СУЧАСНИЙ АМЕРИКАНСЬКИЙ ВІЙСЬКОВИЙ СЛЕНГ ЯК ПРОБЛЕМА ПЕРЕКЛАДУ Диссертация

brief description:
Київський національний університет імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

Балабін Віктор Володимирович

УДК 81'276.6:355(73)

Сучасний американський військовий сленг
як проблема перекладу

Спеціальність 10.02.16. — перекладознавство

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
Чередниченко Олександр Іванович
доктор філологічних наук, професор

Київ — 2002

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ. 4
Розділ 1. сучасний американський військовий сленг у перекладознавчому аспекті 18
1.1. Огляд літератури та визначення завдань дослідження. 18
1.1.1. Поняття сленгу в лінгвістиці 19
1.1.2. Склад та види сленгу. 33
1.1.3. Проблема розмежування сленгу та інших типів нелітературного мовлення. 39
1.1.4. Питання перекладу сленгу в сучасній лінгвістиці 51
1.1.5. Практичні висновки — обґрунтування завдань дослідження. 53
1.2. Історія формування американського військового сленгу (АВС) — висновки для перекладача. 55
1.3. Загальна функціонально-стилістична характеристика та визначення АВС.. 62
1.4. Склад АВС з погляду перекладознавчого аналізу. 67
Висновки до розділу 1. 76
Розділ 2. лексичні ПРОБЛЕМи ПЕРЕКЛАДУ АВС.. 80
2.1. АВС як лінгвокультурний бар'єр двомовної комунікації 80
2.1.1. Визначення поняття "лінгвокультурний бар'єр" (ЛКБ) 81
2.1.2. Мовні та позамовні чинники ЛКБ. 86
2.2. Український військовий сленг як можливий перекладацький відповідник АВС.. 93
2.3. Визначення стратегії перекладу АВС.. 101
2.4. Методологія перекладу: способи, прийоми, методи. 112
2.5. Визначення тактики перекладу АВС.. 116
2.6. Технологія перекладу американських військових сленгізмів. 124
2.6.1. Переклад сленгізмів способом підстановки. 126
2.6.1.1. Проста підстановка (повний еквівалент) 127
2.6.1.2. Вибіркова підстановка (частковий еквівалент або аналог) 128
2.6.1.3. Контекстуально-ситуативна підстановка (контекстуальний відповідник) 128
2.6.1.4. Узуальна підстановка (узуальний відповідник) 129
2.6.1.5. Гіперонімічна підстановка (гіперонім) 129
2.6.1.6. Гіпонімічна підстановка (гіпонім) 129
2.6.2. Переклад сленгізмів способом трансформації 130
2.6.2.1. Антонімічний переклад. 131
2.6.2.2. Описовий переклад. 132
2.6.2.3. Калькування. 132
2.6.2.4. Елімінація національно-культурної специфіки. 133
2.6.3. Метод комбінованого перекладу сленгізмів. 133
2.6.3.1. Частковий еквівалент + описовий (дескриптивний) переклад. 133
2.6.3.2. Калькування + описовий (дескриптивний) переклад. 134
2.6.4. Особливості перекладу сленгізмів-скорочень. 134
2.6.5. Особливості перекладу військової сленгової фразеології 139
2.6.6. Типові помилки при перекладі американських військових сленгізмів. 154
2.6.6.1.Неврахування "часового фактора" при перекладі сленгізму. 156
2.6.6.2.Використання національно-специфічних відповідників. 157
2.6.6.3.Використання маловідомих відповідників для перекладу АВС. 158
2.6.6.4.Змішування американського й британського варіантів сленгу. 159
2.6.6.5."Пастка внутрішньої форми". 160
2.6.6.6.Підбір більш "сильного" за емоційним впливом відповідника. 162
2.6.6.7.Повне нівелювання емоційно-експресивного навантаження сленгізму при перекладі 162
2.6.6.8.Невідповідність перекладацького рішення стилю оригіналу або нормам цільової мови (культури). 164
2.7. АВС як об'єкт двомовної лексикографії 166
Висновки до розділу 2. 173
ВИСНОВКИ.. 178
Список використаних джерел.. 192
ДодаткИ.. 212
Додаток А. Англо-український словник-мінімум американських військових сленгізмів. 212
Додаток Б. Глосарій українських військових сленгізмів. 267

bibliography:
ВИСНОВКИ

Мовний субстандарт невипадково вважається невичерпним джерелом поповнення мови. Сленг як різновид мовного субстандарту не є в цьому плані винятком. Здатність сленгу постійно змінюватись, розширювати кордони, що розділяють його не тільки з розмовною мовою, а й з мовним "стандартом", яскраве емоційно-експресивне забарвлення, лаконічність і образність сленгу традиційно привертають увагу вітчизняних і зарубіжних філологів.
Огляд літератури, що пов'язана з науковою проблематикою в галузі американського сленгу (Г.Л.Менкен, Г.У.Фаулер, Е.Партрідж, Р.Вільямс, В.Лабов, Дж.Елтінг, С.Томашек, Т.Торн, І.Р.Гальперін, А.І.Смирницький, Г.О.Судзіловський, В.Г.Вілюман, М.М.Маковський, О.Д.ШвейцерІ.В.Арнольд, Т.А.Соловйова, Л.С.Бурдін, В.А.Хом'яков, Г.Д.Томахін, Ю.А.Зацний, І.А.Гонта, О.Л.Клименко та ін.) дає можливість стверджувати, що в сучасній лінгвістиці американський військовий сленг (АВС) є недостатньо дослідженим. Рукопис дисертації Г.О.Судзіловського1954 року з аналізом, головним чином, англійського (а не американського) військового просторіччя, загальні положення якої в 1973 році були опубліковані видавництвом «Воениздат»[1], фактично залишається єдиним дослідженням у галузі АВС. Г.О.Судзіловський склав перший і поки що єдиний англо-російський словник військового сленгу[2]. Лексико-семантичні та структурно-морфологічні особливості американських військових сленгізмів досліджено недостатньо, хоча склад АВС дуже неоднорідний та постійно змінюється. Стосовно перекладу сленгу існують лише загальні рекомендації в роботах Г.О.Судзіловського,П.Ньюмарка, С.Влахова і С.Флоріна, В.Н.Крупнова, І.Левого, Л.Л.Нелюбіна, Р.І.Розіної, О.Л.Клименко, Г.Д.Томахіна, С.О.Швачко. Питання перекладу АВС на українську мову взагалі не досліджено. Відсутні також дослідження сучасного українського військового сленгу (УВС) як можливого перекладацького відповідника АВС. Саме цим зумовлена актуальність дослідження.
У вступі обґрунтовано вибір теми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, наукову новизну, теоретичне значення та практичну цінність дисертаційного дослідження.
У першому розділі "Сучасний американський військовий сленг у перекладознавчому аспекті" робиться огляд літератури з метою конкретизації завдань дослідження, аналізується історія формування американського військового сленгу (АВС), досліджуються функціонально-стилістичні, лексико-семантичні та структурно-морфологічні особливості американських військових сленгізмів.
У підрозділі 1.1. на підставі аналізу літератури, пов'язаної з існуючою науковою проблематикою в галузі сленгу (п.1.1.1. Поняття сленгу в лінгвістиці, п.1.1.2. Склад та види сленгу, п.1.1.3. Проблема розмежування сленгу та інших типів нелітературного мовлення, п.1.1.4. Питання перекладу сленгу в сучасній лінгвістиці) робиться висновок про те, що питання перекладу сленгу взагалі та американського військового сленгу зокрема розкриті частково й вимагають окремого дослідження.
Історія формування й розвитку АВС (підрозділ 1.2.) показує, що у складі сленгу існують сленгізми, що відомі як усім американським військовослужбовцям, так і багатьом цивільним особам. З цього випливає, що найбільш поширені американські військові сленгізми мають бути активно засвоєні військовими перекладачами разом з іншими обов'язковими мінімумами загальної, суспільно-політичної, науково-технічної, військової лексики та обов’язковим мінімумом лінгвокраїнознавчих і культурних знань, що є однією з передумов формування мінімального рівня професійної компетенції військового перекладача.
У підрозділі 1.3. наводиться загальна функціонально-стилістична характеристика та визначення АВС. За результатами дослідження (1994-2001 рр.) пропонується визначення АВС. Американський військовий сленг (АВС) це ненормативна, неформальна, стилістично знижена, функціонально обмежена мова американських військовослужбовців, що використовується з метою здійснення експресивної, оціночної, корпоративної, пейоративної, евфемістичної мовленнєвих функцій і складається з одиниць військових сленгізмів, що мають різну лексикографічну маркованість. АВС віддзеркалює в своїй лексиці сленгізмах загальну культуру, спосіб життя, моральні цінності, етичні пріоритети самих американських військовослужбовців, а також їх ставлення до інших великих і малих соціальних, етнічних, професійних, корпоративних груп. Загальними функціонально-стилістичними рисами АВС є перевага конотації над денотацією; дещо негативна й пейоративна спрямованість оціночної семантики окремих сленгізмів; прагнення до лаконічності та семантичної насиченості; розгалужена внутрішня синонімія; багатозначність.
Корпус сучасного АВС (підрозділ 1.4.) поєднує в собі різні категорії лексики: 1. просторіччя: fizzog "торець", пика; ball game маневри; back yard глибокий тил; 2.військово-професійні жаргонізми: leg "нога" (стійка шасі, <авіац.); cannibalize "драконити", "обдирати" (розукомплектовувати, <техн.), ree пайка, порція (<загальновійск.), cheater bar "плече", важіль (<техн.). 3.групові та соціальні жаргонізми: dorm "гуртак"; downer наркотик-депресант; bad "прикольний", "кльовий"; 4.сленгізми-скорочення: AA Almost Airborne (< All American) "МДД- майже десантна дивізія" (знев. табу. образлива назва 82-ї повітряно-десантної дивізії); 5.кодові найменування: Little friend "маленький друг", свій винищувач; Roger "окей", "прийнято", гаразд; bandit "бандит", літак противника; wilco "зрозумів, виконую"; 6.військову сленгову фразеологію: to have half a bubble off не мати клепки (мати незначні розумові вади < арт.); on a blanket drill "давити на масу", спати; to get a blue ticket "бортанути", звільнити зі ЗС за непридатністю; 7.арготизми: brig "губа", "тюряга"; to bump off "замочити", вбити; рiece "ствол", "волина", "бадюка" (вогнепальна зброя); 8.вульгаризми: FIGMO attitude "пофігістичний настрій", байдуже ставлення; 9.евфемізми: to liberate "стирити", вкрасти (дослівно: "звільнити від чогось"); bovine scatology (<BS) нонсенс, дурниці; 10.чужомовні запозичення: blitz 1. бомбардування літаками; 2. стрімкий наступ (<нім.); hootch невелике укриття (<в'єтн.); honcho "шишка", командир (<япон.); 11.неологізми: Power Point rangers "комп'ютерні рейнжери" (іронічне прізвисько військовослужбовців, що готують слайди для презентацій командування з використанням програми "Microsoft Power Point"); scudded "під мухою", напідпитку; 12.історизми: Alamo scout військовослужбовець-резервіст з Техасу; draft dodger "зашарщик", "косар", той, що ухиляється від призову.
Склад АВС постійно змінюється і поповнюється зі стандартних і субстандартних мовних систем. У процесі поповнення складу АВС головну роль відіграють словотвір, чужомовні запозичення та індивідуальна словотворчість. Компонентний аналіз корпусу АВС показав, що нові сленгізми переважно утворюються шляхом словотвору морфологічних, морфолого-синтаксичних, лексико-семантичних та лексико-синтаксичних перетворень (87,5% від загальної кількості військових сленгізмів).
Другий розділ "Лексичні проблеми перекладу АВС" присвячено визначенню шляхів подолання лінгвокультурного бар'єра двомовної комунікації, що виникає при використанні АВС у вихідній мові, стратегії й тактиці операційних дій перекладача при передачі семантичного значення, конкретним способам і прийомам перекладу сленгізмів, аналізу типових помилок, що виникають при перекладі військового сленгу, аналізу лексикографії з питань АВС.
У підрозділі 2.1. встановлюється причинно-наслідковий зв’язоктруднощів при перекладі АВС: відсутність досліджень сучасного АВС → відсутність методики перекладу АВС → відсутність англо-українських словників сучасного АВС → обмеженість, застарілість або недоступність першоджерел АВС для курсанта військового перекладача → причина; відсутність готових перекладацьких відповідників для АВС в активному репродуктивному запасі перекладача → незнання семантики навіть загальнопоширених американських військових сленгізмів → невміння розпізнати незнайомі військові сленгізми, що створені за типовими словотворчими моделями → відсутність навичок перекладацьких трансформацій щодо одиниць АВС → зрив мовної комунікації при використанні АВС у вихідній мові → наслідок.
Визначається поняття лінгвокультурного бар'єра (ЛКБ) двомовної комунікації (п.2.1.1). Стверджується, що АВС є бар'єром двомовної комунікації через поєднання мовних (лексико-семантичних, структурно-морфологічних, функціонально-стилістичних) та позамовних (культурних, історичних, країнознавчих, соціальних, політико-актуальних) особливостей військових сленгізмів, що детально розглядаються на прикладах (п.2.1.2). Труднощі у розумінні й трансляції лексичного значення одиниць АВС пов'язані зі ступенем поширеності й частотності військового сленгу; недостатньо ясною або прихованою вмотивованістю багатьох сленгізмів; ступенем вжитку й сферою використання сленгу; чинником актуальності; специфічністю лексико-морфологічного складу; системними, нормативними, узуальними й стилістичними ресурсами мови перекладу за умов відсутності англо-українських словників військового сленгу.
У підрозділі 2.2. вперше досліджено український військовий сленг як можливий відповідник АВС. Під українським військовим сленгом (УВС) розуміємо ненормативну, неформальну, стилістично знижену, функціонально обмежену, розмовну мову військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, що використовується з метою здійснення експресивної, оціночної, корпоративної, пейоративної, евфемістичної мовленнєвих функцій і складається з одиниць військових сленгізмів, що мають різну лексикографічну маркованість. УВС притаманні просторічність, ненормативність (сленг чітко усвідомлюється військовослужбовцями як "неформальний", "неправильний", "нелітературний" тип мовлення), стилістична зниженість, функціональна обмеженість (сленг використовується здебільшого в повсякденно-побутовому спілкуванні), загальнопоширеність (у межах Збройних Сил України).
З лексикографічної точки зору у складі УВСможна виділити елементи загальновідомого (невійськового) просторіччя: "глина" безвихідне становище, "тачка" легковий автомобіль/таксі; військово-професійні жаргонізми: "ріжок" магазин ріжкового типу, "баночка" стілець (ВМС), "скат" покришка, колесо (автобронетанкова служба); групові та соціальні жаргонізми: "гуртак" гуртожиток, "жаба", "курка" неприваблива дівчина, "кльово", "крутий", "прикольний", "драп" маріхуана, "нарком" наркоман; арготизми: "шпалер", "волина" пістолет, "бабло" гроші; скорочення: внз військовий навчальний заклад; "НП" надзвичайна подія; "КЕЧ" квартирно-експлуатаційна частина; військові фразеологізми: "командир завжди правий"; "клеїти горбатого" неякісно виконувати завдання; "переключати тумблер у нижнє положення" думати не головою, а іншим місцем; вульгаризми: "козел"; "тупорилий"; запозичення (внутрішні та зовнішні): "чіф" начальник (<англ. chief), "кул" крутий, прикольний (<англ. cool до молодіжного жаргону, а потім до військового), "клава" клавіатура, "топтати клаву" працювати на клавіатурі, "вінт" вінчестер, жорсткий диск (<комп. жарг.) тощо.
Встановлено, що сучасний УВС зазнає впливу так званого явища українсько-російського військового "суржику", що є "формою просторіччяв ситуації двомовності", яка має місце у військовому середовищі: "зальот" - порушення дисципліни, "подмєнка" - змінний робочий одяг. Умежах УВС можна виділити певні тематичні групи й синонімічні ряди. Наприклад, зафіксовано 19 сленгізмів на позначення солдата строкової служби: з них 14 для солдата першого півроку служби: дух, душара, жовторотий, запах, зелений, молодий, підгузник, салабон, салага, самець, синок, торчок, удав, шлунок. Головну роль у створенні військових сленгізмів відіграють соціолінгвістичні чинники, пов'язані з реалізацією зазначених вище мовленнєвих функцій УВС, а також універсальний принцип мовної економії під час неформального спілкування. Наголошується, що нові українські сленгізми об’єктивно виникатимуть лише за умов поширення української мови на сферу неформального спілкування військовослужбовців, у разі використання української (а не російської) на побутовому рівні. Зроблено висновок, що УВС може слугувати перекладацьким відповідником для АВС завдяки багатьом спільним рисам: подібність за складом, мовленнєвими функціями, потенціалом вираження емоційних відтінків, способом утворення, сферою функціонування тощо.
У підрозділі 2.3. обґрунтовується стратегія перекладу АВС, яка полягає у передачі семантичного й прагматичного значень конкретного сленгізму, а саме: трансляції денотативного (знак↔номінативний/когнітивний компонент змісту, що є абстрагованим від стилістичних конотацій), сигніфікативного (знак↔актуалізований конотативний компонент змісту), інтерпретативного (знак↔суб'єктивний інтерпретатор) та внутрішньомовного (знак↔знак) значень на підставі: а)використання ресурсів цільової мови, б)урахування позамовних чинників (особливостей комунікативної ситуації, обмежень і табу, що існують в традиціях, звичаях, поведінці, культурі етносу, соціуму, колективу, особи), в)нейтралізації розбіжностей у фонових знаннях комунікантів та запропонуванні оптимального перекладацького відповідника. Стратегія перекладу реалізується в тактиці та технології перекладу.
У підрозділі 2.4. уточнюються поняття загальної теорії перекладу "спосіб", "метод" і "прийом" перекладу. Разом з Р.К.Міньяр-Бєлоручєвим вважаємо, щометод і прийом мають розглядатись в перекладознавстві як явища, похідні від способів перекладу — закономірно існуючих основних правил процесу перекладу. Способи, прийоми й методи перекладу обираються перекладачем залежно від його кваліфікації, а також від виду й одиниці перекладу. Серед цих трьох понять (спосіб, прийом і метод перекладу) тільки спосіб може розглядатися як одна з основних категорій перекладу, що класифікує, тому що тільки спосіб перекладу існує як об'єктивна закономірність. Прийом, як правило, вирішує часткове завдання, допомагає перебороти труднощі, що виникають в цілеспрямованій діяльності перекладача. Метод це система прийомів.
У підрозділі 2.5. наводиться визначення тактики перекладу АВС. Під тактикою перекладу розуміємо конкретизацію стратегії перекладу на підставі врахування виду перекладу та умов діяльності перекладача. На відміну від стратегії, тактика не може бути ідентичною для різних видів перекладу усного й письмового, військового й художнього. Якщо стратегію перекладу можна апріорі визначити як загальну мету, надзадачу, завдання-максимум перекладацької діяльності, то тактика завжди конкретна. Наприклад, тактика перекладу АВС для військового усного (послідовного й синхронного) перекладу полягає в трансляції денотативного та сигніфікативного значень сленгізму шляхом запропонування оптимального відповідника з активного репродуктивного запасу перекладача. Оптимальним відповідником вважаємо лексико-фразеологічну одиницю в активному репродуктивному запасі перекладача, що має для нього чітке співвідношення з номінативним, когнітивним або репрезентативним компонентом смислу вихідної одиниці і традиційно закріпленою за цим компонентом конотацією, яка репродукується автоматично, на рівні простої підстановки. Отже, тактика усного перекладу АВС завжди передбачає мінімально необхідну передачу семантичного значення сленгізму.
Прагматичне значення сленгізму виникає лише в актуалізованому мовленні. Воно пов'язано саме з суб'єктивними інтерпретаціями традиційних конотацій даного сленгізму з боку мовця, що знаходять свій прояв у натяках, алюзіях, недомовках (знак↔суб'єктивний інтерпретатор) та/або неочікуваним використанням внутрішньої форми або зовнішньої оболонки сленгізму, проникненням у глибини синтактики, що знаходять свій прояв у каламбурах, грі слів, неочікуваних жартах тощо (знак↔знак). Успішна передача прагматичного значення в усному перекладі є завжди "щасливою випадковістю" для перекладача, адже вона є більше результатом об'єктивного "збігу обставин", ніж суб'єктивних зусиль перекладача (наприклад, випадковий збіг зовнішньої форми одиниць вихідної та цільової мов, що дасть змогу перекладачеві миттєво й адекватно зреагувати на каламбурне обігравання сленгізму).
У підрозділі 2.6. розглядаємо технологію перекладу вибір та застосування оптимальних способів, методів і прийомів перекладу, спрямованих на реалізацію стратегії й тактики перекладу. Головними принципами реалізації технології перекладу АВС слід вважати: обов'язкову передачу денотативного значення сленгізму; трансляцію хоча б одної конотації сигніфікативного компонента лексичного значення сленгізму; збереження загальної функціонально-стилістичної відповідності. На наш погляд, загальний алгоритм операційної діяльності перекладача виглядає так: стратегія перекладу → тактика перекладу → технологія перекладу → спосібперекладу → методперекладу → прийомперекладу → оптимальний відповідник. Варіанти типового вирішення завдань операційної діяльності перекладача щодо перекладу АВС продемонстровано за допомогою способів перекладу (підстановка п.2.6.1. і трансформація п.2.6.2.), методу комбінованого перекладу (п.2.6.3.) та прийомів простої (пп.2.6.1.1.), вибіркової (пп.2.6.1.2), контекстуально-ситуативної (пп.2.6.1.3.), узуальної (пп.2.6.1.4.), гіперонімічної (пп.2.6.1.5.), гіпонімічної (пп.2.6.1.6.) підстановок, антонімічного перекладу (пп.2.6.2.1.), описового перекладу (пп.2.6.2.2.), калькування (пп.2.6.2.3.), елімінації національно-культурної специфіки (пп.2.6.2.4.).
Визначено склад та особливості перекладу військових сленгізмів-скорочень (п.2.6.4.) переважно розмовних скорочень, що є ненормативними, несуть додаткові сленгові конотації та є бар'єром двомовної комунікації. Виділяємо лексичні та графічні, загальнопоширені й оказіональні/локальні (поширені у межах підрозділу, військової частини, театру військових дій) сленгізми-скорочення: BMO (<black moving object) "чорний мобільний об'єкт" (саудівська жінка у традиційному чорному вбранні); PONTI (<person of no tactical importance) "некомбатант", "писака" (знев. призвісько для журналістів та ін. цивільних осіб, що були присутні в районі бойових дій під час війни у Перській затоці); COW (<commanding officer's wife) табу. "командирша", "шефиня", дружина командира. Визначено такі особливості перекладу сленгізмів-скорочень: повне запозичення американського військового сленгізму-скорочення у латинських літерах недоцільне; небажаним є прийом транслітерації (передача американського військового сленгізму-скорочення українськими літерами); описовий та комбінований переклад є найбільш поширеними (ops "оператор" (офіцер оперативного відділу штабу); C-med медрота; to DX "замочити", "кокнути", вбити; FAG груб. "пушкар", артилерист; LT "летьоха", лейтенант; FIGMO "по барабану", "пофігу", байдуже; heli борт); бажаним є прийом "відтворення експресивного скорочення" переклад повної форми та створення на його основі українського скорочення, напр., AA (Almoast Airborne) Division МДД (майже десантна дивізія); LPC (leather personnel carrier) ЧТР (черевикотранспортер) тощо.
Склад та особливості перекладу військової сленгової фразеології наведено у п.2.6.6. Удослідженні питання складу військової сленгової фразеології спираємося на погляди російських і українських вчених О.В.Куніна, К.Т.Баранцева, Р.П.Зорівчак, Н.Я.Грипас, І.Б.Голуб, Я.А.Баран, Б.М.Ажнюка, А.І.Альохіної, В.П.Жукова, В.В.Акуленко. До військової сленгової фразеології відносимо військові сленгові фразеологізми, крилаті вислови, прислів'я, приказки, афоризми, ідіоматичні та сталі сполучення, що мають притаманні сленгізмам функціонально-стилістичні властивості. Під військовим сленговим фразеологізмом розуміємо одиницю, що визначається як лексико-граматична єдність двох і більше нарізно оформлених компонентів, граматично оформлених за моделлю словосполучення чи речення, що відтворюється в мові за традицією, автоматично, вживається переважно у військовому середовищі та має у плані змісту сленгові конотації додаткові семантичні або стилістичні відтінки: ненормативність, неформальність, функціональна обмеженість, фамільярність, пейоративність тощо. Військовий сленговий фразеологізм, як правило, не конструюється щоразу в процесі мовлення, а відтворюється як готова значеннєва одиниця, має стійку структуру, входить у синонімічні зв'язки зі словами, виконує певні мовленнєві функції експресивну, оціночну, евфемістичну, корпоративну тощо: on a blanket drill "давити на масу", спати; to get a blue ticket "бортанути"; звільнити з лав ЗС (через непридатність).
У питаннях перекладу фразеологізмів за основу взято погляди відомих перекладознавців О.В.Куніна, Я.Й.Рецкера, А.В.Фьодорова, О.Д.Швейцера, В.Н.Комісарова, Л.С.Бархударова, С.Влахова і С.Флоріна, В.М.Крупнова, Р.П.Зорівчак, О.І.Чередниченка, І.В.Корунця. Зазначені вище прийоми перекладу об'єднуємо у два способи фразеологічний та нефразеологічний переклад[3]: "The commander is always righ"t "Командир завжди правий"; "high speed, low drag" "як по маслу"; "love boat" "човен амура" (бойовий корабель, на якому багато військовослужбовців-жінок списують на берег через вагітність); "Teamwork is essential. It gives the enemy other people to shoot at" "Злагодженість підрозділу на полі бою конче необхідна. Це дає противнику можливість стріляти в когось іншого"; "Friendly fire isn't." "І від вогню своїх краще сховатися"; "jeep on steroids" "джип на стероїдах" (назва армійської моделі джипу "Хамер"); "dance of whales" "танок китів" (маневр нафтових танкерів для формування коновою); "Recoilless rifles aren't." "Безвідкатні гармати відкочуються".
Зроблено висновок, що перекладач (особливо письмовий) має ставити завдання-максимум прагнути створити власний фразеологізм-аналог або пристосувати до контексту вже існуючий фразеологізм шляхом зміни структури, додавання нових компонентів, комбінування з двох одиниць однієї тобто намагатись відтворити семантичне значення вихідної сленгової фразеологічної одиниці засобами саме фразеологічного перекладу: "Cuff'em and stuff'em" "Трамбуй вивозь!" (Забирай усіх, а потім розберемося); "Dear John letter" "Геть з очей і з серця киш!"; "Saddam happens" "У сім'ї не без Саддама", тощо.
У п.2.6.6. дисертації розглядаються типові помилки при перекладі американських військових сленгізмів. Такими помилками визнано: неврахування "часового фактора" при перекладі сленгізму (пп.2.6.6.1.); використання національно-специфічних відповідників (пп.2.6.6.2.); використання маловідомих відповідників для перекладу АВС (пп.2.6.6.3.); змішування американського й британського варіантів сленгу (пп.2.6.6.4.); "пастка внутрішньої