МОВНОСТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ТВОРЕННЯ ГЕНДЕРНИХ ОБРАЗІВ МОЛОДІ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ДРУКОВАНИХ МАС-МЕДІА)

brief description

иївський національний університет імені Тараса ШеВченка
Інститут журналістики

На правах рукопису

СЛІНЧУК Валентина Віталіївна

УДК 070:81’23(477)

МОВНОСТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ТВОРЕННЯ
ГЕНДЕРНИХ ОБРАЗІВ МОЛОДІ
(за матеріалами друкованих мас-медіа)

Спеціальність 10.01.08 журналістика

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник

доктор філологічних наук, професор

А. І. Мамалига

Київ 2006

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ...............................................................

3

ВСТУП................................................................................................................

4

РОЗДІЛ 1. Наукові передумови дослідження проблеми мовного моделювання гендерних образів молоді в сучасних мас-медіа.....................

12

1.1. Стан і розвиток вивчення категорій гендерної проблематики...............

13

1.2. Основні засади дослідження гендерних образів сучасної молоді..........

33

РОЗДІЛ 2. Мовностилістичні засоби концептуальної реалізації гендерних понять у формуванні молодіжних образів мас-медіа..................

51

2.1. Когнітивно-емотивні особливості заголовків до матеріалів на гендерну тематику.............................................................................................

53

2.1.1. Семантико-структурні типи заголовків з лексичними гендерними компонентами.....................................................................................................

54

2.1.2. Актуалізація когнітивних аспектів заголовних комплексів................

69

2.2. Функціонування гендерних концептів і розвиток концептуального гендерного класу................................................................................................

76

2.2.1. Розгортання засобів гендерних молодіжних найменувань у системі гендерного концептуального класу..................................................................

78

2.2.2. Семантико-експресивна оцінність концептуальних характероло-гічних засобів творення гендерних образів.....................................................

98

РОЗДІЛ 3. Мовні стереотипи і формування гендерних образів молоді в мас-медіа.............................................................................................................

119

3.1. Особливості вияву гендерних традиційних стереотипів........................

121

3.2. Роль актуалізованих стереотипних засобів у творенні гендерних образів молоді.....................................................................................................

136

3.3. Формування нових гендерних стереотипів у мові мас-медіа.................

152

ВИСНОВКИ.......................................................................................................

167

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..........................................................

172

Гендерний вектор наукового осмислення суспільної дійсності вважається сьогодні перспективним напрямом дослідження соціальних процесів, що відбуваються як у середині чітко окреслених соціогруп, так і в суспільстві в цілому. Він полягає у диференціації знань про людину з огляду на належність її до певної гендерної групи, що характеризується визначеним набором соціально-біологічних особливостей властивих чоловікові або жінці.
Дослідження гендерної проблематики останніх років свідчать про процеси соціальної демократизації, трансформації усталених поглядів на роль і місце чоловіка та жінки в соціумі. Ці зміни більше помітні в середовищі молодого покоління, яке, власне, завжди вважалося виразником нових, прогресивних ідей та ініціатив. У сучасному динамічному світі молоді жінки нарівні з чоловіками прагнуть лідерства, вони активні та дієві, постійно працюють над процесом самовдосконалення та самореалізації, як зауважує О. І. Мотков [140, с. 50].
Сьогодні рівень теоретичного аналізу молодіжної проблематики загалом вирізняється системним підходом і характеризується налагодженням міждисциплінарного обміну науковими знаннями про об’єкт дослідження в різних фахових проекціях. Свій інтерес до вивчення соціальної специфіки молодого покоління виявляють представники різних наукових течій [29; 45; 50; 75; 141].
Дослідники молодіжної проблематики, зокрема І. С. Кон [95; 96], М.Ф.Головатий [45], М. М. Корнєв [98], Д. Майєрс [120], І. О. Мартинюк [130], В. Т. Лисовський [191] акцентували увагу на тому, що наукове осмислення категорії молодь” було досить складним тривалий час молодь не визнавали як окрему соціальну категорію, вивчали переважно з огляду на вікові та соціально-демографічні особливості.
На сучасному етапі, коли популярності набуває гендерний підхід до вивчення сутнісних характеристик особистості, молодь починають розглядати, враховуючи аспект гендерної стратифікації, тобто поділяючи її за соціостатевими ознаками на представників чоловічої та жіночої статі.
Розвиток гендерних досліджень молодіжного соціуму сьогодні є перспективним і маловивченим. Він передбачає осмислення соціальної специфіки цієї вікової категорії та усвідомлення чинників, що впливають на молодь у процесі її особистісного становлення з боку суспільних інститутів, зокрема засобів масової комунікації. Цим проблемам присвячені праці К.В.Шалаєвої [219], Н. Г. Малишевої [122], Т. Б. Легеніної[112], О.І.Моткова [140] та ін.
Гендерні дослідження молодіжного соціуму на сьогоднішньому етапі мають великий евристичний потенціал. Важливою передумовою для них, з погляду переосмислення соціальної специфіки цієї вікової категорії, є усвідомлення психологічного впливу на молодь сучасних засобів масової комунікації і суспільних інститутів. Саме в цьому аспекті написані праці В.В.Лизанчука [115], В.В.Різуна [166], В.Ф.Іванова [75], М.І.Недопитанського [141], М. С. Тимошика [201], О.Я.Гояна [50], І.Л.Пенчук [146], Б.В.Потятиника [156], З.В.Партика [145] та ін.
Гендерна тематика лежить у міждисциплінарній площині і вимагає використання підходів та наукових свідчень різних суміжних до журналістики дисциплін соціології, соціолінгвістики, філології, когнітивної і гендерної лінгвістики. Вивчення лінгвістичного матеріалу журналістських текстів дозволяє глибше зрозуміти реальну гендерну ситуацію в сучасному динамічному суспільстві.
На новітньому етапі наукового вивчення гендерного питання популярності набувають загальнонаукові підходи до аналізу гендерного параметру мови, а саме: лінгвістичні методи, до яких здебільшого звертаються в своїх дослідженнях українські вчені (О. І. Горошко [48], О.С.Фоменко [211], Л. О. Ставицька [191], Н. Д. Чухим [218], Н. І. Ажгіхіна [2], О. Ю. Пода [149], М. М. Дмитрієва [59], М. М. Скорик [142], І. Б. Кіянка [92], С. П. Кушнір [105]) та російські дослідники (О. А. Вороніна [33], А.В.Кириліна [84], О.М.Здравомислова [72], О. Л. Каменська [80], Г.С.Двінянінова [58], Н.М.Богомолова [20] та ін.).
З-поміж інших напрямків дослідження гендерної проблематики в засобах масової комунікації заслуговують на увагу наукові праці, що вивчають мовнопсихологічну специфіку сучасних друкованих періодичних видань чоловічого та жіночого спрямування. Зокрема, це роботи А.В.Кириліної [85], Л. Браун [232

bibliography

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дозволяє зробити такі висновки:
1. До останнього часу окреслена проблематика була маловивченою в галузі і журналістикознавства, і лінгвістики. Хоча гендерні проблеми частково висвітлювалися в працях сучасних учених, не було проведено системного аналізу самих гендерних концептів та актуалізаторів їх семантичної інформативності. У поле зору не потрапляли засоби публіцистичних текстів, що концентрують увагу на виявленні компонентного складу та семантичних особливостях мовних одиниць концептуального гендерного класу. З’ясовано, що у зв’язку з розвитком у сучасних умовах міжособистісних поведінкових стереотипів, треба по-новому підходити до проблеми їх осмислення як у молодіжному середовищі, так і серед людей різних вікових категорій. З цього погляду в дисертації комплексно і різноаспектно досліджено вербально-когнітивні та емотивні елементи гендерної репрезентації, розглянуто семантико-поняттєві моделі вживаних гендерних стереотипів.
2. У системі засобів актуалізації гендерних понять основним є вживання відповідних концептів, які виступають посередниками між мовною картиною світу і екстралінгвальною дійсністю. Сутність поняття концепт” є цілісним, але водночас багатоплановим: концепти співвідносні з одиницями свідомості, що відображають знання і досвід людини; є семантичними утвореннями, що володіють певною лінгвокультурною специфікою, а також характеризують носіїв мови тощо. У мас-медійних текстах, поряд із основними гендерними концептами чоловік”, жінка”, хлопець”, дівчина”, помітним стає актуалізація синонімічних, мовних засобів, експресивно забарвленого семантичного поля гендерного концептуального класу.
Важливу роль в осмисленні сучасних гендерних образів молоді відіграють також мовні стереотипи, які концентрують у собі змістові уявлення про соціально значущі характеристики образів чоловіка та жінки. Вони активно функціонують у журналістському дискурсі, відтворюючи стереотипні уявлення щодо рольових позицій статей у суспільстві. Ці сталі висловлювання пов’язані з культурними канонами, сферами самореалізації чоловіка й жінки та їх поведінковими моделями. Семантичне спрямування добору, трансформації, оновлення мовних засобів у друкованих виданнях відповідає суспільним інтенціям щодо налагодження гендерної гармонії, створення атмосфери гендерної чуйності в міжособистісних стосунках. Не можна не зазначити важливого внеску журналістів у розвиток нових цивілізаційних підходів до формування соціального буття, саме завдяки використанню концептуальних та стереотипних засобів відображення гендерних понять.
3. Дослідження засвідчило семантико-емотивну вагомість заголовків до матеріалів на гендерну тематику як комунікативно-векторних складників сучасного гендерного дискурсу. Аналіз зі структурно-змістового погляду виявив типологічні характеристики, які дають змогу з’ясувати особливості побудови і комунікативного вживання заголовних комплексів. Розглянуто такі типи заголовків: проблемні, спонукально-наказові, інформаційно-описові, рекламно-інтригуючі заголовки, які в свою чергу, мають семантичні підпорядковані підвиди і структури. У ці змістові конструкції закладаються гендерні компоненти, що не лише в певному контекстуальному функціонуванні орієнтують щодо тематики матеріалу, але й сприяють виокремленню певної проблеми і навіть шляхів її розв’язання. Є всі підстави стверджувати, що в наш час журналісти впроваджують яскраві змістові і структурні зразки заголовних формул.
4. У ході аналізу було з’ясовано, що важливим напрямком розвитку структури і змісту гендерних концептів є їх мовна актуалізація та конкретизація в певних контекстних ситуаціях, що відтворює багатоманітність гендерних найменувань у різних соціальних аспектах. Виокремлено відповідні групи, які репрезентують різні соціально-ментальні гендерні типи. Це стосується сфер: а) вікової ідентифікації; б) родинно-сімейних стосунків; в) сфери особистісно-інтимних взаємин та ін.
Саме через конкретизацію значеннєвих гендерних концептів окреслюються ті чи інші функції, риси представників обох статей, розкриваються соціально важливі для них характерологічні аспекти. Дослідження гендерних концептів засвідчило їхню багатопланову семантико-експресивну реалізацію в мові мас-медіа, у відповідності з сучасним станом суспільної комунікації. Наприклад, під впливом інтернет-лексики закріплюються характерологічні найменування, пов’язані з віртуальним світом міжособистісних стосунків. У цілому з’ясовано, що збагачення компонентного складу гендерного концептуального класу новими сучасними номінативами є особливо притаманним молодіжному середовищу.
Вагомість гендерних характеристик, їхня частотність стає дуже помітною в мові друкованих мас-медіа, їм належить безсумнівна ключова позиція серед інших лексичних засобів. По суті, спостерігається активний розвиток мовностилістичних засобів, які виступають компонентами творення гендерних образів. У цьому відношенні журналісти виявляють чимало творчих можливостей, розкривають свою майстерність. Усі ці засоби набувають концептуально-характерологічного значення в плані функціонування і закріплення системних ознак. Вони формують певну нову концептуальну систему, багату за кількістю складників і за комунікативно-концептуальним розгортанням, яке є принципово важливим для формування категорій гендерної свідомості, чуйності і, врешті-решт, для формування уявлень про гендерно-конкретизовані образи молодих сучасників.
5. Зародження нової гендерної свідомості в молодіжному соціумі, значною мірою, набуває вияву через різноманітні оцінні засоби, образно-метафоричну символіку. Досліджуваний матеріал дав змогу виділити групи слів і висловів з оцінним значенням, що створюють як основні семантико-експресивні характеристики, так і додаткові нашарування, які посилюють виразність формування уявлень про гендерні образи молоді: 1) за зовнішніми ознаками (мила чорноока дівчина”, довгонога красуня”, гарна струнка блондинка з великими очима і милою усмішкою”, блакитноокий хлопець”, гарний, засмаглий юнак”, привабливий, добряче накачаний молодик”); 2) за внутрішніми, духовними, інтелектуальними характеристиками (жінка істота складна, нестандартна, суперечлива, загадкова і незрозуміла”, молодий та ґрунтовно компетентний”, увічливий, цікавий співрозмовник”, доглянуті, урбанізовані, інтелектуальні чоловіки”, розумна, вихована”, колюча і дико симпатична розумниця”); 3) за ознаками сексуальної привабливості (темпераментна завойовниця”, фатальні чоловіки, серійні розбивателі жіночих сердець”, легковажний і чарівний джиґун, для якого на першому плані почуттєві задоволення, а жінка насамперед еротичний стимулятор”); 4) за уподобаннями, хобі (розбещені та пропащі мешканці віртуального світу” та ін.).
Оцінні засоби активно використовуються для створення узагальнених і конкретизованих гендерних характеристик, зокрема таких, що формують певні аспекти вираження зовнішнього плану репрезентації представників обох статей і внутрішньо-духовного світу важливого для збереження і розвитку суспільних ціннісних орієнтирів. Це не виключає того, що в мовленні виринають і негативно-оцінні найменування, які засвідчують об’єктивність, реалістичність журналістського викладу (агресивна самка”; чоловік самець плюс гроші”; заручниці секс-індустрії”; сіра мишка” тощо).
6. Дослідження підтверджує важливу роль мовних стереотипів, які визначають характеристики поведінки людини в суспільстві, формують своєрідні архетипи в пристосуванні словесних образів до позамовних реалій. Виявлено три типи гендерних стереотипів: 1) традиційні; 2) актуалізовані; 3) нові. Ці одиниці в мовленні збагачуються додатковими оцінно-семантичними компонентами, що з’являються при використанні різноманітних супровідних мовних засобів, які конкретизують і експресивно забарвлюють значення основних, часто ключових, гендерних компонентів. Гендерні стереотипи активно функціонують у мовленні, зокрема в текстах мас-медіа, і є підґрунтям для поступових змін у поглядах на призначення чоловіка та жінки в суспільстві. Вони сприяють певній сучасній переорієнтації гендерних характеристик, коли, наприклад на зміну уявленням про обов’язкову жіночу домашню, господарську турботливість приходить багато різних інших зацікавлень: у сфері освітній і професійній, щодо підвищення її соціального статусу та ін. Ця тенденція особливо помітно виявляється в молодіжному соціумі. Відбувається вирівнювання гендерних соціальних ситуацій і позицій, які потребують однаково уважного ставлення до них у суспільстві. Взаємодія традиційних, актуалізованих і нових гендерних стереотипів створює ту позитивну атмосферу, завдяки якій, у злагоді змісту та експресії мовних засобів, формуються почуття взаємоповаги, взаєморозуміння між двома началами всього сущого на Землі чоловіком і жінкою.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агеєва В.П. Філософія жіночого існування / передмова до кн. С. де Бовуар. Друга стать. К., 1994. Т. 1. С. 1014.
2. Ажгихина Н.И. Гендерные стереотипы в масс-медиа // Гендерные исследования. Харьков, 2000. № 5. С. 216273.
3. Актуальні проблеми журналістики: Зб. наук. праць / МОіНУ; Ужгород. нац. університет; Відповід. ред. Ю. М. Бідзіль. Ужгород: Ліра, 2001. 492 с.
4. Айвазова С.Г. Контракт работающей” матери: советский вариант // Гендерный калейдоскоп: Курс лекций / Под ред. М. М. Малышевой. М., 2001. С. 291310.
5. Альчук А.А. Метаморфозы образа женщины в русской рекламе // Гендерные исследования. Харьков, 1998. № 1. С. 255261.
6. Антинескул О.Л. Гендер как параметр текстообразования: Учеб. пособие по спецкурсу. Пермь: Пермский гос. ун-т., 2001. 168 с.
7. Апресян Ю.Д. Образ человека по данным языка: попытка системного описания // Вопросы языкознания. 1995. № 1. С. 3767.
8. Аргументация в публицистическом тексте (жанрово-стилистический аспект): Учеб. пособ. / Отв. ред. Л. М. Майданова. Свердловск: Изд-во Урал. ун-та, 1992. 244 с.
9. Арбатова М.И. Женская литература как факт состоятельности отечественного феминизма // Преображение. 1995. №3.
10. Арнольд И. В. Стилистика современного английского языка (стилистика декодирования): Учеб. пособие. Л.: Просвещение, 1981. 295 с.
11. Арутюнова Н.Д. В сторону семиотики и стилистики // Язык и мир человека. М.: Языки русской культуры, 1999. С. 275402.
12. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. М.: Языки русской культуры, 1998. 896 с.
13. Бабушкин А. П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка. Воронеж: Изд-во ВГУ, 1996. 104 с.
14. Базылев В. Н., Сорокин Ю.А. Феминолект и маскулинолект: модусы существования // Пол и его маркировка в речевой деятельности / Под ред. Е.Н. Шовгеля. Кривой Рог: МИЦ ЧЯКП, 1996. С. 418.
15. Баранов А. Н. Введение в прикладную лингвистику: Учеб. пособие. М.: Эдиториал УРСС, 2001. 360 с.
16. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. К.: Академія, 2004. 344 с.
17. Белякова Л. П. Мир газетного образа. Минск: БГУ, 2003. 175 с.
18. Бердяев Н.А. Судьба России: Опыты по психологии войны и национальности. М.: Сов. писатель, 1990. 346 с.
19. Бєлова А.Д. Вербальне відображення концептосфери етносу: сучасний стан вивчення проблеми // Мовні і концептуальні картини світу. К.: Київськ. нац. ун-т ім. Т. Г. Шевченка. 2001. Вип. 5. С. 1521.
20. Бовуар С. Друга стать. У 2 т. / Пер. з фр. Н. Воробйова. К.: Основи, 1994. Т. 1. 390 с.
21. Богомолова Н. Н. Образы американца и советского человека в восприятии московских студентов и на страницах молодежной прессы // Вестник МГУ. Серия 14, Психология. 1991. №3. С. 311.
22. Бортник Г. В. Обидная” категория // Культура речи. 2001. №2. С.5154.
23. Брага І. І. Мовна репрезентація образу держави у пресі України (кін.1970-х поч.2000-х): Дис...канд.філол.наук: 10.02.01 / НАН України. Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні. К., 2002. 217 с.
24. Вакуров В.Н. Основы стилистики фразеологических единиц (на материале советского фельетона). М.: Изд-во Моск. ун-та, 1983. 175 с.
25. Валенцова М. М. Оппозиция мужской/женский в славянской культуре// Мужское” в современном обществе. М., 2003. С. 2123.
26. Вардиман Е. Женщина в древнем мире. М.: Наука, 1990. 335 с.
27. ВежбицкаяА. Язык. Культура. Познание/Отв. ред. и сост. М.А.Кронгауз; Пер. с англ. М.: Русские словари, 1996. 416 с.
28. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. Ірпінь: Перун, 2004. 1440 с.
29. Вивчення молоді на сучасному етапі питання методології і методики: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, Київ, 1113 жовтня 1995р./Український НДІ проблем молоді; Ред.: М.Ф.Головатий, Я.В.Немировський, В. П. Перебенесюк. К.: АЛ. Д, 1996. 232 с.
30. Виноградов В. В. Русский язык: Грамматическое учение о слове: Учеб. пособие для вузов. 2-е изд. М.: Высш. шк., 1972. 614 с.
31. Волобуєва А. М. Гендерна політика у дзеркалі преси (моніторинг газет День”, Дзеркало тижня”, Столиця”, Хрещатик”)//Наукові записки Інституту журналістики Київ. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. К., 2002. Т.6. С. 6669.
32. Воркачев С.Г. Лингвокультурология, языковая личность, концепт: становление антропоцентрической парадигмы в языкознании// Филологические науки. 2001. № 1. С. 6572.
33. ВоронинаО.А. Гендерная экспертиза законодательства Российской Федерации о средствах массовой информации. М.: МЦГИ, 1998. 152 с.
34. ВоронинаО.А. Теоретико-методологические основы гендерных исследований//Теория и методология гендерных исследований. Курс лекций/ Под ред. О. А. Ворониной. М.: МЦГИ МВШСЭН МФФ, 2001. С. 13106.
35. Воронина О. А., Клименкова Т. А. Гендер и культура // Феминизм и гендерные исследования. Хрестоматия. Тверь, Тверской центр женской истории и гендерных исследований, 1999. С. 5361.
36. Ворошилов В. В. Журналистика. Учебник. 4-е изд. СПб.: Изд-во В.А. Михайлова, 2002. 656 с.
37. Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования. М.: Наука, 1981. 139 c.
38. Гендер і державна політика = Gender and public policy: Навч. посіб. / Пер. з англ.; Упоряд.: П. Ренкін. К.: Основи, 2004. 394 с.
39. Гендер і культура: Зб. статей / Упоряд.: В. Агеєва, С. Оксамитна. К.: Факт, 2001. 224 с.
40. Гендер как интрига познания: Гендерные исследования в лингвистике, литературоведении и теории коммуникации: Альманах: Пилотный выпуск / Под ред. И. В. Халеева. М.: Рудомино, 2002. 141 с.
41. Гендерне законодавство: порівняльний аналіз та коментарі / Редкол.: Е.Рахімкулов, О. Суслова. К.: Заповіт, 2005. 56 с.
42. Гендерний розвиток у суспільстві: конспекти лекцій / Відповід. ред. К.М.Левківський; Наук. ред.-упоряд. С. П. Юдіна. 2-е вид. К.: Фоліант, 2005. 351 с.
43. Гендерные исследования в лингвистике: Материалы к спецсеминару и для самостоятельной работы / Сост.: Е. И. Семиколенова, А. Г. Шилина. Симферополь: Доля, 2004. С. 1112.
44. Глосарій до українського видання Дж. Батлер Гендерний клопіт: фемінізм та підрив тожсамості” / Укл. М. М. Дмитрієва. К. 2003. С. 197-217. 224 с.
45. Головатый Н.Ф. Социология молодежи: Курс лекций. К.: МАУП, 1999. 224 с.
46. Городникова М. Д. Гендерный аспект обращений как фактор речевого регулирования // Гендер как интрига познания: Альманах. М.: Рудомино, 2000. С. 4046.
47. Горошко Е. И. Гендерные исследования в языкознании (к проблеме становления метода) // Культура народов Причерноморья. 2004. № 49. Т.1. С. 128130.
48. Горошко Е.И. Особенности мужского и женского вербального поведения: (Психолингвист. анализ): Автореф. дис... канд. филол. наук / РАН. Ин-т языкознания. М., 1996. 27 c.
49. Горошко Е. И. Языковое сознание: гендерная парадигма // Методология современной психолингвистики: Сб. науч. трудов. М.-Барнаул, 2003. С.4857.
50. Гоян О.Я. Типологічна характеристика молодіжних радіопрограм України: Дис... канд. філол. наук: 10.01.10 / Київський ун-т ім. Т.Г.Шевченка. К., 1992.
51. Григораш Д. С. Журналістика в термінах і виразах. Л.: Вища школа, 1974. 295 с.
52. Гримшоу Д. Идея женской этики // Феминизм: Восток. Запад. Россия: Сб. статей. М., 1993.
53. Гриценко О.М., Кривошея Г.П., Шкляр В.І. Основи теорії журналістської діяльності / Міжнародний ін.-т лінгвистики і права. К., 2000. 203 с.
54. Грошев И. В. Образ пола в рекламе // Журнал прикладной психологии. 1999. №1.
55. Гундорова Т. Femina melancholica. Стать і культура в гендерній утопії Ольги Кобилянської. К.: Критика, 2002. 272 с.
56. Гундорова Т. Деконструкція і гендер // Філософська думка. 2001. №1. С. 8190.
57. Данильченко Т. В. Стереотипи мужності і жіночності в засобах масової комунікації // Вісник Чернігівського ун-ту. Психологічні науки. Вип. 17. С. 1419.
58. Двинянинова Г.С. Связность газетного текста и конструирование гендера в британской прессе // Мурзинские чтения: Динамика языка в синхронии и диахронии: Материалы межвузовской научной конференции, Пермь, 1718 сентября 2002 г. Пермь, 2002. С. 180182.
59. Дмитриева М. Н. Лингвистический експеримент как инструмент для измерения гендерной чувствительности//Гендер: язык, культура, коммуникация: Материалы ІІІ международной конференции 2728 ноября 2003 г. М., 2003. С. 126129.
60. ДмитрієваМ.М. Гендерні дослідження в мовознавстві // http://www.linguistics.kiev.ua/publications/2005/01/13/xmas_28.html
61. Добровольский Д.О., Кирилина А.В. Феминистская идеология в гендерных исследованиях и критерии научности / Гендер как интрига познания: Альманах. М.: Рудомино, 2000.
62. Доклады Второй международной конференции "Гендер, язык, культура, коммуникация", Москва, 2223 ноября 2001 = Papers of the Second International Conference "Gender: language, culture, communication", Moscow, 2223 November 2001 / Московский гос. лингвистический ун-т; Лаборатория гендерных исследований / Ред. И. И. Халеева. М., 2002. 335 с.
63. Доклады Первой Международной конференции "Гендер: язык, культура, коммуникация", 2526 ноября 1999 года = Papers of the First International Conference "Gender: Language, Culture, Communication", 25-26 November 1999 / Московский гос. лингвистический ун-т / Ред. И. И. Халеева. М., 2001. 368 с.
64. Емірсуінова Г.І. Феміністська лінгвістика: досягнення та завдання // Мовні і концептуальні картини світу. К., 2001. Спец. випуск. С. 114118.
65. Жаботинская С.А. Концептуальный анализ фреймов // Вісн. Черкаського ун-ту. Серія: Філол. науки. 1999. Вип. 11. С. 1225.
66. Желтоногова Т. В. Заголовок як компонент структури укр. поетичного тексту: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01. Кіровоград, 2004. 20 с.
67. Женщины: свобода слова и свобода творчества: Сб. статей / Сост. С.Василенко. М.: Эслан, 2001. 200 с.
68. ЗагниткоА.А. Соотношение формально-грамматического и семантического содержания в категории рода имен существительных: на материале современного украинского литературного языка: Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.19. К., 1987. 18с.
69. Закон України Про сприяння соціальному становленню та розвиткові молоді в Україні” від 5 лютого 1993 року // Україна молода. 1993. №18. 5 берез.
70. Залевская А.А. Слово в лексиконе человека: психолингвистическое исследование. Воронеж, 1990. 204 с.
71. Здоровега В.Й. Теорія і методика журналістської творчості: Навч. посібник. Львів: ПАІС, 2000. 180 с.
72. Здравомыслова О. М., Кигай Н.И. Личностные установки журналиста-профессионала: гендерный аспект // Доклады Второй Международной конференции Гендер: язык, культура, коммуникация”, 2223 ноября 2001 г. М., 2002. С. 137150.
73. ЗдравомысловаЕ.М., ТемкинаА.А. Социальная конструкция гендера и гендерная система в России// Феминизм и гендерные исследования: Хрестоматия / Под общ. ред. В. И.Успенской. Тверь, 1999. С. 8592.
74. ЗдравомысловаЕ.М., ТемкинаА.А. Социальное конструирование гендера как феминистская теория// Женщина. Гендер. Культура. М., 1999. С. 5278.
75. Иванов В. Ф. Проблемы производительного труда учащихся и студентов на страницах молодежной печати Украины: Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.01.08 / Киевский ун-т им. Т. Г. Шевченко. К., 1991. 16 с.
76. Іванов В.Ф. Деякі моменти когнітивно-регулятивного підходу до масової комунікації // Наукові записки Інституту журналістики Київ. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. К, 2001. Т. 4. С. 8588.
77. Іванов В.Ф. Соціологія масової комунікації: Навч. посіб.. К.: Київ. ун‑т, 2000. 210 с.
78. Іванов В. Ф. Текст та інші носії інформації в ЗМК // Актуальні питання масової комунікації. 2002. Вип. 3. С. 1114.
79. Каменецкая Н.Ю. Феномены массовой культуры или визуальность гендерных реалий // Семья, гендер, культура: Материалы междунар. конф., 19941995 гг. М., 1996.
80. Каменская О. Л. Гендергетика наука будущего // Гендер как интрига познания. М.: Рудомино, 2002. С. 1319.
81. Каменская О. Л. Теория языковой личности инструмент гендергетики // Гендер: язык, культура, коммуникация: Материалы ІІІ международной конференции, 2728 ноября 2003 г. М., 2003. С. 184188.
82. Капелюшний А.О. Інформативні різновиди сучасного газетно-журнального тексту // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. журналістика. Львів, 2001. Вип. 21. С. 458461.
83. Караулов Ю. Н. Общая и русская идиография. М., 1976. 355 с.
84. [i]Кирилина А.В. Гендер: лингвистические аспекты. М.: Изд-во Институт социологии РАН, 1999. 200 с.
85. Кирилина А.В. Гендерные аспекты массовой коммуникации // Гендер как интрига познания / Сб. статей. М.: Рудомино, 2000. С. 4780.
86. Кирилина А.В. Исследование гендера в лингвистических научных дисциплинах // Гендерное образование в системе высшей школы: состояние и перспективы. Материалы международной науч-практической конференции. Иваново, 2425 июня 2003 г. Иваново, 2003. С. 132136.
87. Кирилина А. В. Некоторые итоги гендерных исследований в российской лингвистике // Гендер: язык, культура, коммуникация: Материалы ІІІ международной конференции, 2728 ноября 2003 г. М., 2003. С. 821.
88. Кирилина А.В. Новый этап развития отечественной лингвистической гендерологии // Гендерные исследования и гендерное образование в высшей школе: Материалы международной научной конференции, Иваново, 2526 июня 2002 г., Иваново, 2002. В 2 ч. Ч. 2. С. 238242.
89. Кирилина А. В. Современное состояние гендерных исследований в российской лингвистике // Beitrage des Gender-Blocks zum XIII. Internationalen Slavistenkongress in Ljubljana 15-21 аugust 2003. Munchen: Verlag Otto Sagner, 2003. Р. 113127.
90. Кісь О.Р. Етнічні гендерні стереотипи та джерела їх конструювання // Український жіночий рух: здобутки і проблеми: Зб. наук. праць. Дрогобич, 2002. Вип. 1. С. 2643.
91. Кісь О.Р. Моделі конструювання гендерної ідентичності жінки в сучасній Україні // Ї. 2003. №27.
92. Кіянка І. Б. Гендерна освіта у висвітленні ЗМІ // Громадські ініціативи. К., 2002. №3. С. 1719.
93. Клименкова Т. А. Женщина как феномен культуры: Взгляд из России. М.: Преображение, 1996. 145 с.
94. КобелянськаЛ.С. Гендер: лекції // http://ozis.kr.ua/gendoon1.html
95. Кон И. С. Психология половых различий // Вопросы психологи, 1981.№ 2.
96. Кон И.С. Психология половых различий // Пс