Романюк Тарас Михайлович. ЗОВНІШНЯ ТРУДОВА МІГРАЦІЯ ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ ЖИТТЄВОГО РІВНЯ НАСЕЛЕННЯ РЕГІОНУ

brief description

Міністерство освіти і науки України
Прикарпатський національний університет
ім. В.Стефаника

На правах рукопису

Романюк Тарас Михайлович

УДК 314.74:331.556.46

Зовнішня трудова міграція як засіб підвищення життєвого рівня населення регіону

Спеціальність: 08.00.07 Демографія, економіка праці,
соціальна економіка і політика

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата
економічних наук

Науковий керівник:
доктор економічних наук, професор
Грішнова Олена Антонівна

Івано-Франківськ 2009

ЗМІСТ

ВСТУП.................

3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗОВНІШНЬОЇ ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ.....................................

12

1.1.Сутність зовнішньої трудової міграції, її різновиди та класифікація..........

12

1.2.Соціально-економічні причини і наслідки зовнішніх міграційних переміщень............................................................

34

1.3.Методологічні підходи до дослідження зовнішньої трудової міграції та її впливу на життєвий рівень населення.................................................................................................

56

Висновки до 1 розділу.........

83

РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ЗОВНІШНІХ ТРУДОВИХ ПЕРЕМІЩЕНЬ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ТА ЇХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ НАСЛІДКІВ........................................................................................

85

2.1.Динаміка і вектори спрямованості зовнішніх міграційних переміщень населення України ..............................................................

85

2.2.Оцінка обсягів грошових переказів трудових мігрантів в Україну.......................

99

2.3.Вплив грошових переказів трудових мігрантів на економічний розвиток регіону та підвищення життєвого рівня населення............

119

Висновки до 2 розділу.........

149

РОЗДІЛ 3. ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗОВНІШНІХ ТРУДОВИХ МІГРАЦІЙ..................................

151

3.1.Шляхи вдосконалення регулювання й обліку зовнішніх трудових міграцій .................................................................

151

3.2. Засоби ідентифікації грошових потоків з-за кордону та спрямування їх на соціально-економічний розвиток....

164

3.3.Організаційно-економічний механізм регулювання зовнішньої трудової міграції.......................................................

177

Висновки до 3 розділу.

205

ВИСНОВКИ................

208

ДОДАТКИ

215

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...................

222

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Одним з найважливіших напрямів соціально-економічної політики держави є створення умов, що дозволяють громадянам підтримувати необхідний життєвий рівень. Способом забезпечення останнього є належний рівень доходів населення, котрий визначає економічну основу добробуту суспільства.
Якщо рівень доходів значної частини громадян не відповідає потребам всебічного розвитку людини, тоді щоразу більше осіб вимушені шукати можливості покращення добробуту за межами країни. Трудова міграція в сучасних умовах виконує важливу роль економічного та соціального амортизатора. Вона пом'якшує негативні наслідки циклічних коливань в економіці, частково компенсує падіння доходів, дозволяє значній частині населення уникнути зубожіння в умовах падіння виробництва і зростання безробіття, формує альтернативну сферу зайнятості.
Зовнішня міграція населення поступово перетворюється на феномен загального соціально-економічного розвитку, своєрідний інструмент регулювання сучасних процесів світової глобалізації, що вимагає окремого дослідження джерел його появи, способів і форм існування, напрямів і наслідків впливу на життя людей. Серед причин і наслідків міграційних процесів в сучасних умовах найбільш важливо розглянути міграцію населення у зв'язку з рухом капіталу, створенням нових робочих місць і зміною регіональних показників життєвого рівня в контексті загального соціально-економічного розвитку.
Процеси глобалізації, що посилюються, значно впливають на рівень міграції населення, робочої сили й потоків капіталу, а тому робити наукові спроби узагальнення сучасних міграційних процесів можна лише за умови цілісного бачення усього комплексу визначальних причин і наслідків, системно досліджуючи фактори міграції у зв’язку з усіма іншими в загальному контексті глобальних змін, які відбуваються в світі чи в окремих регіонах.
Вивченню теоретичних і практичних питань зовнішніх міграційних переміщень населення присвячено праці провідних зарубіжних вчених, серед яких слід відзначити дослідження Р.Аппельярда, Ф. Баррі, В.Бенінга, Дж. С. Беккера, В.Ф. Галецького, Т.І. Заславської, Х.Злотник, І.В. Івахнюк, В.А. Іонцева, А.Н. Каменського, Х.Р. Кларка, Е.С. Красінця, М. Крітц, А. Лаффера, Е.Лі, І.А. Малахи, Д. Массея, В.М. Моісєєнко, А.А. Овсянникова, В. Піше, М. Пулена, Е.Равенштейна, Д. Рата, Н.М. Рімашевської, Л.Л. Рибаковського, Л.А. Саастада, Д.Саймона, П. Самуельсона, А. Сіммонса, А.Сові, П.Стокера, М.П. Тодаро, Б.Томаса, О.В. Тюрюканової, Дж.Р. Харріса й інших.
Дослідження проблематики трудових міграційних процесів здійснюють і українські вчені: О.С. Власюк; О.А. Грішнова, Т.А. Драгунова, Е.М.Лібанова, О.А.Малиновська, О.Р.Овчиннікова, Т.П. Петрова, С.І. Пирожков, Я.Л. Полянська, О.В.Позняк, І.М.Прибиткова, М.Д.Романюк, У.Я.Садова, В.С. Стешенко, О.У.Хомра та ін.
Попередні вітчизняні дослідження міграційних процесів, розроблені програми й реалізовані заходи розглядали зовнішню трудову міграцію переважно окремо від потоків грошових переказів та їхнього впливу на мікро-, мезо- й макроекономічні показники.
Актуальність пропонованого дисертаційного дослідження в умовах інтенсифікації зовнішніх міграційних переміщень і їх економічного ефекту грошових переказів в Україну, так само, як і в багатьох інших регіонах світу, зростає, відповідаючи тим самим сучасним демографічним трендам. У цьому контексті також важливо дослідження проблеми грошових потоків (грошових переказів через платіжні системи і банківські перекази та необлікованих потоків грошей поза офіційними каналами) ― економічного наслідку, що одержується країною походження трудового мігранта від закордонної трудової міграції як важливого чинника підвищення рівня життя населення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційну роботу виконано згідно з планом наукових досліджень кафедри теоретичної і прикладної економіки Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, вона є складовою теми «Демографічний та соціальний розвиток Прикарпаття: розробка стратегії, регіональні аспекти реалізації» (номер державної реєстрації 0106U003089). Внесок автора полягає у розробці теоретичних основ механізму взаємовпливу між грошовими переказами як вагомою складовою доходів домогосподарств та їх витратами і заощадженнями, обґрунтуванні напрямів зростання життєвого рівня населення регіону за рахунок грошових переказів трудових мігрантів.
Мета та завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в науковому обґрунтуванні впливу зовнішньої трудової міграції через офіційні та неофіційні грошові потоки мігрантів з-за кордону на життєвий рівень населення регіону-донора робочої сили і розробці, на базі цього, пропозицій щодо вдосконалення регулювання зовнішньої трудової міграції.
Досягнення поставленої мети зумовило необхідність постановки і розв’язання наступних завдань:
§ проаналізувати на концептуальному рівні сутність категорій «міграція», «зо­внішня трудова міграція», «нелегальна міграція», «легальна міграція», систематизувати ознаки, чинники та види зовніш­ніх міграційних переміщень;
§ системно дослідити позитивні та негативні наслідки зовнішньої трудової міграції для соціально-економічного розвитку України та її регіонів;
§ проаналізувати стан, виявити тенденції і закономірності розвитку трудової міграції населення України за кордон на сучасному етапі;
§ провести комплексну оцінку обсягів грошових переказів трудових мігрантів в Україну;
§ дослідити взаємозв’язок між грошовими потоками з-за кордону і економічним розвитком регіону, оцінити вплив грошових потоків на макро- та мезоекономічні показники;
§ визначити роль і значення грошових потоків мігрантів з-за кордону як чинника підвищення життєвого рівня населення регіону;
§ дослідити організаційне та нормативно-правове забезпечення міграцій­них процесів в Україні, узагальнити зарубіжний досвід із регулювання зовніш­ніх міграцій та обґрунтувати можливості застосування його в Україні;
§ обґрунтувати доцільність впровадження спрощеної процедури переказів коштів українських трудових мігрантів з-за кордону;
§ розробити напрями вдосконалення організаційних і економічних механізмів регулювання зовнішньої трудової міграції.
Об'єкт дослідження це міждержавні міграційні переміщення населення регіонів України.
Предметом дослідження є зовнішні трудові міграції населення України і їх взаємозв'язок з життєвим рівнем населення регіону.
Методи дослідження.

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено нове вирішення науково-прикладного завдання, що полягає у подальшому розвитку теоретико-методологічних засад і розробці прикладних основ дослідження зовнішньої трудової міграції, її наслідків для економіки та впливу на рівень життя населення.
За результатами проведеного в дисертаційному дослідженні аналізу встановлено, що понятійна багатоманітність концептів, котрі стосуються зовнішніх міграційних переміщень та законності перебування мігрантів за кордоном потребує уніфікації та вдосконалення. На підставі узагальнення наукових поглядів на поняття «міграція», «трудова міграція», «міжнародна міграція», «зовнішня трудова міграція», «нелегальна міграція», «недокументована», «незаконна», «недозволена» «неврегульована», за­пропоновано визначення терміну «напівлегальної міграції» - такого міграційного переміщення особи або групи осіб, при якому існують всі формально-юридичні підстави для здійснення легального проходження через державний кордон, із подальшим порушенням терміну перебування за кордоном, вказаного в паспортно-візових документах.
Вдосконалено класифікацію зовнішніх міграційних переміщень населення за наступними критеріями: рівнем ефективності, терміном перебування та періодичністю, зворотністю, легальністю переміщення і статусом перебування, за цілями виїзду, метою та причинами міграційного переміщення, видами зайнятості, організованістю працевлаштування.
Проведене дослідження дозволило систематизувати соціально-економічні причини і наслідки зовнішніх міграційних переміщень. Встановлено, що переміщення економічно активного населення з однієї країни в іншу здійснюється з метою працевлаштування на вигідніших умовах, ніж в країні походження. Крім економічних мотивів процес міжнародної міграції обумовлюється також міркуваннями політичного, етнічного, культурного, сімейного і іншого характеру. Обґрунтовано, що рішення про здійснення міграційного переміщення одним із членів домогосподарства приймається у зв’язку з неможливістю задоволення першочергових потреб родини і її повноцінного розвитку на батьківщині через низький рівень доходів.
Обгрунтовано соціально-економічні фактори та чинники, які визначають сучасні домінантні тенденції зовнішньої трудової міграції населення України і зумовлюють стрімке зростання обсягів та інтенсивності закордонних трудових поїздок наших співвітчизників. В сучасних умовах найбільш важливо розглянути міграцію населення у зв'язку з рухом капіталу, створенням нових робочих місць і зміною регіональних показників життєвого рівня в контексті загального соціально-економічного розвитку країни. Досліджено позитивні та негативні наслідки зовнішньої трудової міграції для соціально-економічного розвитку регіону-донора робочої сили Проведена комплексна оцінка наслідків зовнішньої трудової міграції засвідчила перевагу позитивних економічних ефектів як для домогосподарства, так і для регіону-донора робочої сили, оскільки мультиплікативний вплив грошових потоків з-за кордону на дохід в економіці країни походження мігрантів є істотнішим за втрату вітчизняного ВВП від недовикористання робочої сили.
На підставі систематизації наслідків зовнішньої трудової міграції виділено два рівні групування напрямів впливу зовнішньої трудової міграції:1) на макроекономічному рівні вона впливає на: сукупний попит, сукупні витрати, обсяг ВВП, економічне зростання, інвестиційні ресурси в економіці, платіжний баланс, золото-валютні резерви НБУ, рівень безробіття, рівень зайнятості, темпи інфляції; 2) на мезоекономічному рівні міграція викликає: зростання попиту сектору домогосподарств, збільшення домогосподарствами витрат і зростання споживання окремих видів товарів та послуг; покращення стабільності фінансового сектору завдяки зростанням обсягу заощаджень домогосподарств; зростання регіонального індексу споживчих цін та поява локальної інфляції сукупного попиту; збільшення ВРП; зростання участі сектору домогосподарств в інвестиціях: у людський капітал, житлове будівництво, обладнання, товарно-матеріальні запаси.
Спираючись на концепцію мультиплікатора грошових переказів, доведено створення мультиплікативного впливу на дохід в економіці країни походження мігрантів. Спрямовуючись в домогосподарства грошові потоки мігрантів формують значну частку в загальній структурі їхніх доходів. У короткостроковому періоді, впливаючи на сукупний попит, ці приватні трансферти збільшують обсяг виробництва, а в довгостроковому періоді - стимулюють економічне зростання в країні через капіталоутворення, позитивно впливаючи на потенційний обсяг випуску, сукупну пропозицію та попит на працю, що створює передумови для зростання рівня життя населення регіону. Визначено, що чим вищою буде в домогосподарствах гранична схильність до споживання, тим більшим буде показник мультиплікатора грошових переказів.
Встановлено, що грошові перекази є найбільш відчутною вигодою від міжнародної міграції для країн-донорів робочої сили. Грошові потоки мігрантів, як тип приват­ного перерозподілу фінансових ресурсів, є для домогосподарств ефективнішим, стабільнішим, більш цільовим, ніж всі офіційні механізми фінансової допомоги.
В результаті проведеного дослідження обгрунтовано, що наслідки зовнішньої трудової міграції завдяки грошовим потокам мігрантів викликають суттєві соціально-економічні зрушення в економіці регіону. Ці грошові ін’єкції спрямовуються адресно і виключно в сектор домогосподарств, при цьому формуючи значну частку в загальній структурі їх доходів. Це сприяє покращенню якості життя, передусім полегшує доступ до кращих освіти, харчування, охорони здоров'я, житлових умов, скорочує масштаби бідності, стимулює зміни в соціальній структурі. Ці грошові ін’єкції забезпечують робочі місця для національної економіки, оскільки кошти з-за кордону неминуче стимулюють зростання виробництва. Стимуляція сукупного попиту через зростання грошової маси призводить до підвищення споживання сектору домогосподарств (як реципієнта грошових переказів), що в свою чергу дасть імпульс до зростання виробництва і зайнятості, й, відповідно, скорочення безробіття. Збільшення заробітної плати для найманих працюючих також зумовлює зростання споживання та заощаджень.
До негативних наслідків, які отримує економіка країни донора робочої сили є, зокрема: спад ВВП через невикористання праці мігрантів у країні їх походження; зростання грошової маси в обігу завдяки притоку коштів з-за кордону, що не підкріплено виробництвом і спричиняє інфляцію попиту. Це також призводить до зростання індексу споживчих цін у тих регіонах, де є велика кількість мігрантів за кордоном і куди спрямовуються значні грошові потоки.
Економічні наслідки для регіону донора характеризуються домінуванням позитивних ефектів, а соціальні наслідки негативні. У мігрантів відсутні пенсійні та страхові права через неврегульований статус перебування їх за кордоном. Через виснажливу працю та погані умови проживання погіршується здоров’я трудових мігрантів, знижується кваліфікація через зайнятість на роботах, що не потребують високої кваліфікації, погіршується якісний склад робочої сили. Внаслідок тривалого перебування членів родини за кордоном послаблюються сімейні зв’язки та роль інституту сім’ї, зростає кількість розлучень, знижується народжуваність, набуває поширення соціальне сирітство.
На основі використання широкого статистичного і аналітичного матеріалу та комплексного аналізу зовнішніх трудових міграційних переміщень населення України в контексті демографічних і соціально-економічних процесів із залучення матеріалів щорічної статистичної звітності, що оприлюднюються Державним комітетом статистики України, Міністерством праці та соціальної політики, Міністерством внутрішніх справ та іншими державними органами по міждержавній міграції, виявлено регіональні особливості обсягів, інтенсивності і спрямованості постійної, сезонної та трудової маятникової міграції, а також територіальні відмінності кількісних і якісних характеристик імміграції, еміграції та зовнішньої сезонної міграції за умов відкритості економічної системи. Проведений комплексний аналіз зовнішніх трудових міграційних переміщень населення України з використанням офіційних статистичних даних та результатів соціологічних досліджень засвідчив перетворення цього явища з внутрішньо-регіонального на системне та загальнодержавне. При цьому структура й обсяги зовнішньої трудової міграції дедалі дієвіше впливають на стан національного людського капіталу головної конкурентної переваги у сучасній глобальній економіці.
Систематизовано та адаптовано для дослідження ефективності зовнішньої трудової міграції теоретичні положення макроекономічного аналізу і запропоновано для оцінки її ефективності наступні показники:
- обсяг недовиробництва ВВП внаслідок міграції за кордон економічно активного населення GDP(u);
- економічна ефективність зовнішньої трудової міграції для сектору домогосподарств Eff. (l.m.e.);
- ефективність мультиплікативного впливу на дохід в економіці країни-донора робочої сили Eff.(M).
Економічно ефективною ми вважаємо таку зовнішню трудову міграцію, яка за кількісними і якісними показниками сприяє стійкому розвитку країни, розвитку людського капіталу, вирішенню проблем зайнятості населення і ринку праці. При цьому всі складові економічного ефекту можна розділити на кількісні, тобто такі, що піддаються числовій оцінці, і якісні, що надають непряму економічну дію, але за відсутністю методик розрахунку і статистичних даних, не можуть бути включеними в математичну модель розрахунку. В результаті розрахунків, проведених за запропонованою нами методикою, отримано числові оцінки макроекономічної ефективності зовнішньої трудової міграції. Розрахунки економічної ефективності зовнішньої трудової міграції за 2006-2008 рр. показують, що її ефективність для домогосподарств є досить високою. Разом з тим, недовиробництво ВВП внаслідок міграції зростало швидкими темпами і сягнуло в 2008 р. майже 70 млрд. грн. Водночас ефект мультиплікативного впливу на дохід в економіці від грошових потоків мігрантів був у 3-5 разів більшим. Деяке зменшення цього ефекту продовж 2006-2008 рр. пояснюється швидким зростанням заробітної плати в Україні при майже стабільному курсі гривні. Але стрімка девальвація гривні, що почалась наприкінці 2008 р., посилить як ефективність міграції для домогосподарств, так і ефект мультиплікативного впливу на дохід в економіці України.
За результатами дослідження запропоновано проведення заходів із детінізації грошових потоків, що спрямовуються мігрантами в Україну з-за кордону шляхом розробки спрощеної процедури грошових переказів для наших співвітчизників, які перебувають за межами України, включаючи тих, хто знаходиться там напівлегально або нелегально. Забезпечення дієвості системи грошових переказів доцільно здійснювати шляхом укладанням угод про співробітництво з комерційними банками та уповноваженими представниками платіжних систем країн, де масово перебувають українські трудові мігранти. За розрахунками автора, загальний консолідований тарифний збір не повинен перевищувати 5 % від суми переказу.
На підставі узагальнення результатів дослідження розроблені рекомендації щодо оптимізації трудових зовнішніх міграційних потоків. Під оптимізацією міграції населення в роботі розуміється досягнення таких її параметрів (обсягів, якісних характеристик, спрямованості міграційних потоків), при яких міграція була б вигідною безпосередньо для самих мігрантів, а також найбільш повно відповідала б завданням і перспективам соціально-економічного розвитку регіонів та країни в цілому.
Організаційно-економічний механізм регулювання зовнішньої трудової міграції, на думку автора, на макроекономічному рівні може бути ефективним тільки при всебічній підтримці й активному сприянню заходам на мікроекономічному рівні. Це змінить логіку і зміст системи регулювання міграційних рухів населення, дієвість якої в регіональному аспекті є не лише актуальним завданням, а й необхідністю стабільного розвитку країни за сучасних умов.
Вдосконалення нормативно-правових аспектів регулювання зовнішніх трудових потоків потребує: комплексного врегулювання юридичних механізмів впливу на них національного законодавства, які повинні базуватись на: загальноприйнятих нормах міжнародного права, укладенні двосторон­ніх та багатосторонніх угод, забезпеченні механізмів їх реалізації, ратифікації Конвенцій МОП щодо трудящих-мігрантів, створенні Державної служби міграції України. Для визначення основних напрямів державної політики щодо трудової міграції необхідне прийняття Верховною Радою Закону України щодо правового статусу громадян, працевлаштованих за кордоном. Ним доцільно визначити обов’язки осіб, які виїжджають на заробітки за кордон, державні гарантії їхніх прав, обов’язки відповідних органів влади щодо забезпечення прав і свобод заробітчан. У ньому повинні б знайти відображення вимоги до посередництва при працевлаштуванні за кордоном, визначено коло їх відповідальності.
Таким чином, представлені у дисертаційній роботі теоретико-методологічні розробки поширюють можливість подальших досліджень зовнішньої трудової міграції, причин її формування і розвитку, обґрунтовують взаємозв’язок між грошовими потоками трудових мігрантів з-за кордону та підвищенням життєвого рівня населення регіону-донора робочої сили та формуванням мультиплікативного впливу на дохід в економіці країни походження мігрантів, визначають переваги нового підходу до економічної ефективності зовнішньої трудової міграції населення України.