РОЗІРВАННЯ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ З ІНІЦІАТИВИ РОБОТОДАВЦЯ ЗА ПІДСТАВАМИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВОГО ХАРАКТЕРУ

brief description

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 3
ВСТУП 4
РОЗДІЛ І. ТРУДОВИЙ ДОГОВІР У СУЧАСНИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ 16
1.1. Сучасні тенденції розвитку трудового договору як основного інституту трудового права 16
1.2. Правові можливості сторін трудового договору щодо його припинення 57
1.3. Структурно-видова класифікація підстав припинення трудового договору з ініціативи роботодавця 63
РОЗДІЛ ІІ. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ПІДСТАВИ ПРИПИНЕННЯ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ 82
2.1. Зміст та юридичне значення поняття “зміни в організації виробництва і праці” 82
2.2. Порядок та умови вивільнення працівників у разі змін в організації виробництва і праці 128
2.3. Юридичні гарантії розірвання трудового договору за підставами організаційно-правового характеру 176
ВИСНОВКИ 198
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 202

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Характерною особливістю стану громадянина у суспільстві є всебічна забезпеченість реального здійснення широкого кола наданих йому демократичних прав та свобод, що закріплені у нормах чинного законодавства. Фактичне забезпечення прав і свобод досягається насамперед створенням необхідних економічних і політичних умов у країні, доповнених юридичними засобами. Такі конституційні права громадян, як право на працю (ст. 43 Конституції України), на відпочинок (ст. 45), на достатній життєвий рівень (ст. 48) та ін. забезпечуються економічними, політичними і правовими засобами.
На сучасному етапі суттєві зміни, що відбуваються в економіці, зумовлюють необхідність удосконалення трудових і виробничих відносин. У тісному взаємозв'язку з цим процесом повинні здійснюватись і зміни у свідомості людей у процесі реалізації трудових прав. Вихід України на нові рубежі соціально-економічного прогресу створив об'єктивні передумови для розширення трудових прав працівників і подальшого вдосконалення правового механізму їх охорони. Тому одним з найважливіших теоретичних завдань науки трудового права є розробка питань гарантованого захисту трудових прав працівників особливо при розірванні трудового договору з ініціативи роботодавця або уповноваженого ним органу.
І не випадково у ст. 3 Конституції України, а потім і у Постанові Верховної Ради України від 17 червня 1999 р. "Про засади державної політики України в галузі прав людини" зазначається, що забезпечення прав та основних свобод людини є головним обов'язком держави, органів державної влади й органів місцевого самоврядування.
Трудові права громадян України повинні бути не тільки закріплені в трудовому законодавстві, але й забезпечені економічними, матеріальними, політичними, ідеологічними та юридичними гарантіями.
Активний розвиток держави як правової викликає потребу істотних змін у трудовому законодавстві у зв'язку з тим, що окремі норми "не узгоджені" між собою. Зявилося чимало прогалин. Слід також зауважити, що трудове законодавство, одержане у спадок від СРСР, було зорієнтоване в основному на інтереси виробництва, а не працівника. Законодавство було спрямоване на захист суспільної власності, яка вважалася священною й недоторканою основою радянського ладу. І проблема розірвання трудового договору за підставами організаційно-правового характеру у трудовому праві впродовж багатьох років не досліджувалася. У зв'язку з цим у сучасних умовах великого значення набуває вдосконалення юридичних норм, які регулюють розірвання трудового договору саме за підставами організаційно-правового характеру.
Теоретична розробка проблем, пов'язаних з розірванням трудового договору як з ініціативи працівника, так і з ініціативи власника, має серйозне практичне значення. Розв’язання цих завдань допоможе удосконалити правові норми, що охороняють права громадян, сприятиме підсиленню законності, поліпшенню діяльності органів й організацій (незалежно від форм власності), що застосовують ці норми.
Практичне значення та ефективність підстав припинення трудового договору полягає насамперед у теоретично обґрунтованому й аргументованому їх виборі з подальшим застосуванням на практиці. Щоб глибше проникнути в механізм реалізації трудових прав, доцільно розрізняти у ньому окремі форми їх здійснення, кожна з яких вимагає гарантій, які відповідають її специфіці. Реалізація прав та свобод може виражатись у формі фактичного правоволодіння, користування, розпорядження ними або у захисті, відновленні прав у випадку їх порушення. Володіння, користування і розпорядження, а у випадку порушення і відновлення трудових прав, складають зміст юридичного процесу втілення їх у життя. Щоб користуватися правами, необхідно не тільки їх мати за законом, але й фактично володіти ними. Фактичне володіння правами та свободами завжди попереджує користування ними, оскільки не можна користуватися тим, чим не володієш.
Визначення підстав розірвання трудового договору потрібно не само по собі, а для більш повного перетворення в життя прав, свобод та обов'язків суб’єктів трудових правовідносин. Звідси, система підстав розірвання трудового договору повинна якомога повніше відповідати певним формам реалізації прав і свобод та здійсненню обов'язків.
Таким чином, наукове дослідження питань стосовно особливостей правового регулювання порядку та умов розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця за підставами організаційно-правового характеру набуває особливого значення завдяки декільком причинам:
1. Однією з них є перехід до ринкової економіки, становлення та розвиток різних форм власності на засоби виробництва, підприємництва, що призвело до виникнення як нових суб’єктів трудового права, так і зміни їх правового становища та змісту правовідносин, що виникають між ними під час реалізації громадянами конституційного права на працю.
2. Наступною причиною, з огляду на трансформацію законодавства про працю, вбачаються певні зміни у правовому регулюванні трудових відносин, зокрема у співвідношенні державного й договірного методів регулювання відносин у сфері найманої праці.
3. Зростання безробіття, зумовленого ліквідацією підприємств, скороченням чисельності або штату працюючих, актуалізацією питань захисту прав працівників під час вивільнення тощо.
4. Ще однією причиною, яка, на нашу думку, зумовлює актуальність та своєчасність дослідження є нагальна потреба в конкретизації, насамперед на законодавчому рівні, відповідних понять, що стосуються безпосередньо процедури звільнення працівників з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за підставами організаційно-правового характеру. Чітка визначеність категорійного (понятійного) апарату на законодавчому рівні є необхідною передумовою реального забезпечення прав та законних інтересів найманих працівників, вдосконалення законодавства про працю в цілому та має вагоме значення на сучасному етапі розвитку науки трудового права.
У галузі трудового права питанням розірвання трудового договору присвячений ряд статей, окремі розділи у монографіях, проблеми, пов'язані з окремими підставами розірвання, знаходять відбиття у кандидатських та докторських дисертаціях. Однак більшість цих досліджень проводилися в умовах панування загальнонародної і колгоспно-кооперативної власності, охорону якої держава забезпечувала всіма доступними засобами. Проблеми правового регулювання порядку укладення, зміни та припинення трудового договору, питання щодо удосконалення рівня гарантій, що надаються працівникам при звільненні за організаційно-правовими підставами, висвітлювалися у працях М.Г. Александрова, О.М. Бандурки, О.Т. Барабаша, Б.К. Бегічева, Н.Б. Болотіної, П.А. Бущенка, В.С. Венедиктова, Л.Я. Гінцбурга, Г.С. Гончарової, В.Я. Гоца, В.В. Жернакова, П.І. Жигалкіна, І.В. Зуба, С.А. Іванова, Д.О. Карпенка, Р.І. Кондратьєва, Л.І. Лазор, В.В. Лазор, Р.З. Лівшиця, М.І.Іншина, А.Р. Мацюка, О.М. Обушенка, Ю.П. Орловського, П.Д. Пилипенка, В.І. Прокопенка, О.І. Процевського, В.Г. Ротаня, Б.С. Стичинського, О.В. Хусточкіної, Н.М. Хуторян, Г.І. Чанишевої, В.І. Щербини, О.М. Ярошенка та інших.
Актуальність теми дисертації визначається й тим, що наше законодавство на сьогоднішньому етапі розвитку Української державності дуже мінливе, що, безперечно, не може не відбитися на процесі його застосування. Адже право на працю постійно наповняється новим змістом, а його реалізація істотно впливає на зріст добробуту людини і суспільства в цілому, продуктивність, дисципліну та якість праці. У зв'язку з цим існує проблема постійного дослідження ефективності законів, які приймаються, з точки зору їх відповідності суспільним відносинам, оскільки від вирішення багатьох теоретичних питань значною мірою залежить функціонування й удосконалення ефективного правового механізму реалізації права на працю.
Усе вищевикладене зумовило вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснено відповідно до Комплексної цільової програми „Проблеми удосконалення юридичних гарантій реалізації трудових та соціальних прав в умовах ринкової економіки на 2001 — 2005 роки” (номер державної реєстрації 0186.0.070864), Комплексної цільової програми, розробленої на кафедрі цивільно-правових дисциплін Інституту економіки і права Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди, планів наукових досліджень Запорізького юридичного інституту МВС України, Пріоритетних напрямків фундаментальних і прикладних досліджень навчальних закладів і науково-дослідних установ МВС України на період з 2000 по 2005 рр.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є виявлення і теоретична розробка проблем трудових правовідносин, які стосуються розірвання трудового договору за підставами організаційно-правового характеру з ініціативи роботодавця, надання допомоги у подоланні труднощів у сфері правового регулювання трудових відносин. Це пояснюється тим, що трудове законодавство в умовах ринкової економіки повинно вирішувати два важливих завдання. По-перше, забезпечити реальну можливість та дійсну соціальну захищеність працівника як сторони трудового договору, а по-друге, надати змогу роботодавцеві максимально використовувати можливості працівника.
У зв’язку з цим головними задачами дослідження є:
 дослідити роль, значення та тенденції розвитку трудового договору як основного інституту трудового права України;
 надати юридичну характеристику понять „припинення” та „розірвання” трудового договору;
 визначити не тільки саме поняття „підстави розірвання трудового договору”, а й дослідити соціальну природу цього юридичного явища;
 проаналізувати існуючі та обґрунтувати відповідні напрями вдосконалення системи структурно-видової класифікації підстав припинення трудового договору;
 розробити науково обґрунтовану класифікацію підстав розірвання трудового договору;
 поповнити категорійний апарат, який пов’язаний з процедурою звільнення з ініціативи роботодавця за підставами організаційно-правового характеру, запропонувати необхідні зміни й доповнення до чинного законодавства про працю;
 розглянути й проаналізувати правові наслідки звільнення працівника за підставами організаційно-правового характеру з метою підвищення рівня гарантій, що надаються працівникам при припиненні трудового договору;
 внести пропозиції щодо удосконалення трудового законодавства.
Об’єктом дослідження виступають суспільні відносини, що складаються у сфері правового регулювання інституту трудового договору.
Предметом дослідження виступають суспільні відносини, пов’язані з розірванням трудового договору з ініціативи роботодавця за підставами організаційно-правового характеру.
Методами дослідження були:
 історико-правовий (для дослідження генези наукових поглядів на проблему трудового договору як основного інституту трудового права (підрозділ 1.1.));
 логіко-семантичний (для дослідження та поглиблення понятійного апарату, що стосується теми дослідження (підрозділ 2.1.));
 порівняльно-правовий (для дослідження правових можливостей сторін трудового договору щодо його припинення (підрозділ 1.2.), для порівняння підстав припинення трудового договору з ініціативи власника (підрозділ 1.3.));
 системно-структурний (для визначення структурно-видової класифікації підстав припинення трудового договору з ініціативи власника (підрозділ 1.3.), для визначення порядку та умов вивільнення працівників у разі змін в організації виробництва і праці (підрозділ 2.2.), а також для визначення юридичних гарантій розірвання трудового договору за підставами організаційно-правового характеру (підрозділ 2.3.)).
Крім того, з метою узгодження результатів дослідження дисертант використовував логіко-юридичний метод, а також метод аналізу.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що у роботі з нових позицій обґрунтовується погляд на поняття здійснення трудових прав та розірвання трудового договору за підставами організаційно-правового характеру в умовах ринкової економіки.
На основі сучасної методології та методів дослідження, використовуючи досягнення юридичної науки, ґрунтуючись на положеннях Конституції України, міжнародних нормативних актів, чинного законодавства, вивчення стану та проблем практики у дисертації вперше:
 обґрунтовано висновок, що роль та значення трудового договору в сучасних умовах господарювання зумовлюється, насамперед, його економіко-правовим значенням;
 обґрунтовано роль та значення підстав розірвання трудового договору як регулятора стабільності трудових правовідносин в умовах ринкової економіки;
 обґрунтовано висновок про необхідність більш детальної законодавчої регламентації застосування підстав організаційно-правового характеру при розірванні трудового договору з ініціативи власника, висловлені пропозиції щодо розробки цих положень у новому Трудовому кодексі України;
 обґрунтовано доцільність існування багаторівневої системи структурно-видової класифікації підстав припинення трудового договору;
 зроблено висновок про те, що вивільнення працівників — це об’єктивне явище, яке становить сукупність відповідних соціально-виробничих та правових відносин і викликане нагальною потребою, з різних причин, вивільнення підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності та господарювання, від зайвої кількості працівників з метою підвищення ефективності праці та наступного перерозподілу робочої сили в межах галузі, регіону чи держави в цілому, а також, що ця правова категорія має застосовуватись лише щодо випадків припинення трудового договору за підставою, зазначеною в п. 1 ст.40 КЗпП, і має набути свого нормативного втілення;
 запропоновано запровадити на рівні КЗпП положення про можливість виплати роботодавцем, виключно за проханням працівника, грошової компенсації в розмірі, передбаченому у колективному договорі, але не менше двомісячного заробітку, замість попередження про наступне вивільнення і дотримання цього терміну та надання за бажанням працівника, котрий вивільнюється, одного-двох днів на тиждень без збереження (за погодженням з роботодавцем або якщо це передбачено колективним договором як гарантійні виплати — зі збереженням) зарплати для самостійного працевлаштування, але звільнення працівника до закінчення терміну попередження, без його прохання про його скорочення, заборонити;
 удосконалено поняття „розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця за підставами організаційно-правового характеру”.
Дістали подальшого розвитку: теоретичні напрацювання вчених щодо поняття інституту трудового договору; наукові погляди щодо необхідності посилення захисту працівника при звільненні з підстав організаційно-правового характеру.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані положення та висновки можуть бути враховані і використані в науковій діяльності, а також у процесі правотворчої, правозастосовчої діяльності щодо вдосконалення правового механізму реалізації права на працю, в процесі реформування трудового законодавства, зокрема при розробці проекту Трудового кодексу України та відповідних нормативно-правових актів.
Результати дослідження можуть бути використані у навчальному процесі в юридичних навчальних закладах при викладенні курсу „Трудове право”, при підготовці навчальної, довідкової і методичної літератури та у науково-дослідній роботі студентів, а також при розробці науково-практичних коментарів та методичних рекомендацій.
Реалізація результатів дослідження здійснювалася шляхом подання практичних пропозицій до Верховної Ради України щодо необхідності внесення змін до чинного законодавства України про працю.
Апробація результатів дисертації здійснювалася шляхом опублікування тез та участі в науково-практичній конференції „Актуальні проблеми науки трудового права в сучасних умовах ринкової економіки” (Сімферополь, 2003 р.). Результати дослідження проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані результати та висновки обговорювалися на засіданнях кафедри цивільно-правових дисциплін Інституту економіки і права Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди та кафедри цивільно-правових дисциплін Запорізького юридичного інституту МВС України.
Публікації. Результати дисертації викладені в трьох статтях у наукових юридичних фахових виданнях та одних тезах наукової конференції.
Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, які містять шість підрозділів, висновків та списку використаних джерел (310 найменувань). Загальний обсяг дисертації — 226 стор., із них основного тексту — 201 стор.

bibliography

ВИСНОВКИ
Дослідження й аналіз питань щодо правового регулювання порядку та умов звільнення працівників з ініціативи роботодавця за підставами організаційно-правового характеру на підставі приписів актів національного та зарубіжного законодавства, вивчення наукової літератури, судової практики, порівняння поглядів учених з проблем, пов’язаних з темою дисертації, дали підстави авторові дійти відповідних висновків:
1. Трудовий договір у сучасній системі трудового права посідає центральне місце і може розглядатись як угода про працю, юридичний факт та правовий інститут.
2. Трудовий договір як основний правовий інститут трудового права уявляє собою законодавчо упорядковану сукупність (систему) правових норм, які регламентують порядок та умови укладення різних видів трудового договору, зміни його умов та припинення дії останнього.
3. Роль та значення трудового договору в сучасних умовах господарювання зумовлюється насамперед його економіко-господарським та правовим значенням.
4. Становлення ринкових відносин, законотворча та правозастосовча практика та інші фактори зумовили формування ряду тенденцій розвитку інституту трудового договору на сучасному етапі розбудови правової держави.
5. Принципово важливим і практично значущим є розмежування трудових і цивільно-правових договорів про працю. Існуюча практика вимагає удосконалення законодавчих положень.
6. Застосування контрактної форми трудового договору, в тому числі і з умовою про дотримання комерційної таємниці працівником, є виправданим, але спеціальне законодавство потребує подальшого удосконалення.
7. Сучасна загальна структурно-видова система класифікації підстав припинення трудового договору є багаторівневою і може бути оптимізована за умови удосконалення чинного законодавства про працю.
8. Поняття “вивільнення” працівників — спеціальна категорія, яка застосовується лише щодо випадків припинення трудового договору за п.1 ст.40 КЗпП. Останнє потребує доктринального уточнення та нормативного закріплення.
9. Зміни в організації виробництва і праці викликають різні правові наслідки: звільнення працівників за п.1 ст.40 КЗпП або за п.6 ст.36 КЗпП, але при таких змінах не відбувається скорочення штату.
10. Відповідачами у справі про поновлення на роботі працівника, звільненого у зв’язку з реорганізацією підприємства, мають бути визнані усі, без винятків, правонаступники.
11. Закону не суперечить проведення роботодавцем при вивільненні відповідних перестановок працівників у межах однорідних посад і професій, але цей механізм доцільно легалізувати.
12. Правила ст.42 КЗпП не діють, коли йдеться не про переважне право залишення на роботі, а про переважне право на працевлаштування на новій посаді у порядку переведення при вивільненні, хоча є й винятки.
13. Поняття “зміни в організації виробництва і праці” є відносно визначеним, а тому його зміст не можливо вичерпно визначити на рівні закону. Однак останнє потребує нормативного уточнення.
14. Механізм відбору кандидатів на вивільнення доцільно деталізувати і нормативно зафіксувати в КЗпП.
15. Заява попередженого про вивільнення працівника про звільнення його за п.1 ст.40 КЗпП до завершення терміну попередження не є розірванням трудового договору за власним бажанням.
16. Доцільно запровадити на рівні КЗпП можливість виплати роботодавцем грошової компенсації працівнику замість попередження про подальше вивільнення та дотримання цього терміну, а також надання йому 1-2-х днів на тиждень для вирішення питання про самостійне працевлаштування, проте звільнення його до закінчення терміну попередження, без його прохання про скорочення останнього, категорично нормативно заборонити.
17. При визначенні категорій працівників, які мають переваги в залишенні на роботі, черговість їх перелічення юридичного значення не має, а вирішення цього питання належить виключно до компетенції роботодавця.
18. Значення локальних правових норм у процесі правового регулювання питань щодо вивільнення працівників в перспективі має зростати й надалі.
19. Згода профспілки — необхiдна умова для вивiльнення працівникiв — має дотримуватись у всіх випадках, незалежно від членства працівника у профспілці. Необхідно внести відповідні зміни до КЗпП.
20. Доцільно передбачити декілька критеріїв щодо визначення розміру вихідної допомоги, попри характер підстав звільнення.
21. Існування в КЗпП України гл. ІІІ-А є недоцільним, її слід скасувати. До Кодексу необхідно ввести окремо статтю, яка б регламентувала порядок вивільнення працівників у зв’язку з ліквідацією організації, припинення діяльності суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи, скорочення чисельності або штату працівників.
22. Поновлення працівника, який раніше виконував цю роботу, слугує підставою для розірвання трудового договору з працівником, прийнятим на його місце, лише у випадках, коли йдеться про “поновлення” особи, а не про випадки, передбачені законодавством, коли працівникові після закінчення виконання певних обов’язків повинна бути надана попередня робота.
23. При звільненні за підставами організаційно-правового характеру (п.п.1 та 6 ст.40 Кодексу) виникають певні, передбачені законодавством або на його основі сторонами у трудовому договорі (контракті), наслідки.
24. Пропонується внести зміни до чинної редакції ст.492 КЗпП, виклавши перше речення ч.1 у такій редакції: „Про подальше вивільнення працівників власник або уповноважений ним орган персонально письмово попереджає їх не пізніше ніж за два місяці”.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Абдракманов К.С. Правовое регулирование трудовых отношений в Киргизской Республике в период перехода к рыночной экономике: Автореф. дисс... канд. юрид. наук: 12.00.05 / Уральская государственная юридическая академия.— Екатеринбург, 1997.— 14с.
2. Абжанов К.А. Трудовой договор по советскому праву.— М.: Юрид. лит.— 1964.— 185с.
3. Аврух С.Е. Расторжение трудового договора по советскому трудовому праву: Дис... канд. юрид. наук.— Ташкент, 1953.— 245с.
4. Административное право зарубежных стран / Под ред. А.Н. Козырина.— М.: Спарк, 1996.—786с.
5. Акимов В.И. Аналогия в советском гражданском праве: Автореф. дис...канд. юрид. дис.— М., 1970.— 14с.
6. Акопова Е.М., Еремина С.Н. Договоры о труде.— Ростов-на-Дону: Феникс, 1995.— 235c.
7. Александров Н. Договорный принцип социалистического труда (К 50-летию КЗоТ РСФСР 1922 года) // КЗоТ РСФСР и современность.— М., 1974.— 178с.
8. Александров Н.Г. Отличительные признаки трудового правоотношения // Вопросы трудового права.— Сб.1.— Л., 1948.— С. 48-54.
9. Александров Н.Г. Трудовое правоотношение.— М.: Юриздат.— 1948.— 296с.
10. Алексеев С.С. Механизм правового регулирования в социалистическом государстве.— М., 1966.— 375с.
11. Алексеев С.С. Общая теория права: В 2 т.— Т.2.— М.: ЮЛ., 1982.— 314с.
12. Алексеев С.С. Общая теория права: В 2 т.— Т.1.— М., 1982.— 314с.
13. Андреев В.С. Право социального обеспечения в СССР.— М.: Юрид. лит., 1987.— 465с.
14. Андреев В.С., Пашков А.С., Смирнов О.В., Смолярчук В.И. Проблемы общей части трудового права // Правоведение.— 1980.— №2.— C. 70-76.
15. Антонова Л.И. Локальное правовое регулирование.— Л., 1985.— 179с.
16. Афанасьев В.Г. О системном подходе в социальном познании // Вопросы философии.— 1973.— №6.— C. 107-115.
17. Ашихмина А.В. Субсидиарное применение норм других отраслей права к трудовым отношениям // Социальное управление и право.— Свердловск, 1977.
18. Бадiк О.О., Бубес Ю.Г., Мисько Г.Д., Чорна р.Ф. Закон i праця.— Львiв: Електрон, 1994.— 76с.
19. Балюк М., Гончарова Г. Зміни в організації виробництва і праці та соціальне партнерство // Право України.— 1996.— №11.— С. 31-37.
20. Барабаш О. Деякi властивостi трудових правововiдносин // Право України.— 1997.— №8.— С. 48-57.
21. Баранюк Ю. Особливості змісту трудових контрактів // Право України.— 1998.— №9.— С.71-75.
22. Бару М. О субсидиарном применении норм гражданского права к трудовым отношениям // Сов. юстиция.— 1963.— №14.— С. 15-19.
23. Бару М. Чи потребують судового захисту трудовi спори до виникнення трудових вiдносин? // Право України.— 1996.— №5.— С. 60-66.
24. Бару М.И. Охрана трудовой чести по советскому законодательству.— М.: Юрид. лит., 1966.— 176с.
25. Бару М.И. Оценочные понятия в трудовом законодательстве // Советское государство и право.— 1970.— №7.— С. 101-105.
26. Бару М.И. Правовые и иные социальные нормы, регулирующие трудовые отношения // Советское государство и право.— 1973.— №1.— С. 52-58.
27. Бару М.И. Технический прогресс и вопросы трудового права // Советское государство и право.— 1975.— №12.— C. 37-42.
28. Бирилева Е.А. Прекращение и расторжение трудовых правоотношений рабочих и служащих по советскому трудовому праву: Дис... канд. юрид. наук.— М., 1951.— 220с.
29. Бодерскова Н.Н. Трудовой стаж рабочих и служащих.— М.: ЮЛ., 1975.— 295с.
30. Бойко Ю. Розмежування правового регулюваня законодавства про працю та законодавства про зайнятість населення // Право України.— 1994.— № 10.— С. 37-39.
31. Болотіна Н. Соціальне право України: окремі теоретичні проблеми формування та розвитку // Право України.— 2000.— №12.— С. 22-29.
32. Бондаренко А. Подбор кадров во Франции // Человек и труд. -1993.— №4.— C. 101-106.
33. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право: общие положения.— М., 1997.— 178с.
34. Брилиантова Н.А. Трудовое право: Учебник.— М.:Статус ЛТД, 1996.— 349с.
35. Бугров Л. Останется ли трудовое право самостоятельной отраслью права? // Рос. юстиция.— 1995— №9.— С. 35-41.
36. Бугров Л.Ю. Принципы “неправа” в области действия советского трудового законодательства // Советское государство и право.— 1991.— №12.— C. 52-59.
37. Бугров Л.Ю. Проблемы свободы труда в трудовом праве России.— Пермь, 1992.— 215с.
38. Бущенко П.А. Испытание при приеме на работу в условиях НТП // Проблемы социалистической законности.— 1980.— Вып.5.— C. 32-36.
39. Вівчаренко О., Прокопенко В. Предмет трудового права.— Коломия: Вік, 1994.— 79с.
40. Вакулина О. “Лишние” люди на украинском рынке труда // Зеркало недели.— 6 января 1995.— С. 11-12.
41. Васильєв А.М. Правовые категории. Методологические аспекты разработки системы категорий теории права.— М., 1976.— 235с.
42. Венедиктов В.С. Правовые вопросы возникновения, изменения и прекращения трудовых правоотношений.— Х.: Ун-т внутр. дел.— 1996.— 198с.
43. Венедиктов В.С. Теоретические проблемы юридической ответственности в трудовом праве.— Х.: Консум, 1996.— 136с.
44. Венедиктов В.С. Трудовое право Украины.— Х.: ХИВД, 1994.— 147с.
45. Венедиктов В.С. Трудовой договор (контракт) по законодательству Украины.— Х.: Консум, 1996.— 128с.
46. Войтинский Н.С. Новейшие течения в гражданском законодательстве о найме труда // Сб. Вопросы обществоведения.— Т.1.— СПб, 1998.— С. 71.
47. Гаврилина А.К. Гарантии работникам при увольнении // Сб. Правовое регулирование труда в условиях перехода к рыночной экономике.— М., 1995.— С. 70-76.
48. Гаврилюк О. Сучасне втілення принципів трудового права // Право України.— 2001.— №9.— С. 54-58.
49. Гевел О. Основні концептуальні підходи до визначення змісту трудового договору // Право України.— 2000.— №12.— С. 57-59.
50. Герасимов А.П. Местное самоуправление и местная полиция во Франции.— М.: Наука, 1992.— 187с.
51. Гетьманцеві Н. Співвідношення централізованого і локального методів правового регулювання оплати праці // Право України.— 1997.— №12.— С. 66-70.
52. Гирич О. Трудове право: Курс лекцій: Для студентів юрид. вузів та факультетів.— К.: Вілбор, 1999.— 208с.
53. Глозман В.А. Трудовой договор в условиях научно-технического прогресса.— Минск: Изд.-во БГУ.— 1978.— 267с.
54. Голованова Е.А. Прекращение трудового договора.— М., 1966.— С. 250.
55. Голеня Е.Ф. Трудовой договор: порядок заключения, изменения и прекращения.— К., 1985.— С. 220.
56. Головина С.Ю. Понятийный аппарат трудового права: Автореф. дис. докт. юрид наук: 12.00.05 / Уральская государственная юридическая академия.— Екатеринбург, 1998.— 38с.
57. Головина С.Ю. Формирование понятийного аппарата трудового права // Гос. и право.— 1998.— № 8.— С. 83-86.
58. Горбачева Ж.А. Необходимость правового регулирования и основные черты трудоустройства // Вестник МГУ.— Серия 11: Право.— 1997.— №4.— С. 19-26.
59. Гоц В.Я. Співвідношення централізованого і договірного регулювання умов праці в ринковій економіці // Вісник Університету внутрішніх справ.— 2001.— № 2.— С. 189-192.
60. Гоц О. Підстави виникнення трудових правовідносин з професорсько-викладацьким складом вузів: їх особливості // Право України.— 2002.— №2.— С. 64-68.
61. Грачев М. Как работают на американских заводах // Человек и труд.— 1991.— №2.— С.24-26.
62. Григор’єва Л. Зміни в організації виробництва і праці як підстава для звільнення працівника з ініціативи роботодавця // Праця і зарплата. 2000.— № 18.— С. 12-15.
63. Грось Л. Судебная защита трудовых прав: соотношение трудовых и гражданско-правовых договоров // Рос. юстиция.— 1996.— №8.— С. 45-47.
64. Гудимов В.Н. Увольнение руководителя предприятия за невыполнение условий контракта // Государство и право.— 1995.— №6.— C. 26-28.
65. Гусов К.Н., Толкунова В.Н. Трудовое право России: Учебник.— М.: Юристъ, 1999.— 480с.
66. Гусов К.Н., Толкунова В.Н. Трудовое право России: Учебник. 2-е изд., доп., испр.— М.: Юристъ, 1997.— 496с.
67. Давидович Я.И., Хрусталев Б.Ф. Прием на работу, перевод, дисциплина труда и увольнение работника.— Казань: Изд-во Казанск. ун-та, 1964.— 137с.
68. Данукин В.С. Трудоустройство и его формы в СССР: Автореф. дис... канд. юрид. наук.— М., 1979.— 18с.
69. Дебати з цього питання: И.Л. Петрухина, В.В. Клочко, В.В. Панкратова, А.Б. Соловьева, В.П. Рябцева и др. / Конференция о судебной власти и прокуратуре: итоги и размышления // Государство и право.— №1.— 1994.— С. 137-143.
70. Действия администрации и профкома предприятия в случае сокращения численности или штата роботников.— Днепропетровск, 1995.— 78с.
71. Демократизация и МОТ (Доклад Генерального директора). МТК, 79 Сессия.— Женева, 1992.— 768с.
72. Державний класифікатор професій (ДК 003-95). Видання офіційне. Держстандарт України.— К.: Соцінформ, 2001.— 584с.
73. Джиоев С.Х. Правовое регулирование трудовых отношений федеральных государственных служащих: Автореф. дис... канд. юрид. наук.— К., 1997.— 18с.
74. Добровольская Т.Н., Каминская В.И. Рецензия на книгу: Элькинд П.С. Толкование и применение норм уголовно-процессуального права // Сов. государство и право.— 1979.— №1.— С. 155-159.
75. Дойблер В. Тенденции развития трудового права в промышленно развитых странах // Государство и право.— 1995.— № 2.— C. 101-106.
76. Дріжчана С. Аспекти правової природи контракту // Право України.— 1992.— №8.— С. 9-11.
77. Егоров А.Ю. Состояние защитной функции трудового права // Юрист.— 1999.— №3.— С. 16-18.
78. Емельянов В.П. Гражданское право Украины.— Днепропетровск, 1994.— 165с.
79. Ершов В. Отношения, регулируемые гражданским правом // Рос. юстиция.— 1996— №1.— С. 13-17.
80. Ершов В., Єршова Е. Комментарий Кодекса законов о труде Российской Федерации.— М., 1994.— 369с.
81. Ершов В.В., Ершова Е.А. Трудовой договор. Серия “Российское трудовое право: теория и практика”. Учебн.-практ. пособие.— М.: Дело, 1999.— 267с.
82. Єрьоменко В.В. Підстави виникнення трудових правовідносин: Дис. канд. юрид. наук.— 12.00.05.— Харків, 1998.— 237с.
83. Жанабилов Е.Ж. Правовое регулирование труда лиц рядового и начальствующего состава органов внутренних дел.— Караганда, 1976.— С.5-7.
84. Желтов О.Б. Развитие законодательства о трудовых договорах (контрактах) // Вестник МГУ.— Серия 11: Право.— 1995.— №3.— С. 34-36.
85. Жернаков В. Міжнародний аспект правового регулювання соціально-трудових відносин // Право України.— 2001.— №4.— С. 59-63.
86. Жернаков В. Свобода праці як принцип сучасного трудового права України // Право України.— 1999.— №3.— С. 34-37.
87. Жернаков В.В. Испытание при приеме на работу...// Проблемы социалистической законности.— 1988.— Вып.21.— С.73-75.
88. Жернаков В.В. Испытание рабочих и служащих по советскому трудовому праву: Автореф. дисс... канд. юрид. наук: 12.00.05.— Х., 1987.— 18с.
89. Жернаков В.В. Проблемы становления и развития современного трудового права Украины. Концепция развития законодательства Украины. Материалы научно-практической конференции.— Киев.— 1996.— С. 298-290.
90. Жигалкин П.И. К вопросу о предварительном испытании работника // Радянське право.— 1970.— №1.— С. 69-73.
91. Жигалкин П.И. Трудовое право в обеспечении стабильности кадров.— Х.: Вища школа, 1977.— 185с.
92. Закон “Про статус народного депутата України” // Відомості Верховної Ради України.— 1993.— № 3.— Ст. 17.
93. Закон РСФСР от 18.04.91 г. “О милиции” // Ведомости Верх. Совета РСФСР.— 1991.— №16.— Cт. 503.
94. Закон України “Про внесення змін до Кодексу законів про працю України” від 24 грудня 1999 p. // Урядовий кур'єр.— 2000.— 13 січня.
95. Закон України “Про внесення змін до Кодексу законів про працю України” від 24.12.99p. №1356-XIV // Відомості Верховної Ради України— 2000.— №6-7.— Ст.41.
96. Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” // Відомості Верховної Ради.— 1992.— №31.— Ст.440.
97. Закон України “Про підприємства в Україні” // Відомості Верховної Ради.— 1991.— № 24.— Ст. 272.
98. Закон України від 14.02.1993 р. “Про колективне сільськогосподарське підприємство” // Відомості Верховної Ради України.— 1992.— №20.— Ст. 272.
99. Закон України від 16.12.1993 р. “Про державну службу” // Відомості Верховної Ради України.— 1993.— №52.— Ст. 490.
100. Закон України від 17.07.1997р. “Про сільськогосподарську кооперацію” // Офіційний вісник України.— 1997.— №33.
101. Закон України від 22.06.1993р. “Про селянське (фермерське) господарство” // Відомості Верховної Ради України.— 1993.— №32.— Ст.341.
102. Закон України від 03.03.1998р. “Про порядок вирішення колективних трудових спорів конфліктів” // Відомості Верховної Ради України.— 1998.— №34. -Ст.227.
103. Законодательство о труде в условиях перестройки // Отв. ред. З.К. Симорот.— К., 1991.— 178с.
104. Закон України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду” // Відомості Верховної Ради України.— 1995.— №1.— Ст. 1.
105. Заславський И. Политика занятости: вверх по лестнице, ведущей вниз // Вопросы экономики.— 1995.— №9.— С. 17-21.
106. Зуб И.В. Трудовое право России и Украины: общие проблемы, общие решения (сравнительное исследование) // Государство и право.— №10.— 1997.— С. 31-33.
107. Зубковський В. Компенсація за невикористану відпустку // Право України.— 1999.— № 2.— С. 103-104.
108. Іванов С.А. Применение Конвенций МОТ в России в переходный период: некоторые проблемы // Государство и право.— 1994.— №8-9.— С. 66-73.
109. Иванов С.А. Трудовое право и научно-технический прогресс. М., 1978.— 467с.
110. Іванов С.А. Трудовое право переходного периода: некоторые проблемы // Государство и право.— 1994.— №4.— С. 53-57.
111. Иванов С.А., Лившиц Р.З., Орловский .П. Советское трудовое право вопроcы теории.— М., 1978.— 367с.
112. Информ. бюл. Верхов. Суда УССР.— 1977.— №23— С. 88.
113. Испания: Конституции и законодательные акты.— М., 1982.— 276с.
114. Іванкевич В. Трудові відносини і права людини // Урядовий кур'єр.— 1995— №8.— 17 січня
115. Іншин М. Проблеми правового регулювання вивільнення працівників органів внутрішніх справ: Дис. ...канд. юрид. наук: 12.00.05.— Х., 1998.— 229с.
116. Іншин М. Щодо правового забезпечення права на працю в умовах масового вивільнення робочої сили // Право України.— 1998.— №3.– С. 75-76.
117. Іншин М. Щодо правового статусу співробітників органів внутрішніх справ, які звільнені за скороченням штатів // Право України.— 1998.— №11.— С. 116-117.
118. Калинина Н.А. Лингвистическая экспертиза законопроектов: опыт, проблемы и перспективы (на примере работы Правового управления Аппарата Государственной Думы Федерального Собрания Российской Федерации).— М., 1997.— 234с.
119. Каринский С.С., Трошин Л.Ф. Трудовые дела. Научный коментарий судебной практики за 1955 г.— М.:Госюриздат, 1957.— 168с.
120. Карташов В.Н. Применение права.— Ярославль, 1980.— 189с.
121. Кашанина Т.В. Индивидуальное регулирование в правовой сфере // Советское государство и право.— 1992.— № 1.— C. 127-129.
122. Каширин И.Н. Роль локальных норм в совершенствовании организации труда на промышленном предприятии: Автореф. дис... канд.. юрид. наук.— Воронеж, 1970.— 18с.
123. Каримов Д.А. Культура и техника законотворчества.— М., 1991.— 178с.
124. Киселев И.Я. Зарубежное трудовое право: Учеб. для вузов.— М.: Изд. группа “ИНФРА-М— НОРМА”, 1998.— 263с.
125. Киселев И.Я. Сравнительное и международное трудовое право: Учебник для вузов.— М.: Дело, 1999.— 728с.
126. Киселев И.Я. Трудовое право стран Запада на рубеже ХХI века // Государство и право.— 1996.— №1.— C. 124-127.
127. Кленов Е.А. Судебная защита прав работников при увольнении по инициативе администрации // Правоведение.— 1963.— № 1.— С. 43-45.
128. Кленов Е.А. Судебная защита прав рабочих и служащих при увольнении: Автореф. дисс. ... канд. юрид. наук.— Л., 1963.— 18с.
129. Кнапп В., Герлох А. Логика в правовом сознании: Пер. с чешск.— М., 1987.— 298с.
130. Ковалевський В. Честь, достоинство, деловая репутация // Юридический вестник. — 2000.— №20.— С. 6-8.
131. Козлов Ю.М. Предмет советского административного права.— М., 1967.— 167с.
132. Козулин А.И. Об источниках прав человека // Государство и право.— 1994.— №6.— C. 144-152.
133. Комментарий к Кодексу законов о труде Российской Федерации / Под ред. К.Н. Гусова.— М.:Проспект, 1997.— 576с.
134. Комментарий к Трудовому кодексу Республики Беларусь / Под. общ. ред. Г.А. Василевича.— Мн.: Амалфея, 2000.— 1072с.
135. Кондратьев р.И. Локальные нормы трудового права и материальное стимулирование.— Львов, 1973.— 165с.
136. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996 р. № 254/96.— К.: Юрінком, 1996.— 80с.
137. Конференция о судебной власти и прокуратуре: итоги и размышления // Государство и право.— №1. -1994.- С. 140-146.
138. Краснояружский С.Г. Индивидуальное договорное регулирование // Государство и право.— 1993.— № 7.— С.24-27.
139. Кривой В.И. Выходное пособие. Правоведение.— 1990.— №6.— С. 46-51.
140. Кривой В.И. Проект Трудового кодекса Республики Беларусь // Государство и право.— 1996.— № 6.— C. 111-115.
141. Крилов К.Д. Профсоюзы и вопросы трудового законодательства // Государство и право.— 1996.— №3.— C. 34-37.
142. Кудрявцев А.В., Сергун П.П. Служба в органах внутренних дел.— М.: Юрид.лит., 1996.— 234с.
143. Куренной А.М. Трудовое право: на пути к рынку.— М.: Дело ЛТД, 1995.— 304с.
144. Кучма Л.Д. Соціальна політика має стати справді людяною // Урядовий кур’єр.— 1999.— №69-70.— 15 квітня.
145. Лавриненко О.В. Дисциплинарная и морально-юридическая ответственность // Бизнес-Информ.— 1997.— №19.— C. 16-18.
146. Лавриненко О.В. Испытание при приеме на работу отдельных категорий служащих // Бизнес-Информ.— 1997.— №13 (209).— C. 46-47.
147. Лавриненко О.В. Контрактная форма трудового договора как основание возникновения служебно-трудового правоотношения работников органов внутренних дел: Научн.-практ. пособие.— Х.: Знание, 1999.— 48с.
148. Лавриненко О.В. Служебно-трудовое правоотношение работника органов внутренних дел // Бизнес-Информ.— 1998.— №8.— С. 16-20; №9.— С. 12-16.
149. Лавриненко О.В. Труд работников милиции // Бизнес-Информ.— 1995.— №41-42.— C.14-16.
150. Лавріненко О.В. Питання систематизації законодавства про службу в органах внутрішніх справ // В кн.: Систематизація законодавства в Україні: проблеми теорії і практики. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції.— К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1999.— С. 328-331.
151. Лавріненко О.В. Службово-трудові відносини працівників органів внутрішніх справ і сфера дії законодавства про працю // Вiсник Лвівського інституту внутрiшнiх справ.— 2000.— №1.— С. 98-105.
152. Лаврінчук І. Процесуальне забезпечення трудових прав в Україні // Право України.— 2001.— №1.— С. 72-77.
153. Лазор В.В. Юридические и социальные аспекты сущности трудового договора в современных условиях: Дис... канд. юрид. наук.— 12.00.05.— Луганск, 2001.— 239с.
154. Лазор Л.И. Правовые проблемы конкурсного подбора, аттестации кадров и рабочих мест на современном этапе: Дис... докт. юрид. наук.— М., 1991.— 387с.
155. Лазор В. Відмежування трудового договору від цивільних договорів // Право України.— 1997.— №12.— С. 83-85.
156. Лазор В. Договірне і централізоване регулювання умов трудового договору: вирішення проблеми // Право України.— 1998.— №1.— С. 106-108.
157. Лапка О. Правовий та соціальний захист працівників міліції: його механізм // Право України.— 2001.— №8.— С. 57-60.
158. Лебедев В. О реформе трудового права // Российская юстиция.— 1997.— №9.— С. 45-49.
159. Лившиц Р. Трудовое законодательство: настоящее и будущее.— М., 1985.— 237с.
160. Лившиц Р. Трудовое право и экономия труда // В кн.: Социалистическое трудовое право в условиях научно-технического прогресса.— М., 1981.— С. 76-98.
161. Лившиц Р.З. Правовые средства формирования производственных коллективов.— В кн.: Трудовое право и повышение эффективности общественного производства.— М., 1972.— С. 37-67.
162. Лившиц Р.З. Трудовое законодательство: поиск концепции // Сов. государство и право.— 1990.— №7— С. 46-48.
163. Лившиц Р.З. Рыночная система // Социалистический труд.— 1991.— № 4.— С. 69-72.
164. Лобанів В.В. Служба высших руководителей США // Государство и право.— 1996.— №6.— C. 129-133.
165. Малюта В. Правовий статус професійного спортсмена як суб’єкта трудового права і права соціального захисту // Право України.— 1999.— №5.— С. 76-78.
166. Манохин В.М. Концепция Закона о государственной службе // Советское государство и право.— 1991.— №12.— C. 90-95.
167. Маркарян Э.С. Системное исследование человеческой деятельности // Вопросы философии.— 1972.— №10.— C. 76-82.
168. Маркіна Т. Щодо способів захисту прав за законодавством України про працю // Право України.— 2002.— №2.— С. 53-56.
169. Маркіна Т.Г. Право громадян на зайнятість та форми його реалізації в умовах становлення ринкової економіки: Дис. …канд. юрид. наук.— Х., 2000.— 239с.
170. Мацюк А.Р., Симорот З.К. Трудовое право в вопросах и ответах.— К., 1988.— 189с.
171. Мачульская Е.Е. Проблемы возмещения морального вреда в трудовом праве // Вестник МГУ.— Серия: Право.— 1994.— №1.— С. 78-79.
172. Медведєв О.М. Правовые проблемы обеспечения занятости населения.— Тверь, 1994.— 176с.
173. Миронова Т.К. Развитие законодательства о социальном обеспечении: новые подходы // Государство и право.— 1995.— №2.— C. 41-44.
174. Мінюков П.І., Мінюкова Т.П. Правове регулювання трудових відносин на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти в умовах переходу до ринкової економіки: Навчальний посібник.— Вид. 2-ге, доп.— К., 1996.— 167с.
175. Молодцов М.В., Сойфер В.Г. К вопросу о трудовой функции рабочих и служащих / Сб. уч. трудов.— Свердловск, 1972.— Вып.18.— С.138-140.
176. Музичко Р.В. Правові гарантії захисту інтересів працівника при припиненні трудового договору // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій.— Харків: Нац. юрид. акад. України. 2001.— Вип.51.— С. 124-127.
177. Муксинова Л.А. Проблемы регулирования рабочего времени в СССР.— М.: Юрид. лит., 1969.— 156с.
178. Муцинова Н.А. Трудовое право развивающихся стран. Учебное пособие. М.: Изд-во университета дружбы народов, 1989.— 236с.
179. Мякишев Г.М. Контракт о службе в органах внутренних дел.— М.: изд-во Академии МВД России, 1995.— 65с.
180. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю / Б.С. Стичинський, І.В. Зуб, В.Г. Ротань.— К.: А.С.К., 2000.— 1072с.
181. Неумивайченко Н.М. Особливості виникнення, зміни та припинення трудових правовідносин державних службовців: Дис... канд. юрид. наук— 12.00.05.— Х., 2002.— 226с.
182. Неумивайченко Н.М. Особливості виникнення, зміни та припинення трудових правовідносин державних службовців: Автореф. дис… канд. юрид. наук.— Х., 2002.— 18с.
183. Нечай А. Вдосконалення правового забезпечення соціальної допомоги в Україні // Право України.— 2000.— №12.— С. 86-87.
184. Никитинский В., Орлов А. Трудовой контракт и рыночная экономика // Социалистический труд.— 1991.— №2.— C. 99-101.
185. Никитинский В.И. Контракт в трудовом праве // Советское государство и право.— 1991.— №8.— C. 57-59.
186. Никитинский В.И., Коршунова Т.Ю. Правовое регулирование трудовых отношений работающих собственников // Государство и право.— 1992.— №6.— С. 45-48.
187. Никитинский В.И., Орловський Ю.П. Предмет и метод трудового права: изменения в условиях перестройки // Сов. госудаство и право.— 1989.— №4.— С. 69-75.
188. Нуртдинова А. Реформа трудового законодательства: основные направления // Российская юстиция.— 1996.— №2.— С. 39-42.
189. Нуртдинова А.Ф., Окуньков Л.А., Френзель З.Б. Комментарий к законодательству о социальном партнерстве.— М.: Юристъ, 1996— 184с.
190. Обушенко О.М. Особливості вирішення службово-трудових спорів та правового захисту працівників органів внутрішніх справ України: Автореф. дис. … канд. юрид. наук.— 12.00.05.— Х., 2002.— 16с.
191. Опришко В.Ф. Теоретичні та практичні аспекти механізму гармонізації законодавства України з міжнародним правом // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом: Матеріали науково-практичної конференції. Жовтень 1998.— К., 1998.— С. 15-18.
192. Основні напрями соціальної політики на період до 2004 року, затв. Указом Президента України від 24.05.2000р. №717 // Офіційний вісник України.— 2000.— №16.
193. Основні напрямки розвитку трудового потенціалу в Україні на період до 2010 року, схвалені Указом Президента України від 3 серпня 1999 p. №958/99 // Офіційний вісник України.— 1999.— №31.
194. Осовий Г. Як подолати безробіття // Праця і зарплата.— 2000.— №4.— Січень.
195. Павлович З. Правове регулювання діяльності трудових колективів при нових формах власності // Право України.— 1995.— № 7.— 34-35.
196. Панасюк О., Платонов С. Кому потрiбен трудовий контракт? // Праця та зарплата.— 1995.— №24.— C. 4-5.
197. Пастухов В. Правові проблеми ринку праці // Право України.— 1996.— №5.— С. 31-33.
198. Пастухов В.П. Законодавство про працю України. Проблеми та шляхи їх вирішення // Концепція розвитку законодавства України. Матеріали наук.-практ. конф.— К., 1996.— С. 315-316.
199. Пашков А.С. Договоры о труде в условиях многоукладной зкономики // Государство и право. –1993.— №6.— С. 58-61.
200. Пашков А.С. Занятость, безработица, трудоустройство (обзор законодательства).— СПб., 1994.— 158с.
201. Пашков А.С. Кадровая политика и право.— М., 1989.— 235с.
202. Пашков А.С. Правовые формы обеспечения производства кадрами в СССР.— М.: Госюриздат, 1961.— 178с.
203. Пашков А.С., Хрусталев Б.Ф. Советское трудовое право: Учеб. для вузов.— М., 1988.— 290с.
204. Пашков А.С. Проект нового трудового кодекса // Государство и право.— 1995.— №3.— C. 73-79.
205. Пашков А.С. Собственность и труд: правовые аспекты взаимодействия // Советское государство и право.— 1991.— №11.— С. 21-25.
206. Пилипенко П. Ознаки трудової правосуб’єктності у трудових правовідносинах // Право України.— 1999.— №12.— С. 93-97.
207. Пилипенко П. Способи укладення трудового договору // Право України.— 2001.— №4.— С. 55-58.
208. Пилипенко П.Д. Проблеми теорії трудових правідносин в умовах переходу України до ринкової економіки: Автореф. дис. ... докт. юрид. наук.— Х., 2001.— 38с.
209. Пилипенко П.Д. Проблеми теорії трудового права: Монографія.— Львів: Видавничий центр Львів. національного ун-ту імені Івана Франка., 1999.— 214с.
210. Підопригора О.А., Боброва Д.В. Цивільне право.— К., 1995.— 134с.
211. Положение о службе в органах внутренних дел Российской Федерации, утв. постановлением Верховного Совета Российской Федерации от 23.12.92 г. №4202-1 // Ведомости Съезда народных депутатов и Верх. Совета Российской Федерации.— 1993.— №2.— Cт.70.
212. Положення про порядок бронювання на підприємствах, в організаціях, установах робочих місць для працевлаштування громадян, що потребують соціального захисту, затв. пост. КМУ від 27.04.98р. №578 // Офіц. вісник України. –1998.— № 17.— Ст. 635.
213. Порядок перебування на державній службі працівників патронатної служби членів Кабінету Міністрів України та голів місцевих державних адміністрацій, затв. пост. КМУ від 19.05.1999р. № 851 // Офіц. вісн. України.— 1999.— № 20.— Ст. 902.
214. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992р. ”Про практику розгляду судами трудових спорів”// Право Украины.— 1993.— № 2.— С. 5-7.
215. Право Украины.— 1994.— №5-6.— С. 31.
216. Правові позиції Верховного Суду України щодо розгляду судами окремих категорій цивільних справ // Бюлетень законодавства і юридичної практики України.— 1998.— №8.— С. 212.
217. Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій цивільних справ. Розділ XIV. Трудове право. / В кн.: Судові прецеденти щодо розгляду судами окремих категорій цивільних справ.— Харків: Просвіта, 2000.— 232с.
218. Практика судів України в цивільних справах.— 1995.— №3.— 179с.
219. Праця і зарплата.— 1999.— №8.— Квітень.
220. Праця і зарплата.— 2002.— №1.— Січень.
221. Праця і зарплата.— 2002.— №4.— Лютий.
222. Прилипко С.М. Трудовий контракт за законодавством України: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.05. — Х., 1995.— 16с.
223. Программа кадрового обеспечения государственной службы, утв. Указом Президента Украины от 10.11.95 г. №1035/95 // Праця i зарплата.— 1995.— №23.— C. 5.
224. Прокопенко В.I.Трудове право.- К.:Вентурi.- 1996.- 178с.
225. Прокопенко В.І. Власник і уповноважений ним орган як суб'єкти трудового права // Право України.— 1994.— №9.— С. 22-25.
226. Прокопенко В.І. Трудове право України: Підручник.— X.: Фірма “Консум”, 1998.— 480с.
227. Процевский А.И. Метод правового регулирования трудовых отношений.— М., 1972.— 176с.
228. Процевский А.И. Гумманизм норм советского трудового права.— Х.: Высшая школа.— 1982.— 124с.
229. Процевский А.И. Предмет советского трудового права.— М.: Юрид. лит., 1979.— 187с.
230. Процевский А.И. Рабочее время и рабочий день по советскому трудовому праву.— М.: Госюриздат, 1963.— 167с.
231. Процевський О. Роль угод у регулюваннi працi по КЗпП УРСР // Радянське право.— 1973.— №5.— С. 73-75.
232. Рабинович П.М. Основы общей теории права и государства.— Бородянка: Прогресс, 1994.— 147с.
233. Рабинович П.М. Основи загальної теорії права та держави.— К., 1994.— 186с.
234. Реалії і перспективи соціальної політики // Урядовий кур’єр.— 2000.— 4 березня.
235. Реус О. Особливості припинення трудових правовідносин з неповнолітніми // Право України.— 2001.— №8.— С. 79-80.
236. Розин Б.Я. Льготы для работников Крайнего Севера: Автореф. дисс. ... канд. юрид. наук.— М., 1972.— 18с.
237. Российское трудовое право. Учебник для вузов. Отв. редактор— Заслуженный юрист РСФСР, доктор юрид. наук, заведующий кафедрою трудового права юридического факультета МГУ, профессор А.Д. Зайкин.— М.: Издательская группа НОРМА-ИНФРА М, 1998.— 480с.
238. Сазонов В.А. О некоторых принципах регулирования трудовых отношений // Государство и право.— 1996.— №7.— C. 83-85.
239. Сільченко С. Трудові правовідносини з молодими спеціалістами // Право України.— 1998.— №9.— С. 56-59.
240. Словарь русского языка: В 4 т. Т. 3 / Гл. ред. А.П. Евгеньева.— М., 1987.— 876с.
241. Советское трудовое право / Под ред. А.Д. Зайкина.— М.: Юрид. лит., 1979.— 476с.
242. Советское трудовое право / Под ред. А.С. Пашкова, О.В. Смирнова.— М.: Юрид. лит., 1982.— 487с.
243. Советское трудовое право / Под ред. Б.К. Бегичева, А.Д. Зайкина.— М.: Юрид. лит., 1985.— 458с.
244. Советское трудовое право / Под ред. Н.Г. Александрова.— М.:Юрид.лит., 1972.— 351с.
245. Советское трудовое право / Под ред. Ставцевой А.И., Захарова М.Л.— М., 1982.— 367с.
246. Советское трудовое право: проблемы использования трудовых ресурсов // Под ред. С.А. Иванова.— М., 1990.— 237с.
247. Советское трудовое право: Учебн. // Под ред. А.С. Пашкова и О.В. Смирнова.— М., 1988.— 436с.
248. Советское трудовое право: Учебник / В.С. Андреев, С.А. Голощапов, А.И. Шебанова и др.: Под ред. В.С. Андреева, В.Н. Толкуновой.— 4-е изд., исправ. и доп.– М.: Высшая школа, 1987.— 480с.
249. Соколова Г.Н. Структура занятости и безработицы: проблемы и тенденции // СоцИс.— 1996.— №2.— С. 5-9.
250. Сравнительное трудовое право. По материалам советско-британского симпозиума.— М., 1987.— 197с.
251. Ставцева А.И., Хохрякова О.С. Трудовой договор.— М., 1997.— 215с.
252. Сташків Б. Вдосконалення законодавства про допомоги // Право України.— 1997.— №7.— С. 18-21.
253. Сташків Б. Норми права соціального забезпечення // Право України.— 2002.— №2.— С. 74-77.
254. Сташків Т. Додержання законодавства про працю // Праця та зарплата.— 2002.— № 15.— С. 15.
255. Стефанчук Р. Отдельные вопросы гражданско-правового регулирования защиты чести, достоинства и деловой репутации // Право Украины.— 1999.— №10— С. 16-19.
256. Сторожев Н.В., Чечуга Н.И. Проблемы правового регулирования трудовых отношений членов колхозов в Республике Беларусь в условиях перехода к рынку // Государство и право.— 1994— №11.— С. 62-70.
257. Студеникин С.С. Вопросы советского административного права.— М., 1982.— 275с.
258. Стычинский Б.С., Зуб И.В., Ротань В.Г. Научно-практический комментарий к законодательству Украины о труде: В 2 т.— Т.2.— Симферополь: Таврида, 1998.— 608с.
259. Стычинский Б.С., Зуб И.В., Ротань В.Г. Научно-практический комментарий к законодательству Украины о труде: В 2 т.— Т.1.— Симферополь: Таврида, 1998.— 896с.
260. Судебная практика в советской правовой системе.— М., 1975.— 176с.
261. Сыроватская Л.А. Трудовое право.— М.: Высшая школа, 1997.— 247с.
262. Сыроватская Л.А. Трудовые отношения и трудовое право // Государство и право.— 1996.— №7.— С. 82-85.
263. Тарасова В.А. Локальное правовое регулирование труда // Трудовое право: энциклопедический словарь.— 4-е изд.— М., 1979.— 335с.
264. Тарасова В.А. Предмет и понятие локальных норм права.— Правоведение.— 1968.— № 4.— С. 94-98.
265. Тарасова В.А. Юридические факты в области пенсионного обеспечения.— М.: Изд-во МГУ, 1974.— 217с.
266. Титова Н. Аграрне законодавство України // Право України— 1995.— №1.— С. 6-11.
267. Толкунова В.Н. Трудовое право: Конспект лекций.— М.: Белые альвы, 1998.— 240с.
268. Толкунова В.Н., Гусов К.Н. Трудовое право России.— М.: Юрид. лит.— 1995.— 479с.
269. Требков