Швидкісні режими руху автомобіля у гірських умовах з урахуванням психофізіологічних особливостей водія Диссертация

					Стор.
ВСТУП…………………………………………………………………………...					5
РОЗДІЛ 1 АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ВОДІЯ І ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ ЗМІНИ ШВИДКОСТІ РУХУ АВТОМОБІЛІВ………………………………………….………………………					10
	1.1	Роль людського чинника у забезпеченні безпеки руху………….			10
	1.2	Психофізіологічна надійність водіїв автотранспортних засобів...			14
		1.2.1	Психофізіологічні особливості праці водіїв……………...		14
		1.2.2	Фізіологічна надійність……………………………………		17
		1.2.3	Психологічна надійність водія…………………………….		19
	1.3	Аналіз закономірностей зміни часу реакції водія залежно від його функціонального стану ……………………………….………			21
	1.4	Закономірності зміни швидкості руху автомобілів у гірських умовах……………………………………………………………….			28
	1.5	Висновки до розділу………………………………………………..			34
РОЗДІЛ 2 МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ ВПЛИВУ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ВОДІЯ НА ЧАС ЙОГО РЕАКЦІЇ ТА БЕЗПЕЧНУ ДИСТАНЦІЮ..					35
	2.1	Дослідження процесу сприйняття водієм дорожніх умов……….			35
		2.1.1	Електрофізіологічні методи аналізу функціонального стану водія………………………………………………….		35
		2.1.2	Застосування тренажерів для дослідження психофізіологічних можливостей водія…………………..		41
		2.1.3	Оцінка функціонального стану водія тестовими методами……………………………………………………		44
	2.2	Вибір методу виміру транспортної стомлюваності……………….			49
	2.3	Аналіз методів і моделей визначення часу реакції водія………..			55
		2.3.1		Аналіз методів визначення часу реакції водія…………..	55
		2.3.2		Моделі формування часу реакції водія…………………..	57
		2.3.3		Моделі визначення часу реакції водія у лабораторних і реальних умовах……………………………………….	60
	2.4	Аналіз методів визначення безпечної дистанції автомобіля…......			64
	2.5	Висновки до розділу………………………………………………...			66
РОЗДІЛ 3 ЗМІНА ЧАСУ РЕАКЦІЇ ВОДІЯ У СКЛАДНИХ І ПРОСТИХ СИТУАЦІЯХ ЗАЛЕЖНО ВІД ЙОГО ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ…….					68
	3.1	Методика експериментальних досліджень…………………...…...			68
	3.2	Визначення закономірностей зміни часу реакції водіїв залежно від їхнього функціонального стану в лабораторних умовах……..			71
	3.3	Експериментальні дослідження часу реакції водіїв у гірських умовах………………………………………………………………..			86
	3.4	Висновки до розділу………………………………………………...			96
РОЗДІЛ 4 ВИЗНАЧЕННЯ БЕЗПЕЧНОЇ ШВИДКОСТІ РУХУ АВТОМОБІЛЯ У ГІРСЬКИХ УМОВАХ З УРАХУВАННЯМ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ВОДІЯ………………………………………					98
	4.1	Дослідження зміни динамічного габариту автомобіля залежно від часу реакції водія у гірських умовах…………………………..			98
	4.2	Визначення безпечної швидкості руху при малих відстанях видимості дороги з урахуванням функціонального стану водія…			101
	4.3	Дослідження зміни швидкісних режимів руху автомобіля у гірських умовах залежно від функціонального стану водія……...			107
	4.4	Висновки до розділу………………………………………………...			113
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..					115
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….					117
ДОДАТКИ………………………………………………………………………..					126
	Додаток А Перелік публікацій автора за темою дисертації…………….				126
	Додаток Б Текст програми з визначення часу реакції водія у лабораторних умовах………………………………………………………				128
	Додаток В Час реакції водія залежно від індексу напруження…………				145
	Додаток Г Час реакції водія залежно від ПАРС…………………………				157
	Додаток Д Акти впровадження…………………………………………...				169

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ВАДС	Водій – автомобіль – дорога – навколишнє середовище
ФС	Функціональний стан
ДТП	Дорожньо-транспортна пригода
ТЗ	Транспортний засіб
ДУ	Дорожні умови
СЛМ	Система «людина – машина»
ОДР	Організація дорожнього руху
ЕКГ	Електрокардіограма
ЕЕГ	Електроенцефалограма
ЕПГ	Електропневмографія
ЕМГ	Електроміограма
ШГР	Шкірно-гальванічна реакція
ОКГ	Окулографія
ІН	Індекс напруження
ПАРС	Показник активності регуляторних систем
ССС	Серцево-судинна система

Вступ

Актуальність теми

Останнім часом у зв'язку зі збільшенням динамічних характеристик транспортних засобів (ТЗ) фахівці відзначають, що часто причиною дорожньо-транспортної пригоди (ДТП) є недотримання безпечної швидкості руху при малих відстанях видимості. Такі небезпечні місця на автомобільній дорозі найчастіше зустрічаються у гірських умовах.

Відомо, що гірська автомобільна дорога характеризується переважно обмеженою видимістю в плані та поздовжньому профілі, вузькою шириною проїзної частини та узбіч. Це призводить до частої зміни режиму руху.

Такі автомобільні дороги у гірських умовах вимагають особливо ретельно розроблених заходів з організації руху, оскільки вони характеризуються значно нижчими швидкостями і разом з тим високою потенційною небезпекою ДТП з тяжкими наслідками.

Найбільш важливими напрямками організації дорожнього руху на гірських дорогах є оптимізація швидкісних режимів, покращення зорового орієнтування водіїв, скорочення числа та зниження ступеня небезпеки конфліктних ситуацій, максимальне використання інформації. Першочерговим заходом з підвищення безпеки на таких дорогах у гірських умовах слід вважати оптимізацію швидкісних режимів руху автомобілів. Тут потрібно спрямувати зусилля на більш точне орієнтування водіїв у виборі швидкісного режиму, враховуючи їхні психофізіологічні особливості. Залежно від впливу зовнішніх чинників і функціонального стану водії по-різному аналізують інформацію, що у деяких випадках призводить до помилкових рішень чи дій.

Серед найважливіших показників надійності роботи водія у гірських умовах є час реакції водія. Цей показник відіграє важливу роль у забезпеченні безпеки дорожнього руху. Збільшення часу реакції водія призводить до збільшення динамічного габариту транспортного засобу, що, у свою чергу, впливає на швидкісні режими руху автомобілів у гірських умовах.

Серед вчених, які займалися дослідженням поведінки водія у небезпечних ситуаціях, треба зазначити: М. О. Ігнатова, В. Ф. Бабкова, В. К. Долю,
Ю. О. Давідіча, В. П. Поліщука, В. О. Іларіонова, В. М. Мішуріна,
Р. М. Баєвського, Є. М. Лобанова, Г. І. Клинковштейна, В. І. Коноплянка,
Д. Клеберсберга. Кожен із них займався дослідженням надійності роботи водія при впливі різних чинників як у реальних, так і в лабораторних умовах.

Проте закономірності зміни швидкісних режимів руху автомобілів у гірських умовах є недостатньо вивченими. В існуючих дослідженнях неповністю враховано вплив функціонального стану водія на швидкісні режими руху автомобіля у гірських умовах.

Саме тому вивчення закономірностей зміни параметрів дорожнього руху (зокрема швидкості транспортних потоків) залежно від функціонального стану водія є дуже актуальною проблемою.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дисертаційна робота виконувалась у рамках науково-дослідної роботи «Оптимізація параметрів вулично-дорожньої мережі та пішохідно-транспортних потоків і організації автомобільних перевезень» кафедри «Транспортні технології» Національного університету «Львівська політехніка», яка відповідає «Транспортній стратегії України на період до 2020 року» (ухвалена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2010 р. № 2174-р) та постанові Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції Державної цільової програми підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2016 року» від 8 серпня 2012 р. № 771. Особистий внесок автора дисертації полягає у дослідженні швидкісних режимів руху автомобіля у гірських умовах з урахуванням функціонального стану водія.

Мета і задачі дослідження

Мета: визначення закономірностей зміни швидкісних режимів руху автомобіля у гірських умовах з урахуванням психофізіологічних особливостей водія.

Для досягнення мети у дисертаційній роботі необхідно вирішити наступні задачі:

ü проаналізувати останні результати дослідження психофізіологічних особливостей водія і показників його діяльності;

ü провести аналіз основних методів дослідження впливу функціонального стану водія на час його реакції та безпечну дистанцію;

ü визначити закономірності зміни часу простої та складної реакції водія у лабораторних і реальних умовах;

ü провести дослідження зміни часу реакції водія залежно від його функціонального стану;

ü визначити закономірності зміни безпечної швидкості руху автомобіля у гірських умовах з урахуванням функціонального стану водія.

Об’єкт дослідження: рух автомобіля у гірських умовах.

Предмет дослідження: закономірності зміни швидкісних режимів руху автомобіля у гірських умовах, які враховують психофізіологічні особливості водіїв.

Методи дослідження

У проведених дослідженнях використовувались: методи системного аналізу – при виконанні аналізу проведених досліджень, методів визначення часу реакції водіїв, при виборі методів дослідження; методи натурних досліджень – при виконанні замірів відстаней видимості та при визначенні часу реакції водіїв під час керування транспортним засобом у гірських умовах; електрофізіологічні методи – при визначенні функціонального стану водія; методи теорії імовірностей та математичної статистики – при визначенні залежностей зміни часу реакції водія від його функціонального стану.

Наукова новизна одержаних результатів

У дисертаційній роботі проведено дослідження закономірностей зміни швидкісних режимів руху автомобілів, які, на відміну від існуючих, враховують психофізіологічні особливості водія у гірських умовах руху.

Вперше одержано залежності часу простої та складної реакції водіїв відповідно до функціонального стану в гірських умовах руху.

Удосконалені та набули подальшого розвитку:

ü закономірності зміни часу реакції водія у різних вікових групах водіїв;

ü закономірності зміни динамічного габариту автомобіля та безпечної швидкості руху в гірських умовах.

Практичне значення одержаних результатів

Результати дослідження та отримані закономірності зміни безпечної швидкості руху автомобіля у складних умовах можуть використовуватись при плануванні перевезень вантажів і пасажирів у гірській місцевості, для обґрунтування необхідних швидкісних режимів руху транспортних засобів на гірських дорогах. Розроблене програмне забезпечення дозволяє підвищити точність досліджень закономірностей зміни часу реакції водія у будь-яких умовах руху.

Результати дисертаційної роботи застосовані при розробці графіків руху та режиму роботи водіїв на автобусних маршрутах регулярних перевезень у гірській місцевості у межах Львівської області та впроваджені у навчальний процес на кафедрі «Транспортні технології» Національного університету «Львівська політехніка» при підготовці бакалаврів базового напряму 6.070101 «Транспортні технології».

Особистий внесок здобувача

Особисто автором опублікована одна робота в основному науковому фаховому виданні та чотири роботи, які додатково відображають наукові результати дисертації. Автору належать усі наукові результати, що виносяться на захист. У публікаціях із співавторами особистий внесок здобувача полягає у наступному: аналіз впливу складних дорожніх умов на водія здійснений за допомогою Холтерівського моніторингу «КардіоСенс» [1 додатка А], аналіз методів дослідження психофізіологічних особливостей водія [2 додатка А], визначення впливу функціонального стану водія на час його реакції у простих та складних ситуаціях у лабораторних і реальних умовах [3, 5 додатка А].

Апробація результатів дисертації

Результати наукових розробок, отримані при виконанні дисертаційної роботи, доповідалися на:

ü міжнародній науково-практичній конференції «Логістика промислових регіонів» (м. Донецьк, 2010 р.);

ü VIII міжнародній науково-практичній конференції «Устойчивое развитие городов. Управление проектами и программами городского и регионального развития» (м. Харків, 2010 р.);

ü міжнародній науково-практичній конференції «Транспортные проблемы крупнейших городов» (м. Харків, 2012 р.).

Публікації

Основні теоретичні та практичні положення дисертаційної роботи опубліковано у п’яти наукових статтях у фахових виданнях, що входять до переліку Департаменту атестації кадрів МОНмолодьспорту України, та трьох тезах доповідей на наукових конференціях.

bibliography:
Висновки

1. Аналіз проведених раніше досліджень показав, що надійність водія у системі дорожнього руху значною мірою визначається його психофізіологічним станом. Закономірності зміни швидкісних режимів руху автомобілів у гірських умовах є недостатньо вивченими. В існуючих закономірностях неповністю враховано вплив функціонального стану водія.

2. Дослідженнями у лабораторних умовах встановлено, що середній час простої реакції найменший у першій групі учасників досліджень – 300 мс. У водіїв другої групи цей час становить 330 мс, що на 10 % більше. У третій віковій групі у водіїв середній час простої реакції є більшим на 20 % (360 мс).

Найбільш імовірне значення часу складної реакції у водіїв першої вікової групи, що становить 685 мс. У водіїв другої групи цей час реакції на 20 % більший (825 мс), у водіїв третьої групи – на 42 % (975 мс). Це означає, що при дослідженні у лабораторних умовах час реакції водіїв зі збільшенням їхнього віку зростає.

3. При дослідженні водіїв у гірських умовах визначено, що середній час простої реакції найменший у другої групи учасників досліджень – 813 мс. У водіїв першої групи цей час становить 913 мс, що на 12 % більше. У третій віковій групі у водіїв середній час простої реакції є більшим на 23 % (1000 мс).

Середній час складної реакції у водіїв другої вікової групи є найменшим (1370 мс). У водіїв першої групи цей час реакції на 25 % більший (1713 мс), у водіїв третьої групи – на 60 % (2433 мс).

4. У всіх вікових групах час реакції чоловіків у середньому на 15 % менший, ніж у жінок.

5. Встановлено, що при збільшенні втоми водіїв на 25 % у гірських умовах час їхньої реакції в середньому збільшується на 20 %, а при дослідженні у лабораторних умовах – на 17 %.

6. При опрацюванні статистичних даних часу реакції водіїв у гірських умовах визначено, що мінімальний час реакції водіїв становить 700 мс, максимальний – 2433 мс. Середнє значення часу реакції водіїв на гірській дорозі становить
1570 мс. Проте потрібно враховувати час реакції 85 % водіїв, що становить для простої реакції 1100 мс, для складної – 2150 мс. Саме ці значення часу реакції водіїв у гірських умовах слід приймати як розрахункові при визначенні безпечної швидкості руху автомобіля.

7. Встановлено залежність динамічного габариту автомобіля від часу реакції водія у гірських умовах. Так, зміна часу реакції на 0,2 с призводить до збільшення динамічного габариту більш як на 3 м.

8. На основі отриманих результатів досліджень у гірських умовах безпечна швидкість руху автомобіля з урахуванням функціонального стану водія в середньому на 8 км/год є меншою за рекомендовані раніше значення.

9. Отримані закономірності сумісного впливу часу реакції водія та відстані видимості на безпечну швидкість руху автомобіля у гірських умовах складають необхідну інформаційну базу для визначення безпечних швидкісних режимів і обґрунтування обмежень швидкості у гірських умовах.

10. Під час руху автомобіля у гірських умовах при малих відстанях видимості безпечну швидкість потрібно зменшувати в середньому на 10 %, враховуючи функціональний стан водіїв.

11. Результати дослідження й отримані закономірності зміни безпечної швидкості руху автомобіля у складних умовах залежно від психофізіологічних особливостей водія рекомендується використовувати при плануванні перевезень вантажів і пасажирів у гірській місцевості, а також для обґрунтування необхідних швидкісних режимів руху транспортних засобів на гірських дорогах.

Результати дисертаційної роботи рекомендується застосовувати при розробці графіків руху та режиму роботи водіїв на автобусних маршрутах регулярних перевезень у гірській місцевості.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.    Лобанов Е. М. Проектировиние дорог и организация движения с учётом психофизиологии водителя / Е. М. Лобанов. – М. : Транспорт, 1980. – 311 с.

2.    http://mnvk-rizhavka.at.ua/index/vodij_avtomobil_doroga_seredovishhe/0-18.

3.    Основи теорії транспортних процесів і систем : навч. посібник для ВНЗ /
М. Ф. Дмитриченко, Л. Ю. Яцківський, С. В. Ширяєва, В. З. Докуніхін. –
К. : Вид-ий Дім «Слово», 2009. – 336 с.

4.    Степанов И. С. Основы эргономики и дизайна автомобилей и тракторов : учеб. для высш. учеб. заведений / И. С. Степанов, А. Н. Евграфов. ; под общ. ред. В. М. Шарипова. – М. : Изд-ий центр «Академия», 2005. – 265 с.

5.    Васильєв А. П. Эксплуатация автомобильных дорог и организация дорожного движения : учеб. для вузов / А. П. Васильєв, В. М. Сиденко. –
М. : Транспорт, 1990. – 304 с.

6.    Кизима С. С. Основи експлуатації автомобільних доріг : навч. посібник /
С. С. Кизима. – К. : НТУ, 2002. – 232 с. : іл. – 50.

7.    Клебельсберг Д. Транспортная психология / Д. Клеберсберг. ; пер. с нем.
В. Б. Мазуркевич. – М. : Транспорт, 1989. – 367 с.

8.    http://лада-ваз.рф/index.php/2011-04-20-10-53-47/330-6-2-elementy-sistemy-voditel-avtomobil-doroga-sreda-i-ix-vzaimnoe-vliyanie.html.

9.    http://www.vuzlib.net/Str_O/15-2.htm.

10.                       Пістун І. П. Охорона праці на автомобільному транспорті / І. П. Пістун,
Й. В. Хомяк, В. В. Хомяк. – Суми : ВТД Університетська книга, 2005. –
374 с.

11.                       Цыганков Э. С. Высшая школа водительского мастерства /
Э. С. Цыганков. – М. : НКЦ «Академкнига», 2002. – 432 с.

12.                       Гаврилов Э. С. Теоретические основы проектирования и организации условий дорожного движения с учётом закономерностей поведения водителей : дис. на соискание научной степени доктора техн. наук :
05.22.10 / Эдуард Васильевич Гаврилов; Харковский автомобильно-дорожный ин-т им. Комсомола Украины. – Х., 1990. – 450 с.

13.                       Мороз М. П. Методика экспресс-диагностики функціонального состояния и работоспособности человека / http: // olderan.by.com.

14.                       Романов А. Н. Автотранспортная психология : учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / А. Н. Романов. – М. : Изд-ий центр «Академия», 2002. – 224 с.

15.                       Ломов Б. Ф. Человек и техника. Очерки инженерной психологи /
Б. Ф. Ломов. – М. : Советское радио, 1966 – 461 с.

16.                       Гонкии А. А. Прогнозирование психофизиологических состояний /
А. А. Гонкии, В. И. Медведев. – Л. : Наука, 1973. – 173 с.

17.                       Котик М. А. Краткий курс инженерной психологи / М. А. Котик. – Таллин : Валгус, 1971. – 308 с.

18.                       Кринчик Е. И. О механизмах влияния вероятности сигнала на время реакции человека / Е. И. Кринчик, И. Ф. Медников // Вопросы психологи. – 1970. – № 6. – С. 31–46.

19.                       Hick W. E. On the rate of gain of invormation / W. E. Hick // Jornal of experimental Psychology. – 1952. – V. 4. – N 1. – P. 11–26.

20.                       Милерян Е. А. Эмоционально-волевые компоненты надежности оператора. В кн. : Очерки психологии труда оператора / Е. А. Милерян. – М. : Наука, 1971. – 582 с.

21.                       Небылицын В. Д. Надежность работы оператора в сложной системе управления / В. Д. Небылицын // Инженерная психология. – Изд. МГУ, 1961. – С. 358–367.

22.                       Ломов Б. Ф. Человек и техника. Очерки инженерной психологи /
Б. Ф. Ломов. – М. : Советское радио, 1966. – 461 с.

23.                       Клинковштейн Г. И. Организация дорожного движения : учеб. пособие /
Г. И. Клинковштейн, В. И. Коноплянко. – М. : Транспорт, 1977. – 58 с.

24.                       Коноплянко В. И. Основы безопасности дорожного движения /
В. И. Коноплянко. – М. : ДОСААФ, 1978. – 128 с.

25.                       Гледер В. Д. Механизмы опознания зрительних образов / В. Д. Гледер. –
М. : Наука, 1966. – 201 с.

26.                       Залуга В. И. Знаки и указатели на автомобильных дорогах / В. И. Залуга,
С. К. Кашкин. – М. : Транспорт, 1974. – 127 с.

27.                       Приборы и методики психофизиологического обследования водителей автомобилей / Н. А. Игнатов, В. М. Мишурин, Р. Т. Мушегян,
В. А. Сергеев. – М. : Транспорт, 1978. – 88 с.

28.                       Трунова І. О. Психофізіологічна надійність водіїв автотранспортних
засобів / І. О. Трунова, Т. Ю. Затравська, Р. Є. Стець, І. П. Пістун // Національний транспортний університет. – 2011. – № 19. – С. 271–277.

29.                       Бойко Е. И. Время реакции человека / Е. И. Бойко. – М. : Медицина, 1961. – 110 с.

30.                       Лобанов Е. М. Время реакции водителя / Е. М. Лобанов // Тр. МАДИ. – 1975. – Вып. 95. – С. 81–110.

31.                       Доля В. К. Теоретические основы и методы организации маршрутных автобусных перевозок пассажиров в крупнейших городах : дис. на соискание научной степени докт. техн. наук : 05.22.10 / В. К. Доля. – М. : МАДИ, 1993. – 360 с.

32.                       Обучение на автомобильных тренажёрах / Н. А. Игнатов, В. А. Иларионов, М. В. Кошелев, В. М. Мишурин. – М. : ДОСААФ, 1977. – 96 с.

33.                       Лобанов Е. М. Роль человеческого фактора в организации и безопасности движения / Е. М. Лобанов // Тр. МАДИ. – 1968. – Вып. 27. – С. 89–102.

34.                       Григоров М. А. Вплив інформаційного і фізичного навантаження на стан фізіологічних систем водія / М. А. Григоров, В. В. Усатов // Труды Одесского политехнического университета. – 2007. – № 2 (28). – С. 53–54.

35.                       Степенов О. В. Вплив психофізіологічних характеристик водія на безпеку дорожнього руху / О. В. Степенов // Механіка та машинобудування. –
2010. – № 1. – С. 14–22.

36.                       Коноплянко В. И. Конструктивная безопасность автомобиля /
В. И. Коноплянко, А. Б. Дьяков, А. К. Бажанов. – М. : Наука, 1976. – 82 с.

37.                       Душков Б. А. Основы инженерной психологии / Б. А. Душков,
А. В. Королев, Б. А. Смирнов. – М. : Академический проект. –
Л. : Деловая книга, 2002. – 576 с.

38.                       Волобуєва Т. В. Экспериментальная проверка модели обучения водителя в стрессовых дорожно-транспортных ситуациях / Т. В. Волобуєва // Вісті Автомобільно-дорожнього інституту. – 2009. – № 2 (9). – С. 199–205.

39.                       Крушельницька Я. В. Фізіологія і психологія праці / Я. В. Крушельни-
цька. – К. : КНЕУ, 2003. – 367 с.

40.                       Бабков В. Ф. Дорожные условия и безопасность движения : учеб. для
вузов / В. Ф. Бабков. – М. : Транспорт, 1993. – 271 с.

41.                       Лобанов Е. М. Транспортная планировка городов : учеб. для вузов /
Е. М. Лобанов. – М. : Транспорт, 1990. – 240 с.

42.                       Гюлев Н. У. Влияние времени простоя автомобиля в дорожном заторе на функциональное состояние водителя / Н. У. Гюлев // Східно-Європейський журнал передових технологій. – 2011. – № 1/10 (49). – С. 50–52.

43.                       Гюлев Н. У. К вопросу о зависимости плотности транспортного потока от функционального состояния водителя / Н. У. Гюлев // Східно-Європейський журнал передових технологій. – 2011. – № 6/4 (54). – С. 65–67.

44.                       Гюлев Н. У. Модель влияния транспортного затора на функциональное состояние водителя / Н. У. Гюлев // Східно-Європейський журнал передових технологій. – 2011. – № 2/6 (50). – С.73–75.

45.                       Сильянов В. В. Транспортно-эксплуатационные качества автомобильных дорог и городских улиц : учеб. для высш. учеб. заведений /
В. В. Сильянов, Э. Р. Домке. – 2-е изд. – М. : Изд-ий центр «Академия», 2008. – 352 с.

46.                       Автомобильные перевозки и организация дорожного движения : справочник / пер. с. англ. В. У. Рэнкин, П. Клафи, С. Халберт и др. – М. : Транспорт, 1981. – 592 с.

47.                       Мищерякова Т. Г. Психофизиологическое обеспечение профессиональной деятельности железнодорожников и восстановительная медицина /
Т. Г. Мищерякова, В. М. Звоников // Весник восстановительной
медицины. – 2002. – № 1. – С. 43–52.

48.                       Поліщук В. П. Організація та регулювання дорожнього руху : підр. /
В. П. Поліщук, О. О. Бакуліч, О. П. Дзюба, В. І. Єресов та ін. : за заг. ред.
В. П. Поліщука. – К. : Знання України, 2012. – 467 с.

49.                       Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану : ДСТУ 3587-97 – [Чинний від 30 червня 1997]. – К. : Держстандарт України, 1997. – 14 с.

50.                       Лобашов О. О. Практикум з дисципліни «Організація дорожнього руху» : навч. посібник / О. О. Лобашов, О. В. Прасоленко. – Х. : ХНАМГ, 2011. – 221 с.

51.                       Волков В. Г. Методы и устройства для оценки функционального состояния и уровня работоспособности человека-оператора / В. Г. Волков,
В. М. Машкова. – М. : Наука, 1993. – 208 с.

52.                       Быстров Ю. Г. Измерение удельного сопротивления в точках акупунктуры / Ю. Г. Быстров // Методико-биологические аспекты рефлексотерапии и оценки функционального состояния : Межвуз. об. научн. тр. – Калинин : Калининский политехнический институт, 1988. – С. 4–12.

53.                       Коледов Л. В. Исследование применимости средств мультимедиа для контроля функционального состояния оператора ЭВМ / Л. В. Коледов,
О. А. Вершинин, О. В. Красильникова, А. Н. Омельченко // Вестник Донского государственного технического университета. – 2001. – Т. 1. –
№ 1 (7). – С. 134–139.

54.                       Небылицин В. Д. Основные свойства нервной системы человека /
В. Д. Небылицин. – М. : Просвещение, 1966. – 284 с.

55.                       Инженерная психология / Г. К. Середа, С. П. Бочарова, Г. В. Репкина,
Б. А. Смирнов. – К. : Вища шк., 1976. – 308 с.

56.                       Доля В. К. Пасажирські перевезення : підр. / В. К. Доля. – Х. : Форт, 2011. – 504 с.

57.                       Гюлев Н. У. Выбор рационального количества автобусов на маршрутах города с учётом влияния человеческого фактора : дис. на соискание научной степени канд. техн. наук : 05.21.01 / Н. У. Гюлев. – Х. : ХАДИ, 1993. – 174 с.

58.                       Fere C. De la resistance electrique sons influence des excitations sencorielles at des emotions / C. Fere // C. r. Soc. Biol. – Paris, 1995. – P. 217–219.

59.                       Vigoaroux R. Sar le role de la resistance electrique des tissus dans l’electrodiagnostic / R. Vigoaroux // C. r. Soc. Biol, Paris. – 1879. – № 31. –
P. 336–339.

60.                       Taylor D. H. Drivers galvanie skin response and the risk of accident /
D. H. Taylor // Ergonomics. – 1961. – № 7. – P. 439–451.

61.                       Лобанов Е. М. Методика оценки эмоционального состояния водителей с использованием психологических показателей / Е. М. Лобанов,
В. В. Новизенцев // Тр. МАДИ. – 1975. – Вып. 95. – С. 110–132.

62.                       Дымерский В. Я. Психофизиология труда и подготовка водителей автомобилей / В. Я. Дымерский, Р. Т. Мушетян. – М. : Транспорт, 1969. –
91 с.

63.                       Ямбрус А. Л. Роль движения глаз в процессе зрения / А. Л. Ямбрус. – М. : Наука, 1965. – 167 с.

64.                       Симонов Н. В. Высшая нервная деятельность человека. Мотивационно-эмоциональные аспекты / Н. В. Симонов. – М. : Наука, 1975. – 175 с.

65.                       Микк Я. А. Факторы определяющие время прочтения слова в связном тексте / Я. А. Микк // Вопросы психологи. – 1972. – № 3. – С. 125–129.

66.                       Rutley K. S. Heart Rate as a Measure in Road I ayout Design Engonomics /
K. S. Rutley, D. G. Mace. – 1972. – № 2. – P. 165–173.

67.                       Мигаль В. П. Сигнатури ЕКГ і функціональний стан людини-оператора /
В. П. Мигаль, Г. В. Мигаль // Открытые информационные и компьютерные интегрированные технологии. – 2009. – № 44. – С. 219–225.

68.                       Бабков В. Ф. Ландшафтное проектирование автомобильных дорог /
В. Ф. Бабков. – М. : Транспорт, 1969. – 168 с.

69.                       Система холтеровского мониторирования КардиоСенс : методические рекомендации / Национальный аэрокосмический университет «ХАИ». – Х., 2006. – 113 с.

70.                       Баевский Р. М. Прогнозирование состояний на грани нормы и патологии /
Р. М. Баевский. – М. : Медицина, 1979. – 298 с.

71.                       Баевский Р. М. Математический анализ изменений сердечного ритма при стрессе / Р. М. Баевский, О. Н. Кириллов, С. З. Клецкин. – М. : Наука,
1984. – 222 с.

72.                       Mygal G. Functional state of an operator. System approach / G. Mygal //
NATO – work group «Operator functional state and impaired performance in complex work environments». – Ciocco: Italy, 2002. – P. 134–137.

73.                       Коледов Л. В. Иследование применимости средств мультимедиа для контроля функционального состояния оператора ЭВМ / Л. В. Коледов,
О. А. Вершинин, О. В. Красильникова, А. Н. Омельченко // Вестник Донского государственного технического университета. – 2001. – № 1 (7). – С. 134–139.

74.                       Вайсман А. И. Здоровье водителей и безопасность дорожного движения /
А. И. Вайсман. – М. : Транспорт, 1979. – 137 с.

75.                       Горбов Ф. Д. О «помехоустойчивости» оператора / Ф. Д. Горбов // Инженерная психология. – Изд-во МГУ. – 1964. – С. 310–357.

76.                       Лукьянов А. Н. Сигналы состояния человека оператора / А. Н. Лукьянов,
М. В. Фролов. – М. : Наука, 1969. – 217 с.

77.                       Давидич Ю. А. К вопросу выбора населением способа передвижения между индивидуальным и городским массовым пассажирским транспортом /
Ю. А. Давидич, В. П. Шпачук, Д. П. Понкратов // Вісник Донецького інституту автомобільного транспорту. – 2009. – № 1. – С. 82–86.

78.                       Давидич Ю. А. Управление проектированием городских маршрутов перевозки грузов с учётом состояния водителя / Ю. А. Давидич,
А. Н. Шептура // Комунальное хозяйство городов. – 2003. – № 49. –
С. 219–223.

79.                       Weinspach K. Prognose des Strassenverkehrs auf der Grundlage von Strassenverkehrszahlungen / Klaus Weinspach // Strassen - Verkelirsteclinik. – 1974. – № 4. – P. 107–112.

80.                       Сирота В. М. Формирование навыков визуальной оценки обстановки движения у водителей / В. М. Сирота, Т. В. Волобуева // Вісті Автомобільно-дорожнього інституту. – 2007. – № 2 (5). – С. 98–104.

81.                       Чуприкова И. И. О стабилизации времени реакции при большом числе хранящихся в памяти эталонов. К вопросу о построении теоретической модели реакции вибора / И. И. Чуприкова // Вопросы психологии. –
1971. – № 1. – С. 50–62.

82.                       Streh C. M. Vigilance the problem of sustainedattention / Carl M. Streh // Oxford e. a. Pergamen Press. – 1971. – v. 106. – P. 111.

83.                       Гюлев Н. У. К вопросу о формировании транспортных потоков в городах с учётом психофизиологии водителя / Н. У. Гюлев // Комунальне господарство міст. – 2012. – № 103. – С. 485–489.

84.                       Кірянов О. Ф. Динамічний габарит як функція транспортного поля /
О. Ф. Кірянов, Р. П. Бублик // Транспортные проблемы крупнейших
городов : міжнар. наук.-практ. конф., 2012. : тез. докл. – Х., 2012. – С65–67.

85.                       Лобанов Е. М. Пропускная способность автомобильных дорог /
Е. М. Лобанов, В. В. Сильянов, Ю. М. Ситников, Л. Н. Сапегин. –
М. : Транспорт, 1970. – 152 с.

86.                       Игнатов Н. А. Психофизиологические основы труда шофера /
Н. А. Игнатов. – М. : Высшая шк., 1969. – 102 с.

87.                       Бена Э. Психология и физиология шофера / Э. Бена, И. Госковец,
И. Штикар. – М. : Транспорт, 1965. – 191 с.

88.                       Илларионов В. А. Водитель автомобиля / В. А. Илларионов, М. В. Кошелев, В. М. Мишурин. – М. : Транспорт, 1985. – 247 с.

89.                       Гуслиц В. С. Автомобильные тренажёры / В. С. Гуслиц, В. А. Иларионов,
Н. А. Игнатов. – М. : Транспорт, 1975. – 96 с.

90.                       Vytich K. N. The Role of Physician and Psychologist in traffic Safety /
K. N. Vytich // Traffic Enginnering and Control. – 1963. – № 11. – P. 25–29.

91.                       Пугачёв И. Н. Организация и безопасность дорожного движения : учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / И. Н. Пугачёв, А. Э. Горев,
Е. М. Олещенко. – М. : Изд-ий центр «Академия», 2009. – 272 с.

92.                       Трошихин В. А. Функциональная подвижность нервных процессов и профессиональный отбор / В. А. Трошихин, С. И. Молдавская,
Н. В. Кальченко. – К. : Наук. думка, 1978. – 226 с.

93.                       Доля В. К. Організація пасажирських перевезень у містах / В. К. Доля. –
Х. : Нове слово, 2002. – 140 с.

94.                       Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування :
ДСТУ 4100-2002 – [Чинний від 03 червня 2002]. – К. : Держстандарт України, 2002. – 63 с.

ДОДАТКИ

Додаток А

Перелік публікацій автора за темою дисертації

Статті у фахових виданнях:

1. Жук М. М. Вплив висотної характеристики дороги на водія при русі позаміськими проїзними частинами / М. М. Жук, Ю. Я. Ройко, В. В. Ковалишин // Проектування, виробництво та експлуатація автотранспортних засобів та
поїздів. – 2009. – № 17. – С. 147–149.

2. Жук М. М. Аналіз методів дослідження функціонального стану водія і показників його діяльності / М. М. Жук, В. В. Ковалишин // Східно-Європейський журнал передових технологій. – 2011. – № 5/2 (53). – С. 12–15.

3. Жук М. М. Методика досліджень впливу функціонального стану водія на час реакції у складних і простих ситуаціях / М. М. Жук, В. В. Ковалишин // Вісник Донецької академії автомобільного транспорту. – 2011. – № 4. – С. 12–17.

4. Ковалишин В. В. До питання визначення впливу функціонального стану водія на час його реакції / В. В. Ковалишин // Східно-Європейський журнал передових технологій. – 2012. – № 2/2 (56). – С. 29–31.

5. Жук М. М. Методика досліджень впливу психофізіологічних особливостей водія на час його реакції у реальних умовах / М. М. Жук, В. В. Ковалишин