ПОЄДНАННЯ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ТА ЛОКАЛЬНОГО ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВНУТРІШНЬОГО ТРУДОВОГО РОЗПОРЯДКУ

brief description

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПРАВОВИХ НАУК УКРАЇНИ
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ
ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ

МАРУШЕВА ОЛЕКСАНДРА АНАТОЛІЇВНА

УДК 349.2: 331.108

ПОЄДНАННЯ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ТА ЛОКАЛЬНОГО ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
ВНУТРІШНЬОГО ТРУДОВОГО РОЗПОРЯДКУ

Спеціальність 12.00.05 – трудове право;
право соціального забезпечення

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
Ярошенко Олег Миколайович,
доктор юридичних наук, професор

Харків – 2013

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ……………………………..………...3
ВСТУП…………………………………………………………………...............4

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВНУТРІШНЬОГО ТРУДОВОГО РОЗПОРЯДКУ……………………………………………….12
1.1. Юридична природа внутрішнього трудового розпорядку……………...12
1.2. Структура внутрішнього трудового розпорядку………………………...30
1.3. Принципи правового регулювання внутрішнього трудового розпорядку………………………………………………………………………57
Висновки до розділу 1………………………………………………………...81

РОЗДІЛ 2. ЦЕНТРАЛІЗОВАНЕ ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВНУТРІШНЬОГО ТРУДОВОГО РОЗПОРЯДКУ………………………..85
2.1. Кодекс законів про працю України – основний правовий регулятор внутрішнього трудового розпорядку………………………………………….85
2.2. Статути й положення про дисципліну…………………………………..112
Висновки до розділу 2……………………………………………………….136

РОЗДІЛ 3. ЛОКАЛЬНЕ ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВНУТРІШНЬОГО ТРУДОВОГО РОЗПОРЯДКУ………………………139
3.1. Правила внутрішнього трудового розпорядку юридичної особи……..139
3.2. Посадові інструкції працівників………………………………………...155
Висновки до розділу 3……………………………………………………….173

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..176
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….182

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
КАС України – Кодекс адміністративного судочинства України;
КЗпП України – Кодекс законів про працю України;
МОП – Міжнародна організація праці;
МОН – Міністерство освіти і науки України;
Мінюст України – Міністерство юстиції України;
ТК України – Трудовий кодекс України.

ВСТУП
Актуальність теми. Трудова діяльність працівника займає особливе місце у структурі соціальних пріоритетів як суспільства загалом, так і людини, зокрема. Це зумовлено тим, що вона не тільки формує багатство країни, виступає головною умовою зростання її економіки, а й служить важливою життєзабезпечуючою функцією індивіда. Стаття 3 Конституції України проголошує: «Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави».
Сучасний рівень розвитку суспільства з невідворотністю призвів до закономірної трансформації структури і якості робочої сили, зростання вимог до професійно-кваліфікаційного рівня працівників, до дисципліни їх праці. Підвищились також вимоги до роботодавців і керівників процесу праці, адже на початку ХХІ ст. перед кожним підприємством, установою й організацією за головне стоїть завдання підвищення конкурентоспроможності. Як наслідок – життєздатність кожної юридичної особи багато в чому залежить від правильної організації її внутрішнього трудового розпорядку. Наразі на порядку денному об’єктивно стоїть проблема переходу на нову систему його організації, яка органічно поєднала б централізоване й локальне правове регулювання.
Правильне вирішення назрілих проблем нормативного забезпечення внутрішнього трудового розпорядку вимагає особливо ретельного аналізу й осмислення накопиченого теоретичного матеріалу і практичного досвіду, наполегливих пошуків принципово нових методологічних підходів. А це неможливо без глибокого і всестороннього наукового дослідження.
Теоретичні підвалини проведеної дослідницької роботи склав науковий доробок таких учених-правознавців, як О. А. Абрамова, В. М. Андріїв, О. Т. Барабаш, Н. Б. Болотіна, Н. М. Вапнярчук, С. В. Вєдяшкін, В. В. Голобородько, К.М. Гусов, М. Е. Дзарасов, С. О. Іванов, М. І. Іншин, С. І. Кожушко, Р.І. Кондратьєв, О. О. Кравченко, С. В. Лозовой, С. С. Лукаш, О. С. Пашков, В. П. Пилипенко, С. В. Подкопаєв, Ю. М. Полєтаєв, О. І. Процевський, В. М. Смирнов, А. М. Слюсар, Л. О. Сироватська, Г. І. Чанишева, В. І. Щербина, О. М. Ярошенко та ін. Однак, незважаючи на їх відчутні здобутки, в нашій державі немає жодного комплексного наукового дослідження, присвяченого поєднанню централізованого та локального правового регулювання внутрішнього трудового розпорядку в сучасних умовах господарювання. Актуальність обраної теми дисертації зумовлена також численними складнощами правозастосовної практики.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в Науково-дослідному інституті правового забезпечення інноваційного розвитку Національної академії правових наук України згідно з темою «Забезпечення інноваційної політики України в контексті європейської інтеграції» (№0110U000882), затвердженої на період з 1 січня 2010 р. по 31 грудня 2014 р.
Мета і задачі дослідження. Мета поданої на захист наукової роботи полягає в тому, щоб на підставі теоретичних висновків та узагальнень учених-правознавців, порівняльного аналізу законодавства України та зарубіжних країн про працю, практики його застосування й вивчення міжнародних документів з’ясувати юридичну природу внутрішнього трудового розпорядку, визначити його місце й роль у системі трудового права, встановити співвідношення централізованого й локального правового регламентування цього трудо-правового явища, розробити конкретні наукові рекомендації з удосконалення нормативно-правового забезпечення в розглядуваній сфері. Досягнення цієї мети пов’язується безпосередньо з вирішенням таких дослідницьких задач:
– сформулювати дефініцію категорії «внутрішній трудовий розпорядок»;
– установити характерні ознаки цього трудо-правового явища;
– виокремити елементи внутрішнього трудового розпорядку як складного системного утворення;
– окреслити систему принципів правового регулювання внутрішнього трудового розпорядку;
– показати сучасний стан централізованого правового регулювання внутрішнього трудового розпорядку;
– виявити особливості статутів і положень про трудову дисципліну;
– охарактеризувати правила внутрішнього трудового розпорядку юридичної особи;
– запропонувати визначення поняття «посадові інструкції працівників» і з’ясувати його особливості;
– проаналізувати зарубіжний досвід правової регламентації внутрішнього трудового розпорядку;
– опрацювати рекомендації з удосконалення правового регулювання внутрішнього трудового розпорядку в Україні.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини з організації й порядку колективної трудової діяльності працівників.
Предмет дослідження становить принцип поєднання централізованого й локального правового регламентування внутрішнього трудового розпорядку в сучасних умовах господарювання.
Методи дослідження. Відповідно до мети і задач дослідження для одержання об’єктивних і достовірних результатів застосовувалися як загальні, так і спеціальні методи пізнання внутрішнього трудового розпорядку. Діалектичний метод надав можливості розглянути внутрішній трудовий розпорядок як правове поняття, що перебуває в постійному розвитку і взаємодії з іншими юридичними категоріями (підрозділ 1.1). Логіко-семантичним сприяв поглибленню понятійного апарату науки трудового права, на підставі чого запропоновано дефініції правових конструкцій «внутрішній трудовий розпорядок», «принципи правового регулювання внутрішнього трудового розпорядку», «посадова інструкція працівника» та ін. (підрозділи 1.1; 1.3; 3.2). Структурно-функціональний став у нагоді при вивчення внутрішнього трудового розпорядку як складного системного утворення (підрозділ 1.2). Метод класифікації використано у процесі виділення основних принципів правової регламентації цього розпорядку й у подальшій їх характеристиці (підрозділ 1.3). Порівняльно-правовий задіяно при опрацюванні вітчизняного й зарубіжного досвіду правового регламентування внутрішнього трудового розпорядку (підрозділ 2.1). Оперуючи формально-юридичним методом, дисертантка підготувала пропозиції з удосконалення нормативно-правового забезпечення цього системного утворення (підрозділи 2.1; 2.2; 3.1; 3.2). Історико-правовий метод дослідження дозволив звернутися до становлення й розвитку правового регулювання внутрішнього трудового розпорядку в Україні (підрозділ 2.1).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що ця наукова робота є першим у вітчизняній доктрині трудового права комплексним теоретичним дослідженням проблем внутрішнього трудового розпорядку через призму поєднання централізованого й локального правового впорядкування, в якому визначено юридичну природу і структуру цього правового явища, з’ясовано принципи його правової регламентації, а також окреслено й обґрунтовано інноваційні шляхи реформування нормативно-правового забезпечення в цій царині. Наукова новизна дисертації характеризується положеннями й висновками, що виносяться на захист. Назвемо найважливіші з них.
Уперше:
– внутрішній трудовий розпорядок розглянуто як складне системне утворення з такими елементами, як (а) поєднання поділу й кооперації праці у процесі колективної трудової діяльності, (б) нормування праці, (в) організація й обслуговування робочих місць, (г) раціоналізація трудових процесів, (д) планування й облік праці, (е) трудова дисципліна;
– виокремлено і проаналізовано принципи правового регулювання внутрішнього трудового розпорядку (а) поєднання централізованого й локального правового регулювання внутрішнього трудового розпорядку; (б) збалансування інтересів роботодавця і працівників; (в) всестороння захищеність трудових прав працівників; (г) адаптація трудових процесів до можливостей працівника; (д) пріоритет узгоджувальних процедур; (е) гласність; (є) відповідальність за порушення вимог внутрішнього трудового розпорядку;
– обстоюється позиція щодо включення у новий Трудовий кодекс України книги «Внутрiшнiй трудовий розпорядок» з главами «Загальні положення», «Правила внутрішнього трудового розпорядку», «Статути про дисципліну», «Робочий час», «Час відпочинку», «Нормування праці», «Заохочення», «Дисциплінарна відповідальність»;
– запропоновано законодавчо закріпити перелік галузей господарства, в яких прийняття статутів про дисципліну є обов’язковим, а саме: аварійно-рятувальну службу, авіацію, атомну промисловість, гірничу промисловість, державну виконавчу службу, зв'язок, дипломатичну службу, службу цивільного захисту, службу спеціального зв'язку й захисту інформації, транспорт, прокуратуру, митну службу, органи внутрішніх справ, податкову службу;
– сформульовано обов’язки керівника юридичної особи щодо забезпечення належного рівня внутрішнього трудового розпорядку юридичної особи;
– обґрунтовується необхідність закріплення в новому Трудовому кодексі України норми, присвяченої змісту правил внутрішнього трудового розпорядку юридичної особи;
– посадова інструкція працівника розглядається як локальний нормативний акт, що приймається роботодавцем з метою регламентації організаційно-правового положення працівника в юридичній особі й забезпечує умови для його ефективної роботи;
– аргументується доречність закріплення в новому Трудовому кодексі України правових норм, які впорядковували б процедуру розроблення, зміст, порядок прийняття, зміни і скасування цього локального акта.
Удосконалено:
– визначення внутрішнього трудового розпорядку як системи врегульованих нормами трудового права відносин з приводу організації процесу праці, що складаються у процесі колективної трудової діяльності працівників у конкретного роботодавця, яка спрямована на забезпечення раціонального використання робочого часу, підвищення продуктивності і якості праці;
– аргументи на користь виокремлення характерних ознак внутрішнього трудового розпорядку: (а) його предметом є відносини з організації процесу праці, що виникають під час колективної трудової діяльності працівників; (б) указані відносини врегульовані нормами трудового права; (в) метою трудового розпорядку є створення працівникам умов для раціонального використання робочого часу, підвищення продуктивності і якості праці; (г) учасниками зазначених відносин є працівники й роботодавець, у якого вони здійснюють свою трудову діяльність;
– розуміння доцільності затвердження правил внутрішнього трудового розпорядку тільки в юридичних особах з числом працюючих не менше 15 осіб.
Дістали подальшого розвитку:
– висновок, що правова регламентація внутрішнього трудового розпорядку за допомогою статутів і положень про дисципліну має свої характерні ознаки: (а) здійснюється виключно законами України; (б) поширюється на відповідні категорії працівників; (в) визначає сутність трудової дисципліни, права й обов'язки роботодавців стосовно її забезпечення, обов’язки працівників щодо її дотримання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування; (г) закріплює специфічний порядок дисциплінарного провадження; (д) передбачає його наявність;
– пропозиція щодо прийняття правил внутрішнього трудового розпорядку як обов’язкового додатку до колективного договору юридичної особи;
– усвідомлення принципів розроблення посадових інструкцій, що охоплюють: (а) системний підхід до окреслення кінцевих цілей діяльності працівника, орієнтований на формування його вмінь та особистих якостей вирішувати сукупність поставлених перед ним професійних завдань; (б) діагностичність поставленої кінцевої мети, що забезпечує можливість оцінки її досягнення; (в) відбиття вимог випереджаючого спрямування.
Практичне значення одержаних результатів. Висновки, пропозиції й рекомендації,отримані в результаті комплексного дослідження поєднання централізованого й локального правового регулювання внутрішнього трудового розпорядку, можуть бути використані:
а) у правотворчості – у процесі підготовки проекту Трудового кодексу України, при опрацюванні змін і доповнень до статутів і положень про дисципліну, а також до підзаконних нормативних актів, прийнятих на їх розвиток;
б) у правозастосуванні – в діяльності судів, органів державного нагляду й контролю за додержання трудового законодавства, а також соціальних партнерів;
в) у науково-дослідницькій роботі – для подальших загальних і спеціальних наукових досліджень правового регулювання внутрішнього трудового розпорядку;
г) в учбовому процесі – при викладанні навчальних дисциплін «Трудове право України», «Трудова дисципліна», «Дисциплінарна відповідальність», підготовці або вдосконаленні відповідних робочих програм і планів, написанні підручників, навчальних посібників.
Апробація результатів дисертації. Висновки й результати, отримані в перебігу наукового дослідження, обговорювалися на засіданнях відділень і вченої ради Науково-дослідного інституту правового забезпечення інноваційного розвитку Національної академії правових наук України, а також оприлюднені на науково-теоретичних і науково-практичних конференціях: «Правове життя сучасної України» (м. Одеса, 2012 р.); «Розвиток законодавства про працю і соціальне забезпечення: здобутки і проблеми» (м. Харків, 2012 р.); «Теоретичні та практичні проблеми забезпечення сталого розвитку державності та права» (м. Одеса, 2012 р.), а також на засіданні «круглого столу» на тему: «Актуальні проблеми трудового права та права соціального забезпечення» (м. Запоріжжя, 2012 р.).
Публікації. Основні результати дослідження знайшли відбиття в 9-ти публікаціях, з яких 5 статей – у фахових наукових журналах і збірниках наукових праць і 4 тези доповідей і наукових повідомлень на вказаних конференціях.

bibliography

ВИСНОВКИ
У монографічному дослідженні подано теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, яке полягало в тому, щоб на підставі теоретичних висновків та узагальнень учених-правознавців, порівняльного аналізу трудового законодавства України й зарубіжних держав, практики його застосування, вивчення міжнародних документів з’ясувати юридичну природу внутрішнього трудового розпорядку, визначити його місце й роль у системі трудового права, встановити співвідношення централізованого й локального правового регулювання цього трудо-правового явища, розробити конкретні наукові рекомендації з удосконалення нормативно-правового забезпечення в розглядуваній сфері.
1. Внутрішній трудовий розпорядок – це система врегульованих нормами трудового права відносин з приводу організації процесу праці, що складаються під час колективної трудової діяльності працівників у конкретного роботодавця. Вона спрямована на забезпечення раціонального використання робочого часу й підвищення продуктивності і якості праці.
2. Характерні ознаки внутрішнього трудового розпорядку: (а) його предметом є відносини з організації процесу праці, що складаються під час колективної трудової діяльності працівників; (б) указані відносини врегульовані нормами трудового права; (в) його метою є створення працівникам умов для раціонального використання робочого часу, підвищення продуктивності та якості праці; (г) учасниками відносин є працівники й роботодавець, у якого вони здійснюють свою трудову діяльність.
3. Внутрішній трудовий розпорядок включає такі елементи: (а) поєднання поділу й кооперації праці у процесі колективної трудової діяльності, (б) нормування праці, (в) організація й обслуговування робочих місць, (г) раціоналізація трудових процесів, (д) планування й облік праці, (е) трудова дисципліна.
4. Принципи правового регулювання внутрішнього трудового розпорядку – це керівні положення, виражені в цьому інституті трудового права, що визначають його загальну спрямованість, суть, зміст, особливості, основні підходи до правового регулювання відносин щодо внутрішнього трудового розпорядку й відображають спрямованість його розвитку. Вказані принципи можуть бути як закріпленні у правових нормах, так і виводяться із них.
Принципи правового регулювання внутрішнього трудового розпорядку охоплюють: (а) поєднання централізованого й локального правового регулювання внутрішнього трудового розпорядку; (б) збалансування інтересів роботодавця і працівників; (в) всесторонню захищеність трудових прав працівників; (г) адаптацію трудових процесів до можливостей працівника; (д) пріоритет узгоджувальних процедур; (е) гласність; (є) відповідальність за порушення вимог внутрішнього трудового розпорядку.
Принципи правового регулювання внутрішнього трудового розпорядку слід законодавчо закріпити. Це сприятиме впорядкуванню й покращанню якості нормотворення в цій царині, попередженню помилок у правозастосуванні, підвищить відповідальність роботодавців і уповноважених ним органів за свої дії, а головне – посилить правову захищеність найманих працівників.
5. Суть принципу поєднання централізованого й локального правового регулювання внутрішнього трудового розпорядку полягає в тому, що вся повнота правової регламентації забезпечується тільки завдяки оптимальному поєднанню цих видів правовстановлення.
Централізоване правове регулювання виконує 2 основні функції: (а) організаційну – закріплення основних трудових прав працівника і мінімальних стандартів у сфері найманої праці і (б) адміністративну – визначення основ організації найманої праці в Україні і сприяння одностайності її правового впорядкування. Цей вид регулювання є найважливішою гарантією існування, закріплення й реалізації основних прав як працівників, так і роботодавців.
Внутрішньоорганізаційні норми забезпечують гнучкість правового регламентування внутрішнього трудового розпорядку, пом’якшуючи основну суперечність трудового права між необхідністю його динамізму і стабільності водночас, що і є безпосереднім проявом саморегуляції у цій галузі праві. Ефективність локальних актів забезпечується законодавчим урегулюванням розподілу нормотворчої компетенції й закріпленням процедури децентралізованої нормотворчості, яка має визначати компетенцію її суб’єктів, порядок підготовки й ухвалення норм. За допомогою локальної правової регламентації внутрішнього трудового розпорядку відбувається наближення змісту нормативних приписів, зазначених у законах та інших підзаконних нормативних актах, до конкретних працівника й роботодавця і конкретного місця й умов реалізації правовідносин між ними.
6. З метою подолання юридичних колізій, недопущення прогалин у правовому регулюванні відносин у сфері праці, поліпшення роботи нормотворчих і правозастосовних органів доречним вбачається системний підхід до закріплення в новому Трудовому кодексі України норм, присвячених внутрішньому трудовому розпорядку, адже структурування кодифікованого акта в ідеалі має відображати об’єктивні зв’язки в самій галузі права.
Відповідні нормативні приписи повинні бути включені в окрему книгу «Внутрiшнiй трудовий розпорядок», яка об’єднає глави «Загальні положення», «Правила внутрішнього трудового розпорядку», «Статути про дисципліну», «Робочий час», «Час відпочинку», «Нормування праці», «Заохочення», «Дисциплінарна відповідальність».
7. Окрім обов’язків роботодавця – юридичної або фiзичної особа, яка в межах трудових вiдносин використовує працю фiзичних осіб, – законодавчого закріплення вимагають обов’язки керівника юридичної особи щодо забезпечення належного рівня внутрішнього трудового розпорядку юридичної особи, а саме: (а) спрямовувати діяльність структурних підрозділів юридичної особи на досягнення високих фінансово-економічних результатів, забезпечення підвищення продуктивності праці, широке запровадження нової техніки і прогресивних методів організації управління; (б) організовувати роботу й ефективну взаємодію структурних підрозділів юридичної особи на підставі застосування методів науково обґрунтованого планування й нормативів матеріальних, фінансових і трудових витрат, поширення передового досвіду, підвищення технологічного рівня й якості праці, раціонального витрачання всіх видів ресурсів; (в) створювати умови для виконання працівниками своїх трудових обов'язків; (г) забезпечувати виконання ними своїх трудових обов'язків, у тому числі шляхом застосування до працюючих заходів заохочення або дисциплінарних стягнень; (д) створювати належні умови для підвищення ними рівня своєї кваліфікації; (е) забезпечувати гласність та об'єктивність під час оцінювання трудової діяльності працівників; (є) показувати їм приклад зразкового виконання трудових обов'язків і гідної поведінки; (ж) виховувати у працівників сумлінне ставлення до роботи, бережливе ставлення до майна юридичної особи, підтримувати їх ініціативу, вживати заходів щодо скорочення втрат робочого часу і зменшення плинності кадрів.
8. Керуючись п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції, Рішенням Конституційного Суду України у справі про відповідальність юридичних осіб від 30 травня 2001 р., з метою підвищення відповідальності працівників і роботодавців за стан трудової дисципліна в окремих галузях господарства пропонується в новому Трудовому кодексі України закріпити вичерпний перелік випадків прийняття дисциплінарних статутів. До таких галузей господарства слід віднести: аварійно-рятувальну службу, авіацію, атомну промисловість, гірничу промисловість, державну виконавчу службу, зв'язок, дипломатичну службу, службу цивільного захисту, службу спеціального зв'язку й захисту інформації, транспорт, прокуратуру, митну службу, органи внутрішніх справ, податкову службу.
9. У новому Трудового кодексі України варто закріпити положення, за яким правила внутрішнього трудового розпорядку належить приймати як додаток до колективного договору юридичної особи. Такий же порядок слід передбачити і для інших локальних нормативних актів, що регламентують трудові й пов’язані з ними відносини. Цей крок підвищить значення колективних договорів, які стануть своєрідними локальними трудовими кодексами, і сприятиме поліпшенню правозастосовної практики. Також це позитивно вплине на авторитет трудового колективу серед суб’єктів трудового права, адже проект колективного договору обговорюється у трудовому колективі й виноситься на розгляд загальних зборів останнього.
На невеликих підприємствах урегулювати внутрішній трудовий розпорядок можна ефективніше за допомогою наказів і розпоряджень керівника. А з метою зменшення адміністративних перепон у їх діяльності обов’язковим треба визнати затвердження правил внутрішнього трудового розпорядку тільки на підприємствах з числом працюючих не менше 15 осіб.
10. Доцільно закріпити в новому ТК України норму присвячену змісту правил внутрішнього трудового розпорядку юридичної особи, які повинні містити: (а) загальні положення (найменування юридичної особи, її організаційно-правова форма, вид діяльності, юридична адреса); (б) порядок прийняття, переведення і звільнення працівників; (в) основні права й обов'язки працівників; (г) основні права й обов'язки роботодавців; (д) робочий час і його використання; (е) час відпочинку; (є) зобов'язання щодо охорони праці; (ж) заохочення за успіхи в роботі; (з) відповідальність за порушення трудової дисципліни.
Правила не повинні містити положень: (а) що суперечать чинному законодавству, колективним договорам і угодам та (б) які встановлюють обмеження трудових прав працівників.
11. Посадова інструкція працівника – це локальний нормативний акт, що приймається роботодавцем з метою регламентації організаційно-правового положення працівника в юридичній особі і забезпечує умови для його ефективної роботи. Цей документ має статус нормативного внаслідок того, що інструкція розробляється не під конкретного працівника, а під певну посаду. Будь-який працівник, що обіймає ту чи іншу посаду, працює на підставі однієї й тієї ж інструкції. На стабільно функціонуючих підприємствах строк дії посадових інструкцій є тривалим і вони розраховані на постійне застосування.
Значення посадових інструкцій полягає в тому, що їх положення враховуються при доборі працівників, зміні умов укладених з ними трудових договорів, вирішенні питання про притягнення їх до дисциплінарної чи матеріальної відповідальності, розірванні цього правочину. Іншими словами, цей локальний акт є інструментом організації праці окремого працівника в її правовій формі.
Основними принципами розробки посадових інструкцій в сучасних умовах є: (а) системний підхід до окреслення кінцевих цілей діяльності працівника, орієнтований на формування його вмінь та особистих якостей вирішувати сукупність поставлених перед ним професійних завдань; (б) діагностичність поставленої кінцевої мети, що забезпечує можливість оцінки її досягнення; (в) відбиття вимог випереджаючого спрямування.
12. Оскільки посадові інструкції створюють фундамент для ефективної організації праці, стосуються інтересів усіх працівників і роботодавця, було б доцільно ввести в новий Трудовий кодекс України спеціальні норм, які регулювали б процедуру розроблення, зміст, порядок прийняття, зміни і скасування цього локального акта.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Козловський А.А. Соціально-історичні константи правового пізнання / А.А. Козловський // Наук. вісн. Чернівец. ун-ту: зб. наук. пр. – 1999. – Вип. 55: Правознавство. – Чернівці : ЧДУ. – С. 5-12.
2. Плавич В.П. Роль права в формуванні ринкових відносин: теоретико-правові проблеми: дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 / В.П. Плавич / ІДП НАН України. – К., 2002. – 167 с.
3. Таль Л.С. Трудовой договор. Цивилистическое исследование: моногр. / Л.С. Таль. – М. : Статут, 2006. – 539 с.
4. Таль Л.С. Очерки промышленного рабочего права [изд. 2-е, знач. доп.] / Л.С. Таль. –– М. : Моск. науч. изд-во, 1918. – 225 с.
5. Войтинский И.С. Трудовое право: учеб. пособ. [2-е доп. изд.] / И.С. Войтинский. – М. : Юрид. изд-во НКЮ РСФСР; «Мосполиграф», 14-я тип., 1928. – 128 с.
6. Александров Н.Г. Советское трудовое право: учебник / Н.Г. Александров. – М. : Госюриздат, 1963. – 182 с.
7. Карпушин М.П. Социалистическое трудовое правоотношение / М.П. Карпушин. – М. : Гос. изд-во юрид. лит.,1958. – 174 с.
8. Советское трудовое право: учебник [2-е изд.] / под ред. Б.К. Бегичева, А.Д. Зайкина. – М. : Юрид. лит., 1985. – 552 с.
9. Гинцбург Л.Я. Социалистическое трудовое правоотношение: моногр. / Л.Я. Гинцбург. – М. : Наука, 1977. – 311 с.
10. Пашков А.С. Проект нового Трудового кодекса / А.С. Пашков // Гос-во и право. – 1995. – №3. – С. 76-85.
11. Прокопенко В.І. Трудове право України: підруч. / В.І. Прокопенко. – X. : Консум, 1998. – 480 с.
12. Прудивус О.В. Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця за підставами організаційно-правового характеру: дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / О.В. Прудивус / Харків. держ. пед. ун-т. – Х., 2003. – 226 с.
13. Жернаков В.В. Трудове правовідношення як складне явище в трудовому праві / В.В. Жернаков // Пробл. законності: зб. наук. пр. – 2009. – Вип. 100. – С. 134-147.
14. Кодекс законів про працю України: затв. Законом УРСР від 10.12.1971 р., №322-VIII // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1971. – №50 (Додаток). – Ст. 375.
15. Проект Трудового кодексу України (реєстр. №1108, текст законопроекту до 2-го чит. від 02.04.2012 р.) // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws
16. Ривин Г. Правовая организация внутреннего распорядка в предприятии / Г. Ривин. – М. : Вопр. труда, 1925. – С. 83-92.
17. Трудове право: учебник [3-е изд., перераб. и доп.] / под общ. ред. В.И. Семенкова. – Минск : Амалфея, 2006. – 784 с.
18. Молодцов М.В. Трудовое право России: учебник / М.В. Молодцов, С.Ю. Головина. – М. : НОРМА-ИНФРА*М, 2003. – 640 с.
19. Михайленко Н.Т. Правовые проблемы дисциплины труда в СССР: теоретический аспект: моногр. / Н.Т. Михайленко. – Фрунзе : Мектеп, 1972. – 510 с.
20. Саркисов А.Р. Внутренний трудовой распорядок социалистического государственного промышленного предприятия (правовые аспекты): автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / А.Р. Саркисов / Моск. гос. ун-т. – М., 1972. – 27 с.
21. Трудове право: підруч. / за ред. М.І. Іншина та В.І. Щербини. – Х. : Ніка Нова, 2012. – 560 с.
22. Смирнов В.Н. Дисциплина труда в СССР (социальные и правовые проблемы): моногр. / В.Н. Смирнов. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1972. –119 с.
23. Голобородько В.О. Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку: дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / В.О. Голобородько / Східноукр. нац. ун-т. – Луганськ, 2012. – 190 с.
24. Трудове право: підруч. / за ред. В.В. Жернакова. – Х. : Право, 2012. – 496 с.
25. Ведяшкин С.В. Локальные нормативные правовые акты и их роль в установлении внутреннего трудового распорядка организации: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / С.В. Ведяшкин / Томск. гос. ун-т. – Томск, 2001. – 184 с.
26. Нормы советского права: проблемы теории: моногр. / под ред. В.К. Бабаева, М.И. Байтина. – Саратов : Изд-во Саратов. ун-та, 1987. – 248 c.
27. Проблемы правового регулирования труда в развитом социалистическом обществе: моногр. / под ред. А.С. Пашкова. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1984. – 256 с.
28. Бабасов Е.М. Прикладная социология: учеб. пособ. / Е.М. Бабасов. – Минск : Тетра Систенс, 2000. – 496 с.
29. Мацюк А.Р. Трудовые правоотношения развитого социалистического общества: моногр. / А.Р. Мацюк. – К. : Наук. думка, 1984. – 280 с.
30. Занфірова Т.А. Аксіологічно-нормативні засади філософії трудового права: моногр. / Т.А. Занфірова. – Запоріжжя : КПУ, 2010. – 300 с.
31. Прокопенко В.И. Правовые отношения профсоюзного комитета и администрации социалистического предприятия: автореф. дис. … д-ра юрид. наук : спец. 12.00.05 / В.И. Прокопенко / Харьков. юрид. ин-т. – Х., 1983. – 30 с.
32. Венедиктов В.С. Теоретические проблемы юридической ответственности в трудовом праве: моногр. / В.С. Венедиктов. – Х. : Консум, 1995. – 136 с.
33. Демченко С.Г. Производственный менеджмент: практикум: учеб.-метод. пособ. / С.Г. Демченко, И.А. Ахметова. – Казань : ЗАО «Новое знание», 2001. – 116 с.
34. Про затвердження Рекомендацій з організації праці державних службовців в органах виконавчої влади: наказ М-ва праці та соц. політики України від 28.01.2005 р., №55 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws
35. Величко Л.Ю. Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця у випадку змін в організації виробництва і праці: дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / Л.Ю. Величко / Східноукр. нац. ун-т. – Луганськ, 2011. – 208 с.
36. Трудовое право России: учебник / отв. ред. Р.З. Ливщиц и Ю.П. Орловский. – М. : НОРМА-ИНФРА*М, 1998. – 480 с.
37. Процевский А.И. Метод правового регулирования трудовых отношений: моногр. / А.И. Процевский. – М. : Юрид. лит., 1972. – 268 с.
38. Про Дисциплінарний статут митної служби України: Закон України від 06.09.2005 р., №2805-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 2005. – №42. – Ст. 467.
39. Конституція України: прийн. на 5-й сесії Верхов. Ради України 28.06.1996 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – №30. – Ст. 141.
40. Митний кодекс України: затв. Законом України від 13.03.2012 р., №4495-VI // Відом. Верхов. Ради України. – 2012. – №44-45, №46-47. – Ст. 552.
41. Про засади запобігання і протидії корупції: Закон України від 07.04.2011 р., №3206-VI // Відом. Верхов. Ради України. – 2011. − №40. − Ст. 404.
42. Пахман С.В. О современном движении в науке права // антологія української юридичної думки [в 6-ти т.] / С.В. Пахман ; голова редкол. Ю.С. Шемшученко. – Т. 1: Загальна теорія держави і права, філософія та енциклопедія права. – К. : Вид. дім «Юрид. кн.», 2002. – С. 118 – 141.
43. Тиунова Л.Б. Системные связи правовой действительности : методология и теория6 моногр. / Л.Б. Тиунова. – СПб. : Изд-во СПб ун-та, 1991. – 135 с.
44. Афанасьев В.Г. Системность и общество: моногр. / В.Г. Афанасьев. – М. : Политиздат., 1980. – 368 с.
45. Керимов Д.А. Философские проблемы права: моногр. / Д.А. Керимов. – М. : Мысль, 1972. – 472 с.
46. Керимов Д.А. Методология права (предмет, функции, проблемы философии права): монгр. [2-е изд.] / Д.А. Керимов. – М. : Аванта +, 2001. – 560 с.
47. Фахрутдинова Т.М. Внутренний трудовой распорядок организации (правовые вопросы): дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / Т.М. Фахрутдинова / Томск. гос. ун-т. – Томск, 2006. – 172 с.
48. Голобородько В.О. Внутрішній трудовий розпорядок: теоретико-правовий аспект: моногр. / В.О. Голобородько, Д.В. Журавльов, С.М. Прилипко, О.М. Ярошенко ; за наук. ред. О.М. Ярошенка. – Х. : Юрайт, 2012. – 256 с.
49. Ковригін В.С. Дисциплінарна відповідальність у трудовому праві: дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / В.С. Ковригін / Київський нац. ун-т. – К., 2012. – 221 с.
50. Про затвердження Класифікатора професій ДК 003:2010: наказ Держкому України з питань тех. регулювання та спожив. політики від 28.07.2010 р., №327 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws
51. Кельдер Т.Л. Економіка праці: моногр. / Т.Л. Кельдер. – Запоріжжя : Запоріж. держ. ун-т, 2001. – 196 с.
52. Щодо регулювання питань праці: роль, функції та організація: Рекомендація МОП від 07.06.1978 р., №158 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws
53. Про затвердження Норм часу на роботи з прибирання об'єктів благоустрою населених пунктів: наказ М-ва з питань житлово-комун. гос-ва України від 16.03.2010 р., №72 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws
54. Киба В. Запровадження, заміна і перегляд норм праці / В. Киба // Праця і закон. – 2009. – №5(113). – С. 12.
55. Есинова Н.И. Экономика труда и социально-трудовые отношения: учеб. пособ. / Н.И. Есинова. – К. : Киндор, 2003. – 464 с.
56. Основи нормування праці в народному господарстві України: навч. посіб. – Краматорськ : Центр продуктивності М-ва праці та соц. політики України, 1999. – 385 с.
57. Щодо безпеки та гігієни праці у будівництві: Рекомендація МОП від 20.06.1988 р., №175 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws
58. Юшко А.М. Переведення на іншу роботу: дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / А.М. Юшко / Нац. юрид. акад. України. – Х., 2002. – 189 с.
59. Гриньова В.М. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навч. посіб. / В.М. Гриньова, Г.Ю. Шульга. – Х. : ІНЖЕК, 2007. – 288 с.
60. Пащенко Н.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навч. посіб. / Н.І. Пащенко. – Л. : Магнолія – 2006, 2009. – 260 с.
61. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників (Вип. 80: Соціальні послуги): затв. наказом М-ва праці та соц. політики України від 14.10.2005 р., №324 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws
62. Цалін С.Д. Словник термінів з логіки / С.Д. Цалін. – Х. : Основа, 2004. – 312 с.
63. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: підруч. [4-те вид., оновл.] / О.А. Грішнова. – К. : Знання, 2009. – 390 с.
64. Цивільний кодекс України: затв. Законом України від 16.01.2003 р., №435-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 2003. – №40-44. – Ст. 356.
65. Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20.03.1883 р. // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws
66. Верхан П.Х. Предприниматель: его экономическая функция и общественно-политическая ответственность: моногр. / П.Х. Верхан. – Минск. : ЭРИДАН, 1992. – 370 с.
67. Швайка Л.А. Планування діяльності підприємства: навч. посіб. / Л.А. Швайка. – Л. : Магнолія плюс, 2004. – 268 с.
68. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 р., №996-XIV // Відом. Верхов. Ради України. – 1999. – №40. – Ст. 365.
69. Кожушко С.І. Становлення, сучасний стан та перспективи розвитку законодавства про дисципліну праці в Україні: дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / С.І. Кожушко / Харків. нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2007. – 182 с.
70. Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України: Закон України від 22.02.2006 р., №3460-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 2006. – №29. – Ст. 245.
71. Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту: Закон України від 05.03.2009 р., №1068-VI // Відом. Верхов. Ради України. – 2009. – №29. – Ст. 398.
72. Явич Л.С. Право развитого социалистического общества (сущность и принципы): моногр. / Л.С. Явич. – М. : Юрид. лит, 1978. – 224 с.
73. Трудовое право: учебник [2-е изд., перераб. и доп.] / отв. ред. О.В. Смирнов. – М. : Проспект, 1997. – 448 с.
74. Алексеев С.С. Структура советского права: моногр. / С.С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1975. – 263 с.
75. Лавриненко О.В. Правовое регулирование приема на службу в органы внутренних дел Украины: дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / О.В. Лавриненко / Ун-т внутр. справ. – Х., 1998. – 179 с.
76. Греков І.П. Особливості правового регулювання праці державних службовців: дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / І.П. Греков / Нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2003. – 169 с.
77. Иванов С.А. Советское трудовое право: вопросы теории: моногр. / С.А. Иванов, Р.З. Лившиц, Ю.П. Орловский. – М. : Наука, 1978. – 366 с.
78. Лукаш С.С. Співвідношення централізованого і локального регулювання трудових відносин в умовах ринкової економіки: дис. … д-ра юрид. наук : спец. 12.00.05 / С.С. Лукаш / Харків. нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2011. – 387 с.
79. Журавльов Д.В. Система трудового законодавства України: автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / Д.В. Журавльов / Нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2005. – 19 с.
80. Ярошенко О.М. Джерела трудового права України: дис. … д-ра юрид. наук : спец. 12.00.05 / О.М. Ярошенко / Нац. юрид. акад. України. – Х., 2007. – 476 с.
81. Хохлов Е.Б. Субъекты трудового права / Е.Б. Хохлов // Правоведение. – 1996. – №3. – C. 110-129.
82. Драчук М.А. Субъекты трудового права: дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / М.А. Драчук / Омск. гос. ун-т. – Омск, 2002. – 192 с.
83. Про Дисциплінарний статут Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України: Закон України від 04.09.2008 р., №373-VI // Відом. Верхов. Ради України. – 2009. – №9. – Ст. 114.
84. Петрухин И.Л. Человек как социально-правовая ценность / И.Л. Петрухин // Гос-во и право. – 1999. – №10. – С. 83-90.
85. Конституційне право України: підруч. // за ред. В.Ф. Погорілка. – К. : Наук. думка, 1999. – 735 с.
86. Андріїв В.М. Юридичний механізм забезпечення трудових прав працівників: моногр. / В.М. Андріїв. – Чернігів : Чернігів. держ. ін.-т права, соціальн. технологій та праці, 2011. – 301 с.
87. Иванов С.А. Трудовое право переходного периода: проблемы использования зарубежного опыта / С.А. Иванов // Гос-во и право. – 1995. – №3. – С. 30-39.
88. Щербина В.І. Функції трудового права: дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.05 / В.І. Щербина / Акад. мит. служби України. – Дніпропетровськ, 2008. – 423 с.
89. Про затвердження Положення про дисципліну працівників гірничих підприємств: пост. КМУ від 13.03.2002 р., №294 // Офіц. вісн. України. – 2002. – №12. – Ст. 567.
90. Про затвердження Типових штатних нормативів дошкільних навчальних закладів: наказ М-ва освіти і науки України від 04.11.2010 р., №1055 // Офіц. вісн. України. – 2010. – №91. – Ст. 3237.
91. Про застосування Типових штатних нормативів дошкільних навчальних закладів: лист М-ва освіти і науки, молоді та спорту України від 18.02.2011 р., №1/9-114 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws
92. Про затвердження Міжгалузевих норми чисельності робітників, що обслуговують громадські будівлі (будівлі управлінь, конструкторські і проектні організації): наказ М-ва освіти і науки України від 11.05.2004 р., №105 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws
93. Про колективні договори і угоди: Закон України від 01.07.1993 р., №3356-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – №36. – Ст. 361.
94. Архипова Б.А. Коллективный договор / Б.А. Архипова. – М. : Профиздат, 1978. – 80 с.
95. Трудовое право в вопросах и ответах: учеб.-справ. пособ. / под ред. В.В. Жернакова. – Х. : Одиссей, 2000. – 624 с.
96. Кузьмин Э.Л. Демократия: некоторые вопросы теории, методологии и практики: моногр. / Э.Л. Кузьмин. – М.: Юрид. лит., 1986. – 240 с.
97. Мухаев Р.Т. Теория государства и права: учебник / Р.Т. Мухаев. – М. : ПРИОР, 2001. – 400 с.
98. Сыроватская Л.А. Ответственность за нарушение трудового законодательства: моногр. / Л.А. Сыроватская.  М. : Юрид. лит., 1990. 175 с.
99. Полетаев Ю. Н. Правопорядок и ответственность в трудовом праве: учеб. пособ. / Ю. Н. Полетаев. – М. : Проспект, 2001. – 182 с.
100. Про правові засади цивільного захисту: Закон України від 24.06.2004 р., №1859-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 2004. – №39. – Ст. 488.
101. Погорелов Є.В. Кодифікаційні діяльність в правовій системі України (загальнотеоретичний аспект): дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 / Є.В. Погорелов / Ун-т внутр. справ. – Х., 2000. – 166 с.
102. Словарь иностранных слов [18-е изд., стереотип.] – М. : Рус. яз., 1989. – 624 с.
103. Устав о промышленном труде. С правилами и распоряжениями, изданными на основании этих статей, с разъяснениями к ним Правительствующего Сената и административных установлений, приложениями и указаниями, предметным и сравнительным постатейным / сост. В.В. Громан. – Петроград : Изд. юрид. кн. склада «Право», 1915. – 439 c.
104. Киселев И.Я. История развития трудового законодательства: моногр. / И.Я. Киселев. – М. : НОРМА-ИНФРА*М, 2000. – 380 с.
105. Томашевский К.Л. Очерки трудового права. История, философия, проблемы систем и источников / К.Л. Томашевский. – Минск : Изд. центр БГУ, 2009. – 335 с.
106. Александров Н.Г. Советское трудовое право: учебник / Н.Г. Александров. – М. : Госюриздат, 1959. – 407 с.
107. Киселев И.Я. Трудовое право России. Историко-правовое исследование: учеб. пособ. / И.Я. Киселев. – М. : НОРМА-ИНФРА*М, 2001. – 384 с.
108. Кодекс законов о труде РСФСР: утв. пост. ВЦИК от 10.12.1918 г. // Собр. Узаконений и Распоряжений Раб. и Крест. Правительства РСФСР. – 1918. – №87-88. – Ст. 905.
109. Про об’єднання діяльності УСРР і РРФСР: пост. Всеукрревкому від 27.01.1920 р. // СУ Всеукрревкома. – 1920. – Изд. 1. – №1. – Ст. 7.
110. Конституция (Основной Закон) Российской Социалистической Федеративной Советской Республики: прин. V Всерос. Съездом Советов 10.07.1918 г. // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://constitution.garant.ru/history/ussr-rsfsr/1918/
111. Конституция (Основной Закон) Украинской Социалистической Советской Республики: прин. ІІІ Всеукр. Съездом Советов 10.03.1919 г. // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://zakon2.rada.gov.ua/laws
112. Варшавский К.М. Трудовое право СССР: учебник / К.М. Варшавский. – Л. : Academia, 1924. – 180 с.
113. Радіонова-Водяницька В.О. Правове регулювання відносин у сфері праці в разі банкрутства роботодавця: дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / В.О. Радіонова-Водяницька ; Нац. ун-т «Юрид. акад. України ім. Я. Мудрого». – Х., 2011. – 191 с.
114. О трудовой повинности: Декрет СНК РСФСР от 29.01.1920 г. // СУ РСФСР. – 1920. – №8. – Ст. 49.
115. Кодекс законів про працю УСРР: затв. пост. ВУЦВК від 02.12.1922 р. // Зб. законів УСРР. – 1922. – №52. – Арт. 751.
116. Пашерстник А.Є. Курс радянського трудового права / А.Є. Пашерстник– К. : Рад. шк., 1941. – 399 с.
117. Основы законодательства Союза ССР и союзных республик о труде: утв. Законом СССР от 15.07.1970 г. // Ведом. Верхов. Совета СССР. – 1970. – №29. – Ст. 265.
118. Цвайгерт К. Введение в сравнительное правоведение в сфере частного права [в 2-х т.] / К. Цвайгерт, Х. Кетц. – М. : Междунар. отношения, 2000. – Т. I. Основы. – 480 с.
119. Постовалова Т.А. Трудовое и социальное право Европейского Союза: учеб. пособ. / Т.А. Постовалова. – Минск: Зарны Верасок, 2010. – 219 с.
120. Трудовой кодекс Азербайджанской Республики: утв. Законом Азербайдж. Респ. от 01.01.1999 г., №618-ІГ // Сб. законодат. актов Азербайдж. Респ. – 1999. – №4. – Ст. 213.
121. Оглы Касумов А.М. Сравнительно-правовой анализ внутренней структуры Трудового кодекса Азербайджанской Республики и Трудового кодекса Российской Федерации: вопросы дифференциации и дальнейшего совершенствования / А.М. Оглы Касумов // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://www.justicemaker. ru/view-article.php?id=20&art=2297
122. Трудовой кодекс Республики Молдова: утв. Законом Респ. Молдова от 28.03.2003 г., №154 // Мониторул Офичиал ал Р. Молдова. – 2003. – №159-162.
123. Трудовой кодекс Республики Узбекистан: утв. Законом Респ. Узбекистан от 21.12.1995 г., №161-I // Ведом. Олий Мажлиса Респ. Узбекистан. – 1997. – Приложение к №1.
124. Сайдахмедов С.И. Современное трудовое законодательство Узбекистана – общий обзор / С.И. Сайдахмедов // Вестн. Высшего хоз. суда Респ. Узбекистан. – 2008. – №9. – С. 75-78.
125. Трудовой кодекс Республики Казахстан: утв. Законом Респ. Казахстан от 15.05.2007 г., №251-III ЗРК // Ведом. Парламента Респ. Казахстан. – 2007. – №9(2490). – Ст. 65.
126. Уваров В.Н. Трудовое право Республики Казахстан: учебник / В.Н. Уваров. – Алматы: Раритет 2008 – 616 с.
127. Трудовой кодекс Литовской Республики: утв. Законом Литов. Респ. от 04.06.2002 г., №IX-926 // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://www.vbfondas.lt/upload/LR_darbo_kodeksas.htm
128. Закон о труде Латвийской Республики от 20.06.2001 г. // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://www.nasha.lv/rus/blog/blog- sections/latvia/60277/citata-461597/
129. Трудовой кодекс Республики Беларусь: утв. Законом Респ. Беларусь от 26.07.1999 г., №296-З // Нац. реестр прав. актов Респ. Беларусь. – 1999. – №80. – 2/70.
130. Комментарий к Трудовому кодексу Республики Беларусь: с постатейным приложением образцов документов / под общ. ред. В.Г. Голованова, В.И. Семенкова. – Минск : Дикта, 2009. – 1328 с.
131. Трудовой кодекс Российской Федерации: утв. Законом РФ от 30.12.2001 г., №197-ФЗ // Собр. зак-ва РФ. – 2002. – №1. – Ч. 1. – Ст. 3.
132. Комментарий к Трудовому кодексу Российской Федерации / отв. ред. Ю.П. Орловский. – М. : ИНФРА*М; Контракт, 2009. – 905 с.
133. Шугаев А.А. Трудовые кодексы Чешской Республики и Российской Федерации: сравнительно-правовой аналіз: моногр. / А.А. Шугаев, Д.Д. Кистерев. – М. : РИЦ ИСПИ РАН, 2010. – 344 с.
134. Трудовой кодекс Республики Болгарии (в ред. от 25.11.1992 г.) // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://www.onlinebg.ru/mediawiki/ index.php
135. Рачев Р.П. Законодательство Болгарии и России о трудовом договоре: сравнительное исследование: дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / Р.П. Рачев ; Акад. труда и социальных отн. – М., 2006. – 212 с.
136. Трудовое и социальное право зарубежных стран: основные институты: сравнительно-правовое исследование / под ред. Э.Б. Френкель. – М.: Юристъ, 2002. – 687 с.
137. Испания. Конституция и законодательные акты / пер. с исп. Э.М. Борисов, Т.И. Ильинская ; отв. ред. и автор вступ. ст. Н.Н. Разумович. – М. : Прогресс, 1982. – 352 c.
138. Барсукова В.Н. Основы структурирования кодифицированных актов: моногр. / В.Н. Барсукова / под. ред. И.Н. Сенякина. – М. : Статут, 2011. – 207 с.
139. Лазнюк Н.В. Нормативно-правові акти Міністерства внутрішніх справ України: дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 / Н.В. Лазнюк ; Київ. нац. ун-т. – К., 2002. – 191 с.
140. Про затвердження Дисциплінарного статуту прокуратури України: пост. Верхов. Ради України від 06.11.1991 р., №1796-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1992. – №4. – Ст. 15.
141. Про затвердження Статуту про дисципліну працівників спеціальних (воєнізованих) аварійно-рятувальних служб: пост. КМУ від 12.10.2000 р., №1540 // Офіц. вісн. України. – 2000. – №42. – Ст. 1781.
142. Про Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту: пост. КМУ від 26.01.1993 р., №55 // ЗП уряду України. – 1993. – №4-5. – Ст. 71.
143. Про підвищення вимогливості до керівників кооперативних організацій і підприємств та посилення їх відповідальності за стан соціально-економічного розвитку і збереження цілісності споживчої кооперації України: пост. Центр. спілки спожив. товариств України від 25.06.1997 р., №1 // Офіц. вісн. України. – 1997. – №45.
144. Про споживчу кооперацію: Закон України від 10.04.1992 р., №2265-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1992. – №30. – Ст. 414.
145. Спір про визнання незаконним рішення Міністерства юстиції України про державну реєстрацію постанови I конференції споживчої кооперації України від 25 червня 1997 р. і Положення про дисципліну працівників споживчої кооперації України: ухвала Верхов. Суду України від 17.01.2001 р. // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/
146. Об утверждении устава о дисциплине рабочих и служащих железнодорожного транспорта СССР: пост. ЦИК и СНК СССР №69/795 от 04.06.1933 г. // СЗ СССР. – 1933. – №35. – Ст. 206.
147. Гуляев Г.И. Правовое регулирование дисциплины труда на транспорте / Г.И. Гуляев // Правоведение. – 1967. – №2. – С. 65-72.
148. Апанасенко А.М. Особливості регулювання трудових відносин на залізничному транспорті України: дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / А.М. Апанасенко : Нац. юрид. акад. України. – Х., 2010. – 213 с.
149. Об утверждении Устава о дисциплине работников железнодорожного транспорта СССР: пост. Совмина СССР от 07.08.1985 г., №748 // СП СССР. – 1985. – №24. – Ст. 123.
150. Об утверждении Устава о дисциплине работников морского транспорта: пост. Совмина СССР от 25.05.1984 г., №496 // СП СССР. – 1984. – №22. – Ст. 120.
151. Об утверждении Устава о дисциплине работников гражданской авиации: пост. Совмина СССР от 04.05.1975 г., №363 // СП СССР. – 1975. – №13. – Ст. 77.
152. Об утверждении Устава о дисциплине работников речного транспорта СССР: пост. Совмина СССР от 26.08.1984 г., №812 // СП СССР. – 1985. – №27. – Ст. 139.
153. Об утверждении Устава о дисциплине рабочих и служащих судов обеспечения Военно-морского флота: пост. Совмина СССР от 09.01.1986 г., №32 // СП СССР. – 1986. – №5. – Ст. 31.
154. Об утверждении Устава о дисциплине работников флота рыбной промышленности СССР: пост. Совмина СССР от 18.12.1985 г., №1261 // СП СССР. – 1986. – №3. – Ст. 17.
155. Об утверждении Устава о дисциплине работников авиации Всесоюзного добровольного общества содействия армии, авиации и флоту (ДОСААФа ССССР): пост. Совмина СССР от 10.01.1977 г., №22 // СП СССР. – 1977. – №6. – Ст. 33.
156. Об утверждении Устава о дисциплине работников гражданской авиации: пост. Совмина СССР от 04.05.1975 г., №363 // СП СССР. – 1975. – №13. – Ст. 77.
157. Об утверждении Устава о дисциплине работников связи Союза ССР: пост. Совмина СССР от 20.04.1972 г., №284 // СП СССР. – 1972. – №8. – Ст. 46.
158. Об утверждении Устава о дисциплине работников системы Госгортехнадзора СССР: пост. Совмина СССР от 21.10.1983 г., №1014 // СП СССР. – 1983. – №32. – Ст. 178.
159. Об утверждении Положения о дисциплинарной ответственности судей судов Украинской ССР: указ Президиума Верхов. Совета УССР от 30.06.1976 г. // Ведом. Верхов. Совета УССР. – 1976. – №28. – Ст. 237.
160. Об утверждении Положения о поощрениях и дисциплинарной ответственности прокуроров и следователей прокуратуры СССР: указ Президиума Верхов. Совета СССР от 17.02.1984 г. // Ведом. Верхов. Совета СССР. – 1984. – №8. – Ст. 121.
161. Об утверждении Устава о дисциплине рабочих и служащих, занятых на работах по освоению ресурсов нефти и газа на континентальном шельфе СССР: пост. Совмина СССР от 16.12.1982 г., №1081 // СП СССР. – 1983. – №4. – Ст. 12.
162. Об утверждении Устава о дисциплине работников, занятых на работах в особо опасных подземных условиях: пост. Совмина СССР от 30.11.1976 г., №974 // СП СССР. – 1977. – №1. – Ст. 1.
163. Нерсесянц В.С. Право – математика свободы. Опыт прошлого и перспективы: моногр. / В.С. Нерсесянц ; отв. ред. М.М. Славин. – М. : Юристъ, 1996. – 160 c.
164. Общая теория права и государства: учебник / под ред. В.В. Лазарева. – М. : Юристъ, 1994. – 360 с.
165. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» щодо офіційного тлумачення положень пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України, частин першої, третьої статті 2, частини першої статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про відповідальність юридичних осіб) від 30.05.2001 р., №7-рп/2001 // Офіц. вісн. України. – 2001. – №24. – Ст. 1076.
166. Про прокуратуру: Закон України від 05.11.1991 р., №1789-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1991. – №53. – Ст. 793.
167. Про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та поновлення на посаді: ухвала Одес. апеляц. адм. суду від 26.03.2009 р., №22а-1791/2008 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/
168. Курс трудового п