Шкрабалюк Юлія Олександрівна. Макроекономічні виміри впливу валютного курсу на динаміку зовнішньої торгівлі

brief description

Шкрабалюк Юлія Олександрівна. Макроекономічні виміри впливу валютного курсу на динаміку зовнішньої торгівлі.- Дис. канд. екон. наук: 08.00.02, Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. - Київ, 2014.- 293 с.

Міністерство освіти і науки
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Інститут міжнародних відносин

На правах рукопису

ШКРАБАЛЮК ЮЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 336.748:339.56

МАКРОЕКОНОМІЧНІ ВИМІРИ ВПЛИВУ ВАЛЮТНОГО КУРСУ
НА ДИНАМІКУ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ

спеціальність 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Науковий керівник
Пузанов Ігор Іванович,
доктор економічних наук, професор

Київ – 2013
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВСТУП 3
4
РОЗДІЛ 1 Генезис теоретичних і методологічних засад формування валютного курсу 13
1.1 Еволюція теорій валютного курсу та модельних схем його визначення 13
1.2 Зміст стратегій впливу курсового фактора на основні показники зовнішньої торгівлі 40
1.3 Критичний аналіз досліджень та емпіричних тестів виконання умови А. Маршалла–Л. Лернера 59
Висновки з розділу 70
РОЗДІЛ 2 Механізм впливу валютного курсу на зовнішньоторго-вельну динаміку країн 72
2.1 Алгоритм та розрахунок динаміки реального ефективного курсу гривні 72
2.2 Емпірична оцінка впливу девальвації гривні на стан зовнішньоторговельного балансу України 85
2.3 Ефекти девальвації національної валюти для експортного та імпортного попиту в емерджентних економіках на прикладі дослідної панелі країн (Україна, Російська Федерація, Казахстан, Польща) 136
Висновки з розділу 160
РОЗДІЛ 3 Макроекономічні детермінанти взаємозв’язку валютного курсу та зовнішньої торгівлі України 163
3.1 Оцінка залежностей попиту на експорт та імпорт від змін макроекономічних показників України та її торговельних партнерів 163

3.2 Модельні розрахунки залежностей зовнішньоторгове-льної динаміки України від змін валютного курсу в розрізі основних товарних груп та країн-торговельних партнерів 176
Висновки з розділу 186
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ 188
191
214

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації вирішено важливе наукове завдання щодо дослідження макроекономічних вимірів впливу валютного курсу на зовнішньоторговель-ну динаміку, одержані результати дозволяють сформулювати низку висновків теоретичного та практичного характеру:
1. Результати економетричного моделювання попиту на експорт та імпорт у країнах з емерджентними економіками дозволили зробити висновок про те, що закономірності дії умови Маршалла–Лернера в дослідній групі країн зазнають значної модифікації. Дослідження емерджентних економік засвідчило, що умова Маршалла–Лернера має специфічні форми прояву та механізми реалізації в профіцитних та дефіцитних економіках, що вимагає її корекції щодо початкового припущення про нульове сальдо зовнішньоторго-вельного балансу. З метою усунення похибок неспівмірності девальваційного впливу на попит на експорт та імпорт, розширення рамок застосування умови Маршалла–Лернера для випадків профіциту та дефіциту зовнішньотор-говельного балансу, запропонована узагальнена версія умови, що дозволяє точніше оцінити ступінь його відносного покращення. Зазначений теоретичний підхід є вирішенням актуальної проблеми коректного застосування умови Маршалла–Лернера для випадку країн з незбалансо-ваною зовнішньою торгівлею, у випадку яких мова йде про відносне покращення стану зовнішньоторговельного балансу за виконання умови.
2. Висока імпортоємність основних експортних галузей згладжує економічний ефект від девальвації національної валюти. Здорожчання імпорту призводить до зростання витрат на виробництво та зумовлює зростання цін експорту. Девальвація викликає збільшення обсягів експорту тих галузей національної економіки, в структурі витрат яких частка оплати праці перевищує частку імпортованої сировини та матеріалів. Поставки продукції інших галузей неможливо стимулювати за рахунок девальвації, оскільки високий ступінь потреби в проміжному імпорті нівелює позитивний вплив курсового фактору.
3. Систематизація досліджень, присвячених перевірці виконання умови Маршалла–Лернера, має таку структуру: основоположні дослідження зовнішньоторговельних еластичностей; дослідження, в яких одночасно оцінено цінові еластичності попиту на експорт та імпорт; дослідження, що тестують умову Маршалла–Лернера методом оцінки єдиного рівняння – експортного, імпортного попиту чи зовнішньоторговельного балансу; емпіричні дослідження, в яких висновок за Маршаллом–Лернером формалізовано/неформалізовано; групи досліджень за обраним показником апроксимації цінової еластичності: реальним ефективним валютним курсом, співвідношенням індексів експортних(чи імпортних) до споживчих цін та ін.; за рівнем агрегації статистичних даних дослідження поділяються на ті, що використовують макропоказники зовнішньої торгівлі країни, показники двосторонньої торгівлі країн, галузевої торгівлі. Зазначене свідчить, що умова Маршалла–Лернера має специфічні форми прояву у дослідній групі країн.
4. Обґрунтування макроекономічних вимірів впливу валютного курсу на попит на експорт та імпорт детермінує моделі дослідження для оцінки його цінових еластичностей, необхідних для емпіричної перевірки виконання умови Маршалла–Лернера. Тестування розроблених регресійних рівнянь засвідчило, що у випадку України адекватною економетричною технікою емпіричної перевірки умови Маршалла–Лернера може вважатися оцінка моделей цінових еластичностей експорту та імпорту методом найменших квадратів, в яких показником апроксимації цінової еластичності виступають індекси відносних цін з застосуванням квартальної розмірності статистичних даних.
5. У дисертаційному дослідженні доведено, що умова Маршалла–Лернера виконується в Україні: девальвація гривні покращить стан зовнішньоторговельного балансу. Галузевий аналіз підтвердив, що умова Маршалла–Лернера виконується у випадку 13 з 16 товарних груп (72%) дослідного портфелю зовнішньої торгівлі України, для яких оцінено щонайменше один з показників цінової еластичності попиту на експорт чи імпорт. При цьому, девальвація гривні приведе до найбільш відчутного покращення стану зовнішньоторговельного балансу товарних груп зі значним дефіцитом, зокрема, фармацевтичної продукції, полімерних матеріалів, засобів наземного транспорту, крім залізничного, про що свідчать результати верифікації умови Маршалла–Лернера із застосуванням коригувального коефіцієнту.
6. Побудова моделей експорту та імпорту для оцінки еластичностей попиту вимагає наявності коректних даних щодо індексів світового доходу, експортних, імпортних, світових та національних споживчих цін, реальних ефективних валютних курсів та правильності вибірки країн-торговельних партнерів, що накладає певні обмеження на перевірку умови Маршалла–Лернера. Запропонована альтернативна техніка дозволила протестувати умову шляхом оцінки залежностей показників стану зовнішньоторговельного балансу та динаміки умов торгівлі. На прикладі України емпірично підтверджується її виконання, тобто погіршення умов торгівлі покращить стан зовнішньоторговельного балансу України у довгостроковій перспективі.
7. Девальвація гривні була спричинена двома світовими фінансовими кризами (1997–1998 рр. та 2008–2009 рр.) і не розглядалась як інструмент зовнішньоторговельної політики, а використовувалась переважно як засіб досягнення цілей монетарної політики, тобто валютна політика в основному підпорядковувалась досягненню макроекономічної стабільності й тарґетуванню інфляції. Запропоновано категорію «девальваційного важелю» та визначено її як механізм активізації процесів імпортозаміщення та експортоорієнтованого зростання економіки через застосування девальвації як інструменту покращення стану зовнішньоторговельного балансу країни, з метою стимулювання національного виробництва та підвищення цінової конкурентоспроможності товарів на внутрішньому і міжнародному ринках.
Дослідження валютних курсів, зокрема проблеми впливу валютного курсу на зовнішньоторговельну динаміку для різних країн та часових горизонтів, вимагає комплексного підходу в нерозривній єдності з економетричним інструментарієм, що дозволяє аналізувати взаємозв’язок коливань валютного курсу і попиту на експорт та імпорт країни; кількісно оцінювати причинно-наслідкові зв’язки між досліджуваними змінними та розкривати їхні особливості. Практичні рекомендації щодо наслідків девальвації національної валюти для попиту на експорт та імпорт країни на основі емпіричної доказовості мають істотне значення для цілей розробки конкурентної стратегії експортоорієнтованого розвитку країни, галузі, товарних груп на сучасному етапі інтернаціоналізації світової економіки.