного процесу та лікувальної тактики на підставі допплерографічної об’єктивізації структурно-функціонального стану нирок, встановлення показань до динамічного спостереження, консервативного, мінімально інвазивного та хірургічного лікування хворих на АДПН, а також першочерговості оперативного втручання з урахуванням стану ниркової гемодинаміки, вдосконалення диспансерного нагляду.
1. У результаті вивчення сімейного” анамнезу означена аномалія розвитку виявлена у 69,8% найближчих родичів хворих на АДПН. При динамічному спостереженні впродовж 2 років АДПН виявлений ще у 7,7% осіб з обтяженим генеалогічним анамнезом. В усіх випадках пасивного” виявлення хворих на АДПН (госпіталізованих з причини клінічної маніфестації хвороби) встановлені показання до окремих методів лікування (36,0% - консервативне лікування, 54,0% - мінімально інвазивне лікування та 10,0% - хірургічне лікування), тоді як 75,0% активно” виявлених хворих підлягали лише динамічному спостереженню.
2. Встановлено, що у 74,5% спостережень АДПН ускладнювався хронічним пієлонефритом, у 56,4% випадків - артеріальною гіпертензією та у 30,9% хворих - хронічною нирковою недостатністю. У 74,5% хворих прогресування АДПН супроводжувалось розвитком анемії. У структурі хворих на АДПН 46,3% приходилось на латентну стадію, 31,8% - на компенсовану, 11,8% - на субкомпенсовану та 12,8% - на декомпенсовану стадію АДПН. Середній вік пацієнтів з латентною стадією АДПН (30,8±5,8 років) був достовірно меншим у порівнянні з віком пацієнтів, у яких мало місце прогресування захворювання: з компенсованою стадією 43,4±4,8 років, субкомпенсованою стадією 46,5±5,1 років та декомпенсованою стадією 45,8±6,5 років.
3. Доведено, що клініко-лабораторні показники відображають загальний стан хворого та сумарну функцію нирок, тоді як ультразвукова допплерографія дозволяє провести роздільну оцінку функціонального стану нирок на підставі визначення показників ниркової гемодинаміки, обґрунтувати лікувальну тактику, характер та першочерговість оперативних втручань. Аналіз зв’язку між двома перемінними величинами виявив середньої сили кореляційну залежність між об’ємом нирок, максимальними розмірами кіст, рівнем креатиніну сироватки крові, концентраційним індексом, клубочковою фільтрацією плазми та показниками кровотоку в нирках у хворих на АДПН.
4. Доведена висока ефективність мінімально інвазивних методів лікування хворих на АДПН, про що свідчить покращення загального стану хворих, лабораторних показників та достовірне підвищення хвилинного об’єму кровотоку в ниркових артеріях: у правій - з 295,0±42,6 мл/хв до 397,4±25,4 мл/хв, у лівій з 254,1±40,1 мл/хв до 316,8±17,2 мл/хв. Разом з тим, за результатами динамічного спостереження, відмічається погіршення об’єму кровотоку в ниркових артеріях: у правій нирковій артерії з 374,2±24,0 мл/хв до 364,6±26,5 мл/хв, у лівій нирковій артерії - з 350,2±24,5 мл/хв до 322,7±26,7 мл/хв. Після консервативного лікування не відбувалось покращення означеного показника: у правій нирковій артерії до лікування - 376,9±62,9 мл/хв, після лікування 306,3±31,2 мл/хв, у лівій нирковій артерії до лікування - 313,7±54,0 мл/хв, після лікування 270,7±43,2 мл/хв. Після хірургічного лікування хвилинний об’єм кровотоку в ниркових артеріях залишився на вихідному рівні: у правій до операції - 349,4±31,2 мл/хв, після операції 330,6±31,2 мл/хв, у лівій до операції - 308,0±32,6 мл/хв, після оперції 290,8±32,6 мл/хв.
5. Встановлено, що внаслідок прогресування патологічного процесу, зумовленого збільшенням розміру кіст нирок, через 6 місяців відбувається достовірне погіршення допплерометричних показників. Вищезазначене доводить необхідність ультразвукового моніторингу хворих на АДПН із визначенням показань до циклічного мінімально інвазивного лікування кожні півроку.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Обов’язковий об’єм обстеження хворого на аутосомно-домінантний полікістоз нирок включає: вивчення сімейного” анамнезу, загальний аналіз крові та сечі, посів сечі на мікрофлору та чутливість до антибіотиків, біохімічний аналіз крові, пробу Реберга-Тарєєва, УЗД допплерографію нирок.
2. Лікувальна тактика при АДПН визначається розміром кіст, допплерометричними показниками та стадією патологічного процесу:
· Хворі у латентній стадії АДПН підлягають диспансерному нагляду з контрольним обстеженням в умовах районної (міської) поліклініки 1 раз на рік;
· Хворі у компенсованій та субкомпенсованій стадіях АДПН з кістами <3см підлягають циклічному консервативному лікуванню з контрольним обстеженням в умовах районної (міської) поліклініки 2 рази на рік. Консервативне лікування спрямовано на усунення загострення хронічного пієлонефриту, корекцію мікроциркуляційних та метаболічних порушень, відновлення функції нирок, печінки, мікробіоценозу кишечника, корекцію артеріального тиску;
· Хворі у декомпенсованій стадії АДПН з кістами <3см підлягають програмному гемодіалізу;
· Незалежно від стадії патологічного процесу наявність поодиноких асимптоматичних кіст >5 см або множинних симптоматичних кіст >3 см є показанням до перкутанної ігніпунктури під УЗ-наведенням, яку слід виконувати в умовах урологічного стаціонару. У першу чергу мінімально інвазивні втручання виконуються на нирці з більш вираженими гемодинамічними порушеннями. Перкутанна пункційна кістостомія показана при кістах >6 см. Перкутанна марсупіалізація показана при кістах >7 см. Оперативне втручання на контралатеральній нирці виконується через одну-дві доби при стабільно задовільному загальному стані хворого. Контрольна допплерографія нирок виконується через 3 місяці після мінімально інвазивних оперативних втручань. У залежності від клінічного перебігу захворювання, розміру кіст та допплерометричних показників визначається подальша лікувальна тактика;
· Хірургічне лікування хворих на АДПН показане при нагноєнні кіст із поширенням нагноєння на заочеревинний простір при неможливості виконання чи неефективності мінімально інвазивних оперативних втручань.
3. Пацієнти з обтяженим генеалогічним анамнезом (найближчі родичі хворих на АДПН) підлягають диспансерному нагляду з контрольним обстеженням в умовах районної (міської) поліклініки 1 раз на рік.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

1. Аляев Ю. Г. Ультразвуковые методы функциональной диагностики в урологии / Ю. Г. Аляев, А. В. Амосов // Урол. и нефрол. — 2000. — № 4. — С. 26-32.
2. Бочков Н. П. Медицинская генетика (Руководство для врачей) / Н. П. Бочков, А. Ф. Захаров, В. И. Иванов // АМН СССР. — М., Медицина, 1984. — С. 154-156.
3. Васильев А.В. Количественная оценка данных ультразвуковой биометрии почек / А. В. Васильев // Тезисы докладов 1-го съезда Ассоциации специалистов ультразвуковой диагностики в медицине. — М., 1991. — С. 121.
4. Возианов А. Ф. Атласруководство по урологии / А. Ф. Возианов, А. В. Люлько. Днепропетровск, „Днепр-VAL”, 2001. Т. 1, С. 297299.
5. Возіанов О. Ф. Досягнення і проблеми урологічної допомоги населенню України / О. Ф. Возіанов, С. П. Пасєчніков, Л. П. Павлова // Урологія. — 2001. № 4. — С. 36.
6. Возіанов О. Ф. Аналіз діяльності урологічної служби України / О. Ф. Возіанов, С. П. Пасєчніков, Н. О. Сайдакова // Урологія. — 2004. — № 1. — С. 7.
7. Волков К. С. Погляд на доказову медицину через призму біоетики / К. С. Волков, Н. М. Волкова, С. Н. Вадзюк // Медичний індекс хірургія. — 2005. № 2. — С. 46.
8. Голованов С. А. Диагностическое значение показателей ферментурии, перекисного окисления липидов и экскреции среднемолекулярных токсинов при хроническом пиелонефрите / С. А. Голованов, Э. К. Яненко, Л. А. Ходырева // Урология. 2001. — № 6. — С. 36.
9. Даренков А. Ф. Ультразвуковая диапевтика урологических заболеваний / А. Ф. Даренков, Н. С. Игнашин, А. А. Науменко Ставрополь, 1991. С. 223.
10. Джавад-Заде М. Д. Кистозные заболевания почек // Руководство по клинической урологии / М. Д. Джавад-Заде; под ред. А. Я. Пытеля. М., 1969. Т. 1. С. 592623.
11. Джавад-Заде М. Д. Поликистоз почек / Джавад-Заде М.Д. М.: Медицина, 1964.
12. Диапевтика в урологии / Н. С. Игнашин, А. Г. Мартов, А. В. Морозов [и др.] М.: ИПО "Полигран", 1993.
13. Диференційований підхід до лікування кістозних захворювань нирок / С. О. Возіанов, А. М. Романенко, Я. В. Собков, [та ін.] // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. — 2004. — № 2. — С. 1520.
14. Діагностика та лікування поєднання кіст із пухлинами нирок / О. Ф. Возіанов, Ю. О. Щербак, С. О. Возіанов [та ін.] // Урологія. Т. 5, № 2. 2001. С. 711.
15. Досвід лапароскопічної резекції простої кісти нирки / В. М. Чернев, С. В. Головко, Я. В. Собков [та ін.] // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. 2004. № 3. С. 1012.
16. Екстраренальна ендоскопічна електрохірургія кіст нирок великих розмірів / Л. П. Саричев, П. А. Пархомчук, Ю. В. Курячий, І. Є. Афанасьєв // Урологія. - 2003. - № 3. - С. 1923.
17. Застосування кольорового допплерівського картування і допплерометрії для оцінки стану уродинаміки верхніх сечових шляхів / Е. Л. Куцяк, Т. О. Квятковська, Е. А. Квятковський, В. Б. Хархота // Урологія. - 2003. - № 1. - С. 7779.
18. Захматов Ю. М. Ретроперитонеоскопические операции при кистозных образованиях почек / Ю. М. Захматов, А. И. Корнев // Урология. — 2004. — № 2. — С. 4447.
19. Игнатова М. С. Наследственная патология человека / М. С. Игнатова; под ред. Вельтищева Ю. Е. М., 1998. С. 1924.
20. Игнашин Н. С. Ультрасонография в диагностике и лечении урологических заболеваний / Игнашин Н. С. — М.: ВИДАР, 1997. — 114 с.
21. Капустин С. В. Ультразвуковое исследование мочевого пузыря, мочеточников и почек / С. В. Капустин, С. И. Пиманов. Витебск.: Белмедкнига, 1998. С. 77-79.
22. Квятковский Е. А. Ультрасонография и допплерография в диагностике заболеваний почек / Е. А. Квятковский, Т. А. Квятковская. Днепропетровск: Новая идеология, 2005. - С. 7086.
23. Квятковська Т. О. Вікові особливості ниркового кровотоку у зрілому, похилому та старечому віці за даними ультразвукової допплерометрії / Т. О. Квятковська, Е. А. Квятковський, Е. Л. Куцяк // Український радіологічний журнал. 2003. Т. 11, № 3. С. 267272.
24. Квятковський Е. А. Відтворюваність даних при ультразвуковій допплерометрії ниркових артерій / Е. А. Квятковський, В. Б. Хархота, В. М. Корягін // Урологія. 2003. № 3. С. 4750.
25. Класифікація хвороб сечової системи для нефрологічної практики // Український журнал нефрології та діалізу. 2005, № 7. - № 4. С. 2-6.
26. Клінічна допплерівська ультрасонографія / П. Аллан, П. Даббінс, М. Позняк, В. МакДікен; пер. з англ. - Львів: Медицина світу, 2001. — С. 178.
27. Ковалева О. Н. Практическая нефрология: Учебн. пособ. / О. Н. Ковалева, Л. В. Журавлева Харьков: Гриф, 2002. 174 с.
28. Колесникова И. Ф. Хирургическое лечение аутосомно-доминантного поликистоза почек у детей // Дисс. канд. мед. наук / Санкт-Петербургская Государственная Педиатрическая Медицинская Академия / И. Ф. Колесникова. СПб., 2000. Сб. реф. НИР и ОКР. 2001. - № 2. С. 57.
29. Корниенко С. И. Чрескожная игнипунктура у больных поликистозом почек // Дисс. канд. мед. наук / НИИ урологии. / С. И. Корниенко. М., 1995. 115 с. Сб. реф. НИР и ОКР. 1996. - № 2. С. 85.
30. Крайг Г. Психология развития / Г. Крайг. - СПб.: Питер, 2000. 992 с.
31. Кутырина И. М. Ремоделирование сосудов при хронической почечной недостаточности / И. М. Кутырина, Т. Е. Руденко, М. Ю. Дзитоева // Медицина сегодня. - 2005.- № 11-12; № 171172. - С. 78
32. Лелюк В. Г. Ультразвуковая ангиология / В. Г.Лелюк, С. Э. Лелюк // 2-е изд., доп. и перер.- М.: Реальное время. - 2003. - С. 203253.
33. Лехан В. М. Стандартизація в охороні здоров’я та доказова медицина / В. М. Лехан, О. Л. Зюков, А. П. Гук // Медичний індекс хірургія. - 2005. - № 2. - С. 9.
34. Лінденбратен Л. Д. Медична радіологія (основи променевої діагностики та променевої медицини) / Л. Д. Лінденбратен, І. П. Королюк. М., Медицина, 2000. 672 с.
35. Лопаткин Н. А. Перспективы современной рентген-эндоскопической урологии / Н. А. Лопаткин, А. Г. Мартов // Материалы ІХ Всероссийского съезда урологов. — Москва-Курск, 1997.— С. 111130.
36. Лопаткин Н. А., Люлько А. В. Аномалии мочеполовой системы / Н. А. Лопаткин, А. В. Люлько. - Киев: Здоров'я, 1987. - 416 с.
37. Минимально инвазивные и эндоскопические методы лечения солитарных кист почек / Л. П. Сарычев, П. А. Пархомчук, А. Ф. Филоненко, Ю. В. Курячий // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. - 1999. - С. 60.
38. Минцер О. П. Методы обработки медицинской информации / О. П. Минцер, Б. Н. Угаров, В. В. Власов. - К.:Вища школа, 1991. 271 с.
39. Наказ МОЗ України «Про поліпшення якості та організації системи медичної допомоги дорослим хворим нефрологічного профілю» № 65/462 від 30.09.2003р. 26 с.
40. Новічіхін О. В. Магнітно-резонансна томографія і морфометрія нирок у людей різних вікових груп / О. В. Новічіхін, Е. О. Квятковська // Урологія. - 2005. - № 1. - С. 16-20.
41. Особенности течения кистозных болезней почек у детей / О. В. Чумакова, Т. В. Сергеева, В. М. Сенякович [та ін.] // Медицинский научный и учебно-методический журнал. 2001. № 5. С. 179189.
42. Пархомчук А. З. Экспериментальное обоснование операции оментореваскуляризации почки и ее эффективность при лечении больных поликистозом // Дисс. ... канд. мед. наук. Винница, 1969.
43. Пархомчук А. З. К тактике лечения больных поликистозом почек / А. З. Пархомчук, Н. В. Гайдар, С. М. Могила // Материалы II Всесоюзного съезда урологов. — Киев: Здоров’я, 1978. 154 с.
44. Притуляк А. І. До історії доказової медицини / А. І. Притуляк, Н. В. Ланг // Медичний індекс хірургія. - 2005. - № 2. - С. 12-13.
45. Середюк Н. М. Госпітальна терапія / Н. М. Середюк; за ред. акад. Є. М. Нейка. Київ: Здоров'я, 2003. 1175 с.
46. Сиваченко Т. П. Руководство по ядерной медицине / Т. П. Сиваченко, Д. С. Мечев, В. А. Романенко. - К.: Вища шк., 1991. - 535 с.
47. Собков Я. В. Лапароскопические операции в лечении простой кисты почки // Здоровье мужчины - 2004. - № 1. - С. 126128.
48. Собков Я. В. Опыт лечения кистозных заболеваний почек с помощью чрескожных пункционных методов // Актуальные проблемы детской урологии. Харьков, 2002. - С. 324327.
49. Спиридоненко В. В. Радіонуклідні лослідження при нефролітіазі єдиної нирки: стан внутрішнього кровотоку // Урологія. - 2004. - № 1. - С. 7074.
50. Стан ниркової гемодинаміки і уродинаміки при гострому пієлонефриті за даними ультразвукової допплерометрії / Е. А. Квятковський, Е. Л. Куцяк, Т. О. Квятковська // Урологія. 2001. № 1. С. 2025.
51. Таралло В. Л. Здоров’я населення й методи вимірювання соціально-біологічних факторів у його формуванні / В. Л. Таралло, В. О. Колоденко // Одеський медичний журнал. 1999. № 5. С. 7175.
52. Тареева И. Е. Пути торможения развития ХПН / И. Е. Тареева, И. М. Кутырина // Тер. архив. 2000 . № 6. С. 914.
53. Уваренко А. Р. Доказова медицина у спектрі наукової інформації та галузевої інноваційної політики / А. Р. Уваренко // Медичний індекс хірургія. - 2005. - № 2. - С. 23.
54. Хитрова А. Н. Ультразвуковое исследование почек // Клиническое руководство по ультразвуковой диагностике / А. Н. Хитрова; под ред. В. В. Митькова. — М.: Видар, 1996. — С. 200256.
55. Цебержинский О. Избранные лекции по антропологии. - Полтава:ООО АСМІ”, 2003. 68 с.
56. Чубенко А. В. Медицина, основанная на доказательствах, и современные информационные технологии / А. В. Чубенко, П. Н. Бабич, С. Н. Лапач // Український медичний часопис. 2004. Т. 2, № 40. - С. 4956.
57. Юрьев К. Л. Доказательная медицина. Кокрановское сотрудничество / К. Л. Юрьев, К. Н. Логановский // Український медичний часопис. 2000. № 6 (20). С. 615.
58. Adelsberg J. S. The role of the polycystins in kidney development / J. S. Adelsberg // Pediatr. Nephrol. - 1999. Vol. 13. P. 454459.
59. Ariyurek Y. Large deletions in the polycystic kidney disease 1 (PKD1) gene / Y. Ariyurek, I. Lantinga-van Leeuwen, L. Spruit et al. // Hum. Mutat. - 2004. Vol. 23, № 1. P. 99.
60. Arshavsky V. Y. Lifetime regulation of G protein-effector complex emerging importance of RGS proteins / V. Y. Arshavsky, E. N. Pugh // Neuron. - 1998. Vol. 20. P. 1114.
61. Bae K. T. Magnetic resonance imaging evaluation of hepatic cysts in early autosomal-dominant polycystic kidney disease: the consortium for radiologic imaging studies of polycystic kidney disease cohort / K. T. Bae, F. Zhu, A. B. Chapman et al. // CJASN. ­­ 2004 Vol. 1. P. 6469.
62. Bajwa Z. H. Pain management in polycystic kidney disease / Z. H. Bajwa, S. Gupta, C. A. Warfield // Kidney Int. 2001. - Vol. 60, № 5. P. 16311644.
63. Barr M. M. A polycystic kidney-disease gene homologue required for male mating behavior in C. elegans / M. M. Barr, P. W. Sternberg // Nature. 1999. - Vol. 401. P. 386389.
64. Barrett B. J. Differences in hormonal and renal vascular responses between normotensive patients with autosomal dominant polycystic kidney disease and unaffected family members / B. J. Barrett, R. Foley, J. Morgan // Kidney Int. - 1994. - № 46 . P. 1118 1123.
65. Basaria S. Renal and extrarenal autosomal dominant polycystic kidney disease / S. Basaria, N. N. Mehta // Postgrad. Med. J. 2000. - Vol. 76, № 902. P. 814.
66. Bergmann C. Spectrum of mutations in the gene for autosomal recessive polycystic kidney disease (ARPKD/PKHD1) / C. Bergmann, J. Senderek, B. Sedlacek // J. Am. Soc. Nephrol. - 2003. - Vol. 14, № 1. P. 7689.
67. Birewar S. Early onset polycystic kidney disease: how early is early? / S. Birewar, E. T. Zawada // S. D. J. Med. 2003. - Vol. 56, № 11. P. 465468.
68. Bleyer A. J. Polycystic kidney disease / A. J. Bleyer, T. C. Hart, P. D. Wilson // N. Engl. J. Med. - 2004. - Vol. 350. P. 2622.
69. Brasier J. L. Loss of the polycystic kidney disease (PKD1) region of chromosome 16p13 in renal cyst cells supports a loss-of-function model for cyst pathogenesis / J. L. Brasier, E. P. Henske // J. Clin. Invest. - 1997. - Vol. 99. P. 194199.
70. Brkljacic B. Renal vascular resistance in autosomal dominant polycystic kidney disease. Evaluation with color Doppler ultrasound / B. Brkljacic, M. Sabljar-Matovinovic, K. Putarek et al. // Acta Radiol. - 1997. - Vol. 38, № 5. P. 840846.
71. Brook-Cater P. T. Deletion of the TSC2 and genes associated with severe infantile polycystic kidney disease - a contiguous gene syndrome / P. T. Brook-Cater, B. Peral, C. J. Ward et al. // Nature Genet. - 1994. - Vol. 8. P. 328332.
72. Bycroft M. The structure of a PKD domain from polycystin-1: implications for polycystic kidney disease / M. Bycroft, A. Bateman, J. Clarke et