Денисюк Максим Володимирович. Теоретико-правові засади взаємодії держави та інститутів громадянського суспільства

brief description

Денисюк Максим Володимирович. Теоретико-правові засади взаємодії держави та інститутів громадянського суспільства.- Дисертація канд. юрид. наук: 12.00.01, НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. - Київ, 2014.- 200 с.

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ім. В. М. КОРЕЦЬКОГО

На правах рукопису

ДЕНИСЮК Максим Володимирович

УДК 340.1

ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВЗАЄМОДІЇ ДЕРЖАВИ ТА ІНСТИТУТІВ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Спеціальність 12.00.01 – теорія та історія держави і права;
історія політичних і правових учень

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
ОНІЩЕНКО Наталія Миколаївна,
доктор юридичних наук, професор,
академік НАПрН України

Київ – 2014

ЗМІСТ

ВСТУП ......................................................................................................... 3

РОЗДІЛ 1. Історіографічні аспекти дослідження взаємодії інститутів громадянського суспільства та держави
1.1 Розвиток ідей про поняття, сутність та природу інститутів громадянського суспільства в контексті державного розвитку ..............
12
1.2 Класифікація та типологія інститутів громадянського суспільства ...................................................................................................
41
Висновки до Розділу 1 ................................................................................ 72

РОЗДІЛ 2. Інститути громадянського суспільства та інститути демократичної держави: взаємодія та взаємовплив
2.1 Сучасний розвиток інститутів громадянського суспільства ............. 78
2.2 Вплив інститутів правової та соціальної держави на інститути громадянського суспільства .......................................................................
105
Висновки до Розділу 2 ................................................................................ 132

РОЗДІЛ 3. Тенденції розвитку інститутів громадянського суспільства в державах романо-германської та англо-саксонської правових систем
3.1 Інститути громадянського суспільства в державах романо-германської правової системи: особливості розвитку на сучасному етапі ..............................................................................................................

137
3.2 Інститути громадянського суспільства в державах англо-саксонської правової системи ....................................................................
163
Висновки до Розділу 3 ................................................................................ 185

ВИСНОВКИ ............................................................................................... 190

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................... 196

ДОДАТКИ ................................................................................................... 223

ВСТУП

Актуальність теми. Наукова проблема громадянського суспільства є не тільки багатоаспектною, а й надзвичайно складною. Вона охоплює коло таких ключових питань, як: співвідношення влади і суспільства, прав та обов’язків громадян перед державою, обов’язків держави перед громадянами; правове регулювання суспільних відносин; особливості діяльності політичних партій і громадських організацій; місце та роль засобів масової інформації в комунікативній системі тощо.
На сьогодні вже не виникає сумнівів у тому, що громадянське суспільство – це саморегульована та одночасно керована система. Без існування держави (державних органів та інших інститутів державної влади) не існувало б громадянського суспільства (його інститутів) у тому розумінні, яке надається цьому явищу в наш час. Адже громадянське суспільство стає дійсно сильним та здатним до розвитку саме завдяки взаємодії або протистоянню з інститутами держави, що аж ніяк не означає, що інститути громадянського суспільства функціонують за якимись своїми законами, відмінними та незалежними від сформованої в країні національної системи законодавства, політичного режиму тощо. При цьому громадянське суспільство не може лишатися громадянським без правової регламентації діяльності його інститутів, адже саме за допомогою права можуть ефективно, економічно доцільно і раціонально вирішуватися істотні питання цивілізованого розвитку спільноти, створюватися умови для соціальної активності учасників відносин, кожної окремої особистості. Від держави, керованої за допомогою дієвої конституції та законодавства, що базується на достатньо виваженому, розумному балансі інтересів держави і громадянського суспільства, залежить не лише процес формування громадянського суспільства, а й ефективний захист від протиріч самого громадянського суспільства, синтез його приватних інтересів у загальнополітичне благо.
Необхідно зазначити, що питання взаємодії держави та інститутів громадянського суспільства не належать до малодосліджених. У сучасній українській юридичній науці різноманітним проблемам такої взаємодії приділяли увагу такі відомі науковці, як В. Бабкін, С. Бобровник, Є. Бурлай, В. Горбатенко, А. Карась, О. Ковальчук, А. Колодій, О. Копиленко, І. Кресіна, П. Любченко, Ю. Оборотов, Н. Оніщенко, Н. Пархоменко, М. Патей-Братасюк, О. Петришин, П. Рабінович, Ф. Рудич, В. Сіренко, О. Скрипнюк, Т. Тарахонич, Ю. Шемшученко, О. Ющик та інші.
Теоретичною базою дисертаційного дослідження стали також фундаментальні праці зарубіжних теоретиків та філософів права С. Алексєєва, Х. Анхайера, Е. Арато, К. Гаджиєва, З. Голенкової, Л. Грудцини, М. Калдор, Д. Коена, Д. Кола, В. Любашица, О. Малька, Т. Матвєєвої, М. Матузова, В. Нерсесянца, Л. Саламона, О. Сунгурова, В. Чиркіна.
З’явилися й роботи, присвячені механізмам дії інститутів громадянського суспільства, зокрема дисертація А. Мерник «Інституції громадянського суспільства: поняття, особливості, види».
Останні резонансні події в Україні (кінець 2013–2014 роки), пов’язані, насамперед, зі становленням та функціонуванням нових інститутів громадянського суспільства, їх взаємодією (протистоянням) з державними інституціями, не лише підтвердили дієздатність громадянського суспільства, а й засвідчили його реальну можливість впливати на органи державної влади та змінювати їх.
Украй актуальним лишається питання щодо проведення комплексного аналізу причин та передумов системної кризи взаємовідносин між державою та громадянським суспільством, а одним із найбільш актуальних завдань слід вважати перехід до партнерської моделі їх взаємодії, в межах якої інститути громадянського суспільства розглядалися б як повноцінні суб’єкти й партнери держави у вирішенні найактуальніших проблем та завдань у всіх сферах суспільного та державного життя.
Вищезазначене зумовлює актуальність обраної теми, її теоретичну й практичну значущість.
Положення і висновки дисертації ґрунтуються на положеннях Конституції України, законів та інших нормативно-правових актів України та зарубіжних країн, міжнародних правових документах, які визначають правові засади становлення, розвитку й функціонування інститутів громадянського суспільства.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в межах тем наукових досліджень відділу теорії держави і права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України «Проблеми праворозуміння та реалізації права в умовах демократичного розвитку» (0110U003731), «Принцип рівності у праві: теорія і практика» (0112U007119).
Мета і задачі дослідження. Основною метою роботи є системний аналіз природи, сутності інститутів громадянського суспільства, особливостей їх розвитку в контексті зв’язку з інститутами сучасної держави.
Для досягнення вказаної мети в дисертації поставлено такі задачі:
– охарактеризувати ґенезу ідеї громадянського суспільства у вітчизняній та зарубіжній політико-правовій думці;
– проаналізувати сучасні визначення категорії «громадянське суспільство» та сформулювати авторську дефініцію «інститут громадянського суспільства»;
– проаналізувати різноманітні класифікації інститутів громадянського суспільства та запропонувати їх класифікацію;
– охарактеризувати сучасний розвиток інститутів громадянського суспільства в Україні;
– висвітлити найважливіші аспекти позитивного та негативного впливу інститутів правової та соціальної держави на інститути громадянського суспільства;
– з’ясувати місце та роль інститутів громадянського суспільства в державах романо-германської та англо-саксонської правових систем, проаналізувати їх спільні та відмінні риси.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, пов’язані з формуванням і розвитком інститутів громадянського суспільства та держави.
Предметом дослідження є теоретико-правові засади взаємодії держави та інститутів громадянського суспільства.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження стала система філософсько-світоглядних, загальнонаукових та спеціально-наукових методів, підходів та принципів пізнання правових явищ, які забезпечили об’єктивний аналіз обраного предмета дослідження. Дисертаційне дослідження здійснювалося виходячи з принципів історизму, всебічності, об’єктивності та обґрунтованості, що сприяло отриманню різноаспектних характеристик і рис громадянського суспільства. Серед основних методів, застосованих відповідно до обраної теми, мети та задач дисертаційного дослідження, є єдність логічного та історичного, абстрактного та конкретного, формального та змістовного, одиничного та загального, теоретичного та емпіричного.
Системний підхід – це основа методологічної конструкції всього дисертаційного дослідження, що визначає стратегію дослідження інститутів громадянського суспільства. Шляхом діалектичного підходу розглянуто відносини за участю інститутів громадянського суспільства в їх розвитку, взаємозв’язку та взаємодії. Методи абстрагування й теоретико-правового моделювання застосовувалися для визначення структури громадянського суспільства та сприяли відтворенню наявної реальності взаємовідносин держави та інститутів громадянського суспільства. Як загальнонауковий метод використано метод міждисциплінарного аналізу, що дозволило комплексно розглянути сутність інститутів громадянського суспільства.
Під час дослідження автором були використані такі спеціально-наукові методи: історичний – для дослідження розвитку теорії громадянського суспільства (підрозділ 1.1); порівняльно-правовий – з метою аналізу зарубіжного досвіду побудови правових взаємовідносин між державою та інститутами громадянського суспільства й можливості його застосування в Україні (підрозділи 3.1, 3.2), а також при порівнянні міжнародних, регіональних, національних класифікацій інститутів громадянського суспільства та існуючих доктринальних поглядів на цю проблему (підрозділ 1.2); системно-структурний – при розгляді структури, тобто складових частин некомерційного сектору (підрозділ 1.2); системно-функціональний – при розгляді теоретико-правових аспектів взаємовідносин інститутів громадянського суспільства та держави (підрозділ 2.2); логіко-семантичний – для поглиблення понятійного апарату, визначення сутності й особливостей інститутів громадянського суспільства (підрозділ 1.1); статистичний і соціологічний – у процесі дослідження ефективності функціонування інститутів громадянського суспільства (підрозділи 2.1, 3.1, 3.2); метод прогнозування – для розробки пропозицій щодо подальшого вдосконалення законодавчого регулювання інститутів громадянського суспільства (підрозділ 2.2, розділ 3) тощо. Зазначені методи дослідження у поєднанні з принципами об’єктивності, плюралізму та аксіологічного аналізу дали змогу виявити цілісну картину співвідношення і взаємодії держави та інститутів громадянського суспільства.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є однією з перших наукових робіт, у якій комплексно, з урахуванням досягнень правової науки досліджено проблемні питання співвідношення й взаємодії інститутів громадянського суспільства та держави; запропоновано науково обґрунтовані пропозиції щодо практичних кроків їх оптимізації.
Результати проведених досліджень дістали відображення у розробці ряду положень і висновків, до найбільш значущих з яких належать такі:
вперше:
– сформульовано авторське визначення поняття «інститут громадянського суспільства», під яким пропонується розуміти номінально незалежні від держави формалізовані або неформальні структури, які створені на основі спільної волі їх учасників або за допомогою держави з метою досягнення певних суспільних цілей і завдань або розв’язання проблем;
– запропоновано класифікацію інститутів громадянського суспільства за сферою та спрямуванням їх практичної діяльності: 1) інститути громадянського суспільства в політичній сфері (політичні партії, громадсько-політичні організації та рухи); 2) інститути громадянського суспільства у сфері захисту прав людини та громадянина (адвокатура, правозахисні організації, професійні спілки, об’єднання роботодавців тощо); 3) інститути громадянського суспільства в соціально-економічній і гуманітарній сферах (благодійні організації та фонди, освітні інститути, громадські засоби масової інформації, релігійні організації тощо); 4) інститути громадянського суспільства щодо адміністративно-територіального устрою (територіальні та локальні);
– встановлено, що вплив інститутів соціальної та правової держави на інститути громадянського суспільства може бути не лише позитивним, а й негативним, для запобігання якому в Україні необхідними є такі заходи: 1) вироблення та послідовне втілення плану дій у сфері організаційно-правового забезпечення діяльності «громадського сектора»; 2) чітке законодавче врегулювання нагальних питань державно-громадського діалогу; 3) відхід від практики жорсткого розмежування держави та громадянського суспільства; 4) розгортання широкої інформаційно-просвітницької кампанії для забезпечення конструктивного діалогу держави та громадянського суспільства;
удосконалено:
– поняття «громадянське суспільство», під яким розуміється комплекс номінально незалежних від держави формалізованих або неформальних структур, зв’язків між ними, норм і цінностей, що у своїй сукупності здатні впливати на державні інститути з метою захисту прав і свобод людини і громадянина;
– ознаки інститутів громадянського суспільства, до яких пропонується віднести: 1) формальну незалежність від держави; 2) утворення на основі спільного наміру громадян шляхом вільного волевиявлення або за допомогою держави; 3) спрямованість на досягнення певних суспільних цілей, завдань, розв’язання проблем тощо;
– загальні ознаки неприбуткових організацій (необхідні для врахування при виробленні класифікаційної системи інститутів громадянського суспільства), серед яких виокремлено: інституційний характер; заборона розподілу прибутку між учасниками організацій; самоврядування; добровільний характер участі в організаціях; суспільно значущий характер діяльності;
набули подальшого розвитку:
– характеристики спільних та відмінних рис інститутів громадянського суспільства в державах англо-саксонської правової системи та інститутів громадянського суспільства в державах романо-германської правової системи;
– класифікація чинників розвитку інститутів громадянського суспільства в Україні, до яких необхідно віднести: 1) об’єктивні (рівень розвитку суспільних відносин, стан нормативно-правової бази, політична та економічна ситуація в державі тощо); 2) суб’єктивні (менталітет населення, домінуючі у суспільстві стереотипи, політична воля вищого керівництва держави тощо).
Практичне значення одержаних результатів. Сформовані в дисертаційному дослідженні положення, висновки і пропозиції мають не тільки загальнотеоретичне, а й прикладне значення та можуть сприяти подальшому розвитку науки теорії держави і права.
Результати роботи можуть бути використані у правовиховній роботі для підвищення рівня правової культури населення, а також мають певну цінність для суб’єктів громадянського суспільства, адже саме обізнаність із теорією громадянського суспільства, особливостями його формування та функціонування, механізмами взаємодії з інститутами держави дозволить їм не лише бути повноправними партнерами держави, а й підвищити ефективність впливу на демократичну політичну стабільність.
У сфері правотворчості сформовані висновки і пропозиції, зокрема в контексті досвіду демократичних європейських держав, можуть бути корисними при розробці концепцій, а також внесенні змін до чинного законодавства, зокрема Податкового кодексу України, законів України «Про громадські об’єднання», «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності», «Про третейські суди» тощо (Акт впровадження Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування від 15 квітня 2014 року № 04-16/15-1958 – Додаток А).
Сформовані в дисертації основні теоретичні положення й висновки можуть бути використані при підготовці відповідних розділів підручників та навчальних посібників з теорії держави і права, конституційного права, навчально-методичної літератури, лекцій тощо.
Апробація результатів дисертації. Дисертація обговорена на засіданні відділу теорії держави і права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. Основні теоретичні положення наукової роботи доповідалися на міжнародних, всеукраїнських і регіональних наукових і науково-практичних конференціях: «Праворозуміння та правореалізація: від теорії до практики» (м. Київ, 07 червня 2011 р.; тези опубліковано); «Розвиток правової держави і громадянського суспільства в Україні: проблеми теорії і практики» (м. Херсон, 17–18 листопада 2011 р.; тези опубліковано); «Актуальні проблеми теорії та історії прав людини, права і держави» (м. Львів, 18–19 листопада 2011 р.; тези опубліковано); «Правове регулювання суспільних відносин в умовах демократизації Української держави» (м. Київ, 14–15 березня 2012 р.; тези опубліковано); «Приватне право в умовах глобалізації: теоретичні та практичні аспекти» (м. Миколаїв, 20 квітня 2012 р.; тези опубліковано); «Вдосконалення правового регулювання прав та основних свобод людини і громадянина» (м. Івано-Франківськ, 27–28 квітня 2012 р.; тези опубліковано); «Основоположні принципи права як його ціннісні виміри» (м. Київ, 22 травня 2012 р.; тези опубліковано); «Правові проблеми взаємодії влади і громадянського суспільства» (м. Київ, 10–11 жовтня 2012 р.; тези опубліковано); «Громадянське суспільство в Україні: проблеми забезпечення правотворчої діяльності» (м. Донецьк, 25–26 травня 2013 р.; тези опубліковано); «Актуальні питання взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів публічного адміністрування у напрямку розвитку правової системи України» (м. Київ, 10–11 серпня 2013 р.; тези опубліковано) та ін.
Публікації. Основні теоретичні положення й висновки, сформульовані в дисертації, знайшли відображення в 16 наукових працях, з яких 6 статей у наукових виданнях (5 – у фахових виданнях України з юридичних наук, 1 – у науковому виданні Республіки Казахстан) та 10 тез доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Обрана послідовність подання матеріалу зумовлена внутрішньою логікою концепції дисертації. Відповідно до мети та завдань дослідження дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів (кожен з яких має по два підрозділи), висновків. списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 223 сторінки. Список використаних літературних джерел складається з 236 найменувань на 27 сторінках.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання співвідношення та взаємодії держави та інститутів громадянського суспільства, у результаті чого вироблено науково обґрунтовані пропозиції щодо практичних кроків з їх оптимізації. Проведене дисертантом комплексне дослідження дає можливість зробити такі висновки:
1. Концепції громадянського суспільства виникли на основі положень та досвіду, вкорінених у трьох різних традиціях. Перша – сягає глибини південно-європейської традиції із зародками громадянського суспільства в італійських містах-державах часів Ренесансу. Ця традиція добре виражена в працях Н. Макіавеллі. Друге історичне спрямування пов’язане з континентально-європейською традицією, що формувалася під впливом німецького культурного кола. Появі вільного громадянина багато в чому сприяла гільдія як одна з перших форм об’єднання ремісників і торговців, як форма асоціацій, які захищали їх від свавілля держави і зробили вплив на процес управління містами. І, нарешті, третя, найбільш значуща історична складова – це ліберальна англо-американська традиція (Т. Гоббс, Дж. Локк, Т. Пейн, А. Токвіль та інші), яка зробила великий внесок у розробку концепції громадянського суспільства.
2. На підставі аналізу сучасних визначень категорії «громадянське суспільство» можна зробити висновок, що це комплекс номінально незалежних від держави формалізованих або неформальних структур, які створені на основі спільної волі їх учасників з метою досягнення певних спільних цілей і завдань або розв’язання проблем, а також зв’язків між ними, норм і цінностей, що у своїй сукупності здатні впливати на державні інститути з метою захисту прав і свобод людини і громадянина.
Під інститутами громадянського суспільства пропонуємо розуміти номінально незалежні від держави формалізовані або неформальні структури, які створені на основі спільної волі їх учасників або за допомогою держави з метою досягнення певних суспільних цілей і завдань або розв’язання проблем.
До ключових ознак інститутів громадянського суспільства слід віднести:
1) їх формальну незалежність від держави;
2) їх утворення на основі спільного наміру громадян шляхом вільного волевиявлення або за допомогою держави (адвокатура, органи місцевого самоврядування);
3) їх спрямованість на досягнення певних суспільних цілей, завдань, розв’язання проблем тощо.
3. Проаналізувавши переваги та недоліки різноманітних систем типології та класифікації інститутів громадянського суспільства, найбільш оптимальною для роботи на національному рівні та рівні, допустимому для компаративної роботи, на нашу думку, є Міжнародна класифікація некомерційних організацій (The International Classification of Non-profit Organizations – ICNPO), рекомендована ООН та адаптована Університетом Джона Гопкінза. Для більш деталізованої класифікації інститутів громадянського суспільства можна використовувати також класифікацію Щорічника міжнародних організацій, яка виокремлює 15 типів організацій.
У цьому контексті пропонуємо такий авторський варіант загальної класифікації інститутів громадянського суспільства:
1) інститути громадянського суспільства в політичній сфері (політичні партії, громадсько-політичні організації та рухи);
2) інститути громадянського суспільства у сфері захисту прав людини та громадянина (адвокатура, правозахисні організації, професійні спілки, об’єднання роботодавців тощо);
3) інститути громадянського суспільства в соціально-економічній і гуманітарній сферах (благодійні організації та фонди, освітні інститути, громадські засоби масової інформації, релігійні організації тощо);
4) інститути громадянського суспільства щодо адміністративно-територіального устрою (територіальні та локальні). Критерієм при цьому є сфера та конкретика спрямування їх переважної практичної діяльності.
4. Структурно та інституційно українське громадянське суспільство є цілком сформованим, має практично той самий компонентний склад і схожі організаційно-правові форми втілення, що й громадянське суспільство в будь-якій іншій сучасній демократичній соціальній правовій державі. Водночас нинішній розвиток інститутів громадянського суспільства в Україні справедливо характеризується фахівцями як недостатній та такий, що не відповідає реальному рівню розвитку суспільних відносин. Це пов’язано з недостатньою «якістю» громадянського суспільства (яка багато в чому обумовлена низьким рівнем правової та політичної культури, свідомості громадян) та неналежною структурою його зв’язків із державними інституціями. Тому на сучасному етапі державна увага має бути зосереджена саме на заходах із оптимізації цих двох компонентів.
5. Вплив інститутів правової та соціальної держави на інститути громадянського суспільства може бути як позитивним (створення системи правових основ, гарантій діяльності інститутів громадянського суспільства; надання їм можливості впливати на ухвалення державних рішень; брати участь у спільній із державою реалізації суспільно важливих ініціатив тощо), так і негативним (правова зарегульованість, що ускладнює діяльність інститутів громадянського суспільства; незбалансована фінансова та податкова політика; надмірний патерналізм держави щодо своїх громадян, внаслідок якого в останніх зникає стимул до самоорганізації, тощо). Характер такого впливу багато в чому залежить від політичної волі влади та позиціонування нею пріоритетів своєї правової політики. Таким чином, залежно від того, як уповноваженими державними органами буде застосований той чи інший політико-правовий інструмент, він може справляти як позитивний, так і негативний вплив на громадянське суспільство та його інститути. Отже, державне втручання в діяльність інститутів громадянського суспільства (як пряме, так і непряме) повинно бути винятково раціональним. У практичному аспекті це означає, що держава не повинна втручатися в діяльність інституцій «громадського сектора», якщо вона прямо не порушує встановлені правові норми та не несе в собі загрози національній безпеці.
6. Для забезпечення оптимального співвідношення та взаємодії інститутів правової та соціальної держави та інститутів громадянського суспільства, запобігання негативному впливу державних інститутів на інститути громадянського суспільства в Україні необхідними є такі заходи:
1) вироблення та послідовне втілення плану дій у сфері організаційно-правового забезпечення діяльності «громадського сектора»;
2) чітке законодавче врегулювання найбільш нагальних питань державно-громадського діалогу (реалізація громадянами України свого конституційного права на мирні зібрання, оптимізація форм «політичної участі», процедур формування та функціонування громадських рад при органах виконавчої влади);
3) відхід від практики жорсткого розмежування держави та громадянського суспільства;
4) розгортання широкої інформаційно-просвітницької кампанії для забезпечення конструктивного діалогу держави та громадянського суспільства. Зазначене, на наше переконання, дасть серйозний поштовх до зростання громадянської активності загалом та якісної інституціалізації громадянського суспільства зокрема.
7. На основі проведеного аналізу місця та ролі інститутів громадянського суспільства в державах романо-германської правової системи встановлено, що вони відіграють роль медіаторів між державою та суспільством, забезпечуючи досить ефективну реторсію (зворотний зв’язок). Не володіючи ані апаратом примусу, ані навіть «юридичними правами в процесі прийняття державно-політичних рішень», інститути громадянського суспільства, користуючись високою довірою громадян, можуть здійснювати серйозний вплив на суспільство та урядову політику, сприяючи артикуляції суспільно важливих проблем та баченню шляхів, засобів і способів їх подальшого вирішення з позиції населення.
У державах англо-саксонської правової системи (зокрема, США, Великій Британії) приділяється значна увага зарубіжному вектору діяльності інститутів громадянського суспільства. На це вказує існування централізованих державних структур із координації такої діяльності неурядових організацій (зокрема, Foreign Office, USAID та CIDA). Неурядові організації, зберігаючи формальну незалежність, структурну й організаційну відокремленість від держави, виступають в якості популяризаторів традиційних цінностей, національної культури, а подекуди навіть провідників урядової політики. Для цього залучаються не тільки кошти приватних спонсорів, а й значне фінансування в межах державних бюджетних програм. Цей досвід варто наслідувати й Україні з метою розширення своєї гуманітарної присутності у світі, подолання негативних стереотипів щодо нашої країни.
8. Інститути громадянського суспільства в державах англо-саксонської правової системи мають низку як спільних, так і відмінних рис порівняно з інститутами громадянського суспільства в державах романо-германської правової системи. До спільних варто віднести сфери переважного функціонування інститутів громадянського суспільства (благодійна, правозахисна, соціальна), партнерство держави та недержавних організацій у розв’язанні суспільно важливих проблем, реалізації національних проектів, поступове зростання ролі інститутів громадянського суспільства у суспільному житті.
Що стосується відмінних рис, то в державах англо-саксонської правової системи специфіку у відносини між державою та суспільством вносить існування дещо більш жорстких правових обмежень, наприклад, чітко врегульованого правом механізму лобістської діяльності (зокрема, у США), чого немає в більшості держав романо-германської правової системи, держав ЄС. Але навіть враховуючи наявність вказаних обмежень, можна стверджувати, що в більшості держав англо-саксонської правової системи сформовані сприятливі умови для функціонування та розвитку інститутів громадянського суспільства, забезпечення їх ефективної взаємодії з державними інституціями (зокрема, у сфері надання соціальних послуг, благодійництва тощо).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алебастрова И. А. Основы американского конституционализма / Алебастрова И. А. – М. : Юриспруденция, 2001. – 160с.
2. Аналіз системи державної статистики, обліку та оцінки розвитку інститутів громадянського суспільства в Україні [Електронний ресурс] / Координаційна рада з питань розвитку громадянського суспільства при Президентові України // Офіційний веб-сайт Координаційної ради з питань розвитку громадянського суспільства при Президентові України. – Режим доступу :
http://civil-rada.in.ua/?p=856.
3. Андреева О. С. Неправительственные организации (НПО) как институт развития и переустройства мира / О. С. Андреева // Научные ведомости Белгородского государственного университета. Серия: История. Политология. Экономика. Информатика. – 2010. – № 1 (72). – Вып. 13. – С. 219–226.
4. Аристотель. Політика / Аристотель ; [пер. з давньогрец. та передмова О. Кислюка]. – К. : Основи, 2000. – 239 с.
5. Баймуратов М. А. Публичная самоуправленческая (муниципальная) власть и гражданское общество: проблемы взаимосвязи и взаимозависимости / М. А. Баймуратов // Право и политика. – М. : Nota Bene, 2004. – № 3. – С. 82–87.
6. Баймуратов М. О. Місцеве самоврядування в Україні: симбіоз локального, регіонального, національного та міжнародного факторів у контексті пошуку національної моделі / М. О. Баймуратов // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Право». – 2012. – № 1028. – Вип. 12. – С. 85–90.
7. Бакштановский В. И. Гражданское общество: новая этика : [монография] / В. И. Бакштановский, Ю. В. Согомонов. – Тюмень : НИИ прикладной этики ТюмГНГУ, 2003. – 224 с.
8. Бальцій Ю. Громадянське суспільство в Україні в умовах розбудови правової демократичної державності / Ю. Бальцій // Вісник Центральної виборчої комісії. – 2008. – № 1 (11). – С. 46–49.
9. Барматова С. П. Громадянське суспільство в Україні: тенденції та загрози / С. П. Барматова // Ринок праці та зайнятість населення. – 2012. – № 1. – С. 27–29.
10. Батанов О. В. Сучасний муніципалізм в Україні у контексті основних типів муніципального праворозуміння / О. В. Батанов // Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Юридичні науки». – 2011. – № 1 (1). – С. 28–34.
11. Белевская Ю. А. Теоретико-правовые основы регулирования конституционных прав и свобод человека и гражданина в информационной сфере / Ю. А. Белевская // Закон и право. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2009. – № 3. – С. 18–19.
12. Біла книга: реформування законодавчого середовища для розвитку громадянського суспільства в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://csdp.org.ua/ua/pdf/White_Paper.pdf.
13. Богайчук В. Ж. Проблеми та перспективи становлення громадянського суспільства в Україні / Вадим Жоржевич Богайчук // Нова парадигма. – 2007. – Вип. 64. – С. 164–172.
14. Бондар В. Д. Роль органів місцевого самоврядування у формуванні громадянського суспільства в Україні [Електронний ресурс] / В. Д. Бондар. – Режим доступу :
http://eprints.oa.edu.ua/1414/1/Стаття_ГС_Бондар.pdf.
15. Бринцев В. Д. Стандарти правової держави: втілення у національну модель організаційного забезпечення судової влади : [монографія] / Бринцев В. Д. – Харків : Право, 2010. – 464 с.
16. Буханевич А. І. Публічний контроль за діяльністю органів державної влади: теоретико-методологічний аналіз : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня кандидата наук з держ. управ. : спец. 25.00.01 «Теорія та історія державного управління» / А. І. Буханевич. – К., 2011. – 20 с.
17. Бухарин Н. И. Демократическое правовое государство и гражданское общество в странах Центрально-восточной Европы / Бухарин Н. И. – М. : Наука, 2005. – 184 с.
18. Васецький В. Ю. Доктрина прав людини в романо-германській правовій системі : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Васецький В. Ю. – К., 2006. – 200 с.
19. Ващук О. М. Конституційна держава та права людини й основоположні свободи: Україна та європейський досвід / Ващук О. М. – Ужгород : Мистецька лінія, 2008. – 347 с.
20. Великий енциклопедичний юридичний словник / [за ред. Ю. С. Шемшученка]. – К. : ТОВ «Видавництво „Юридична думка“», 2007. – 992 с.
21. Відкрите звернення Української Гельсінської спілки щодо формування Громадської ради при МВС України [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://helsinki.org.ua/index.php?id=1359451310.
22. Влада і суспільство: діалог через громадські ради : монографія / [Шайгородський Ю. Ж., Андрійчук Т. С., Дідух А. Я. та ін.] ; за заг. ред. Ю. Ж. Шайгородського. – К. : ПАЛИВОДА, 2011. – 148 с.
23. Вятр Е. Социология политических отношений / Ежи Вятр ; [пер. с польского В. И. Скляра, А. Н. Николаева]. – М. : Изд-во «Прогресс», 1979. – 464 с.
24. Гаджиев К. С. Введение в политическую науку : [учебник для высш. учеб. заведений] / Гаджиев К. С. – М. : Логос, 1997. – 544 с.
25. Гаджиев К. С. Введение в политическую науку : [учебник для высш. учеб. заведений] / Гаджиев К. С. – М. : Изд-во Корпорация «Логос»; Изд-во «Высшее образование», 1998. – 544 с.
26. Гегель Г. В. Ф. Философия права / Гегель Г. В. Ф. – М. : Мысль, 1990. – 524 с.
27. Гегель Г. В. Ф. Энциклопедия философских наук : в 3 т. / Гегель Г. В. Ф. – М. : МЫСЛЬ, 1975–1977. –
Т. 3: Философия духа. – 1977. – 471 с.
28. Гнидина Ю. А. Субъектность личности как условие развития государства и гражданского общества : [монография] / Гнидина Ю. А. – Балашиха : Де-По, 2010. – 192 с.
29. Гоббс Т. Сочинения : в 2 т. / Томас Гоббс ; [сост., ред. изд., авт. вступ. ст. и примеч. В. В. Соколов ; пер. с лат. и англ. Н. Федорова, А. Гутермана]. – М. : Мысль, 1989–1991. –
Т. 1. – 1989. – 623 с.
30. Голенкова З. Т. Гражданское общество в России / З. Т. Голенкова // Социологические исследования. – 1997. – № 3. – С. 25–36.
31. Горбулін В. П. Національна безпека: український вимір / В. П. Горбулін, О. В. Литвиненко. – К. : Інтертехнологія, 2008. – 104 с.
32. Горєлов Д. Діяльність неурядових організацій в Україні в контексті національної безпеки України [Електронний ресурс] / Д. Горєлов. – Режим доступу :
http://old.niss.gov.ua/Monitor/june2009/13.htm.
33. Горпинич О. В. Соціальна робота як фактор формування громадянського суспільства : дис. ... канд. філос. наук : 09.00.03 / Горпинич О. В. – Запоріжжя, 2004. – 187 с.
34. Грабовський В. А. Шляхи вдосконалення взаємодії органів державної влади з інститутами громадянського суспільства / В. А. Грабовський, О. О. Міщан // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. праць. – 2012. – № 1 (41). – С. 361–365.
35. Гражданское общество в Республике Казахстан: концептуальные основы и реальность развития / [под ред. Вульфа Лапинса]. – Алматы : Центр актуальных исследований «Альтернатива», Фонд им. Фридриха Эберта, 2012. – 216 с.
36. Грачев В. С. Институты гражданского общества и их роль в обеспечении конституционно-правовых отношений в Российской Федерации : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02 / Грачев В. С. – М., 2011. – 197 с.
37. Гриб В. В. Взаимодействие органов государственной власти и институтов гражданского общества в Российской Федерации : автореф. дис. на соискание учен. степени доктора юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституционное право; конституционный судебный процесс; муниципальное право» / В. В. Гриб. – М., 2011. – 52 с.
38. Гринюк Р. Ф. Поняття «правового державного ладу» та «правового громадянського суспільства» І. Канта у контексті розвитку теорії правової держави / Р. Ф. Гринюк // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2004. – № 4 (30). – С. 5–15.
39. Громадські організації у дискурсі демократизації суспільства : монографія / [за наук. ред. В. П. Беха]. – К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2011. – 680 с.
40. Грудцына Л. Ю. Государство и гражданское общество : [монография] / Л. Ю. Грудцына ; [под ред. С. М. Петрова]. – М. : ЮРКОМПАНИ, 2010. – 464 с.
41. Грудцына Л. Ю. Гражданско-правовой механизм формирования и поддержки институтов гражданского общества в России : дис. ... доктора юрид. наук : 12.00.02 / Грудцына Л. Ю. – М., 2009. – 407 с.
42. Давид Р. Основные правовые системы современности / Рене Давид, Камилла Жоффре-Спинози. – М. : Междунар. отношения, 1999. – 400 с.
43. Держава і громадянське суспільство в Україні: пошук концепції співпраці. Аналітична доповідь / [за ред. О. М. Майбороди]. – К. : ІПіЕНД ім. І. Ф Кураса НАН України, 2013. – 376 с.
44. Держава і громадянське суспільство в Україні: проблеми взаємодії : монографія / [за ред. І. О. Кресіної]. – К. : Логос, 2007. – 316 с.
45. Демони миру та боги війни. Соціальні конфлікти посткомуністичної доби / [авт. кол. ; С. Макеєв (кер.)]. – К. : Політична думка, 1997. – 508 с.
46. Длугопольський О. В. Державна політика у сфері соціального захисту населення: аспекти відповідальності суспільного сектора / О. В. Длугопольський // Наука й економіка. – 2009. – № 4 (16). – Т. 2. – С. 148–156.
47. Добродумов П. О. Питання конституціоналізації суспільних відносин / П. О. Добродумов // Право та сучасне суспільство: реалії співвідношення : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. : у 4 ч. (30 березня 2012 р.). – Запоріжжя : Запорізька міська громадська організація «Істина», 2012. – Ч. 1. – С. 60–62.
48. Ескина Л. Б. Гражданское общество, конституционные права личности, правовое государство : о взаимосвязи явлений и соотношении понятий / Л. Б. Ескина // Конституционные права и свободы личности в контексте взаимодействия гражданского общества и правового государства : материалы II Междунар. науч.-теор. конф., 13–16 апреля 2010 г., Москва / под ред. Н. В. Витрука, Л. А. Нудненко. – М. : Российская академия правосудия, 2010. – С. 138–143.
49. Жилін Є. В. Сутність та особливості взаємодії об’єднань громадян з органами державної влади / Є. В. Жилін // Вісник Одеського національного університету ім. І. І. Мечнікова. – 2012. – Т. 17. – Вип. 7. – С. 34–40.
50. Загальна декларація прав людини [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_015.
51. Закон України «Про громадські об’єднання» від 22 березня 2012 р. № 4572-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/4572-17/print1356103918036950.
52. Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 р. № 2939-VІ [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2939-17.
53. Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» від 06 вересня 2012 р. № 5207-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5207-17.
54. Закон України «Про інформацію» від 02 жовтня 1992 р. № 2657-ХІІ [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2657-12.
55. Закон України «Про соціальні послуги» від 19 червня 2003 р. № 966-VІ [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/966-15.
56. Здіорук С. І. Пріоритети гуманітарної політики України / С. І. Здіорук // Стратегічні пріоритети. – 2006. – № 1. – С. 48–56.
57. Зубченко С. О. Концептуальні засади політики гуманітарної безпеки Української Держави в умовах демократичних перетворень : дис. ... канд. політ. наук : 21.01.01 / Зубченко С. О. – К., 2011. – 202 с.
58. Исаев Б. Современная российская политика / Б. Исаев, Н. Баранов. – СПб. : Питер, 2012. – 448 с.
59. Кампо В. М. Місцеве самоврядування в Україні / В. М. Кампо. – К. : Ін Юре, 1997. – 36 с.
60. Кант Иммануил. Сочинения в 6 т. / Иммануил Кант ; [под общ. ред. В. Ф. Асмуса, А. В. Гулыги, Т. И. Ойзермана]. – М. : Мысль, 1963–1966. –
Т. 4. – Ч. 2. – 1965. – 478 с.
61. Кин Джон. Демократия и гражданское общество / Джон Кин. – М. : Прогресс-Традиция, 2001. – 400 с.
62. Кириченко С. О. Співвідношення соціальної правової держави і громадянського суспільства в умовах сучасної України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / С. О. Кириченко. – К., 2001. – 19 с.
63. Кириченко С. О. Співвідношення соціальної правової держави і громадянського суспільства в умовах сучасної України : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Кириченко С. О. – К., 2001. – 167 с.
64. Ковальчук В. Громадянське суспільство та його правосвідомість як основа формування легітимної влади / В. Ковальчук // Право України. – 2014. – № 4. – С. 91–98.
65. Ковальчук В. Б. Про правову природу громадянського суспільства та державної влади [Електронний ресурс] / В. Б. Ковальчук // Часопис Національного університету «Острозька академія». Серія «Право». – 2012. – № 2 (6). – Режим доступу :
http://lj.oa.edu.ua/articles/2012/n2/12kvbtdv.pdf.
66. Кодекс кращих практик участі громадськості у процесі прийняття рішень : ухвалений Конференцією міжнародних неурядових організацій Ради Європи на засіданні 01 жовтня 2009 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.coe.int/t/ngo/Source/Code_Ukrainian_final.pdf.
67. Кола Доминик. Политическая социология / Доминик Кола ; [пер. с франц. ; предисл. А. Б. Гофмана]. – М. : Изд-во «Весь Мир», «ИНФРА-М», 2001. – ХХІІ, 406 с.
68. Колодій А. Концепція громадянського суспільства: проблема узгодженості теоретичних підходів та емпіричних моделей / А. Колодій // Громадянське суспільство як здійснення свободи: центрально-східноєвропейський досвід / [за ред. Анатолія Карася]. – Львів : Львівський нац. ун-т ім. Івана Франка, 1999. – С. 21–38.
69. Коломийцев В. Ф. К двухсотлетию Токвиля – социолога и политолога, либерала и консерватора / В. Ф. Коломийцев // Социологические исследования. – 2005. – № 10. – С. 128–132.
70. Коломоєць Т. О. Адміністративно-правове регулювання порядку створення і діяльності професійних правничих громадських організацій в Україні : [монографія] / Т. О. Коломоєць, М. Ю. Віхляєв. – Запоріжжя : Запорізький нац. ун-т, 2010. – 286 с.
71. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (зі змінами та доповненнями) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/995_004.
72. Конституція України : Закон України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80.
73. Корженко В. В. Методологічні та евристичні інтенції сучасної концепції Governance [Електронний документ] / В. В. Корженко, В. В. Нікітін // Державне управління. – 2007. – Ч. 1. – Режим доступу :
http://fe-0-1-3.rr1-2c.kharkov.ukrtel.net/e-book/db/2007-1-1/doc/1/01.pdf.
74. Коркунов Н. М. Лекции по общей теории права / Коркунов Н. М. – СПб. : Изд-во «Юридический центр Пресс», 2003. – 430 с.
75. Корнієвський О. А. Громадянське суспільство в Україні: основні етапи інституціоналізації / О. А. Корнієвський // Стратегічні пріоритети. – 2012. – № 4. – С. 68–73.
76. Корнієнко В. О. Правові основи громадянського суспільства сучасної України (інституційний аспект) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / В. О. Корнієнко. – Одеса, 2007. – 19 с.
77. Костенко О. Б. Становлення гегелівського розуміння діалектики громадянського суспільства та держави (шлях Г. В. Ф. Гегеля до «Філософії права») : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Костенко О. Б. – К., 2002. – 204 с.
78. Кравченко И. И. Концепция гражданского общества в философском развитии / И. И. Кравченко // Полис. – 1991. – № 5. – С. 128–138.
79. Крусян А. Р. Сучасний український констиціоналізм : [монографія] / Крусян А. Р. – К. : Юрінком Інтер, 2010. – 560 с.
80. Кузнецова Е. В. Демократия, международное правление и международное гражданское общество в западной международно-правовой доктрине / Е. В. Кузнецова // Актуальные проблемы международного публичного и международного частного права : сб. науч. трудов. – 2012. – № 4. – С. 47–57.
81. Кузнецова Е. В. Международные неправительственные организации (правовые вопросы) / Кузнецова Е. В. – Минск : БГУ, 2007. – 115 с.
82. Лебедев А. Ф. Проблемы теории и права : [учеб.-метод. комплекс] / А. Ф. Лебедев, Н. А. Глыбовская. – Минск : МИУ, 2004. – 127 с.
83. Лейст О. Э. Учение Бенедикта Спинозы о государстве и праве / Лейст О. Э. – М. : Госюриздат, 1960. – 56 с.
84. Лемак В. Політичні партії як інститут громадянського суспільства: проблеми правового регулювання в Україні / В. Лемак // Право України. – 2010. – № 7. – С. 18–23.
85. Либоракина М. И. Некоммерческий сектор: международный опыт [Електронний ресурс] / М. И. Либоракина. – Режим доступу :
http://www.socpolitika.ru/rus/ngo/foreign_experience/document115_print.shtml.
86. Линецкий А. В. Институты гражданского общества в общественных трансформациях: теория и практика посткоммунистических стран / А. В. Линецкий // Политэкс. – 2007. – № 4. – С. 124–136.
87. Лідовець Р. А. Становлення громадянського суспільства у Великобританії / Р. А. Лідовець // Часопис Національного університету «Острозька академія». Серія «Право». – 2010. – № 2. – С. 1–13.
88. Лок Джон. Два трактати про врядування / Джон Лок ; [пер. з англ. О. Терех, Р. Димерець]. – К. : Основи, 2001. – 265 с.
89. Локк Дж. Сочинения : в 3 т. / Дж. Локк ; [пер. с англ. и лат.]. – М. : Мысль, 1985–1988. –
Т. 3 / [ред. и сост., авт. примеч. А. Л. Субботин]. – 1988. – 668 с.
90. Лук’янов Д. В. Політичні партії в системі взаємодії громадянського суспільства та держави (роль та правове регулювання) : [монографія] / Лук’янов Д. В. – Харків : Право, 2007. – 320 с.
91. Любашиц В. Я. Правовое государство как институт гражданского общества / В. Я. Любашиц, Н. Ю. Попова // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС ім. 10-річчя незалежності України. – 2004. – Спецвип.: Ідея правової держави: історія і сучасність : у 5 ч. – Ч. 3. – С. 9−16.
92. Любченко П. М. Місцеве самоврядування в контексті становлення і розвитку громадянського суспільства в Україні / П. М. Любченко // Громадянське суспільство і права людини : матеріали Міжнар. наук.-практ. семінару (м. Харків, 07 грудня 2010 р.). – Харків : НДІ держ. буд-ва та місц. самоврядування, 2010. – С. 5–8.
93. Любченко П. М. Місцеве самоврядування в системі інститутів громадянського суспільства: конституційно-правовий аспект : дис. ... доктора юрид. наук : 12.00.02 / Любченко П. М. – Харків, 2007. – 436 с.
94. Макиавелли Никколо. Государь. Сочинения / Никколо Макиавелли. – СПб. : Кристалл, 1998. – 656 с.
95. Макроменко В. Д. Развитие местного самоуправления – фактор формирования гражданского общества и правового государства / В. Д. Макроменко, Т. М. Полякова // Мир юридической науки. – 2010. – № 6. – С. 4–12.
96. Макфол М. Гражданское общество Америки / М. Макфол // Независимая газета. – 2013. – № 89. – С. 5.
97. Мамут Л. С. Гражданское общество и государство: проблема соотношения / Л. С. Мамут // Общественные науки и современность. – 2002. – № 5. – С. 94–103.
98. Матвеева Т. Д. Неправительственные организации в демократических государствах: международные стандарты и опыт России / Матвеева Т. Д. – М. : Изд-во РАГС, 2010. – 192 с.
99. Медведчук В. В. Громадянське суспільство: Український вибір : [монографія] / Медведчук В. В. – К. : Логос, 2012. – 568 с.
100. Медведчук В. В. Україна: Актуальні питання розвитку суспільства, держави і права / Медведчук В. В. – К. : Інтерпрес ЛТД, 1999. – 236 с.
101. Михальський Ю. А. Адміністративно-правова охорона права громадян на свободу об’єднання в Україні : [монографія] / Михальський Ю. А. – К. : Юридичний світ, 2012. – 192 с.
102. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_043.
103. Місюра В. Я. Особливості взаємодії політичних партій та органів місцевого самоврядування в розбудові громадянського суспільства в Україні (державно-управлінський аспект) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. управ. : спец. 25.00.02 «Механізми державного управління» / В. Я. Місюра. – К., 2006. – 19 с.
104. Наумов А. О. Международные неправительственные организации в современной мирополитической системе / Наумов А. О. – М. : Красанд, 2009. – 272 с.
105. Недашковский А. А. Развитие институтов гражданского общества как фактор укрепления безопасности в России / А. А. Недашковский // Власть. – 2012. – № 5. – С. 94–96.
106. Нерсесянц В. С. Философия права : [учебник для вузов] / Нерсесянц В. С. – М. : НОРМА, 1997. – 652 с.
107. Нижник Н. Соціальне партнерство як виклик сьогодення. Соціальне партнерство як виклик сьогодення / Н. Нижник, С. Дубенко, Л. Пашко // Політичний менеджмент – 2005. – № 2. – С. 46–54.
108. Оніщенко Н. Громадянське суспільство і виклики часу: від теорії до практичних дій / Н. Оніщенко, Н. Кузнєцова // Віче : громадсько-політичний і теоретичний журнал. – К., 2014. – № 7. – С. 30–33.
109. Оніщенко Н. М. Соціальний вимір правової системи: реалії та перспективи / Н. М. Оніщенко, Н. М. Пархоменко. – К. : Вид-во «Юридична думка», 2011. – 176 с.
110. Оніщенко Н. М. Теоретико-методологічні засади формування та розвитку правової системи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / Н. М. Оніщенко. – К., 2002. – 26 с.
111. Павлюк К. В. Особливості соціоструктурних взаємодій громадянського суспільства і держави в країнах Західної Європи / К. В. Павлюк, І. В. Іголкін // Збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України. – 2011. – № 1. – С. 418–428.
112. Панкевич О. З. Соціальна держава: поняття та загальнотеоретична характеристика : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / О. З. Панкевич. – Львів, 2003. – 20 с.
113. Панкевич О. З. Соціальна держава та права «другого покоління» (загальнотеоретичне дослідження) / Панкевич О. З. – Львів : Астрон, 2006. – 176 с.
114. «Партія регіонів» та «Посольство Боже» захопили Громадську раду при КМДА [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://blogs.lb.ua/andrey_bogdanovich/188014_partiya_regioniv_posolstvo.html.
115. Пасько Я. І. Соціальна держава і громадянське суспільство: співпраця versus протистояння / Пасько Я. І. – К. : ПАРАПАН, 2008. – 272 с.
116. Патей-Братасюк М. Громадянське суспільство: сутність, ґенеза ідеї, особливості становлення в умовах сучасної України / М. Патей-Братасюк, Т. Довгунь. – Тернопіль : «Мандрівець», 1999. – 254 с.
117. Пейн Т. Права людини / Томас Пейн. – Львів : Літопис, 2000. – 288 с.
118. Петренко Н. И. Информационная сфера общества как объект правового регулирования / Н. И. Петренко, С. М. Тимофеев // Информационное право. – М. : Изд-во «Юрист», 2010. – № 4 (23). – С. 12–15.
119. Петришин О. Громадянське суспільство – підґрунтя формування правової держави в Україні / О. Петришин // Вісник Академії правових наук України. – Харків, 2003. – № 2–3. – С. 142–160.
120. Петришин О. Демократичні основи правової, соціальної державності / О. Петришин // Вісник Національної академії правових наук України. – 2014. – № 1 (76). – С. 32–41.
121. Петришин О. В. Громадянське суспільство та правова держава: актуальні проблеми взаємодії / О. В. Петришин // Правова культура і громадянське суспільство в Україні: стан і перспективи розвитку : матеріали Міжнар. наук. конф. (м. Харків, 12 жовтня 2007 р.). – Харків : Право, 2007. – С. 3–7.
122. Петришин О. В. Проблеми соціалізації права та соціологізації юридичної науки / О. В. Петришин // Право України. – 2011. – № 8. – С. 131–141.
123. Петришин О. В. Сучасні детерміни взаємовпливу громадянського суспільства та правової держави / О. В. Петришин // Громадянське суспільство в Україні: проблеми забезпечення правотворчої діяльності : матеріали Міжнар. наук. конф. (м. Київ, 07 квітня 2008 р.). – К. : НДІ приватного права і підприємництва, 2008. – С. 13–18.
124. Петрухіна М. А. Конституционный дизайн и консолидация демократии в странах третьей волны демократизации / М. А. Петрухіна // Политическая наука. – 2012. – № 3. – С. 214–248.
125. Підсумок діяльності Державної реєстраційної служби за 2011 рік [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.drsu.gov.ua/show/1625.
126. Погорська І. Неурядові організації в зовнішній політиці США [Електронний ресурс] / І. Погорська. – Режим доступу :
http://www.viche.info/journal/861/.
127. Подберезкин А. И. Роль институтов гражданского общества / А. И. Подберезкин, М. Н. Сангулия // Информационные ресурсы России. – 2006. – № 1. – С. 2–4.
128. Подшибякин С. А. Правовой статус международных неправительственных организаций / Подшибякин С. А. – М. : Изд-во «Юрлитинформ», 2006. – 128 с.
129. Пожидаєв Є. О. Неурядові організації у суспільно-політичному житті України: межі участі та пріоритети діяльності / Є. О. Пожидаєв // Стратегічні пріоритети. – 2007. – № 4 (5). – С. 19–26.
130. Поклонська О. Ю. Взаємодія інститутів громадянського суспільства та демократичної правової держави в Україні / О. Ю. Поклонська // Форум права. – 2009. – № 3. – С. 506–512.
131. Політична корупція в Україні: суб’єкти, прояви, проблеми протидії [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://razumkov.org.ua/ukr/files/category_journal/NSD111_ukr_1.pdf.
132. Політична система та інститути громадянського суспільства в сучасній Україні : навч. посібник / [Ф. М. Рудич, Р. В. Балабан, Ю. С. Ганжуров та ін.]. – К. : Либідь, 2008. – 440 с.
133. Політологічний енциклопедичний словник / [упорядник В. П. Горбатенко ; за ред. Ю. С. Шемшученка, В. Д. Бабкінка, В. П. Горбатенка]. – [2-е вид., доп. і перероб.]. – К. : Генеза, 2004. – 736 с.
134. Порядок денний асоціації Україна-ЄС для підготовки та сприяння імплементації Угоди про асоціацію [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/994_990.
135. Постанова Кабінету Міністрів України «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» від 03 листопада 2010 р. № 996 [Електронний документ]. – Режим доступу :
http://civic.kmu.gov.ua/consult_mvc_kmu/news/article/show/175.
136. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення конкурсу з визначення програм (проектів, заходів), розроблених громадськими організаціями та творчими спілками, для виконання (реалізації) яких надається фінансова підтримка» від 12 жовтня 2011 р. № 1049 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1049-2011-п.
137. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади» від 05 листопада 2008 р. № 976 (зі змінами та доповненнями) [Електронний документ]. – Режим доступу :
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/976-2008-п/ed20120312.
138. Постановление Конституционного Суда Российской Федерации по делу о проверке конституционности абзацев второго и третьего пункта 2 статьи 3 и пункта 6 статьи 47 Федерального закона «О политических партиях» в связи с жалобой общественно-политической организации «Балтийская республиканская партия» от 01 февраля 2005 г. № 1-П/2005 [Електронний документ]. – Режим доступу :
http://www.rg.ru/2005/02/08/ks-partii-dok.html.
139. Права людини в Україні – 2011 : доповідь правозахисних організацій / [за ред. Є. Ю. Захарова]. – Харків : Права людини, 2012. – 352 с. – (Українська Гельсінська спілка з прав людини).
140. Правова доктрина України : у 5 т. / [Тацій В. Я., Святоцький О. Д., Максимов С. І. та ін.] ; за заг. ред. О. В. Петришина. – Харків : Право, 2013–2013. –
Т. 1: Загальнотеоретична та історична юриспруденція. – 2013. – 976 с.
141. Правові умови розвитку громадянського суспільства в Україні. Що потрібно знати? / [Лациба М. В., Красносільська А. О. та ін.]. – К. : Агенство «Україна», 2011. – 132 с.
142. Про внутрішнє та зовнішнє становище України у 2012 році : Звернення Президента України до Верховної Ради України VII скликання. – К. : ДП «НВЦ «Пріоритети», 2012. – 74 с.
143. Про внутрішнє та зовнішнє становище України у 2012 році : Щорічне Послання Президента України до Верховної Ради України. – К. : НІСД, 2012. – 256 с.
144. Про стан розвитку громадянського суспільства в Україні : Доповідь [Електронний документ]. – Режим доступу :
http://www.niss.gov.ua/public/File/2012_nauk_an_rozrobku/stan_poz_gp_sus.pdf.
145. Про стан розвитку громадянського суспільства в Україні: загальні тенденції, регіональні особливості : аналітична доповідь. – К. : НІСД, 2014. – 78 с.
146. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави : [навч. посібник] / Рабінович П. М. – [9-е вид., зі змін.]. – Львів : Край, 2007. – 192 с