Музиченко Тетяна Олексіївна Апеляційне оскарження ухвал слідчого судді щодо правомірності обмеження права власності осо­би у досудовому розслідуванні

brief description

Музиченко Тетяна Олексіївна, аспірант кафедри пра­восуддя Київського національного університету імені Тараса Шевченка: «Апеляційне оскарження ухвал слідчого судді щодо правомірності обмеження права власності осо­би у досудовому розслідуванні» (12.00.09 - кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно- розшукова діяльність). Спецрада Д 26.001.05 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова праця
на правах рукопису
МУЗИЧЕНКО ТЕТЯНА ОЛЕКСІЇВНА
УДК 343.132+343.156
ДИСЕРТАЦІЯ
АПЕЛЯЦІЙНЕ ОСКАРЖЕННЯ УХВАЛ СЛІДЧОГО СУДДІ ЩОДО
ПРАВОМІРНОСТІ ОБМЕЖЕННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ ОСОБИ У
ДОСУДОВОМУ РОЗСЛІДУВАННІ
12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика;
судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність
081 – право
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
________________ Т. О. Музиченко
Науковий керівник: Шумило Микола Єгорович, доктор юридичних наук,
професор, Заслужений діяч науки і техніки України, член-кореспондент
НАПрН України
Київ – 2018

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ……………………………………… 15
ВСТУП ………………………………………………………………………… 16
РОЗДІЛ 1. ПОРЕФОРМЕНА ВІТЧИЗНЯНА АПЕЛЯЦІЯ І МІСЦЕ В НІЙ
ОСКАРЖЕННЯ УХВАЛ СЛІДЧОГО СУДДІ ЩОДО ОБМЕЖЕННЯ ПРАВА
ВЛАСНОСТІ ОСОБИ ………………………………………………………………. 28
1.1. Сучасна українська апеляція: поняття й основні характеристики в
контексті її «класичної» моделі ……………………………………………………… 28
1.2. Поняття апеляційного оскарження ухвал слідчого судді і його роль в
забезпеченні ефективності захисту права власності особи у досудовому
розслідуванні ………………………………………………………………………… 42
1.3. Конституційне право особи на апеляційне оскарження ухвал слідчого
судді щодо правомірності обмеження права власності особи …………………… 56
1.4. Ухвали слідчого судді як об’єкти апеляційного оскарження обмеження
права власності особи та їхня класифікація ………………………………………… 71
Висновки до розділу 1 …………………………………………………………. 82
РОЗДІЛ 2. ЗАКОННІСТЬ ОБМЕЖЕННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ ОСОБИ
ЯК ПРЕДМЕТ АПЕЛЯЦІЙНОГО ОСКАРЖЕННЯ УХВАЛ СЛІДЧОГО СУДДІ
…………………………………………………………………………………………. 86
2.1. Право власності особи та стандарти (умови) правомірності його
обмеження слідчим суддею на досудовому розслідуванні ………………………… 86
2.2. Апеляційне оскарження законності ухвал слідчого судді про обмеження
права власності особи ……………………………………………………………….. 107
13
2.2.1. Апеляційне оскарження ухвал слідчого судді про надання тимчасового
доступу до речей і документів, що посвідчують користування правом на здійснення
підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особапідприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою
діяльність …………………………………………………………………………….. 107
2.2.2. Апеляційне оскарження ухвал слідчого судді про арешт майна …… 121
2.2.3. Апеляційне оскарження ухвал слідчого судді про відсторонення від
посади ………………………………………………………………………………… 135
2.2.4. Апеляційне оскарження ухвал слідчого судді про застосування
запобіжного заходу у вигляді застави як альтернативного триманню під вартою …
………………………………………………………………………………… 145
2.3. Проблеми вдосконалення апеляційного оскарження законності ухвал
слідчого судді про обмеження права власності особи ……………………………. 161
2.3.1. Апеляційне оскарження ухвал слідчого судді про тимчасове обмеження
у користуванні спеціальним правом ……………………………………………….. 162
2.3.2. Апеляційне оскарження ухвал слідчого судді про дозвіл на обшук житла
чи іншого володіння особи ………………………………………………………… 167
Висновки до розділу 2 ……………………………………………………….. 176
РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ЗАСТОСУВАННЯ НАЛЕЖНОЇ ПРАВОВОЇ
ПРОЦЕДУРИ АПЕЛЯЦІЙНОГО ОСКАРЖЕННЯ УХВАЛ СЛІДЧОГО СУДДІ
ЩОДО ПРАВОМІРНОСТІ ОБМЕЖЕННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ ОСОБИ
………………………………………………………………………………………… 179
3.1. Суб’єкти права апеляційного оскарження ухвал слідчого судді щодо
правомірності обмеження права власності ………………………………………… 179
3.2. Порядок і строки подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді
…………………………………………………………………………………………. 195
3.3. Форма і зміст апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді ………….. 203
3.4. Відмова від апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, її зміна і
доповнення …………………………………………………………………………… 213
14
3.5. Рішення суду апеляційної інстанції за результатами перевірки апеляційної
скарги на ухвалу слідчого судді …………………………………………………… 220
Висновки до розділу 3 ………………………………………………………… 227
ВИСНОВКИ ………………………………………………………………… 230
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………. 233
ДОДАТКИ …………………………………………………………………… 288
Додаток А …………………………………………………………………….. 288
Додаток Б …………………………………………………………………….. 293
Додаток В ……………………………………………………………………. 298
Додаток Г ……………………………………………………………………. 302
Додаток Ґ ……………………………………………………………………. 308
Додаток Д …………………………………………………………………….. 310
Додаток Е …………………………………...................................................... 314

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертаційному дослідженні вирішено наукове завдання розробки
теоретичних засад, правових та практичних рекомендацій, спрямованих на
удосконалення апеляційного оскарження ухвал слідчого судді щодо правомірності
обмеження права власності особи у досудовому розслідуванні та сформульовано
висновки, пропозиції й рекомендації, що відповідають вимогам наукової новизни,
зокрема:
1. Обґрунтовується положення, що право особи на справедливий суд (ч. 1ст. 6
ЄКПЛ) поширюється на всю процедуру судового розгляду. Аналізуючи нормативну
модель вітчизняної апеляції як процесуального фільтру, покликаного унеможливити
набуття законної сили неправосудним рішенням суду першої інстанції, можна
виділити її характерні риси: a) перегляд рішень допускається лише в межах
апеляційної скарги; б) здійснюється переоцінка питань факту і права шляхом
дослідження доказів за правилами провадження в суді першої інстанції; в) рішення
нижчого суду може бути залишено без змін, змінено, або ухвалено нове. Таким
чином, існує досить надійна платформа для оскарження ухвал слідчого судді з
обмеження права власності особи на досудовому провадженні.
2. Видається доречним виокремлення в діяльнісній структурі апеляційного
провадження таких його складових: 1) апеляційного оскарження; 2) підготовки до
апеляційного розгляду; 3) апеляційного розгляду; 4) прийняття кінцевого рішення
судом апеляційної інстанції. Своєю чергою, апеляційне оскарження доцільно
розглядати як сукупність технологічних етапів, зокрема: а) складання апеляційної
скарги; б) подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, в межах
територіальної юрисдикції якого знаходиться суд першої інстанції, що ухвалив
оскаржуване судове рішення; в) реєстрації апеляційної скарги судом апеляційної
інстанції; г) дій судді-доповідача щодо відкриття/відмови у відкритті апеляційного
провадження, залишення апеляційної скарги без руху або її повернення.
231
3. Апеляційне оскарження законності ухвал слідчого судді про обмеження
права власності особи (відмови у такому обмеженні) під час досудового
розслідування необхідно розуміти як діяльність уповноважених суб’єктів із подання
апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції з метою перевірки ухваленого
слідчим суддею рішення на предмет законності, обґрунтованості та вмотивованості
обмеження/відмови в обмеженні права власності особи у досудовому розслідуванні,
а також діяльність апеляційного суду, яка полягає у реєстрації такої скарги, інших
діях, пов’язаних з відкриттям апеляційного провадження. В характері завдань
апеляційного оскарження ухвал слідчого судді щодо правомірності обмеження
права власності особи (відмови у цьому) в досудовому розслідуванні доцільно
розглядати: 1) забезпечення особі можливості ініціювати перегляд ухвали слідчого
судді на предмет законності обмеження/відмови в обмеженні права власності особи,
а також 2) визначення можливості відновлення порушеного права власності.
4. Функції апеляційного оскарження ухвал слідчого судді щодо правомірності
обмеження права власності особи (відмови у цьому) у досудовому розслідуванні
полягають у: забезпеченні можливості перевірки законності, обґрунтованості та
вмотивованості прийнятого рішення слідчим суддею; 2) забезпеченні досягнення
цілей і виконання завдань кримінального судочинства; 3) мінімізації незаконного
обмеження права власності особи у досудовому розслідуванні; 4) сприянні
формуванню належної судової практики.
5. Видається доцільним створення у кожному апеляційному суді судової палати
з розгляду апеляційних скарг на судові рішення слідчих суддів. Окрім цього,
обґрунтовано необхідність у встановленні додаткових вимог до суддівського корпусу
таких палат – наявність попереднього досвіду роботи на посаді слідчого судді у судах
першої інстанції.
6. Об’єктом апеляційного оскарження є ухвали слідчого судді про обмеження або
відмову в обмеженні права власності особи на стадії досудового розслідування.
Натомість предметом апеляційного оскарження ухвал слідчого судді є: 1) питання
факту, тобто чи мало місце неправомірне обмеження права власності особи у
досудовому розслідуванні + 2) питання права, тобто невідповідність правовим
232
вимогам, що ставляться до ухвал слідчого судді, а також стандартам (умовам)
обмеження права власності особи у досудовому розслідуванні.
7. Як теоретичне, так і практичне значення має питання опрацювання сучасної
класифікації ухвал слідчого судді щодо правомірності обмеження (відмови в
обмеженні) права власності особи у досудовому розслідуванні за раціонально
обраними критеріями.
8. Видається доцільним внесення змін до законодавства, норми якого
регулюють окремі заходи кримінального процесуального примусу, що обмежують
право власності особи у досудовому розслідуванні.
9. У характері суб’єктів права на апеляційне оскарження ухвал слідчого судді,
зокрема й тих, що обмежують право власності особи у досудовому розслідуванні,
доцільно розглядати усіх осіб, права та інтереси яких порушені, незалежно від їх
процесуального статусу та участі під час розгляду відповідного клопотання або
скарги слідчим суддею.
10. Порушення права власності особи у досудовому розслідуванні зумовлено
різноманітними правозастосовними помилками системного матеріально-правового
та процедурного характеру.
11. Існує обґрунтована потребами практики необхідність внесення змін до ст.
ст. 132, 163, 169, 173, 177, 182, 183, 199, 233, 234, 235, 303, 309, 392, 393, 395, 396,
399, 403 та 407 чинного КПК України.