Приятельчук Олена Анатоліївна Соціалізація економічної моделі держав Скандинавсько­го регіону світового господарства

brief description

Приятельчук Олена Анатоліївна, доцент кафедри між­народного бізнесу Інституту міжнародних відносин Київ­ського національного університету імені Тараса Шевченка: «Соціалізація економічної моделі держав Скандинавсько­го регіону світового господарства» (08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини). Спецра­да Д 26.001.02 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова праця
на правах рукопису
ПРИЯТЕЛЬЧУК ОЛЕНА АНАТОЛІЇВНА
УДК330.342.146(48)(02)
ДИСЕРТАЦІЯ
СОЦІАЛІЗАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОЇ МОДЕЛІ ДЕРЖАВ
СКАНДИНАВСЬКОГО РЕГІОНУ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА
Спеціальність 08.00.02 – світове господарство
і міжнародні економічні відносини
Подається на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і
текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
____________ Приятельчук О.А.
Науковий консультант:
Вергун Володимир Антонович, доктор економічних наук, професор
КИЇВ – 2019

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ
ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІЧНИХ МОДЕЛЕЙ
ДЕРЖАВ
1.1.Еволюція наукового дискурсу соціалізації як закономірності
глобального економічного розвитку
1.2.Теоретичні аспекти формування соціальної людини в економічних
моделях світогосподарського розвитку
1.3.Соціальна компонента в сучасних економічних теоріях
Висновки до Розділу 1
РОЗДІЛ 2. ПАРАДИГМАЛЬНІ ЗАСАДИ МОДЕЛЕЙ
СОЦІАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
2.1. Соціальна солідарна економіка як різновид соціальноекономічної моделі
2.2. Економічні детермінанти соціалізації політики держави
2.3. Соціальні виміри державної економічної моделі
Висновки до Розділу 2
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛІЗАЦІЇ
НАЦІОНАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ МОДЕЛЕЙ
ЄВРОПЕЙСЬКОГО РЕГІОНУ
3.1. Соціальна складова в економічних моделях регіональних
об’єднань
3.2. Реформування грошово-кредитної та податкової системи як
інституційної основи соціалізації економічної моделі ЄС
3.3. Форми реалізації комунітарної соціально-економічної політики в
ЄС та Скандинавському регіоні
Висновки до Розділу 3
РОЗДІЛ 4. КОНВЕРГЕНЦІЯ НАЦІОНАЛЬНИХ МОДЕЛЕЙ
СОЦІАЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ У
СКАНДИНАВСЬКОМУ ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СУБРЕГІОНІ
4.1. Економічний розвиток як основа конвергентної скандинавської
моделі добробуту
4.2. Особливості соціально-орієнтованої моделі розвитку економіки
країн Скандинавського субрегіону
4.3. Конвергентна взаємодія національних економік у Скандинавській
моделі сталого розвитку
4.4. Основні напрями соціалізації економіки Скандинавського регіону
Висновки до Розділу 4
19
34
34
53
69
87
89
89
103
127
151
154
154
186
197
216
218
218
235
251
267
295
18
РОЗДІЛ 5. СОЦІАЛІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОДЕЛІ
ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ
ІНТЕГРАЦІЇ
5.1. Соціально-орієнтована економічна модель Європейського Союзу
як основа євроінтеграційного розвитку України
5.2. Скандинавська превентивна модель загального добробуту як
базис формування українського виміру соціалізації економіки
5.3. Соціальна складова у сучасній економічній моделі України
5.4. Трансформація вітчизняної економічної моделі на принципах
соціалізації країн Скандинавського регіону
Висновки до Розділу 5
ВИСНОВКИ
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
298
298
330
354
386
415
418
426
470

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертаційному дослідженні розв'язана наукова проблема, яка полягає в
обґрунтуванні парадигмальних засад формування соціальної економіки, оцінці
ефективності соціалізації економічної моделі держав Скандинавського регіону
світового господарства та проектуванні на цій основі національної превентивної
моделі соціально-економічного розвитку України. Проведене дослідження дало
можливість отримати такі найбільш важливі висновки та узагальнення.
1.Окремі елементи концепту соціальної економіки еволюціонували протягом
всієї історії економічної науки, а соціальна складова державної економічної моделі
була присутня ще в концепціях ідеальної держави стародавніх філософів, виступала
основою соціально-економічного утопізму та романтизму, перших економічних
течій та шкіл, й покладена в основу новітніх напрямів нової інституційної
економіки. По мірі розвитку, ускладнення, урізноманітнення суспільних,
економічних процесів соціальні аспекти набувають нових кількісних та якісних
ознак, їх взаємозв’язки з економічними вимірами трансформуються, шляхи
вирішення соціально-економічних проблем змінюються, а процеси соціалізації
економіки стають самостійним об’єктом дослідження сучасної економічної науки, її
окремих напрямків, шкіл та теорій. Наявні підходи до соціалізації економічної
моделі держави принципово можна поділити на два основні вектори – 1) соціальноорієнтована держава з її максимальними обов’язками у сфері соціального захисту та
забезпечення та 2) визначення ролі, функцій людського капіталу та факторів
формування економічної поведінки людини як ключового елементу процесу
соціалізації економіки.
2.В результаті дослідження системних елементів соціалізації державних
економічних моделей, що формувались та розвивались на різних етапах розвитку
світового господарства, було виділено такі категорії, як «змішана економіка»,
«соціально-орієнтована економіка», «соціальна економіка», «солідарна економіка»,
«держава загального добробуту» тощо. Солідарна соціальна економіка стала
найоптимальнішим на сучасному етапі світового розвитку цивілізації економічним
дискурсом, що уособлює конвергенцію соціального та економічного, приватного та
419
суспільного, національного та міжнародного, формуючи таку модель, за якої
економічний розвиток створює необхідні умови для самозабезпечення всіх членів
суспільства високим рівнем добробуту, а держава, в свою чергу, перебуваючи під
суспільним контролем, покликана створювати необхідні для сталого економічного
розвитку умови, забезпечувати виконання законодавчо закріплених норм та правил
функціонування вільного ринку, реалізовувати заходи соціального забезпечення як
засобу антикризового регулювання, сприяти якісному відтворенню людських
ресурсів, зберігати національні цінності, надбання та довкілля для прийдешніх
поколінь, формувати засади субсидіарності, відповідальної економічної поведінки,
національної свідомості своїх громадян, тощо.
3.Соціальна складова властива всім видам економічних систем (традиційна,
адміністративна, ринкова, змішана), однак її інтерпретація та форми прояву значною
мірою детерміновані ступенем зрілості тієї чи іншої системи, гостротою внутрішніх
суперечностей та антагонізмів, притаманних кожній із них на різних етапах
еволюції. Комбінація соціальних та економічних детермінант дає можливість
виділити відмінні за рівнем соціальної орієнтації та економічними ефектами
модифікації соціалізації економічних систем. Враховуючи існуючі відмінності
можна виділити декілька основних моделей побудови та реалізації соціальної
політики – континентальна, англосаксонська, середземноморська та скандинавська.
модель соціальної економіки передбачає можливість прояву соціальних ефектів в
умовах досконалої конкуренції – сукупності соціальних результатів, що
отримуються від реалізації інвестицій в реальному секторі економіки, що
проектуються на якість соціального середовища. У сучасній господарській системі
соціальна економіка є континуумом культивування у суспільстві приватного бізнесу
як джерела багатства, наявності конкурентоздатності суб’єктів ринку, існування
гармонії індивідуальної та суспільної свободи в умовах вільного ринку та
функціонування держави із високим рівнем доходів, а також можливостями
формування громадянської відповідальності, солідарності та справедливості.
4.Особливою модифікацією моделей соціальної економіки на сучасному етапі
виступають моделі загального добробуту – моделі, що різняться обсягом тих чи
420
інших пільг і обґрунтуванням права на їх отримання, фінансуванням і організацією:
англосаксонська (ліберальна), скандинавська (соціалістична), континентальноєвропейська (корпоративна) та середземноморська (традиційно-корпоративна).
Скандинавська модель характеризується яскраво вираженою соціальною
орієнтацією економічної системи, реалізацією концепцій «загального добробуту»,
«соціальної відповідальності», «чесного державного управління», інноваційним
оновленням «технологій добробуту» - технологій, спрямованих на якісне
покращення вироблених в регіоні та спожитих його громадянами благ, соціальних
послуг. Практичне впровадження ключових аспектів даних концепцій дозволяє як
максимізувати економічні показники (рівень доходів населення у вигляді заробітної
плати та пенсійного забезпечення, рівень багатства країни та в розрахунку на
кожного індивіда і т.д.), так і соціальні виміри, такі як тривалість життя, індекс
щастя, індекс якості життя і т.д.
5.Оцінка ефективності соціалізації економічної моделі держави здійснюється
шляхом аналізу трьох ключових вимірів соціально-економічного розвитку:
економічного (ВВП, ПІІ, ставки оподаткування, дохідно-видаткова структура
державного бюджету, зовнішньоторговельний оборот, мінімальний рівень
заробітної плати та пенсій, рівень багатства і т.д.), соціального (тривалість життя,
рівень якості життя) та агрегованого (соціально-економічних індексів соціального
розвитку, людського розвитку, суспільної нерівності, тощо). Найвизначнішим
індикатором соціальної спрямованості економічної моделі розвитку окремих країн
та регіонів є співвідношення державних видатків на реалізацію традиційних
управлінських функцій (підтримка громадського порядку, забезпечення
національної безпеки, організація судочинства, тощо) з витратами на соціальний
захист населення, соціальне страхування та розвиток (освіта, культура, охорона
здоров’я, соціальний забезпечення, тощо). Однак, серед усіх прямих та агрегованих
індикаторів, в результаті побудови автором моделі лінійної множинної регресії,
серед найбільш значущих факторів, що впливають на такий соціалізованоекономічний показник, як рівень багатства кожного окремого індивіду, було
виявлено два економічні показники – зовнішньоторговельний оборот та прямі
421
іноземні інвестиції, а також соціальний показник, що характеризує стан трудового
потенціалу країни – тривалість життя.
6.Паралельними об’єктивними умовами поглиблення процесів соціалізації
економічних моделей країн європейського регіону, зокрема регіонального
об’єднання ЄС, виступають як спільність їх стратегії та соціальної спрямованості з
одного боку, так і наявні відмінності їх макроекономічних показників, зумовлених
різною кон’юнктурою окремих національних ринків, зовнішньоторговельною
структурою, наявним ресурсним потенціалом, стилем державного менеджменту,
тощо, з іншого. В основі спільної європейської моделі соціально-економічної
солідарності та інтеграції лежать такі базові положення, як: колективність дій з
метою підвищення їх ефективності та результативності; солідарна участь усіх верств
населення як в процесі створення, так і користування соціальними ефектами
економічного розвитку; активна державна політика по забезпеченню певного рівня
загального добробуту у формі надання універсальних послуг (охорона здоров’я та
освіта) як передумова економічного зростання; використання показників загального
добробуту та рівня багатства як ключових індикаторів економічного розвитку.
7.Спільна регіональна превентивна модель загального добробуту
Скандинавського регіону представлена єдиними формами реалізації комунітарної
соціально-економічної політики держав, діяльністю єдиних або об’єднаних в
спільну систему координаційних органів управління, тісне функціонування
національних ринків праці, загальним вектором соціалізації економічних процесів.
В той же час, національні моделі представлені цілим рядом особливостей, існування
яких пояснюється відмінними проблемами розвитку, а, отже, й шляхами їх
подолання. Так, за загальних сталих темпів зростання валового внутрішнього
продукту, рівнів зайнятості, експорту та іноземних інвестицій, подолання безробіття
та підвищення середньозважених абсолютних показників добробуту, багатства та
соціального забезпечення, стабільно високих показниках фінансування соціальної
сфери, існують певні відмінності в обсягах та формах прояву соціалізації економіки.
8. Новітньою рисою конвергентної еволюції регіональної скандинавської
моделі соціалізації економіки стала реалізація концепції замкнутого циклу
422
споживання, максимально наближена до загальносвітової глобальної концепції
сталого розвитку. Принцип трипаратизму реалізації даної концепції дозволяє
мінімізувати видатки та максимізувати її ефективність за рахунок залучення всіх
сторін господарських взаємовідносин – бізнес, держава, індивід. Так,
редистриб’юція продуктових запасів забезпечує одночасне ефективне використання
надлишку ресурсів, переробку харчових відходів, налагодження ланцюгів
перерозподілу продуктів харчування, підтримку соціально незахищених верств
населення, подолання структурної бідності, отримання додаткових економічних
ефектів, тощо.
9. Застосування методу економіко-математичного моделювання з метою
аналізу ключових двадцяти показників соціально-економічного розвитку
національних економік дозволило здійснити авторську кластеризацію соціальноекономічних моделей, виокремивши чотири базові кластери, що об’єднують
національні системи розвитку країн ЄС та Скандинавського регіону, визначити
місце України в даній структурі: (1) Австрія, Швеція, Данія, Норвегія, Бельгія,
Португалія, Фінляндія, Ісландія; (2) Ірландія, Нідерланди, Мальта, Кіпр,
Люксембург; (3) Великобританія, Франція, Греція, Іспанія, Італія, Німеччина; (4)
Болгарія, Угорщина, Латвія, Україна, Хорватія, Польща, Румунія, Словаччина,
Словенія, Чехія, Литва, Естонія. Так, окремі кластери характеризуються спільними
стратегіями соціальної політики, що, зазвичай, базуються не лише на економічних
передумовах, а й особливостях історичного та культурного розвитку, політичній
системі, географічному розташуванні та загальній геополітичній позиції конкретної
країни.
10. В рамках розробленої математичної моделі країни Скандинавського регіону
об’єднані в один кластер. Однак, спільна за більшістю визначених показників група
країн Скандинавського регіону, репрезентована єдиною превентивною моделлю
соціально-економічного розвитку, є, так само, досить неоднорідною за своєю
структурою. Це пов’язано, в першу чергу, з відмінністю в структурі доходної
частини бюджету та джерел його наповнення. В той же час, єдність принципів
соціального спрямування, підвищеного рівня соціального забезпечення, державних
423
інвестицій у сфери соціальних послуг, інклюзивності ринку праці, тощо,
залишаються ключовими, визначальними рисами моделі соціально-економічного
розвитку скандинаського субрегіону. Разом з тим, проведена за аналогічним
принципом окремо кластеризація країн Скандинавського регіону доводить
існування підгруп в рамках даного кластеру: (1) Швеція, Данія, Фінляндія; (2)
Норвегія; (3) Ісландія, що свідчить про існуючі відмінності в наявних можливостях
країн, а також оперативних завданнях, принципах та методах реалізації спільної
моделі соціальної економіки – превентивної моделі загального добробуту, що є
єдиним стратегічним напрямом із загальною метою підвищення рівня добробуту
населення та соціалізації економічних процесів.
11. Україна за рядом ключових соціально-економічних показників вже зараз
демонструє глибоку європейську інтеграцію, потрапляючи до одного з отриманих
кластерів національних економічних моделей європейського регіону. Проведений
порівняльний аналіз за основними макроекономічними показниками дає підстави
оцінити нинішнє соціально-економічне становище України не просто як кризове, а
прийняти теоретичний принцип у якості ідеї, що будь-яка криза містить не тільки
негатив, а й позитив. Для України беззаперечним позитивом постає можливість по
новому цивілізованому вектору відновити довіру народу (як соціального капіталу)
до держави завдяки цивілізованим діям останньої у якості політичного, правового і
бюджетного гаранта становлення соціальної економіки. Таке відновлення є
можливим і дійсним не тільки за умови створення соціально-справедливої держави,
але й ефективного контролю її дій з боку розвиненого громадянського суспільства.
Стратегія і тактика України щодо її входження у світовий господарський процес
вимагає суттєвих змін: переходу від принципів адаптації, сировинної привабливості
і очікування інвестицій до високого рівня конкурентоздатності та соціальноекономічної самодостатності; орієнтації на інвестиції з боку населення власної
держави; нарощування фінансового потенціалу як потужного ресурсу
функціонування господарської системи. Основою успішної соціалізації стратегії та
політики державного регулювання є продуктивне використання ресурсів, ефективне
функціонування суб’єктів господарювання, сприяюча економічному розвитку
424
державна політика регулювання та оподаткування, стимулювання розвитку
експортного потенціалу та ефективна подальша інтеграція України до світової
системи господарювання.
12. На основі оцінки існуючого стану вітчизняної моделі соціально-економічної
політики за такими критеріями, як стратегічна мета її функціонування, існуюча
модель соціально-економічної політики розподілу, принципи надання соціальних
послуг, законодавчо-нормативна база, форми та механізми реалізації обраної
стратегії, параметри оцінки її ефективності, а також визначивши соціальну
спрямованість державної соціально-економічної політики, можна стверджувати про
можливість успішної трансформації національної моделі з врахуванням досвіду
побудови соціальної економіки країнами Скандинавського регіону. Очевидним є
доречність застосування превентивної моделі соціальної економіки на прикладі
Скандинавського регіону, що інтерпретується як активна економічна політика
держави, яка передбачає двовекторне фінансування розвитку сфери соціальних
послуг одночасно зі створенням сприятливих умов для розвитку бізнесу. Основною
метою даної політики є збільшення видатків на розвиток виробничої інфраструктури
за умови зниження видатків на соціальний захист, що призведе до економічного
прогресу, самозабезпечення, реструктуризації системи доходів та видатків
державного бюджету. Одночасно з цим виявлено існування додаткових зовнішніх
імперативів, що гальмують ефективність імплементації ключових принципів моделі.
В Україні ними визнано державний борг та видатки, пов’язані з його погашенням та
обслуговуванням. У випадку позитивних результатів, можна прогнозувати, що,
окрім досягнення економічних ефектів як основи та стимулюючого фактору
соціалізації економіки, вагомою підтримкою успішної реалізації подібної соціальноорієнтованої стратегії економічного розвитку має стати формування суспільної
свідомості на засадах соціальної відповідальності, культури споживання населення,
формування та розвиток яких є одним з нагальних стратегічних завдань сфер освіти,
науки та культури України. За умови збереження національної ідентичності та
максимального використання наявного специфічного для даного регіону та країни
ресурсного потенціалу, оптимального поєднання засад соціальної економіки та
425
ринкового господарювання, виховання соціально відповідального виробника та
споживача існує висока ймовірність ефективної імплементації ключових засад
соціально-орієнтованої моделі економічного розвитку, а трансформація вітчизняної
моделі соціальної економіки на засадах принципів скандинавської моделі дозволить
досягти конкретних комплексних позитивних зрушень в напрямі сталого розвитку.