ПРИНЦИПИ І СПОСОБИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПЕРЕВЕДЕННЯ ТА ПЕРЕМІЩЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

brief description

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

На правах рукопису
БУЛАХ СЕРГІЙ МИХАЙЛОВИЧ

УДК 331.108.47

ПРИНЦИПИ І СПОСОБИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПЕРЕВЕДЕННЯ ТА ПЕРЕМІЩЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

Спеціальність 12.00.05 — трудове право;
право соціального забезпечення

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Журавльов Дмитро Володимирович
кандидат юридичних наук

Луганськ−2011
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ…………………………………….3
ВСТУП………………………………………………………………………...4

РОЗДІЛ 1 ЗМІСТОВНА СУТНІСТЬ НОВАЦІЇ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ……………………………………………................................11
1.1. Поняття і сутність переведення працівників на іншу роботу………..11
1.2. Основні відмінності переміщення від переведення працівників…….52
1.3. Класифікація переведень і переміщень працівників………………….66
Висновки до розділу 1……………………………………………………...89

РОЗДІЛ 2 ОСНОВНІ ЗАСАДИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ НОВАЦІЇ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ…...………………………………94
2.1. Мета та завдання переведення і переміщення працівників…………..94
2.2. Принципи правового регулювання переведення і переміщення працівників………………………………………………………………….101
2.3. Способи правового регулювання переведення і переміщення працівників………………………………………………………………….143
2.4. Напрямки подальшого вдосконалення правового регулювання переведення і переміщення працівників в умовах ринкової економіки…………………………………………………………………...148
Висновки до розділу 2…………………………………………………….153

ВИСНОВКИ……………………………………………………………….158
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………….....163

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ:
КЗпП України — Кодекс законів про працю України;
КМ України — Кабінет Міністрів України;
Проект ТК України — проект Трудового кодексу України;
МОП — Міжнародна організація праці.

ВСТУП
Актуальність теми. Перехід до ринкової економіки, розширення сфери колективно-договірного регулювання праці, проголошення принципу свободи праці зумовили цілий ряд змін, у тому числі тих, що стосуються правової регламентації трудових правовідносин. Одним із пріоритетних напрямів розвитку трудового потенціалу є раціональне використання робочої сили та здійснення заходів щодо зайнятості населення. Ефективним засобом розв’язання цих проблем є впровадження ефективного механізму переведень і переміщень працівників як найбільш дієвої форми управління трудовими ресурсами в ринкових умовах.
Однак на сьогодні ряд положень чинного законодавства про працю щодо переведень і переміщень працівників, що як спадок перейшли до України від колишнього СРСР без ґрунтовних змін, втратили свою актуальність і потребують вдосконалення. Зокрема, відсутні загальне поняття дефініції «переведення працівників», чітке уявлення про принципи й способи механізму правової регламентації трудового договору, чіткий поділ на види переведень і переміщень працівників, розмежування термінів «переведення» й «переміщення працівників» та інші проблемні питання, що до цього часу залишаються невирішеними.
Особливої актуальності питання переведень і переміщень набувають в умовах ринкової економіки та економічної кризи, які спричинили зменшення обсягів надання послуг чи вироблення продукції, перепрофілювання підприємств, установ або організацій у зв’язку зі скороченням попиту на деякі види продукції та послуг, відмови від виробництва певних видів товарів та надання деяких послуг. Це обумовлено тим, що з приводу перерозподілу робочої сили питання переведень та переміщень працівників надає можливість ефективно використовувати робочу силу, що є в інтересах як роботодавця, так і працівника. Тому на сьогодні актуальним і необхідним завданням є вироблення науково обґрунтованих рекомендацій щодо подальшого вдосконалення законодавства України про працю в аспекті новації трудового договору.
Окремим питанням правового регулювання переведення й переміщення працівників в умовах ринкової економіки приділяли і продовжують приділяти увагу такі відомі дослідники, як М. Г. Александров, Є. І. Астрахан, М. Й. Бару, Н. Б. Болотіна, Л. Ю. Бугров, В. С. Венедіктов, Г. С. Гончарова, Ю. П. Дмитренко, В. В. Жернаков, П. І. Жигалкін, Д. О. Карпенко, Р. І. Кондратьєв, Л. І. Лазор, А. Р. Мацюк, П. Д. Пилипенко, В. І. Прокопенко, С. М. Прилипко, В. М. Скобєлкін, О. С. Хохрякова, О. І. Процевський, Г. І. Чанишева, В. І. Щербина, Н. М. Хуторян, О. М. Ярошенко та ін. Наукові праці названих учених не втратили своєї цінності й сьогодні, водночас цілий ряд питань у вказаній сфері потребує вдосконалення й додаткового вирішення. Актуальними для вітчизняної науки трудового права стають розробка й упровадження ефективного механізму правового регулювання переведення й переміщення працівників.
Діяльність щодо цього є досить складною за своєю суттю й потребує застосування науково виважених і серйозно аргументованих підходів, що й зумовило вибір теми наукового дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі правознавства Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля відповідно до комплексної цільової програми університету й кафедри «Актуальні проблеми розвитку українського законодавства на сучасному етапі». Тема роботи узгоджується з планами наукових досліджень зазначених кафедри й університету.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є удосконалення теорії трудового права з проблем переведення і переміщення працівників та вироблення науково-обґрунтованих практичних рекомендацій щодо удосконалення чинного законодавства в зазначеній сфері.
Для досягнення цієї мети дисертантом були поставлені такі основні завдання:
– сформулювати дефініцію поняття «переведення на іншу роботу» й дослідити її зміст;
– визначити основні відмінності між термінами «переміщення» та «переведення працівників»;
– провести класифікацію переведень та переміщень працівників;
– виокремити галузеві й спеціальні принципи переведення та переміщення працівників в умовах переходу до ринкової економіки;
– визначити способи правової регламентації переведення та переміщення працівників;
– окреслити й обґрунтувати шляхи вдосконалення правового регулювання переведення та переміщення працівників в умовах ринкової економіки.
Об’єктом дослідження є комплекс суспільних відносин, що виникають у процесі переведення й переміщення працівників.
Предметом дослідження є принципи і способи правового регулювання переведення та переміщення працівників в умовах ринкової економіки.
Методи дослідження. У дослідженні комплексно використовуються загальнонаукові та спеціальні методи пізнання, зокрема діалектичний, логіко-семантичний, системно-структурний, історичний, порівняльний та ін. Так, діалектичний метод пізнання уможливив проведення дослідження питань переведення і переміщення працівників у їх єдності, взаємозв’язку та динаміці. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійно-категоріальний апарат науки трудового права, а саме запропоновано визначення понять «переведення», «переміщення» (п. 1.1, 1.2); застосування методів документального аналізу, класифікації й групування, формально-логічного у поєднані з використанням системно-структурного методу дало змогу проаналізувати структуру системних принципів, відповідно до яких здійснюється переведення та переміщення працівників (п. 2.2), способи правового регулювання переведення та переміщення працівників (п. 2.3). Використання методу документального аналізу та спеціально-юридичного дало можливість окреслити проблеми відсутності загальних понять переведення та переміщення працівників (п. 1.1, 1.2), чіткого поділу на види переведень та переміщень працівників (п. 1.3), розмежування понять переведень, переміщень працівників і змін істотних умов трудового договору (р.1). Аналіз та синтез використано під час дослідження точок зору різних науковців стосовно поняття переведення, істотних умов трудового договору (п. 1.1), видів переведень (п. 1.3). Історичний метод послугував дослідженню змін у процесі розвитку законодавства про працю від заснованого на примусовій праці переведення за рішенням органу управління без згоди працівника за Кодексом законів про працю 1918 року, до сучасного регулювання, заснованого на неможливості зміни умов трудового договору в односторонньому порядку (п. 1.1). Комплексний підхід до використання означених методів дав змогу сформулювати напрями вдосконалення правового регулювання трудових відносин за умов реформування трудового права (п. 2.4).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дана дисертація є одним з перших комплексних досліджень у сучасній вітчизняній науці трудового права щодо проблем переведення й переміщення працівників в умовах ринкової економіки, та в якому зроблено висновки й опрацьовано рекомендації, спрямовані на вдосконалення трудового законодавства у зазначеній сфері.
У результаті проведеного дослідження сформульовано цілий ряд положень і висновків, запропонованих особисто дисертантом. До найбільш значущих з яких належать нижченаведені.
Уперше:
– обґрунтовано доцільність розмежування спеціальних принципів переведення й спеціальних принципів переміщення як різних за змістом;
− аргументується потреба у законодавчому закріпленні таких спеціальних принципів переведення працівників: а) принцип обов’язковості отримання згоди працівника на переведення; б) принцип добровільності переведення; в) принцип письмової форми угоди про зміну визначених сторонами умов трудового договору; г) принцип недопустимості переведення тимчасово відсутнього працівника, за яким зберігається місце роботи; ґ) принцип заборони встановлювати випробування при переведенні; д) принцип врахування професії й спеціальності працівника при переведенні; е) принцип триваючих трудових відносин при переведенні; є) принцип обов’язковості гарантійних і компенсаційних виплат при переведеннях в іншу місцевість; ж) принцип існування додаткових гарантій для працівників, які виконують громадські обов’язки;
− доведено необхідність законодавчого закріплення спеціальних принципів правового регулювання переміщення працівників, до яких слід віднести: а) відсутність необхідності отримання згоди працівника на переміщення; б) вмотивованість переміщень; в) зміна робочого місця, не протипоказана працівникові за станом здоров’я;
− обґрунтовано, що для правового регулювання переведень і переміщень працівників застосовуються різні способи правового регулювання: дозвіл і зобов’язання;
− доведено необхідність доповнення законодавства про працю статтею, присвяченою тимчасовим переведенням, на які згода працівника не потрібна, з назвою «Тимчасові переведення у зв’язку з надзвичайними обставинами, що ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей», змістом якої повинні охоплюватися переведення для запобігання чи ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також усунення інших обставин, що становлять або можуть становити загрозу життю чи умовам життєдіяльності людей.
Удосконалено:
– тлумачення категорії «переведення працівників»;
− висновок стосовно виокремлення норм щодо порядку здійснення переміщення в окрему статтю, яка буде відмежована від переведень й зміни істотних умов праці як різновидів новації трудового договору. При формуванні її змісту слід ураховувати те, що переміщення 1) не потребує згоди працівника; 2) повинно бути вмотивованим; 3) здійснюється шляхом доручення працівникові роботи, обумовленої трудовим договором на новому робочому місці у цьому ж структурному підрозділі або в іншому в тій же місцевості; 4) не зумовлює зміну визначених сторонами умов трудового договору; 5) зміна робочого місця не повинна бути протипоказана працівникові за станом здоров’я;
− класифікацію переведень працівників з урахуванням сучасних умов розвитку трудових відносин, а також необхідності захисту життя та здоров’я працівників.
Набули подальшого розвитку:
– визначення, що здійснення переміщення працівника зі зміною розміру заробітної плати суперечить принципові дотримання балансу інтересів сторін трудових правовідносин.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес для проведення подальших досліджень у галузі трудового права, зокрема, для подальшого дослідження інституту трудового договору; для правотворчої діяльності (під час доопрацювання проекту Трудового кодексу України та інших нормативно-правових актів, вдосконалення чинного законодавства); у правозастосовній практиці рекомендації, сформульовані здобувачем, можуть слугувати підґрунтям для вдосконалення застосування правових норм; у навчальному процесі висновки і рекомендації можуть бути використані при викладанні навчальної дисципліни «Трудове право України», написанні підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій, а також підготовці лекцій.
Апробація результатів дисертації. Обговорення результатів проведеного наукового дослідження здійснювалося на засіданнях кафедри правознавства Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Основні теоретичні положення дисертації й рекомендації автора оприлюднені в доповідях і повідомленнях на науково-теоретичних та науково-практичних конференціях: «Проблеми реформування національного законодавства в умовах адміністративної реформи» (м. Київ, 31 січня 2011 р.), «Правові засоби забезпечення та захисту прав людини: вітчизняний та зарубіжний досвід» (м. Луганськ, 21–22 квітня 2011 р.).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені у п’яти особистих статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях України, включених до переліку таких ВАК України, а також у тезах виступів на двох наукових конференціях.

bibliography

ВИСНОВКИ
Проведене дослідження, в ході якого були проаналізовані положення нормативно-правових актів стосовно регламентації переведень і переміщень працівників, з’ясовані позиції науковців щодо цих питань, здійснено комплексний аналіз теоретичних напрацювань і практичних результатів, дало змогу зробити цілий ряд теоретичних висновків і сформулювати практичні рекомендації із зазначеної проблеми. До найбільш важливих із них слід віднести такі:
1. Перелік категорій, що використовується різними науковцями для розкриття змісту поняття «переведення працівників», залежить від тлумачення категорії «істотні умови праці».
Необґрунтованим визнано надання загального поняття «переведення» виключно через такі категорії, як «трудова функція» й «місце роботи», оскільки в такому разі відбувається необґрунтоване звуження переведення, яке в свою чергу надає роботодавцю переваги у вигляді можливості перемістити працівника, змінивши інші істотні умови праці, окрім трудової функції й місця роботи.
2. Обґрунтовано доцільність визначення терміна «переведення» через «зміни за згодою сторін», що дасть можливість закріпити юридичну рівність сторін трудового договору на виявлення ініціативи кожної з них на переведення, а не як зміни, на які працівник надає згоду, закріплення чого констатуємо у ч. 1 ст. 32 КЗпП України, котра містить таке положення: «Переведення на іншу роботу … допускається тільки за згодою працівника…», що побічно є вказівкою на єдиного ініціатора переведення – роботодавця, якому працівник «надає згоду» на переведення, а отже, не може його ініціювати.
3. Під переведенням слід вважати за відсутності змін в організації виробництва й праці: а) зміну за згодою сторін трудової функції; б) однієї або декількох визначених сторонами умов трудового договору при зміні робочого місця; в) зміну місця розташування роботодавця. При цьому необхідність або відсутність необхідності отримання згоди працівника не може бути критерієм відмежування переведення від переміщення й зміни істотних умов праці у зв’язку зі змінами в організації виробництва й праці, оскільки їх зв’язок потрібно визначити як наслідок і причину. Іншими словами, за наявності ознак переведення згода працівника буде необхідною, в інших випадках – ні. Це правило є доволі важливим для вирішення трудових спорів і конфліктів, що виникають у зв’язку з питаннями новації трудового договору.
4. Переміщення працівника пов’язується насамперед зі зміною робочого місця, у разі відсутності такої умови серед визначених у трудовому договорі, й не повинно стосуватися умов праці й її оплати. Саме тому потрібно чітко зазначити вказану вимогу (щодо незмінності визначених сторонами умов трудового договору) у змісті статті, за допомогою якої здійснюватиметься правове регулювання переміщень працівників, оскільки зміна умов трудового договору при виконанні працівником роботи у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовлених трудовим договором, передбачає застосування процедури переведення працівника й унеможливлює здійснення переміщення. Протилежне надасть роботодавцю переваги у вигляді можливості перемістити працівника, змінивши істотні умови праці, окрім трудової функції й місця роботи.
5. Переміщенню працівника повинна бути присвячена окрема стаття, при формулюванні якої слід враховувати те, що переміщення 1) не потребує згоди працівника; 2) повинно бути вмотивованим; 3) здійснюється шляхом доручення працівникові роботи, обумовленої трудовим договором, на новому робочому місці в цьому ж структурному підрозділі або у іншому структурному підрозділі у тій же місцевості; 4) не зумовлює зміни визначених сторонами умов трудового договору; 5) зміна робочого місця не повинна бути протипоказана працівникові за станом здоров’я.
6. Аргументовано, що ч. 1 ст. 77 проекту ТК України «Види зміни умов трудового договору» повинна містити лише: а) переведення й б) зміни істотних умов праці. При цьому переміщенням працівників повинна бути присвячена окрема стаття, при формуванні змісту якої слід враховувати те, що переміщення 1) не потребує згоди працівника; 2) повинно бути вмотивованим; 3) здійснюється шляхом доручення працівникові роботи, обумовленої трудовим договором на новому робочому місці в цьому ж структурному підрозділі або в іншому в тій же місцевості; 4) не зумовлює зміни визначених сторонами умов трудового договору; 5) зміна робочого місця не повинна бути протипоказана працівникові за станом здоров’я.
7. Доведено необхідність виключення такого виду переведень, як «на інше підприємство» з переліку через іншу природу відносин, що наявні в такому разі. При переведенні трудові правовідносини не припиняються й не призупиняються, що є характерною ознакою даного виду новації трудового договору, який укладається один раз, а потім змінюється за погодженням сторін. У випадку ж переведення на інше підприємство відбувається зміна суб’єктного складу, а саме роботодавця й один трудовий договір припиняється, а інший укладається. Тому в сучасних умовах немає сенсу зберігати запропоноване за певних обставин (важливість наявності безперервного стажу) тлумачення переведення на інше підприємство за погодженням двох роботодавців як один з видів переведення. До того ж, нехтування визначенням у п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП України переведення на інше підприємство підставою припинення трудового договору неприпустиме.
Обґрунтовано недоцільність виділення тимчасового переведення у разі простою як окремого виду переведення працівника. Питання переведення у разі простою повинно вирішуватися відповідно до загальних вимог, які ставляться до порядку тимчасового переведення працівників. Необхідно сформулювати статтю щодо тимчасових переведень, на які згода працівника не потрібна, з назвою «Тимчасові переведення у зв’язку з надзвичайними обставинами, що ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей», змістом якої повинні охоплюватися переведення для запобігання чи ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також усунення інших обставин, що становлять або можуть становити загрозу життю чи умовам життєдіяльності людей.
8. Система принципів правового регулювання переведень і переміщень працівників включає як загальні принципи права, так і галузеві, і спеціальні. Йдеться про певну систему принципів, що охоплює декілька рівнів, принципи кожного з яких мають самостійне значення для правового регулювання переведення й переміщення працівників, однак водночас є взаємопов’язаними й взаємоузгодженими як структурні елементи певної системи.
В силу різної природи названих правових явищ відрізняються й системи принципів правового регулювання переведень і переміщень. Однак галузеві принципи, котрі запропоновано внести до відповідних систем принципів правового регулювання, є спільними, оскільки належать до галузевих принципів, а отже, є притаманними для врахування при регулюванні всіх трудових правовідносин, включаючи як переведення, так і переміщення працівників. Серед них: а) принципи свободи праці; б) визначеності трудової функції й стабільності трудових відносин; в) незмінності умов трудового договору в односторонньому порядку; г) захисту працівника від свавілля роботодавця.
9. До спеціальних принципів переведення потрібно віднести: а) принцип обов’язковості отримання згоди працівника на переведення; б) принцип добровільності переведення; в) принцип письмової форми угоди про зміну визначених сторонами умов трудового договору; г) принцип недопустимості переведення тимчасово відсутнього працівника, за яким зберігається місце роботи; ґ) принцип заборони встановлювати випробування при переведенні; д) принцип врахування професії і спеціальності працівника при переведенні; е) принцип триваючих трудових відносин при переведенні; є) принцип обов’язковості гарантійних і компенсаційних виплат при переведеннях в іншу місцевість; ж) принцип існування додаткових гарантій для працівників, які виконують громадські обов’язки.
10. До спеціальних принципів правового регулювання переміщення працівників в умовах ринкової економіки слід віднести: а) відсутність необхідності отримання згоди працівника на переміщення; б) вмотивованість переміщень; в) зміна робочого місця не повинна бути протипоказана працівникові за станом здоров’я.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Гетьманцева Н. Новація умов трудового договору / Н. Гетьманцева // Юрид. Україна. – 2007. – № 3. – С. 64 – 70.
2. Андрющенко А. Місце, роль і функції соціального партнерства в механізмі регулювання соціально – трудових відносин / А. Андрющенко, І. Дубровський // Бюл. національної служби посередництва і примирення. – 2005. – № 2. – С. 24 – 32.
3. Коваленко О. Коллективный договор: реалии и перспективы / О. Коваленко // Персонал. – 2000. – № 6. – С. 96 – 99.
4. Данукин В. П. Защита прав наемного работника при переводах и увольнениях / В. П. Данукин, А. Ф. Тюрин // Юрист. – 2000. – № 6. – С. 50 – 52.
5. Юшко А. М. Переведення як форма раціонального використання трудових ресурсів / А. М. Юшко // Актуал. проблеми юрид. науки : тез. наук. конф. молодих учених та аспірантів. – X. : Нац. ЮРИД. АКАД. України, 2000. – С. 50 – 52.
6. Болотіна Н. Б. Трудове право України : підруч. / Болотіна Н. Б. – К. : Вікар, 2003. – 725 с.
7. Середа О. Г. Правове регулювання переведення: історичний погляд / О. Г. Середа // Сучасні проблеми юридичної науки і правозастосовчої діяльності : Тез. наук. доп. та повід. учасн. наук. конф. мол. учених, 20-21 груд. 2001 р. – X. : Нац. юрид. акад. України, 2002. – С. 87 – 90.
8. Сергеев А. В. Переводы на другую работу: теоретические аспекты и практика / Сергеев А. В. – М., 2001. – 127 с.
9. Бугров Л. Ю. Проблемы свободы труда в трудовом праве России / Бугров Л. Ю. – Пермь : Изд-во Пермского гос. ун-та, 1992. – 229 с.
10. Сергеев А. В. Понятие и значение института перевода на другую работу / А. В. Сергеев // Юрист. – 2001. – № 1. – С. 53 – 65.
11. Кодекс законів про працю України: затв. Законом УРСР від 10.12.1971 р. № 322-VIII // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1971. – № 50 (Додаток). – Ст. 375.
12. Гладков Н. Г. Трудовая функция рабочих и служащих (правовые вопросы) / Гладков Н. Г. – Ташкент : Изд-во ФАН Уз. ССР, 1986.
13. Трудове право України: академічний курс : підруч. / [за ред. П. Д. Пилипенка]. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К. : Вид. дім «Ін Юре», 2007. – 536 с.
14. Александров Н. Г. Трудовое правоотношение / Александров Н. Г. – М. : Госюриздат, 1948. – 336 с.
15. Гончарова Г. С. Переводы и перемещения в судебной практике / Гончарова Г. С. – Харьков : Вищ. шк., 1982. – 168 с.
16. Бугров Ю. Л. Изменение существенных условий труда рабочих и служащих / Ю. Л. Бугров // Вестник МГУ : сер. «Право». – 1978. – № 1. – С. 58 – 63.
17. Бугров Л. Ю. Советское законодательство о переводах на другую работу / Бугров Л. Ю. – Красноярск : Изд-во Краснояр. ун-та, 1987. – 156 с.
18. Астрахан Е. И. Перевод на другую работу / Астрахан Е. И. – М. : Юрид. лит., 1977. – 64 с.
19. Трудовое право России : учеб. пособ. / [под ред. В. Н. Толкуновой, К. Н. Гусова]. – М. : Юристъ, 1995. – 448 с.
20. Сыроватская Л. А. Трудовое право : учеб. / Сыроватская Л. А. – М., Высш. шк., 1995. – 255 с.
21. Морейн И. Б. Перевод на другую работу / Морейн И. Б. – М. : Юрид. лит., 1965. – 208 с.
22. Богданюк Я. Концептуальны підходи до визначення поняття «переведення» / Я. Богданюк // Підпр-во, госп-во і право. – 2009 – № 4. – С. 113 – 116.
23. Сонин О. Компенсации при переводе на работу в другую местность / О. Сонин // Підпр-во, госп-во і право. – 2002. – № 7. – С. 91 – 93.
24. Проект Трудового кодексу України (реєстраційний №1108, текст законопроекту до другого читання від 10 груд. 2009 р.) // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http: //www.rada.gov.ua.
25. Трудовий кодекс Російської Федерації (в ред. від 30 червня 2006 р.) // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http: //www.interlaw.ru/law/docs/12025268-013.htm.
26. Рахматуллина Р. Н. Новое в правовом регулировании переводов на другую работу по Трудовому кодексу Российской Федерации в редакции от 30 июня 2006 г. / Р. Н. Рахматуллина // Антол. научн. мысли: к 10-летию Рос. акад. правосудия. – М. : Статут, 2008. – С. 514 – 523.
27. Про практику розгляду судами трудових спорів: Пленум Верхов. Суду України від 06.11.1992 р. № 9 // Дебет-Кредит (Галицькі контракти). – 2008. – № 29. – Ст. 279.
28. Пилипенко П. Д. Про істотні умови трудового договору та проблеми, пов’язані з переведенням і переміщенням працівників / П. Д. Пилипенко // Вісн. Львів. ун-ту : сер. юрид. – Л. : ЛДУ, 2002. – Вип. 37. – С. 337 – 342.
29. Пашков А. С. Советское трудовое право / А. С. Пашков, О. В. Смирнов. – М. : Юрид. лит., 1988. – 250 с.
30. Сыроватская Л. А. Трудовое право : учеб. / Сыроватская Л.А. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Юристъ, 1998. – 312 с.
31. Фатуев А. А. Трудовое право в жизни человека / Фатуев А. А. – М. : Юрид. лит., 1991. – 256 с.
32. Киян В. Я. Правові аспекти порядку переведення та переміщення працівників ОВС / В. Я. Киян // Актуал. пробл. науки труд. права в сучасн. умовах ринк. екон. : матер. наук.-практ. конф., Сімферополь, 19-20 трав. 2003 р. / за ред. В. С. Венедіктова. – Харків. нац. ун-т внутр. справ, 2003. – С. 150 – 153.
33. Орловский Ю. П. Правовые вопросы использования труда рабочих и служащих на промышленных предприятиях / Орловский Ю. П. – М. : Наука, 1966. – 136 с.
34. Бару М. И. Оценочные понятия в трудовом законодательстве / М. И. Бару // Сов. гос-во и право. – 1970. – № 7. – С. 104 – 108.
35. Фатуев А. А. Трудовое право в жизни человека / Фатуев А. А. – М. : Юрид. лит., 1993. – 261 с.
36. Трудове право України : підруч. / [за ред. Н. Б. Болотіної, Г. І. Чанишевої]. – К. : Знання, 2000. – 564 с.
37. Трудовое право России : учеб. / [отв. ред. Р. З. Лившиц, Ю. П. Орловский]. – М. : ИНФРА-М ; НОРМА, 1999. – 450 с.
38. Прокопенко В. І. Трудове право України : підруч. / Прокопенко В. І. – вид. 2-ге, стереот. – Харків : Консум, 2000. – 480 с.
39. Прилипко С. М. Трудове право України : підруч. / С. М. Прилипко, О. М. Ярошенко. – Харків : Вид. ФОП Вапнярчук Н. М., 2008. – 664 с.
40. Дмитренко Ю. П. Трудове право України : навч. посіб. / Дмитренко Ю. П. – К. : Школа, 2004. – 288 с.
41. Пилипенко П. Д. Підстави виникнення індивідуальних трудових відносин / Пилипенко П. Д. – К. : Знання, 2003. – 146 с.
42. Трудовое право : учебн. / [под. ред. О. В. Смирнова]. – М. : Проспект, 1999. – 561 с.
43. Трудовое право России : учеб. / [под. ред. С. П. Маврина, Е. Б. Хохлова]. – М. : Юристъ, 2003. – 560 с.
44. Трудовое право Украины в вопросах и ответах : учеб.-справоч. пособ. / [под. ред. В. В. Жернакова]. – Харьков : Одиссей, 2007. – изд. 5-е, перераб. и доп. – 664 с.
45. Венедиктов В. С. Трудовое право Украины / Венедиктов В. С. – Харьков : Консум, 2006. – 304 с.
46. Щербина В. І. Трудове право України : підруч. / Щербина В. І.; [за ред. В. С. Венедиктова]. – К. : Істина, 2008. – 384 с.
47. Карпенко Д. О. Основи трудового права : навч. посіб. / Карпенко Д. О. – К. : Вид-во А.С.К., 2003. – 656 с.
48. Лившиц Р. З. Заработная плата в СССР. Правовое исследование / Лившиц Р. З. – М. : Наука, 1972. – 271 с.
49. Голованова Е. А. Переводы рабочих и служащих на другую работу / Голованова Е. А.; [отв. ред. В. И. Никитинский]. – М. : Юрид. лит., 1986. – 96 с.
50. Парпан Т. Проблеми правового регулювання переміщення працівників / Т. Парпан // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : матер. Xарк. регіон. наук. конф., 5-6 лют. 2005 р. – Л. : ЛДУ, 2004. – С. 328 – 329.
51. Лившиц Р. З. Трудовое законодательство: настоящее и будущее / Лившиц Р. З.; [отв. ред. В. И. Никитинский]. – М. : Наука, 1989. – 191 с.
52. Ставцева А. И. Правовые формы и методы перераспределения трудовых ресурсов в СССР : автореф. дисс. … д-ра юрид. наук : спец. 12.00.05 / А. И. Ставцева. – М., 1973. – 36 с.
53. Мамиофа И. Э. О правовом регулировании переводов на другую работу / И. Э. Мамиофа // Сов. гос-во и право. – 1960. – № 1. – С. 103 – 104.
54. Астрахан Е. И. Роль советского трудового права в плановом обеспечении народного хозяйства кадрами / Астрахан Е. И., Каринский С. С. , Ставцева А. И. – М. : Госюриздат, 1955. –191 с.
55. Ставцева А. И. Прием и перевод на другую работу / А. И. Ставцева, М. В. Яковлев. – М. : Юрид. лит. 1967. – 160 с.
56. Трудовое право России : учеб. / М. В. Молодцов, С. Ю. Головина. – М. : Норма, 2004. – 640 с.
57. Трудовое право России : учеб. / [под общ. ред. Ю. П. Орловского, А. Ф. Нуртдиновой]. – М. : МЦФЭР, 2004. – 880 с.
58. Трудовой договор / [под ред. Л. В. Тихомирова, М. Ю. Тихомирова]. – М., 2003.
59. Жигалкин П. И. Некоторые вопросы совершенствования законодательства о переводах на другую работу / П. И. Жигалкин, П. А. Бущенко // Пробл. соц. закон. на соврем. этапе коммунист. строит-ва : краткие тез. докл. и научн. сообщений респуб. научн. конф., 21-23 нояб. 1978 г. – Харьков : Харьк. юрид. ин-т, 1978 – С. 162 – 164.
60. Боровская Е. Н. Перевод на другую работу / Боровская Е. Н. – М. : Госюриздат, 1963 – 40 с.
61. Анисимов Л. Н. Трудовые договоры. Трудовые споры / Л. Н. Анисимов, А. Л. Анисимов. – М. : Бератор-Пресс, 2002. – 344 с.
62. Бугров Л. Ю. Перевод на другую работу / Л. Ю. Бугров // Хоз-во и право. – 1980. – № 3 – С. 76 – 78.
63. Трудове право України: академ. курс : підруч. / Бабаскін А. Ю., Баранюк Ю. В., Дріжчана С. В. та ін.; [за заг. ред. Н. М. Хуторян]. – К. : Вид-во А.С.К., 2004. – 608 с.
64. Пересунько В. Гарантії трудових прав працівника при переведенні, переміщенні, зміні істотних умов праці / В. Пересунько // Підпр-во, госп-во і право. – 2000. – № 9. – С. 51 – 55.
65. Чиканова Л. А. Трудовой договор / Л. А. Чиканова // Хоз-во и право. – 2006. – № 9. – С. 3 – 23.
66. Данилюк О. Зміна умов трудового договору: порівняльний аналіз законодавства України та Російської Федерації / О. Данилюк // Право України. – 2004. – № 9. – С. 120 – 123.
67. Балюк М. І. Зміни в організації виробництва і праці та соціальне партнерство / М. І. Балюк, Г. С. Гончарова // Право України. – 1996. – № 11. – С. 33 – 37.
68. Пашерстник А. Е. Право на труд / Пашерстник А. Е. – М. : Изд-во АН СССР, 1951. – 230 с.
69. Трудовое право и научно-технический прогресс / [под. ред. С. А. Иванова]. – М. : Наука, 1974. – 560 с.
70. Болотіна Н. Б. Трудовий договір за законодавством України : навч. посібн. / Болотіна Н. Б. – К. : Вид. Паливода А. В., 2002. – 124 с.
71. Бюллетень Верхов. Суда РСФСР. – 1974. – № 2 – Ст. 1.
72. Ставцева А. И. Трудовой договор / А. И. Ставцева, О. С. Хохрякова. – М. : Юрид. лит., 1983. – 176 с.
73. Глозман В. А. Совмещение профессий и должностей / Глозман В. А. – М. : Юрид. лит., 1969. – 102 с.
74. Советское трудовое право / [под ред. А. С. Пашкова, О. В. Смирнова]. – 2-е изд. – М. : Юрид. лит., 1982. – 504 с.
75. Государственная служба: теория и организация : курс лекций. – Ростов-на-Дону : Феникс, 1998. – 640 с.
76. Адміністративне право України : підруч. / [за ред. Ю. П. Битяка]. – Харків : Право, 2000. – 528 с.
77. Колбасин Д. А. Содержание трудового договора на современном этапе / Колбасин Д. А.; [под ред. В. И. Семенкова]. – Минск : Наука и техника, 1990. – 176 с.
78. Пашков А. С. Правовое регулирование подготовки и распределения кадров (некоторые вопросы теории и практики) / Пашков А. С. – Л. : Изд-во Ленинград. ун-та, 1966. – 188 с.
79. Пустозерова В. М. Трудовой договор. Комментарий КЗоТ / Пустозерова В. М. – М. : Приор, 1995. – 128 с.
80. Российское трудовое право : учебн. / [отв. ред. А. Д. Зайкин]. – М. : Изд. груп. НОРМА–ИНФРА-М, 1998. – 415 с.
81. Москаленко Г. К. Переводы и командировки по советскому праву / Москаленко Г. К. – М. : Госюриздат, 1952. – 46 с.
82. Трудовое право России : учебн. / [отв. ред. Р. З. Лившиц, Ю. П. Орловский]. – М. : ИНФРА-НОРМА-М, 1998. – 482 с.
83. Ставцева А. И. Правовые вопросы перераспределения трудовых ресурсов / Ставцева А. И. – М., 1974. – 160 с.
84. Абдракманов К. С. Правовое регулирование трудовых отношений в Кыргызской Республике в период перехода к рыночной экономике : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.05 / К. С. Абдракманов. – Екатеринбург, 1997. – 19 с.
85. Юшко А. М. Переведення на іншу роботу : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.05 / А. М. Юшко. – Харків, 2002. – 20 с.
86. Про гарантії та компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість: пост. КМ України від 02.03.1998 р. № 255 // Офіц. вісн. України. – 1998. – № 9. – Ст. 351.
87. Цивільний кодекс України // Відом. Верхов. Ради України. – 2003. – № 40–44. – Ст. 356.
88. Кривой В. И. Место работы по советскому трудовому праву / В. И. Кривой // Сов. гос-во и право. – 1989. – № 11. – С. 53 – 61.
89. Гуляев Г. Прием, перевод и увольнение с работы рабочих и служащих / Г. Гуляев, Л. Лунгу. – Кишинев, 1985. – 112 с.
90. Кафтановская А. М. Прием на работу, перевод и увольнение рабочих и служащих / А. М. Кафтановская, В. И. Никитинский. – М. : Госюриздат, 1955 – 83 с.
91. Мамиофа И. Э. Правовые вопросы перевода рабочих и служащих на другую работу : автореф. дисс. … канд. юрид. наук / И. Э. Мамиофа. – Харьков, 1962. – 16 с.
92. Давидович Я. И. Прием на работу, перевод и увольнение рабочих и служащих / Я. И. Давидович, Б. Ф. Хрусталев. – Л. : Изд-во Ленинград. ун-та, 1960. – 78 c.
93. Теорія управління органами внутрішніх справ : підруч. / [за ред. Ю. Ф. Кравченка]. – К. : Нац. акад. внутріш. справ України, 1999. – 702 с.
94. Про розвиток автомобільної промисловості України: Закон України від 18.03.2004 № 1624-ІV // Відом. Верхов. Ради України. – 2004. – № 26. – Ст. 360.
95. Жигалкин П. И. Трудовое право в обеспечении стабильности кадров / Жигалкин П. И. – Харьков : Вищ. шк., 1977. – 129 с.
96. Венедиктов А. В. О субъектах социалистических правоотношений / А. В. Венедиктов // Сов. гос-во и право. – 1955. – № 6. – С. 23 – 25.
97. Пашерстник А. Е. Рассмотрение трудовых споров / Пашерстник А. Е. – М. : Госюриздат, 1958. – 214 с.
98. Доганов В. М. Государственные организации как субъекты социалистического трудового правоотношения / В. М. Доганов // Правоведение. – 1957. – № 1. – С. 79 – 81.
99. Воронов Н. Перевод на другую работу / Н. Воронов // Соц. законность. – 1961. – № 8. – С. 36 – 39.
100. Глебов В. Временный перевод в интересах работника / В. Глебов // Хоз-во и право. – 2009. – № 9. – С. 53 – 56.
101. Височина О. В. Тимчасові та постійні переведення працівників на іншу роботу за станом здоров’я / О. В. Височина // Вісн. Нац. ун-ту внутр. справ. – Вип. 29. – X. : Нац. ун-т внутр. справ, 2005. – С. 316 – 321.
102. Юшко А. М. Гарантії при переведеннях працівників за погодженням між керівниками підприємств, установ та організацій / А. М. Юшко // Пробл. законності. – Вип. 51. – X. : Нац. юрид. акад. України, 2001. – С. 83 – 90.
103. Коршунов Ю. Н. Советское законодательство о труде : справочн. / Коршунов Ю. Н., Лившиц Р. З., Румянцева М. С. – 3-е изд. – М. : Профиздат, 1980. – 512 с.
104. Трудовое право : энцикл. справочник / [гл. ред. С. А. Иванов]. – М. : Сов. энцикл., 1979. – 528 с.
105. Бєліков О. Особливості припинення трудового договору в зв’язку з переведенням / О. Бєліков // Юрид. журнал. – 2007. – № 3. – С. 127 – 128.
106. Скобелкин В. Н. Прием на работу в порядке перевода по согласованию между руководителями предприятий / В. Н. Скобелкин // Сов. юстиция. – 1974. – № 4. – С. 5 – 8.
107. Гончарова Г. Переведення за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій / Г. Гончарова // Рад. право. – 1981. – № 7. – С. 49 – 52.
108. Полунов И. Перевод на постоянную работу в другое предприятие (учреждение) / И. Полунов // Рад. Право. – 1958. – № 6. – С. 95 – 98.
109. О порядке сохранения непрерывного трудового стажа при переводе из одного предприятия (учреждения, организации) в другое: пост. Сов. Мин. СССР от 27.05.1957 г. № 581 // СП СССР. – 1957. – № 6. – Ст. 70.
110. Парпан Т. В. Істотні умови трудового договору : автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / Т. В. Парпан. – К., 2005. – 17 с.
111. Мацюк А. Р. Трудовое право в вопросах и ответах: справоч. / А. Р. Мацюк, З. К. Симорот. – К. : Политиздат Украины, 1988. – 287 с.
112. Парпан Т. В. Правові аспекти переведення працівників на роботу в іншу місцевість / Т. В. Парпан // Запоріз. прав. читання : тез. доп. щоріч. міжнар. наук.-практ. конф., 18-19 трав. 2006 р. – Запоріжжя : ЗНУ, 2006. – С. 441 – 442.
113. Стичинський Б. С. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю / Стичинський Б. С., Зуб І. В., Ротань В. Г. – 2-е вид., допов. та переробл. – К. : А.С.К., 2000. – 1072 с.
114. Мамиофа И. Э. Правовые вопросы перевода рабочих и служащих на другую работу: дис. ... канд. юр. наук : 12.00.05 / И. Э. Мамиофа. – Харьков, 1962. – 196 с.
115. Абжанов К. Трудовой договор по советскому праву / Абжанов К. – М. : Юрид. лит., 1964. – 192 с.
116. Парпан Т. Проблеми залучення працівників до роботи у разі виробничої потреби / Т. Парпан // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : матер. XIII регіон. наук.-практ конф., 8-9 лют. 2007 р. – Л. : ЛДУ, 2007. – С. 404 – 406.
117. Конвенція № 29 «Про примусову чи обов’язкову працю» (Рат. 09.06.1956 р.) // Відом. Верхов. Ради. – 1956. – № 5. – Ст. 75.
118. ПОВЗУН С. УДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПЕРЕВЕДЕНЬ ПРАЦІВНИКІВ НА ІНШУ РОБОТУ У РАЗІ ПРОСТОЮ / С. ПОВЗУН // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : матер. XIII регіон. наук.-практ конф., 8-9 лют. 2007 р. – Л. : ЛДУ, 2007. – С. 407 – 409.
119. Жернаков В. Реализация принципа свободы труда и запрета принудительного труда в законодательстве Украины / В. Жернаков // Предпр-во, хоз-во и право. – 2000. – № 10. – С. 63 – 66.
120. Андрушко В. Спірні моменти судової практики у світлі нового тлумачення поняття «примусова праця» / В. Андрушко, Р. Кондратьєв // Право України. – 1998. – № 3. – С. 31 – 32.
121. Голеня Є. Ф. Трудовий договір / Голеня Є. Ф. – К. : Тов-во «Знання» УРСР, 1977. – 32 с.
122. Явич Л. С. К вопросу о предмете и методе правового регулирования / Л. С. Явич // Вопр. общ. теории совет. права : сб. ст. / под ред. С. Н. Братуся. – М. : Госюриздат, 1960. – С. 45 – 49.
123. Малько А. В. Стимулы и ограничения в праве : моногр. / Малько А. В. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Юристъ, 2005. – 250 с.
124. Комаров С. А. Общая теория государства и права : учеб. / Комаров С. А. – 7-е изд., перераб. и доп. – Спб., 2008. – 512 с.
125. Комаров С. А. Общая теория государства и права : курс лекц. / Комаров С. А. – Саранск : Изд-во Мордовского ун-та, 1994. – 304 с.
126. Левченков О. І. Про співвідношення понять «Правове регулювання» та «правовий вплив» / О. І. Левченков // Вісн. Луган. держ. ун-ту внутр. справ. – 2010. – Спец. вип. № 2 – С. 237 – 259.
127. Погребной И. М. Теория права : [учеб. пособ.] / Погребной И. М. – 3-е изд., испр. и доп. – Харьков : Изд-во «Основа», 2003. – 128 с.
128. Трахонич Т. І. Правове регулювання та правовий вплив як юридичні категорії: співвідношення понять / Т. І. Трахонич // Часопис Київ. ун-ту права. – 2009. – № 4. – С. 10 – 14.
129. Александров Н. Г. Законность и правопорядок в советском обществе / Н. Г. Александров // Вопр. филос. – 1957. – № 1. – С. 5.
130. Кривицький Ю. Норма права у механізмі правового регулювання: теоретико-правовий аспект / Ю. Кривицький // Юрид. Україна. – 2008. – № 10. – С. 8 – 13.
131. Загальна теорія держави і права : підруч. / [за ред. М. В. Цвіка, В. Д. Ткаченка, О. В. Петришина]. – Харків : Право, 2002. – 432 с.
132. Скакун О. Ф. Теория государства и права / Скакун О. Ф. – Харьков : Консум ; УВД, 2000. – 704 с.
133. Волощук О. Я. Поняття принципів трудового права / О. Я. Волощук // Наук. вісн. Нац. акад. внутр. справ України. – 2001. – № 5. – С. 135 – 140.
134. Бобылев А. И. Механизм правового воздействия на общественные отношения / А. И. Бобылев // Гос-во и право. – 1999. – № 5. – С. 104 – 109.
135. Кельман М. С. Загальна теорія права (з схемами, кросвордами, тестами) : підруч. / М. С. Кельман, О. Г. Мурашин. – К. : Кондор, 2002. – 353 с.
136. Ведяхин В. М. Понятие и классификация принципов права / В. М. Ведяхин, К. В. Ведяхина // Право и политика. – 2002. – № 4. – С. 19 – 28.
137. Матюхін А. А. Нормативные условия осуществления права развитого социализма : автореф. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / А. А. Матюхін. – М., 1983. – 17 с.
138. Алексеев С. С. Проблемы теории права : курс лекц. в 2-х т. / Алексеев С. С. – Свердловск, 1972. – Т. 1. - 396 с.
139. Шейндлин Б. В. Сущность советского права / Шейндлин Б. В. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1959. – 139 с.
140. Волощук О. Я. Принципи як основоположні елементи системи трудового права України / О. Я. Волощук // Актуал. пробл. науки труд. права в сучасн. умовах ринк. економіки : матер. наук.-практ. конф., Сімферополь, 19-20 трав. 2003 р. – Харків, 2003. – С. 56 - 57.
141. Зажицкий В. И. Правовые принципы в законодательстве РФ / В. И. Зажицкий // Гос-во и право. – 1996. – № 11. – С. 92 – 94.
142. Явич Л. С. Право развитого социалистического общества: сущность и принципы / Явич Л. С. – М. : Юрид. лит., 1978. – 224 c.
143. Смирнов О. В. Основные принципы советского трудового права / Смирнов О. В. – М. : Юрид. лит., 1977. – 216 с.
144. Грибанов В. П. Принципы осуществления гражданских прав / В. П. Грибанов // Вестн. МГУ : серия “Право”. – 1966. – № 3. – С. 10 – 23.
145. Белкин Р. С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. Общая и частные теории / Белкин Р. С. – М. : Юрид. лит., 1987. – 272 с.
146. Полевой Н. С. Криминалистическая кибернетика (теория информационных процессов и систем в криминалистике) / Полевой Н. С. – М. : Изд-во МГУ, 1982. – 208 с.
147. Пилипенко П. Д. Про природу принципів трудового права України / П. Д. Пилипенко // Вісн. Львів. ін-ту внутр. Справ : зб. / гол. ред. В. Л. Регульський. – Львів : Львів. ін-ут внутр. справ при НАВС України. – 2001. – С. 220 – 226.
148. Дембо М. И. О принципах системы права / М. И. Дембо // Сов. гос-во и право. – 1956. – № 8. – С. 88 – 98.
149. Жернаков В. Свобода праці як принцип сучасного трудового права України / В. Жернаков // Право України. – 1999. – № 3. – С. 33 – 35.
150. Маврін С. П. Проблемы, концепции и разработки нового Трудового кодекса РФ : матер. конф. / С.П. Маврін. – Гос-во и право. – 2000. – № 10. – С. 57 – 67.
151. Про відпустки: Закон України від 07.02.1991 р. № 697–ХІІ // Відом. Верхов. Ради України. – 1997. – № 2. – Ст. 4.
152. Про зайнятість населення: Закон України від 01.03.1991 р. №803–ХІІ // Відом. Верхов. Ради України. – 1991. – № 14. – Ст. 170.
153. Конвеція №105 «Про скасування примусової праці» (рат. 05.10.2000 р.) // Офіц. вісн. України. – 2000. – № 44. – Ст. 1879.
154. Pасtа соnvеntа guае nеguе соntrа leges, nеguе dolo malo inita sunt, omni modo observanda sunt / [сост. Е. И. Темнов]. – М., 1996. – 298 с. – (Лат. юрид. изречения).
155. Догадов В. М. Советское трудовое право в борьбе за народнохозяйственный план / В. М. Догадов // Вопр. сов. права. : учен. записки. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1953. – Вып. 4. – С. 75 – 103.
156. Пашков А. С. Правовые формы обеспечения производства кадрами в СССР / Пашков А. С. – М. : Госюриздат, 1961. – 183 с.
157. Дакунин В. П. Защита прав наемного работника при переводах и увольнениях / В. П. Дакунин, А. Ф. Тюрин // Юрист. – 2000. – № 6. – С. 50 – 52.
158. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. № 254/96-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
159. Ставцева А. И. Правовые вопросы перевода робочих и служащих на другую постоянную работу в том же предприятии или учреждении / А. И. Ставцева // Сов. юстиция. – 1964. – № 22. – С. 7.
160. Про військовий обов’язок і військову службу: Закон України від 25.03.1992 р. № 2232-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1992. – № 27. – Ст. 385.
161. Базарбаев Б. Перевод на другую работу по советскому праву: дис. … канд. юрид. наук : 12.00.05 / Базарбаев Б. – М., 1961. – 20 с.
162. Сонін О. Є. Компенсації за трудовим правом України: дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05. / Сонін О. Є. – Сімферополь, 2003. – 191 с.
163. Рудницька О. П. Проблеми правового регулювання гарантійних виплат при переїзді працівників на роботу в іншу місцевість / О. П. Рудницька // Держава і право. Юрид. і політ. науки.. – К. : Ін-т держави і права НАН України, 2009. – Вип. 43 – С. 378 – 384.
164. Про гарантії та компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість: Постанова Кабінету Міністрів України від 02.03.1998 р. № 255 // Офіц. вісник України. – 1998. – № 9. – Ст. 351.
165. Циндяйкина Е. П. Перевод в трудовом праве / Циндяйкина Е. П. – М. : ООО «ТК 4Велби», 2003. – 48 с.
166. Молодцов М. В. Трудовое право России : учеб. / М. В. Молодцов, С. Ю. Головина. – М. : Изд-во НОРМА, 2003. – 640 с.
167. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. – К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2004. – 1440 с.
168. Шульга А. М. Теория государства и права : [учебн. пособ.] / Шульга А. М. – Харьков : Б. и., 2008. – 248 с.
169. Шишкін В. П. Теорія держави та права : навч. посіб. / Шишкін В. П. – Харків : Б. в., 2004. – 111 с.