Єременко Інна Володимирівна Тенденції інтерна­ціоналізації забезпечення якості у Європейському просторі вищої освіти

brief description

Єременко Інна Володимирівна, методист з іноземних мов навчально-методичного відділу координації освітньої діяль­ності та професійного розвитку Сумського обласного інсти­туту післядипломної педагогічної освіти: «Тенденції інтерна­ціоналізації забезпечення якості у Європейському просторі вищої освіти» (13.00.01 - загальна педагогіка та історія педа­гогіки). Спецрада Д 55.053.01 у Сумському державному пе­дагогічному університеті імені А. С. Макаренка

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені А. C. МАКАРЕНКА МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені А. C. МАКАРЕНКА

Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису

ЄРЕМЕНКО ІННА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 378.014.61(4)(043.3)

ТЕНДЕНЦІЇ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ У ЄВРОПЕЙСЬКОМУ ПРОСТОРІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки Подається на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук
Дисeртaцiя мiстить рeзультaти влaсниx дослiджeнь. Використaння iдeй, рeзультaтiв i тeкстiв iншиx aвторiв мaють посилaння нa вiдповiднe джeрeло
І. В. Єременко

Науковий керівник: Сбруєва Аліна Анатоліївна, доктор педагогічних наук, професор

СУМИ – 2019

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ …………………………………… 21
ВСТУП ………………………………………………………………………. 22
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА ЕТАПИ РОЗВИТКУ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ У
ЄВРОПЕЙСЬКОМУ ПРОСТОРІ ВИЩОЇ ОСВІТИ …………………..

32
1.1. Стан розроблення проблеми у вітчизняній педагогічній думці …….
1.2. Поняттєвий апарат дослідження інтернаціоналізації забезпечення 32

якості вищої освіти ……………………………………………………
1.3. Етапи розвитку інтернаціоналізації забезпечення якості у
51

Європейському просторі вищої освіти ……………………………….
82
Висновки до розділу 1 ……………………………………………………… 101
РОЗДІЛ 2. НОРМАТИВНІ, ОРГАНІЗАЦІЙНІ ТА ЗМІСТОВО- ПРОЦЕСУАЛЬНІ ЗАСАДИ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ У ЄВРОПЕЙСЬКОМУ ПРОСТОРІ
ВИЩОЇ ОСВІТИ ……………………………………………………………

105
2.1. Нормативні засади інтернаціоналізації забезпечення якості у ЄПВО 105
2.2. Організаційні засади інтернаціоналізації діяльності агенцій
забезпечення якості вищої освіти у ЄПВО ……………………………
133
2.3. Змістово-процесуальні засади інтернаціоналізації забезпечення
якості у ЄПВО …………………………………………………………...
154
Висновки до розділу 2 ……………………………………………………….. 178
РОЗДІЛ 3. ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ВИЩОЇ
ОСВІТИ В УКРАЇНІ ………………………………………………………

182
3.1. Нормативні та змістово-процесуальні засади інтернаціоналізації
ЗЯВО в Україні ………………………………………………………..
182
3.2. Перспективи подальшого розвитку інтернаціоналізації ЗЯВО в Україні 202
Висновки до розділу 3 ………………………………………………………. 210

ВИСНОВКИ …………………………………………………………………. 213
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………… 217
ДОДАТКИ …………………………………………………………………… 255

bibliography

ВИСНОВКИ

З’ясування тенденцій розвитку нормативного забезпечення, організаційних та змістово-процесуальних засад інтернаціоналізації забезпечення якості у Європейському просторі вищої освіти дає підстави для формулювання таких висновків дослідження.
1. Схарактеризовано стан розробленості досліджуваної проблеми у вітчизняній науковій думці шляхом виокремлення та характеристики трьох взаємопов’язаних та взаємообумовлених аспектів її розгляду: 1) реформування вищої освіти європейського регіону в цілому та окремих країн зокрема;
2) забезпечення якості вищої освіти у національному та наднаціональному вимірах; 3) інтернаціоналізація вищої освіти в Україні та у європейському регіоні. Відзначено тенденцію до формування у досліджуваній сфері міждисциплінарного дискурсу, характеристиками якого є: європеїзація наукового світогляду вітчизняних дослідників освіти (європейська проблематика, методологія, контексти розгляду); усвідомлення проблеми ЗЯВО як пріоритетної цілі, стратегії, механізму реалізації реформ у сфері вищої освіти.
На основі конкретизації ключових понять дослідження («Європейський простір вищої освіти», «якість вищої освіти», «забезпечення якості вищої освіти», «інтернаціоналізація забезпечення якості вищої освіти») подано авторське визначення поняття «інтернаціоналізація забезпечення якості у Європейському просторі вищої освіти».
У контексті з’ясування концептуальних засад дослідження аналізованої проблеми виокремлено такі аспекти її розгляду: динамічний (етапи розвитку досліджуваного феномену); нормативний (документи європейського та глобального вимірів щодо інтернаціоналізації ЗЯВО); організаційний (діяльність наднаціональних агенцій ЗЯВО); змістово-процесуальний (аспекти діяльності вишів, на які поширюються стандарти інтернаціоналізації ЗЯ у ЄПВО, що утворюють європейський вимір ЗЯВО).

2. Виокремлено етапи розвитку інтернаціоналізації забезпечення якості у ЄПВО: 1) розробки й експериментальної перевірки методології та процедур ЗЯВО у європейському регіоні (1991-1997); 2) інституалізації європейського виміру ЗЯВО (1998-2005); 3) стандартизації європейського виміру ЗЯВО (2005-2015); 4) легітимізації європейського виміру ЗЯВО (з 2015 р. – дотепер). Схарактеризовано сутнісні ознаки досліджуваного феномену на кожному з етапів, що виступають критеріями їх виокремлення: формування європейського виміру методології ЗЯВО, стандартизація та легітимізація процесів забезпечення якості у ЄПВО, розвиток структурних та змістово-процесуальних аспектів процесу забезпечення якості у ЄПВО.
Виявлено що актуальними тенденціями сучасного етапу розвитку інтернаціоналізації забезпечення якості у ЄПВО є такі: оновлення стандартів забезпечення якості (ESG) відповідно до потреб розвитку ЄПВО; неперервне збільшення кількості країн-учасниць Болонського процесу, які керуються у національній практиці ESG; активізація політичних зусиль країн-членів ЄПВО щодо легітимізації транскордонної діяльності агенцій ЗЯВО; запровадження європейського виміру оцінювання якості спільних освітніх програм університетів різних країн, транскордонної/транснаціональної вищої освіти; подальший розвиток міжнародної політичної, експертної на наукової громади у сфері ЗЯВО, що ефективно співпрацює в рамках EQAF та здійснює суттєвий вплив на формування та удосконалення нормативних, теоретичних, організаційних, методичних засад європейського виміру ЗЯВО.