ЕКОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПРОГНОЗУВАННЯ МАСОВИХ РОЗМНОЖЕНЬ ОСНОВНИХ ВИДІВ КОМАХ - ХВОЄЛИСТОГРИЗІВ ЛІСОВИХ НАСАДЖЕНЬ УКРАЇНИ

brief description

УКРАЇНСЬКИЙ ОРДЕНА «ЗНАК ПОШАНИ» НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА ТА АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЇ
ім. Г. М. ВИСОЦЬКОГО

На правах рукопису

МЄШКОВА ВАЛЕНТИНА ЛЬВІВНА

УДК 630.4 : 574.3

ЕКОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПРОГНОЗУВАННЯ МАСОВИХ РОЗМНОЖЕНЬ
ОСНОВНИХ ВИДІВ КОМАХ - ХВОЄЛИСТОГРИЗІВ
ЛІСОВИХ НАСАДЖЕНЬ УКРАЇНИ

16.00.10 ентомологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора сільськогосподарських наук

Науковий консультант
Білецький Євген Миколайович,
доктор біологічних наук, професор

Харків 2002

ЗМІСТ

стор.

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ ..............................................................................

6

ВСТУП ..........................................................................................................

7

РОЗДІЛ 1. СТАН ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАКОНОМІРНОС­ТЕЙ МАСОВИХ РОЗМНОЖЕНЬ КОМАХ ..............................................

12

1.1 Спалахи масового розмноження комах .................................................

12

1.2. Глобальні передумови виникнення масових розмножень комах ........

16

1.3. Роль кліматичних чинників у поширенні осередків масового розмноження комах-хвоєлистогризів ..........................................................

19

1.4. Формування лісорослинних умов у зв’язку з кліматом .......................

24

1.5. Роль локальних умов у виникненні масових розмножень комах-хвоєлистогризів ...........................................................................................

26

1.6. Теорії динаміки популяцій комах .........................................................

29

1.7. Прогнозування масових розмножень комах-хвоєлистогризів .............

32

Висновки до розділу .....................................................................................

39

РОЗДІЛ 2. ОБҐРУНТУВАННЯ НАПРЯМУ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ ..................................................

40

2.1. Обґрунтування напряму досліджень ..................................................

40

2.2. Об’єкти дослідження, джерела та структура даних .............................

41

2.3. Основні методи досліджень ..................................................................

45

2.3.1. Польові спостереження і дослідження .............................................

45

2.3.2. Оцінка принадності для комах-хвоєлистогризів ділянок насаджень

47

2.3.3. Застосування ГІС-технологій для аналізу поширення комах-хвоєлистогризів ............................................................................................

48

2.3.4. Лабораторне утримання комах ...........................................................

50

2.3.5. Метод фенологічних прогнозів .........................................................

50

2.3.6. Методика аналізу метеорологічних даних ........................................

53

2.3.7. Виділення ритмів у природних процесах ..........................................

54

2.3.8. Метод «накладання епох» .................................................................

55

2.3.9. Статистичний аналіз даних ................................................................

57

РОЗДІЛ 3. ІСТОРИЧНИЙ АНАЛІЗ МАСОВИХ РОЗМНОЖЕНЬ КОМАХ-ХВОЄЛИСТОГРИЗІВ ТА ЇХ ГЛОБАЛЬНІ ПРИЧИНИ .............

59

3.1. Історія спалахів масового розмноження комах-хвоєлистогризів ........

59

3.2. Збіг масових розмножень окремих видів хвоєлистогризів у різних областях України .........................................................................................

68

3.3. Виявлення ритмів у природних процесах, що впливають на динаміку популяцій комах-хвоєлистогризів ...............................................

73

3.4. Динаміка спалахів масового розмноження комах-хвоєлистогризів у межах 11-річного циклу сонячної активності .............................................

77

3.5. Зв’язок масових розмножень комах-хвоєлистогризів з роками різких змін сонячної активності .............................................................................

85

Висновки до розділу .....................................................................................

92

РОЗДІЛ 4. ПОШИРЕННЯ ОСЕРЕДКІВ МАСОВОГО РОЗМНОЖЕННЯ КОМАХ-ХВОЄЛИСТОГРИЗІВ В УКРАЇНІ ..............................................

94

4.1. Поширення осередків масового розмноження окремих видів комах-хвоєлистогризів в Україні ...........................................................................

94

4.2. Поширення осередків масового розмноження груп комах- хвоєгризів і листогризів у різних областях України ..................................

97

4.2.1. Зв’язок поширення осередків масового розмноження комах-хвоєлистогризів у різних областях України з чинниками довкілля ...........

103

4.2.2. Поширення осередків хвоєлистогризів і лісокліматичні зони України .........................................................................................................

106

4.3. Зв’язок поширення осередків масового розмноження комах-хвоєлистогризів з сезонним ходом температур ..........................................

110

4.3.1. Зелена дубова листокрутка ................................................................

113

4.3.2. Зимовий п’ядун ..................................................................................

113

4.3.3. Непарний шовкопряд .........................................................................

114

4.3.4. Золотогуз ............................................................................................

116

4.3.5. Звичайний сосновий пильщик ...........................................................

117

4.3.6. Рудий сосновий пильщик ...................................................................

118

4.3.7. Сосновий п’ядун .................................................................................

120

4.3.8. Соснова совка .....................................................................................

121

4.3.9. Сосновий шовкопряд ..........................................................................

122

4.4. Районування України за імовірністю виникнення масових розмножень комах-хвоєлистогризів ............................................................

124

Висновки до розділу .....................................................................................

133

РОЗДІЛ 5. ДИНАМІКА РОЗВИТКУ МАСОВИХ РОЗМНОЖЕНЬ ХВОЄЛИСТОГРИЗІВ У РІЗНИХ ОБЛАСТЯХ УКРАЇНИ .......................

135

5.1. Динаміка масових розмножень комах-листогризів ............................

138

5.1.1. Зелена дубова листокрутка ................................................................

138

5.1.2. Непарний шовкопряд .........................................................................

141

5.1.3. Золотогуз ............................................................................................

141

5.1.4. Зимовий п’ядун ..................................................................................

145

5.2. Динаміка масових розмножень комах-хвоєгризів ...............................

148

5.2.1. Звичайний сосновий пильщик ...........................................................

148

5.2.2. Рудий сосновий пильщик ..................................................................

150

5.2.3. Сосновий п’ядун .................................................................................

155

5.2.4. Соснова совка ....................................................................................

155

5.2.5. Сосновий шовкопряд .........................................................................

157

5.3. Тривалість масових розмножень комах-хвоєлистогризів в окремих географічних популяціях ............................................................................

160

Висновки до розділу ....................................................................................

163

РОЗДІЛ 6. ДИНАМІКА ЧИСЕЛЬНОСТІ ПОПУЛЯЦІЙ КОМАХ-ХВОЄЛИСТОГРИЗІВ У ЛОКАЛЬНИХ УМОВАХ ..................................

164

6.1. Класифікація комах-хвоєлистогризів за типами сезонного розвитку .

164

6.2. Роль термінів і темпів сезонного розвитку особин у динаміці популяцій комах-хвоєлистогризів ...............................................................

166

6.2.1. Зелена дубова листокрутка ................................................................

170

6.2.2. Сосновий шовкопряд .........................................................................

172

6.2.3. Соснова совка .....................................................................................

179

6.2.4. Сосновий п’ядун .................................................................................

183

6.2.5. Звичайний сосновий пильщик ...........................................................

185

6.3. Сезонний розвиток географічних популяцій комах-хвоєлистогризів .

192

6.3.1. Непарний шовкопряд .........................................................................

192

6.3.2. Зимовий п’ядун ..................................................................................

197

6.3.3. Золотогуз .............................................................................................

199

6.3.4. Рудий сосновий пильщик ...................................................................

203

6.4. Роль локальних умов у поширенні осередків масового розмноження комах-хвоєлистогризів .................................................................................

208

6.4.1. Тривалість масових розмножень комах-хвоєлистогризів у локальних умовах ........................................................................................

209

6.4.2. Принадність ділянок насаджень для комах-хвоєлистогризів ..........

226

Висновки до розділу .....................................................................................

237

РОЗДІЛ 7. ПРОГНОЗУВАННЯ МАСОВИХ РОЗМНОЖЕНЬ КОМАХ-ХВОЄЛИСТОГРИЗІВ ..................................................................................

240

7.1. Прогнозування поширення осередків комах-хвоєлистогризів ............

242

7.1.1. Бальна оцінка впливу різних чинників на поширення осередків комах-хвоєлистогризів ................................................................................

242

7.1.2. Урахування можливих змін кліматичних умов ................................

244

7.1.3. Прогнозування поширення осередків комах-хвоєлистогризів в окремих насадженнях ..................................................................................

247

7.1.4. Вплив змін лісорослинних умов на принадність ділянок для хвоєлистогризів ..........................................................................................

251

7.2. Прогнозування наступних масових розмножень комах-хвоєлистогризів ...........................................................................................

253

7.3. Прогнозування динаміки чисельності популяцій зеленої дубової листокрутки методами спектрального аналізу часових рядів ...................

259

7.4. Річний (тактичний) прогноз масових розмножень ..............................

263

7.5. Сезонний (оперативний) прогноз .........................................................

268

7.5.1. Прогнозування термінів обприскування насаджень проти комах-хвоєлистогризів ............................................................................................

269

7.5.2. Коригування довгострокових прогнозів за термінами початку вегетаційного періоду ..................................................................................

274

Висновки до розділу .....................................................................................

276

ВИСНОВКИ ................................................................................................

279

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ ...........................................................

283

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..................

284

ДОДАТОК А ................................................................................................

329

Довідка про впровадження ..........................................................................

366

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

АРМ

автоматизоване робоче місце

БД

бази даних

БГТП

біогідротермічний показник

ГIС

географiчна iнформацiйна система

ГЛ

глодова листокрутка

ГТК

гідротермічний коефіцієнт

ДЛГ

держлісгосп (державне лісогосподарське підприємство)

ДПШ

дубовий похідний шовкопряд

ЗДЛ

зелена дубова листокрутка

ЗП

зимовий п’ядун

ЗСП

звичайний сосновий пильщик

IПС

iнформацiйнопошукова система

ІЮФРО (IUFRO)

міжнародна спілка лісових дослідницьких організацій

КР

коефіцієнт розмноження

НШ

непарний шовкопряд

РСП

рудий сосновий пильщик

СА

сонячна активність

СП

сосновий п’ядун

СС

соснова совка

СШ

сосновий шовкопряд

ТУМ

тип умов місцезростання

УкрНДІЛГА

Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М.Висоцького

хвоєлистогризи

комахи, що гризуть хвою та листя лісових порід

ЧХ

червонохвіст

ШЗ

шовкопряд-золотогузка

ШМ

шовкопряд монашка

ВСТУП

Актуальність теми. У лісових насадженнях України часто спостерігаються масові розмноження комах-хвоєлистогризів. Внаслідок інтенсивного пошкодження асиміляційного апарату дерев знижується приріст деревини, погіршується стан насаджень. Існуючі теорії не дозволяють пояснити відміни за частотою, інтенсивністю та тривалістю спалахів у різних географічних і екологічних популяціях, а також прогнозувати їх просторово-часову динаміку, що необхідно для стратегії й тактики лісозахисту.
Синхронність масових розмножень комах-хвоєлистогризів у різних регіонах Земної кулі свідчить про вплив глобальних чинників, а відміни за динамікою географічних і екологічних популяцій про наявність причин, пов’язаних з особливостями взаємозв’язків сезонного розвитку комах-хвоє­листогризів, кормових рослин та ентомофагів у локальних умовах. Визначення закономірностей та механізмів просторово-часової динаміки популяцій необхідне для встановлення зон за імовірністю спалахів на різних рівнях від областей України до ділянок насаджень. Науково-обґрунтоване прогнозування наступних масових розмножень комах-хвоєлистогризів, визначення термінів застосування інсектицидів дозволить завчасно планувати виділення коштів як на лісозахисні заходи, так і на лісогосподарські, спрямовані на підвищення стійкості насаджень.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в лабораторії захисту лісу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.Н.Висоцького у період з 1986 по 2002 роки у межах державних програм і окремих тем. Під керівництвом дисертанта виконувалися теми: «Розробити інформаційно-пошукову систему з використанням ЕОМ для аналізу стану популяцій і прогнозування чисельності листогризучих шкідників лісу» (19861990, ДР 011860089838); «Створення інформаційно-пошукової системи «Лісозахист» на базі персональних комп’ютерів» (19931995, ДР 0193U024893); «Розробити систему лiсопатологiчного обстеження та технологiю застосування нових препаратiв для захисту лiсу вiд шкiдникiв та хвороб» (19961998, ДР 0196U018783); «Розробити методику прогнозування спалахiв хвоєгризучих шкiдникiв лiсу» (19992000, ДР 0199U002601); «Дослідити вплив еколого-біологічних факторів на пошкодження комахами соснових культур і розробити заходи щодо їх захисту та підвищення стійкості до ентомошкідників» (20012004, ДР 0101U005116). У роботі також використані матеріали тем, де автор був виконавцем: «Моніторинг лісових екосистем України» (19911995, ДР 0193U009690); «Вивчити причини масового всихання лiсiв. Обґрунтувати засоби пiдвищення їх стiйкостi» (19961999, ДР 0194U012789).
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження встановлення закономірностей просторово-часової динаміки популяцій комах-хвоєлистогризів лісових насаджень України і розробка методики прогнозування масових розмножень цих шкідників.
До завдань дослідження входило:
обґрунтування зв’язку масових розмножень комах-хвоєлистогризів із глобальними чинниками на основі історико-статистичного аналізу даних;
встановлення причин відмін за тривалістю та інтенсивністю масових розмножень комах-хвоєлистогризів у географічних і екологічних популяціях;
визначення зв’язку багаторічної динаміки популяцій основних видів комах-хвоєлистогризів з особливостями їх біології та сезонного розвитку;
районування території України за імовірністю виникнення масових розмножень основних комах-хвоєлистогризів;
здійснення кількісної оцінки принадності окремих ділянок насаджень для масових розмножень комах-хвоєлистогризів;
розробка методики стратегічного, тактичного і оперативного прогнозування масових розмножень комах-хвоєлистогризів.
Об'єкт дослідження географічні та екологічні популяції комах-хвоєлистогризів лісових насаджень України: глодової листокрутки, звичайного соснового пильщика, зеленої дубової листокрутки, зимового п’ядуна, золотогуза, непарного шовкопряда, рудого соснового пильщика, соснової совки, соснового п’ядуна, соснового шовкопряда.
Предмет дослідження закономірності просторово-часової динаміки масових розмножень комах-хвоєлистогризів у географічних і екологічних популяціях.
Методи дослідження. Методологічна основа системний підхід. Методи досліджень: лабораторно-польовий для визначення параметрів популяцій комах-хвоєлистогризів; метод фенологічних кривих і теплових ресурсів для порівняння термінів і темпів розвитку особин у різних екологічних і географічних популяціях; метод оцінки принадності окремих порід і ділянок насаджень для комах-хвоєлистогризів; методи бальної оцінки чинників та їх ранжування; ГІС-методи для аналізу просторової динаміки популяцій комах-хвоєлистогризів; аналого-історичний метод для аналізу історії масових розмножень комах-хвоєлистогризів; метод «накладання епох» для порівняння динаміки географічних і екологічних популяцій у межах 11-річного циклу сонячної активності; методи спектрального аналізу для виділення ритмів природних процесів та прогнозування їх ходу; міжсистемний метод для розробки прогнозу масових розмножень комах-хвоєлистогризів на основі циклічності динаміки популяцій; статистичні для визначення взаємодії глобальних і локальних чинників у динаміці популяцій комах-хвоєлистогризів, прогнозування імовірності початку наступних масових розмножень.
Наукова новизна одержаних результатів. Обґрунтовано фенологічну теорію, яка пояснює відміни за тривалістю та інтенсивністю масових розмножень комах-хвоєлистогризів у географічних і екологічних популяціях. Вперше встановлено механізми взаємодії глобальних і локальних чинників динаміки популяцій комах-хвоєлистогризів лісових насаджень. Вперше виконано районування України за імовірністю виникнення масових розмножень комах-хвоєлистогризів і запропоновано кількісну оцінку принадності ділянок насаджень для окремих видів комах-хвоєлистогризів. Вперше запропоновано класифікацію комах-хвоєлистогризів за типами сезонного розвитку та визначено зв’язки багаторічної динаміки популяцій з особливостями сезонного розвитку окремих видів. Розроблено алгоритми для прогнозування просторово-часової динаміки популяцій комах-хвоєлистогризів.
Практичне значення одержаних результатів. Сформовано бази даних з історії масових розмножень комах-хвоєлистогризів у різних областях України. Виконано районування України за імовірністю виникнення масових розмножень основних видів комах-хвоєлистогризів лісових насаджень. Запропоновано методику кількісної оцінки принадності ділянок насаджень для окремих видів комах-хвоєлистогризів. Розроблено методику прогнозування наступних масових розмножень з урахуванням історичних даних, впливу глобальних чинників і умов поточного року. Складено схему та методику прогнозування сезонного розвитку комах-хвоєлистогризів, яка дозволяє врахувати річний хід температур у пункті мешкання популяцій та біологічні особливості окремих видів. Розроблено алгоритми прогнозування масових розмножень основних видів комах-хвоєлистогризів, що рекомендовані до впровадження Державним комітетом лісового господарства України.
Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто розроблені програма та методика досліджень, складені комп’ютерні програми, проведені польові та камеральні дослідження та повний аналіз одержаних даних. При дослідженнях, пов’язаних з використанням ГІС-технологій, використані розробки лабораторії нових інформаційних технологій УкрНДІЛГА.
Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень, включених до дисертації, були представлені на всесоюзних (Москва, 1987, 1991, 1996, 1999; Красноярськ, 1988), республіканських (Львів, 1995, 2000, 2002; Київ, 1995, 2000, 2001; Харків, 2000, 2001, 2002; Кривий Ріг, 2001) і міжнародних конференціях (Угорщина, 1995; Туреччина, 1997; Швеція, 1997; Гомель, 1998, 2001; Мінськ, 1998; Малайзія, 2000), зокрема на з’їздах і конференціях Всесоюзного (Ленінград, 1989), Російського (СПб, 1997, 2002) і Українського ентомологічного товариства (Харків, 1992, 1998; Ніжин, 2000), симпозіумах МОББ (Сочи, 1997; Москва, 1998; Одеса, 1999; Мінськ, 2001), нарадах ІЮФРО (Австрія, 1998, 1999; Польща, 1998, 1999, 2002

bibliography

ВИСНОВКИ
1. Встановлено, що мінералізовані пластові води нафтових родовищ Полтавської області та Полтавський бішофіт є науковим і прикладним підґрунтям для реалізації у сільськогосподарське виробництво екологобезпечних, альтернативних та енергозберігаючих агротехнологій, створення оптимальних умов для росту та розвитку сільськогосподарських культур і ґрунтової мікробіоти, розробки екологічно безпечних агротехнологій.
2. Природні розсоли і мінерали (мінералізована пластова вода і Полтавський бішофіт) є унікальними сполуками природного походження, які з точки зору санітарно-гігієничних норм абсолютно безпечні для людей і навколишнього середовища, рекомендовані для бальнеолікування та використання в медицині. Природні розсоли і мінерали відносяться до малотоксичних речовин, ЛД50 більше 21000 мг/кг (IV класу небезпеки).
3. Реакція бур'янів на обробку природними розсолами і мінералами різна. Максимальні опіки (до 96%) листової поверхні отримували редька дика, гірчиця польова, лобода біла та інші. Опіки листової поверхні середнього ступеня (до 59%) були відмічені у зірочника середнього, волошки синьої, буркуну білого та інших. Мало чутливими до обробки природними розсолами і мінералами виявились пажитниця багатоквіткова, кукіль звичайний, пирій повзучий та інші. Відсутність фітотоксичної дії природних розсолів і мінералів відмічена у вівсюга звичайного, мишію сизого та хвоща польового.
4. Визначена реакція сільськогосподарських рослин на обробку природними розсолами і мінералами 100%-ою (природною) концентрацією. Практично відсутня фітотоксична дія природних розсолів і мінералів в рекомендованих дозах на пшеницю озиму, кукурудзу та просо (до 7,5%), дещо більше пошкоджується листова поверхня ячменю. Середнє пошкодження при використанні МПВ (до 57,3%) встановлене для гороху, буряків цукрових і картоплі. Дуже сильно (до 95,6%) пошкоджуються такі культури як гречка, соняшник і соя.
5. Показано, що використання природних розсолів і мінералів, зокрема бішофіту, на посівах овочевих культур призводило до значних опіків листової поверхні рослин, що свідчить про повну безперспективність його використання в природній концентрації у овочівництві. Відсутність фітотоксичності МПВ відмічена для капусти і цибулі. Тому можливе використання природної концентрації мінералізованої пластової води на посівах цих овочевих культур.
6. Чутливість сільськогосподарських культур на обробку природними розсолами і мінералами в різні фази їх розвитку залежить від біологічних та ботанічних особливостей рослин. Оптимальною фазою для обробки природними концентраціями розсолів і мінералів для пшениці озимої та проса є фаза кущіння - виходу в трубку, для кукурудзи фаза 3-5 листа.
7. Фітотоксичними ознаками впливу природних розсолів і мінералів на рослини є хлороз листової поверхні, пригнічення росту і розвитку та поступове (3-4 доби) відмирання. Оптимальними нормами внесення природних розсолів і мінералів як гербіцидів у чистому вигляді (природна концентрація) є для МПВ 350-400 л/га, бішофіту 150-200 л/га.
8. Механізм дії природних розсолів і мінералів на культурні рослини і бур'яни полягає у руйнуванні мембран хлоропластів дводольних рослин, зменшення кількості продуктів біосинтезу у пластидах, дисфункції клітинних ядер і руйнації внутрішньоклітинних органел, що трансформують і запасають енергію. Отриманий фітотоксичний ефект за механізмом внутрішньоклітинної дії та особливо за впливом на генетичний апарат клітин дуже близький впливу радіації на біологічні об'єкти.
9. Показано, що мінералізована пластова вода містить у своєму складі органічні та рострегулюючі нафтенові вуглеводи. Серед рострегулюючих речовин знайдені АБК (4,02 нг/мл) та стимулятор росту кореневої системи зеатин (2,0-2, нг/мл).
10. Показано, що при внесенні МПВ від 600 до 1200 л/га істотних змін за роки досліджень на грунт не спостерігалося. При внесенні норми МПВ 4800 л/га і більше відмічено погіршення як структури ґрунту, так і зменшення вмісту водотривких агрегатів. Оптимальною нормою бішофіту, за впливом на фізико-механічні властивості ґрунту є 200-600 л/га, критичною нормою - 1200 л/га.
11. Мінералізована пластова вода при внесенні 1200 л/га стимулює ріст і розвиток мікроскопічних грибів, целюлозоруйнівних мікроорганізмів, які беруть участь у розкладанні пожнивних решток. Встановлено також значне підвищення життєдіяльності олігонітрофільних мікроорганізмів, які завершують мінералізацію органічних решток. Використання високих доз МПВ (вище 2400 л/га) не призводило до поліпшення життєдіяльності ґрунтових мікроорганізмів. Поліфенолоксидаза, пероксидаза, каталаза та уреаза при використанні МПВ за активністю не відрізняється від контролю, а на деяких варіантах навіть перевищує.
Бішофіт не впливає на мікробний ценоз ґрунту, за виключенням деяких груп ґрунтової мікрофлори. Обприскування посівів пшениці озимої та кукурудзи бішофітом нормою 200 літрів на гектар не знижує ферментативної активності, але його дія негативна порівняно з мінералізованою пластовою водою.
12. Використання мінералізованої пластової води (МПВ) доє змогу ефективно контролювати ураженість рослин озимої пшениці та захищати листки 2-3-го ярусу від борошнистої роси. Інтенсивність розвитку хвороби на контрольних варіантах (за багаторічними даними) становило понад 5%, а при використанні МПВ - 0,8%.
Виявлено значний фунгітоксичний ефект МПВ щодо збудника твердої і летючої сажки проса. Порушення процесу проростання у теліоспор грибів (до 98%) відбувався у інтервалі концентрацій МПВ від 15 до 100%.
13. З метою зменшення вдвічі і більше пестицидного тиску на ґрунт рекомендовані для пізніх ярих культур та буряків цукрових гербіциди доцільно використовувати в суміші з природними розсолами і мінералами: 50% мінералізованої пластової води і 1,3 л/га харнесу; 75% мінералізованої пластової води і 1,5 л/га дуалу; 100% мінералізованої пластової води і 1,5 л/га раундапу; 100% мінералізованої пластової води і 0,8 л/га ептаму.
14. Встановлена висока ефективність використання 1%-ої мінералізованої пластової води для передпосівної обробки насіння гречки порівняно з борною кислотою. Урожайність при цьому підвищується на 4,4 ц/га порівняно з контролем та на 2,8 ц/га порівняно з борною кислотою, вміст білку в зерні відповідно на 0,64% та 0,51%, плівчастості на 0,95% та 0,9%. Підвищення концентрацій мінералізованої пластової води та бішофіту призводить до істотного зменшення врожаю та якості продукції гречки.
15. Встановлено, що при використанні природних розсолів і мінералів як засобу підвищення поживності органічних добрив достовірно збільшується вміст органічних речовин у гної після чотирьох місяців зберігання: МПВ - 19,4, бішофіт - 18,5% проти 18,0% на контролі; загального азоту відповідно 0,84 та 0,67% проти 0,60% на контролі, а також азоту аміачного, фосфору та калію.
16. Застосування мінералізованої пластової води як основного добрива на посівах пшениці озимої нормою 1200 л/га доє змогу отримати врожайність зерна 35,6 ц/га, (на 27,5% вище контролю), вміст білка підвищувався на 1,4%, сирої клітковини в зерні 5,0%, натуральної маси зерна - на 11 г/л і маси 1000 насінин на 5,2 г порівняно з контролем. Аналогічні дані одержані для кукурудзи.
На посівах буряків цукрових приріст урожаю становив 5,2 ц/га (на 25% вище контролю), цукристість коренеплодів підвищилась на 1,1% (19,8% проти 18,7% на контролі).
17. Аналіз економічної ефективності вирощування пшениці озимої показав, що найвищі її показники отримані на варіанті, де застосовували МПВ 100%-ї концентрації. Чистий прибуток становив 696,3 грн., рентабельність 147%, тоді як на контролі без обробки відповідно 520,4 грн., 114,7%; при обробці посівів гербіцидом дезормон, 2,5 кг/га 638,2 грн., 123,2%; при обробці бішофітом 75%-ї концентрації 558,4 грн., 96,6%.
Економічними розрахунками встановлена доцільність використання природних розсолів і мінералів на посівах пізніх ярих культур та сумішей гербіциду харнес з МПВ у посівах кукурудзи. Гербіцид харнес в дозі 1,3 л/га та МПВ, 50% концентрації, забезпечили коефіцієнт енергетичної ефективності 3,84 (на контролі 2,03 і при застосуванні гербіциду харнес нормою витрати 2,5 л/га 3,26).

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для ефективного контролю бур’янів та збудників хвороб, розповсюджених на посівах пшениці озимої рекомендується проводити обприскування природними розсолами та мінералами 100%-ї (природної) концентрації в фазу кущення вихід у трубку.
2. На посівах кукурудзи та парах проводити обробку засмічених площ природними розсолами і мінералами в суміші із зменшеними нормами витрат рекомендованих гербіцидів 50% мінералізована пластова вода і 1,3 л/га харнес; 75% мінералізована пластова вода і 1,5 л/га дуал у фазу 4-7 листків культури; 100% мінералізована пластова вода і 1,5 л/га раундап.
3. Для боротьби з бур’янами, підвищення врожайності та цукристості коренів буряків цукрових обробляти посіви сумішкою МПВ з гербіцидом ептам (100% МПВ і 0,8 л/га гербіциду).
4. Використовувати природні розсоли та мінерали 100%-ї концентрації для обробки органічних добрив з метою поліпшення якості та зменшення засміченості насінням бур’янів.
5. Для основного внесення як добрива на посівах озимої пшениці та кукурудзи до посіву культури рекомендовано застосовувати 100%-й розчин мінералізованої пластової води при нормі внесення 1200-2400 л/га під основний обробіток ґрунту.
6. Рекомендовано проводити передпосівний обробіток насіння природними розсолами і мінералами у концентрації 0,1% з метою зменшення інтенсивності розвитку збудників летючої сажки проса та підвищення урожайності та якості зерна гречки.

Список використаної літератури

1. Агропромисловий комплекс України: Стан та перспективи розвитку (1999-2000).− Київ, ІАЕ УААН, 1999. − С. 336.
2. Агрохимические методы исследования почв. − М.: Наука, 1975. − 656 с.
3. Айдаров И.П., Голованов А.И., Мамаев М.Г. Оросительные малиорации. − М.: Колос, 1982. 265 c.
4. Акимова Т.А., Хаскин В.В. Основы экоразвития: Учебное пособие. − М.: Изд-во Рос. Экон. Акад., 1994. − 312 с.
5. Акимова Т.А., Хаскин В.В. Экология: Учебник для вузов. − М.: ЮНИТИ, 1998. 348 с.
6. Алекин О.А. К вопросу о химической классификации природных вод. // "Вопросы гидрохимии". − Л.: Гидрометеоиздат. − Вып. 25. − 1946. С. 213-256.
7. Алекин О.А. Основы гидрохимии. − Л.: Гидрометеоиздат, 1970. 169 с.
8. Александров В.А. Медицинская классификация лечебных натуральных вод, пелоидов (лечебных грязей) и климатов СССР. // Основы курортологии. − M.: Медгиз. −Т. 1. - 1956. С. 114-126.
9. Александрова Л.Н. Органическое вещество почвы и процессы его трансформации. − Л.: Наука, 1980. − 286 с.
10. Алексеев Ю.В. Тяжелые металлы в почвах и растениях. - Л.: Агропромиздат. Ленинград. отделение, 1987. − 142 с.
11. Алексеева О.Г., Дуева Л.Ф. Аллергия к промышленным соединениям. М.: Медицина. 1978. С. 235-240.
12. Алексєєнко И.Р., Кейсевич Л.В. Последняя цивилизация. − Киев: Наукова думка, 1997. 65 с.
13. Аллен Дж., Нельсон М. Космические биосферы. − М.: Прогресс, 1991. 216 с.
14. Альтовский М.Е. К вопросу о формировании химического состава подземных вод. // Вопросы гидрогеологии и инженерной геологии. − М.: Госгеолтехиздат. − №13. − 1950. С. 56-78.
15. Альтовский M.Е., Швец В.M. К вопросу о номенклатуре химического состава подземных вод. // Вопросы гидрогеологии и инженерной геологии. − M.: Госгеолтехиздат. − № 14. − 1956. С. 23-45.
16. Альшевський Н.Г., Кривич Н.Я. Удобрения и окружающая среда. К.: Изд-во УСХА, 1991. 34 с.
17. Америка: сталий розвиток, новий консенсус заради майбутнього // Президентська рада США з питань сталого розвитку. − К.: Інтелсфера, 2001. 210 с.
18. Ананьева Н.Д., Демкина Т.С., Стин У.Ч. Устойчивость микробных сообществ почв при внесении пестицидов // Почвоведение. 1997. − №1. С. 69-74.
19. Андреева Н.М. Сельское хозяйство США (технология, организация, аграрная политика). М.: Наука, 1993. 71 с.
20. Андреюк Е.И., Иутинская Г.А., Дульгеров А.Н. Почвенные микроорга­низмы и интенсивное землепользование. − К.: Наук. думка, 1988. − 192 с.
21. Апраскина С.М., Заритовский А.Н., Думбай И.Н., Кочканян Р.О., Горовая А.И. Использование буроугольных гуминовых комплексообразователей в сельском хозяйстве // Уголь Украины. 1996. − №9. С. 42-45.
22. Аринушкина Е.В. Руководство по химическому анализу почв. Изд. 2-е, переработанное и дополненное. − М.: Изд-во МГУ, 1970. − 630 с.
23. Ассоциативная азотфиксация / За ред. М.М. Умарова. − М.: МГУ, 1989. 165 с.
24. Базаров Е.И., Глинка Е.В., Мамонтова Л.А. и др. Методика биоэнергетической оценки технологий производства продукции растениеводства. М.: ВАСХНИЛ, 1983. 44 с.
25. Балаур Н.С. Перспективы изучения биоэнергетических основ формирования продуктивности и устойчивости растений // Изв. АН Молдавской ССР. Кишинёв: Штиныца, 1988. − №1. С. 70-77.
26. Балашов Л.С. О принципах генетической классификации подземных окисных вод. // Гидрохимические материалы. − M.: Изд-во АН СССР. − 1963. С. 115-123.
27. Барс Е.А. Органическая гидрогеохимия нефтегазоносных бассейнов. − М.: Недра, 1981. 260 с.
28. Безднина С.Я. Принципы и методы оценки качества воды для орошения // Мелиоративное и водное хозяйство. − 1989. − №12. С. 12-19.
29. Безручко О.І. Шкодочинність бур’янів у посівах сільськогосподарських культур // Агроінком. − 1998. − №1-2. С. 18-20.
30. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. − М.: Асаdеmіа, 1999. − 788 с.
31. Белопольский Н.Г. Энвироника - наука о развитии и совершенствовании общества и мира. − Донецк-Мариуполь: ИЭП НАН Украины, 1997. 320 с.
32. Бердников А.М. Зеленое удобрение биологизация земледелия, урожай. Чернигов: Черниговское НПО «Элита», 1992. 183 с.
33. Берестецкий О.А. Биологические факторы повышения плодородия почв // Весник сельскохозяйственной науки. − 1986. − №3. − С.29-36.
34. Бикін А.В. Біоконверсія органічних відходів агропромислового комплексу та продуктивність агроекосистем при застосуванні нових видів добрив: Автореф. дис... д-ра с.-г. наук / - Нац. аграр. ун-т. − К., 1999. − 38 с.
35. Биологические основы плодородия почвы / О.А. Берестецкий, Ю.М. Воз-няковская, Л.М., Доросинский и др. − М.: Колос, 1984. − 287 с.
36. Битюкова Л.Б., Ромейко И.Н., Плишко М.К. Особенности микробиологический процессов при минимализации обработки чернозема Лесостепи УССР // Микробиологические процессы в почвах и урожайность сельскохозяйственных культур. − Вильнюс, 1986. − С. 56-58.
37. Білявський Г.О., Гетьман В.В. Сучасний стан Європейського виміру державної екологічної політики // Екологія і ресурси. − 2002. − №3. − С. 33-49.
38. Бітюкова Л.Б., Драч Ю.О., Малієнко А.М., Личук Г.І. Вплив тривалого застосування способів обробітку на мікробний ценоз і гумусний стан дерново-підзолистого грунту // Вісник аграрної науки. - 1999. - №5. - С. 12-17.
39. Бишофиты Нижнего Поволжья / В.С. Деревягин, В.И. Седлецкий, В.А. Ермаков, Н.П. Гребенников, С.А. Свидзинский. Ростов н/Д: Изд-во Ростовского университета, 1989. 96 с.
40. Бойко Л.А. Солевой обмен растений. − Пермь: Книжное изд-во, 1981. − 80 с.
41. Болотских А.С., Довгаль Н.Н. Методика биоэнергетитеской оценки технологий в овощеводстве // Технологии и агроприёмы выращивания и хранения овощных и бахчевых культур. М.: ВНИИО, 1999. С. 115-118.
42. Большаков В.Н., Криницин С.В. и др. Проблеми восприятия современным обществом основных понятий экологической науки // Экология. − 1996. − №3. С. 16-22.
43. Большой практикум по микробиологии (Под ред. Т.Л. Селибера.) М.: Высшая школа, 1962. 284 с.
44. Борисенко А.А. Аналитическая оценка и обоснование физико-химических свойств активированных водных растворов // Хранение и переработка сельхозсырья. − 2001. − №3. − С. 31-34.
45. Брусиловский С. А. Опыт гидрогеохимического районирования монотонных по химическому составу вод. // Научная отчетная конференция геологического ф-та МГУ (тез. докл.). − M., 1966. С. 112-129.
46. Буданов М.Ф. Система и состав контроля за качеством природных и сточных вод при использовании их для орошения. − Киев: Урожай, 1970. − 48 с.
47. Буданов М.Ф., Мошинская И.К. Влияние орошения на почвенные и гидрогеологические условия Ингулецкого массива // Орошение. Научн. Труды. Госсельхозиздат УССР, 1962. − Вып. 81/7. − С. 4-27.
48. Булгаков Д.С. Концепция агроекологической оценки почв земледельческой территории // Почвоведение. − 2002. − №6. − С. 710-714.
49. Бунеев А.Н. Основы гидрогеохимии минеральных вод осадочных отложений − M.: Медгиз, 1956. 240 с.
50. Буравльов Є.П., Коваль Г.М. Надзвичайні ситуації: концептуальний підхід до оцінки в сучасних умовах причин та наслідків // Екологія і ресерси. − 2002. − №4. − С. 45-55.
51. Вадюнина А.Ф., Корчагина З.А. Методы исследования физических свойств почв. − М.: Аргопромиздат, 1986. − 416 с.
52. Вайцзеккер Э., Ловинс Э., Ловинс Л. Фактор четыре. − М.: Асаdеmіа, 2000. 126 с.
53. Валяшко M.Г. Основные химические типы природных вод и условия их образования. − ДАН, 1955. − Т. 102. − № 2. С. 98-112.
54. Валяшко M.Г. Закономерности формирования месторождений солей. − М.: Изд-во Моск. ун-та, 1962. 320 с.
55. Валяшко M.Г. и др. Геохимия и генезис рассолов Иркутского амфитеатра. − M.: Наука, 1965. 354 с.
56. Варюшкина Н.М., Никифорова М.В. Негативные последействия применения удобрений // Химия в сельском хозяйстве. − 1988. − №8. − С. 32-33.
57. Васильев В.П., Ковецкий В.Н., Бублик Л.И. Критерии целесообразности применения пестицидов // Защита растений, 1989. − №10. С. 15-18.
58. Вергунова І.М. Основи математичного моделювання для аналізу та прогнозу агрономічних процесів. − К.: Нора-принт, 2000. − 146 с.
59. Вернадский В.И. История природных вод: В 2 т. − M.: ОНТИ, 1933-1936. − Вып. 1-3. С. 321-356.
60. Вернадский В.И. Несколько слов о ноосфере / Успехи современной биологии, 1944. − Вып. 2. 310 с.
61. Вернадский В.И. Философские мысли натуралиста. − М.: Наука, 1988. 420 с.
62. Вернадский В.И. Биосфера и ноосфера. − М.: Наука, 1989. 264 с.
63. Вернадский В.И. Научная мысль как планетарное явление. − М.: Наука, 1991. 135 с.
64. Вешицкий В.А., Бурда Б.П., Сторчак Н.Н. Технико-зкономическое обоснование перспективной потребности в углеаммонийных солях для земледелия Украины. / Елементи регуляції в рослинництві: Збірник наукових праць / НАН України; Ін-т біоорган. хімії та нафтохімії; НЦ АКСО” / Під ред. В.П.Кухаря. − К.: ВВП Компас”, 1998. С. 335-338.
65. Водорастворенные газы нефтегазоносных бассейнов. − М.: Наука, 1981. 290 с.
66. Воды минеральные лечебные, лечебно-столовые, природные столовые. Правила приёмки и методы анализа. ГОСТ 23268.0-78, 23268.18-78. М.: Госкомитет СССР по стандартам, 1978. 9 с.
67. Воеводин А.В. Влияние гербицидов на микрофлору почвы // Защита растений. 1986. − №11. С. 34-37.
68. Воротник Т.К., Языкова А.Г. К вопросу использования минерализованных шахтных и промышленных вод для орошения // Природные и трудовые ресурсы левобережной Украины и их использование. − М., 1987. − Т. 13. С. 45-69.
69. Высочанка Г.В., Капілевіч Ж.А. Экалагічныя і эканамічныя аспекты асушэння цяжкіх мінеральных глеб // Весці АН БССР. Сер. сельскагаспадарчых навук, 1987. − С. 43-47.
70. Газовые и газоконденсатные месторождения / Васильев В.Г., Ермаков В.И., Жабрев И.П. и др. Справочник. − М.: Недра, 1983. 218 с.
71. Ганс Йонас. Принципи відповідальності // У пошуках етики для технологічної цивілізації. − К.: Лібра, 2001. 120 с.
72. Гармонов И.В. Зональность грунтовых вод европейской части СССР // Тр. ЛГГП АН СССР. − 1948. − Т. III. С. 236-265.
73. Гармонов И.В. Принципы зонального районирования грунтовых вод. // Вопросы изучения подземных вод и инженерно-геологический процесс. − М.: Изд-во АН СССР, 1955. С. 316-325.
74. Гаррелс Р.M., Крайст Ч.Л. Растворы, минералы, равновесия. − M.: Мир, 1968. 210 с.
75. Гаттенбергер Ю.П., Дьяков В.П. Гидрогеологические методы исследований при разведке и разработке нефтяных месторождений. − М.: Недра, 1979, − 200 с.
76. Гедройц К.К. К вопросу о почвенной структуре и ее сельскохозяйственное значение // Изв. гос. ин-та опыт. агрономии. − М., 1926. − Т. 4. − С. 23-28.
77. Географические аспекты проблемы перехода к устойчивому развитию стран содружества независимнх государств. − Киев-Москва, 1999. 98 с.
78. Гительзон И.И., Барцов С.И., Охотин В.А., Суховольский В.Г., Хлебопрос Р.Г. Какой должна быть стратегия развития // Вестник РАН. − 1997, − Т.67. − №5. С. 23-36.
79. Глазко В.И., Глазко Г.В. Руско-англо-украинский толковый словарь по прикладной генетике, ДНК-технологии и биоинформатике. − К.: Нора-принт, 2000. − 462 с.
80. Глухова Т.П., Махмудова Д.Г. Изменение качественного состава гумуса почв при длительном орошении дренажными водами. // Пути рац. осв. и использ. почвенного покрова Туркменистана. − Ашхабад. − 1981. − С. 104-105.
81. Грин М.Б., Хартман Г.С., Вест Т.Ф. Пестициды и защита растений: Пер. с англ. М.: Колос, 1979. 371 с.
82. Грицаєнко З.М., Ковальский Є.П., Бутило А.П., Недвига О.Є. Гербіциди та їх раціональне використання. К.: Урожай, 1996. 304 с.
83. Грубінко В., Степанюк А. Від антропоцентризму - до біоцентризму // Вісн. НАН України. − 2002. − №4. − С. 39-45.
84. Груздев Г.С. Научные основы разработки комплексных мер борьбы с сорняками в интенсивных технологиях возделывания сельскохозяйственных культур // Борьба с сорняками при возделывании сельскохозяйственных культур. М.: Агропромиздат, 1988. С. 3-8.
85. Гоголев И.Н., Хохленко Т.Н., Августовская Е.Л. Термодинамические принципы оценки оросительной воды и состояние почв // Мелиор. и водное хозяйство. − 1989. − №8. С. 45-56.
86. Гожик П., Лукін О. Бішофіт - екологічно чиста сировина // Вісн. НАН України, 2000. − №8. − С. 15-17.
87. Головкін В.О., Захарченко А.С., Зорін А.М., Пряхін О.Р., Головкін В.В. Український бішофіт. Перспективи розробки лікарських препаратів, дослідження та застосування // Фармацевтичний журнал. − №6. − 2000. − С. 40-42.
88. Голубев В.С., Гарибянц А.А. Гетерогенные процессы геохимической миграции. − M.: Недра, 1968. 380 с.
89. Голубець М.А. Від біосфери до соціосфери. − Л.: Поллі, 1997. 120 с.
90. Голубець М.А. Екосистемологія. − Л.: Поллі, 2000. 115 с.
91. Гор А. Равновесие на Земле: экология и человеческие души. − М.: Прогресс, 1993. 63 с.
92. Городний Н.М., Тивончук С.А., Бэрри Э.С., Бикин А.В. Биоконверсия в управлении агроэкосистемами. К.: МСХП Украины, СХП Украины, Национальный аграрный университет, 1996. 216 с.
93. Горшков В.Г. Единственная стратегия выживания // Знание-сила. − 1991. − №9. С. 12-20.
94. Горшков В.Г. Физические и биологические основы устойчивости жизни. − М.: ВИНИТИ, 1995. 200 с.
95. Государственный стандарт Украины. Качество природной воды для орошения. Агрономические критерии. ДСТУ 2730-94. Введен с 1.01.1995 г. − Киев, 1994. − 14 с.
96. Гришко В.В., Перебийніс В.І., Рабштина В.М. Енергозбереження в сільському господарстві. Полтава, 1996. 280 с.
97. Грунтозахисна біологічна система землеробства в Україні: Монографія / За редакцією д.с.-г.н., професора, Шикули М.К.; Національний аграрний університет України. К.: Оранта”, 2000. 389 с.
98. Гумилев Л.Н. Этногенез и биосфера Земли. − Л.: Гидрометеоиздат, 1990. 300 с.
99. Данилишин Б.М. Сталий розвиток України: реалії і проблеми. // Проблеми сталого розвитку України. − К.: БМТ, 2001. − С. 133-150.
100. Данилов-Данильян В.И., Лосев К.С. Экологический вызов и устойчивое развитие. − М.: Прогресс-Традиция, 2000. 108 с.
101. Дергачов В.А. Геополитика. − К.: V Вира - Р, 2000. 160 с.
102. Державні санітарні правила транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві. К., 1998. 70 с.
103. Дерпгольц В.M. Основной планетарный источник природных вод земли. − Изв. АН СССР, сер. геол., 1962. − № 11. С. 420-456.
104. Дишловський В.Д., Плєхов В.М. Екосфера і діяльність людини. − К.: Знання, 1978. 110 с.
105. Дорогунцов С., Ральчук О. Сталий розвиток - цивілізаційний діалог природи і культури // Вісн. НАН України. − 2001. − №10. − С. 16-22.
106. Дуева Л.А., Коган В.Ю., Суворов С.В., Штеренгарц Р.Я. Промышленные аллергены. М.: Центр международных проэктов Госкомприроды СССР. 1989. С. 37-53
107. Дульгеров А.Н., Нудьга А.Ю. Компостирование навоза с углеаммонийними солями и эффективность полученных компостов на посевах кукурузи / Елементи регуляції в рослинництві: Збірник наукових праць / НАН України; Ін-т біоорган. хімії та нафтохімії; НЦ АКСО” / Під ред. В.П.Кухаря. − К.: ВВП Компас”, 1998. С. 323-326.
108. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). − М.: Колос, 1973. − 336 с.
109. Духанина В.И. Закономерности распространения и формирования грунтовых вод Русской равнины. // Проблемы гидрогеологии. − M.: Госгеолтехнздат, 1960. С. 212-230.
110. Егорова С.В. Микрофлора темно-каштановых почв. // Микрофлора почв южной части СССР. − М.: Наука, 1966. С. 3-24.
111. Екологія і природокористування: 3б. наук. праць Ін-ту проблем природокористування та екології НАН України. − Дніпропетровськ, 2000. − Вип. 2. 98 с.
112. Екологія і природокористування: 3б. наук. праць Ін-ту проблем природокористування та екології НАН України. − Дніпропетровськ, 2001. − Вип. 3. 96 с.
113. Елин Е.Н. Безотходная переработка навозных стоков // Достижения науки и техники АПК. − 2000. − №9. − С. 31-34.