РОЗВИТОК СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА І РІВЕНЬ ЖИТТЯ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ

brief description

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………..4
1.ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
РІВНЯ ЖИТТЯ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ ТА ЙОГО ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ З РОЗВИТКОМ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА………………………………………………………..13
1.1.Концепція соціальної ринкової держави і світові соціальні
пріоритети………………………………………………………………13
1.2. Соціально-економічний зміст категорії “рівень життя” та його
взаємозв’язок з розвитком сільського господарства………………...34
1.3. Методологічні та методичні основи дослідження рівня життя
сільського населення…………………………………………………...55
1.4. Основні методи державного регулювання доходів населення
та подолання бідності………………………………………………….74
Висновки до розділу І…………………………………………………..90
2.ОЦІНКА РІВНЯ ЖИТТЯ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ ТА
РОЛІ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В ЙОГО
ФОРМУВАННІ…………………………………………………………...93
2.1. Обсяг, структура та ступінь диференціації споживання
сільським населенням продуктів харчування, роль
особистих селянських господарств………………………………….93
2.2. Забезпечення сільського населення житлом, непродовольчими
товарами та послугами……………………………………………….108
2.3. Величина та структура грошових і сукупних
доходів сільських домогосподарств………………………………….117
2.4. Аналіз грошових і сукупних витрат домогосподарств……………...133
2.5. Особливості формування рівня життя населення сіл гірської
зони Карпат ………………………………………………..…………148
2.6. Кластерний аналіз соціально-економічних умов формування
рівня життя сільського населення…………………………………..166
Висновки до розділу ІІ……………………………………………...176
3. НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЖИТТЯ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ……………………………………………………………..180
3.1. Підвищення цінової доступності продовольчих товарів………….180
3.2. Покращення зайнятості сільського населення……………………..195
3.3. Вдосконалення розвитку соціальної інфраструктури села………..211
3.4. Шляхи покращення демографічної ситуації в сільській
місцевості…………………………………………………………….223
3.5. Формування соціогуманітарних та загальноекономічних умов
зростання рівня життя населення…………………………………..232
Висновки до розділу ІІІ……………………………………………..247
4. ВДОСКОНАЛЕННЯ АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ ЯК
ОСНОВА ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЖИТТЯ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ………………………………………………………….251
4.1. Вдосконалення державної аграрної політики в регіоні……………251
4.2. Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва...262
4.3. Вдосконалення галузевої структури сільськогосподарського
виробництва…………………………………………………………..274
4.4. Державна підтримка нових організаційних форм у
сільськогосподарському виробництві……………………………….289
Висновки до розділу ІV…………………………………………......297
Висновки……………………………………………………………….300
Список використаних джерел………………………………306
Додатки………………………………………………………………….329

ВСТУП
Актуальність теми. Багатство і бідність є такими ж одвічними супутниками людського буття, як любов і ненависть, добро і зло, правда і кривда. На відміну від інших філософських категорій, багатство і бідність, крім духовного виміру, мають вимір економічний. З початку 60-х років минулого століття їх окреслюють за допомоги терміна “рівень життя”. У ньому знаходить відображення рівень споживання громадянами товарів і послуг.
Упродовж 1990-2006рр. спостерігається значний спад більшості показників рівня життя сільського населення. Основними його проявами стало погіршення харчування та забезпечення непродовольчими товарами і послугами внаслідок зменшення доходів. Безробіття, бідність, пияцтво та інші соціальні хвороби стали поширеним явищем у сільській місцевості. Процес соціалізації майбутніх поколінь відбувається у складних соціальних та економічних умовах. Деградація сільськогосподарського виробництва загрожує продовольчій безпеці країни.
З особливою гостротою негативні процеси проявляються в сільській місцевості Карпатського регіону, де соціально-економічна криза виявилася глибшою порівняно з іншими регіонами країни. Лише не втрачений за роки адміністративно-командної системи дух підприємливості, поширений серед значної частини сільських жителів регіону, та наполегливість у веденні особистих господарств не дозволили допустити ще більшої злиденності. Багато сіл в регіоні розвиваються не гірше, ніж у радянські часи. Однак сільську місцевість регіону вразила демографічна криза, сотні тисяч найбільш працездатних сільських жителів у пошуках заробітків були змушені шукати роботу за межами батьківщини, руйнуються сім’ї, погіршується якість послуг закладів освіти, охорони здоров’я, культури. Держава поки що не виробила ефективних важелів для регулювання цих процесів.
Бідність у сільській місцевості стала поширеним явищем. Її причини лежать в нераціональній організації політичного, соціального, економічного життя країни, в нерівноправному становищі сільських громад. Актуальність і доцільність здійснення дослідження рівня життя сільського населення в регіоні зумовлені значущістю забезпечення його підвищення в умовах розбудови соціальної ринкової економіки, наближенням кордонів ЄС, потребою в інноваційному розвитку економіки загалом та її аграрної сфери.
Дослідженню окресленої проблеми присвячені роботи багатьох вітчизняних і зарубіжних учених. Її не могли обійти своєю увагою найвидатніші економісти, соціологи, філософи сучасності та минулого. Вирішенню проблеми зростання рівня життя населення присвячені роботи Р. Арона, Д. Белла, Зб. Бжезинського, Д.Гелбрейта, Д.Кейнса, М.Кондратьєва, В.Леонтьєва, К.Маркса, А.Маршалла, Д.Рікардо, П.Семюельсона, А.Сміта, М.Фрідмана, Е. Фромма, Ф.Хайєка, Й.Шумпетера та багатьох інших. Теоретичні, методологічні та практичні аспекти проблеми зростання рівня життя сільського населення, його взаємозв’язку з розвитком сільського господарства висвітлені у працях вітчизняних учених І.Баланюка, Д.Богині, О.Бугуцького, В.Гейця, С.Гудзинського, С.Злупка, А.Колота, Г.Купалової, В.Куценко, В.Лагутіна, Е.Лібанової, В.Мандибури, І.Михасюка, О.Онищенка, М.Орлатого, Б.Пасхавера, І.Прокопи, К.Прокопишак, П.Саблука, Р.Тринька, Л.Шепотько, В.Юрчишина.
Водночас, у наукових працях з даної проблеми не знайшли достатнього відображення специфічні умови формування і підтримання рівня життя сільського населення з урахуванням особливостей окремих регіонів. Поза увагою залишилися проблеми взаємозв’язку рівня життя з розвитком сільського господарства і АПК, демографічними та екологічними умовами, комплексності розвитку сільських територій. Це й стало підставою для вибору теми даного наукового дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною бюджетної наукової теми економічного факультету Львівського державного аграрного університету “Обґрунтування аграрної політики, спрямованої на ринкову трансформацію економіки АПК” (номер державної реєстрації 0100U0022). Роль автора у виконанні науково-дослідних робіт полягає в дослідженні соціальних проблем села, комплексного розвитку сільських територій, рівня життя сільського населення та його взаємозв’язку з розвитком аграрного сектора економіки, ціноутворення на продукцію сільського господарства та продовольчі товари, пошуку шляхів підвищення ефективності агропромислового виробництва.
Основою дисертаційної роботи є результати власних досліджень автора, які проводилися впродовж 1994-2007 рр. у Львівському державному аграрному університеті.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є обґрунтування науково-методологічних основ і концептуальних підходів до вирішення проблеми підвищення рівня життя сільського населення, зростання ефективності сільського господарства, а також розробка рекомендацій щодо вдосконалення соціально-економічного механізму забезпечення добробуту сільських жителів. Відповідно до визначеної мети виконувалися такі теоретико-методологічні та науково-практичні завдання:
визначити суть та соціально-економічний механізм формування рівня життя сільського населення регіону на основі аналізу поглядів провідних вітчизняних і зарубіжних учених, виробити власні підходи до методики оцінки взаємозв’язку соціального та економічного розвитку села;
узагальнити вироблену економічною наукою систему організаційних і методичних підходів до оцінки впливу регуляторної політики держави на рівень життя сільського населення, визначити основні чинники його зростання;
здійснити всебічний аналіз соціально-економічних відносин, в яких формується рівень життя сільського населення, та його змін у часі і на цій основі виробити рекомендації щодо їх удосконалення;
провести комплексний аналіз рівня життя сільського населення в сучасних умовах, обсягів і структури споживання продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг, забезпечення житлом та об’єктами соціальної інфраструктури, екологічної ситуації, обсягу й динаміки доходів і видатків сільських домогосподарств та їх диференціації;
провести порівняльний аналіз ступеня диференціації рівня життя сільського населення в адміністративних регіонах країни на основі використання системи показників соціально-економічного розвитку та розвитку сільського господарства;
обґрунтувати основні напрями забезпечення комплексного розвитку сільських територій, зайнятості сільського населення та перспективні параметри грошових доходів, необхідні для забезпечення достойного рівня життя сільського населення, забезпечення багатофункціональності сільських поселень на основі вдосконалення регуляторного впливу держави;
визначити шляхи підвищення рівня цінової доступності продовольства, основні напрями вдосконалення структури та ефективності агропромислового виробництва, його перспективні параметри та основні напрями їх державного регулювання.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, на основі яких формується рівень життя сільського населення, споживання ним особистих і суспільних благ, його взаємозв’язок із загальним соціально-економічним розвитком країни, зайнятістю, ціноутворенням, розвитком сільського господарства та іншими чинниками.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних проблем, пов’язаних з формуванням рівня життя сільського населення, його взаємозв’язку з розвитком сільського господарства.
Методи дослідження. У процесі реалізації завдань дослідження використано системний метод наукового пізнання, відповідно до якого усі явища і процеси розглядаються й аналізуються у взаємозв’язку та розвитку. За допомоги системного методу досліджено взаємозв’язок рівня життя сільського населення з показниками загального соціально-економічного розвитку країни, демографічною ситуацією та зайнятістю, розвитком сільського господарства, зокрема особистих селянських господарств, системою ціноутворення на продукцію сільського господарства та продовольчі товари, розвитком соціальної інфраструктури села. Це дало змогу на основі використання методів порівняння й узагальнення, логічного та історичного здійснити комплексний аналіз сучасного рівня життя сільського населення в регіоні, визначити основні чинники його динаміки та диференціації. Завдяки цьому вдалося розробити нові теоретичні підходи та практичні рекомендації щодо вирішення проблеми подолання бідності в сільській місцевості. У процесі дослідження також використовувалося поєднання методів аналізу та синтезу (для вивчення структури доходів і видатків сільського населення, соціальної інфраструктури й розвитку сільського господарства, ефективності виробництва в сільськогосподарських підприємствах), економіко-статистичних (для проведення статистичних групувань, кореляційно-регресійного та кластерного аналізу з метою виявлення ступеня взаємозв’язку між рівнем життя сільського населення та відібраними чинниками, зокрема розвитком сільського господарства), соціологічних методів (для обстеження особливостей формування рівня життя сільського населення гірської зони на основі використання зібраної безпосередньо в сільських родинах інформації).
Методика дослідження передбачає:
вивчення законодавчих і нормативно-правових актів, пов’язаних із формуванням рівня життя сільського населення;
літературний огляд теоретичних основ, висвітлених у працях вітчизняних і зарубіжних авторів за темою дослідження;
збір, обробку і системний аналіз статистичної інформації за темою дослідження в областях Карпатського регіону та країні загалом;
дослідження окремих адміністративних сільських територій щодо забезпечення в них умов для формування рівня життя населення;
розробку пропозицій щодо вдосконалення соціально-економічного механізму формування рівня життя сільського населення.
Основні положення роботи базуються на офіційних матеріалах Держкомстату України, обласних управлінь статистики та управлінь сільського господарства і продовольства.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна результатів дисертаційного дослідження полягає у поглибленні розуміння взаємозв’язку між розвитком соціальної та виробничої сфер села, взаємообумовленості процесів, які відбуваються в суспільстві загалом та сільській місцевості зокрема, а також у виробленні новітніх і вдосконалених методичних підходів до їх оцінки та проведення соціально-економічного аналізу, а саме:
вперше:
- вироблено новий концептуальний підхід до моніторингу та планування соціально-економічного розвитку сільських населених пунктів і рівня життя сільського населення, основою якого є використання індексу ступеня реалізації потреби в обсязі грошових доходів домогосподарств, які дозволяють забезпечити досягнення розрахункових раціональних норм споживання товарів і послуг;
- проведено комплексну оцінку обсягу доходів сільського населення від трудової міграції за кордон та обґрунтовано пропозиції щодо переорієнтації напрямів їх використання зі сфери споживання у виробничу сферу, насамперед у розвиток тваринництва у фермерських господарствах;
- розроблено нові методичні підходи до оцінки цінової доступності продовольчих товарів, які на відміну від існуючих передбачають порівняння фактичних сукупних витрат домогосподарств різних дохідних груп на харчування з вартістю розрахункового раціонального продовольчого кошика;
- обґрунтовано необхідність введення в науковий оборот категорії “життєздатність сільського населеного пункту” та визначено основні її складові;
обґрунтовано положення про наявність критичної маси грошових доходів на одного сільського жителя, досягнення якої є передумовою подолання бідності в сільській місцевості та формування потужного середнього класу, основою для створення стійкого платоспроможного попиту та економічним підґрунтям концентрації й підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва;
удосконалено:
- теоретичні та методичні засади дослідження взаємозв’язку між соціальним та економічним розвитком сільських населених пунктів гірської та передгірської зон Карпат, а також визначено їх вплив на екологічну ситуацію і проведено оцінку можливостей державного регулювання;
- концептуальні підходи до оцінки комплексності розвитку сільських територій, ефективності сільськогосподарського виробництва та перспектив розвитку різних організаційно-правових форм сільськогосподарських підприємств;
- методику дослідження взаємозв’язку між рівнем грошових доходів і видатків населення та ефективністю сільськогосподарського виробництва з виділенням тих видів сільськогосподарської продукції, через які такий взаємозв’язок проявляється;
уточнено:
- існуючі наукові погляди на сутність та функціональне призначення особистих селянських господарств в умовах перехідної економіки, ступінь взаємозв’язку їх розвитку з рівнем грошових доходів населення, що дозволяє проводити достовірну оцінку їх перспективних параметрів;
набули подальшого розвитку:
- існуючі науково-практичні положення щодо змін у структурі зайнятості сільського населення за рахунок розвитку позасільськогосподарської виробничої діяльності та фінансування створення нових робочих місць за рахунок коштів трудових мігрантів;
- науково-теоретичні засади формування сукупних і грошових доходів сільського населення, здійснення видатків на основі комплексного аналізу чинників, які їх формують.
Практичне значення отриманих результатів. Практичне значення дослідження полягає в науково обґрунтованому аналізі та оцінці процесів, що впливають на формування рівня життя сільського населення; вивченні соціально-економічних результатів прийнятих державних рішень щодо забезпечення комплексного розвитку сільських територій; виявленні тенденцій та чинників змін у рівні, структурі та динаміці доходів і видатків сільського населення, їх залежності від розвитку сільського господарства; розробці напрямів удосконалення соціально-економічного механізму їх формування.
Результати досліджень можуть бути використані під час розробки та реалізації регіональних програм комплексного розвитку сільських територій, підвищення рівня життя сільського населення, забезпечення його ефективної зайнятості, зростання ефективності сільськогосподарського виробництва, вдосконалення його структури. Вони знайшли своє практичне застосування в діяльності Міністерства аграрної політики (довідка №37-20-2-13/5009 від 1.07.1997р.), Головного управління агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації (довідка №09-05/9-90 від 12.09.2007р.), Радехівської районної державної адміністрації Львівської області (довідка № 02-19/12-1 від 10.01.2007р.), Снятинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області (довідка №1-22/494 від 8.08.1997р.), управління агропромислового розвитку Жовківської районної державної адміністрації Львівської області (довідка № 1-24-512 від 15.07.1997р.), а також під час складання державної програми соціально-економічного розвитку Карпатського регіону, реорганізації сільськогосподарських підприємств регіону.
Науковий зміст основних результатів дослідження та їх практичне застосування обговорювалися і були схвалені на 20 наукових та науково-практичних конференціях упродовж 1986-2007рр.
Особистий внесок здобувача. Наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження, викладені в дисертаційній роботі, доповідались і обговорювались на: Республіканській науковій конференції, присвяченій 50-річчю Латвійської сільськогосподарської академії (Рига, 1989 р.); Всесоюзній науковій конференції молодих учених-економістів “Питання інтенсифікації соціалістичного суспільного виробництва” (Львів, 1987 р.); Республіканському семінарі “Прискорення соціально-економічного розвитку АПК” (Київ, 1989 р.); науковій конференції “Вдосконалення госпрозрахункових відносин в АПК Хмельницької області” (Кам’янець-Подільський, 1990 р.); Всесоюзній науково-практичній конференції “Проблеми переходу сільського господарства на нові форми господарювання”(Львів, 1990 р.); науковій конференції “Наукові розробки та досягнення молодих вчених сільськогосподарському виробництву” (В. Бакта, 1991р.); науково-практичній конференції “Сучасне село України: шляхи виходу з кризи” (Умань, 1992 р.); науково-практичній конференції “Проблеми українського села та шляхи їх вирішення” (Стрий, 1992 р.); науково-виробничій конференції “Формування, розвиток та розміщення фермерських господарств в Україні” (Київ, 1994 р.); науково-практичній конференції “Економічні і соціальні проблеми розвитку українського села” (Львів, 1993 р.); Міжнародній науковій конференції “Проблеми кооперації в сільському господарстві” (Львів, 1995 р.); науковій конференції “Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва та формування продовольчого ринку України в нових умовах господарювання” (Харків, 1995 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми економіки сільського господарства та АПК” (Суми, 2003 р.); міжнародних наукових конференціях “Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання” (Луцьк, 2002-2005 рр.); “Фінансова система України” (Острог, 2006, 2007 рр.); семінарах, відомчих нарадах, а також на щорічних наукових конференціях викладачів і аспірантів Львівського державного аграрного університету протягом 1989-2007 рр.
Публікації. За результатами досліджень опубліковано 68 наукових праць (з них 37 статей у наукових фахових виданнях, 2 – в одноосібних монографіях, 9 – в колективних монографіях і брошурах, 2 – в інформаційних листках, 18 – в матеріалах конференцій) загальним обсягом 128,10 друк. арк. Частка дисертанта в опублікованих працях становить 67,65 друк. арк.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації розроблено теоретико-методологічні засади забезпечення підвищення рівня життя сільського населення, обґрунтовано методику оцінки та заходи з удосконалення соціально-економічного механізму його регулювання. Розроблено шляхи підвищення ефективності сільського господарства. Результати проведеного дослідження дозволяють зробити такі висновки концептуального, теоретичного і практичного характеру.
1.Рівень життя сільського населення – це результат реалізації здатності соціально-економічної системи задовольняти його матеріальні потреби. В цьому полягає відмінність рівня життя від таких категорій, як “спосіб життя”, “якість життя”, життєвий стандарт”, стиль життя”, які виражають різноманітні сторони умов проживання населення в суспільстві. Найважливіші компоненти рівня життя - обсяг і структура споживання товарів і послуг, доходи і видатки домогосподарств, забезпечення житлом і об’єктами соціальної інфраструктури, стан навколишнього середовища. Заходи органів державного управління слід спрямовувати не лише на вдосконалення матеріально-речових передумов підвищення рівня життя сільських жителів, а в першу чергу на зростання їх адаптаційного потенціалу шляхом налагодження системи підвищення кваліфікації, освоєння нових сучасних спеціальностей, розвитку різноманітних консультаційних та дорадчих служб.
2.Скорочення грошових доходів та витрат впродовж 1990-2006рр., насамперед на придбання непродовольчих товарів і послуг, призвело до занепаду сільської служби побуту, торгівлі, споживчої кооперації. Тому основою продовольчого забезпечення сільських сімей та рівня їх життя стали особисті господарства. Їхня структура була пристосована до продовольчих потреб сільських родин і нераціональна як з соціальної, так і з економічної точок зору. Переважна більшість особистих селянських господарств не здатні чутливо реагувати на зміни кон’юнктури на ринках сільськогосподарської продукції. З огляду на це урядові заходи з підтримки розвитку виробництва в цих господарствах, зокрема тваринництва, є нераціональним витрачанням бюджетних коштів. Тому економічно доцільним є їх використання на реструктуризацію сільського господарства, стимулювання розвитку аграрного бізнесу.
3.Підвищення рівня життя сільського населення вимагає вироблення нових підходів до забезпечення комплексного розвитку сільських територій, зокрема проведення глибокого аналізу соціально-економічних умов розвитку всіх сільських населених пунктів з виділенням перспективних та самодостатніх регіонів, які володіють відповідним потенціалом для забезпечення достойного рівня життя населення, а також занепадаючих районів, які не здатні забезпечити його власними силами. Основними складовими частинами комплексного розвитку сільських територій повинні стати напрямки розвитку аграрного сектору, формування ефективної зайнятості сільського населення та збільшення його доходів, розвиток соціальної інфраструктури, реалізація природоохоронних заходів. Розробку і реалізацію коротко-, середньо- та довгострокових планів слід проводити відповідно до пріоритетності заходів та фінансових ресурсів з широким обговоренням в органах місцевого самоврядування та забезпеченням підтримки з боку сільських громад.
4.Основною метою соціальної політики держави в сільській місцевості слід вважати подолання бідності та формування потужного середнього класу. Для цього необхідно значно збільшити доходи сільського населення, насамперед їх грошову частину. Підвищений критичний рівень грошових доходів сільських домогосподарств забезпечить не лише подолання бідності, але й створення соціально-економічних передумов для суттєвого зменшення розмірів особистих селянських господарств до передкризового рівня. Він розраховується, як критична величина, при перевищенні якої сільські домогосподарства здатні забезпечити своє споживання на рівні раціонального споживчого бюджету за рахунок придбання продовольчих і непродовольчих товарів та послуг в закладах торгівлі. Це сприятиме залученню земельних угідь для використання в сільськогосподарських підприємствах, а також створенню стійкого попиту на продовольчі товари і забезпеченню високих показників ефективності сільськогосподарського виробництва. Використовуючи важелі податкової та фінансово-кредитної політики, органи державного управління повинні сприяти розвитку підприємництва в сільській місцевості, дрібного та середнього бізнесу; законодавчо закріпити мінімальні ставки погодинної заробітної плати та запровадити адміністративну відповідальність за їх дотримання; вирішити проблему пенсійного забезпечення та соціального страхування селян, адресності пільг та субсидій, що надаються найменш захищеним групам населення.
5.Визначальний вплив на рівень життя сільського населення має загальна соціально-економічна ситуація у країні. Тому необхідна реалізація заходів з її суттєвого покращення, збільшення обсягів виробництва валового внутрішнього продукту на інноваційній основі, покращення інвестиційного клімату, освоєння найсучасніших технологій. Слід вдосконалити процес розподілу ВВП з метою забезпечення паритетності економічних відносин між містом і селом.
6.Рівень життя сільських родин формується в межах конкретних сільських населених пунктів. З огляду на це пропонується ввести в наукових оборот термін “життєздатність сільського населеного пункту” як його здатність забезпечувати відповідний рівень життя сільських жителів. Соціально-економічне планування сільських районів з сучасних галузевих слід переорієнтувати на принципово інші територіальні засади. Воно повинно спрямовуватися на підвищення інтегрованого коефіцієнта життєздатності як середньої з трьох величин: відношення фактичного середньодушового доходу до нормативного, питомої ваги працездатних серед наявного населення та інтегрального коефіцієнта розвитку соціальної інфраструктури. У планах соціально-економічного розвитку регіонів повинен міститися окремий відповідний розділ з виділенням необхідних заходів та забезпеченням їх фінансування.
7.Для покращення стану здоров’я та тривалості життя сільського населення слід забезпечити доступність медичної допомоги шляхом надання гарантованого мінімуму безплатних медичних послуг, впровадження системи медичного страхування, широкої пропаганди здорового способу життя. Для покращення харчування сільського населення держава повинна посилити нагляд за якістю продовольчих товарів, забезпечити суворе дотримання умов ліцензування у сфері їх виробництва та сертифікації, розгорнути роз’яснювальну діяльність щодо принципів раціонального харчування; залучити відповідних спеціалістів до розробки рекомендацій щодо формування якісних харчових раціонів для різних статево-вікових груп населення з вироблених в особистих господарствах продуктів, раціонального використання сімейних бюджетів.
8.Пріоритетними напрямами державної політики зайнятості на селі повинні стати: розробка заходів, спрямованих на максимально можливу зайнятість сільських жителів за місцем проживання; створення умов для підвищення рівня мобільності сільських працездатних; сприяння самозайнятості сільських жителів; покращення інвестиційного клімату на селі; розвиток інфраструктури сільського ринку праці; формування системи громадських робіт. Державна політика повинна спрямовуватися на реалізацію величезних рекреаційних можливостей регіонів, розширення мережі туристичних комплексів, зокрема розвитку агротуризму. Ця сфера найбільш перспективна для покращення зайнятості сільських жителів, зокрема Карпатського регіону.
9.Основою доходів значної частини сільських домашніх господарств, особливо у Карпатському регіоні, є кошти, передані трудовими мігрантами з-за кордону. Дослідженням встановлено, що за абсолютною величиною вони перевищують грошові доходи всіх сільських жителів регіону, отримані всередині країни. Більша частина цих доходів витрачається на споживання: покращення здоров’я, здобуття освіти, житлове будівництво, придбання автомобілів. Пропонується розробити державну програму залучення коштів трудових мігрантів для інвестування АПК, насамперед у розвиток тваринництва, вирішення проблеми забезпечення населення м’ясопродуктами. Проведені прогнозні розрахунки визначають конкретні параметри розвитку сільського господарства на найближчу перспективу, чисельність зайнятих та переважаючі організаційно-правові форми сільськогосподарських підприємств.
10.Для покращення демографічної ситуації в сільській місцевості слід забезпечити вирівнювання соціальних умов проживання в містах і селах, зокрема приблизно однакові доходи та заробітну плату, доступність закладів соціальної інфраструктури (в першу чергу освіти, охорони здоров’я та культурно-побутового обслуговування), розширити можливості для вибору сфери зайнятості. З метою скорочення міграції сільського населення в міста та за кордон органам державної влади необхідно значно збільшити фінансування програм молодіжного будівництва в сільській місцевості та комунального господарства, забезпечити надання різноманітних пільг сільським підприємствам різних галузей, відновити діяльність системи дитячих дошкільних установ.
11.Соціально-економічне відродження сіл потребує прискореного розвитку соціальної інфраструктури. В сучасних умовах аграрний капітал вже не може бути основою для соціального відродження села. Одним з основних джерел повинен стати державний бюджет. Необхідно звільнити бюджет від невластивих йому функцій, перш за все від фінансової підтримки неефективних виробництв. Бюджет повинен використовуватися, головним чином, на соціальні цілі. Тільки у такому випадку стане можливим зниження податкового тиску на виробників і вистачить коштів на будівництво в сільській місцевості доріг, розвитку транспорту тощо. Проблеми соціального відродження сіл повинні вирішуватися насамперед на регіональному рівні. Відповідні управлінські функції з міністерств і відомств повинні бути передані місцевим органам управління. Саме вони здатні проводити якісний соціальний моніторинг в сільській місцевості, формувати відповідні регіональні цільові соціальні програми та контролювати їх виконання. Для цього необхідно прискорити реалізацію адміністративної реформи.
12. Стратегічними напрямами підвищення ефективності АПК як необхідної умови зростання рівня життя населення мають стати: цілеспрямована політика держави щодо підвищення доходів населення та стимулювання попиту, у тому числі на продовольчі товари; створення економічних умов, сприятливих для розвитку виробництва в сільськогосподарських підприємствах; покращення фінансово-кредитного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників; вдосконалення податкової політики щодо оподаткування підприємств АПК та суміжних галузей; покращення інвестиційної привабливості національної економіки, у тому числі регіональних АПК; вдосконалення ціноутворення на продукцію АПК та суміжних сфер економіки; вдосконалення міжгалузевих зв’язків, стимулювання різноманітних форм кооперації та агропромислової інтеграції; розвиток інфраструктури агропродовольчого ринку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абакумова Н.Н., Подовалова Р.Я. Политика доходов и заработной платы: Учебное пособие. – Новосибирск: НГАЭ и У; М.: ИНФРА-М, 1999. - 224 с.
2.Абалкин Л.И. Социальные приоритеты и механизмы экономических преобразований в России // Деньги и кредит. – 1998. - №5. – С.30-35.
3.Абрахамсон П. Социальная эксклюзия и бедность // Общественные науки и современность. – 2001. - №2. – С.158-166.
4.Акопов В., Гаджиев Ю. Национальная и региональная модели благосостояния // Общество и экономика. – 2002. - №6. – С. 120-129.
5.Александрова О.А. Идейный фон становления среднего класса // Общественные науки и современность. – 1999. – №1. – С.20-27.
6.Андрійчук В.Г. Ефективність аграрних підприємств: теорія, методика, аналіз: Монографія. – К.: КНЕУ, 2005. – 292с.
7. Артеменко В. Методи інтегральної оцінки якості життя населення в управлінні регіональним розвитком // Регіональна економіка. – 2002. - №1. – С.166-177.
8.Багчи П., Эстрин С. Распределение дохода в России в переходный период: Отчет для Бюро экономического анализа. – Лондон, 1998. – 32 с.
9.Баланюк І.Ф., Пулім В.А. Українське селянство як людський капітал і стратегічний ресурс розвитку села //Економіка АПК. – 2004. - №5. – С.159-160.
10.Бальцерович Л. Свобода і розвиток: Економія вільного ринку. – Львів, 2000.– 2 с.
11.Баховський В.М. Цінова доступність продовольчих товарів у регіоні// Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 30-31 травня 2003 р. – Луцьк, 2003. – С.283-284.
12.Бетина Н. “Экономика инсайдеров” может стать преградой на пути дальнейшего развития Украины // Зеркало недели. – 3 ноября 2004 г.
13.Біла С. Тіньова економіка та її вплив на структурне трансформування українського виробництва // Економіка України. – 2000. - №10. – С.54-61.
14.Біттер О. Функціонування агропродовольчого ринку в умовах низької платоспроможності населення // Економіка України. – 1998. - №2. – С.60-66.
15.Біттер О., Гошко Т. Проблеми міграції сільського населення Львівської області//Вісник Львівського ДАУ: Економіка АПК. – Львів: ЛДАУ, 2005. – С.415-419.
16.Біттер О., Губені Ю. Рівень життя сільських жителів у дзеркалі статистики та одного соціологічного опитування // Економіка України. – 1998. - №6. – С.72-77.
17.Біттер О.А. Грошові та сукупні доходи сільських домогосподарств Карпатського регіону//Економіка України. – 2006. - №2. – С.58-65.
18.Біттер О.А. Доходи і витрати сільського населення // Економіка АПК. – 1996. - №8. – С.79-83.
19.Біттер О.А. Забезпечення сільського населення Карпатського регіону житлом, непродовольчими товарами і послугами // Агроінком. – 2006. - №12. – С.100-103.
20.Біттер О.А. Інфляція та її вплив на розвиток АПК // Науковий вісник Волинського ДУ ім. Л.Українки. – 2002. - №2. – С.123-126.
21.Біттер О.А. Інфляція та її вплив на розвиток АПК// Науковий вісник Волинського державного університету ім Л.Українки. – 2002. - №2. – С.123-126.
22.Біттер О.А. Криза вітчизняного тваринництва: наслідки і шляхи подолання//Фінансова система України. Збірник наукових праць. – Острог: Видавництво НаУ «Острозька академія», 2006. – Вип.8. – ч.1. – С.355-364.
23.Біттер О.А. Рівень життя сільського населення. – Львів: Українські технології, 1996. – 172 с.
24.Біттер О.А. Рівень життя сільського населення: проблеми і перспективи. – Львів: Українські технології, 2005. – 288 с.
25.Біттер О.А. Системний аналіз рівня життя сільського населення // Вісник Львівського ДАУ: Економіка АПК. - №4. – Львів, 1998. – С.154-157.
26.Біттер О.А. Соціально-економічний рівень життя сільського населення гірської зони Карпат //Економіка АПК. – 2005. - №5. – С.112-117.
27.Біттер О.А. Тенденції розвитку сільгоспвиробництва в Карпатському регіоні // Економіка України. – 1997. - №1. – С. 55-60.
28.Біттер О.А., Березівський П.С., Мельник В. С. Ефективність сільськогосподарського виробництва і рівень життя сільського населення. – Львів: Українські технології, 1997. – 188 с.
29.Біттер О.А., Завальницька Н. Розвиток продовольчого ринку у забезпеченні населення м.Львова // Економіка АПК. – 1997. - №4-5. – С.47-51.
30.Біттер О.А.Ізраїльські кібуци як специфічна форма сільськогосподарського підприємства //// Економіка АПК. – 1996. - №9. – С.87-90.
31.Богиня Д.П., Долгова Л.І., Куліков Г.Т. та ін. Мотивація праці в ринковій економіці: проблеми теорії і практики. – К.: ІЕ НАНУ, 1997. – 215 с.
32.Богомолова Т. Мобильность населения России по доходам //ЭКО. – 1999. - №10. – С.90-99.
33.Богословская И. Преступление и наказание. Или прощение // Зеркало недели, 2004. – 15 мая.
34.Бородіна О.М. Людський капітал на селі: наукові основи, стан, проблеми розвитку. – К.: ІАЕ УААН, 2003. – 277 с.
35.Бураковський І. Посткомуністичні країни: перелоги системних трансформацій //Політична думка. – 1998. - №1. – С.39-46.
36.Бутырин Г.Н. Реформирование пенсионной системы как условие формирования устойчивой системы социальной защиты населения России // Вестник Московского ун-та. Социология и политология. Серия 18. – 1999. – №2. – С.89-106.
37.Валентей С., Нестеров Л. Человеческий потенциал: новые измерители и новые ориентиры //Вопросы экономики. – 1999. - №2. – С.90-102.
38.Вальтух К.К. Целевая функция потребления: анализ и практическое использование. – Новосибирск: Наука, 1980. – 384 с.
39.Вебер А. Возможно ли устойчивое развитие? //Свободная мысль. – 1998. - №5. – С.45-51.
40.Вебер Макс. Протестантська етика і дух капіталізму /Пер. з німецької О.Погорілого. – К.: Основи, 1994. – 212 с.
41.Верстюк С. Корупція: визначення, причини появи, вплив на економіку // Економіка України. – 2001. - №3. – С.66-74.
42.Витрати і ресурси домогосподарств у 2006 році. Статистичний збірник. – К., 2007. – 429 с.
43.Відродження українського села: Матеріали наук. – практ. конф. 12-14 листоп. 1991 р. Полтава. – К.: Урожай, 1992. – 2 с.
44.Галанець В.Г., Хом’як М.С. Територіальні особливості розвитку регіонального АПК. Монографія. – Львів: Українські технології, 2004. – 224с.
45.Гарасим П.М., Біттер О.А. Оцінка масштабів трудової міграції сільського населення Карпатського регіону за кордон //Вісник Львівської комерційної академії. Серія економічна. Випуск 18. Ч.1. Львів ЛКА, 2005. – С.44-48.
46.Гарасим П.М., Біттер О.А., Гнатишин Й.П. Сільські домогосподарства: доходи і видатки. – Львів: НВФ “Українські технології”, 2004. – 172 с.
47.Геєць В. Соціогуманітарні складові перспектив переходу до соціально орієнтованої економіки в Україні. – 2000. - №1. – С.4-11.
48.Геєць В. Соціогуманітарні складові перспектив переходу до соціально орієнтованої економіки в Україні // Економіка України. – 2000. - №2. – С. 4-13.
49.Герасимчук З. Класифікація соціально-проблемних регіонів та напрямки формування у них політики сталого розвитку// Регіональна економіка. – 2001. - №2. – С.77-84.
50.Гнатишин Й.П. Взаємозв’язок рівня грошових доходів населення та обсягів фінансування особистих господарств населення// Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 30-31 травня 2003 р. – Луцьк, 2003. – С.62-64.
51.Гончар І.А. Побудова таблиць дожиття (смертності) з використанням методу пересування вікових груп // Статистика України. – 2003. - №3. – С.12-18.
52.Гордон Л.А. Бедность, благополучие, противоречивость: материальная дифференциация в 1990-е годы // Общественные науки и современность. – 2001. - №3. – С. 5-21.
53.Горловський Р. Мінімальна заробітна плата як інструмент мотивації праці // Україна: аспекти праці. – 2003. - №1. – С.43-47.
54.Господарський механізм агропромислового комплексу кризового періоду. – К., 2001. – 351 с.
55.Гош О. Об’єктивні засади ціноутворення в постсоціалістичній Україні // Економіка України. – 2001. - №1. – С. 52-57.
56.Гриценко Г., Соловьев Ю. Проблемы миграции рабочей силы в странах СНГ // Общество и экономика. – 2003. - №2. – С.140-146.
57.Гриценко Г., Соловьев Ю. Проблемы миграции рабочей силы в странах СНГ // Общество и экономика. – 2003. - №3. – С.141-146.
58.Грішнова О. Гендерні особливості конкурентоспроможності громадян на українському ринку праці // Україна: аспекти праці. – 2001. - №4. – С. 3-8.
59.Губені Ю., Біттер О. Та ін. Економічна реформа - очима села: Результати соціологічного опитування. – Львів: ЛДАУ, 1997. – 51 с.
60.Губені Ю., Біттер О.А. та ін. Соціологічне опитування про хід економічної реформи // Економіка АПК. – 1997. - №6. – С.35-38.
61.Губені Ю.Е. Аграрна реформа у Чеській Республіці: від “оксамитової” революції до європейської інтеграції. Приклад гідний наслідування. – Львів: Українські технології, 2001. – 368 с.
62.Гудзинський С.М., Гудзинська Л.Ю. Чи є в українців перспектива стати багатшими і наскільки // Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 30-31 травня 2003 р. – Луцьк, 2003. – С.22-26.
63.Гуцул Е. Трудовые “приключения” украинцев в Италии // Зеркало недели, 2004. – 20 ноября.
64.Гэлбрейт Дж. К. Экономические теории и цели общества. – М.: Прогресс, 1979. – 406 с.
65.Дегтярь Л.С. Новый этап социальных реформ в странах Центральной и Восточной Европы //Проблемы прогнозирования. – 1998. - №1. – С.138-146.
66.Декларація та програма дій всесвітньої зустрічі на найвищому рівні в інтересах соціального розвитку //Людина і праця. – 1995. - №5. – С.30-39.
67. Дем’яненко С., Свідерська І. До питання про стратегію розвитку аграрної політики України// Економіка України. – 2004. - №8. – С. 72-79.
68.Дем’яненко С., Свідерська І. До питання про стратегію розвитку аграрної політики України // Економіка України. – 2004. - №8. – С.72-79.
69.Державне регулювання економіки / За ред. І.Р.Михасюка: Підручник. – 2-е вид., доп. – К.: Атіка, Ельга-Н, 2000. – 592 с.
70.Діденко Я. Формування ефективної державної політики зайнятості в Україні // Україна: аспекти праці. – 2002. - №2. – С.3-8.
71.Дікон Боб та ін. Глобальна соціальна політика. – К.: Основи, 1999. – 346 с.
72.Дмитриев М. Эволюция пенсионной системы в условиях экономического кризиса // Вопросы экономики. 2001. - №2. – С.20-37.
73.Долішній М.І., Злупко С.М., Злупко Т.С., Токарський Т.Б. Трудовий потенціал, зайнятість і ринок праці. – Львів, 1997. – 341 с.
74.Дробноход М. Стійкий екологічно безпечний розвиток: український контекст //Дзеркало тижня. 2001. – 2 червня.
75.Економічна теорія: макро- і мікроекономіка / За ред. З.Г.Ватаманюка і С.М.Панчишина. – К.: Видавничий дім “Альтернативи”, 2001. – 608 с.
76.Економічний довідник аграрника. – К.: Преса України, 2003. – 800 с.
77.Ерошенков С. Мировой опыт реформирования пенсионных систем // Общество и экономика. – 2001. - №7-8. – С.184-219.
78.Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки. Послання Президента України до Верховної Ради // Урядовий кур’єр. – 2002. – 4 червня.
79.Єфременко Т.Фінансова поведінка населення України // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2002. – №2. – С. 165-175.
80.Жеребин В.М. Временные и межрегиональные сопоставления уровня жизни населения //Вопросы статистики. – 1998. – №2. – С.16-23.
81.Жеребин В.М., Ермакова Н.А. Уровень жизни населения – как он понимается сегодня // Вопросы статистики. – 2000. - №8. – С.3-11.
82.Жеребин В.М., Романов А.Н. Уровень жизни населения. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. – 592 с.
83.Заєць С.В. Статистична оцінка доходів населення регіону та їх соціально-економічна диференціація // Регіональна економіка. – 1999. - №4. – С.118-127.
84.Занятость, рабочее время и уровень жизни. – М., 1994. – 216 с.
85.Заславская Т.Н. Реальные доходы россиян через призму социальных оценок// Общество и экономика. – 1994. - №3-4. – С.60-64.
86.Звіт про світовий розвиток: Важке завдання розвитку/Пер. з англ. – К.: Абрис, 1994. – 322 с.
87.Зінчук Т. Аграрна політика України: можливості та перспективи інтеграції в ЄС // Економіка України. – 2000. - №12. – С.58-67.
88.Злупко С.М., Радецький Й.І. Людський потенціал, зайнятість і соціальний захист населення в Україні: Навч. посібник. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2000. – 370 с.
89.Злупко С.М., Токарський Т.Б. Україна та Ізраїль: зайнятість і соціальний захист населення. – Львів, 1999. – 122 с.
90.Зоря С. Субсидування сільського господарства: досвід зарубіжних країн та можливість і доцільність його використання в Україні // Економіка України. – 2003. - №8. – С.56-65.
91.Зубець М., Панасюк Б. Актуальні проблеми економіки України. – К.: Аграрна наука, 2004. – 82 с.
92.Зубченко Л. Уровень жизни домашних хозяйств в странах ЕС // Вопросы статистики. - №1. – С.26-27.
93.Иванченко В. Социально-структурированное общество и цели реформ // Экономист. – 1998. - №4. – С.80-85.
94.Иоффе Г.В., Нефедова Т.Г. Центр и периферия в сельском хозяйстве российских регионов // Проблемы прогнозирования. – 2001. - №6. – С.100-110.
95.Іванкевич В. Пенсійна реформа в Україні // Україна: аспекти праці. – 2001. - №3. – С. 22-29.
96.Калина А., Осокина В. Регулирование заработной платы за рубежом // Труд за рубежом. – 1995. - №1. – С. 110-116.
97.Калина А.В. Организация и оплата труда в условиях рынка (аспекты эффективности): Учеб. Пособие. – 3-е изд., перераб. и доп. – К.: МАУП, 2001. – 312 с.
98.Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег. – М.Госизинлит, 1948. – 398 с.
99.Кириленко І.Г. Розвиток аграрної політики у нарощуванні та споживанні м’яса і м’ясної продукції в Україні // Економіка АПК. – 2004. - №10. – С.30-37.
100.Кластерный анализ в задачах социально-экономического прогнозирования (Автор: Котова Е. С., доц. каф. математических методов и вычислительной техники МГИМО (У) МИД РФ). – Доступно http://www.zadachi.org.ru/?n=9723.
101.Кластерный анализ. – Доступно з:
102.Ковальський В. Програма зайнятості населення – один із механізмів державного регулювання зайнятості // Україна: аспекти праці. – 2000. - №3. – С.12-16.
103.Ковальський В., Коверзнев А. Регіональний ринок праці та особливості його формування і регулювання // Україна: аспекти праці. – 2003. - №2. – С.3-7.
104.Колбун В. Пенсійна система: нагальні проблеми, напрямки реформування, соціально-економічне значення // Україна: аспекти праці. – 2001. - №3. – С.36-41.
105.Коломийчук В.С., Шевчук Л.Т., Шульц С.Л Стратегічні засади соціально-економічного розвитку регіону (методологія, методи, практика). – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 277 с.
106.Колот А. Організаційно-економічний механізм регулювання доходів працюючих: шляхи вдосконалення // Україна: аспекти праці. – 2003. - №5. – С.25-31.
107.Концепція державної регіональної політики// Офіційний вісник України. – 2001. – №22. – С.20-25.
108.Концепція державної цільової програми створення сприятливих умов для розвитку тваринництва на 2005-2010 роки //Агроінком. – 2004. - №5-6. - С. 10-12.
109.Копитко В. Розвиток особистих підсобних господарств в економіці АПК Західного регіону України// Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК. – 2002. - №9.-С.311-317.
110.Костирко І.Г., Біттер О.А., Петришин Л.П. Платоспроможність населення та ефективність сільського господарства. – Львів: НВФ “Українські технології”, 2007. – 160с.
111.Кошанов А., Гайсина С. Социально-экономическая дифференциация общества: основные проблемы регулирования // Общество и экономика. – 2002. - №3-4. – С.221-229.
112.Крайник О. Системний підхід до регулювання соціально-економічного розвитку регіону // Регіональна економіка. – 2002. - №1. – С. 158-165.
113.Крючкова И. Украина в иерархии уровня жизни: перспективы продвижения вверх // Зеркало недели, 2004. – 18 сентября.
114.Кузнецова Е.В., Суринов А.Е. Неравенство в распределении доходов и проблемы оценки эффективности мероприятий по его снижению // Вопросы статистики. – 1999. - №1. – С. 3-5.
115.Купалова Г.І., Скупий В.М. Зайнятість на селі. – К.: ІАЕ УААН, 1999. – 142 с.
116.Курневич Т., Фидлер М. К вопросу измерения численности занятых в неформальном секторе экономики // Вопросы статистики. – 1995. - №6. – С.18-25.
117.Куценко В. Соціально-економічна модифікація в контексті побудови соціальної держави в Україні // Економіка України. – 2004. - №11. – С. 77-85.
118.Куценко В., Удовиченко В. Індекс людського розвитку: вимірювання його основних параметрів і шляхи їх підвищення //Економіка України. – 1997. - №1. – С.18-26.
119.Куценко В.І., Удовиченко В.П., Остафійчук Я.В. Соціальна держава (проблеми теорії, методології, практики). – К.: Заповіт, 2002. – 432 с.
120.Лагутін В.Д. Монетарні аспекти детінізації економіки України // Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 30-31 травня 2003 р. – Луцьк, 2003. – С.1-2.
121.Лагутін В.Д. Політика заробітної плати у стратегії економічної стабілізації. – Луцьк: Вежа, 2000. – 109 с.
122.Лайко П.А., Бабієнко М.Ф., Бузовський Є.А. Безпека харчування – запорука здоров’я ////Економіка АПК. – 2004. - №10. – С.37-46.
123.Левин И. Экономика и гражданское общество // Мировая экономика и международные отношения. – 1999. - №1. – С. 64-70.
124.Левцун А., Лысак Н. Показатели социального неблагополучия украинских регионов // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2001. – С.99-107.
125.Липчук В., Дудяк Р. Маркетинг та його статистичне забезпечення. – Львів: Сполом, 2000. – 227 с.
126.Липчук В., Лотоцький Я. Фінансові аспекти розвитку сільських територій// Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК. – 2002. - №9.-С.303-307.
127.Лисецький А. АПК: методологія планування розвитку регіонів // Економіка України. – 2000. - №5. – С. 59-68.
128.Литвинов В.А. Покупательная способность – важнейший параметр уровня жизни //Вестник Российской академии наук. – 1998. – Т.68. - №1. – С.974-979.
129.Лібанова Е. Бідність зайнятого населення (феномен України) // Зайнятість та ринок праці. – К., 1998. – С.85-90.
130.Лібанова Е. Бідність: визначення, критерії та показники// Україна: аспекти праці. – 2001. - №7. – С.4-10.
131.Лібанова Е., Іванкевич В., Бевз В. Досвід соціальної політики в країнах ринкової та перехідної економіки і можливості його використання в Україні // Україна: аспекти праці. – 2000. - №1. – С. 40-45.
132.Ліпич Л. Поведінка населення на ринку продовольчих товарів //Регіональна економіка. – 2002. - №2. – С.124-1.
133.Лопатинський Ю.М. Фінансово-кредитні засади розвитку аграрного сектора // Науковий вісник Волинського державного університету ім Л.Українки. – 2002. - №2. – С.103-108.
134.Лукашевич М.П., Туленков М.В. Соціологія. – К.: МАУП, 1998. – 276 с.
135.Лучкина Л.О. О бедности и определении прожиточного минимума // Мировая экономика и международные отношения. – 1993. - №2. – С. 130-138.
136.Людський розвиток в Україні: 2003 рік (колектив авторів)/ Щорічна науково-аналітичні доповідь /За ред. Е.М.Лібанової. – К.: Ін-т демографії та соціальних досліджень НАН України, Держкомстат України, 2004. – 290 с.
137.Майер Е.Ф. и др. Планирование социального развития и повышение уровня жизни народа. – М.: МГУ, 1998. – 271 с.
138.Мандибура В. Залежність динаміки реальних доходів працюючих від впливу розподільчої політики держави //Україна: аспекти праці. – 1998. - №6. – С.30-36.
139.Мандибура В. Тіньова складова життєвого рівня населення України //Україна: аспекти праці. – 1999. - №5. – С. 30-36.
140.Мандибура В., Тімофєєв В. Критерії визначення номінальної величини мінімальної заробітної плати в умовах ринкової економіки // Україна: аспекти праці. – 19998. - №7. – С.17-21.
141.Медреш Е. “Мне что-то попало в ботинок” или гуманитарные парадоксы эпохи глобализации // Зеркало недели, 2004. – 23 октября.
142.Мельничук В. Экономический рост и макроэкономические диспропорции: анализ украинской действительности // Зеркало недели, 2002. – 14 сентября.
143.Методология системного изучения советской деревни. – М.: Наука, 1980. – 324 с.
144.Мир 80-х годов /Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1989. – 401 с.
145.Михасюк І., Майовець Є. Аграрний сектор АПК: проблеми і шляхи вирішення. – Львів: ЛНУ ім. Ів. Франка, 2001. – 228 с.
146.Михасюк І.Р., Мальський М.З. Регіональна економічна політика: Навч. посібник. – Львів: “Українські технології”, 2001. – 208 с.
147.Михасюк І.Р., Янків М.Д., Залога З.М., Сажинець С.Й. Регіональна економіка. Львів: Українські технології, 1998. – 240 с.
148.Можина М. Методические вопросы определения прожиточного минимума//Экономист. – 19993. - №2. – С.41-46.
149.Мортіков В. Пенсійне забезпечення і зайнятість // Економіка України. – 2000. – №2. – С. 63-67.
150.Мортіков В. Роль заробітної плати в регулюванні зайнятості // Економіка України. – 2001. - №1. – С.34-38.
151.Наявність товарів тривалого користування у домогосподарствах у Львівській області (за даними вибіркового опитування домогосподарств у жовтні 2003 року). Статистичний бюлетень. – Львів, 2004. – 26 с.
152.Нестеренко А.И. и др. Возможности и механизмы социального регулирования (зарубежный опыт)//Экономист. – 1998. - №7. – С.58-64.
153.Нестеров Л. Домашнее хозяйство и накопление потребительского богатства // Вопросы статистики. - №1. – С.13-20.
154.Носарева Л. Заработать, проесть – и снова на заработки // Зеркало недели, 2002. – 20 апреля.
155.Обобщенные методы кластерного анализа – Вводный обзор. – Доступно з:
156.Онисько С.М. Взаємозв’язок фінансових ресурсів населення та економічної ефективності сільськогосподарського виробництва // Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 30-31 травня 2003 р. – Луцьк, 2003. – С.12-13.
157.Онисько С.М. Ефективність сільського господарства Карпатського регіону. Монографія. – Львів: “Українські технології”, 2003. – 296 с.
158.Онисько С.М., Біттер О.А., Баховський В.М. Аграрна сфера: ціни, ефективність, рівень життя населення. – Львів: Українські технології, 2002. – 272 с.
159.Онисько С.М., Біттер О.А., Баховський В.М. Ціни агропродовольчого ринку в умовах перехідної економіки. – Львів: Українські технології, 2002. – 176 с.
160.Онищенко О. Ефективність господарств населення // Економіка України. – 2003. - №.1. – С.60-69.
161.Онищенко О. Зрушення в організаційній структурі сільськогосподарських підприємств // Економіка України. – 2004. - №11. – С.58-68.
162.Орлатий М. Соціальна сфера села. – К.: ІАЕ, 1997. – 200с.
163.Осипова І., Сергієнко О. Домогосподарства України – портрет у дзеркалі статистики // Україна: аспекти праці. – 1999. - №8. – С.29-37.
164.Осипян А.Л. Экономика государства благосостояния: основы формирования в условиях рыночной трансформации. – Донецк: Лебедь, 2001. – 302 с.
165.Основні економічні показники роботи господарських товариств, виробничих сільськогосподарських кооперативів, приватних та інших сільгосппідприємств України за 2006 рік. – К., 2007. –163 с.
166.Основні показники сільськогосподарських підприємств за 2006 р. Статистичний збірник. – Львів, 2007. – 36 с.
167.Особисті підсобні господарства України – аналіз витрат та ефективності виробництва видів сільськогосподарської продукції. - К., 2001. – 235 с.
168.Павловська Н., Павловська О. Удосконалення політики зайнятості населення на основі реальної оцінки вартості робочої сили // Україна: аспекти праці. – 2000. - №4. – С.9-14.
169.Панкратьева Н. Методы оценок доходов различных групп населения в динамическом и региональном разрезах // Вопросы статистики. – 1995. – С. 7-15.
170.Панчишин С. Макроекономіка. – К.: Либідь, 2001. – 616 с.
171.Папієв М. Концептуальні підходи до пенсійного реформування в Україні // Україна: аспекти праці. – 2003. - №6. – С.3-7.
172.Папієв М. Світовий досвід застосування соціальних стандартів// Економіка України. – 2004. - №1. – С. 4-8.
173.Пасхавер А. Перспективы частного предпринимательства в Украине: бюрократия против капитала // Зеркало недели. – 1999. – 26 июня.
174.Пасхавер Б. Аграрне ціноутворення в умовах кризи // Економіка України. – 1999. - №7. – С. 67-76.
175. Пасхавер Б. Продовольчий аспект подолання бідності // Економіка України. – 2004. - №10. – С. 71-76.
176.Пасхавер Б.Цінова ситуація і цінова політика в агросфері // Економіка України. – 2001. - №1. – С. 58-66.
177.Патнэм Р. Процветающая комъюнити, социальный капитал и общественная жизнь //Мировая экономика и международные отношения. – 1995. - №4. – С. 72-80.
178.Перотта Л. Розмір та структура доходів сільських сімей в Україні. К., 1999. – 34 с.
179.Пииралайнен Т., Турунцев Е. Отталкиваясь от Макса Вебера: к пониманию процессов социальной трансформации в России // Вопросы экономики. – 1998. - №7. – С. 61-69.
180.Планирование экономического и социального развития регионов. – К.: Либидь, 1990. – 352 с.
181.Подузов А.А. Измерение бедности (зарубежный опыт)//Проблемы прогнозирования. – 1996. - №4. – С.100-108.
182.Подузов А.А., Кукушкин Д.К. Бедность в Москве: использование шкал эквивалентности для ее измерения // Проблемы прогнозирования. – 1995. - №6. – С.1-145.
183.Подузов А.А., Кукушкин Д.К. Об измерении продолжительности бедности в России // Проблемы прогнозирования. – 2001. - №1. – С.65-72.
184.Подузов А.А., Кукушкин Д.К. Шкала эквивалентности как инструмент измерения уровня жизни // Проблемы прогнозирования. – 2000. - №4. – С.108-122.
185.Позняк О. Трудові міграції в Україні: сучасний стан, проблеми, перспективи // Україна: аспекти праці. – 2001. - №8. – С. 43-48.
186.Пономаренко В.С., Кизим М.О., Узунов Ф.В. Рівень та якість життя населення України. – Харків: Видавничий дім “Інжек”, 2003. – 226 с.
187.Поплавська Ж.В. Парадокси українського зростання // Науковий вісник Волинського державного університету ім Л.Українки. – 2002. - №2. – С.109-113.
188.Поплавська Н. Економічна сутність і методи визначення реальної заробітної плати як показника купівельної спроможності населення // Україна: аспекти праці. – 2001. - №6. – С.16-20.
189.Приймак В.І. Регіональні ринки праці України: трансформація та механізми регулювання: Монографія. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2003. – 256 с.
190.Про державну підтримку сільського господарства України: Закон України //Економіка АПК. – 2004. - №10. – С.3-29.
191.Про проект Закону України “Про загальне обов’язкове страхування” // Вісник ФПУ. – 2000. - №12. – С.8-12.
192.Про ціни і ціноутворення: Закон України//Закони України. Т.1. – К., 1996.
193.Програма діяльності Кабінету Міністрів України “Реформи заради добробуту “. Проект. – К.: КМУ, 2000. – с.
194.Прокопа І., Шепотько Л. Депресивність аграрних територій: український вибір // Економіка України. – 2003. -