ТЕХНОЛОГІЯ КАТАЛІЗАТОРА СЕРЕДНЬОТЕМПЕРАТУРНОЇ КОНВЕРСІЇ КАРБОН (II) ОКСИДУ ВОДЯНОЮ ПАРОЮ

brief description

Міністерство освіти і науки України
Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»
На правах рукопису
ГАРМАІІІ БОГДАН КОСТЯНТИНОВИЧ
УДК 66.097.3
ТЕХНОЛОГІЯ КАТАЛІЗАТОРА СЕРЕДНЬОТЕМПЕРАТУРНОЇ КОНВЕРСІЇ КАРБОН (II) ОКСИДУ ВОДЯНОЮ ПАРОЮ
Спеціальність 05.17.01 - технологія неорганічних речовин
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук
Науковий керівник Ворожбіян Михайло Іванович,
доктор технічних наук, професор
Харків - 2013

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………….…………………………………………..…..5
РОЗДІЛ 1. ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД………………………………………..….11
1.1 Фізико-хімічні основи конверсії карбон (ІІ) оксиду водяною парою …..….11
1.2 Кінетика конверсії карбон (ІІ) оксиду водяною парою………………..….13
1.3 Каталізатори середньотемпературної конверсії карбон (ІІ) оксиду водяною парою……………………………………………………………..……17
1.3.1 1 Особливості каталізаторів СТК.…………………………………….……17
1.3.2 Характеристика існуючих каталізаторів середньотемпературної конверсії СО водяною парою …………………………………………………………….…22
1.3.3 Сировина та способи одержання каталізаторів СТК…………...……….24
1.3.4 Особливості процесу осадоутворення……………………………………28
1.3.5 Домішки у складі каталізаторів СТК.………………………………….......29
1.3.6 Знешкодження сульфуровмісних домішок в каталізаторах СТК…………33
1.4 Висновки та постановка завдання…………………………………….…....35
РОЗДІЛ 2. Методики одержання та дослідження зразків каталізатора СТК..37
2.1 Методики одержання зразків каталізатора СТК …………………...….….38
2.2 Методики аналізів фільтрату, осаду та одержаних зразків каталізатора СТК ……………………………………………….…………….40
2.2.1 Методика аналізу фільтрату………………………………………….…..40
2.2.2 Методики аналізу осаду……………………………………………..……41
2.2.3 Методики аналізу одержаних зразків каталізатора СТК ………..……..42
2.3 Методика визначення активності каталізатора СТК та схема експериментальної лабораторної установки ……………………………..…...51
2.3.1 Лабораторна установка для визначення активності зразків каталізатора СТК ……………………………………………..……….……….51
2.3.2 Методика проведення експерименту по визначенню ступеня перетворення СО та активності зразків каталізатора СТК ……..…….……..53
2.4 Висновки……………………………………………………………….…….55
РОЗДІЛ 3. ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСІВ ОДЕРЖАННЯ, ТЕРМІЧНОГО РОЗКЛАДАННЯ ТА ФОРМУВАННЯ КАТАЛІЗАТОРНОЇ МАСИ..………57
3.1 Обґрунтування вибору сировини для одержання каталізатора СТК……57
3.2 Дослідження процесу утворення осаду на основі сполук Феруму (ІІ), Хрому (ІІІ) та Купруму (ІІ)……………………………….………………….59
3.2.1 Вплив природи осаджувача на властивості одержаного осаду…….….59
3.2.2 Вплив концентрації реагентів на властивості одержаного осаду сполук Феруму (ІІ), Хрому (ІІІ) та Купруму (ІІ).……………………………………...68
3.2.3 Вплив гідродинаміки на швидкість процесу одержання осаду………..70
3.2.4 Вплив швидкості подачі вихідних розчинів на властивості утвореного осаду ……………………………………………………………72
3.2.5 Вплив температури на процес седиментації і властивості одержаного осаду……………………………………………………………...73
3.2.6 Вплив флокулянтів на процес розділення суспензії на основі сполук Ферум (ІІ), Хрому (ІІІ) та Купруму (ІІ)………………………………………..77
3.3 Дослідження процесу старіння осаду за умови проведення його гідротермальної обробки ...………………………………………………….….79
3.4 Дослідження процесу промивки одержаного осаду від небажаних супутніх йонів…………………………………………………………………....82
3.5 Одержання оксидної каталізаторної маси сполук Феруму (ІІ), Хрому (ІІI) та Купруму (ІІ)………………………………………………...88
3.6 Таблетування одержаних оксидних каталізаторних мас ...……….....……94
3.7 Визначення фізичних характеристик дослідних зразків каталізатора СТК….....100
3.8 Висновки……………………………………………………………….…...102
РОЗДІЛ 4. ДОСЛІДЖЕННЯ АКТИВНОСТІ ОДЕРЖАНИХ ЗРАЗКІВ
КАТАЛІЗАТОРА СТК……….…………………………...……………………105
4.1 Відновлення каталізатора СТК……………………………………………105
4.2 Дослідження процесу десульфурізації зразків каталізатора СТК………108
4.3 Дослідження активності зразків каталізатора СТК………………………113
4.4 Висновки…………………………………………………………………118
РОЗДІЛ 5. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ СТАБІЛІЗОВАНОГО І ПРОМОТОВАНОГО КАТАЛІЗАТОРА СТК …....120
5.1 Дослідно-промислові випробування стабілізованих промотованих і непромотованих зразків каталізатора СТК ………………………………….120
5.2 Технологічна схема виробництва стабілізованого та промотованого каталізатора СТК із низькою масовою часткою Сульфуру з альтернативної сировини ПАТ «Сумихімпром».………………………………….…………..122
5.3 Економічне обґрунтування запропонованої технології ……….………..125
5.4 Висновки…………………………………………………………………130
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….132
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………..………134
ДОДАТКИ……………………………………………………………………155
Додаток А……………………………………………………………………….156
Додаток Б………………………………………………………………………..157
Додаток В……………………………………………………………………….159

ВСТУП

Вирішення проблеми забезпечення населення України продуктами сільськогосподарського виробництва, а також підвищення його продуктивності, пов’язане з використанням хімічних добрив. Велику роль в цьому процесі відіграє застосування нітроґеновмісних добрив, для виробництва яких використовують водень.
У теперішній час однією з основних стадій одержання Н2 є середньотемпературна каталітична конверсія карбон (ІІ) оксиду водяною парою. Для проведення цього процесу застосовують оксидні ферум-хромові каталізатори (СТК). Вони отримали широке застосування, оскільки вони мають хороші експлуатаційні якості, доволі тривалий термін експлуатації, а також є порівняно дешевими.
Перше промислове використання ферум-хромових каталізаторів було здійснено в 1915 році фірмою БАСФ. Починаючи з цієї миті, їх хімічний склад практично не змінився, але технологія виробництва, а також контроль технологічних параметрів, зазнали істотних змін. Значно підвищилися вимоги, які пред’являються до технічних характеристик каталізаторів. У теперішній час їх все частіше промотують купрум (ІІ) оксидом, який дозволяє в 1,5 рази підвищити активність.
Сьогодні сировиною для виробництва ферум-хромових каталізаторів є технічний ферум (ІІ) сульфат (залізний купорос – FeSO4 ∙ 7H2O), який надходить з металургійних підприємств України. В той же час існують хімічні підприємства, де ферум (ІІ) сульфат утворюється як відхід виробництва, який потребує подальшій утилізації. Одним з таких є ПАТ «Сумихімпром», на якому побічним продуктом одержання титан (IV) оксиду є саме FeSO4. Він за своїм хімічним складом відповідає вимогам, що пред’являються до технічного залізного купоросу. Використання такого ферум (ІІ) сульфату неминуче призведе до зниження собівартості каталізатора СТК.
Враховуючи те, що хімічна промисловість України використовує дорогий імпортний природний газ, а також і той факт, що дані каталізатори перед експлуатацією потребують проведення особливих енерго- і трудомістких технологічних операцій, стає дуже важливою підтримка конкурентоспроможності вітчизняних виробників каталізаторів.
Тому, дана дисертаційна робота присвячена питанню щодо розробки технології стабілізованого каталізатора середньотемпературної конверсії карбон (ІІ) оксиду водяною парою за умови використання альтернативної сировини на основі ферум (ІІ) сульфату ПАТ «Сумихімпром». Це дозволить розширити сировинну базу, розв’язати проблему утилізації відходів виробництва титан (IV) оксиду та відмовитися від витратної стадії десульфурізації каталізатора СТК.
Актуальність теми. Для здійснення процесу середньотемпературної конверсії СО водяною парою застосовують оксидні Ферум-Хромо-Купрумові каталізатори, технологія яких полягає у сумісному осадженні сполук Феруму та Купруму, та подальшому просоченні одержаного осаду розчином хроматної кислоти.
Останнім часом значну увагу привертають дослідження, які присвячені процесу сумісного осадження всіх трьох компонентів каталізатора – сполук Феруму, Купруму та Хрому. Це дозволяє спростити технологічний процес, а також підвищити рівномірність розподілу сполук Хрому в об’ємі каталізатора, яка позитивно впливає на термін його експлуатації.
Як сировину для виробництва каталізаторів СТК використовують технічний ферум (ІІ) сульфат. В той же час на хімічному підприємстві ПАТ «Сумихімпром» ферум (ІІ) сульфат утворюється як відхід виробництва титан (IV) оксиду, тому є необхідність в його подальшій утилізації.
Розширення сировинної бази для каталізатора СТК та дослідження процесу сумісного осадження сполук Феруму, Хрому і Купруму, що дозволять вирішити проблему утилізації відходів виробництва титан (IV) оксиду, уникнути процесу десульфурізації, знизити собівартість каталізатора СТК, підвищити термін його експлуатації та спростити технологічний процес виробництва, є завданнями, що мають неабияку актуальність. Вирішення вказаних задач визначило напрямок досліджень дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано у відповідності з планом держбюджетної науково-дослідної роботи МОН України: «Абсорбційно-каталітичні процеси та каталізатори в технології зв`язаного азоту, забезпечуючи екологічну чистоту та ресурсозбереження» (ДР № 0103U001524), під час виконання якої здобувач проводив дослідження за окремими напрямками.
Мета та задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка технології стабілізованого та промотованого каталізатора середньотемпературної конверсії карбон (ІІ) оксиду водяною парою з використанням альтернативної сировини на основі відходу виробництва титан (IV) оксиду.
Для досягнення вказаної мети поставлені наступні задачі:
– визначити фізико-хімічні особливості процесу співосадження компонентів каталізатора СТК, а саме рН, природу осаджувачів, температуру, концентрацію розчинів реагентів, швидкість їх подачі та ступінь перемішування у реакторі-осаджувачі;
– експериментально дослідити процеси седиментації утвореного осаду із використанням флокулянтів, а також його старіння за умови проведення гідротермальної обробки, та встановити особливості процесу промивки осаду від супутніх йонів за умови використання добавок поверхнево-активних речовин;
– вивчити процес термічного розкладання утвореного осаду, а також визначити можливість та особливості процесу стабілізації каталізатора СТК відносно процесу його десульфурізації за рахунок введення добавки на основі Са(ОН)2, визначити її оптимальну масову частку;
– експериментально визначити фізико-хімічні властивості та активність зразків каталізатора СТК, стабілізованого Са(ОН)2 та промотованого КОН в реакції середньотемпературної конверсії СО в широкому інтервалі температур, а також провести їх дослідно-промислові випробування;
– розробити технологічну схему процесу приготування стабілізованого і промотованого каталізатора СТК із низькою масовою часткою Сульфуру з використанням альтернативної сировини на основі відходу виробництва титан (IV) оксиду.
Об’єкт дослідження – фізико-хімічні процеси одержання каталізатора СТК сумісним осадженням катіонів Феруму (ІІ), Хрому (ІІІ) та Купруму (II) із використанням альтернативної сировини на основі відходу виробництва титан (IV) оксиду.
Предмет дослідження – технологічні параметри процесу приготування середньотемпературного каталізатора сумісним осадженням активних компонентів, а також властивості одержаних стабілізованих та промотованих зразків каталізаторів.
Методи дослідження. Визначення вмісту йонів Fe2+, Cr3+ та Cu2+ у фільтраті проводили за допомогою методу атомно-адсорбційної спектроскопії на приладі «Shimadzu AA-7000». Фазовий склад отриманих каталізаторів визначали за допомогою рентгенівського методу аналізу на дифрактометрі «ДРОН-3М», для реєстрації фазових перетворень використовували диференційно-термічний метод аналізу, який проводили на дериватографі «F. Paulik, I. Paulik, L. Erdey», елементний склад осаду визначали методом лазерної спектрометрії на приладі «ЕМАЛ-2», а склад зразків каталізатора – титрометричним методом згідно з діючими стандартами ТУ У 24.6-31337612-052-2001. Питому поверхню та порувату структуру таблетованих зразків каталізатора СТК визначали на приладі «Сорбтометр-М». Механічну міцність на роздавлювання одержаних контактів визначали на гідравлічному пресі типу ПТПР, на стирання – за методом ASTM D 4058 96. Каталітичні властивості каталізатора досліджували в проточному реакторі згідно з діючими стандартами ТУ У 24.6-31337612-052-2001.
Наукова новизна отриманих результатів:
– вперше експериментально встановлено фізико-хімічні особливості співосадження сполук Феруму (ІІ), Хрому (ІІІ) та Купруму (ІІ) із сульфатних розчинів різної концентрації та визначено оптимальні параметри процесу рН = 6,8÷7,5 та температури 60÷70 °С;
– теоретично обґрунтовано та експериментально доведено, що використання флокулянтів на основі поліакриламіду та високомолекулярного поліетиленоксиду з масовою часткою ~0,75% дозволяє підвищити швидкість седиментації твердої фази сполук Феруму (ІІ), Хрому (ІІІ) та Купруму (ІІ) за рахунок утворення великих агрегатів;
– визначено особливості процесу гідротермального старіння осаду та доведено, що його застосування підвищує швидкість фільтрування твердої фази за рахунок зміни питомої поверхні в 2÷2,5 рази;
– вперше доведено доцільність додавання полівінілового спирту у промивну воду ~1,5 мас. % для підвищення ступеня відмивання осаду сполук Феруму (ІІ), Хрому (ІІІ) та Купруму (ІІ) від супутніх йонів;
– теоретично обґрунтовано та експериментально доведено можливість одержання після прожарювання каталізаторної маси, яка складається на ~55 % з Fe3O4 за умови браку кисню під час проведення процесу;
– запропоновано та теоретично обґрунтовано стабілізувати каталізатор СТК за рахунок введення до його складу ~0,75 мас. % Са(ОН)2 для відмови від процесу десульфурізації.
Практичне значення отриманих результатів для хімічної галузі полягає в тому, що запропоновано альтернативну сировину на основі відходу виробництва титан (IV) оксиду та склад каталізатора середньотемпературної конверсії карбон (ІІ) оксиду водяною парою.
Розроблено технологію стабілізованого та промотованого каталізатора СТК із низькою масовою часткою Сульфуру, яка дозволяє одержати конкурентоспроможний та високоякісний продукт. Його застосування дозволяє відмовитися від витратної стадії десульфурізації та підвищити вихід цільового продукту – водню. Все це сприяє зменшенню собівартості амоніаку.
Одержаний каталізатор випробуваний на ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» (м. Сєвєродонецьк), де підтверджено його високі технологічні показники (Акт від 22.04.2010), та рекомендований до впровадження у виробничий процес.
Особистий внесок здобувача. Всі положення дисертації, що виносяться на захист, отримано здобувачем особисто. Серед них: аналіз наукової та патентної літератури; експериментальні дослідження процесу сумісного осадження сполук Феруму, Хрому та Купруму, старіння осаду, промивки каталізаторної маси, її термічного розкладання; дослідження процесу відновлення та стабілізації каталізатора. Виконано експериментальні дослідження із визначення активності одержаного каталізатора. Разом із керівником розроблено технологічну схему одержання каталізатора СТК сумісним осадженням компонентів.
Апробація результатів роботи. Основні положення дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на: V науково-технічній конференції з каталізу «Укркатализ-V» (м. Київ, 2006 р.); IV Українській науково-технічній конференції «Сучасні проблеми технології неорганічних речовин», (м. Дніпродзержинськ, 2008 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Безпека життєдіяльності людини як умова сталого розвитку сучасного суспільства», (м. Харків, 2009 р.); Міжнародній науково-методичній конференції «Безпека людини в сучасних умовах», (м. Харків, 2009 р.); ХХ Міжнародній науково-практичній конференції «Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, здоров’я», (м. Харків, 2012 р.).
Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 14 наукових праць, серед них – 9 статей у фахових виданнях України, 5 – у матеріалах конференцій.

bibliography

ВИСНОВКИ

Дисертаційну роботу присвячено вирішенню науково-практичної задачі із створення технології стабілізованого та промотованого каталізатора середньотемпературної конверсії СО водяною парою з відходу виробництва титан (IV) оксиду.
1. Визначено фізико-хімічні особливості процесу співосадження компонентів каталізатора розчином Na2CO3, які полягають в одержанні осаду при рН = 6,8÷7,5 та температурі 60÷70 °С за умови одночасної подачі до реактора-осаджувача вихідних розчинів із концентраціями С (FeSO4) ≤ 1,76 моль/дм3, С [Cr2(SO4)3] ≤ 0,44 моль/дм3, С (CuSO4) ≤ 0,00009 моль/дм3 та С(Nа2СO3) ≤ 1,18 моль/дм3 зі швидкістю 0,2÷0,75 м3/год, та гідродинамічному режимі з Re = 1800÷2000. Це забезпечує високу якість каталізатора та ступінь співосадження його основних компонентів ~ 100 %.
2. Експериментально встановлено, що використання флокулянту на основі поліакриламіду [(–CH2CHCONH2–)n] сприяє підвищенню швидкості розшарування суспензії та седиментації осаду в ~6 разів. При цьому, його оптимальна масова частка у рідкій фазі суспензії складає 0,75 %.
Доведено, що процес старіння осаду значно підвищує швидкість фільтрування (в 2÷2,5 рази). Для досягнення такого показника час простого старіння має складати не менше 15 год і лише 3÷4 год за умови гідротермальної обробки при температурі 100 °С.
3. Визначено, що застосування комплексу фільтраційної і фільтраційно-репульпаційної промивок за умови додавання ~1,5 мас. % полівінілового спирту у воду дозволяє знизити в осаді масову частку Сульфуру в перерахунку на SO3 з 3,565 до 0,0026 % та Натрію у перерахунку на Na2O з 4,213 до 0,0024 %, а також підвищити його питому поверхню з 25 до 200 м2/г.
4. Для одержання каталізаторної маси, яка б містила і гематит, і магнетит, необхідно піддавати прожарюванню карбонатний або гідроксидний осад сполук Феруму (ІІ), Хрому (ІІІ) та Купруму (ІІ) за температури (370±10) °С за умови браку кисню у наступному режимі: 200 °С – 1 год, 250 °С – 1 год, 300 °С – 1 год, 370 °С – 2÷3 год.
5. Доведено можливість стабілізації каталізатора СТК кальцій гідроксидом. Використання зразків з ω [Сa(OH)2] ~ 0,75 мас. % дозволяє повністю відмовитися від стадії їх десульфурізації, оскільки максимальна концентрація H2S у газовій фазі на виході з реактора склала мізерні у промисловому масштабі 0,04 мг/м3.
6. Визначено активність одержаних зразків каталізатора СТК за константою швидкості реакції конверсії СО водяною парою при температурі 350 °С, яка в середньому складає 2,15 см3/(г∙с), що відповідає сучасному рівню активності існуючих каталізаторів СТК. При цьому, найактивнішим виявився зразок, осаджений розчином Na2CO3.
7. Встановлено, що промотований каталізатор СТК з ω (КОН) = 0,5÷1,0 % має підвищену на ~ 15 % питому поверхню, яка призвела до збільшення на ~12,5 % його активності. Визначено оптимальну масову частку КОН, яка складає ~ 1,0 %. Це дозволяє в інтервалі температур від 350 до 400 °С проводити процес середньотемпературної конверсії СО практично до рівноваги.
8. Проведено дослідно-промислові випробування на ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» (м. Сєвєродонецьк). Встановлено, що в порівнянні з СТК-СМТ використання непромотованого або промотованого каталізаторів СТК дає можливість підвищити ступінь перетворення СО в середньому на 2,5 %. Це свідчить про високий рівень даного каталізатора та про його придатність до впровадження.
9. Розроблено технологію стабілізованого та промотованого каталізатора СТК із відходу виробництва титан (IV) оксиду, яка дозволяє одержати конкурентоспроможний та високоякісний продукт.
Запропоновано зміни до технологічної схеми процесу приготування стабілізованого і промотованого каталізатора СТК із низькою масовою часткою Сульфуру з використанням альтернативної сировини на основі відходу виробництва титан (IV) оксиду. Матеріали дисертаційної роботи рекомендовано до впровадження у виробничий процес ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання Азот».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Технологія зв’язаного азоту : підручник / [Товажнянський Л.Л., Лобойко О.Я., Слабун І.О. та ін.]; під ред. О. Я. Лобойко. – Х. : НТУ «ХПІ», 2007. – 536 с.
2. Производство аммиака / [Семенов В.П., Киселев Г.Ф., Орлов А.А. и др.]; под ред. В. П. Семенова. – М. : Химия, 1985. – 368 с.
3. Технология связанного азота / [Атрощенко В.И., Алексеев А.М., Засорин А.П. и др.]; под ред. В. И. Атрощенко. – К. : Вища школа., 1985. – 327 с.
4. Аммиак. Вопросы технологии / [Демиденко И.М., Янковский Н.А., Степанов В.А. и др.] ; под ред. Н.А. Янковского. – Донецк : ГИК «Новая печать», 2001. – 497 с.
5. Алексеев А.М. Формирование промышленных катализаторов производства аммиака. Катализаторы среднетемпературной конверсии оксида углерода водяным паром / А.М. Алексеев, А.В. Михайлова, В.С. Бесков, Г.С. Шитикова, Б.Н. Кузнецов // Химическая промышленность Украины. – 1995. – № 2. – С. 99–103.
6. Алексеев А.М. Формирование промышленных катализаторов производства аммиака. Катализаторы низкотемпературной конверсии оксида углерода водяным паром / А.М. Алексеев, Г.Г. Щибря, В.С. Бесков, А.В. Михайлова, Б.Н. Кузнецов // Химическая промышленность Украины. – 1995. – № 3. – С. 151–157.
7. Гармаш Б.К. Разработка катализатора среднетемпературной конверсии оксида углерода на базе отходов производства титановых белил / Б.К. Гармаш, М.И. Ворожбиян, В.А. Лобойко, А.В. Роменский : материалы V науч.-техн. конф. по катализу [«Укркатализ-V»], (Киев, 4–6 июля 2006 р.). – Киев : СГП, 2006. – С. 91–93.
8. Rhodes C. Studies of the role of the copper promoter in the iron oxide. Сhromia high temperature water gas shift catalyst / C. Rhodes, C.J. Untchings // Phys. Chem. – 2003. – № 12. – С. 2719–2723.
9. Комова З.В. Опыт пуска в эксплуатацию катализатора СТК-СМФ конверсии СО / З.В. Комова, Ф.В. Калинченко, А.Ю. Калиневич, Е.А. Павлюк // Катализ в промышленности. – 2003. – № 2. – С. 89–95.
10. Семенов О.А. Катализаторы синтеза углеводородов из СО и Н2О с различной природой активных компонентов: Автореф. дис. канд. техн. наук. – Новочеркаск, 2003. – С. 16.
11. Matsumura Y. Получение водорода паровым риформингом метана при низких температурах на Ni-катализаторах / Y. Matsumura, N. Toshie // Catalysts and Catalysis. – 2003. – № 2. – С. 117–119.
12. Velu S. XPC, XANES and EXAFS investigations of CuO/ZnO/AL2O3/ZrO2 mixed oxide catalysts / S. Velu, K. Suzuki, H. Yoshida // Phys. Chem. – 2002. – №10. – С. 1990–1999.
13. Женса А.В. Математическое моделирование экструзионного формования водно-оксидных паст в производстве α-Fe2O3 катализаторов / А.В. Женса, Э.М. Кольцова, И.А. Петропавловский // Теор. основы хим. технол. – 2003. – №2 – С. 215–221.
14. Хорхе Э.А. Низкотемпературная конверсия оксида углерода водяным паром при низком соотношении пара к сухому газу на катализаторе НТК – АК: дис… канд. техн. наук: 05.17.01 / Эразо Арамайо Хорхэ. – Харьков, 1991.– 120с.
15. Кинетика гетерогенно-каталитических процессов под давлением / [Н.Ф. Клещев, А.С. Савенков, И.А. Слабун и др.]; под ред. В.И. Атрощенко. – Вища школа, 1974. – 168 с.
16. Атрощенко В.И. Исследование каталитических способов получения водородсодержащих газов под давлением на базе природного газа / В.И. Атрощенко, А.Я. Лобойко // Докл. академии наук Украинской ССР. – (серия Б). – 1981. – № 9. – С. 42–45.
17. Щибря Г.Г. Кинетика и механизм каталитической конверсии оксида углерода водяным паром / Г.Г. Щибря, Н.М. Морозов, М.И. Темкин // Кинетика и катализ. – 1965. – №6. – C. 1057–1068; 1115–1117.
18. Андросов П.Д. Влияние условий активации катализаторов серии НТК – 10 на их активность в процессе конверсии оксида углерода водяным паром / П.Д. Андросов, Е.З. Голосман, И.А., Мамаева: материалы III науч.-техн. конф. по катализу [«Укркатализ-III»], (Славяногорск, 7–10 октября 2002 г.). – Славяногорск, 2002. – С. 236–238.
19. Кузнецов В.Ф. Кинетика реакции конверсии окиси углерода водяным паром на низкотемпературных катализаторах / В.Ф. Кузнецов, Т.А. Семенова, С.П. Сергеев // Вопросы кинетики и катализа, Иваново. – 1980. – C. 100 – 104.
20. Слабун И.А. Кинетическая модель низкотемпературной конверсии оксида углерода при низком соотношении пара к сухому газу / И.А. Слабун, А.Я. Лобойко, Т.А. Семенова: материалы науч.-техн. конф. [«Химреактор-11»], (Харьков, 16–20 мая 1992 г.). – Харьков, 1992. – C. 64–69.
21. Кулькова Н.В. Кинетика реакции конверсии окиси углерода водяным паром / Н.В. Кулькова, М.И. Темкин // Журн.физ.химии. – 1949. – №23. – C. 48–51.
22. Слабун И.А. Кинетика низкотемпературной конверсии оксида углерода парами воды. Обоснование макромеханизма и структуры кинетического уравнения / И.А. Слабун // Вестник Харьковск. госуд. политехн. ун-та. – 1998. – № 18. – C. 148–154.
23. Чередник Е.М. Кинетика конверсии окиси углерода на низкотемпературном катализаторе / Е.М. Чередник, Н.М. Морозов, М.И. Темкин // Кинетика и катализ. – 1969. – № 3. – C. 603–606.
24. Слабун И.А. Кинетика низкотемпературной конверсии оксида углерода парами воды. Влияние диоксида углерода / И.А. Слабун, А.Я. Лобойко, Н.Н. Ноздрачев, И.М. Рыщенко // Вестник Харьковск. госуд. политехн. ун-та. – 1998. – № 18. – С. 142–147.
25. Антонова Л.Г. Термостабильность промотированых железооксидных катализаторов / Л.Г. Антонова, Г.Н. Котель, Н.В. Дворецкий // Изв. вузов. Химия и хим. технол. – 2002. 45, №7 – С. 39-41. 148.
26. Дворецкий Н.В. Тонкая кристаллическая структура оксида железа и текстура катализатора / Н.В. Дворецкий, Л.Г. Антонова // Изв. вузов. Химия и хим. технол. – 2002. – № 7 – С. 3–16.
27. Hinrichsen O. Probing the elementary steps of the water-gas shift reaction over Cu/ZnO/AL2O3 with transient experiments / O. Hinrichsen, T. Genger, M. Muhler: 12-th International Congress on Catalysis, Granada, (Amsterdam, 9–14 July 2000). – Amsterdam: Elsevir, 2000. – C. 3825–3830.
28. Jozwiak W.K. Reduction requirements for Ru(Na)/Fe2O3 catalytic activity in water-gas shift reaction / W.K. Jozwiak, A. Basinka, J. Goralski, T.P. Maniecki, D. Kincel, F. Domka: 12-th International Congress on Catalysis, Granada, (Amsterdam, 9–14 July 2000). – Amsterdam: Elsevir, 2000. – C. 3819–3824.
29. Иванова Н.Д. Высоко эффективные катализаторы реакции окисления СО / Н.Д. Иванова, С.В. Иванов, Е.И. Болдырев, Г.В. Сокольский, И.С. Макеева // Журнал прикладной химии. – 2002. – №9 – С. 1452–1455.
30. Главачек В. К вопросу о кинетике каталитической реакции конверсии оксида углерода водяным паром / В. Главачек, М. Марек, М. Корженнова // Кинетика и катализ. – 1968. – № 5. – C. 1107–1110.
31. Крылов О.В. Конверсия водяного газа / О.В. Крылов, В.А. Матышак // Успехи химии. – 1995. – №1. – C. 68–70.
32. Справочник азотчика: физико-химические свойства газов и жидкостей. Производство технологических газов. Очистка технологических газов. Синтез аммиака / [Жаворонков Н.М., Кисиль И.М., Олевский В.М. и др.]; под ред. Е.Я. Мельникова. – [2-е изд.]. – М.: Химия, 1986. – 512 с.
33. Турченинов А.Л. Кинетика конверсии оксида углерода водяным паром на низкотемпературных медьсодержащих катализаторах / А.Л. Турченинов, Н.В. Некрасов, Н.А. Гайдай // Кинетика и катализ. – 1987. – № 28. – C. 366–372.
34. Ноздрачев Н.Н. Кинетика низкотемпературной конверсии оксида углерода водяным паром при низком соотношении пара к сухому газу: дис. … канд.техн.наук: 05.17.01 / Николай Николаевич Ноздрачев. – Харьков, 1991. – 110 с.
35. Каталитические и массообменные процессы под давлением в технологии неорганических веществ / [Лобойко А.Я., Слабун И.А., Семенова Т.А. и др.]; под ред. А.Я. Лобойко. – Харьков: Основа, 1993. – 215 с.
36. Ганз С.Н. Теоретические основы и технология синтеза аммиака / С.Н. Ганз. – К.: Вища школа, 1969. – 260 с.
37. Разработка катализаторов для процесса среднетемпературной конверсии монооксида углерода в производстве аммиака // Научные основы приготовления катализаторов. Творческое наследие и дальнейшее развитие работ профессора И.П. Кириллова : монография / А.П. Ильин, А.В. Кунин, А.А. Ильин, Н.Е. Гордина, Ю.Г. Широков ; под ред. А.П. Ильина. – Иваново : ГОУ ВПО Иван. гос. хим.-технол. ун-т, 2008 – С. 79–97.
38. Маркина М.И. Удельная каталитическая активность окислов железа в отношении реакции конверсии окиси углерода / М.И. Маркина, Г.К. Боресков, Ф.П. Ивановский // научные труды ГИАП. – 1960. – № 11. – C. 68–84.
39. Дзисько В.А. Физико-химические основы синтеза катализаторов / В.А. Дзисько, А.П. Карнаухов, Д.В. Тарасова. – Новосибирск: Наука, 1978. – 384 с.
40. Кузнецов Б.Н. Влияние реакционной, восстановительной и окислительной сред на распределение элементов и валентное состояние железа на поверхности среднетемпературного железохромового катализатора / Б.Н. Кузнецов, М.Г. Чудинов, А.М. Алексеев, В.И. Якерсон // Кинетика и катализ. – 1996. – Т. 37. – № 6. – С. 909–912.
41. Костров В.В. Формирование катализатора при активации в пусковой период / В.В. Костров, Кириллов И.П. // Всесоюзный сборник : научные основы производства катализаторов. – Новосибирск: Наука, 1982. – С. 93–132.
42. Андрианасулу Н.Т. Кинетический анализ активации железохромовых катализаторов в восстановительной среде / Н.Т. Андрианасулу, Н.Н. Смирнов, Е.Н. Новиков, А.П. Ильин // Известия Вузов : химия и химическая технология. – 2001. – № 4. – С. 56–59.
43. Кукушкин И.И. О причинах потери активности и работоспособности катализатора конверсии оксида углерода / И.И. Кукушкин. – Луганск: Луганское областное издательство, 1961. – 87 с.
44. Кунин А.В. Исследование влияния процесса активации оксида железа на его реакционную способность / А.В. Кунин, Н.Т. Андрианасулу, Н.Н. Смирнов // материалы междунар. научн. конф. студентов, аспирантов и молодых ученых [«Молодая наука-XXI века»], (Иваново, 3–5 октября 2001 г.). – Иваново, 2001. – С. 57
45. Технологія аміаку : навчальний посібник / [Янковський М.А., Демиденко І.М., Мельников Б.І. та ін.] – Дніпропетровськ : УДХТУ, 2004. – 300 с.
46. Фурен Э.А. Влияние условий приготовления железохромовых катализаторов конверсии оксида углерода на его активность, прочность и пористую структуру. Формование катализатора из пасты / Э.А. Фурен, Д.В. Гернет, Т.Л. Семенова // Кинетика и катализ. – 1971. – Т. 12. – № 5. – С. 1283–1289.
47. Дзисько В.А. Влияние способа приготовления на пористую структуру активной окиси алюминия / В.А. Дзисько // Поучение, структура и свойства сорбентов. – Л.: Госхимиздат, 1959. – С. 311–317.
48. Сеттерфилд Ч. Практический курс гетерогенного катализа / Ч. Сеттерфилд; [пер. с англ.]. – М.: Мир, 1984. – 520 с.
49. Маркина М.И. Исследование каталитической активности железохромовых катализаторов в процессе взаимодействия окиси углерода с водяным паром / М.И. Маркина, Г.К. Боресков, Ф.П. Ивановский, Б.Г. Людковская // Кинетика и катализ. – 1961. – Т. 2. – № 3. – С. 867.
50. ТУ У 71-082-052-2001. Катализатор среднетемпературной конверсии оксида углерода (ІІ). – Введ. впервые. 01.03.2002. – Северодонецк : Полиграф-Импульс, 2001. – 39 с.
51. Сергеев С.П. Из опыта эксплуатации железохромовых катализаторов в первой ступени конверсии СО производства аммиака / С.П. Сергеев, З.В. Комова, Ф.В. Калинченко, С.Д. Фоменко, А.Н. Крейндель // Катализ в промышленности. – 2006. – № 6. – С. 9–18.
52. Катализаторы и процессы с их применением в азотной промышленности / [Демиденко И.М., Янковский Н.А., Степанов В.А. и др.] ; под ред. Н.А. Янковского. – Горловка: КП «Горловская типография», 1998. – 198 с.
53. Пат. 2275963 Российская федерация, МПК С2 В01J37/03, B01J23/745, B01J23/26. Способ приготовления железохромового катализатора / Комова З.В., Калинченко Ф.В., Коробка Н.С. и др. ; заявитель и патентообладатель ООО «Алвиго-М». – № 2004110959/04 ; заявл. 13.04.2004 ; опубл. 10.10.2005.
54. Пат. 2254922 Российская федерация, МПК С1 В01J37/04, B01J23/78, B01J23/72, В01J23/745. Способ приготовления катализатора для среднетемпературной конверсии оксида углерода водяным паром / Ильин А.П., Смирнов Н.Н., Ильин А.А., Кунин А.В.; заявитель и патентообладатель Государственное образовательное учреждение высшего профессионального образования «Ивановский государственный химико-технологический университет». – № 2004100464/04 ; заявл. 05.01.2004 ; опубл. 27.06.2005, Бюл. № 18.
55. Пат. 2059430 Российская федерация, МПК С1 B01J23/885, C01B3/16. Катализатор для паровой конверсии оксида углерода / Андреева Н.А., Горбачева Н.Б., Семенова Т.А. и др. ; заявитель и патентообладатель Государственный научно-исследовательский институт азотной промышленности и продуктов органического синтеза. – № 93025940/04 ; заявл. 30.04.93 ; опубл. 10.05.96, Бюл. № 13.
56. Пат. 2157731 Российская федерация, МПК С1 В01J37/04, B01J23/881, B01J23/885, В01J23/86. Способ приготовления катализатора для среднетемпературной конверсии оксида углерода с водяным паром / Шаркина В.И., Серегина Л.К., Горожанкин Э.В., Аксенов Н.Н., Меньшов В.Н. – № 2000108697/04 ; заявл. 11.04.2000 ; опубл. 20.10. 2000, Бюл. № 17.
57. Пат. 2320411 Российская федерация, МПК С1 В01J37/04, B01J23/78, B01J23/745, В01J23/72, C01B3/16. Способ приготовления катализатора среднетемпературной конверсии оксида углерода водяным паром / Курочкин В.Ю., Ильин А.П., Смирнов Н.Н.; заявитель и патентообладатель Государственное образовательное учреждение высшего профессионального образования «Ивановский государственный химико-технологический университет». – № 2007100770/04 ; заявл. 09.01.2007 ; опубл. 27.03. 2008, Бюл. № 09.
58. Пат. 15016 Україна, МПК B01J23/86. Установка для виробництва залізохромового каталізатора / Пантазьєв Г.І., Лисиця А.Н., Деркач В.К. та ін. ; заявник та патентовласник Северодонецьке виробниче об’єднання «Азот» (Україна). – № 94030830; заявл. 11.05.93; опубл. 30.06.97, Бюл. № 3.
59. Технология катализаторов / [Мухленов И.П., Добкина Е.И., Дерюжкина В.И., Сороко В.Е.]; под ред. И.П. Мухленова. – Л.: Химия, 1979. – 328 с.
60. Пат. 2314870 Российская федерация, МПК С1 В01J23/86, B01J37/04, C01B3/16. Катализатор паровой конверсии моноксида углерода, способ его приготовления и способ его использования / Юрьева Т.М, Демешкина М.П., Хасин А.А. и др.; заявитель и патентообладатель Институт катализа им. Г.К. Борескова Сибирского отделения Российской Академии наук. – № 2006132151/04 ; заявл. 06.09.2006 ; опубл. 20.01.2008, Бюл. № 23 (ІІ ч.).
61. А.с. 1482721 СССР, МПК B01J23/86, С01В3/16. Катализатор для конверсии оксида углерода / З.В. Комова, Б.Г. Тагинцев, Т.А. Семенова и др. (СССР). – № 4159657/04 ; заявл. 12.12.86 ; опубл. 30.05.89, Бюл. № 20.
62. Костров В. В. Разработка катализаторов для процессов паровой конверсии монооксида углерода и синтеза метанола // Научные основы приготовления катализаторов. Творческое наследие и дальнейшее развитие работ профессора И.П. Кириллова: монография / В.В. Костров, Л.Н. Морозов ; под. ред. А.П. Ильина. – Иваново : ГОУ ВПО Иван. гос. хим.-технол. ун-т, 2008 – С. 7 – 16.
63. Кунин А.В., Андрианасулу Н.Т., Ильин А.А. Исследование и разработка высокоэффективных катализаторов на основе -Fe2O3 / А.В. Кунин, Н.Т. Андрианасулу, А.А. Ильин // Химия и химическая технология на рубеже тысячелетий : II Всерос. науч. конф., 21 – 24 апр. 2002 г. : тезисы докл. – Томск: ТПУ, 2002. – Т. 1. – С. 87–90.
64. Пат. 40867 Украина, МПК B01J23/86, B01J23/885. Установка для виробництва залізохромового каталізатора / Федоров О. М., Ляхов В. П., Лисиця А. З. та ін. ; заявник та патентовласник ТОВ НВК «Алвіго-КС». – № 2000085091 ; заявл. 31.08.2000 ; опубл. 15.08.2001, Бюл. № 7.
65. Пат. 2305006 Российская федерация, МПК С2 В01J37/02, B01J23/86, B01J23/885, C01B3/16. Высокотемпературные катализаторы конверсии на основе шпинели / Уорд Э. Ю., Эксон С. А., Мюррей П. Д. ; заявитель и патентообладатель Джонсон Мэтти плс. – № 2004110624/04 ; заявл. 22.08.2002 ; опубл. 20.08.2005, Бюл. № 24.
66. А.с. 341518 СССР, МПК B01J23/86. Катализатор для конверсии окиси углерода водяным паром / А.А. Денисов, Б.А. Жидков, А.С. Прыгунов (СССР). – № 1487408/23-04 ; заявл. 12.10.70 ; опубл. 07.05.85, Бюл. № 17.
67. Сінческул О.Л. Удосконалення технології каталізатора середньотемпературної конверсії карбон (ІІ) оксиду водяною парою : дис. … кандидата техн. наук : 05.17.01 / Олександр Леонідович Сінческул. – Харків, 2012. – 162 с.
68. Пат. 2170615 Российская федерация, МПК В01J37/04, B01J23/78, B01J23/83, В01J23/881, B01J23/889, C01B3/16. Способ приготовления катализатора паровой конверсии оксида углерода и катализатор паровой конверсии оксида углерода / Калиничев А. Ю., Калиниченко Ф. В., Данилова Л. Г., Довганюк В. Д. – № 2000122324/04 ; заявл. 24.08.2000 ; опубл. 20.07.2001, Бюл. № 21.
69. Пат. 2291744 Российская федерация, МПК С1 В01J37/04, B01J23/745, B01J23/72, В01J23/78. Способ приготовления катализатора для среднетемпературной конверсии оксида углерода водяным паром / Ильин А.А., Ильин А.П., Смирнов Н.Н. ; заявитель и патентообладатель Государственное образовательное учреждение высшего профессионального образования «Ивановский государственный химико-технологический университет». – № 2005137678/04 ; заявл. 02.12.2005 ; опубл. 20.01.2007, Бюл. № 2.
70. А.с. 1593698 СССР, МПК В01J37/04, 23/86. Способ приготовления таблетированного катализатора для конверсии оксида углерода / Г. Г. Щибря, В. Г. Тагинцев, Е. П. Ковтуненко и др. (СССР). – № 4303453/23-04 ; заявл. 03.09.87 ; опубл. 23.09.90, Бюл. № 35.
71. А.с. 1165453 СССР, МПК B01J23/78, С01В3/16. Катализатор для конверсии окиси углерода / З.В. Комова, Э.Л. Фурен, М.С. Фингерова и др. (СССР). – № 3352215/23-04 ; заявл. 16.11.81 ; опубл. 07.07.85, Бюл. № 25.
72. А.с. 923586 СССР, МПК B01J23/84, С01В3/16. Катализатор для конверсии окиси углерода / Н. В. Петрушова, Д. А. Алексеенко, Г. И. Пантазьев (СССР). – № 2858152/23-04 ; заявл. 15.11.79 ; опубл. 30.04.82, Бюл. № 16.
73. Молчанов В.В. Механохимия катализаторов / В.В. Молчанов, Р.А. Буянов // Успехи химии, 2000. – T. 69. – № 5. – C. 476–492.
74. Ильин А.П. Теоретические и прикладные аспекты механического синтеза катализаторов очистки технологических газов / А.П. Ильин, Н.Н. Смирнов, А.В. Кунин, А.А. Ильин, Н.Т. Андрианасулу: материалы междунар. науч. конф. [«Кристаллизация в наносистемах»], (Иваново, 18–21 июня 2002 г.). – Иваново, 2002, С. 109.
75. Авакумов Е.Г. Механохимический синтез в неорганической химии / Е. Г. Авакумов. – Новосибирск : Наука. Сиб. отд., 1991. – С. 56–59.
76. Авакумов Е.Г. Механические методы активации химических процессов / Е. Г. Авакумов. – Новосибирск : Наука, 1986. – 306 с.
77. Буянов Р.А. Применение метода механохимической активации в малоотходных энергосберегающих технологиях производства катализаторов и носителей / Р.А. Буянов, В.В. Молчанов // Химическая промышленность, 1996. – № 3. – С. 151–159.
78. Молчанов В.В. Перспективы создания безотходных, энергосберегающих технологий производства катализаторов на основе механохимической активации / В.В. Молчанов, Р.А. Буянов, В.В. Гойдии: матриалы III конф. Рос. фед. и стран СНГ [«Научные основы приготовления и технологии катализаторов»], (Ярославль, 23–27 мая 1996 г.). – Ярославль, 1996. – С. 158–159.
79. Болдырев В.В. Механохимия и механическая активация твердых веществ / В.В. Болдырев // Известия АН СССР. – 1990. – № 10. – С. 2228–2248.
80. А.В. Кунин, Н.Т. Андрианасулу, А.П. Ильин, Н.Н. Смирнов Исследование процесса получения оксида железа с использованием термических и механических способов // Известия ВУЗов: химия и химическая технология. – Иваново, 2002. – № 4. – С. 83–89.
81. Болдырев В.В. Экспериментальные методы в механохимия твердых неорганических веществ / В.В. Болдырев. – Новосибирск: Наука, – 1983. – 65 с.
82. Буянов Р.А. Научные основы приготовления и технологии катализаторов и задачи совершенствования катализаторных производств / Р.А. Буянов // Сибирский химический журнал. – 1991. – № 1. – С. 5–14.
83. Воссель С.А. Изучение методом ЭПР процесса внедрения ионов меди в решетку TiCb при мехактивации / С.А. Воссель, Э.Е. Помощников, Ю.Д. Полубояров и др. // Кинетика и катализ. – 1984. – № 6. – С. 1501–1504.
84. Бутягин П.Ю. Проблемы и перспективы развития механохимии / П.Ю. Бутягин // Успехи химии. – 1994. – Т. 63. – № 12. – С. 1031–1043.
85. Ермилов П.И. Диспергирование пигментов / П.И. Ермилов. – М.: Химия, 1971. – 300 с.
86. Широков Ю.Г. Роль механоактивации на стадии смещения катализаторных масс / Ю. Г. Широков // Известия ВУЗов : химия и химическая технология. – 2001. – Т. 44. – № 2. – С. 3–14.
87. Исупова Л.А. Физико-химические основы приготовления массивных оксидных катализаторов глубокого окисления с использованием метода механохимической активации : дис. … доктора тех. наук : 05.17.01 / Л.А. Юсупова. – Новосибирск, 2001. – 289 с.
88. Косова Н.В. Механохимический синтез силикатов кальция на основе гидратированных форм оксидов / Н.В. Косова, Е.Т. Девяткина, Е.Г. Авакумов // Сибирский химический журнал. – 1992. – № 2. – С. 135–143.
89. Косова Н.В. Механохимический синтез титаната кальция на основе гидратированных оксидов / Н.В. Косова, Е.Г. Авакумов // Сибирский химический журнал. – 1992. –№ 3. – С. 121–127.
90. Молчанов В.В. Научные основы применения методов механохимии в приготовлении катализаторов / В.В. Молчанов, Р.А. Буянов: материалы IV Российской конференции [«Научные основы приготовления и технологии катализаторов»]. – Стерлитамак, 2000. – С. 48.
91. Исупова Л.A. Механохимический синтез и каталитические свойства феррита кальция / JI.A. Исупова, С.В. Цибуля, Г.Н. Крюкова и др. // Кинетика и катализ. – 2002. – Т. 43. – № 1. – С. 132–139.
92. Ильин A.A. Механохимический синтез и каталитические свойства ферритов свинца, меди и марганца / A.A. Ильин, В.Ю. Курочкин, А.П. Ильин, H.H. Смирнов // Изв. Вузов. Химия и химическая технология. – 2006. – №5. – С. 42–45.
93. Ильин A.A. Механохимическое окисление порошка металлического железа / А.А. Ильин, В.Ю. Курочкин, А.П. Ильин, Н.Н. Смирнов, Ю.В. Флегонтова // Изв. Вузов. Химия и химическая технология. – 2008. – № 3. – Т. 51. – С. 33–36.
94. Ильин A.A. Влияние механической активации на структуру и каталитические свойства оксида железа / A.A. Ильин, H.H. Смирнов, А.П. Ильин // Изв. ВУЗов. Химия и химическая технология. – 2005. – № 1. – С. 41–43.
95. Молчанов В.В. Влияние механической активации на каталитические свойства ферритов со структурой шпинели / В.В. Молчанов, P.A. Буянов, Ю.Т. Павлюхин // Кинетика и катализ. – 2003. – Т. 44. – № 6. – С. 860–864.
96. Ильин A.A. Механохимическое окисление порошка металлического железа / A.A. Ильин, H.H. Смирнов, А.П. Ильин, Н.Е. Гордина // Изв. ВУЗов. Химия и химическая технология. – 2005. – №1. – С. 43–44.
97. Ильин А.А. Механохимический синтез катализаторов для среднетемпературной конверсии монооксида углерода водяным паром / дис. … кандидита техн. наук : 05.17.01. / Ильин Александр Александрович. – Иваново, 2006. – 196 с.
98. Кристаллография, рентгенография и электронная микроскопия / [Уманьский Я.С, Скаков Ю.А., Иванов А.Н., Расторгуев Л.Н.]. – М.: Металлургия, 1982. – 632 с.
99. Соловьева Л.П. Поликристалл-система программ структурных методов для порошковой рентгенографии. // Рентгеноструктурный анализ поликристаллов : (сборник трудов) / Л.П. Соловьева, С.Ф. Цыбуля, В.А. Заболотный. – Элиста : Из-во КГУ, 1986. – C. 46–59.
100. Ребиндер П.А. Поверхностные явления в дисперсных системах. Коллоидная химия / П. А. Ребиндер – М.: Наука, 1978. – 368 с.
101. Ребиндер П.А. Физико-химия дисперсных структур / П. А. Ребиндер – М : Наука, 1966. – с. 47.
102. Абрамзон А.А. Система применения и оценки эффективности поверхностно-активных веществ / А.А. Абрамзон, Г.М. Гаевой // Журнал прикладной химии. – 1976. – Т. 49. – № 8. – С. 1746–1750.
103. Ребиндер П.А. Физико-химическая механика / П.А. Ребиндер – М. : Знание, 1958. – 64 с.
104. Бутягин П.Ю. Энергетические аспекты механохимии / П.Ю. Бутягин // Известия АН СССР. – 1987. – № 5. – с. 48 – 59.
105. Орлов А.Н. Введение в теорию дефектов в кристаллах / А.Н. Орлов. – М.: Высшая школа, 1983. – 144 с.
106. Feitknecht W. Solubility constants of metal oxides, metal hydroxides and metal hydroxide salts in aqueous solution / W. Feitknecht, P. Schindler // Pure Appl. Chem.. – 1963. – № 2. – p. 130–199.
107. Роллинсон К. Химия координационных соединений / К. Роллинсон ; [пер. с англ. О.Н. Андриановой]. – М. : Издатинлит, I960. – с. 438.
108. Schwertmann M.N. ZurBildung von α-FeOOH und α-Fe2O3 aus amorphem Eisen (III)-hydroxid.III / M.N. Schwertmann, W.R. Fischer // Anorgan. Chem.. – 1966. – № 3. – р. 137–142.
109. Иноуэ К. Природные окислы железа / К. Иноуэ. – Хемен, 1978. – № 3, С. 129–142.
110. Окислы железа в производстве глинозема / [Ли Л.П., Гольдман М.М., Соленко Т.В. и др.]; под ред. Т.П. Златопольского – Алма-Ата: Наука, 1971. – с. 128.
111. Бокий Б.Г. Введение в кристаллохимию / Б.Г. Бокий. – М.: Наука, 1971. – 400 с.
112. Май Л.А. Кислотно-основные свойства гидроокисей и оксогидроокисей железа / Л.А. Май // Известия АН Латв. ССР. – 1980. – № 4. – С. 402–407
113. Веферс И.А. Реакционная способность α, β и γ модификаций оксогидроокисей железа FeOOH к кислотам / И.А. Веферс, Л.А. Май // Известия АН Латв. ССР. – 1980. – № 4. – С. 408–414.
114. Криворучко О.П. Изучение механизма зарождения и роста кристаллов гидроокиси железа в маточном растворах / О.П. Криворучко, И.А. Рыжак // Кинетика и катализ. – 1972. – Т. 13. – № 2. – С. 470–477.
115. Чалый В.П. Гидроокиси металлов / В.П. Чалый. – Киев: Наукова думка, 1972. – 154 с.
116. Бургина Е.Б. Особенности строения метастабильной модификации оксида железа (III) / Е.Б. Бургина, Г.Н. Кустова, С.В. Цыбуля, Л.А. Юсупова // Структурная химия. – 2000. – Т. 41. – № 3, С. 489–497.
117. Brawn G. Crystal structure of clay minerals and their X-ray identification / G. Brown. – L. : Mineralogical society. – 1984. – p. 427.
118. Cornell R. M. The Iron Oxides / R.M. Cornell, U. Schwerman. – Weinheim: Wiley. – 2003. – 694 p.
119. Mendelovid E. Development features of ferric hydroxide and oxides / E. Mendelovid // J. Colloid Interface Sci. – 1988. – 122, № 1. – P. 293 – 298.
120. Yariv S. Hydrated forms of ferric oxides / S. Yariv, E. Mendelovoci // Appl. Spectroscopy. – 1989. – № 33. – Р. 410–411.
121. Широков Ю.Г. Механохимия в технологии катализаторов / Ю.Г. Широков. – Иваново : ИГХТУ. – 2005. – 350 с.
122. Широков Ю.Г. Разработка научных основ технологии соосажденных и смешанных катализаторов и сорбентов, применяемых при получении синтез-газа : дис. … доктора техн. наук : 05.17.01 / Ю.Г. Широков. – Иваново, 1979. – 379 с.
123. Дзисько В.А. Влияние способов приготовления на свойства катализаторов. Выбор оптимального метода / В.А. Дзисько // Кинетика и катализ. – 1980. – Т. 21. – № 1. – С. 257–263.
124. Кириллов И.П. Бессернистые катализаторы конверсии окиси углерода. Влияние условий приготовления на поверхность осажденного катализатора конверсии окиси углерода / И.П. Кириллов, Ю.Г. Широков. – М., 1982. – 173 с. – Деп. в ВИНИТИ 21.06.82, № 4000-77.
125. Останькович А. А. Термографическое изучение процессов старения гидрогелей некоторых металлов в маточном растворе / А.А. Останькович, Р.А. Буянов, О.П. Криворучко. // Журнал неорганической химии. – 1970. – № 6. – С. 1470–1474.
126. Шемякин Ф.М. Физико-химические периодические процессы / Ф.М. Шемякин, П.Ф. Михалев. – М. : изд. АН СССР, 1983. – 183 с.
127. Беленький Е.Ф. Химия и технология пигментов / Е.Ф. Беленький, И.В. Рискин. – Л. : Химия, 1974. – 341 с.
128. Рогинский С.З. Теоретические основы приготовления катализаторов / С.З. Рогинский // Журнал прикладной химии. – 1944. – Т. 17. – № 2. – С. 97–112.
129. Курочкин В.Ю., Ильин А.А., Ильин А.П. Регулирование активности и селективности катализатора среднетемпературной конверсии оксида углерода / В.Ю. Курочкин, А.А. Ильин, А.П. Ильин // Современные наукоемкие технологии. – 2007. – С. 78–82.
130. Очистка технологических газов / [Семенова Т.А., Лейтес И.Л., Аксельро Ю.В. и др.]; под ред. Т.А Семеновой, И.Л. Лейтиса. – М.: Химия, 1977. – 488 с.
131. ТУ 113-03-317-86. Катализатор железохромовый среднетемпературной конверсии оксида углерода (СТК). – Взамен ТУ 6-03-317-77. введ. 01.01.87. – М.: Изд-во стандартов, 1986. – 49 с.
132. А.с.1165453. Катализатор для конверсии окиси углерода. / З.В. Комова, Э.Л. Фурен, М.С. Фингерова, Г.А. Колесник, Н.Б. Горбачева (СССР). – № 3461595/21-05; заявл. 21.11.82; опубл. 12.06.1985, Бюл. № 25.
133. Комова З.В. Пути усовершенствования промышленных катализаторов для среднетемпературной конверсии окиси углерода / З.В. Комова, Э.А. Фурен, Т.А. Семенова и др. // Сб. : Вопросы кинетики и катализа. – Иваново, 1978. – С.114–1 19.
134. Пат. № 2281162 RU, B 01J23/80. Способ получения катализатора для конверсии оксида углерода. Заявл. 2004.06.07. Опубл.2006.02.27.
135. Пат. № 2254922 RU, B 01J37/04. Способ приготовления катализатора для среднетемпературной конверсии оксида углерода водяным паром. Заявл. 2004.01.05. Опубл. 27.06. 2005.
136. Кириллов И.П. Разработка и внедрение в промышленность бессернистого железохромового катализатора СТК-ЖС // Научные основы приготовления катализаторов. Творческое наследие и дальнейшее развитие работ профессора И.П. Кириллова: монография / И.П. Кириллов, А.М. Алексеев, Ю.Г Широков ; под ред. А.П. Ильина. – Иваново : ГОУ ВПО Иван. гос. хим.-технол. ун-т, 2008 – С. 17–25.
137. Пат. № 2004117382 RU, B 01J23/80. Способ получения катализатора для конверсии оксида углерода. Заявл. 2004.06.07. Опубл. 2006.02.27.
138. Пат. № 2291744 RU, B 01J23/745. Способ приготовления катализатора для среднетемпературной конверсии оксида углерода. Заявл. 2005.12.08. Опубл. 2007.01.20.
139. Кукушкин И.В. О причинах потери активности и работоспособности катализатора конверсии окиси углерода / И.В. Кукушкин. – Луганск : Луганское обл. изд-во, 1961. – 84 с.
140. А.с. 384263 СССР, МПК B01J23/86. Катализатор для конверсии окиси углерода / З.В. Комова, Т.А. Семенова, М.И. Маркина и др. (СССР). – № 1653084/23–04 ; заявл. 30.04.71; опубл. 15.09.81, Бюл. 34.
141. Калашник А.В. Десульфуризация катализаторов среднетемпературной конверсии оксида углерода / А.В. Калашник, Л.В. Полосина, Ф.В. Калинченко: материалы III Укр. науч.-техн. конф. по катализу [«Укркатализ III»], (Северодонецк, 21–25 марта 2002 г.). – Северодонецк: А-плюс. – 2002. – С. 49–50.
142. Комова З.В. Железохромовые катализаторы конверсии СО. Пути их усовершенствования / З.В. Комова, А.Ю. Калиневич, Ф.В. Калинченко, В.К. Деркач, Л.В. Полосина, Н.С. Коробка, Л.П. Кубрак: матриалы III Украинской науч.-техн. конф. по катализу [«Укркатализ III»], (Северодонецк, 21–25 марта 2002 г.). – Северодонецк: А-плюс. – 2002. – С. 68–69.
143. Гороновский И.Т. Краткий справочник по химии : справочник / И.Т. Гороновский, Ю.П. Назаренко, Е.Ф. Некряч. – К.: Издательство АН УССР, 1962. – 660 с.
144. Горелик С.С. Рентгенографический и электронно-оптический анализ / С.С. Горелик, Л.Н. Расторгуев. – М. : Металлургия, 1970. – 366 с.
145. Мошкина Т.И. Система программ исследования тонкой структуры кристаллов методом гармонического анализа / Т.И. Мошкина, М.С. Нахмансон. – Л. : 1984. – 55 с. – Деп. в ВИНИТИ 09.02.84, № 1092-84.
146. Нахмансон М.С. Диагностика состава материалов рентгенодифракционным и спектральным методами / М.С. Нахмансон. – Л.: Машиностроение, 1990. – 357 с.
147. Физико-химическое применение газовой хроматографии / [Киселев А.В., Иогансен А.В., Сакодынский И.К. и др.]. – М.: Химия, 1973. – 256 с.
148. Методичні вказівки до лабораторних робіт «Вимірювання щільностей та характеристик пористої структури каталізаторів і адсорбентів» / [уклад. І. О. Слабун]. – Харків : НТУ «ХПІ», 2002. – 24 с.
149. ТУ У 24.6-31337612-052-2001 Катализатор среднетемпературной конверсии оксида углерода (ІІ). – Введ. впервые. 07.10.2001. – Северодонецк : Полиграф-Импульс, 2001. – 39 с.
150. Лидин Р.А. Химические свойства неорганических веществ / Р.А. Лидин, В.А. Молочко, Л.Л. Андреева ; под ред. Р.А. Лидина. – [3-е изд.]. – Москва : Химия, 2000. – 480 с.
151. Батлер Дж.Н. Ионные равновесия / Дж.Н. Батлер. – Л. : Химия, 1973. – 448 с.
152. Садыков В.А. Роль дефектности и микроструктуры катализаторов реакций окисления : дис. … доктора хим.наук : 05.17.01. / В.А. Садыков – Новосибирск, 1998. – 387 с.
153. Стромберг А.Г. Физическая химия : підручник [для студ. вищ. навч. закл.] / А.Г. Стромберг, Д.П. Семченко. – М. : Высш. школа, 1973. – 480 с.
154. Вихрев В.Ф., Шкроб М.С. Водоподготовка / В.Ф. Вихрев, М.С. Шкроб. – М. : Энергия, 1973. – 416 с.
155. Воюцкий С.С. Курс коллоидной химии / С.С. Воюцкий. – М. : Химия, 1976. – 512 с.
156. Браун Г. Рентгеновские методы изучения и структура глинистых минералов / Г. Браун. – М. : Мир, 1965. – 599 с.
157. Алексеев А.М. Формирование промышленных катализаторов производства аммиака. Катализаторы среднетемпературной конверсии оксида углерода водяным паром / А.М. Алексеев, А.В. Михайлова, В.С. Бесков, Г.С. Шитикова, Б.Н. Кузнецов // Химическая промышлен-ность. – 1995. – № 2. – С. 23–27.
158. Ничипоренко С.П. О формовании керамических масс в ленточных прессах. / С.П. Ничипоренко, Н.Д. Абрамович, М.С. Комская. – Киев : Наукова думка, 1971. – 75 с.
159. Ильин А.П. Теоретическое обоснование и разработка рациональной технологии формованных катализаторов и сорбентов для производства аммиака: дис. … канд. техн. наук : 05.17.01 / А.П. Ильин. – Иваново, 1979. – 195 с.
160. Ничипоренко С.П. Основные вопросы теории процессов обработки и формования керамических масс / С.П. Ничипоренко. – Киев : АН УССР, 1960. – 112 с.
161. Кольман-Иванов Э.Э. Таблетирование в химической промышленности / Э.Э. Кольман-Иванов. – М. : Химия. – 1976. – 200 с.
162. Круглицкий Н.И. Основы физико-химической механики / Н.И. Круглицкий.– Киев: Вища школа, 1976. – 268 с.
163. Соколов Р.Б. Теория формования сплошных и неоднородных систем / Соколов Р.Б. – Л. : ЛТИ им. Ленсовета, 1978. – 40 с.
164. Ничепоренко С.П. Физико-химическая механика дисперсных систем / С. П. Ничепоренко. Киев : Наукова думка, 1978. – 75 с.
165. Ничепоренко С.П. Физико-химическая механика дисперсных материалов. / С.П. Ничепоренко, И.Н. Круглицкий, А.А. Панасевич, В.В. Хилько. – Киев : Наукова думка, 1984. – С. 29–35.
166. Трофимов А.Н. Разработка механохимической технологии формованных носителей и катализаторов конверсии углеводородов : дис. ... канд. техн. наук : 05.17.01 / А. Н. Трофимов. – Иваново, 1989. – 187 с.
167. Ильин А.П. Основные вопросы регулирования структурно-механических свойств формовочных масс на основе (Аl2О3 и SiО2 при получении безусадочных сложнопрофильных носителей / А.П. Ильин, А.Н. Трофимов, Ю.Г. Широков, В.И. Ягодкин // Блочные носители и катализаторы сотовый структуры : сб. докл. междунар. научн. Семинара. – Новосибирск, 1990. – С. 31–33.
168. Прокофьев В.Ю. Разработка технологии формованных и блочных катализаторов из глинозема : дис. … канд. техн. наук : 05.17.01 / В.Ю. Прокофьев. – Иваново, 1994. – 176 с.
169. Прокофьев В.Ю. Выбор оптимальных свойств формовочных масс для экструзии блочных носителей и катализаторов сотовой структуры / В.Ю. Прокофьев, А.П. Ильин, Ю.Г. Широков, Э.Н. Юрченко // Журнал прикладной химии. – 1995. – Т. 68. – № 4. – С. 613–618.
170. Щукин Е. Д. Развитие учения П.А. Ребиидера о поверхностных явлениях в дисперсных системах / Щукин Е. Д. // Известия АН СССР : химические науки. – 1990. – № 10. – С. 2424 – 2446.
171. Щукин Е.Д. Механические испытания катализаторов и сорбентов. / Е.Д. Щукин, А.И. Бессонов, С.А. Паранский – М.: Наука, 1971. – 56 с.
172. Кочераров Г.Г. Адсорбционное понимание прочности твердых тел // Известия АН СССР. – 1990. – № 7. – С. 1 – 28.
173. Баран А.А. Стабилизация дисперсных систем водорастворимыми полимерами / А.А. Баран // Успехи химии. – 1985. – Т. 54. – №. 7. – С. 1100–1126.
174. Лобойко А.Я. Получение водородосодержащих газов методами каталитической конверсии и усовершенствование катализаторов в технологи связанного азота : дис. … доктора техн. наук : 05.17.01 / Лобойко Алексей Яковлевич. – Харков, 1978. – 395 с.
175. Вукалович М.П. Таблицы термодинамических свойств воды и водяного пара / М.П. Вукалович. М. : Энергия, 1965. – 400 с.