Кравцова Ірина Вікторівна Глобальні лан­цюги створення вартості в секторах світової економіки

brief description

Кравцова Ірина Вікторівна, провідний фахівець ка­федри міжнародних економічних відносин і бізнесу На­ціонального авіаційного університету: «Глобальні лан­цюги створення вартості в секторах світової економіки» (08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини). Спецрада Д 26.001.02 у Київському націо­нальному університеті імені Тараса Шевченка

Національний авіаційний університет
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
КРАВЦОВА ІРИНА ВІКТОРІВНА
УДК 339.92:339.94(043.5)
ДИСЕРТАЦІЯ
ГЛОБАЛЬНІ ЛАНЦЮГИ СТВОРЕННЯ ВАРТОСТІ В СЕКТОРАХ
СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ
Спеціальність 08.00.02 – світове господарство
і міжнародні економічні відносини
Галузь знань 29 – міжнародні відносини
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
____________________ І. В. Кравцова
Науковий керівник: Сіденко Світлана Володимирівна,
доктор економічних наук, професор
Київ – 2017

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ……………………………………….. 15
ВСТУП………………………………………………………………………… 16
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
ГЛОБАЛЬНИХ ЛАНЦЮГІВ СТВОРЕННЯ ВАРТОСТІ………………….. 26
1.1. Концепція глобальних ланцюгів створення вартості……….................. 26
1.2. Методологічні засади дослідження глобальних ланцюгів створення
вартості………………………………………………....................................... 52
1.3. Рушійні сили розвитку глобальних ланцюгів створення вартості…….. 62
Висновки до розділу 1………………………………………………………... 71
РОЗДІЛ 2. СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА
ДЕТЕРМІНАНТИ РОЗМІЩЕННЯ ГЛОБАЛЬНИХ ЛАНЦЮГІВ
СТВОРЕННЯ ВАРТОСТІ……………………………………………………. 76
2.1. Глобальні ланцюги створення вартості в контексті світової торгівлі
в термінах доданої вартості…..………………………………………………. 76
2.2. Фактори впливу на розміщення ланок глобальних ланцюгів створення
вартості………………………………………………………………………... 105
2.3. Детермінанти участі країн у глобальних ланцюгах створення вартості:
кореляційно-регресійна модель………………………………………………119
Висновки до розділу 2………………………………………………………... 138
РОЗДІЛ 3. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ УЧАСТІ КРАЇН
У ГЛОБАЛЬНИХ ЛАНЦЮГАХ СТВОРЕННЯ ВАРТОСТІ………………. 142
3.1. Вплив участі у глобальних ланцюгах створення вартості на економіку
та соціальну сферу країн……………………………………………………... 142
3.2. Закономірності розподілу доданої вартості між ланками глобальних
ланцюгів створення вартості…………………………………………………. 159
3.3. Участь України у глобальних ланцюгах створення вартості…………. 174
Висновки до розділу 3………………………………………………………... 191
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………... 195
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….. 200
ДОДАТКИ…………………………………………………………………….. 222
15
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ГЛСВ глобальний ланцюг створення вартості
ТНК транснаціональна корпорація
МСП малі та середні підприємства
РТУ регіональна торговельна угода
ВВП валовий внутрішній продукт
ПІІ прямі іноземні інвестиції
НДДКР науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи
ІКТ
ООН
інформаційно-комунікаційні технології
Організація Об’єднаних Націй
ЮНКТАД Конференція ООН з торгівлі та розвитку
МВФ Міжнародний валютний фонд
ОЕСР Організація економічного співробітництва та розвитку
МОП Міжнародна організація праці
ЮНЕСКО Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури
ВООЗ Всесвітня організація охорони здоров’я
ФАО Продовольча та сільськогосподарська організація ООН
ЄС Європейський Союз
НАФТА Північноамериканська зона вільної торгівлі
АСЕАН Асоціація держав Південно-Східної Азії
АТЕС Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво
16
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Формування та стрімкий розвиток
глобальних ланцюгів створення вартості (ГЛСВ), що охоплюють
фрагментоване міжнародне виробництво та світову торгівлю, стали
визначальною рисою світової економіки ХХІ ст. Провідна роль в організації та
координації ГЛСВ належить транснаціональним корпораціям (ТНК), але
завдяки можливості спеціалізації на окремих завданнях і бізнес-функціях, а не
на певному продукті або галузі, малі та середні підприємства, зокрема з країн,
що розвиваються, також активно долучаються до різних видів діяльності
у межах фрагментованого міжнародного виробництва.
Країни та компанії, що беруть участь у ГЛСВ, все більшою мірою
покладаються на іноземні ресурси, проміжні товари та послуги, знання тощо.
У результаті міжнародне виробництво перетворюється на більш складне
явище із тісно взаємопов’язаними суб’єктами економічної діяльності, що
зумовлює необхідність обґрунтування доцільності участі країн у глобальних і
регіональних ланцюгах створення вартості з урахуванням її соціальноекономічних наслідків, а також визначення факторів, які впливають на ступінь
залучення країни до фрагментованого міжнародного виробництва в межах
ГЛСВ, із метою розробки державної політики у відповідних сферах.
Актуальність дослідження функціонування ГЛСВ із точки зору
детермінант і соціально-економічних наслідків участі у них країн зумовлена
не лише динамікою та масштабами даного явища, а й потребами соціальноекономічного розвитку України. З’ясування ступеня та характеру залучення
України до ГЛСВ дозволить визначити пріоритетні напрями розвитку
вітчизняного виробництва та зовнішньоекономічної діяльності для
підвищення ефективності економіки в цілому та її окремих галузей і
здійснення країною економічної модернізації.
Дослідженню теоретичних і практичних аспектів функціонування
ГЛСВ, розвитку методологічних підходів до їх аналізу, з’ясуванню
17
особливостей участі окремих країн і регіонів у фрагментованому
міжнародному виробництві присвячені наукові праці таких зарубіжних
вчених, як Дж. Абоні, Ж. Амадор, Р. Балдвін, К. де Бекер, Ж. Ванг,
Г. Джереффі, Р. Каплінскі, П. Ковальськи, М. Корженевіч, Х. Лопес-Гонсалес,
Е. ван дер Марел, Дж. Лі, Б. Менг, О. Мемедовіч, С. Мірудо, К. П’єтробеллі,
М. Портер, Р. Рабеллотті, Т. Стеджен, М. Тіммер, Дж. Хамфрі. Крім того,
концепція ГЛСВ широко застосовується в останніх звітах і дослідженнях
ООН, ЮНКТАД, ЮНІДО, СОТ, Світового Банку, ОЕСР та інших провідних
міжнародних організацій.
Для вітчизняної літератури проблема вивчення ГЛСВ є відносно новою.
Питання організації міжнародного виробництва, зокрема з точки зору
діяльності ТНК, здійснення світової торгівлі у межах ГЛСВ, та деякі аспекти
участі у них України висвітлені у роботах таких українських науковців, як
І. В. Бураковський, І. Й. Гладій, О. П. Гребельник, І. Ю. Гужва, Г. В. Дугінець,
Р. О. Заблоцька, А. І. Ігнатюк, Д. О. Ільницький, Л. Л. Кістерський,
В. М. Левківський, Т. М. Мельник, Р. М. Моторин, І. І. Пузанов,
Н. В. Резнікова, О. І. Рогач, А. П. Румянцев, В. Р. Сіденко, С. В. Сіденко,
Я. М. Столярчук, В. В. Тіпанов, А. С. Філіпенко, М. П. Хмара, Т.М. Циганкова,
О. І. Шнирков, С. О. Якубовський та ін.
Проте більшість існуючих досліджень, що мають прикладний характер,
є досить вузькоспрямованими, в них розглядаються лише окремі галузі або
країни. Також не існує єдиного теоретичного підходу до вивчення ГЛСВ,
оскільки погляди представників різних економічних шкіл іноді не
співпадають. Крім того, через відсутність остаточно сформованої методології
та обмеженість статистичних даних, необхідних для емпіричного аналізу,
часто висновки щодо різних аспектів функціонування ГЛСВ знаходяться
переважно у теоретичній площині, але бракує їх економетричного
обґрунтування. Тому формування комплексного теоретичного підходу до
аналізу ГЛСВ та дослідження сучасних тенденцій їх функціонування,
детермінант розміщення та соціально-економічного впливу на країни із
18
застосуванням економетричного моделювання є актуальним, що й зумовило
вибір теми дисертаційного дослідження, його мету та завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційну роботу виконано відповідно до планової теми наукових робіт
кафедри міжнародних економічних відносин і бізнесу Навчально-наукового
інституту міжнародних відносин Національного авіаційного університету
«Диверсифікація соціально-економічного співробітництва України
з Європейським Союзом» № 48/15.01.01. У межах цієї теми автором особисто
досліджена проблема організації фрагментованого міжнародного виробництва
навколо ГЛСВ, виявлено та проаналізовано детермінанти та соціальноекономічні наслідки включення країн до ланок такого міжнародного
виробництва, з’ясовано місце України у ГЛСВ, виявлено пріоритетні галузі
виробництва та напрями зовнішньоекономічної діяльності, необхідні для
здійснення країною економічної модернізації.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є
аналіз сучасних тенденцій і закономірностей функціонування глобальних
ланцюгів створення вартості, виявлення за допомогою економетричного
моделювання детермінант участі у них країн і соціально-економічних
наслідків такої участі.
Досягнення поставленої мети зумовило вирішення таких завдань:
– дослідити походження концепції ГЛСВ, систематизувати її основні
положення, розкрити економічну сутність явища та дати власне визначення
поняття;
– виявити та систематизувати методологічні засади дослідження ГЛСВ;
– з’ясувати рушійні сили формування та розвитку ГЛСВ, а також
основні напрями державної політики, при розробці яких варто враховувати
особливості сучасної організації фрагментованого міжнародного
виробництва;
– проаналізувати сучасні тенденції та особливості функціонування
ГЛСВ у контексті світової торгівлі в термінах доданої вартості, з’ясувати
19
ступінь залучення до них окремих країн, розрахувавши індекси участі у ГЛСВ;
– з’ясувати фактори впливу на розміщення ланок ГЛСВ;
– встановити детермінанти участі країн у ГЛСВ шляхом здійснення
економетричного моделювання;
– охарактеризувати основні напрями впливу участі країн у ГЛСВ на
економіку та соціальну сферу, зокрема за допомогою економетричного
тестування таких взаємозв’язків;
– розкрити закономірності розподілу доданої вартості між ланками
ГЛСВ на основі емпіричного аналізу;
– проаналізувати ступінь залучення та перспективи участі України
у ГЛСВ.
Об’єктом дослідження є глобальні ланцюги створення вартості, які
у сучасній світовій економіці є результатом фрагментації міжнародного
виробництва та рушійною силою світової торгівлі.
Предметом дослідження є сучасні тенденції та закономірності
функціонування глобальних ланцюгів створення вартості, детермінанти їх
розміщення та напрями соціально-економічного впливу на країни.
Методи дослідження. У дисертаційній роботі використано низку
загальнонаукових і спеціальних методів теоретичного й емпіричного
дослідження: історичний метод і метод порівняння – при дослідженні
походження концепції ГЛСВ та співставленні існуючих підходів до їх
вивчення (п. 1.1, 1.2); аналіз і синтез, індукція та дедукція – при дослідженні
основних положень концепції ГЛСВ (п. 1.1, 1.2); метод узагальнення й
описово-аналітичний метод – при виявленні рушійних сил розвитку ГЛСВ
(п. 1.3), сучасних тенденцій їх функціонування (п. 2.1), особливостей участі
України у ГЛСВ (п. 3.3); абстрактно-логічний метод – при формулюванні
власного визначення ГЛСВ (п. 1.1), підборі факторів для включення до
економетричної моделі (п. 2.3); метод формалізації – при визначенні
показників, що характеризують участь країни у ГЛСВ (п. 1.2), та побудові
економетричної моделі (п. 2.3); методи спостереження та вимірювання – при
20
аналізі сучасних тенденцій розвитку ГЛСВ (п. 2.1) і закономірностей їх
функціонування (п. 3.1, 3.2), побудові економетричної моделі (п. 2.3),
дослідженні участі України у ГЛСВ (п. 3.3); факторний аналіз – при виявленні
детермінант розміщення ГЛСВ (п.  2.2, 2.3); економіко-математичне
моделювання, кореляційний і регресійний аналіз – при побудові
економетричної моделі для визначення детермінант участі країн у ГЛСВ
(п. 2.3), здійсненні економетричного тестування соціально-економічних
наслідків такої участі (п. 3.1) та існування «усміхненої» кривої (п. 3.2),
визначенні потенційного рівня участі України у ГЛСВ на основі побудованої
моделі (п. 3.3).
Інформаційною базою дослідження є бази статистичних даних, річні
звіти й інші публікації Світового Банку, ЮНКТАД, ЮНІДО, СОТ, МВФ,
ОЕСР, ЄС, інших міжнародних організацій та установ, база даних Державної
служби статистики України, монографії та статті зарубіжних і вітчизняних
вчених.
Наукова новизна отриманих результатів полягає у розкритті
сучасних особливостей функціонування глобальних ланцюгів створення
вартості, виявленні визначальних факторів і соціально-економічних наслідків
участі країн у фрагментованому міжнародному виробництві.
Автором отримано наступні результати, які визначають його особистий
внесок у вирішення поставлених завдань, характеризують наукову новизну
роботи та виносяться на захист:
вперше:
– визначено детермінанти участі країн у ГЛСВ за допомогою
кореляційно-регресійного аналізу та побудови власної економетричної моделі
на основі сформованої автором бази даних, що охоплює 76 потенційних
факторів, які характеризують різні сфери економіки 63 країн за 17 років.
З’ясовано, що індекс участі країни у ГЛСВ залежить як від структурних
характеристик економіки країни – галузевої структури економіки, вираженої
часткою виробництва у ВВП, та забезпеченості природними ресурсами,
21
вираженої часткою земель сільськогосподарського призначення та часткою
експорту руд і металів, так і від більш гнучких факторів, зокрема у торговій,
соціальній, інноваційній, монетарній і фіскальній сферах, на які можна
вплинути за допомогою відповідних інструментів державної політики (всього
15 факторів). Виявлено, що найбільшою мірою участь країни у ГЛСВ
пояснюють детермінанти, що відображають показники зовнішньої торгівлі,
а також окремі характеристики людського й інтелектуального капіталу країни.
Найвищі стандартизовані коефіцієнти регресії мають показники частки
зовнішньої торгівлі у ВВП, частки виробництва у ВВП та частки
висококваліфікованих працівників;
– встановлено динаміку участі України у ГЛСВ за період 1993–2015 рр.
та участь у них окремих галузей економіки країни на основі розрахунку
відповідних індексів, з’ясовано потенційний рівень участі України
у фрагментованому міжнародному виробництві. Виявлено, що найбільшою
мірою до ГЛСВ залучені такі галузі, як готельно-ресторанна, металургійна,
хімічна та нафтова промисловість, галузь переробки відходів, виробництво
транспортних засобів. У той же час найвищі обсяги експорту в термінах
доданої вартості демонструють фінансові та ділові послуги, харчова
промисловість, сільське господарство, металургійна, хімічна та нафтова
промисловість. Розраховане за допомогою економетричної моделі значення
індексу участі України у ГЛСВ істотно перевищує його фактичне значення та
відповідає рівню участі таких країн ЄС зі схожою до України структурою
економіки, як Болгарія, Естонія, Латвія, Польща та Словенія;
удосконалено:
– термінологічну ідентифікацію поняття «глобальний ланцюг
створення вартості» та визначено, що він являє собою послідовність
взаємопов’язаних видів діяльності зі створення доданої вартості,
розташованих як мінімум на двох континентах або у межах двох торгових
блоків, що забезпечують виробництво товару чи послуги, починаючи з ідеї
щодо їх створення та закінчуючи доставкою до кінцевого споживача та
22
післяпродажним обслуговуванням. На відміну від попередніх, у даному
визначенні узагальнено визначальні характеристики поняття: уточнено його
просторове охоплення та розкрито сутність явища як послідовності
взаємопов’язаних видів діяльності зі створення доданої вартості;
– обґрунтування соціально-економічних наслідків участі країни
у ГЛСВ, у тому числі за допомогою кореляційного аналізу та побудови кривих
апроксимації. Визначено позитивні наслідки у сферах зайнятості населення,
економічного зростання, технологічного розвитку, екологічної безпеки та
економічної модернізації, підтверджено позитивну кореляцію розрахованого
індексу участі у ГЛСВ з темпами зростання ВВП на душу населення, темпами
зростання рівня зайнятості населення, обсягами репатрійованих і
реінвестованих прибутків, темпами зростання частки вітчизняних витрат на
оплату праці, втілених в іноземний кінцевий попит. Виявлено потенційні
ризики участі країн у ГЛСВ, зокрема у соціальній, екологічній сферах та
у сфері технологічного розвитку;
– економетричне тестування існуючих закономірностей розподілу
доданої вартості вздовж ланок ГЛСВ, у результаті якого підтверджено
існування так званої «усміхненої» кривої, відповідно до якої види діяльності,
що створюють найвищу додану вартість, розташовані на початкових і
кінцевих стадіях виробництва, які є більш наукомісткими, а найнижча додана
вартість створюється посередині ГЛСВ, переважно на стадіях виробництва
комплектуючих і кінцевого збирання;
дістали подальшого розвитку:
– теоретичні підходи до аналізу ГЛСВ, виявлення їх суб’єктів, окремих
ланок і стадій виробництва та з’ясування взаємозв’язків між ними, визначення
форм управлінських зв’язків, типів ГЛСВ і притаманних їм характеристик.
Встановлено відмінності між такими поняттями, як ланцюг створення вартості
(повний комплекс видів діяльності зі створення продукту, від розробки
концепції до кінцевого споживання та післяпродажного обслуговування),
ланцюг поставок (охоплює лише безпосередньо виробничі процеси) і
23
виробнича мережа (сукупність міжфірмових зв’язків, а не видів діяльності),
з метою уточнення сутності та уникнення їх взаємозамінності у науковому
використанні;
– методика розрахунку індексів участі у ГЛСВ за міжнародними
таблицями «витрати-випуск», а також методика формування гармонізованої
бази даних з різних статистичних джерел для побудови економетричної
моделі, що базується на розробленому автором алгоритмі використання
макросів для автоматизації відповідних процесів;
– трактування закономірностей функціонування сучасних ГЛСВ:
зростання участі усіх країн у фрагментованому міжнародному виробництві
(розраховані автором індекси участі країн у ГЛСВ демонструють стабільне
зростання; найвищі індекси мають малі відкриті економіки, найнижчі –
переважно великі економіки, країни-експортери сировини та країни, що
розвиваються); поступове послаблення внутрішньорегіональних зв’язків
у виробництві та торгівлі і посилення власне глобалізаційних процесів
(скорочення частки внутрішньорегіональної складової індексу участі);
зростання частки іноземної доданої вартості у світовому експорті та середньої
довжини ГЛСВ в усіх галузях (найдовшими та водночас найбільш
інтернаціоналізованими є галузі виробництва електронної й оптичної
продукції, транспортних засобів і металургійна промисловість); посилення
ролі малих і середніх підприємств у ГЛСВ, а також ролі послуг, які не тільки
експортуються у чистому вигляді, а й втілюються в експортні товари.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що
положення та висновки дослідження можуть бути використані у діяльності
органів виконавчої та законодавчої влади при розробці державної політики,
що сприятиме підвищенню ступеня участі України у ГЛСВ і більш
ефективному використанню необхідних для цього ресурсів, з урахуванням
потенційних соціально-економічних наслідків такої участі; розробці стратегії
економічної модернізації України; визначенні пріоритетних галузей
виробництва та напрямів зовнішньоекономічної діяльності, які дозволять
24
державі в цілому та вітчизняним компаніям зокрема підвищувати конкурентоспроможність і просуватися у ГЛСВ до ланок, де створюється вища додана
вартість.
Основні положення, результати та висновки дисертаційного
дослідження впроваджені у практичну діяльність Інституту економічних
досліджень та політичних консультацій (довідка № 261017/00162/1 від
26.10.2017 р.), яким використано матеріали дослідження в аналітичній роботі,
зокрема при підготовці проекту Експортної стратегії України на 2017–2021 рр.
на замовлення Міністерства економічного розвитку та торгівлі України;
Державного підприємства «Конструкторське бюро “Південне”
ім. М. К. Янгеля» (довідка № 134/6725 від 24.11.2017 р.), Державного
підприємства «Луцький ремонтний завод “Мотор”» (довідка
№ 1-58/3057/18К/1 від 24.11.2017 р.), яким надано рекомендації щодо
підвищення створюваної ними доданої вартості в авіакосмічному ГЛСВ.
Висновки дисертації використовуються у навчальному процесі та
науковій діяльності кафедри міжнародних економічних відносин і бізнесу
Національного авіаційного університету (довідка № 266/15 від 20.11.2017 р.),
кафедри міжнародної торгівлі ДВНЗ «Київський національний економічний
університет імені Вадима Гетьмана» (довідка № 1815/17 від 15.09.2017 р.).
Особистий внесок автора. Дисертаційна робота є самостійно
виконаним науковим дослідженням. Викладені теоретичні, методологічні
напрацювання та практичні результати, висновки, рекомендації є особистим
науковим здобутком автора. Усі наукові праці, в яких висвітлено результати
дослідження, є одноосібними та самостійно підготовленими.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати
дисертаційного дослідження обговорено та схвалено на засіданнях кафедри
міжнародних економічних відносин і бізнесу Національного авіаційного
університету (2015–2017 рр.), а також апробовано на 8 міжнародних наукових
і науково-практичних конференціях в Україні та за кордоном, зокрема:
ХІІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та
25
молодих вчених «Шевченківська весна – 2015: Економіка» (Київ,
1–3 квітня 2015 р.); VI Міжнародній науково-практичній конференції
«Національні економічні стратегії розвитку в глобальному середовищі» (Київ,
8 квітня 2015 р.); XV Міжнародній науково-практичній конференції молодих
учених і студентів «Політ. Сучасні проблеми науки» (Київ, 8–9 квітня 2015 р.);
Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми
використання потенціалу економіки країни: світовий досвід та вітчизняні
реалії» (Дніпро, 14–15 жовтня 2016 р.); Міжнародній науковій конференції
«Integrated business structures: models, processes, technologies» (Кишинів,
Молдова, 25 листопада 2016 р.); Міжнародній науковій конференції
«The development of international competitiveness: state, region, enterprise»
(Лісабон, Португалія, 16 грудня 2016 р.); VIІІ Міжнародній науковопрактичній конференції «Національні економічні стратегії розвитку
в глобальному середовищі» (Київ, 13 квітня 2017 р.); Міжнародній науковопрактичній конференції «Процеси економічної дезінтеграції в сучасному
світовому господарстві» (Київ, 27 жовтня 2017 р.).
Публікації. Основні результати дисертаційної роботи викладено
у 15 одноосібних наукових працях (загальний обсяг 6,3 д. а.), з яких 8 наукових
статей (4,9 д. а.), у тому числі 5 – у фахових виданнях України (3,15 д. а.),
2 – в іноземних наукових виданнях (1,6 д. а.), 1 – в електронному фаховому
виданні України (0,15 д. а.), та 7 тез доповідей у збірниках матеріалів
міжнародних наукових конференцій (1,4 д. а.).
Структура та обсяг дисертації. Робота складається з переліку умовних
позначень, вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і
19 додатків. Основний зміст дисертації викладено на 184 сторінках
друкованого тексту, що містить 40 рисунків і 10 таблиць. Список
використаних джерел налічує 237 найменувань на 22 сторінках. Додатки
займають 63 сторінки, на яких розміщено 37 рисунків і 15 таблиць.

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертації проаналізовано сучасні тенденції та закономірності
функціонування глобальних ланцюгів створення вартості, визначено
детермінанти та соціально-економічні наслідки участі у них країн.
За підсумками здійсненого наукового дослідження, відповідно до поставленої
мети та завдань, зроблено такі висновки:
1. Концепція ГЛСВ, які виникли в результаті поглиблення міжнародного
поділу праці, з’явилася на перетині теорій міжнародної торгівлі та прямих
іноземних інвестицій. Вона зазнала еволюції від поняття продуктового
ланцюга в межах концепції світ-системного аналізу й ідеї вартісного підходу
в контексті дослідження конкурентних переваг фірми до повноцінного
теоретико-методологічного підходу до дослідження особливостей організації
фрагментованого міжнародного виробництва та міжнародної торгівлі
кінцевими і проміжними товарами та послугами. Ця концепція стала основою
для принципово нового статистичного підходу на основі торгівлі в термінах
доданої вартості. За визначенням автора, глобальний ланцюг створення
вартості являє собою послідовність взаємопов’язаних видів діяльності зі
створення доданої вартості, розташованих як мінімум на двох континентах або
у межах двох торгових блоків, що забезпечують виробництво товару чи
послуги, починаючи з ідеї щодо їх створення та закінчуючи доставкою до
кінцевого споживача та післяпродажним обслуговуванням.
2. До проблеми дослідження ГЛСВ у науковій літературі існує два
підходи: «школа міжнародників» розглядає ГЛСВ на рівні країни у рамках
економічних досліджень, застосовуючи методи макроекономічного аналізу;
«школа промисловців» розглядає ГЛСВ на рівні фірми у рамках досліджень з
міжнародного бізнесу із застосуванням методів мікроекономічного аналізу.
Методологічною основою дослідження окремих ГЛСВ є розроблена методика,
що передбачає аналіз шістьох основоположних аспектів їх функціонування:
структури системи «витрати-випуск», географії ГЛСВ, управлінської
196
структури, можливостей економічної модернізації, інституційного
середовища, основних учасників і зацікавлених осіб. Показниками, які
дозволяють кількісно оцінити окремі характеристики ГЛСВ, є індекс участі
у ГЛСВ, показники довжини ГЛСВ і відстані до кінцевого споживача.
3. Виникнення ГЛСВ та посилення міжнародної фрагментації
виробництва були спричинені змінами у бізнес-середовищі та нормативноправовому регулюванні, а також у корпоративних стратегіях і способах
організації бізнесу. Рушійними силами глобалізації ланцюгів створення
вартості стали: значне зниження витрат обігу протягом останніх двох
десятиліть; послідовна лібералізація міжнародної торгівлі й іноземних
інвестицій; технологічний прогрес в інформаційно-комунікаційній сфері. Крім
того, функціонування ГЛСВ повною мірою відображає специфічні риси
сучасної світової економіки, зокрема посилення фрагментації виробництва та
зростаючу взаємопов’язаність економік, спеціалізацію компаній і країн на
завданнях і бізнес-функціях, а не виробництві окремих товарів, існування
мереж глобальних покупців і глобальних постачальників. Особливості
сучасної організації фрагментованого міжнародного виробництва необхідно
враховувати уповноваженим органам при розробці державної політики
у сферах торгівлі, зайнятості, національної конкурентоспроможності та
зростання, економічної модернізації й інновацій, управління глобальними
системними ризиками.
4. Аналіз закономірностей функціонування ГЛСВ у контексті світової
торгівлі в термінах доданої вартості свідчить про поглиблення фрагментації
міжнародного виробництва, що проявляється у зростанні іноземної доданої
вартості у світовому експорті та середньої довжини ГЛСВ у всіх галузях
економіки, а також індексів участі у них окремих країн. Попри те, що сучасна
світова торгівля великою мірою зосереджена в межах регіонів і регіональних
інтеграційних об’єднань, відбувається поступове розширення
міжрегіональних і глобальних зв’язків у виробництві та торгівлі.
Статистичний підхід у термінах доданої вартості дозволяє стверджувати про
197
важливу роль послуг у світовій торгівлі, оскільки вони експортуються не лише
у чистому вигляді, а й втіленими в експортні товари. Особливе місце у ГЛСВ,
що координуються переважно ТНК, також займають малі та середні
підприємства, які здебільшого є єдиною можливістю включення країн, що
розвиваються, до фрагментованого міжнародного виробництва.
5. Для ідентифікації факторів, які є визначальними з точки зору участі
країни у ГЛСВ, у наукових дослідженнях переважно застосовуються два
підходи – на основі адаптації гравітаційної моделі міжнародної торгівлі до
торгівлі в термінах доданої вартості й із застосуванням кореляційнорегресійного аналізу. Факторами, що можуть впливати на ступінь залучення
країни до ГЛСВ, є наступні: розмір внутрішнього ринку країни; рівень її
розвитку; галузева структура виробництва; відстань до великих промислових
вузлів; ставки мита; участь у регіональних торговельних угодах; інвестиційна
відкритість; ефективність логістики; захист прав інтелектуальної власності;
якість інфраструктури; якість інституцій; рівень розвитку людського капіталу.
У деяких дослідженнях аналіз детермінант участі країни у ГЛСВ зводиться до
визначення мотивів, якими керуються ТНК при виборі географічного місця
розташування своїх дочірніх компаній і формуванні власної мережі
виробничих зв’язків; утім, такий підхід є дещо обмеженим, оскільки він не
враховує особливостей включення до ГЛСВ малих і середніх підприємств, на
які припадає вагома частка світової торгівлі проміжними продуктами.
6. Застосування кореляційно-регресійного аналізу та побудова
комплексної економетричної моделі для визначення детермінант залучення
країн до ГЛСВ дозволили з’ясувати, що індекс участі у ГЛСВ залежить від
15 факторів, переважно показників зовнішньої торгівлі, людського й
інтелектуального капіталу, а також структурних характеристик економіки
країни. Оскільки більшість визначальних факторів є такими, на які можливо
вплинути у коротко- або середньостроковій перспективі, підвищити або
обмежити рівень участі країни у фрагментованому міжнародному виробництві
можна за допомогою відповідних інструментів торгової, соціальної,
198
інноваційної, монетарної та фіскальної політики. Вибір конкретних
інструментів державної політики має здійснюватися відповідальними особами
на основі аналізу позиції країни у ГЛСВ і соціально-економічних наслідків її
участі у фрагментованому міжнародному виробництві.
7. Соціально-економічні наслідки участі у ГЛСВ мають переважно
позитивний характер, оскільки завдяки такій участі країни можуть підвищити
створювану вітчизняну додану вартість і рівень доходів, рівень зайнятості та
технологічного розвитку, залучити власні малі та середні підприємства до
міжнародного виробництва, досягти економічної модернізації, що має
особливо важливе значення для країн, які розвиваються. Водночас залучення
до ГЛСВ, передусім на ланках з низькою доданою вартістю, несе певні ризики
для країн-учасниць, у першу чергу у соціальній та екологічній сферах, що,
зокрема, полягають у створенні робочих місць з несприятливими умовами
праці, посиленні залежності рівня зайнятості від діяльності провідних
компаній, зниження вимог до екологічних стандартів тощо. За допомогою
кореляційного аналізу та побудови кривих апроксимації виявлено, що індекс
участі у ГЛСВ має позитивну кореляцію з темпами зростання ВВП на душу
населення, темпами зростання рівня зайнятості населення, обсягами
репатрійованих і реінвестованих прибутків, темпами зростання частки
вітчизняних витрат на оплату праці, втілених в іноземний кінцевий попит.
8. Участь у фрагментованому міжнародному виробництві може сприяти
економічній модернізації країни, яка у концепції ГЛСВ визначається як процес
просування від ланок виробництва з низькою доданою вартістю до тих видів
діяльності, що створюють відносно вищу додану вартість, з метою збільшення
переваг – прибутків, доданої вартості тощо. Закономірності розподілу доданої
вартості вздовж ГЛСВ описує «усміхнена крива», відповідно до якої завдання
із найвищою доданою вартістю розташовуються на двох протилежних кінцях
ГЛСВ – висхідних і низхідних видах діяльності, які є більш наукомісткими,
а завдання з найнижчою доданою вартістю, що є більш працемісткими,
розташовуються посередині ГЛСВ. Водночас істотне значення має не лише
199
частка вітчизняної доданої вартості, що створюється, в експорті, а й масштаби
експортної діяльності, оскільки спеціалізація, наприклад, на кінцевому
збиранні та здійснення його у великих масштабах також може мати позитивні
наслідки для економіки країни.
9. Розраховані за міжнародними таблицями «витрати-випуск» індекси
участі України у ГЛСВ за період 1993–2015 рр. свідчать про те, що рівень
залучення України до ГЛСВ поступово зростав, продемонструвавши пікові
значення у 2000 і 2008 рр., і станом на 2015 р. цей індекс становив 38%.
Відповідно до розрахованих індексів участі окремих галузей України у ГЛСВ,
найбільшою мірою до них залучені готельно-ресторанна галузь, металургійна,
хімічна та нафтова промисловість, галузь переробки відходів, виробництво
транспортних засобів. Найвищі обсяги експорту в термінах доданої вартості
демонструють фінансові та ділові послуги, харчова промисловість, сільське
господарство, металургійна, хімічна та нафтова промисловість. Застосування
побудованої економетричної моделі для визначення детермінант участі країн
у ГЛСВ до економіки України дало можливість з’ясувати потенційний рівень
її участі у фрагментованому міжнародному виробництві, що передбачає
значення відповідного індексу близько 52–58% та істотно перевищує його
фактичні значення. Таким чином, оптимізація структури національної
економіки та підвищення ефективності використання наявних ресурсів,
а також застосування інструментів державної політики у відповідних сферах
може сприяти зростанню рівня залучення України до ГЛСВ та стати
поштовхом до її економічної модернізації.