Місячна Наталія Миколаївна Соціально-психо­логічні чинники готовності безробітних до зміни професії та перенавчання

brief description

Місячна Наталія Миколаївна, фахівець із соціальної роботи Голосїївського районного у м. Києві центру соці­альних служб для сім’ї, дітей та молоді: «Соціально-психо­логічні чинники готовності безробітних до зміни професії та перенавчання» (19.00.05 - соціальна психологія; пси­хологія соціальної роботи). Спецрада Д 26.001.26 у Київ­ському національному університеті імені Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
МІСЯЧНА НАТАЛІЯ МИКОЛАЇВНА
УДК 316.6:364-78
ДИСЕРТАЦІЯ
СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ГОТОВНОСТІ
БЕЗРОБІТНИХ ДО ЗМІНИ ПРОФЕСІЇ ТА ПЕРЕНАВЧАННЯ
19.00.05 – соціальна психологія; психологія соціальної роботи
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
_______________Н. М. Місячна
Науковий керівник – Швалб Юрій Михайлович, доктор психологічних наук,
професор
Київ – 2019

ЗМІСТ
АНОТАЦІЯ........................................................................................................... 12
ВСТУП................................................................................................................... 13
РОЗДІЛ I ПРОБЛЕМИ ПРОФЕСІЙНИХ ЗМІН У ДОРОСЛОМУ ВІЦІ 20
1.1. Проблема безробіття як необхідність змін у сфері професійної
діяльності ............................................................................................................ 20
1.2. Теоретичні підходи до вивчення поняття «психологічна готовність»
особистості.......................................................................................................... 38
Висновки до розділу 1 ....................................................................................... 50
РОЗДІЛ II ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНОПСИХОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ ГОТОВНОСТІ БЕЗРОБІТНИХ ДО
ЗМІНИ ПРОФЕСІЇ ТА ПЕРЕНАВЧАННЯ ................................................... 52
2.1. Організація емпіричного дослідження ..................................................... 52
2.2. Емпіричні дані дослідження соціально-психологічних чинників
готовності безробітних до зміни професії та перенавчання.......................... 61
Висновок до розділу 2 ..................................................................................... 126
РОЗДІЛ III ПРОГРАМА СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ
ПІДТРИМКИ БЕЗРОБІТНИХ ГРОМАДЯН............................................... 129
3.1. Розробка програми соціально-психологічної підтримки безробітних
громадян............................................................................................................ 129
3.2. Результати впровадження програми соціально-психологічної підтримки
безробітних громадян ...................................................................................... 138
Висновки до розділу 3 ..................................................................................... 171
ВИСНОВКИ ....................................................................................................... 173
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ...................................................... 176
ДОДАТКИ........................................................................................................... 199

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретико-емпіричне узагальнення та
запропоновано нове вирішення наукової проблеми соціально-психологічних
чинників готовності безробітних до зміни професії та перенавчання, що
дозволило зробити такі висновки:
1.Теоретико-методологічний аналіз вітчизняної та зарубіжної
літератури дозволив визначити основні підходи до вивчення поняття
психологічної готовності, а саме особистісний та функціональний.
Психологічна готовність є складним особистісним утворенням,
багаторівневою структурою рис, властивостей і станів, які дозволяють
суб’єкту успішно виконувати діяльність та має такі структурні компоненти:
мотиваційний, орієнтаційно-цільовий, когнітивно-компетентністний та
емоційно-вольовий.
2. Теоретична модель психологічної готовності безробітних до зміни
професії та перенавчання містить такі складові: а) прагнення до досягнень та
змін; потреба в самовдосконаленні, самоствердженні та визнанні; потреба у
винагороді та гарних умовах праці (мотиваційний компонент); б)
спрямованість на зміну професійної Я-концепції; спрямованість на
встановлення нових завдань та постановки нових цілей; спрямованість на
встановлення нових соціальних зв’язків (орієнтаційно-цільовий компонент);
в) усвідомленість можливості реалізувати свої знання, вміння, навички в
майбутній професії; відкритість до нових знань; саморозвиток (когнітивнокомпетентнісний компонент); г) емоційна стабільність; соціальна сміливість;
самоконтроль, дисциплінованість, радикалізм, самодостатніть,
наполегливість (емоційно-вольовий компонент).
Визначено провідні соціально-психологічні чинники психологічної
готовності до зміни професії та перенавчання: усвідомленість інституційної
соціальної підтримки безробітних; інформаційна компетентність щодо
працевлаштування та перенавчання; особиста включеність до профільних
174
соціальних мереж; наявність соціально-психологічної підтримки з боку
рідних та близьких людей.
3. Емпірично встановлено, що на прийняття індивідуального рішення
щодо зміни професії впливають такі змістовні складові психологічної
готовності: суб’єктивна задоволеність професією, стаж, рівень кваліфікації,
можливість зростання, можливість бути корисним для людей, мотивація
самовдосконалення в межах своєї професії.
Встановлено, що готові змінити та реалізувати свої знання, вміння,
навички в майбутній професії ті безробітні, яким професія не подобається
(мотиваційний компонент), які не отримали бажаного від професії (розвитку,
кар’єри, задоволення) (когнітивно-компетентнісний), або через невелику
заробітну платню (мотиваційний), професійне вигорання, моральну втому
(емоційно-вольовий).
Індивідуальне рішення вимушених переселенців змінити професію
визначають мотиваційний (розмір заробітної платні, структурованість
роботи) та когнітивно-компетентнісний компоненти (можливість
застосування власного досвіду та знань у майбутній професії); індивідуальне
рішення безробітних, звільнених за ініціативи організації, визначає
когнітивно-компетентнісний компонент (можливість зростання, можливість
бути корисним для людей та структурованість роботи); індивідуальне
рішення безробітних, звільнених за власним бажанням, визначає емоційновольовий компонент (професійне вигорання та моральна втома).
Виявлено зв’язок між підтримкою близьких та якістю життя. У
безробітних, в яких відсутня будь-яка психологічна та матеріальна
підтримка, якість життя набагато гірша, ніж в тих, в кого така підтримка є.
Безробітні, які мають матеріальну підтримку, змінювати професію не
поспішають. Такий чинник, як соціально-психологічна підтримка впливає на
емоційно-вольовий компонент, формує позитивне емоційне тло та спонукає
усвідомлено приймати індивідуальні рішення щодо зміни професії.
175
Виявлено особливості змістовного наповнення показників
психологічної готовності до зміни професії та перенавчання залежно від віку
безробітних, а саме особи від 25 до 35 років мають більш сформовану
готовність змінити професію, ніж особи після 45 років.
Виявлено значущі відмінності за статтю, а саме психологічна
готовність жінок до зміни професії та перенавчання, насамперед, пов’язана з
професійним вигоранням та відсутністю можливості професійного зростання.
Не готові змінювати професію жінки з високим рівнем кваліфікації та
відчуттям корисності для суспільства. Психологічна готовність чоловіків до
зміни професії, насамперед, пов’язана з задоволеністю професією, високою
заробітною платнею.
Встановлено специфічний вплив соціально-психологічних чинників на
психологічну готовність осіб, а саме інституційна соціальна підтримка
(виплати по безробіттю, гуманітарна допомога тощо) та соціальнопсихологічна підтримка можуть формувати низький рівень мотивації до
досягнень та змін, що призводить до небажання особи працювати.
Встановлено типи безробітних громадян: соціально успішний;
невмотивований; дезорієнтований; професійно-орієнтований; емоційнонестабільний; соціально неуспішний.
4. У результаті реалізації програми соціально-психологічної підтримки
у безробітних відбулися суттєві зміни в змісті психологічної готовності, а
саме: зростання рівня мотивації до змін; усвідомлення своєї цінності як
фахівця; розкриття якостей, які можна застосувати в іншій професії;
збалансованість емоційно-вольової сфери. Відбулося покращення
орієнтування безробітних у структурі та діяльності соціальних інституцій,
спрямованих на їх підтримку та працевлаштування; зросла інформаційна
компетентність; відбулося встановлення соціальних зв’язків між
безробітними внаслідок обміну досвідом, взаємної підтримки. Ефективність
програми підтверджено проведенням анкетування до та після тренінгу, що
дало змогу виявити динаміку змін, яка відбулася в ході проведеної роботи