КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ СПЕЦІАЛІСТА В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

brief description

Національна академія наук України
Інститут соціології

На правах рукопису

Дудко Людмила Андріївна

УДК 316.334.2

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ СПЕЦІАЛІСТА В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

22.00.04 спеціальні та галузеві соціології

Дисертація на здобуття ученого ступеня кандидата
соціологічних наук

Науковий керівник
Саєнко Юрій Іванович
доктор економічних наук,
професор

Київ-2004

ЗМІСТ

Вступ......................................................................................................... 3
Розділ 1 Теоретико-методологічні засади дослідження
конкурентоспроможності спеціаліста.................................................... 11
1.1 Зміст і структура конкурентоспроможності спеціаліста.............. 11
1.2 Професіоналізм спеціаліста як атрибут його
конкурентоспроможності ................................................................... 59
1.3 Регулятивні механізми функціонування конкурентоспроможного
спеціаліста............................................................................................ 77
Висновки до розділу 1....................................................................... 116
Розділ 2 Формування конкурентоспроможних спеціалістів у процесі їх професійного навчання......................................................................... 117
2.1 Модель конкурентоспроможного спеціаліста як науково-методична
основа професійного навчання.......................................................... 117
2.2 Інноваційні технології підготовки конкурентоспроможних
спеціалістів......................................................................................... 139
2.3 Соціально-економічні проблеми розвитку і відтворення системи підготовки конкурентоспроможних спеціалістів у регіоні.............. 155
Висновки до розділу 2....................................................................... 175
Висновки............................................................................................... 177
Список використаних джерел.............................................................. 180

ВСТУП

Актуальність теми. Процеси глобалізаційних трансформацій, а також проблеми, що постали перед країнами, які перебувають на шляху розбудови політичної, економічної, соціокультурної та техніко-промислової ідентичності, змушують розв'язувати питання щодо стратегії, змісту і ресурсів системної реформи у країнах із транзитною економічною специфікою.
За сучасних умов зміни політичної й економічної картографії світу суспільна прогресивна динаміка стає не так наслідком екстраполяції у часі традиційних преференцій та минулих досягнень, як результатом пошуку ефективної моделі поєднання масштабного комплексу динамічних чинників: від соціальних до геокультурних, від геополітичних до промислово-технологічних. Логіка забезпечення конкурентоспроможності українського соціуму та ефективності економіки в політичному й організаційно-технологічному плані спрямовує інноваційно-економічні реформи у річище гуманітарної економіки соціальних інвестицій”. А це вможливлює обрання ефективнішого спрямування державної політики, а також нових підходів до соціально-економічного планування та політико-економічного моделювання суспільного розвитку нашої країни.
Зараз дедалі помітнішими стають зміни у масовій економічній свідомості. Формою соціоекономічної переорієнтації є засвоєння нових стереотипів економічної поведінки, відповідних ринковій економіці та культурі цивілізованих країн світу. За сучасних українських умов масштабним соціальним завданням є розв'язання проблеми залучення людини до економічної дійсності, дедалі більшої залежності її активної конструктивної діяльності від рівня реалізації творчої компетентності у продуктивній діяльності. Отже, одним із пріоритетних напрямів організаційно-управлінської політики владних структур є створення сприятливих умов для інноваційного зростання людини, виконання нею складнішої й творчої роботи, виявлення й реалізації особистісного конкурентоспроможного потенціалу.
Сучасний етап ринкової економіки характеризується високим рівнем мінливості стану ринку, стабільності технології виробництва, форм і спрямування мотивації праці. У такій соціально-економічній ситуації стрижнем адаптації до нових економічних обставин є конкурентоспроможність спеціаліста.
Зона найбільшої невизначеності ринкової інформації стає ареною прориву в майбутнє, де розгортається конкуренція, яку розуміють як пошук нових можливостей, знань, досягнення успіху в роботі. У цьому контексті рушієм пошуку інноваційних можливостей є конкурентоспроможний спеціаліст, який прагне досягти якнайефективнішого симбіозу своїх унікальних знань із ринковою ситуацією і тим самим забезпечити першість у конкуренції на ринку праці.
На нашу думку, конкурентоспроможність спеціаліста репрезентує переваги (преференції) конкретного спеціаліста над іншими фахівцями, котрі виконують аналогічні трудові дії, вияву якостей, властивостей, результатів особистої трудової діяльності, найзначиміших для забезпечення свого професійно-фахового лідерства на роботі.
Отже, конкурентоспроможність є одним із головних показників якісного стану соціально-трудової діяльності. Цей феномен ще недостатньо вивчений у теоретичному й практичному аспектах.
Важливою проблемою є також підготовка конкурентоспроможного спеціаліста (КС). Проблема підготовки конкурентоспроможного спеціаліста виникає як інноваційна потреба, коли відбуваються докорінні соціально-економічні зміни в суспільстві: цілей трудової діяльності, умов їх досягнення, інтересів і потреб суб’єктів цього процесу, механізмів їх регулювання тощо.
Наукова проблема дослідження конкурентоспроможності спеціалістів за сучасних умов полягає у розв'язанні такого комплексу завдань:
- теоретико-методологічне обгрунтування поняття конкурентоспроможність спеціаліста” за умов трансформації суспільства, зокрема ринкових відносин; переосмислення поняття кар’єрний успіх”;
- теоретико-практичні засади соціального та психологічного входження в життєдіяльність конкурентоспроможного спеціаліста;
- вивчення та аналіз вітчизняного і закордонного досвіду та його адаптація до сучасних українських умов;
- розгляд моделі конкурентоспроможного спеціаліста в суспільних часово-просторових координатах: потреба в спеціалістах вимоги та виклики ринку вимоги та виклики процесу соціалізації система підготовки кадрів входження в трудову та суспільну життєдіяльність.
Нині у науковій літературі поки що відсутні дослідження, які дають цілісне уявлення щодо відповідності соціально-професійних якостей спеціалістів, яких готують у навчальних закладах, попиту на них за умов нового ринку праці.
Поняття конкурентоспроможність” почало входити до наукового і практичного лексикону в нашій країні завдяки працям зарубіжних авторів:
П. Кемпбелла, Ф. Котлера, К. Макконелла, М. Портера та ін.
Російські дослідники, зокрема Г.Л. Азоєв, досліджують особливості конкурентного середовища підприємства, прийоми і методи аналізу діяльності конкурентів із забезпечення конкурентоспроможності фірм. Р. Фатхутдінов розглядає можливості досягнення й підтримки стану конкурентоспроможності фірми як її стратегічної мети. Мірою розвитку механізмів ринкової економіки помітна акцентується уваги на вивченні психології професіоналізму спеціаліста (А.К. Маркова), саморозвитку творчої конкурентоспроможності особистості менеджера (В.І. Андреєв), технологічного управління економічними та соціальними процесами як методу оптимального використання ресурсів за умов конкуренції (Г.Д. Нікредін, Г.Т. Галієв, Н.І. Бущин та ін.).
Науковці України В.П. Андрющенко, О.І. Вишняк, В.М. Ворона, К.К. Грищенко, Г.В. Дворецька, В.П. Махнарилов, М.І. Михальченко, І.О. Мартинюк, М.М. Мокляк, В.Л. Оссовський, В.Є. Пилипенко, В.А. Піддубний, А.О. Ручка, Ю.І. Саєнко, Л.В. Сохань, Г.В. Щьокін, М.О. Шульга та ін. від початку 80-х років минулого століття значну увагу приділяли дослідженням якості особистої та колективної праці, її ролі у забезпеченні конкурентності продукції підприємств завдяки людському чиннику на виробництві”. В останні роки увага науковців спрямована на вивчення адаптації різних категорій працівників до специфіки ринкових відносин.
У наукових дослідженнях в Україні домінує економічний підхід до розгляду підготовки конкурентоспроможного спеціаліста у процесі професійної підготовки. Недостатньо уваги приділяють вивченню соціопсихологічних аспектів їх підготовки. Відсутність обгрунтованого аналізу із використанням результатів наукових досліджень обмежує досягнення оптимальної взаємодії: особа роботодавець навчальний заклад у виборі стратегії й тактики підготовки конкурентоспроможних спеціалістів, їх використанні й відтворенні.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертація пов’язана з виконанням відділом соціальної експертизи Інституту соціології НАН України науково-дослідної роботи на тему Методологія та методика визначення інтегральних соціальних показників” (№ Держреєстрації 0101U000244). Здобувач брала участь у розробленні інструментарію, обробленні й аналізуванні отриманої інформації та складанні звітів.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення концептуально обгрунтованого підходу до визначення змісту і структури конкурентоспроможності спеціаліста за умов ринкової економіки, теоретико-методологічне обґрунтування можливості його підготовки у процесі професійного навчання.

Реалізація цієї мети передбачає розв’язання таких завдань:
дослідження сутності конкурентоспроможності спеціаліста як атрибута ринкової економіки;
визначення змісту й структури конкурентоспроможності спеціаліста;
аналіз ролі та значення модельного підходу до формування образу конкурентоспроможного спеціаліста;
виявлення параметрів професіоналізму спеціаліста як показників рівня його конкурентоспроможності;
аналіз технології формування конкурентоспроможності спеціаліста в умовах професійного навчання;
визначення механізмів розвитку системи підготовки конкурентоспроможного спеціаліста у регіоні у процесі професійного навчання.
Об’єкт дослідження соціальна ситуація у сфері праці, що складається під впливом ринкових перетворень.
Предмет дослідження конкурентоспроможність спеціаліста в умовах кардинальних ринкових перетворень.
Методи дослідження системний аналіз; теоретичні узагальнення й аналіз емпіричних даних проводили переважно з позицій структурного підходу; був застосований порівняльний аналіз одержаних у результаті соціологічних досліджень даних між реальною ситуацією попиту на конкурентоспроможних спеціалістів і суб’єктивними оцінками їхньої наявності.
Емпіричну базу дисертації становлять законодавчі та нормативні акти, статистичні дані Держкомстату України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України, Черкаської облдержадміністрації, матеріали досліджень, проведених Інститутом соціології НАН України в межах програми Українське суспільство” (19942003 рр., N = 1800, репрезентативні всеукраїнські вибірки), а також проведених авторкою в Черкасах (2002 р., N = 396 студентів, N = 628 спеціалістів, репрезентативна цільова вибірка).
Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі висвітлюється наукова новизна призначених до захисту положень:
- уперше в соціологічній літературі показано значення конкурентоспроможності спеціаліста як інтегральної характеристики професійно-кваліфікаційних, особистісних і трудових властивостей індивіда;
- обгрунтовано, що в аналізі чинників, які визначають усталеність/мінливість конкурентоспроможності спеціаліста доцільно виходити із широкого контексту стратегій його життєдіяльності;
- установлений зв’язок між потенціалом особи спеціаліста та можливістю набуття ним у процесі трудової діяльності певного рівня професіоналізму як головної характеристики власної конкурентоспроможності;
- доведена можливість розроблення моделі конкурентоспроможного спеціаліста з урахуванням головних професійно-кваліфікаційних, трудових, соціальних характеристик, необхідних у конкурентоспроможному середовищі сучасного ринку праці;
- обгрунтовано потребу та необхідність використання інноваційних педагогічних технологій у процесі відбору абітурієнтів, виявлення мотиваційних чинників, які стимулюють формування конкурентоспроможного спеціаліста; навчання студентів;
- сформовано комплекс показників, який дає змогу визначити рейтинг вищого навчального закладу за рівнем підготовки конкурентоспроможних спеціалістів із позиції тих, хто користується його послугами: абітурієнта, студента, роботодавця.
Практичне значення отриманих результатів визначається можливістю використання висновків, одержаних у процесі дослідження, у розв'язанні завдань, що стоять перед суспільством у зв’язку з необхідністю подальшого розвитку ринкових трансформацій.
Результати дослідження можуть бути використані для розроблення моделей конкурентоспроможних працівників у просторово-часових координатах загальних та специфічних соціальних реалій, під час розроблення соціальної політики на ринку праці, а також можуть бути представлені як нові навчальні курси Конкурентоспроможність кадрів за умов ринкової економіки”, Теорія і практика конкурентних відносин” у викладанні таких дисциплін, як Економічна соціологія”, Економіка і соціологія праці”, Соціологія управління”, Кадровий менеджмент” тощо.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації були викладені на науково-практичних конференціях Молодь на ринку праці: проблеми і перспективи” (Рівне, 2001 р.); Сучасна філософсько-методологічна культура науковця” (Київ, 15-16 травня, 2002 р.); Сільська молодь: проблеми і перспективи” (Черкаси, 30 жовтня 1 листопада, 2002 р.); на Міжнародній науковій конференції Управління активними системами в бізнесі, освіті, техніці” (Черкаси, 2003 р.). Головні положення дисертації викладено у 3 статтях у наукових фахових виданнях та 4 матеріалах доповідей на конференціях:
1. Дудко Л.А. Конкурентоспроможність спеціаліста в кризових умовах // Чорнобиль і соціум (Випуск сьомий). К.: Інститут соціології НАН України, 2001. С. 333 343.
2. Дудко Л.А. Модель конкурентоспроможного спеціаліста за умов ринкової економіки // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. 2003. № 4. С. 133 139 .
3. Дудко Л.А. Формування конкурентоспроможних спеціалістів в умовах соціально ризикованого простору // Чорнобиль і соціум (Випуск дев’ятий). К.: П.ц. Фоліант”, 2003. С. 247 254.
4. Дудко Л.А. Підготовка конкурентоспроможних спеціалістів в умовах переходу до ринкових економічних відносин // Молодь на ринку праці: проблеми та перспективи. Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції. Рівне: Перспектива, 2001. С. 99 101.
5. Дудко Л.А. Конкурентоспроможність як статусно-кар’єрний атрибут спеціаліста // Наукові і освітянські методології та практики. К.: ЦГО НАН України, 2003. С. 336 346.
6. Дудко Л.А. Підготовка конкурентоспроможних спеціалістів в процесі їх професійного навчання: регіональний аспект // Сільська молодь: проблеми і перспективи. Матеріали доповідей і виступів учасників Всеукраїнської конференції. Черкаси; Київ: Знання” України, 2003. С.19 37.
7. Дудко Л.А. Регулятивні механізми функціонування конкурентоспроможного спеціаліста // Управління активними системами в бізнесі, освіті, техніці: Збірник праць Міжнародної наукової конференції. Черкаси: Черкаська академія менеджменту, 2003. С.63 64.

bibliography

ВИСНОВКИ

У результаті дослідження визначеної теми дисертації, виконання сформульованих творчих цілей і завдань можна сформулювати такі узагальнені положення.
1. За сучасних українських умов розв'язують масштабні соціально-економічні завдання становлення ринкової економіки. Цей процес складний, суперечливий, визначається активною адаптацією світового досвіду до конкретних умов регіонів, галузей народного господарства, вирішення багатьох проблем.
Однією з таких проблем є конкурентоспроможність спеціалістів за умов ринкової економіки, можливості їх підготовки в процесі професійного навчання.
2. Зона найбільшої невизначеності ринкової інформації стає ареною прориву в майбутнє, де розгортається конкуренція, яку розуміють як пошук нових можливостей, знань, досягнення успіху в роботі. У цьому контексті рушійною силою пошуку інноваційних можливостей є конкурентоспроможний спеціаліст, який прагне досягти якнайефективнішого симбіозу своїх унікальних знань із ринковою ситуацією і тим самим забезпечити першість у конкуренції на ринку праці. Готовність до конкурентоспроможної діяльності виступає як результат взаємодії зовнішніх детермінантних чинників та актуальних можливостей особистості й використовується нею для орієнтації у складній соціально-економічній ситуації. Спеціаліст інтерпретує реальну ситуацію і реалізує певні форми ділової активності.
3. Конкретні властивості, характеристики конкурентоспроможного спеціаліста мають широкий діапазон виявів у конкретній реальній ситуації. Коливання залежать, по-перше, від індивідуальних особливостей потенціалу працівника; по-друге, від уміння відібрати й розвивати пріоритетні якості та властивості працівника для використання їх у досягненні певних цілей трудової діяльності; по-третє, від створення мотиваційного ядра для ефективного виявлення спеціалістом своїх знань, практичного досвіду, динамічного і цілеспрямованого розвитку, саморозвитку і відтворення їх.
4. На підставі результатів дослідження процесу формування, використання та відтворення соціально професійного потенціалу працівника в дисертаційному дослідженні запропонована класифікація видів його конкурентоспроможності.
5. Концептуальним інструментом аналізу функціонування соціального об’єкта є модель як аналог, заступник” оригіналу, що за певних умов відтворює якості, властивості, риси оригіналу. В нашому дослідженні таким об’єктом виступає конкурентоспроможний спеціаліст, який стає типовим явищем у нашому суспільстві. Знання сутності та змісту конкурентоспроможного спеціаліста, закономірностей його формування й відтворення вможливить використання їх для створення моделі конкурентоспроможного спеціаліста як методологічного підгрунтя підготовки конкурентоспроможного спеціаліста у процесі професійного навчання.
6. Можливість не лише створення моделі КС, а й адаптації її до конкретних потреб організацій з метою підтримки своєї конкурентоспроможності на ринку товарів та послуг є пріоритетним напрямом організації та підготовки конкурентоспроможного спеціаліста у процесі професійного навчання.
7. Конкурентоспроможний спеціаліст це спеціаліст, який має значний потенціал власної професійної компетентності. Формування спеціалістів такої якості може бути здійснене за умов використання інноваційних технологій навчання.
8. Методологічні особливості управління формуванням конкурентоспроможного спеціаліста в процесі професійного навчання виявляються за умов впливу на нього: різних цілей діяльності окремого працівника, організації (фірми); рівня діапазону їхнього збігу та розбіжностей; чинників середовища; ресурсів; зв’язків і відносин об’єкта і суб’єкта за умов конкурентної боротьби; мотиваційних структур формування і підтримування потрібного рівня конкурентоспроможного спеціаліста; обсягу і змісту інформаційного забезпечення формування конкурентоспроможного спеціаліста.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Азоев Г.А. Конкуренция: анализ, стратегия и практика. М.: Центр экономики и маркетинга, 1996. 208 c.
2. Акоф Г.А., Эмери Ф. О целеустремленных системах: Пер. с англ. М.: Сов. радио, 1974. 271 с.
3. Амосов Н.М. Моделирование сложных систем. К.: Наук. думка, 1968. 88 с.
4. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. Л.: Изд. Ленингр. ун-та, 1968. 339 с.
5. Анисимов О.С. Язык теории деятельности: становление. М.: Изд. Москов. ун-та, 2001. 484 с.
6. Андреев В.И. Саморазвитие менеджера. М.: Народное образование, 1995. 160 с.
7. Андреев В.М. Саморазвитие творческой конкурентоспособной личности менеджера. Казань: Фирма СКА”, 1992. 205 с.
8. Андрианов В. Конкурентоспособность России в мировой экономике // Экономист. 1997. № 10. C. 1528.
9. Ансофф И. Стратегическое управление. М.: Экономика, 1989. 520 с.
10. Афонин А.С. Трудовое поведение: Социол.-экон. анализ. К.: Изд-во Украина”, 1991. 159 с.
11. Афонин А.С. Основы мотивации труда: организационно-экономические аспекты : Учебное пособие. К.: Укр. энциклопедия, 1994. 304 с.
12. Балл Г., Волинець А. Почнемо з педагогічних технологій / Освіта. 1992. 18 серпня.
13. Батышев С.Я. Блочно-модульное обучение. М.: Транссервис, 1997. 360 с.
14. Блауберг И.В., Юдин Э.Г. Становление и сущность системного подхода. М.: Наука, 1973. 270 с.
15. Безчасний Л. Про механізми мотивації до наукової та науково-технічної діяльності в умовах ринкової економіки // Економіка України. 1995. № 8. С. 1523.
16. Бекешкина И.Э. Структура личности (методологический анализ). К.: Наукова думка, 1986. 129 с.
17. Березюк Р. Система ринкової конкуренції і монополія // Економіка: теоретичні основи. Ч.І. Тернопіль, 1997. C. 184203.
18. Бестужев-Лада И.В. Поисковое социальное прогнозирование: перспективные проблемы общества. Опыт систематизации. М.: Наука, 1984. 271 с.
19. Богданов В.А. Системологическое моделирование личности в социальной психологии. Л.: Изд-во ЛГУ, 1987. 142 с.
20. Бондаренко О.В. Историко-философско-социологический экскурс в предпринимательство: К анализу ситуации на Украине. Запорожье: Тандем-У, 1997. 119 с.
21. Боумен К. Основы стратегического менеджмента. Пер. с англ. М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. 175 с.
22. Блауберг И.В. Проблема целостности и системный подход. М.: Эдиториал УРСС, 1997. 448 с.
23. Богиня Д.П. Теоретико-методологічні аспекти дослідження конкурентоспроможності робочої сили // Конкурентоспроможність у сфері праці: Зб. наук. пр. Серія Економіка праці та соціальної сфери”. Вип. 1 / Відп. ред. Д.П. Богиня. К.: Ін-т економіки НАН України, 2001. 163 с.
24. Бревнов А.А., Гросу В.Г. Методологические основы оценки конкурентоспособности предприятий // Экономические инновации. Вып. 12. Сб. научных работ. Одесса: Институт проблем развития рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 2001. 344 с.
25. Брич В.Я., Довжук А.Б. Професійний зріз підготовки спеціалістів в системі ринку праці // Зайнятість та ринок праці1998. Вип. 6. C. 141149.
26. Букерель Ф. Изучение рынков // Академия рынка: маркетинг: Пер. с франц. / А. Даян, Ф. Букерель, Р. Ланкар и др. М.: Экономика, 1993. С. 109200.
27. Бюлетень економічної кон’юнктури України. К.: Науково-дослідний інститут статистики. Вип. 3. С. 132.
28. Вальтух К. Будущее России: возможное и невозможное // Вопросы экономики. 1994. № 4. С. 12-22.
29. Вартофский М. Модели. Репрезентация и научное понимание: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1988. 507 с.
30. Васильев И.А., Магомед-Эминов М.Ш. Мотивация и контроль за действием. М.: Изд-во МГУ, 1991. 144 с.
31. Верховин В.И. Экономическое поведение как предмет социологического анализа // Социологические исследования. 1994. № 10. С. 122-125.
32. Вилюнас В.К. Психологические механизмы мотивации человека. М.: Изд-во МГУ, 1990. С. 187.
33. Волгин В.В. Управление персоналом малого предприятия (предупреждение проблем): Практическое пособие. М.: Издательско-книготорговый центр Маркетинг”, 2002. 300 с.
34. Волкер Г. Что и как нужно делать, чтобы стать предпринимателем: Практическое руководство для начинающих. МИГ / Московская издательская группа / ТПЦ Полифакт”, Минск Москва, 1991. 127 с.
35. Вудкок М., Френсис Д. Раскрепощенный менеджер. Пер. с англ. М.: Прогресс, 1991. 312 с.
36. Гаузер И., Иванов Н. Инновационная экономика и человеческие ресурсы // МЭМО. 1994. № 3. С. 4357.
37. Головаха Е.И. Жизненная перспектива и профессиональное самоопределение молодежи. К.: Наукова думка, 1988. 144 с.
38. Гончаров В.В. Руководство для высшего управленческого персонала : В 2-х т. М.: МНИИТУ, 1996. Т. 2. 720 с.
39. Гейлбронер Р., Тароу Л. Економіка для всіх. Львів: Просвіта, 1995. 271 с.
40. Государственная национальная программа Образование”. Украина XXI век. К.: Райдуга, 1994. 62 с.
41. Головаха Є.І. Суспільство, що трансформується. Досвіл соціологічного моніторингу в Україні. К.: Фонд "Демократичні ініціативи"; Ін-т соціології НАН України, 1997. 156 с.
42. Грачев Н.В. Суперкадры: управление персоналом в международной корпорации. М.: Дело, 1993. 208 с.
43. Грейсон Дж.К.мл., О’Дейл К. Американский менеджмент на пороге ХХІ века: Пер. с англ. М.: Экономика, 1991. 319 с.
44. Гребенюк Б.О. Мотивація як фактор конкурентоспроможності працівників та середніх підприємств // Конкурентоспроможність у сфері праці: Зб. наук. пр. Серія Економіка праці та соціальної сфери”. Вип. 1 / Відп. ред. Д.П. Богиня. К.: Ін-т економіки НАН України, 2001. 163 с.
45. Гришанова Н.А. Рейтинговая интенсивная технология модульного обучения и ее использование в учебном процессе училищ, техникумов, колледжей. Методологические рекомендации. М.: Изд-во ИПКСК, 1997. 21 с.
46. Грішнова О.А. Формування якості робочої сили // Конкурентоспроможність у сфері праці: Зб. наук. пр. Серія Економіка праці та соціальної сфери”. Вип. 1 / Відп. ред. Д.П. Богиня. К.: Ін-т економіки НАН України, 2001. 163 с.
47. Палиця С.В. Соціально-демографічні аспекти конкурентоспроможності робочої сили в умовах сучасного ринку праці // Конкурентоспроможність у сфері праці: Зб. наук. пр. Серія Економіка праці та соціальної сфери”. Вип. 1 / Відп. ред. Д.П. Богиня. К.: Ін-т економіки НАН України, 2001. 163 с.
48. Давыдов А.А. Модульный анализ и конструирование социума. М.: ИСИ, 1994. 260 с.
49. Давыдов В.П., Рахимов О.Х. Теоретические и практические основы моделирования процесса профессиональной подготовки специалиста // Инновации в образовании. 2002. № 2. С. 63.
50. Дворецкая Г.В., Махнорылов В.П. Социология труда : Учеб. пособие. К.: Вища школа, 1990. 214 с.
51. Дикань В. Управление качеством как фактор конкурентоустойчивости предприятий // Економіка України. 1996. № 1. С.4357.
52. Донченко Е.А. Потребление и развитие личности (социально-психологический анализ). К.: Наукова думка, 1982. 112 с.
53. Донченко Е.А., Злобина Е.Г., Тихонович В.А. Наш деловой человек. К.: Ин-т социологии НАН Украины, 1995. 148 с.
54. Дорин А.В. Экономическая социология. Учебное пособие. Минск.: ИП Экоперспектива”, 1997. 254 с.
55. Друкер П. Рынок: как выйти в лидеры: Практика и принципы / Пер. с англ. М.: Book chamber international, 1992. 351 с.
56. Друкер П. Эффективное управление. Экономические задачи и оптимальные решения / Пер. с англ. М.: ФАИР-ПРЕСС, 1999. 288 с.
57. Дурович А.П. Маркетинг в предпринимательской деятельности. Минск: НЖП Финансы, учет, аудит”, 1997. 464 с.
58. Дюркгейм Э. О разделении общественного труда. Метод социологии. М.: Экономика, 1991. 574 с.
59. Економічна соціологія : Навчальний посібник / За ред. В. Ворони, В. Пилипенка. К.: Інститут соціології НАН України, 1997. 273 с.
60. Егоршин А.П. Управление персоналом. Нижний Новгород, 1999. 413 c.
61. Жилинский А.Э. Профессиональная деятельность юриста. Введение в специальность : Учебное пособие для вузов. М.: БЕК, 1997. 330 с.
62. Завьялов П.С., Демидов В.Е. Формула успеха: маркетинг. 2 изд. М.: Международные отношения, 1991. 416 c.
63. Заславская Т.И., Рывкина Р.В. Социология экономической жизни: Очерки теории. Новосибирск: Наука, 1991. 446 с.
64. Згуровский М.З., Доброногов А.Н., Померанцева Т.М. Исследование социальных процессов на основе методологии системного анализа. К.: Наукова думка, 1997. 222 с.
65. Злобина О., Тихонович В. Суспільна криза та життєві стратегії особистості. К.: Стилос, 2001. 238 с.
66. Зозуліна Л.В. Сучасні педагогічні технології та їх впровадження в практику роботи. Хмельницький, 1997. 215 с.
67. Иванова Е.М. Основы психологического изучения профессиональной деятельности : Учебное пособие. М.: Изд-во МГУ, 1987. 208 с.
68. Имедадзе И.В. Проблема полимотивации поведения // Вопросы психологии. 1984. № 6. С. 88.
69. Инновационный менеджмент : Справочное пособие. СПб.: Наука, 1997. 560 с.
70. Инновационный менеджмент: Учебник для вузов. М.: Банки и биржи , ЮНИТИ, 1997. 327 с.
71. Казмиренко В.П. Социальная психология организаций. К.: МЗУУП, 1993. 275 с.
72. Каменська Т.Г. Професійне самовизначення випускників вузів в умовах становлення ринку праці в Україні : Автореф. ... канд. екон. наук. Харьків: Харк. держ. ун-т, 1998. 16 с.
73. Каныгин Ю.М., Яковенко Ю.И. Введение в социальную когнитологию. К.: Наукова думка, 1992. 108 с.
74. Карлоф Б. Деловая стратегия: Концепция, содержания, символы. М.: Экономика, 1991. 239 с.
75. Кар’єра і мотивація // Робота сьогодні. 1999. № 9. с. 16.
76. Кемпбелл П., Макконелл, Стенли Л. Брю. Экономикс: принципы, проблемы и политика : В 2-х т. / Пер. с англ. М.: Республика, 1992. Т.2. 400 с.
77. Ковалев А.И., Войленко В.В. Маркетинговый анализ. М.: Центр экономики и маркетинга, 1996. 176 с.
78. Кондратенко Н.С., Преждо Л.Н. Инновационные модели и технологии общения в контексте задач реформирования образования // Инновации в образовании. 2002. № 4. С. 113.
79. Конкурентоспособность российской промышленности. М.: Торгово-промышленная палата РФ, 1996. 312 с.
80. Копганов А. Закономерности переходной экономики. Экономические тенденции и модели // Вопросы экономики. 1995. № 2. С. 5660.
81. Коретников Т.М., Коретников М.В. Конкурентоспособность фирм. Челябинск: УГТУ, 1996. 284 с.
82. Косалс Л.Я. Социальный механизм инновационных процесов. Новосибирск: Наука, 1989. 288 с.
83. Котлер Ф. Основы маркетинга. Пер. с англ. М.: Бизнес-книга”, ИМА-КроссПлюс”, 1995. 702 с.
84. Кравец Л. Интеллектуальная собственность в конкурентной системе // Интеллектуальная собственность. 1998. № 56. С. 2935.
85. Кравченко А.И. Социология : Справочное пособие. М.: Московский лицей, 1996. 72 с.
86. Кравченко М. Ціннісні орієнтири майбутніх фахівців // Рідна школа. 1997. № 6. С. 2335.
87. Красовский Ю.Д. Нормативные критерии оценки делового поведения личности // Философские науки. 1982. № 1. С. 1319.
88. Кредісов А., Дерев’янко О. Конкурентоспроможність країни та стратегія просування її експорту на світовому ринку // Економіка України. 1997. № 5. С. 5460.
89. Ксенчук Е.В., Киянов М.К. Технология успеха. М.: Дело ЛТД, 1993. 148 с.
90. Кузин Ф.А. Делайте бизнес красиво: Этические и социально-психологические основы бизнеса. М.: ИНФА, 1995. 288 с.
91. Культура жизни личности / Проблемы теории и методологии социально-психологических исследований. К.: Наукова думка, 1989. 191 с.
92. Лагутін В.Д. Людина і економіка: Соціоекономіка. К.: Просвіта, 1996. С. 223230.
93. Левада Ю.А. Какие ресурсы сегодня исчерпаны? // Постижение. М.: Прогресс, 1989. 592 с.
94. Литвиненко О., Стариков О. Конкурентоспроможність українських товарів // Економіка України. 1996. № 10. С.8889.
95. Личностный потенциал работника: проблемы формирования и развития. М.: Наука, 1987. 228 с.
96. Лукашевич М.П. Соціологія кар'єри : Навч. посібник. Харків: ХГУ НІА”, 1999. 114 с.
97. Лукашевич Н.П. Основы социологии труда: Конспект лекций для менеджеров. К.: МАУП, 1994. 144 с.
98. Лукашевич М.П., Сингаєвська І., Бондарчук Є. Психологія праці. К.: МАУП, 1997. 104 с.
99. Лукашевич М.П., Альшевська Н.Ю. Ділова кар’єра в банку: шляхи ефективного управління : Навч. посібник. К.: Таксон, 1998. 132 с.
100. Лунев В.Л. Тактика и стратегия управления фирмой : Учеб. пособие. М.: Финпресс, 1997. 356 с.
101. Максимова И. Оценка конкурентоспособности промышленного предприятия // Маркетинг. 1996. № 3. С. 3647.
102. Маркова А.К. Психология профессионализма. М.: Дело, 1996. 386 c.
103. Мартыненко Н. Технология менеджмента : Учебник для студентов вузов. К.: Леся, 1997. 798 с.
104. Мартынюк И.О. Жизненные цели личности: понятие, структура, механизмы формирования. К.: Наукова думка, 1990. 121 с.
105. Марцинкевич В.И. США: человеческий фактор и эффективность экономики. М.: Наука, 1991. 239 с.
106. Матусевич В.А., Оссовский В.Л. Социальная микросреда и выбор профессии. К.: Наук.думка, 1982. C.27.
107. Мерсер Д. УВМ: Управление в самой преуспевающей корпорации мира / Пер. с англ. М.: Прогресс, 1991. 352 с.
108. Мескон М.Х., Альберт М., Хедуори Ф. Основы менеджмента. М.: Дело, 1992. 704 с.
109. Методологические проблемы социального познания. К.: Наукова думка, 1987. 216 с.
110. Міщенко М., Буров І. Соціальні аспекти приватизаційних процесів в Україні. К.: Ін-т соціології НАН України, 1998. 124 с.
111. Моделирование как метод научного исследования. Гносеологический анализ. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1965. 248 с.
112. Мокляк Н.Н. Социальные отношения: структура и формы проявления. К.: Наук. думка, 1986. 205 с.
113. Монден Я. Тоеота”: Методы эффективного управления. М.: Экономика, 1989. 288 с.
114. Морита А. Сделано в Японии”: история фирмы СОНИ. М.: Прогресс, 1990. 410 с.
115. Моисеева Н.К., Клевлин А.И. Ориентация гармоничного производства (теория и практика). М.: ОМЕГА Л., 2003. 357 с.
116. Наумова Н.Ф. Социологические и психологические аспекты целенаправленного поведения. М.: Наука, 1988. 200 с.
117. Неверкович С.Д. Игровые методы подготовки кадров: Учебное пособие / Под ред. В.В. Давыдова. М.: Высшая шк., 1995. 207 с.
118. Недимин Я.Г. Модели в науке и технике. История, теория, практика. Л.: Наука, 1984. 190 с.
119. Нестеренко Е. Стратегия фирмы в конкурентном пространстве (механизм достижения и реализации доминирующего положения на рынке) // Персонал. 1998. № 1. С. 4145.
120. Никредин Г.Д., Галиев Г.Т., Бушин Н.И. и др. Технологическое управление социальными процессами: Учебное пособие. Уфа: Изд-во Ай”, 1997. 296 с.
121. Ніколаєнко С. Чи будуть в Україні кваліфіковані робітники? // Рідна школа. 1997. № 6. С. 1721.
122. Новик И.Б. О моделировании сложных систем (философский очерк). М.: Мысль, 1965. 335 с.
123. Основні напрямки реформування професійно-технічної освіти в Україні // Освіта. 1996 29 травня. № 3031.
124. Павленко Ф., Якубовський М. Підвищення конкурентоспроможності виробництва в країнах з перехідною економікою // Економіка України. 1998. № 1. С. 42 51.
125. Падалка О.С., Нісімчук А.С., Смолюк І.О., Шияк О.Т. Педагогічні технології : Навчальний посібник. К.: Вид-во Українська енциклопедія” ім. М.П. Бажана, 1995. 253 с.
126. Палиця С.В. Соціально-демографічні аспекти конкурентоспроможності робочої сили в умовах сучасного ринку праці // Конкурентоспроможність у сфері праці: Зб. наук. пр. Серія Економіка праці та соціальної сфери”. Вип. 1 / Відп. ред. Д.П.Богиня. К.: Ін-т економіки НАН України, 2001. 163 с.
127. Паніна Н.В. Технологія соціологічного дослдідження. Курс лекцій. К.: Наукова думка, 1996. 133 с.
128. Патрушев В.И. Социальные резервы трудового коллектива: пути реализации (социологический анализ). К.: Вища школа, 1990. 215 с.
129. Педагогічні технології : Навчальний посібник для вузів. К.: Обрій, 1995. 354 с.
130. Первалов Ю.В. Инновационное предпринимательство и проблемы технологического развития // Общество и экономика. 1997. № 5. С. 3758.
131. Перегудов Ф.И., Тарасенко Ф.П. Введение в системный анализ: Учебное пособие. М.: Высш. шк., 1989. 368 с.
132. Петрик О., Куріленко С. Індикатори конкурентоспроможності // Вісник Нацбанку України. 1998. № 5. С. 3033.
133. Петрович Л., Катаєв А. Визначення конкурентоспроможності товарів виробничого призначення в системі маркетингу // Економіка України. 1997. № 10. С. 3037.
134. Пешкова Е.П. Маркетинговый анализ в деятельности фирмы. М.: Ось-89, 1996. 80 с.
135. Пилдич Дж. Путь к покупателю. О том, как преуспевающие компании делают товары, которые мы с удовольствием покупаем. Пер. с англ. М.: Прогресс, 1991. 256 с.
136. Пилипенко В.Е. Организация. Труд. Эффективность. К.: Наукова думка, 1991. 187 с.
137. Пилипенко В.Е. Социальная регуляция трудового поведения (социологический анализ). К.: Наукова думка, 1993. 128 с.
138. Пилипенко В.Е., Поддубный В.А., Черненко И.В. Социальный морфогенез: Эволюция и катастрофы (синтетический подход). К.: Наукова думка, 1993. 98 с.
139. Плотинский Ю.М. Математическое моделирование динамики социальных процессов: Учеб. пособие. М.: Изд-во МГУ, 1992. 133 с.
140. Портер М. Конкуренция / Пер. с англ. М.: Издательский дом Вильямс”, 2003. 496 с.
141. Портер М. Международная конкуренция / Пер. с англ. М.: Международные отношения, 1993. 896 с.
142. Портфель конкуренции и управления финансами. М.: Сомпнтэк, 1996. 736 с.
143. Пресняков В.Ф. Модель поведения предприятия. М.: Наука, 1991. 192 с.
144. Предпринимательство: Учебник для вузов. М.: ЮНИТИ, 2000. 475 с.
145. Производственный потенциал: обновление, использование. К.: Наук. думка, 1989. 254 с.
146. Профессиональная ориентация молодежи / Науч. ред. К.К. Платонов. М.: Высш. школа, 1978. 271 с.
147. Профессиональная педагогика : Учебник. М., 1997. С. 311375.
148. Радаев В.В. Экономическая социология. Курс лекций : Учебное пособие. М.: Аспект-Пресс, 1997. 368 с.
149. Развитие и диагностика способностей / Отв. ред. В.Н. Дружинин, В.Д. Щадриков. М.: Наука, 1991. 107 с.
150. Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б. Современный экономический словарь. М.: ИНФРА-М, 1996. 213 c.
151. Рафел Н., Рафел М. Как завоевать клиента. СПб., Москва, Харьков, Минск: Питер Пресс, 1996. 352 с.
152. Резнік В.С. Теоретично-концептуальне моделювання поведінки покупців у світовій практиці маркетингу. Кам’янець-Подільський, 1998. 86 с.
153. Робинсон Дж. Экономическая теория несовершенной конкуренции / Пер. с англ. М.: Прогресс, 1986. 472 с.
154. Рофе А.И. Рынок труда : Учебник для вузов. М.: МИК, 2003. 272 с.
155. Ручка А.А. Социальные ценности и нормы. К.: Наукова думка. 1976. 270 с.
156. Ручка А.А. Этос трудового коллектива // Воспитательный потенциал трудового коллектива / К.К.Грищенко, Н.А. Сакада, А.А. Ручка и др. К.: Наукова думка, 1990. 253 с.
157. Ручка А.А., Сакада Н.А. Стимулирование и мотивация труда на промышленном предприятии. К.: Наукова думка, 1988. 204 с.
158. Рюттингер Р. Культура предпринимательства. Пер. с нем. М.: ЭКОМ, 1992. 240 с.
159. Садонин В.Г., Урванова Т.А. Современные проблемы анализа и оценки конкурентоспособности // Маркетинг и реклама. 1998. № 2. С.28 29.
160. Саликова А. Шеф, извините, но вы ошибаетесь” // Капітал. 1996. Вип. 6. С. 4849.
161. Санталайнен Т. и др. Управление по результатам / Пер. с финс. М.: Изд. Группа Прогресс”, УНИВЕРС, 1993. 196 с.
162. Селезнев А.А. Инфраструктура рынка и конкурентоспособность России (методические вопросы анализа и интегральной оценки) // Экономист. 1996. № 2. 918.
163. Семікіна М.В. Конкуренція на ринку праці: ключова термінологія, оцінка та методи управління конкурентоспроможністю // Конкурентоспроможність у сфері праці : Зб. наук. пр. Серія Економіка праці та соціальної сфери”. Вип. 1 / Відп. ред. Д.П.Богиня. К.: Ін-т економіки НАН України, 2001. 163 с.
164. Система социологического знания : Учебное пособие / Автор- сост. Г.В. Щекин. 3-е изд. К.: МАУП, 1998. 205 с.
165. Симонов В. Системный подход основа педагогического менеджмента // Педагогика. 1994. № 1. С.1419.
166. Синергетика и социальное управление. М.: Изд.-во РАГС, 1998. 352 с.
167. Сікора В.Д. Національна ідея в економіці (українська перспектива). К.: ЕксОб, 1999. 126 с.
168. Слезингер Г.Э. Труд в условиях ры