Глущенко Світлана Аркадіївна Адміні­стративно-правові засади пенсійного забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
УДК 342.951:351.82
ГЛУЩЕНКО СВІТЛАНА АРКАДІЇВНА
ДИСЕРТАЦІЯ
АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ПЕНСІЙНОГО
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСІБ, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВНАСЛІДОК
ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ
12.00.07 «адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право»
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело С. А. Глущенко
Науковий керівник Дрозд Олексій Юрійович, доктор юридичних наук, доцент
Київ - 2019

ЗМІСТ
ЗМІСТ 14
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 16
ВСТУП 17
РОЗДІЛ 1. ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСІБ, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВНАСЛІДОК ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ, ЯК ОБ’ЄКТ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ 25
1.1. Поняття пенсійного забезпечення осіб, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи 25
1.2. Система пенсійного забезпечення осіб, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи 42
1.3. Ґенеза становлення та розвитку адміністративно-правового
регулювання пенсійного забезпечення осіб, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи 61
1.4. Публічна адміністрація як суб’єкт пенсійного забезпечення осіб, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 74
Висновки до розділу 1 92
РОЗДІЛ 2. ПОРЯДОК ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСІБ, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВНАСЛІДОК ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ ... 97
2.1. Порядок подачі документів для призначення (перерахунку) пенсій
особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 97
2.2. Порядок призначення (перерахунку) пенсій особам, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи 111
2.3. Порядок нарахування пенсій особам, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи 125
Висновки до розділу 2
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ АДМІНІСТРАТИВНО- ПРАВОВОГО ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСІБ, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВНАСЛІДОК ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ . 137
3.1. Зарубіжний досвід пенсійного забезпечення осіб, які постраждали від
техногенних аварій та катастроф 137
3.2. Удосконалення законодавства, яким урегульоване адміністративно - правове пенсійне забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи 157
Висновки до розділу 3 162
ВИСНОВКИ 165
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 171
ДОДАТКИ 191
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
АСНФ - автоматизована система накопичувального фонду
БД - банківський депозитарій
ВРУ - Верховна Рада України
ДСНС - Державна служба надзвичайних ситуацій
ЄСПЛ - Європейський суд з прав людини
КНР - Китайська Народна Республіка
КМУ - Кабінет Міністрів України
КСУ - Конституційний Суд України
КУПФ - компанія з управління Пенсійним фондом
КУпАП - Кодекс України про адміністративні правопорушення
КУПФ - Компанія з управління Пенсійним фондом
МАСЗ - міжнародна асоціація соціального забезпечення
Мінсоцполітики - Міністерство соціальної політики України
МОВВ - місцеві органи виконавчої влади
МОЗУ - Міністерство охорони здоров’я України
МОП - Міжнародна організація праці
ОМС - органи місцевого самоврядування
ПФ - Пенсійний фонд
ПФУ - Пенсійний фонд України
США - Сполучені Штати Америки
ФРН - Федеративна Республіка Німеччина
ЦОВВ - центральні органи виконавчої влади
ЧАЕС - Чорнобильська атомна електростанція
FSA - орган фінансового регулювання та нагляду Великобританії (Financial Service Authority)
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Ст. 16 Основного Закону України встановлює, що подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов’язком держави. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що одним з принципів державної політики в цій сфері є пріоритет життя та здоров’я людей, які постраждали від Чорнобильської катастрофи. Разом з тим, сьогодні прослідковується чітка тенденція зменшення активності держави щодо соціального захисту цієї категорії осіб. Так, обмежуються пільги та компенсації, зменшуються обсяги медичного забезпечення та лікарських засобів, що негативно випливає на якість лікування та умови пенсійного забезпечення постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Постраждалими від Чорнобильської катастрофи є учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та потерпілі від зазначеної катастрофи, а також особи, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Законодавством України здійснено розмежування категорій осіб, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи. Саме від того, до якої категорії належить особа, залежить встановлений розмір пільг та компенсацій, пенсійне забезпечення, яке вона отримуватиме. На сьогодні системою нормативно-правових актів установлено види пільгових умов пенсійного забезпечення осіб, які постраждали у цій катастрофі. Відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановлюються наступні пенсії: державна пенсія; додаткова пенсія за шкоду, завдану здоров’ю. Необхідно зазначити, що в органах Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 року перебуває на обліку 108 620 осіб, віднесених до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, середній розмір пенсії яких становить: І групи - 5723,15 гривні, ІІ групи - 5323,23 гривні, ІІІ групи - 3767,10 гривні. З наведених даних видно, що розмір пенсійного забезпечення є незначним та не може задовольнити життєво необхідні потреби зазначеної категорії осіб у лікуванні, якісному харчуванні тощо. Одночасно нормативно-правові акти, якими урегульовано пенсійне забезпечення вищеназваних осіб, є такими, що не відповідають вимогам часу або містять правові прогалини та колізії - норми одних скасовані, натомість не прийнято нових. Існують також прогалини у застосуванні державою примусу до публічних органів управління, на які покладено обов’язок пенсійного забезпечення по відношенню до зазначеної категорії осіб тощо. У 2018 році Конституційний Суд України ухвалив рішення, яким зобов’язав відновити соціальні гарантії постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, які були скасовані або обмежені внаслідок призупинення та скасування окремих правових норм, що призвело до звуження прав осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зниження рівня їх соціального забезпечення, оскільки досі залишаються не вирішеними питання підвищення їм пенсій, порядку нарахування тощо.
Саме тому наразі є важливим наукове дослідження адміністративно- правового регулювання пенсійного забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, змісту державної пенсії, на яку мають право зазначені категорії осіб, порядку нарахування спеціальних пенсій, правового статусу Пенсійного фонду України як органу, що є основним суб’єктом в солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, який наділений повноваженнями призначення (перерахунку) та нарахування пенсій, вивчення зарубіжного досвіду щодо пенсійного забезпечення спеціальних суб’єктів для імплементації в національне законодавство.
Теоретична основа дослідження. Теоретико-методологічне підґрунтя дисертаційного дослідження становлять напрацювання вчених- адміністративістів: В.Б. Авер’янова, О.Ф. Андрійко, О.А. Александрова,
Г.І. Балюк О.М. Бандурки, Ю.П. Битяка, І.Л. Бородіна, С.Г. Брателя,
B. М. Гаращука, І.П. Голосніченка, О.В. Горбач, З.С. Гладун, А.В. Гуржій,
O. В. Джафарової, Є.В. Додіна, П.В. Діхтієвського, О.Ю. Дрозда, Б.О. Зайчук,
P. А. Калюжного, С.В. Ківалова, Ю.В. Ковбасюка, В.К. Колпакова,
A. Т. Комзюка, О.Д. Крупчана, Т.О. Коломоєць, О.В. Кузьменко,
C. О. Мосьондза, Д.М. Лук’янця, А.Ф. Мельника, Н.Р Нижник,
B. С. Никитенко, О.І. Остапенка, Г.О. Пономаренко, Д.В. Приймаченка,
C. М. Тимченка, В.О. Шамрая, Ю.С. Шемшученка, В.Г. Чорної та ін.
Суміжну проблематику аналізували такі вчені-адміністративісти, як: Б.О. Карась проаналізував особливості функціонування суб’єктів публічної адміністрації на радіаційно-забруднених територіях, М.О. Лібанов здійснив комплексний аналіз особливостей та порядку видачі професійних пенсій. Наукові досягнення згаданих учених сприяли становленню теоретичної бази для оновленого розуміння проблеми пенсійного забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Викладене вище свідчить про актуальність і необхідність узагальнення теоретичного та емпіричного матеріалу, оцінки сучасного стану адміністративно-правового регулювання пенсійного забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та обґрунтування на цій підставі способів вирішення завдань, зазначених у дослідженні.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами, грантами. Дисертацію виконано відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, ратифіковану Законом України від 16 вересня 2014 р. № 1678-VII, Стратегії сталого розвитку «Україна-2020», затвердженої Указом Президента України від 12 січня 2015 р. № 5, Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016-2020 роки, затвердженої Указом Президента України від 26 лютого 2016 р. № 68/2016, Концепції подальшого проведення пенсійної реформи, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 жовтня 2009 р. № 1224, Конвенції Міжнародної організації праці № 173 (1992 р.) «Про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця», ратифікованої Законом України від 19 жовтня 2005 р. № 2996-IV і Плану науково-дослідницьких робіт юридичного факультету Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» відповідно до науково-дослідної теми юридичного факультету «Угода про асоціацію України з ЄС як основа розвитку її національного законодавства» (державний реєстраційний номер 0115U003418).
Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає в тому, щоб на підставі комплексного аналізу теоретико-методологічних засад, нормативних основ і практики діяльності публічної адміністрації розкрити адміністративно - правові засади пенсійного забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до поставленої мети в роботі заплановано вирішити такі
завдання:
- визначити поняття пенсійного забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- з’ясувати особливості системи пенсійного забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- вивчити ґенезу становлення та розвитку адміністративно - правового регулювання пенсійного забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- розкрити повноваження та компетенцію публічної адміністрації як суб’єкту пенсійного забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- здійснити аналіз порядку подачі документів для призначення (перерахунку) пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- розкрити порядок призначення (перерахунку) та нарахування пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- узагальнити зарубіжний досвід пенсійного забезпечення осіб, що постраждали від техногенних аварій та катастроф та запропонувати імплементацію дієвих засобів такого забезпечення в українське законодавство;
- розробити пропозиції щодо удосконалення законодавства, яким урегульовані питання адміністративно-правового пенсійного забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Об’єкт дослідження - суспільні відносини, що виникають у сфері адміністративно-правових засад пенсійного забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Предмет дослідження - адміністративно-правові засади пенсійного забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Методи дослідження. У дослідженні було використано систему методів наукового пізнання. Метод системного аналізу дозволив установити структурні зв’язки між юридичними елементами системи пенсійного забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської аварії (розділи 1-2). За допомогою методу діалектики з’ясовано етапи ґенези становлення та розвитку адміністративно-правового регулювання пенсійного забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (підрозділ 1.3).
Логічні методи аналізу й синтезу забезпечили розподіл складних соціальних і юридичних явищ на окремі складові та формування на їх підставі юридичних категорій нової якості (підрозділи 1.1, 1.3, 2.2, 2,3, 3.1). Спеціальноюридичний формально-догматичний метод наукового пізнання використовувався в усіх без винятку підрозділах дисертації для аналізу національного і зарубіжного законодавства (розділи 1-3).
Метод порівняльного аналізу дозволив здійснити характеристику зарубіжного досвіду (підрозділ 3.1). За допомогою прогностичного методу, методів юридичної техніки та правотворчості вдалося сформулювати нові концепції та аргументувати вдосконалення законодавства (підрозділ 3.2). Соціологічний метод дозволив провести й обробити результати соціологічного опитування.
Нормативну основу дисертаційного дослідження становлять Конституція України, національні законодавчі та підзаконні нормативно - правові акти, які регламентують адміністративно-правовий статус Пенсійного фонду України, а також відповідне міжнародне законодавство.
Емпіричну базу дисертаційної роботи складають узагальнення адміністративної діяльності Пенсійного фонду України з 1991 по 2018 рр., судова практика, політико-правова публіцистика, довідкові видання і результати соціологічного опитування 743 респондентів.
Наукова новизна отриманих результатів аргументується тим, що дисертація є одним із перших монографічних досліджень у вітчизняній правовій літературі, присвяченій аналізу адміністративно-правових засад пенсійного забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
У результаті дослідження сформульовано низку висновків, рекомендацій і пропозицій, відмінних від раніше одержаних результатів, зокрема:
вперше:
- визначено етапи ґенези становлення та розвитку адміністративно- правового регулювання пенсійного забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в Україні: І етап - «Радянської доби» (1986-1990 рр.); ІІ етап - «Формування нормозабезпечення» (1990-2003 рр.); ІІІ етап - «Уповільненого становлення» (з 2004 по 2016 рр.); IV етап - «Сучасний» (з 2017 року по теперішній час);
- запропоновано порядок подачі та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (структуру даного проекту представлено у додатках до дисертації);
- розроблено пропозиції щодо удосконалення окремих положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також до КУпАП;
удосконалено:
- систему завдань публічних органів управління, які наділені державою владними повноваженнями щодо пенсійного забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- внутрішньо-організаційну діяльність територіальних органів Пенсійного фонду України шляхом запровадження у всіх територіальних органах окремих спеціалізованих підрозділів, наділених повноваженнями контролю за правильністю призначення (перерахунку) пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
отримали подальший розвиток:
- аргументована пропозиції щодо зміни порядку фінансування витрат, спрямованих на пенсійне забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- аргументи про запровадження єдиного державного реєстру обліку осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що доповнить загальну систему е-урядування України;
- узагальнення міжнародного досвіду щодо пенсійного забезпечення осіб, які постраждали від техногенних аварій і катастроф та імплементація у національне законодавство дієвих заходів такого забезпечення.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що сформульовані та аргументовані в дисертації теоретичні положення, висновки та пропозиції впроваджено та надалі може бути використано в:
- науково-дослідній сфері - для подальшого теоретичного розвитку адміністративно-правових засад пенсійного забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (акт впровадження Науково-дослідного інституту публічного права від 19 вересня 2018 р.);
- правозастосовній діяльності - використання одержаних результатів підвищило ефективність взаємодії служб і підрозділів Пенсійного фонду України (акт впровадження головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 24 жовтня 2018 р.);
- навчальному процесі - під час розроблення та викладання навчальної дисципліни «Адміністративне право України», при підготовці відповідних підручників, навчальних посібників, конспектів лекцій (акт впровадження Науково-дослідного інституту публічного права від 16 травня 2018 р.).
Особистий внесок здобувача в одній опублікованій у співавторстві науковій праці становлять власні теоретичні розроблення дисертанта (авторська частка в них - не менше 30 %). Наукові ідеї співавторів за темою дисертації не використовувались.
Апробація матеріалів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження оприлюднювалися та обговорювалися на п'яти міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Правові проблеми подолання наслідків Чорнобильської катастрофи» (м. Київ, 2011 р.); «Напрями вдосконалення механізмів державного управління в умовах сучасних реформаційних процесів» (м. Запоріжжя, 2017 р.); «Публічне управління, ціннісні орієнтири, стандарти якості та оцінка ефективності» (м. Київ, 2017 р.); «Актуальні проблеми права на сучасному етапі розвитку державності» (м. Люблін, 2017 р.); «Формування публічної служби, чутливої до людей з особливими потребами: цифрові технології» (м. Київ, 2017 р.).
Публікації. Загальні положення та зміст дисертації відображено у шістнадцяти наукових працях, у тому числі одній колективній монографії; п’яти статей - у наукових фахових виданнях України з юридичних наук, одна - у науковому періодичному виданні іноземних держав (Республіка Азербайджан); п’яти тезах доповідей і повідомлень на науково-практичних міжнародних і всеукраїнських конференціях; 4 публікації в інших виданнях.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, що містять дев’ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи становить 201 сторінка. Робота містить список використаних джерел із 184 найменувань на 20 сторінках.

bibliography

ВИСНОВКИ
У висновках дисертації обґрунтовано нове розв’язання наукового завдання, що полягає в дослідженні та розробці адміністративно-правових засад пенсійного забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і формулюванні на цій основі важливих теоретичних і практичних висновків, а також визначенні найбільш перспективних шляхів подолання виявлених проблем. Основними з них є наступні:
1. Доведено, що пенсійне забезпечення є однією з основних форм соціального забезпечення, під яким необхідно розуміти врегульований нормативно-правовими актами вид соціального забезпечення, що реалізується у вигляді пенсій та надання інших соціальних послуг, які надаються певним категоріям осіб у зв’язку із досягненням ними визначеного пенсійного віку, набуттям страхового чи спеціального стажу, встановленням інвалідності, втратою годувальника, і джерелом фінансування яких є кошти державного бюджету та (або) спеціальних страхових фондів.
Відповідно пенсія, як вид пенсійного забезпечення, - це визначені законом регулярні щомісячні грошові виплати, що виплачуються особам за їх трудову діяльність, соціально-корисні вчинки (участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, участь у бойових діях тощо) чи приналежність до певної категорії осіб, які потребують додаткового соціального захисту, за умови досягнення ними пенсійного віку, встановлення інвалідності чи втрати годувальника, і джерелом фінансування яких є повністю або частково кошти державного бюджету або кошти спеціальних страхових фондів.
Пенсійне забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, - це визначені законом грошові виплати спеціальним суб’єктам, які потребують додаткового соціального захисту, у вигляді державної пенсії, яка надається за зниженим загальновстановленим пенсійним віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, вислугу років, а також додаткової пенсії за шкоду, завдану здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсією.
2. Окреслено доктринальні засади виникнення і функціонування системи пенсійного забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи:
- з погляду соціальних гарантій - зазначена система є важливою складовою соціальної держави, основні засади функціонування якої ґрунтуються на положеннях Конституції України;
- з погляду теорії адміністративного права - адміністрування зазначеної системи покладається на органи державної влади;
- з погляду теорії соціального забезпечення - пенсійне забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, - це організаційно- правова діяльність держави, що полягає в додатковому матеріальному забезпеченні певних категорій осіб за рахунок спеціально створених джерел фінансування.
3. Виокремлено та охарактеризовано чотири основні етапи ґенези становлення та розвитку адміністративно-правового регулювання пенсійного забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в Україні: 1) 1986-1990 рр. - характеризується існуванням загального порядку пенсійного забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; 2) 1991-2003 рр. - розпочинається із офіційного закріплення юридичного поняття «постраждалі від Чорнобильської катастрофи» в чинному законодавстві і характеризується активізацією нормотворчої діяльності (утворенням системи спеціального пенсійного забезпечення), спрямованої на збільшення розмірів пенсійних виплат; 3) з 2004 по 2016 рр. - відзначається поступовим звуженням конституційних пенсійних прав осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; 4) з 2017 року по теперішній час - характеризується спробами відновити соціальні гарантії постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, які були скасовані або обмежені
внаслідок призупинення та скасування окремих правових норм.
4. Розкрито повноваження та компетенцію органів публічної адміністрації, як суб’єктів системи пенсійного забезпечення осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Доведено, що центральним органом виконавчої влади (основним суб’єктом адміністрування) системи пенсійного страхування є Пенсійний фонд України, який: забезпечує виконання прогностичної (моделювання показників надходження коштів, внесення пропозицій щодо встановлення або зміни ставок страхових внесків, планування доходів і видатків коштів на виплату державних пенсій, додаткових пенсій, надбавок, доплат тощо), нормотворчої (розробка проекту бюджету Пенсійного фонду України), організаційної (здійснення призначення (перерахунку) і нарахування пенсій), фіскальної (стягнення своєчасно несплачених сум страхових внесків та зборів), контрольної (перевірка правильності сплати страхових внесків), міжнародної та інформаційної функцій. На основі вивчення діяльності територіальних органів ПФУ обґрунтовано необхідність введення до їх штатного розпису посад, які заміщуються працівниками з медичною освітою, з метою їх залучення до роботи у складі медико-соціальної експертної комісії.
5. Здійснено аналіз порядку подачі документів для призначення (перерахунку) пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в результаті якого: а) доведено, що з моменту прийняття Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» так і не було прийнято жодного нормативно - правового акту, який би детально врегульовував питання порядку подачі та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; б) аргументовано, що стадія подачі документів для призначення (перерахунку) пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, - це послідовний порядок з прийняття заяви на призначення (перерахунок) пенсій, розгляду відповідних документів, проведення їх правової експертизи, а також прийняття обґрунтованого рішення (про достатність і відповідність цих документів для призначення (перерахунку) пенсій або про їх невідповідність з подальшою відмовою у призначенні (перерахунку) пенсії); в) встановлено, що порядок подачі та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій складається з трьох етапів: порушення справи про подачу документів для призначення (перерахунку) пенсій»; попередня правова експертиза документів для призначення та перерахунку пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; передача документів за належністю для прийняття рішення про призначення (перерахунок) пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
6. Розкрито процедуру та окреслено недоліки порядку призначення (перерахунку) та нарахування пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Зокрема, встановлено, що:
• Стадія призначення (перерахунку) пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, - це послідовний порядок вивчення та опрацювання документів, на підставі яких особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, реалізують своє право на пенсійне забезпечення, і які є підставою призначення (перерахунку) пенсії, визначення та затвердження її розміру компетентним суб’єктом.
• Стадія призначення (перерахунку) пенсій особам, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи, складається з таких етапів:
1) опрацювання документів підрозділом, який наділений повноваженнями щодо призначення (перерахунку) пенсій; 2) здійснення контролю за достовірністю видачі документів підприємствами, установами та організаціями, на підставі яких визначається право на відповідний вид пенсійного забезпечення та розмір пенсій; 3) визначення права на даний вид пенсійного забезпечення; 4) визначення розміру пенсії; 5) здійснення контролю за правильністю призначення (перерахунку) пенсій; 6) затвердження рішення про призначення (перерахунок) пенсій; 7) передача макету пенсійних справ (паперовий та електронний варіант) до структурного підрозділу територіального органу ПФУ, до компетенції якого входить вирішення питання нарахування пенсій.
• Стадія нарахування пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, - це послідовний порядок опрацювання протоколу (рішення) про призначення (перерахунок) пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який формується на підставі поданих документів. В протоколі в обов’язковому порядку має бути зазначена інформація про персональні дані особи, якій призначено (перераховано) пенсію; розмір заробітної плати, з якої обчислено пенсію; наявність встановленої групи інвалідності; причини захворювання; тривалість страхового та спеціального стажу (при призначенні пенсії на загальних підставах, розмір пенсії; дата її призначення (перерахунку); термін призначення пенсії; вид пенсійного забезпечення; дані про непрацездатних членів сім’ї тощо.
• Стадія нарахування пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, складається з таких етапів: 1) отримання макетів пенсійних справ (паперовий та електронний варіант), в яких містяться протоколи про призначення, перерахунок пенсії та інші документи; 2) опрацювання протоколів (паперовий та електронний варіант) про призначення, перерахунок пенсії та інших документів, формування протоколів (паперовий та електронний варіант) про нараховані суми пенсійної виплати по кожній пенсійній справі; 3) перевірка правильності визначення розмірів нарахованих сум пенсійної виплати по кожній пенсійній справі (паперовий та електронний варіант) за результатами призначення, перерахунку пенсії.
7. В результаті узагальнення зарубіжного досвіду адміністративно - правового регулювання пенсійного забезпечення осіб, які постраждали від техногенних аварій та катастроф, встановлено, що світова спільнота виробила і успішно впровадила ефективне адміністрування пенсій таким категоріям осіб в межах загальної системи пенсійного забезпечення. При цьому на прикладі таких країн, як Польща, ФРН, Швеція, Японія та інших, доведено ефективність функціонування трирівневої системи пенсійного забезпечення, яка охоплює солідарно-розподільний (із забезпеченням базового рівня пенсії), накопичувальний та приватний рівні.
Доведено, що для запровадження в Україні накопичувальної системи пенсійного забезпечення необхідно створення передумов, що сприятимуть цьому: легальна зайнятість, ліквідація заборгованості по виплаті заробітної плати та збалансування бюджету Пенсійного фонду України шляхом імплементування в українське законодавство норм частини ІІІ Конвенції Міжнародної організації праці 1992 р. № 173, прийняття Концепції формування основних засад накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, а також Закону України «Про Фонд гарантування заробітної плати працівникам неплатоспроможних роботодавців».
8. Розроблено та аргументовано пропозиції щодо:
- удосконалення ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у частині пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесених до категорії 1;
- доповнення КУпАП окремими нормами, які б передбачали 1) адміністративну відповідальність посадових осіб за надання територіальним органам ПФУ недостовірних даних для призначення, перерахунку та виплати пенсій; 2) адміністративну відповідальність посадових осіб за незбереження документів особового складу, що підтверджують участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції.
- прийняття відповідних нормативно-правових актів, які детально визначають порядок подачі та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».