Ковтун Євгеній Іванович Детермінанти диверсифікації діяльності інжинірингових компаній на глобальному ринку послуг

brief description

Ковтун Євгеній Іванович, керівник проекту ООО «КПІ Девелопмент», Республіка Білорусь. Назва дисертації: «Детермінанти диверсифікації діяльності інжинірингових компаній на глобальному ринку послуг». Шифр та назва спеціальності 08.00.02 світове господарство і міжнародні економічні відносини. Спецрада Д26.001.02 Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Інститут міжнародних відносин
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
КОВТУН ЄВГЕНІЙ ІВАНОВИЧ
УДК 658.7:339.9
ДИСЕРТАЦІЯ
ДЕТЕРМIНАНТИ ДИВЕРСИФIКАЦIЇ ДIЯЛЬНОСТI
IНЖИНIРИНГОВИХ КОМПАНIЙ НА ГЛОБАЛЬНОМУ РИНКУ
ПОСЛУГ
Спеціальність 08.00.02 – світове господарство і
міжнародні економічні відносини
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
____________________________Є. I. Ковтун
(підпис, ініціали та прізвище здобувача)
Науковий керівник: Заблоцька Ріта Олександрівна,
доктор економічних наук, професор
Київ – 2021

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ.................................................................................... 13
ВСТУП................................................................................................................... 15
РОЗДIЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
МІЖНАРОДНОГО РИНКУ ІНЖИНІРИНГОВИХ ПОСЛУГ ................. 26
1.1. Парадигмальні засади аналізу сектору інжинірингових послуг. .............. 26
1.2. Генезис ролі інжинірингових послуг у національних і міжнародних
економічних системах........................................................................................... 43
1.3. Ендогенні та екзогенні чинники диверсифікації інжинірингових послуг
у контексті глобальної фрагментації виробничих процесів ............................. 60
Висновки до роздiлу 1............................................................................................ 74
РОЗДIЛ 2. ГЛОБАЛІЗАЦІЯ І ЛОКАЛІЗАЦІЯ РИНКІВ
IНЖИНIРИНГОВИХ ПОСЛУГ....................................................................... 79
2.1. Вплив глобалізаційних процесів на напрями розвитку міжнародного
ринку інжинірингових послуг.............................................................................. 79
2.2. Модифікація стратегій диверсифікації діяльності міжнародних
інжинірингових компаній................................................................................... 105
2.3. Ризики у глобальній діяльності корпорацій в сфері інжинірингових
послуг ................................................................................................................... 124
Висновки до розділу 2.......................................................................................... 143
РОЗДIЛ 3. ДИВЕРСИФIКАЦIЯ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНСЬКИХ
КОМПАНIЙ НА МIЖНАРОДНОМУ РИНКУ IНЖИНIРИНГОВИХ
ПОСЛУГ ............................................................................................................. 148
3.1. Особливості становлення і переваги розвитку українського ринку
інжинірингових послуг ....................................................................................... 148
3.2. Прогнози консолідації на ринку інжинірингових послуг в Україні ...... 188
3.3. Механізм прискорення процесів інтеграції українських компаній у
глобальний ринок інжинірингових послуг ....................................................... 197
Висновки до розділу 3.......................................................................................... 212
ВИСНОВКИ ....................................................................................................... 216
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ...................................................... 221
ДОДАТКИ........................................................................................................... 249
13
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ
АСЕАН – Асоціація держав Південно-Східної Азії
АППАУ – Асоціація підприємств промислової автоматизації України
АТЕС – Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво
БНК – багатонаціональні корпорації
ВВП – валовий внутрішній продукт
ГАТС – Генеральна угода з торгівлі послугами
ГАТТ – Генеральна угода з торгівлі товарами
ГВМ – глобальні виробничі мережі
ГЛДВ – глобальні ланцюги доданої вартості
ДКР – дослідно-конструкторські роботи
ЄІБ – Європейський інвестиційний банк
ЄІП – єдиний інформаційний простір
ЄС – Європейський Союз
ЄБРР – Європейський банк реконструкції і розвитку
ЗВТ – зона вільної торгівлі
ІКТ – інформаційно-комунікаційні технології
ІТ – інформаційні технології
КМУ – Кабінет Міністрів України
МБРР – Міжнародний банк реконструкції та розвитку
МЕВ – міжнародні економічні відносини
МСОК – Міжнародна стандартна галузева класифікація
USMKA (НАФТА) – Північноамериканська угода про вільну торгівлю
НБУ – Національний банк України
14
НДДКР – науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи
ОЕСР – Організація економічного співробітництва та розвитку
ООН – Організація Об'єднаних Націй
ПІІ – прямі іноземні інвестиції
СБ – Світовий̆банк
СОТ – Світова організація торгівлі
ABET – Акредитаційна рада з інженерних технологій
ACEM – Асоціація інженерів-консультантів Малайзії
BRDO – Офіс ефективного регулювання
CEC – Рада Співдружності інженерів
FAE – Федерація арабських інженерів
FAEO – Федерація африканських інженерно-технічних організацій
FATF – Група розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей
FEANI – Європейська федерація національних інженерних асоціацій
FEISCA – Федерація інженерних інститутів Південної і Центральної Азії
GATS – Генеральна угода про торгівлю послугами
FIDIC – Міжнародна федерація інженерів-консультантів
РМВОК – Звід знань з управління проектами
РМІ – Інститут управління проектами
NAICS – Північноамериканська система класифікації промисловості
UNCTAD – Конференція ООН з торгівлі та розвитку
WFEO – Всесвітня федерація інженерних організацій
15
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Глобалізація світового господарства,
розвиток нових видів діяльності, зокрема інноваційних і технологічних
послуг на промисловому ринку, посилення конкуренції та трансформація її
природи визначають зростаючу роль міжнародних інжинірингових послуг.
Результати інжинірингової діяльності багато в чому розкривають
найважливіші характеристики виробничо-господарської діяльності компаній
та ефективність реалізації інвестиційно-інноваційних проектів. У наш час
диверсифікація виробництва інжинірингових послуг і міжнародна
фрагментація виробництва дозволили компаніям, розташованим у різних
країнах, брати участь у глобальних виробничих ланцюгах створення доданої
вартості, що означає тісний зв'язок із такими різними видами діяльності, як
проектування, будівництво, наукові дослідження і розробки, промислове
виробництво, видобуток природних ресурсів, управління проектами і
проектний менеджмент, гарантійне обслуговування.
Однак у зв'язку з ускладненням виробничих процесів і збільшенням
етапів реалізації проектів, від розробки концепції до створення кінцевого
продукту, чи то об'єкт, чи то ноу-хау, постала потреба не тільки координації
робіт у різних локаціях, але й контролю реалізації проектів згідно з
термінами, якістю та запланованою вартістю. Таким чином, здійснення
диверсифікації інжинірингових послуг та поява глобальних виробничих
ланцюжків і їхня просторова, а також організаційна диференціація привели
до зростання значення інжинірингу у світі та підвищення попиту на
інжинірингові послуги.
Вивчення сучасних тенденцій розвитку інжинірингових послуг і
пов'язаних із цим змін у світовій економіці стали об'єктом теоретичного та
прикладного аналізу в наукових працях таких авторів, як С. Гай, В.
Латур, А. Монкастер i Д. Хiндс, Б. Ловендахл, М. Хамдан, П. Рiммер,
Т. Хiкс i Дж. Муеллер, Е. Баарк, Е. Едвардс, Н. Городиська, А. Молнар,
Ю. Бошицький, О. Гончарова, В. Рященко, П. Таскета, А. Шава і
16
С. Келліб, Н. Вебстер, Б. Бідій, Дж. Лукас, Р. Заблоцька, Г. Терразас,
Дж. Ватсон, А. Хаттаб, Дж. Ральф, С. Боханон, Н. Якобсон i
Д. Буттерiлл, А. Канато, Дж. Гвінея, М. Зіеба, С. Клайн і
Н. Розенберг, Л. Аріка-Стерос, Т. Ходжем, Р. Літан і Л. Мітчелл,
Р. Вонг, А. Неджат і Т. Гебраб, К. Джа і Д. Лінч, Дж. Бін,
М. Жуков, М. Развана і С. Суругіуб, А. Кондратюк, А. Кефалас,
Т.Смирнова і Н. Петренко, А. Рочстейн, Е. Баарк, В. Оджані,
М. Торккелі, П. Віндрум, Ф. Серiнгхаус, які розвинули теоретичні основи
розвитку світового ринку інжинірингових послуг у контексті глобалізації та
досліджували детермінанти диверсифікації діяльності інжинірингових
компаній на глобальних ринках.
Аналіз останніх публікацій стосовно сучасних тенденцій у сфері
інжинірингових послуг, їхньої ролі в розвитку національної та міжнародної
економіки доводить зростаючий інтерес учених і практиків, насамперед, до
дослідження світового досвіду у сфері інжинірингових послуг і розробки
практичного інструментарію для виконання конкретних завдань у сфері
інжинірингу. Про це свідчать, з окрема, роботи Е. Дженкса та
С. Перссона, В. Балдвіна, М. Шарко, Т. Смирнової та Н. Петренко,
М. Таказової, М. Лібермана і Д. Монтгомерi, П. Героскi і С. Маркiдеса,
Г. Джонсона, Е. Велдона і М. Чова, Б. Ахлстанда і Дж. Лампела,
С. Кристофферсона, Х. Дерески, Р. Мітчелла, Б. Аглі і Д. Вуда,
Р. Талера і С. Санштейна, І. Моргачова та ін. У процесі дослідження ролі
інжинірингових послуг в Україні використано праці авторів, серед яких
особливої уваги заслуговують роботи таких вчених, як С. Хонта,
О. Кравченко, А. Кондратюк, І. Манаєнко, С. Борис, О. Карпенко,
О. Кравцов, В. Задорський, І. Ганечко, З. Руденко, А. Бреус, А. Лобза,
Е. Шелудько, П. Ніколенко, А. Міннекаєва, Д. Борисова, М. Анохіна,
В. Стадник, Г. Соколюк, Я. Столярчук, П. Яремович, А. Ярощук, які
розкрили низку недоліків у сфері інжинірингу, зробили ряд істотних
17
теоретичних та прикладних висновків щодо розвитку ринку інжинірингових
послуг в Україні.
Аналізу розвитку інжинірингових послуг у світі присвячено багато
теоретичної і практичної літератури, однак водночас необхідно зауважити,
що вивчення детермінант диверсифікації діяльності інжинірингових
компаній і їхнього економічного впливу на глобальний ринок й економіку
країн не є сьогодні предметом широкого спектру досліджень. Також досить
назрілим є наукове обґрунтування практичних кроків з інтенсифікації
реалізації стратегії розвитку інжинірингових послуг в Україні, формування
ефективних стратегій взаємодії національної економіки й інжинірингової
інфраструктури зі створенням конкурентоспроможної моделі в умовах
посткризового розвитку. Зазначені передумови визначили вибір теми
дисертації, її актуальність, практичну значимість, мету й основні завдання.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження здійснено відповідно до проблематики науководослідної частини кафедри світового господарства та міжнародних
економічних відносин Інституту міжнародних відносин «Україна в
міжнародних інтеграційних процесах» на 2011–2015 рр. (№ 11БФ048-01) та
«Асоціація як новий формат співробітництва України з ЄС: політичний,
правовий, економічний та інформаційний аспекти» на 2016–2020 рр. (№
16БФ048-01), що є невід'ємною складовою Комплексної наукової програми
Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Теорія та
механізми розвитку міжнародних інтеграційних процесів на початку ХХІ
століття». У межах цієї теми автором досліджено проблеми інтерактивності
інжинірингових послуг і диверсифікації діяльності інжинірингових компаній,
проаналізовано ключові форми інтеграції інжинірингових послуг у глобальні
виробничі мережі, з'ясовано місце і потенціал України в економічному
співробітництві через призму інтеграції у глобальний ринок інжинірингових
послуг. Також автором особисто проаналізовано проблеми інтеграції
18
інжинірингових компаній України в європейський ринок за умови асоціації
України з Європейським Союзом.
Метою дисертаційного дослідження є розкриття ролі та тенденцій
розвитку інжинірингових послуг у глобальному просторі через призму
диверсифікації стратегій міжнародних компаній, аналіз напрямків і
механізмів глобалізаційної диверсифікації інжинірингової інфраструктури
міжнародного виробництва, а також теоретичне і практичне обґрунтування
стратегії інтеграції українських компаній України у глобальний ринок
інжинірингових послуг.
Мета дослідження зумовила розв'язання низки наукових завдань у
процесі аналітичної роботи, а саме:
 дослідити теоретичні аспекти аналізу функціонування і
формування сектору інжинірингових послуг;
 з'ясувати роль інжинірингових послуг у сучасних національних і
міжнародних економічних системах;
 визначити детермінанти розвитку міжнародного ринку
інжинірингових послуг;
 провести аналіз сучасного стану і визначити основні тенденції
розвитку міжнародного ринку інжинірингових послуг;
 проаналізувати особливості та переваги основних стратегій
виходу міжнародних інжинірингових компаній на локальні ринки
приймаючих країн;
 визначити основні фактори розвитку аутсорсингу в сфері
інжинірингу в умовах фрагментації міжнародного виробництва;
 оцінити ризиковість інжинірингової діяльності корпорацій в
умовах якісних трансформацій бізнес-моделей;
 визначити інституційні особливості становлення, переваги,
фактори та тенденції розвитку ринку інжинірингових послуг в Україні;
 надати прогнози консолідації сфери інжинірингових послуг в
Україні;
19
 дослідити стратегії диверсифікації українських компаній зі
сфери інжинірингових послуг на глобальному ринку;
 розкрити механізм прискорення процесів інтеграції українських
компаній у глобальний ринок інжинірингових послуг.
Об'єктом дослідження є закономірності та тенденції розвитку
міжнародного ринку інжинірингових послуг у глобальних умовах.
Предмет дослідження є умови, чинники та стратегії диверсифікації
діяльності інжинірингових компаній на глобальному ринку послуг.
Методи дослідження. У процесі реалізації поставлених завдань у
дисертаційній роботі використані загальнонаукові та фундаментальні методи
дослідження економічної теорії, теорії глобалізації, міжнародної торгівлі
інжиніринговими послугами, інвестування та моделювання економічних
явищ, що відбуваються у сфері інжинірингових послуг, зокрема системний
метод аналізу теоретичних аспектів формування та функціонування сектору
інжинірингових послуг (підрозд. 1.1); для дослідження особливостей і ролі
інжинірингових послуг у сучасних національних і міжнародних економічних
системах використовувався метод аналізу і синтезу, зокрема для реалізації
логічної послідовності і доповнення категоріального апарату, ідентифікуючи
детермінанти розвитку міжнародного ринку інжинірингових послуг (підрозд.
1.2, 1.3); за допомогою статистичного і графічного методів, а також
порівняльного аналізу здійснювалося вивчення основних тенденцій розвитку
світового ринку інжинірингових послуг, визначення динаміки й обсягів
торгівлі інжиніринговими послугами, виділення особливостей становлення і
переваг розвитку українського ринку інжинірингових послуг (підрозд. 2.1,
3.1); використання математичних методів ( адаптована математична модель
методу найменших квадратів) мало на меті отримання прогнозу розвитку
інжинірингових послуг в Україні (підрозд. 3.2), та визначення стратегій
інтернаціоналізації міжнародних компаній на світовому ринку
інжинірингових послуг й аналіз ризиків у міжнародній діяльності
інжинірингових корпорацій (підрозд. 2.2, 2.3); системно-структурний і
20
функціонально-цільовий метод застосовувався для аналізу перспектив
інтеграції інжинірингових компаній України у глобальний ринок
інжинірингових послуг (підрозд. 3.3).
Інформаційну базу дослідження формують офіційні публікації
міжнародних організацій (ООН, Світового банку, МВФ, СОТ, ЄБРР, ОЕСР,
ЄС, Всесвітнього економічного форуму, ABET, ECPD, ACEM, UNCTAD),
дані Державної служби статистики України, публікації українських і
зарубіжних науковців та інші спеціальні періодичні видання.
Наукова новизна отриманих результатів полягає у авторському
обґрунтуванні теоретико-методологічних концепцій розвитку
інжинірингових послуг в умовах трансформації світового господарства,
усебічному розкритті процесів диверсифікації корпоративних стратегій і
бізнес моделей міжнародних інжинірингових компаній, а також розробленні
й обґрунтуванні практичних рекомендацій щодо інтеграції сектору
інжинірингових послуг України у глобальний ринок послуг. У процесі
пропонованого дослідження автором були отримані такі найбільш суттєві
наукові результати, що розкривають його особистий внесок у розробку
досліджуваної проблеми і конкретизують новизну дисертаційної роботи:
уперше:
 на основі категоріального апарату теорій міжнародної торгівлі
послугами, теорій інновацій, менеджменту, а також концепцій управління
інжинірингом, на відміну від попередніх досліджень, розкрито зміст поняття
«міжнародний інжиніринг», як сукупності інтелектуальних видів діяльності
на міжнародних ринках, метою яких є задоволення потреб споживачів у
високоякісному продукті шляхом надання високотехнологічних інженернотехнічних послуг, що пов'язані з проектуванням, будівництвом,
реконструкцією та введенням в експлуатацію промислових об'єктів,
управлінських і консалтингових послуг та ноу-хау. Зазначену категорію
покладено в основу методики аналізу створення інноваційно орієнтованої
21
інжинірингової послуги внаслідок диференціації діяльності інжинірингових
компаній на глобальному ринку послуг;
 представлено математичну модель на основі методу найменших
квадратів прогнозної оцінки нарощування капіталізації ринку
інжинірингових послуг України на період до 2029 р. На основі отриманих
результатів встановлено: а) у зазначений період сектор інжинірингових
послуг продемонструє стабільне зростання на рівні 20,6 % щороку; б) обсяг
реалізованих послуг у 2029 р. досягне майже 2, 3 млрд США; в) з огляду на
значні промислові можливості України, залучення інжинірингових послуг
для потреб виробництва, з урахуванням їхньої інноваційної ролі і цінових
переваг, може стати перспективним напрямом розвитку
зовнішньоекономічної експансії українських інжинірингових компаній на
світовому ринку;
набули подальшого розвитку:
 теоретико-методологічні підходи впливу новітніх технологій на
розвиток сфери інжинірингу. Доведено, що детермінантами сучасного
розвитку міжнародного ринку інжинірингових послуг є: а) упровадження
новітніх технологій; б) діджиталізація й упровадження інформаційнокомунікаційних платформ єдиного інформаційного простору; в) отримання
онлайн-доступу до інжинірингових проектів і міжнародних ринків надання
послуг; г) конкурентна інформаційна база досвіду та наявність фахівців із
відповідним інжиніринговим досвідом і рівнем спеціальної кваліфікації; е)
технологічна цінова конкуренція;
 сучасні тенденції збільшення попиту і зростання ролі інноваційних
стратегій у діяльності міжнародних корпорацій. Визначено, що, на відміну
від попереднього, інноваційними рисами стратегії міжнародних
інжинірингових корпорацій є: а) розвиток нових бізнес-моделей; б)
створення комплексної наукової інфраструктури через процес залучення,
обміну досвідом, навчання та підвищення кваліфікації провідних фахівців
22
галузі; в) уніфікація міжнародних стандартів і використання передових
моделей розвитку;
 основні етапи розкриття теоретичних аспектів аналізу управління
ризиками в інжиніринговій діяльності міжнародних компаній. Концепція
політики мінімізації ризиків охоплює три послідовні етапи, а саме: 1) оцінка
ризику, що припускає прогнозування ймовірності та наслідків ризиків; 2)
управління ризиком, що полягає у виборі та реалізації стратегій управління
ризиками; 3) повторний аналіз ризиків або оцінка ефективності ухвалених
рішень. Стратегії управління ризиками мають на меті мінімізацію впливу
невизначеності на результати інжинірингової діяльності завдяки: а)
уникненню альтернативних витрат; б) ухилянню від прямих витрат; в)
запровадженню запобіжних заходів, що зіставні з ризиками. Найвагомішими
альтернативними стратегіями управління ризиками в діяльності міжнародних
інжинірингових компаній є: а) залучення підрядника (прийняття ризику); б)
залучення підрядника, зберігаючи контроль над бізнес-процесами
(пом'якшення ризику); в) надання послуги самостійно (уникнення ризику,
пов'язаного із залученням підрядників).
удосконалено:
 принципи й інструментарії оцінки ролі інжинірингових послуг у
сучасних умовах розвитку світової економіки, зокрема: а) відкритий та
опосередкований вплив інжинірингових послуг на технологічний та
економічний розвиток країн; б) позитивна роль у зростанні рівня
інноваційного показника національного виробництва; в) діалектика розвитку
глобалізації та локалізації виробництва інжинірингових послуг; г)
інтенсифікація процесів транснаціоналізації виробництва і створення
можливостей для інжинірингових компаній країн, що розвиваються, щодо
виходу на міжнародні ринки; г) поглиблення фрагментації виробництва та
розвиток виробничих ланцюгів створення доданої вартості;
 інструментарій застосування моделі життєвого циклу комплексної
інжинірингової послуги, що стало результатом аналізу стратегій
23
диверсифікації діяльності міжнародних компаній. У межах удосконалення
системи управління комплексним інжинірингом у сфері проектування та
будівництва доцільно використовувати лінійну модель життєвого циклу
інжинірингової послуги з виокремленням таких стадій: а) передінвестиційні
дослідження, б) передпроектна розробка, в) проектно-вишукувальні роботи,
г) матеріально-технічне забезпечення, д) будівельні роботи, е) експлуатація
об'єкта;
 ідентифікаційну характеристику основних тенденцій розвитку ринку
інжинірингових послуг України. Це дало можливість визначити основні
напрямки розвитку сектору інжинірингових послуг в Україні, а саме: а)
подолання недостатнього рівня підготовленості національної економіки до
системної внутрішньої і зовнішньої інтеграції; б) запуск єдиної системи
оцінки розвитку інтеграційних процесів інжинірингу в національній
економіці; в) збільшення інвестицій в інфраструктуру; г) проведення
інституційних реформ з метою підвищення інвестиційної привабливості
економіки України; д) реалізація ефективних реформ щодо поліпшення
бізнес-клімату та кардинальна боротьба з корупцією. Обґрунтовано, що
створення ефективної інжинірингової інфраструктури й уніфікованих
інститутів стандартизації істотно посилює конкурентні можливості України у
виробництві та реалізації інжинірингових послуг на національному,
регіональних і міжнародних ринках;
 систему визначення доцільності диверсифікації стратегій
інжинірингових компаній в умовах поглиблення фрагментації виробництва,
як форм екстерналізації і транснаціоналізації економічної активності. Аналіз
ефективних стратегій міжнародних інжинірингових компаній дозволив
визначити, що в умовах сучасного глобального ринку виконання складних
завдань передбачає організацію структур управління з використанням різних
комбінацій, а саме – глобально-регіональних моделей, що базуються на
дивізіональній структурі із застосуванням географічного принципу побудови,
24
при цьому враховуючи національний ринок як один із регіональних
підрозділів.
Практичне значення отриманих результатів. Дослідження містить
науково обґрунтовані висновки та рекомендації, які отримані автором
самостійно. Наукові результати і рекомендації, подані в дисертації, можуть
бути використані для розробки і реалізації національної стратегії інтеграції
інжинірингових послуг у глобальні виробничі мережі і розвитку
національного ринку інжинірингових послуг, для стимулювання діяльності
українських інжинірингових компаній. Основні висновки і результати
дисертаційного дослідження можуть бути впроваджені у практичну
діяльність державних і приватних інжинірингових організацій. Також
пропоновані матеріали можуть застосовуватися в навчальних процесах у
закладах вищої освіти для викладання нормативних і спеціальних курсів.
Основні результати дослідження, висновки і рекомендації
використовуються у роботі департаменту економіки та інвестицій «Науководослідний інститут соціально-економічного розвитку міста» Київської
державної адміністрації (довідка від 20.01.2021), компанії «KPI Development
LLC» (довідка від 19.01.2021), а також у навчальному процесі Інституту
міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса
Шевченка при читанні лекцій, на семінарських заняттях та під час
розроблення методичного забезпечення для викладання дисциплін «Світова
економіка», «Міжнародні економічні відносини», «Кон'юнктура
міжнародних ринків послуг» (довідка № 048-029/1 від 05.02.21).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно
виконаною роботою, усі наукові положення, висновки та рекомендації
отримані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у
співавторстві, у дисертаційній роботі використано лише ті положення та ідеї,
що є результатом особистих досліджень автора.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні наукові
положення, теоретичні та практичні висновки дисертаційного дослідження
25
доповідалися та обговорювалися на засіданнях кафедри світового
господарства і міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних
відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а
також представлені автором на семи міжнародних науково-практичних
конференціях, серед яких: Двадцять перші економіко-правові дискусії
міжнародної науково-практичної інтернет-конференції (м. Львів, 31 жовтня
2017 р.), XIV Всеукраїнська практично-пізнавальна конференція «Наукова
думка сучасності і майбутнього» (м. Дніпро, 6 листопада 2017 р.),
Економічна наукова інтернет-конференція «Досягнення і проблеми сучасної
економічної науки» (м. Тернопіль, 27 жовтня 2017 р.), Науково-практична
конференція «Процеси економічної дезінтеграції в сучасному світовому
господарстві», (м. Київ, 27 жовтня 2017 р.), Міжнародна наукова інтернетконференція «Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні
аспекти становлення», (м. Тернопіль, 16 жовтня 2019 р.), Міжнародна
науково-практична конференція «Актуальні проблеми міжнародних
відносин» (м. Київ, 24 жовтня 2019 р.), Економічна наукова інтернетконференція «Світ економічної науки» (м. Тернопіль, 30 жовтня 2019 р.).
Публікації. За результатами наукових досліджень опубліковано 12
наукових праць обсягом 4,6 авт. арк. (з них автору особисто належать 4,3 авт.
арк.): зокрема 1 колективна монографія (0,82 авт. арк.), 6 наукових статей
(2,13 авт. арк.), 2 з яких в українських фахових виданнях і 2 – у закордонних
іноземних виданнях, 2 в інших виданнях, а також 5 матеріалів і тез виступів
на наукових конференціях (1,65 авт. арк.).
Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох
розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний
зміст дисертації викладено на 206 сторінках друкованого тексту, що містить
21 рисунків і 14 таблиць. Список використаних джерел складається із 276
найменувань і розміщений на 25 сторінках. Додатки займають 4 сторінок, на
яких розміщено 1 таблиця.

bibliography

ВИСНОВКИ
Проведене в дисертації дослідження теоретичних даних і вивчення
робіт зарубіжних та вітчизняних авторів, а також аналіз практичних проблем
і ролі інжинірингових послуг на глобальному ринку дозволили реалізувати
поставлену мету й завдання та зробити такі висновки.
1. Інституційна ідентифікація інжинірингових послуг визначається
сукупністю організаційно-економічних, регуляторних та інфраструктурних
відносин, що пов'язані з підготовкою виробничого процесу, проведенням
передпроектних робіт і наукових досліджень, складанням технікоекономічних обґрунтувань і технічних завдань для реалізації технічних
проектів у будівництві, промисловості, з конструкторською розробкою
об'єктів різноманітних технологічних сфер, охоплюючи безпеку й екологію.
Значення інжинірингових послуг, що сприяють ефективному розвитку
глобальних інноваційних процесів, визначається не тільки ініціюючою
функцією, вони також відіграють ключову роль на всіх етапах виробництва –
від інженерної задумки, до проектування і реалізації нових інженерних
форматів. Від якості інжинірингових послуг залежить ефективність і
прибутковість усього інтегрованого взаємозв'язку економічних і виробничих
систем. Власне, визначення поняття «міжнародного інжинірингу» полягає у
його розгляді як сукупності інтелектуальних видів діяльності на
міжнародних ринках, метою яких є задоволення потреб споживачів у
високоякісному продукті шляхом надання високотехнологічних інженернотехнічних послуг, що пов'язані із проектуванням, будівництвом,
реконструкцією та введенням в експлуатацію промислових об'єктів,
управлінських і консалтингових послуг та ноу-хау.
2. Аналіз генезису інжинірингових послуг у національних і
міжнародних економічних системах виявив синергійний ефект, що
відображається завдяки: а) відкритому й опосередкованому впливу
інжинірингових послуг на технологічний та економічний розвиток країн; б)
позитивній ролі у зростанні рівня інноваційного показника національного
217
виробництва; в) діалектиці розвитку глобалізації та локалізації виробництва
інжинірингових послуг; г) інтенсифікації процесів транснаціоналізації
виробництва та створення можливостей для інжинірингових компаній країн,
що розвиваються щодо виходу на міжнародні ринки; г) поглибленню
фрагментації виробництва та розвитку виробничих ланцюгів створення
доданої вартості
3. Глобалізація пов'язана з реінтеграцією економічної активності, що
постійно змінюється, із трансформуючою просторово-часовою моделлю, що,
зі свого боку, активізує значення інжинірингових послуг як невід'ємного
елементу розвитку глобального ринку. Зазначені трансформації пов'язані з
розвитком сучасної концепції інжинірингових послуг, що втілюються в
ефективному управлінні потоками інформації щодо розробки та
впровадження інновацій, матеріально-виробничими витратами,
проектуванням, виробництвом і реалізацією. Одним з основних факторів
розвитку інжинірингових послуг можна вважати стратегію диверсифікації
економічної діяльності на основі принципу глокалізації, що посилює
конкуренцію і стимулює інжинірингові фірми шукати нові моделі надання
унікальних технологічних послуг, які, зі свого боку, трансформують
глобальний ринок.
4. В умовах економічної глобалізації та нових викликів розвитку
світовому господарству фрагментація виробництва, або глобальні ланцюги
вартості, є одним з найважливіших факторів, що визначає тенденції розвитку
міжнародного ринку інжинірингових послуг. Формування ефективної
системи відносин між елементами виробничої мережі інжинірингових послуг
відбувається в умовах зміни виробничої парадигми, а саме поєднання
матриць «локальне проектування – глобальне виробництво» і «глобальне
проектування – локальне виробництво». Глобальний ланцюг вартості містить
повний спектр заходів, якими інжинірингові фірми зобов'язуються вивести
продукт або послугу від її концепції до кінцевого споживання клієнтом.
Зазначені заходи передбачають проектування, будівництво, виробництво,
218
маркетинг і підтримку. Інжинірингові компанії дедалі частіше купують,
виробляють, продають й експортують послуги як інтегровані або супутні
елементи виробничого процесу. Допоміжні послуги в ГВМ (будівництво,
зв'язок, страхування, фінанси, ІТ-інжиніринг та інші бізнес-послуги)
підтримують створення цільових ланцюгів як продукції, так й
інжинірингових послуг.
5. Дослідження тенденцій розвитку міжнародного ринку інжинірингу
свідчить про те, що індустрія інжинірингових послуг переросла межі
національних економік, і на сучасному етапі триває процес формування
глобальної інжинірингової інфраструктури. Основними трендами розвитку
глобального ринку інжинірингових послуг є: а) активний процес злиттів і
поглинань, що проектується на підвищення рівня транснаціоналізації
інжинірингової сфери; б) інноваційність інжинірингової діяльності; в)
діджиталізація інфраструктури інжинірингу i розвиток ІТ-інжинірингу; г)
розвиток нових бізнес-моделей для надання інжинірингових послуг, що
включають операції на ринках аутсорсингу; д) зростаючий попит на
інжинірингові послуги з боку держави; е) процес уніфікації та поширення
загальних стандартів інжинірингових послуг.
6. Глобалізація та регіоналізація світових ринків факторів
виробництва, товарів і послуг, посилення конкуренції, фрагментація
виробництва та зростаючі вимоги клієнтів до якості інжинірингових послуг
активізували розвиток практики аутсорсингу. Перевагами міжнародного
аутсорсингу у сфері інжинірингових послуг є: а) економія ресурсів, б)
зростання ефективності управління активами, в) створення мережі
дистрибуції продукції, г) швидке реагування на вимоги клієнтів, д)
вивільнення капітальних вкладень і гнучкість ланцюга поставок. Основний
недолік від участі в аутсорсинговій діяльності для інжинірингових копаній –
низький рівень контролю обраних посередників у цільовій країні.
7. До основних моделей управління міжнародних інжинірингових
компаній належать такі: а) горизонтальне – управління окремими проектами,
219
до реалізації яких залучають людські й інші ресурси різних підрозділів
компанії; б) вертикальне – управління функціональними і лінійними
структурними підрозділами; в) матричне управління – як побудова фірми у
двох організаційних напрямках (вертикальний і горизонтальний); г) змішана
(гібридна) структура управління, де одночасно з акцентом на певний
географічний регіон функції налаштовані на структурні зв'язки
територіального типу; д) регіональна структура, що часто супроводжується
еволюцією організаційних структур, викликаних географічною експансією в
різні країни; ж) глобально-орієнтована регіональна структура, що спирається
на дивізіональну структуру; з) функціональна структура, що базується на
бізнес-процесах і дає можливість реалізовувати стратегічні завдання компанії
зі створенням додаткової вартості на кожному етапі діяльності (т. зв. підхід
«value chain»).
8. Управління ризиками в інжиніринговій діяльності є важливою
складовою процесів економічної активності міжнародних корпорацій.
Концепція політики мінімізації ризиків поділяє її на три послідовні етапи, а
саме: 1) оцінка ризику, що передбачає прогнозування ймовірності та
наслідків ризиків; 2) управління ризиком, що полягає у виборі та реалізації
стратегій управління ризиками; 3) повторний аналіз ризиків або оцінка
ефективності ухвалених рішень. Стратегія управління ризиками має на меті
мінімізацію впливу невизначеності на результати інжинірингової діяльності
завдяки: а) уникненню альтернативних витрат; б) ухилянню від прямих
витрат; в) запровадженню запобіжних заходів, що зіставні з ризиками.
Найвагомішими альтернативними стратегіями управління ризиками в
діяльності міжнародних інжинірингових компаній є: а) залучення підрядника
(прийняти ризик); б) залучення підрядника, зберігаючи контроль над бізнеспроцесами (пом'якшити ризик); в) надання послуги самостійно (уникнути
ризику, пов'язаного із залученням підрядників).
9. Найефективнішою стратегією розвитку вітчизняної інжинірингової
індустрії є участь українських інжинірингових компаній в аутсорсинговій
220
діяльності, завдяки якій відбувається: а) отримання результатів бізнеспроцесів зовнішніми силами; б) можливість залучення компетентних
фахівців, що здатні професіонально вирішувати вузькоспеціалізовані
завдання; в) економія грошових ресурсів за рахунок скорочення штату; г)
можливість концентрації на головних напрямках діяльності; д) підвищення
ефективності діяльності.
10. Економіко-математична модель прогнозу реалізації обсягів
інжинірингових послуг в Україні до 2029 р. демонструє, що у зазначений
період сектор інжинірингових послуг продемонструє стабільне зростання на
рівні 20,6 % щороку; б) обсяг реалізованих послуг у 2029 р. досягне майже 2,
3 млрд США; в) з огляду на значні промислові можливості України,
залучення інжинірингових послуг для потреб виробництва, з урахуванням
їхньої інноваційної ролі і цінових переваг, може стати перспективним
напрямом розвитку зовнішньоекономічної експансії українських
інжинірингових компаній на світовому ринку.
11. Проведений компаративний аналіз інституційного рівня розвитку
ринку інжинірингових послуг України дав можливість визначити основні
напрями розвитку сектору, а саме: а) подолання недостатнього рівня
підготовленості національної економіки до системної внутрішньої і
зовнішньої інтеграції; б) запуск єдиної системи оцінки розвитку
інтеграційних процесів інжинірингу в національній економіці; в) поліпшення
інфраструктури, особливу увагу приділяючи транспортним системам і
дорогам, ураховуючи, що ефективність процесу міжнародної економічної
інтеграції залежить від рівня розвитку інфраструктури; г) проведення
інституційних реформ з метою підвищення інвестиційної привабливості
економіки України; д) здійснення ефективних реформ щодо поліпшення
бізнес-клімату та кардинальної боротьби з корупцією.