НІКОЛАЙЧУК ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ. ГЕТЬМАНЩИНА У РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКИХ ВІЙНАХ ЗА МАТЕРІАЛАМИ «ПОЛНОГО СОБРАНИЯ ЗАКОНОВ РОССИЙСКОЙ ИМПЕРИИ»

brief description

НІКОЛАЙЧУК ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ. Назва дисертаційної роботи: "ГЕТЬМАНЩИНА У РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКИХ ВІЙНАХ ЗА МАТЕРІАЛАМИ «ПОЛНОГО СОБРАНИЯ ЗАКОНОВ РОССИЙСКОЙ ИМПЕРИИ»"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису
НІКОЛАЙЧУК ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ
УДК 94 (477) "1648/179" : 355.4 (470+571 : 560) : 34 "16/17"
ГЕТЬМАНЩИНА У РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКИХ ВІЙНАХ
ЗА МАТЕРІАЛАМИ
«ПОЛНОГО СОБРАНИЯ ЗАКОНОВ РОССИЙСКОЙ ИМПЕРИИ»
Спеціальність 07.00.06 – історіографія, джерелознавство
та спеціальні історичні дисципліни
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук
Науковий керівник
Божко Олег Іванович
кандидат історичних наук,
доцент
Київ – 2016
2
ЗМІСТ
ВСТУП............................................................................................................................. 3
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ ....... 7
1.1 Історіографія.......................................................................................... 7
1.2 Джерельна база дослідження............................................................. 21
РОЗДІЛ 2. ГЕТЬМАНЩИНА У РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКИХ ВІЙНАХ
ОСТАННЬОЇ ЧВЕРТІ XVII СТ.
НА СТОРІНКАХ ПСЗ............................................................................ 29
2.1 Роль та місце українських земель
у російсько-турецькій війні 1672 – 1681 рр.
за матеріалами ПСЗ ............................................................................ 29
2.2 Документи ПСЗ про Гетьманщину
у російсько-турецькій війні 1686 – 1700 рр ..................................... 50
РОЗДІЛ 3. УКРАЇНСЬКИЙ АСПЕКТ РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКОГО
ВІЙСЬКОВОГО ПРОТИСТОЯННЯ У XVIII СТ.
У КОНТЕКСТІ ЗАКОНОДАВСТВА РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ..... 74
3.1 Гетьманщина і російсько-турецька війна 1710 – 1713 рр.
у документах ПСЗ............................................................................... 74
3.2 Інформативний потенціал матеріалів ПСЗ
з вивчення ролі та місця українських земель
у російсько-турецькій війні 1735 – 1739 рр. .................................... 93
3.3 Російське законодавство про Гетьманщину
в російсько-турецькій війні 1768 – 1774 рр………………………139
ВИСНОВКИ ............................................................................................................... 161
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАУЛИ .............................. 165
ДОДАТКИ................................................................................................................... 176
3
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі розвитку історичної
науки розширюється її джерельна база, зокрема актуалізуються масиви
законодавчих матеріалів. Одним із найбільших комплексів такого роду джерел є
«Полное собрание законов Российской империи» (далі ПСЗ). Воно являє
найповнішу збірку нормативно-правових актів XVII – XIX ст., які стосуються
найрізноманітніших аспектів історії України. Попри свою цінність, далеко не всі
матеріали ПСЗ залучалися істориками. Це пояснюється їхньою великою кількістю
та розміщенням за хронологічним принципом. Така структура видання змушує
дослідника, задля знаходження необхідних джерел, переглядати іноді суціль дуже
багато законодавчих актів. Наявний алфавітний покажчик не надто зручний,
оскільки часто документи ПСЗ стосуються різних тематик. В покажчику це не
відображено. На часі систематизація матеріалів ПСЗ та створення комплексних
тематичних покажчиків для залучення їх до широкого наукового обігу.
Останніми роками з’явилися дослідження, оперті на аналіз та узагальнення
інформації документів ПСЗ, зокрема з історії торгівлі в Південній Україні,
шинкування та винокуріння, історії іноземних громад на українських землях
тощо. Однак більша частина матеріалів ПСЗ досі залишається неактуалізованою.
До них відносяться й джерела до історії участі Гетьманщини у російськотурецьких війнах. В ПСЗ опублікована велика кількість документів, що
торкаються найрізноманітніших аспектів цієї тематики, в тому числі щодо участі
українських збройних сил в бойових діях на Півдні України та Кримському
півострові, ролі українських земель у забезпеченні російської армії матеріальними
та людськими ресурсами тощо. Систематизація та аналіз цих джерел допоможе
краще розкрити роль та місце українських земель під час російсько-турецьких
війн.
4
Тема роботи актуалізується також тим, що нині робляться спроби поставити
під сумнів внесок українського народу в завоювання Північного Причорномор’я
та Криму Російською імперією.
Мета і завдання дослідження – розкрити історію та перебіг російськотурецьких війн останньої чверті XVII – XVIII ст. та участь у них Гетьманщини;
систематизувати та проаналізувати джерела з обраної тематики, що вміщенні в
ПСЗ; визначити інформативні можливості цих матеріалів..
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
 з’ясувати ступінь розробки теми в історіографії та охарактеризувати
джерельну базу дослідження;
 розкрити, з урахуванням документів ПСЗ, загальний перебіг російськотурецько-українського збройного протистояння останньої чверті XVII –
XVIII ст.;.;
 виявити, систематизувати та класифікувати матеріали ПСЗ, що
стосуються участі Гетьманщини у російсько-турецьких війнах;
 проаналізувати зміст цих документів з метою визначення їх
достовірності.
Об’єктом дослідження є опубліковані в ПСЗ матеріали щодо ролі та місця
українських земель в російсько-турецьких війнах останньої чверті XVII – XVIII
ст.
Предметом дослідження є інформативні можливості документів ПСЗ як
джерела до вивчення російсько-турецько-українського збройного протистояння
останньої чверті XVII – XVIII ст.
Теоретико-методологічною основою роботи є основні наукові принципи
історизму, системності, об’єктивності, науковості.
Принцип історизму передбачає дослідження історичного явища конкретно у
процесі його становлення та розвитку, розглядаючи не лише історичний факт, а
його взаємозв’язок у часі з іншими фактами, як певну систему і цілісність.
5
Історизм при аналізі джерел полягає у врахуванні суспільно-політичних та
соціально-економічних умов, за яких вони з’являлися.
Принцип об’єктивності передбачає врахування всієї інформації закладеної в
джерелах. Це неможливо без всебічного аналізу джерельної бази, так історіографії
Основою дослідження стали загальнонаукові, історичні та джерелознавчі
методи. Серед джерелознавчих методів зокрема застосовувалися метод
джрелознавчого аналізу для прочитання та тлумачення тексту джерела,
визначення його вірогідності, надійності та наукової цінності. Також
використовувалися такі загальноісторичні методи, як історико-типологічний та
типологічний. Серед загальнонаукових методів застосовувалися аналітичний та
математичний методи.
Географічні межі дослідження охоплюють територію Правобережної та
Лівобережної України, Північного Причорномор’я та Криму, а також етнічних
українських земель у складі російської держави (Білгородська та Воронезькі
губернії), тобто ті території на яких проходили бойовій дії під час російськотурецьких війн та дислокувалися українські й російські війська та їх тилові бази.
Хронологічні межі дослідження. Нижня межа дослідження визначена
початком 1670-х рр., коли розпочалося активне військове протистояння між
Гетьманщиною, Росією та Османською імперією. Верхня межа визначена
серединою 1770-х рр., тобто після завершення війни 1768 – 1774 рр., перемога
в якій закріпила за Росією Північне Причорномор’я та Крим. Після цього
відбулася остаточна ліквідація української автономії та її збройних сил
(лівобережних і слобідських козацьких полків, а також Запорозької Січі).
Наукова новизна роботи полягає в розробці теми, яка не отримала
всебічного та об’єктивного висвітлення в історичній літературі, і базується на
наступних основних положеннях. Найбільш вагомими результати дослідження є
такі:
вперше здійснено систематизацію та комплексний аналіз вміщених в ПСЗ
джерел з історії місця та ролі українських земель під час російсько-турецького
6
збройного протистояння доби Гетьманщини; виокремлено групи документів, що
стосуються участі українських збройних сил в російсько-турецьких війнах,
залучення українців до будівництва укріплень (Українська та Дніпровська лінії),
використання українських земель в якості тилової бази для російської армії,
розкрито ообливості використання матеріалів ПСЗ в історичних дослідженнях.
Удосконалено знання про український аспект російсько-турецького
збройного протистояння останньої чверті XVII – XVIII ст.; розширено джерельну
базу цієї тематики шляхом систематизації та аналізу матеріалів ПСЗ.
Отримали подальший розвиток вивчення участі Гетьманщни у російськотурецьких війнах останньої чверті XVII – XVIII ст., розташування на українських
теренах російських військ, дослідження історії Гетьманщини та Півдня України.
Практичне значення. Матеріали та висновки дослідження можуть бути
використані у працях джерелознавчого, історичного та військово-історичного
характеру, зокрема при вивченні участі Гетьманщини у російсько-турецьких
війнах, історії українських збройних сил та для підготовки праць і розробки
курсів з історії українського війська, російсько-турецьких війн, Гетьманщини та
відповідних навчальних посібників.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки
дослідження оприлюденні на VI, VII та VIII Міжнародних наукових конференціях
студентів, аспірантів та молодих учених «Дні науки історичного факультету»
(Київ, 2013 р., 2014 р., 2015 р.) та XII і XIII Міжнародних наукових конференціях
студентів, аспірантів та молодих учених «Шевченківська весна: Історія» (Київ,
2014 р., 2015 р.).
Публікації. Основні результати дослідження викладено в 5 публікаціях у
наукових фахових виданнях, у тому числі одна стаття – в зарубіжному виданні.
Окремі положення та результати дисертації додатково відображені у 5
публікаціях тез та виступів на наукових конференціях.

bibliography

ВИСНОВКИ
У результаті проведеного дослідження зроблено низку висновків.
З’ясовано, що більша частина опублікованих в ПСЗ документів, незважаючи
на свою джерельну цінність, не стала об’єктом окремих джерелознавчих
досліджень. Це стосується й матеріалів з історії участі Гетьманщини у російськотурецьких війнах. ПСЗ в основному досліджувалося як юридична пам’ятка в
контексті вивчення історії кодифікації російського законодавства. Лише на
сучасному етапі розвитку історичної науки почали з’являтися джерелознавчі
праці оперті на аналіз інформації опублікованих в ПСЗ документів, зокрема щодо
історії торгівлі, церкви, шинкування та винокуріння, історії іноземних громад на
українських землях тощо. Однак більшість матеріалів ПСЗ й далі залишається
неактуалізованою.
В дисертаційній роботі розглянуто український аспект російсько-турецького
військового протистояння в XVII – XVIII ст. Встановлено про те, шо під час усіх
військових конфліктів між турками та росіянами активну роль відігравав
український народ, збройні сили якого часто виступали за обидві сторони.
Спільний кордон з турками та татарами, величезний досвід у веденні проти них
бойових дій робив українські козацькі полки (надніпрянські, слобідські та
запорізькі) безцінним союзником у протистоянні з ворогом. Українське козацтво,
зокрема, відзначилося під час Чигиринських та Кримських походів. Важливу роль
воно відграло і під час російсько-турецької війни 1735 – 1739 рр. Окрім
безпосередньої участі у війнах збройних сил, український народ забезпечував
російську військову систему людськими та матеріальними ресурсами. Так,
українці використовувалися в допоміжних службах при російському війську, як
робітники на будівництві укріплень Української та Дніпровської ліній, проводили
ремонт артилерії. Крім того, розташування українських території поблизу театрів
бойових дій перетворювала їх на ідеальну тилову базу. Саме на українських
162
теренах дислокувалися російські війська під час зимових перерв між кампаніями.
Україна стала одним із основних джерел забезпечення російської армії
продовольством, фуражем, ремонтом кавалерійських полків, тягловою силою та
транспортом, селітрою і порохом. Все це знайшло своє відображення в
документах, вміщених в ПСЗ.
Виявлено 282 документи, що стосуються участі Гетьманщини у російськотурецьких війнах останньої чверті XVII – XVIII ст. Вони являють собою офіційні
документів та поділяються на актові та дипломатичні. Більшість виявлених
документів відносяться до актових джерел. Вони представлені в основному
указами – актовими документами, що регулювали практично всі сфери
державного та суспільного життя. Переважно укази за походженням були
іменними або сенатськими. Окрім указів, матеріали ПСЗ включають в себе такі
види актових документів, як грамоти, маніфести, інструкції, регламенти,
резолюції. Дипломатичні документи представлені трактатами, конвенціями,
угодами, деклараціями та протоколами.
Виявлено, що найбільша кількість документів (120) стосується участі
Гетьманщини в російсько-турецьких війнах війни 1735 – 1739 рр. Війни 1672 –
1681 рр, 1686 – 1700 рр. та 1768 – 1774 рр. представлені 52, 45 та 41
документомвідповідно. Найменшою ж кількістю представлена російсько-турецька
війна 1710 – 1713 рр. (21 документ).
Встановлено, що найширше в ПСЗ представлені документи, що стосувалися
матеріального забезпечення російської армії українським населенням. В них
присутні відомості про забезпечення російської армії продовольством, фуражем,
порохом, тягловою силою та транспортом. Наявні документи, що розкривають
використання українців на будівництві укріплень Української та Дніпровської
лінії, допоміжних роботах в російській армії. Визначено, що такі нормативноправові акти з’являються лише у XVIII ст. В XVII ст. забезпечення російської
армії велося в основному за рахунок ресурсів російських земель, тоді як уже з
XVIII ст. ті війська, що воювали з турками і татарами, забезпечувалися вже із
163
Гетьманщини. Зростання ролі українських територій у матеріальному
забезпеченні російської армії пояснювалося, зокрема, поступовою ліквідацією
автономії Гетьманщини, що давало змогу російській владі більш вільно
використовувати ресурси українських земель.
З’ясовано, що значно менше в ПСЗ представлені документи щодо участі
українських збройних сил у бойових діях. Це пояснювалося характером джерел.
Оскільки це в основному законодавчі акти, в них рідко містилися детальні описи
військових кампаній чи окремих боїв. Однак в деяких документах ПСЗ наявна
інформація про перебіг бойових дій. Зокрема, виявлено документи, які
розкривають участь українського козацтва у зіткненнях з турками і татарами на
початковому етапі російсько-турецької війни 1672 – 1681 рр., їх участь у
Кримських походах 1687 – 1689 рр., оцінка їх вкладу з боку російської держави.
Серед матеріалів з історії російсько-турецьких війн XVIII ст. подібні документи
відсутні. Це пояснюється зменшенням ролі українських збройних сил через
занепад козацьких господарств та зростання ролі регулярної армії.
Встановлено, що матеріали ПСЗ з історії участі Гетьманщини у російськотурецьких війнах останньої чверті XVII – XVIII ст. не широко використовувалися
дослідниками. Найчастіше залучалися документи з історії Української лінії,
ландміліцейських військ та ролі Гетьманщини в якості тилової бази російської
армії. Це пояснюється незручністю в користуванні ПСЗ через дуже велику
кількість вміщених у ньому документів та відсутність зручних покажчиків. При
роботі з хронологічним покажчиком слід враховувати помилки в датуванні.
Наприклад, в різних документах ставилася або дата розробки цього
законопроекту, або дата його прийняття, або дата опублікування. Крім того, часто
в укладачів ПСЗ не було можливості точно датувати документ, тому в деяких з
них зазначено лише місяць, а то й рік, без уточнення конкретних днів.
Алфавітний покажчик не дає змоги відшукати абсолютно всі матеріали з певної
тематики, оскільки законодавчі акти часто стосувались певних питань побіжно,
тоді як покажчик розподіляє документи лише за основною тематикою. До того
164
ж, ПСЗ не наукове видання та має низку недоліків. Це змушувало істориків
використовувати інші публікації документів.
Таким чином в ПСЗ присутня досить чисельна група джерел з історії
російсько-турецьких війн та участі у них українського народу. Вони дають змогу
розкрити найрізномантші аспекти цієї проблематики. Залучення матеріалів ПСЗ
до більш широкого наукового обігу дасть змогу краще дослідити внесок
українського народу у завоюванні Північного Причорномор’я та Кримського
півострову Російською імперією