Ситар Ганна Василівна Синтаксичні фразеологізми в українській мові: структурно-семантичний, прагматичний і приклад­ний виміри

brief description

Ситар Ганна Василівна, доцент кафедри загального та прикладного мовознавства і слов’янської філології До­нецького національного університету імені Василя Стуса, м. Вінниця: «Синтаксичні фразеологізми в українській мові: структурно-семантичний, прагматичний і приклад­ний виміри» (10.02.01 - українська мова; 10.02.21 - струк­турна, прикладна та математична лінгвістика). Спецрада Д 26.001.19 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

Донецький національний університет імені Василя Стуса
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
Ситар Ганна Василівна
УДК 81'367:81'373.7: 81'32
ДИСЕРТАЦІЯ
Синтаксичні фразеологізми в українській мові:
структурно-семантичний, прагматичний і прикладний виміри
10.02.01 – українська мова
10.02.21 − структурна, прикладна та математична лінгвістика
Подається на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук.
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
______________ Г. В. Ситар
Науковий консультант − Загнітко Анатолій Панасович, доктор філологічних
наук, професор, член-кореспондент НАН України
Вінниця – 2017

ЗМІСТ
Сторінки
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ І СКОРОЧЕНЬ…………… 21
ВСТУП………………………………………………………………. 22
РОЗДІЛ 1. СТАТУС СИНТАКСИЧНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У
СИСТЕМІ СИНТАКСИЧНИХ І ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ
ОДИНИЦЬ…………………………………………………………... 43
1.1. Синтаксичні й лексичні фразеологізми: спільні та
відмінні ознаки………………………………………………. 43
1.2. Конструкційна граматика як теоретичне підґрунтя
дослідження синтаксичних фразеологізмів………………. 55
1.3. Бокс-діаграма як метод моделювання синтаксичних
фразеологізмів…………….................................................... 69
1.4. Шляхи утворення синтаксичних фразеологізмів в
українській мові…………………………………………….. 87
Висновки до розділу 1……………………………………… 102
РОЗДІЛ 2. ТИПИ СИНТАКСИЧНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ
В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ…………………………………………… 106
2.1. Структурні типи синтаксичних фразеологізмів………. 106
2.2. Семантичні типи синтаксичних
фразеологізмів………………………………………………. 192
2.3. Інтонаційно марковані та немарковані синтаксичні
фразеологізми……………………………………………….. 213
Висновки до розділу 2………………………………………. 223
19
РОЗДІЛ 3. ПРАГМАТИКА СИНТАКСИЧНИХ
ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ ………………………………………………. 228
3.1. Прагматичний потенціал синтаксичних
фразеологізмів в українській мові………………………….
228
3.2. Прагматичні функції синтаксичних фразеологізмів… 229
3.3. Чинники адресата й адресанта ………………………… 245
3.4. Комунікативні прийоми посилення впливу
синтаксичного фразеологізму на адресата………………... 254
Висновки до розділу 3………………………………………. 282
РОЗДІЛ 4. СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ СИНТАКСИЧНИХ
ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ……………………………………………….. 284
4.1. Обчислення показників асоціації як статистичний
метод дослідження синтаксичних фразеологізмів……….. 284
4.2. Показник асоціації mutual information………………… 304
4.3. Модифіковані показники асоціації МІ3
і MI log Freq... 324
4.4. Алгоритм розпізнавання синтаксичних
фразеологізмів у корпусі текстів: спроба створення……… 372
4.4.1. Алгоритм розпізнавання синтаксичних
фразеологізмів для послідовності трьох слів у тексті …………. 374
4.4.2. Алгоритм розпізнавання синтаксичних
фразеологізмів для послідовності чотирьох слів у тексті ….. 382
Висновки до розділу 4………………………………………. 388
РОЗДІЛ 5. БАЗА ДАНИХ «СИНТАКСИЧНІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ
В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ» …………………………………………. 393
5.1. Етапи створення бази даних «Синтаксичні
фразеологізми в українській мові»…………………………. 393
20
5.2. Структура бази даних «Синтаксичні фразеологізми в
українській мові»……………………………………………. 397
Висновки до розділу 5……………………………………… 404
ВИСНОВКИ………………………………………............................ 406
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……............................... 414
ДЖЕРЕЛА ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ …………………… 458
ДОДАТОК А. Результати обчислень статистичних показників
для моделей синтаксичних фразеологізмів в українській мові…. 474
ДОДАТОК Б. Матеріали до «Словника синтаксичних
фразеологізмів української мови»………………………………… 490
ДОДАТОК В. Список публікацій здобувача за темою дисертації
та відомості про апробацію результатів дисертації .....………….. 505

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й запропоновано нове
розв‘язання наукової проблеми синтаксичних фразеологізмів в українській мові
в розрізі конструкційної граматики.
Сучасне бачення обсягу фразеології порівняно з традиційним зазнало
значних змін. У межах широкого підходу до фразеологічних одиниць
зараховують не лише власне-фразеологізми (або лексичні фразеологізми), а й
прислів‘я, крилаті вислови, штампи, кліше, етикетні формули, каламбури,
складені терміни і под.
Одним із критеріїв багатовимірної класифікації фразеологічних одиниць є
рівень мовної одиниці, у межах якої відбувається фразеологізація. Результатом
фразеологізації речення як предикативної синтаксичної одиниці є утворення
окремого типу фразеологічних одиниць − синтаксичних фразеологізмів, або
фразеологізованих речень.
Питання про обсяг фразеології безосередньо повʼязане з проблемою
встановлення диференційних ознак фразеологічних одиниць. Лексичні й
синтаксичні фразеологізми мають такі спільні ознаки, як неоднослівність,
стійкість, цілісність значення, неможливість вивести його із суми значень
компонентів, що утворюють фразеологічну одиницю, та експресивність.
Водночас вони відрізняються за типом мовної одиниці, у межах якої
відбувається фразеологізація; відтворюваністю / невідтворюваністю,
призначенням, низкою структурних, лексичних і граматичних параметрів;
чинниками, які беруть участь у формуванні звʼязаного значення, та характером
еквівалентних мовних одиниць.
Синтаксичний фразеологізм складається із двох пов‘язаних ідіоматично
компонентів – незмінного (стрижневого) і змінного; граматичні зв‘язки і прямі
лексичні значення слів у такому реченні послаблені або втрачені на сучасному
407
етапі розвитку мови. Стрижневий компонент синтаксичного фразеологізму
типово становить поєднання кількох лексем – службових і повнозначних слів,
яким властиве семантичне спустошення або семантичний зсув. Змінна частина
може наповнюватися різним лексичним матеріалом.
З опертям на положення конструкційної граматики як напряму сучасних
граматичних досліджень, започаткованого Чарльзом Філлмором, синтаксичний
фразеологізм вважаємо одним із типів конструкції – мовного знака, певний
аспект плану вираження або плану змісту якого не можна пояснити через
поєднання форми або змісту його компонентів. Відповідно синтаксичний
фразеологізм інтерпретуємо як некомпозиційну синтаксичну одиницю з
виразним прагматичним спрямуванням.
Аналіз будь-якої конструкції є багатоаспектним, він охоплює цілий
комплекс її ознак: структурні, семантичні, інтонаційні та прагматичні
параметри. Тому моделювання синтаксичного фразеологізму не може бути
обмеженим структурною схемою − відображенням лише форми речення, а має
здійснюватися у вигляді багатошарової бокс-діаграми, що відбиває релевантні
властивості основних компонентів та конструкції загалом. Мова йде не про
моделювання речення, а про моделювання нашого уявлення про це речення,
тобто бокс-діаграма становить формальну репрезентацію не безпосередньо
речення, а результатів його аналізу.
Створений реєстр нараховує 105 моделей синтаксичних фразеологізмів. З
урахуванням основних виявів та варіантів моделей до нього входять
39 конструкцій із двочленним стрижневим компонентом, 28 − із тричленним,
10 – із чотиричленним, 2 – з пʼятичленним, 22 моделі речень з одночленним
стрижневим компонентом і повторами змінних словоформ і 4 моделі речень з
однослівним незмінним компонентом без повторів слів у змінній частині.
На підставі здійсненого аналізу фактичного матеріалу виділено п‘ять
шляхів утворення синтаксичних фразеологізмів в українській мові:
1. Перетворення традиційного нефразеологізованого речення в
синтаксичний фразеологізм.
408
2. Розширення складу традиційного (лексичного) фразеологізму.
3. Виникнення нових синтаксичних фразеологізмів унаслідок
взаємопроникнення синтаксичних фразеологізмів і прецедентних феноменів.
4. Утворення нових синтаксичних фразеологізмів за вже наявним зразком.
5. Формування нової одиниці за рахунок поєднання двох різних
синтаксичних фразеологізмів.
У процесі аналізу виявлено різновекторність цих тенденцій:
«розхитування» фразеологізму, утворення моделі за наявним зразком і
поєднання різних моделей в одну є виявами впливу розмовного мовлення,
водночас взаємопроникнення синтаксичних фразеологізмів і прецедентних
феноменів, що потребують від адресата спільних з автором фонових знань і
певних інтерпретативних зусиль, втілюють тенденцію до інтелектуалізації
мовлення.
Спектр фразеологізованих речень в українській мові є досить ємним, він
охоплює дві групи за кількістю лексем у складі стрижневого компонента:
а) речення з одночленним стрижневим компонентом, з-поміж яких
виділено сім різновидів за первинною частиномовною належністю лексеми:
речення зі стрижневим займенником, речення зі стрижневим прислівником,
речення зі стрижневим сполучником, речення зі стрижневою часткою, речення
зі стрижневим прийменником, речення зі стрижневим вигуком, рідко речення зі
стрижневим дієсловом;
б) речення зі складеним стрижневим компонентом, який є поєднанням
займенника і прислівника, займенника і прийменника, частки і прийменника,
прислівника й частки, частки і сполучника, вигука і сполучника, прислівника і
прислівника та ін.
До основних семантичних типів синтаксичних фразеологізмів належать:
речення на позначення оцінки; речення на позначення ствердження /
заперечення; речення на позначення модальності; речення на позначення
одиничності / множинності; речення на позначення акцентування; речення на
позначення логічної зумовленості й обставинної характеризації.
409
З-поміж усього загалу синтаксичних фразеологізмів диференційовано два
типи речень за наявністю / відсутністю висловлень-омонімів та
виконанням / невиконанням інтонацією смислорозрізнювальної функції:
а) фразеологізовані речення, які мають відповідник – омонімічне
нефразеологізоване речення, смислорозрізнювальну функцію у таких випадках
виконує саме інтонація («інтонаційно марковані фразеологізовані речення»);
б) фразеологізовані речення, які не мають вільних речень-омонімів
(принаймні на сучасному етапі розвитку мови).
Комунікативне призначення синтаксичних фразеологізмів не
обмежувано оцінкою реалії або ситуації та встановленням контакту. У процесі
спілкування висловлення, побудовані за фразеологізованими моделями, можуть
виконувати вісім функцій, з-поміж яких до аксіологічних належать лише три –
експресивна, ігрова й декоративна функції, когнітивними є чотири – заперечна,
аргументативна, маніпулятивна й генералізаційна, а фатична функція повʼязана
і з пізнавальною діяльністю мовця, і з ціннісною сферою особистості й
культури.
Більшість фразеологізованих висловлень є поліфункційними, що
підвищує їхнє комунікативне навантаження та забезпечує потрібний мовцеві
вплив на адресата.
Уживання мовцем висловлень, побудованих за фразеологізованими
моделями речень, забезпечує досягнення потрібного мовцеві впливу на
адресата, який може мати кілька виявів: а) адресат, котрий змінює
комунікативну роль слухача на роль мовця; б) адресат як субʼєкт сприйняття,
розуміння, інтерпретації повідомлення та в) адресат як пасивний співавтор
дискурсу / тексту, реалізований у кількох підтипах: прогнозований
узагальнений адресат; масовий публічний конкретизований адресат; одиничний
конкретний персональний адресат; рідко − непрямий, або вторинний, адресат і
позадіалоговий адресат, до якого звертається мовець і який не відповідає.
410
Прагматичний статус мовця у фразеологізованих реченнях обмежений
двома основними виявами: мовець-спостерігач ситуації і мовець-учасник
ситуації.
Синтаксичні фразеологізми є дійовим засобом експресивного синтаксису.
Ефективність їхнього використання у процесі спілкування зазнає посилення за
рахунок взаємодії з різнотипними синтаксичними, фразеологічними та іншими
експресивно-оцінними одиницями, залучення яких засвідчує майстерність і
відшліфованість стилю автора і загалом відповідає загальним закономірностям
побудови успішного мовленнєвого акту.
На статистичному етапі дослідження залучено метод обчислення
показників асоціації для перевірки правильності висунутих гіпотез, отримання
кількісних даних, що підтверджують або спростовують відповідні теоретичні
положення.
Унаслідок аналізу основних показників асоціації − MI, t-score,
log-likelihood, Dice, gmean − обрано МІ як такий статистичний критерій, який
дає змогу визначити коефіцієнт невипадковості поєднання двох або більше
словоформ у межах незмінного компонента моделі речення, враховує частоту
конструкції, частоту її компонентів, розмір корпусу та має формулу в
загальному вигляді для конструкцій із будь-якою кількістю компонентів.
Показано, що різні показники асоціації застосовують для різних завдань.
Зокрема, коефіцієнт МІ дає змогу простежити кореляцію кількості компонентів
конструкції та ступеня невипадковості їх поєднання; показник асоціації МІ3
виявився найпридатнішим для розмежування різних типів мовних одиниць (у
нашому випадку – лексичних фразеологізмів, синтаксичних фразеологізмів і
нефразеологізованих речень), а також для підтвердження правомірності
зарахування варіантів до однієї моделі речення (результати МІ3
є близькими для
базової моделі та для її варіантів навіть за умови різної кількості словоформ у
складі незмінного компонента моделі); показник асоціації t-score призначений
для зіставлення результатів для двох груп (вибірок, підвибірок) подібних
одиниць або тих самих одиниць, досліджуваних у різний період часу та ін.
411
Вірогідність отриманих кількісних результатів забезпечена зверненням до
значного за обсягом та індексованого корпусу текстів – УНЛК, створеного
колективом Українського мовно-інформаційного фонду НАН України.
Здійснений статистичний аналіз підтвердив правильність висунутої
гіпотези про наявність високого ступеня (МІ>>7,49) невипадковості поєднання
словоформ у межах незмінного компонента всіх обстежених моделей
синтаксичних фразеологізмів.
Друга гіпотеза підтвердилася частково: відмінності в показниках
невипадковості появи словоформ установлено в різних групах мовних
одиниць – лексичних фразеологізмів, синтаксичних фразеологізмів і
нефразеологізованих речень – лише для три- і чотирикомпонентних
конструкцій. Нефразеологізовані речення й синтаксичні фразеологізми, що
належать до основного діапазону, мають близькі значення коефіцієнта МІ.
Найвищі показники залежності поєднання словоформ у тексті зафіксовано в
лексичних фразеологізмів.
Здійснені обчислення показника асоціації МІ засвідчили правильність
третьої гіпотези про залежність ступеня зв‘язаності компонентів синтаксичного
фразеологізму від кількості компонентів у ньому: для конструкцій із
двочленним незмінним компонентом МІ становить від 9,35 (які уже) до 16,14
(ати-бати, йшли); для моделей із тричленним стрижневим компонентом − від
19,86 (куди вже їм) до 28,27 (ось тобі й), із чотиричленним постійним
компонентом – від 34,36 (ну й що за) до 41,5 (що ж то за), із пʼятичленним −
від 49,74 (ну й що ж за) до 50,31 (що ж це воно за).
На значення показника МІ впливає декілька чинників: абсолютна частота
конструкції, абсолютна частота словоформ, кількість компонентів конструкції,
обсяг корпусу й тип мовної одиниці (у реалізованому випадку –
фразеологізоване речення / лексичний фразеологізм / нефразеологізоване
речення). Відповідно до розміру обстеженого корпусу має бути здійснена
корекція контрольної величини МІ, від якої починається відлік невипадкових
поєднань слів у тексті. У нашому випадку це число дорівнює 7,49.
412
Найменші показники МІ і МІ3 мають конструкції, які порушують норми
української мови, зокрема, правила чергування у/в (наприклад, які уже замість
нормативного які вже) або містять можливу, але рідковживану форму
займенника (пор. куди вже їм − 19,86, куди вже мені − 30,62).
Модифікована формула МІ3
збільшує вагу частоти вживання конструкції
в корпусі, унаслідок чого із трьох типів зіставлюваних одиниць – лексичні
фразеологізми, нефразеологізовані та фразеологізовані речення найвищі
результати отримують останні.
З-поміж чинників, які впливають на коректність здійснених підрахунків,
виділено неможливість у межах УНЛК обрахувати окремо речення з різним
частиномовним наповненням змінного компонента й потребу залучення
експерта для розмежування слів-омонімів та омонімічних фразеологізованих і
нефразеологізованих речень.
Спробу створення лінгвістичного алгоритму ідентифікації синтаксичних
фразеологізмів у корпусі текстів ґрунтовано на поєднанні структурних і
статистичного (показник асоціації МІ) параметрів аналізованих одиниць. Для
речень з одночленним стрижневим компонентом диференційними
формальними ознаками є наявність повторів слів (збігу слів повністю або
наявність словоформ одного слова), наявність таких стрижневих компонентів,
як є, це, то, не, так, як, з/із/зі, між, над, серед, а, але, зате, однак, проте;
є … і/й/та; з/із/зі усіх/всіх, не; для речень із дво- і тричленним стрижневим
компонентом − наявність поєднань службових частин мови, службової частини
мови із займенником або прислівником, займенника та прислівника;
відповідність поєднань слів укладеному реєстру стрижневих компонентів
синтаксичних фразеологізмів. Показник асоціації МІ для речень із двочленним
стрижневим компонентом ≥ 9,35; для речень тричленним стрижневим
компонентом МІ ≥ 19,8.