Власова Катерина Миколаївна Формування стратегії подолання бар’єрів входження підприємств на міжнародні ринки

brief description

Власова Катерина Миколаївна, молодший науковий співробітник відділу обстеження, комплексної діагностики та експериментального проектування будівель і споруд Державного підприємства «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва». Назва дисертації: «Формування стратегії подолання бар’єрів входження підприємств на міжнародні ринки». Шифр та назва спеціальності 08.00.04 економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). Спецрада Д26.001.13 Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова праця
на правах рукопису
ВЛАСОВА КАТЕРИНА МИКОЛАЇВНА
УДК 339.13.01
ДИСЕРТАЦІЯ
ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ ПОДОЛАННЯ БАР’ЄРІВ ВХОДЖЕННЯ
ПІДПРИЄМСТВ НА МІЖНАРОДНІ РИНКИ
08.00.04 – економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)
08 «Економічні науки»
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і
текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
________________________ К.М. Власова

Науковий керівник:
Филюк Галина Михайлівна
докторка економічних наук, професорка,
заслужений економіст України,
завідувачка кафедри економіки підприємства
Київського національного університету
імені Тараса Шевченка
Київ – 2021

ЗМІСТ
ВСТУП 12
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ БАР’ЄРІВ ВХОДЖЕННЯ
ПІДПРИЄМСТВ НА МІЖНАРОДНІ РИНКИ
20
1.1. Економічна сутність бар’єрів входження підприємств на міжнародні ринки 20
1.2. Класифікація бар’єрів входження підприємств на міжнародні ринки 28
1.3. Методика формування стратегії подолання бар’єрів входження підприємств на
міжнародні ринки
45
Висновки до розділу 1 64
РОЗДІЛ 2. ОЦІНЮВАННЯ БАР’ЄРІВ ВХОДЖЕННЯ ВІТЧИЗНЯНИХ
ПІДПРИЄМСТВ НА МІЖНАРОДНІ РИНКИ
66
2.1. Ефективність входження підприємств-виробників м’яса на міжнародні ринки 66
2.2. Оцінка бар’єрів входження підприємств-виробників м’яса на міжнародні ринки 87
2.3. Систематизація витрат на подолання бар’єрів входження підприємств-виробників
м’яса на міжнародні ринки
106
Висновки до розділу 2 114
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ТА ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ СТРАТЕГІЇ
ПОДОЛАННЯ БАР’ЄРІВ ВХОДЖЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ-ВИРОБНИКІВ М’ЯСА
НА МІЖНАРОДНІ РИНКИ
117
3.1. Економічні передумови формування стратегії подолання бар’єрів входження
виробників м’яса на міжнародні ринки
117
3.2. Альтернативні стратегії подолання бар’єрів входження підприємств-виробників
м’яса на міжнародні ринки
137
3.3. Пріоритетні заходи подолання бар’єрів входження підприємств-виробників м’яса на
міжнародні ринки
155
Висновки до розділу 3 173
ВИСНОВКИ 176
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 180
ДОДАТКИ 199

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі сформульовано та запропоновано вирішення
актуального науково-прикладного завдання, що полягає у розробці теоретикометодичного забезпечення та практичного інструментарію формування стратегій
подолання бар’єрів входження підприємств-виробників м’яса на міжнародні ринки.
Результати, викладені в дисертаційній роботі, дозволили зробити наступні висновки.
1. Бар’єри входження на міжнародні ринки – це сукупність ринкових
інструментів, формальних та неформальних інституційних чинників, які існують на
міжнародних ринках і ускладнюють або унеможливлюють доступ на них
підприємств-імпортерів чи суттєво обмежують обсяги постачання продукції.
Аргументовано, що подолання таких бар’єрів збільшує фінансові витрати
підприємств.
2. Зміни, які відбуваються на товарних ринках країн світу, та поступовий
перехід багатьох країн до політики неопротекціонізму урізноманітнюють бар’єри
входження на міжнародні ринки. У сучасних умовах практичне значення має
класифікація бар’єрів входження на міжнародні ринки за такими ознаками: 1) за
країною виникнення (бар’єри виходу на міжнародні ринки – як сукупність правових
норм, економічних та організаційних обмежень країни–експортера; бар’єри входу на
міжнародні ринки – сукупність інституційних, правових, технічних, ринкових
обмежень у країні імпорту); 2) за рівнем регулювання (бар’єри, які регулюються
країною-імпортером; регулюються країною-експортером; регулюються певними
інституціями; регулюються міжнародними організаціями); 3) за способом подолання
(бар’єри, подолання яких здійснюється експортером; бар’єри, подолання яких
здійснюється шляхом укладання міжурядових угод; бар’єри, які безапеляційно
приймаються експортером). Запропонована класифікація бар’єрів входження на
міжнародні ринки дозволяє розмежувати та структурувати значну кількість процесів
при формуванні стратегії виходу на міжнародні ринки, підвищити обґрунтованість
стратегічних заходів щодо їх подолання та забезпечити ефективність управлінських
рішень.
177
3. Результативність входу національних підприємств на міжнародні ринки та
забезпечення свого довгострокового функціонування на них залежить від наявності
ефективної стратегії подолання бар’єрів входження. Відповідна стратегія – це
довгостроковий план послідовної реалізації стратегічних заходів, спрямованих на
виконання сукупності вимог міжнародних ринків, що визначає пріоритети, джерела
ресурсів та методи їх залучення, а також послідовну реалізацію дій щодо виконання
підприємством нормативних, економічних, інституційних вимог. Формування такої
стратегії має базуватися на послідовній реалізації конкретних заходів на кожному з
етапів: визначення носіїв бар’єру та суб’єктів впливу на їх подолання, оцінювання
висоти бар’єрів входження на зовнішній ринок, порівняльна характеристика
бар’єрності окремих зовнішніх ринків, узагальнення внутрішніх бар’єрів виходу на
міжнародні ринки, оцінювання витрат на подолання бар’єрів виходу, оцінювання
бар’єрів входу, визначення системи організаційних, фінансових, компетентнісних,
репутаційних ресурсів для подолання бар’єрів виходу та входу на міжнародні ринки,
оцінювання внутрішнього потенціалу підприємства для подолання бар’єрів.
Запропоновані заходи уможливлюють входження підприємств на міжнародні ринки,
зокрема вибір потенційного ринку, способу входження, розробки та реалізації
стратегії.
4. Основними бар’єрами виходу на міжнародні ринки для вітчизняних
підприємств – виробників м’яса і м’ясної продукції є: відсутність міжурядових угод,
брак інформації (про ціни, конкурентів, попит тощо) та дефіцит фінансових ресурсів.
Серед бар’єрів країни-імпортера (бар’єрів входу) найбільш вагомими є вимоги до
стандартизації процесу виробництва та продукції (м’яса та виробів з нього),
відмінності у традиціях ведення бізнесу та високі тарифні бар’єри. Виокремлення
сукупності цих перешкод підвищить раціональність використання обмежених
ресурсів при формуванні стратегії входження підприємств на міжнародні ринки.
5. Подолання бар’єрів входження на міжнародні ринки обумовлюється
зростанням витрат підприємств на такі цілі. Структурно витрати поділяються на
витрати виходу та витрати входу. До витрат виходу віднесено грошову оцінку
використання ресурсів, дотримання правил і виконання процедур, що забезпечує
178
вивезення виробленої продукції за межі митного кордону країни-експортера.
Витратами входу на зовнішній ринок є вартість додаткових ресурсів, необхідних для
виконання умов, дотримання яких є обов’язковим на території країни-імпортера.
Ключовим показником для планування витрат підприємств є максимально
допустимий їх рівень, який пропонується розраховувати як різницю оптової ціни
реалізації м’яса на зовнішньому ринку та оптової ціни його реалізації на
внутрішньому ринку. Розрахунок цих показників має важливе значення для
оцінювання ефективності розробленої стратегії подолання бар’єрів входження
підприємств на міжнародний ринок.
6. Вибір стратегії подолання бар’єрів входження підприємств на потенційний
міжнародний (зовнішній) ринок обумовлюється рівнем бар’єрності такого ринку. Він
визначається на основі відповідного індексу, який враховує нормовані значення
бар’єрів конкуренції, корупції, адміністративних, тарифних та організаційних
бар’єрів. У роботі розраховано індекс бар’єрності для ринків Китаю, Ізраїлю, Індії,
країн Африки (Гана, Ангола, Алжир, Єгипет, Марокко, Туніс, Лівія, Гвінея, Нігерія
та ПАР), що надало змогу ранжувати відповідні ринки за рівнем привабливості
входження на них українських виробників м’яса та м’ясної продукції. За
результатами проведеного дослідження найвищі бар’єри для вітчизняних
підприємств демонструють ринки Індії, Марокко та Анголи. Серед зовнішніх ринків,
які характеризуються найнижчими бар’єрами входження, є ринок Лівії, ПАР та
Тунісу. Всі інші ринки – це ринки з помірними бар’єрами входження.
7. Результативність входження та функціонування українських підприємств на
певному зовнішньому ринку залежить від ефективності розробки та реалізації
стратегії подолання його бар’єрів. Пропонуються такі альтернативні стратегії:
стратегія адаптації (сукупність поступових дій, пов’язаних з формуванням плану
виконання вимог, які є передумовою входження на відповідний зовнішній ринок,
зокрема, вимог до суб'єкта майбутньої угоди і виконання адміністративних процедур
та способів постачання продукції); обхідна стратегія (входження через транзитні
ринки); стратегія опосередкованого входження (побудова багатоканальних
логістичних ланцюгів розподілу продукції за участю міжнародних та національних
179
посередників); стратегія пролонгованого входження (логічно узагальнений алгоритм
поступових дій щодо відкладеного входження, тобто підготовки виробництва для
майбутнього входження на зовнішній ринок). Вибір підприємством конкретного виду
стратегії залежить від багатьох факторів, особливо, від рівня бар’єрності
потенційного ринку та потенціалу підприємства для подолання бар’єрів входу на
нього.
8. Для підприємств – виробників курятини пріоритетними є опосередкована
та адаптивна стратегії, натомість обхідна та пролонгована стратегії меншою мірою
реалізують їх потенційні можливості, однак можуть бути використані для
проникнення на ті ринки, які наразі є закритими для експорту цієї продукції з України.
Одним із способів реалізації обхідної стратегії для таких підприємств є стратегія
прямого інвестування, поглинання іноземних підприємств та спільне
підприємництво. Для підприємств – виробників яловичини та свинини пріоритетною
є опосередкована стратегія входження на зовнішній ринок, натомість менш
перспективними є обхідна та адаптивна стратегії. Такий портфель вибору стратегій
обумовлений різним рівнем готовності підприємств та сукупністю специфічних
вимог до даних продуктів на конкретних зовнішніх ринках (обсяги та традиції
споживання м’яса, релігійні переконання, епізоотичні ситуації тощо). На основі
оцінки впливу витрат (через зміну структури та величини бар’єрів входження) було
розраховано коефіцієнти абсолютного та питомого впливу на прибуток від експорту.
Виявлено, що при реалізації опосередкованої стратегії збільшення витрат
підприємств на входження на міжнародний (зовнішній) ринок істотно впливає на
зменшення прибутковості від експортної діяльності. При реалізації адаптивної
стратегії підприємство застосовує компенсаторні механізми для впливу витрат на
норму прибутковості експорту.