СУДИННО-ТРОМБОЦИТАРНИЙ ГЕМОСТАЗ ТА ЙОГО КОРЕКЦІЯ ПРИ АБДОМІНАЛЬНІЙ ХІРУРГІЧНІЙ ПАТОЛОГІЇ У СОБАК І СВИНЕЙ

brief description

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

АНДРІЄЦЬ ВОЛОДИМИР ГРИГОРОВИЧ

УДК 619:617.55:616.151.5:636.4/.7

СУДИННО-ТРОМБОЦИТАРНИЙ ГЕМОСТАЗ ТА ЙОГО КОРЕКЦІЯ ПРИ АБДОМІНАЛЬНІЙ ХІРУРГІЧНІЙ ПАТОЛОГІЇ У
СОБАК І СВИНЕЙ

16.00.05 ветеринарна хірургія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник доктор ветеринарних наук, професор, член-кореспондент УААН
РУБЛЕНКО Михайло Васильович

Біла Церква 2009

Зміст
Перелік умовних позначень....4
Вступ....5
Розділ 1 Огляд літератури...12
1.1. Поширення абдомінальної хірургічної патології у тварин...12
1.2 Медіаторні системи запалення у патогенезі хірургічної
патології у тварин......17
1.2.1 Гуморальні системи..........17
1.2.2 Роль судинно-тромбоцитарного гемостазу у процесах
запалення....26
1.3 Лікувально-профілактичні заходи при абдомінальній
хірургічній патології у тварин........32
Розділ 2 Вибір напрямів досліджень, матеріал та методи
виконання роботи........41
Розділ 3 Клінічна та інструментальна діагностика
абдомінальної хірургічної патології в собак.....51
Розділ 4 Стан системи судинно-тромбоцитарного гемостазу в
клінічно здорових собак і свиней.63
4.1. Агрегація тромбоцитів.......63
4.2. Вплив тромбоцитів на плазмово-коагуляційну ланку
гемостазу........67
Розділ 5 Стан судинно-тромбоцитарного гемостазу за
абдомінальної хірургічної патології в собак ....74
Розділ 6 Стан судинно-тромбоцитарного гемостазу при грижах
у свиней......87
Розділ 7 Клініко-гемостазологічне обґрунтування застосування
ацелізину в собак після оперативного лікування
непрохідності кишечнику..........90
7.1. Клініко-сонографічні показники.........90
7.2. Динаміка гематологічних показників.........95
7.3. Динаміка показників судинно-тромбоцитарного та
плазмово-коагуляційного гемостазу......100
7.4. Тканинний гемостаз у ділянках кишкових анастомозів....113
Розділ 8. Клініко-гемостазологічне обґрунтування
застосування метилцелюлози, тіотриазоліну та ацелізину
для профілактики абдомінальних післяопераційних
спайок у собак......116
8.1. Клініко-інструментальні показники.....116
8.2. Динаміка показників судинно-тромбоцитарного гемостазу......123
Розділ 9 Клініко-гемостазологічне обґрунтування застосування
ацелізину після герніотомії у свиней ..136
9.1. Клінічні та сонографічні показники ....136
9.2 Динаміка гематологічних показників........141
9.3 Динаміка показників судинно-тромбоцитарного гемостазу.......145
Розділ 10 Аналіз та узагальнення результатів досліджень....158
Висновки..........173
Пропозиції виробництву.......176
Список використаних джерел.........177
Додатки.....224

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
АДФ − аденозиндифосфат
АТ-ІІІ антитромбін-ІІІ
АЧТЧ активований частковий тромбопластиновий час
БТП багата на тромбоцити плазма
БіТП бідна на тромбоцити плазма
НВ нормалізоване відношення
ПА плазмінова активність
Пр.С протеїн С
ПРФ продукти розщеплення фібрину/фібриногену
ПЧ протромбіновий час
РФ розчинний фібрин
СФА сумарна фібринолітична активність
УЗД ультразвукова діагностика
ФХІІІ ХІІІ фактор системи згортання крові, фібриназа, фібрино-стабілізувальний фактор
РАІ-1, РАІ-2 інгібітори активатора плазміногену-1, 2
t-PA тканинний активатор плазміногену

ВСТУП
Актуальність теми. У структурі хірургічних хвороб тварин значну частку складає абдомінальна патологія. Так, у великої рогатої худоби 27−41 % складають ретикулоперитоніти травматичного походження та зміщення сичуга, з причини яких вибраковується до 10 % корів [14]. Кесарів розтин у корів у 8−26 % випадків ускладнюється розвитком післяопераційних перитонітів та спайкового процесу [5]. У коней абдомінальна хірургічна патологія, головним чином, представлена різноманітними функціональними та механічними формами непрохідності кишечнику, які супроводжуються розвитком симптомокомплексу колік з досить високим рівнем летальності більше 27 % [6, 7].
Незважаючи на постійне поліпшення породних ліній у свинарстві, досить поширеними залишаються грижоносійство та крипторхізм, а попри удосконалення методів їх оперативного лікування у 8−20 % випадків вони ускладнюються кишковою спайковою непрохідністю, заочеревинними абсцесами чи перитонітами. Поряд з цим технологічний і кормовий травматизм у свиней у 2,8 % їх випадків призводить до перитонітів [8−10].
Проте найбільш різноманітною абдомінальна патологія, яка потребує хірургічного лікування, є у дрібних домашніх тварин. Це різні за ґенезом та анатомо-топографічною локалізацією грижі [11], неоплазії та спленомегалії [12], піометра [13], сечокам’яна хвороба та її ускладнення [14], травматичні пошкодження внутрішніх органів черевної порожнини, які спричиняють загибель тварин у 9−24% випадків ще до надання першої допомоги [15]. Такі ургентні стани у собак як гостре розширення шлунку та його заворот [16], пілоростеноз [17] зумовлюють 100% летальність при невчасному хірургічному втручанні. За ургентним типом відбувається перебіг і кишкової непрохідності різного ґенезу, яка у структурі абдомінальної патології собак та котів може досягати 35−40 % [18, 19]. При цьому її хірургічне лікування часто супроводжується розвитком післяопераційних ускладнень у вигляді спайкової кишкової непрохідності, що значно знижує його ефективність.
Отже, абдомінальна хірургічна патологія у тварин різних видів досить поширена і різноманітна, а високий рівень при ній ускладнень і летальності свідчить про недосконалість та недостатність лише хірургічного лікування. Водночас у ряді робіт [20, 21] доведена перспективність його удосконалення засобами патогенетичної терапії, спрямованої на гальмування спайкового процесу.
В цілому розвиток кожної з перерахованих патологій зумовлений комплексом судинно-тканинних реакцій, одним із патогенетичних ланцюгів якого є активація системи гемостазу. Попередніми дослідженнями була встановлена її роль у патогенезі хірургічної інфекції [22], ранового процесу у тварин різних видів [23−25], при перитоніті [21] та патології кісток [26, 27] у собак. При цьому вивчалися лише системи макроциркуляторного гемостазу та протеолізу, які відображають загальні реактивні зміни в організмі у зв’язку із травмою та запаленням, тоді як ініціація їх прояву відбувається на тканинному рівні через активацію первинної ланки гемостазу судинно-тромбоцитарної. Пошкодження тканин супроводжується зміною потенціалу ендотелію із тромборезистентного в прокоагулянтний та прозапальний, підвищенням його адґезивних властивостей, що зумовлює порушення мікроциркуляції та гіпоксію [28, 29]. Це має особливе патогенетичне значення при травмах серозних оболонок черевної порожнини у зв’язку з їх схильністю до адґезивних явищ локального чи загального характеру з наступним розвитком спайкового процесу.
У зв’язку з цим вивчення патогенетичної ролі судинно-тромбоцитарного гемостазу при абдомінальній хірургічній патології у тварин є актуальним, оскільки дозволить удосконалити методи її лікування та профілактики спайкового процесу органів черевної порожнини.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є частиною наукової тематики „Вивчити видові особливості запальної реакції у тварин при хірургічній патології та розробити на цій основі ефективні діагностичні та лікувально-профілактичні заходи” (№ держреєстрації 0103U004461) та галузевої науково-технічної програми УААН „Забезпечення ветеринарно-санітарного благополуччя в Україні”, завдання 113.12.02 „Розробка діагностичних гемостазологічних тестів при акушерській та хірургічній патології у тварин”.
Мета роботи обґрунтування патогенетичної ролі судинно-тромбоцитарного гемостазу за абдомінальної хірургічної патології в собак і свиней та його корекції після операцій на кишечнику і герніотомії.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:
1) дослідити адгезивно-агрегаційні властивості тромбоцитів та їх вплив на макроциркуляційний гемостаз у клінічно здорових собак і свиней;
2) дати клінічну, рентгенологічну і лапароскопічну характеристику кишкової непрохідності, асциту та спленомегалії в собак;
3) вивчити стан судинно-тромбоцитарного гемостазу за різних нозологічних форм абдомінальної патології в собак та свиней;
4) дослідити зміни судинно-тромбоцитарного і макроциркуляційного ге-
мостазу в динаміці запально-регенеративного процесу після оперативного лікування кишкової непрохідності в собак і герніотомії у свиней;
5) клініко-експериментально обґрунтувати застосування ацелізину для корекції судинно-тромбоцитарного гемостазу після резекції кишечнику та ентеротомії в собак і герніотомії у свиней;
6) клініко-експериментально обґрунтувати інтраперитонеальне застосування ацелізину, тіотриазоліну та левоміцетину на розчині метилцелюлози для профілактики післяопераційних спайок у собак.
Об’єкт дослідження абдомінальна хірургічна патологія в собак та свиней.
Предмет дослідження стан судинно-тромбоцитарного гемостазу та його корекція за абдомінальної хірургічної патології в собак і свиней.
Методи дослідження клінічні, ультрасонографічні, рентгенологічні, лапароскопічні; гематологічні (гемоглобін, еритроцити, лейкоцити, тромбоцити) та гемостазологічні (агрегація тромбоцитів, фібриноген і його метаболіти, фактор ХІІІ, протромбіновий час, активований частковий тромбопластиновий час, фібриноліз, антитромбін-ІІІ, протеїн С).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше у ветеринарній хірургії досліджено патогенетичну роль судинно-тромбо-цитарного гемостазу за абдомінальної хірургічної патології в собак та свиней.
Встановлено, що за піометри, асциту, спленомегалії та кишкової непрохідності в собак розвивається гіперкоагуляційний стан різного ступеня, зумовлений споживанням як плазмових, так і тромбоцитарних факторів згортання крові. Піометра супроводжується підгострою формою ДВЗ-синдрому з адсорбцією метаболітів фібриногену на тромбоцитах та посиленням їх антифібринолітичних властивостей, що може призводити до генералізованої запальної реакції. За асциту та спленомегалії, навпаки, різко знижуються адсорбувальні властивості тромбоцитів, виникає дефіцит АТ-ІІІ і ФХІІІ, які синтезуються в печінці. За кишкової непрохідності посилюється колаген- та АДФ-індукована агрегація тромбоцитів з відповідною активацією внутрішнього шляху гемостазу, дефіцитом природних антикоагулянтів і пригніченням тканинного фібринолізу, що сприяє підвищенню адгезії серозних оболонок.
У свиней із невправимими грижами встановлені зміни гемостазу, що характеризуються підвищенням агрегації тромбоцитів за рахунок збільшення в крові кількості адгезивних білків і зниженням активності фібринолізу в макроциркуляторному руслі, які посилюються після герніотомії. Водночас застосування після грижорозтину ацелізину зумовлює дезагрегаційний ефект, що зменшує інтенсивність фібринозної ексудації і таким чином прискорює загоєння операційних ран в 1,3 раза.
Доведено, що оперативне лікування кишкової непрохідності в собак зумовлює подальше посилення агрегації тромбоцитів із втратою ними здатності до дезагрегації, експресією на їх мембранах прокоагулянтних факторів та розвитком підгострої форми ДВЗ-синдрому, що призводить до спайкового процесу різного ступеня. Застосування після операцій на кишечнику ацелізину зумовлює зменшення інтенсивності та швидкості агрегації тромбоцитів із збереженням їх функціонального резерву та швидким усуненням гіперкоагуляційного синдрому, що сприяє підвищенню активності тканинного фібринолізу в ділянках кишкових анастомозів і зменшує частоту утворення післяопераційних спайок на 23,1−38,5 %.
На підставі клінічних, інструментальних та гемостазологічних досліджень доведено, що інтраперитонеальне застосування собакам суміші ацелізину, тіотриазоліну і лівоміцетину на розчині метилцелюлози після резекції чи ентеротомії кишечнику прискорює загоєння лапаротомних ран в 1,8 раза та зменшує частоту розвитку спайок на 80 %. При цьому, порівняно із застосуванням лише ацелізину, додатково підвищується активність протеїну С, який є активатором фібринолізу.
Практичне значення одержаних результатів полягає в комплексному використанні клінічних методів, рентгенографії, ультрасонографії, лапароскопії та показників агрегації тромбоцитів при діагностиці абдомінальної хірургічної патології у собак і свиней.
Запропоновано застосування ацелізину для корекції гемостазу в собак після операцій на кишечнику та у свиней після герніотомії. Розроблено й апробовано метод профілактики спайкового процесу після резекції кишечнику чи ентеротомії в собак (Декл. патент України на корисну модель Спосіб профілактики спайок у випадку резекції кишечнику у собак” №32037).
Результати роботи використовуються в навчальному процесі при вивченні дисципліни Загальна і спеціальна ветеринарна хірургія” і наукових дослідженнях (Білоцерківський національний аграрний університет, Національний аграрний університет, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Ґжицького, Луганський національний аграрний університет, Сумський національний аграрний університет, Національний агроекологічний університет, Одеський державний аграрний університет, Харківська державна зооветеринарна академія) та в практиці ветеринарної медицини.
Особистий внесок здобувача. Дисертант виконав самостійно весь обсяг клініко-експериментальних і лабораторних досліджень, провів статистичну обробку одержаних результатів, їх аналіз та узагальнення.
Апробація результатів досліджень. Матеріали дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на Международной научной конференции по патофизиологии животных, посвященной 200-летию ветеринарного образования в России и 200-летию СПбГАВМ (Санкт-Петербург, 2008); ІV, V, VІ Міжнародному конгресі спеціалістів ветеринарної медицини (м. Київ, 2006, 2007, 2008); міжнародних науково-практичних конференціях: Наукові та практичні аспекти ветеринарної медицини в Україні” (м. Біла Церква, 2006), Проблеми неінфекційної патології у тварин” (Біла Церква, 2008), Сучасні проблеми біотехнології, стандартизації та забезпечення контролю якості ветеринарних препаратів, кормів та кормових добавок” (Київ, 2008); науково-практичних конференціях Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті” (м. Біла Церква, 2007, 2008), Аграрна наука виробництву: сучасні проблеми ветеринарної медицини” (м. Біла Церква, 2006, 2007) та Актуальні проблеми сучасної морфології” (Житомир, 2008).
Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 9 наукових статей у фахових виданнях: журналі Ветеринарна медицина України” (2), Віснику Білоцерківського національного аграрного університету” (3), Віснику Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького” (1), Віснику Полтавської державної аграрної академії” (1), Міжвідомчому тематичному науковому збірнику ІЕКВМ (м. Харків) (1), Бюлетні ветеринарної біотехнології (1), а також в Інформаційному бюлетні завершених наукових розробок Білоцерківського національного аграр-ного університету (1), одержано деклараційний патент на корисну модель (1).
Структура і обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів та методів, 7-ми розділів результатів власних досліджень, їх аналізу та узагальнення, висновків і пропозицій. Робота викладена на 176 сторінках комп’ютерного тексту, ілюстрована 31 таблицею та 47 рисунками і має 2 додатки. Список використаних джерел включає 453 найменування, 241 з яких із далекого зарубіжжя.

bibliography

ВИСНОВКИ
1. У дисертації експериментально й теоретично обґрунтовано патогенетичну роль судинно-тромбоцитарного гемостазу та його корекцію за абдомінальної хірургічної патології в собак і свиней, що є новим у розв’язанні проблеми післяопераційних спайок внутрішніх органів. Доведено, що посилення агрегації тромбоцитів за кишкової непрохідності та невправимих гриж зумовлює формування гіперкоагуляційного синдрому з дефіцитом природних антикоагулянтів. У зв’язку з цим обґрунтовано застосування собакам після операцій на кишечнику внутрішньочеревно суміші ацелізину, тіотриазоліну та лівоміцетину на 0,3 %-ному розчині метилцелюлози, що у 80 % випадків запобігає розвитку спайкового процесу. У свиней після герніотомії ацелізин прискорює загоєння операційних ран в 1,3 раза.
2. Судинно-тромбоцитарний гемостаз у клінічно здорових собак характеризується найвищим ступенем агрегації тромбоцитів при її індукції колагеном без здатності до дезагрегації (74,1±3,05 %) та найбільшою швидкістю за дії АДФ (0,3±0,03 од/хв). Водночас у свиней остання удвічі (р<0,001), а під впливом колагену в 3,7 раза (р<0,001) вища. Тромбоцити проявляють прокоагулянтні властивості завдяки адсорбції протромбіну, фібриногену та його метаболітів і володіють антифібринолітичним потенціалом, який у свиней удвічі більший, ніж у собак.
3. Абдомінальна патологія в собак супроводжується гіперкоагуляцією із споживанням як плазмових, так і тромбоцитарних факторів згортання (подовження ПЧ та АЧТЧ). Для піометри характерним є високий рівень у тромбоцитарній плазмі РФ 19,7±1,18 мг/100 мл, ПРФ 10,8±2,64 мкг/мл, зниження в 1,3 раза (р<0,01) активності фібринолізу, що свідчить про розвиток ДВЗ-синдрому. За асциту зменшуються адсорбувальні властивості тромбоцитів щодо фібриногену (1,51±0,32 г/л; р<0,001) та РФ (0,85±0,49 мг/100 мл; р<0,001) з дефіцитом ФХІІІ та АТ-ІІІ. За спленомегалії удвічі знижується активність t-PA, а кількість РФ досягає 44,3±6,2 за норми 7,18±1,4 мг/100 мл. За кишкової непрохідності посилюється колаген- та АДФ-індукована агрегація тромбоцитів (85,7±2,0 та 88,6±2,16 %) з дефіцитом антикоагулянтів (АТ-ІІІ та Пр. С) і пригніченням тканинного фібринолізу, що посилює адгезію серозних оболонок.
4. Невправимі грижі у свиней супроводжуються олігоцитемією (4,8±0,19 Т/л; р<0,05), тромбоцитопенією (269,1±32,3 Г/л; р<0,05) та реактивним лейкоцитозом (18,9±1,54 Г/л; р<0,05). Також підвищується у 8,5 раза (р<0,001) швидкість агрегації тромбоцитів із колагеном, удвічі зменшується їх дезагрегація в реакції з АДФ та з’являється ристоцетин-індукована агрегація (23,2±2,59 %) унаслідок збільшення в крові кількості адгезивних білків. Відповідно активується внутрішній шлях гемостазу з накопиченням у тромбоцитарній плазмі РФ (42,4±4,12 мг/100 мл) та зменшенням у безтромбоцитарній (удвічі) активності t-РА (49,2±15,8 мм2; р<0,05), що посилює адгезивні процеси в серозних оболонках.
5. Операційні рани (3-я доба) у свиней після герніотомії ультрасоногра-фічно характеризуються гіпоехогенними зонами з ехопозитивними прошарками, що є свідченням масивної фібринозної ексудації. При цьому посилюються лейкоцитоз (28,8±1,74 Г/л; р<0,001), олігоцитемія (4,21±0,3 Т/л; р<0,001) та набуває розвитку тромбоцитоз (534,2±34,3 Г/л; р<0,01). Застосування ацелізину супроводжується помірним проявом місцевих ознак запалення з однорідною ехогенністю ран при незначних ехонегативних зонах і скороченням терміну їх загоєння в 1,3 раза та нормалізацією гематологічних показників до 10-ї доби після операції.
6. Агрегація тромбоцитів після герніотомії у свиней досягає максимальних величин на 3-ю добу 77,4±4,3 за АДФ-індукції і 86,3±2,2 % − колагенової з відповідно високими швидкостями агрегації (0,7±0,01 та 1,3±0,13 од/хв) при її незворотності щодо колагену. Це посилює гіперкоагуляційний процес: у тромбоцитарній плазмі кількість фібриногену становить 6,6±0,24 г/л, РФ 35,9±5,32 мг/100 мл, активність фібринолізу 8,8±2,44 мм2, АТ-ІІІ 64,7±4,63 %. Застосування ацелізину знижує агрегацію тромбоцитів щодо АДФ в 1,2 раза (р<0,01), колагену − в 1,5 раза (р<0,001) при удвічі нижчих швидкостях агрегації та достатньому рівні колаген-індукованої дезагрегації 4,0±0,2%. Також знижується в 1,7 раза (р<0,05) рівень РФ, підвищується у 6,2 раза (р<0,001) активність фібринолізу та в 1,5 раза (р<0,001) − АТ-ІІІ внаслідок чого усувається масивна фібринозна ексудація.
7. Кишкова непрохідність та її оперативне лікування в собак супроводжуються гіпертермією впродовж 3 діб (39,5±0,19 °С), олігоцитемією 3,94±0,27 Т/л та лейкоцитозом − 20,7±0,98 Г/л із гіперрегенеративним зрушенням ядра. Ультрасонографічно лапаротомні рани характеризуються дифузною крупнозернистою ехонегативною зоною, яка утримується до 10-ї доби з терміном їх загоєння 12,8±0,2 доби.
8. Перебіг запально-регенеративного процесу після операцій на кишечнику в собак характеризується високим рівнем агрегації тромбоцитів упродовж перших трьох діб (АДФ 86,8±1,86, колаген − 88,7±2,07, ристоцетин − 37,7±2,63 %) за відсутності їх здатності до дезагрегації та великій кількості в тромбоцитарній плазмі фібриногену (7,2±0,26 г/л), РФ (22,1±2,58 мг/100 мл), поряд із зменшенням в 1,7 раза (р<0,001) активності t-РА. Гіперкоагуляційний стан до 7-ї доби ускладнюється накопиченням ПРФ 40,3±4,47 мг/л, що є свідченням підгострої форми ДВЗ-синдрому і, за даними лапароскопії, зумовлює адгезію сальника до операційної рани, анастомозу та вісцеро-вісцеральні спайки ІІ−ІІІ ступеня.
9. Застосування ацелізину собакам після операцій на кишечнику вже на 3-ю добу забезпечує зменшення (р<0,001) АДФ- і колаген-індукованої агрегації тромбоцитів в 1,2 і 1,5 та їх швидкості в 1,8 та 3,5 раза відповідно. Під впливом ристоцетину вона, навпаки, зростає в 1,6 раза, що свідчить про функціональний резерв тромбоцитів. Поряд із цим у 2,5 раза (р<0,001) зменшується кількість фібриногену та в 16,1 раза − його метаболітів за високого рівня загального фібринолізу 664,2±18,2 мм2 та його кофактора Пр. С 1,15±0,008 НВ. У результаті фібринолітична активність у ділянках анастомозів підвищується удвічі, що зменшує частоту утворення післяопераційних спайок сальника до черевної стінки на 38,5 %, а до петель кишечнику − на 23,1 %.
10. Внутрішньоперитонеальне застосування собакам суміші метил-целюлози, тіотриазоліну і ацелізину та внутрішньом’язове введення ацелізину характеризується прискоренням загоєння лапаротомних ран в 1,8 раза. Вже через добу зменшуються в 1,3 раза (р<0,01) АДФ-, 1,2 (р<0,01) − колаген-індукована агрегація тромбоцитів та в 1,6 раза (р<0,05) − кількість РФ за високих рівнів на 3-ю добу активності фібринолізу (721,6±21,0 мм2) та протеїну С (1,2±0,014 НВ), що в цілому на 80 % зменшує частоту післяопераційного спайкоутворення.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. Результати клініко-експериментальних досліджень доцільно використовувати при викладанні загальної і спеціальної ветеринарної хірургії на факультетах ветеринарної медицини вищих навчальних закладів ІІІ−ІV рівнів акредитації.
2. З метою оцінки ризиків спайкоутворення за абдомінальної патології у тварин рекомендуємо в комплексі діагностичних заходів визначати показники АДФ- і колаген-індукованої агрегації тромбоцитів.
3. Для корекції запально-регенеративного процесу після абдомінальних операцій у собак і свиней пропонуємо застосовувати внутрішньом’язово у поєднанні з антибіотикотерапією ацелізин: собакам 30 мг/кг раз на добу, упродовж 5 днів; свиням 6−7 мг/кг раз на добу, упродовж 3 днів.
4. З метою профілактики післяопераційного спайкового процесу органів черевної порожнини рекомендуємо перед закриттям лапаротомної рани вливати одноразово в черевну порожнину 0,3%-ний розчин метилцелюлози з умістом ацелізину (1%), тіотриазоліну (1%) та лівоміцетину (0,5%) у дозі 0,5 мл/кг маси тіла в комплексі із внутрішньом’язовим введенням ацелізину в дозі 30 мг/кг раз на добу, упродовж 5 днів.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Лебедев А.В. Перитонит у крупного рогатого скота (клинико-экспериментальное исследование) : автореф. дис. на соискание науч. степени д-ра вет. наук : спец. 16.00.05 Ветеринарная хирургия” / А.В. Лебедев Л., 1985. 47 с.
2. Скрипник В.И. Консервативно-оперативное лечение перитонитов, плевритов и перикардитов у крупного рогатого скота / В.И. Скрипник // Науч. труды Крымск. гос. аграр. ун-та. Симферополь, 1999. Вып. 61. С. 107114.
3. Влізло В.В. Зміщення сичуга вліво / В.В. Влізло // Вет. медицина України. 1999. №4. С. 4042.
4. Власенко В.М. Оперативне лікування корів при зміщенні сичуга вліво / В.М. Власенко, Л.А. Тихонюк, М.П. Чорнозуб // Вет. медицина України. 2002. №12. С. 3032.
5. Виденин В.Н. Послеоперационные гнойно-воспалительные осложнения у животных (профилактика и лечение): Учебное пособие / В.Н. Виденин. СПб.: Лань, 2000. 160 с.
6. Vatistas N.J. Surgical treatment for colic in the foal (67 cases): 1980−1992 / N.J. Vatistas, J.R. Snyder, W.D. Wilson et al. // Equine Vet. J. 1996. Vol. 28. P. 139−145.
7. Short- and long-term survival and prevalence of postoperative ileus after small intestinal surgery in the horse / D.E. Freeman, P. Hammock, G.J. Baker et al. // Equine Vet. J. − 2000. Vol. 32. P. 42−52.
8. Лечебно-профилактические мероприятия при травматизме внутренних органов у животных / А.Н. Елисеев, С.Н. Кучин, С.М. Коломийцев и др. // Ветеринария. 1993. №5. С. 1416.
9. Жолнерович М.Л. Пупочные грыжи у свиней (этиопатогенез, иммунология, способы лечения): автореф. дис. на соискание науч. степени канд. вет. наук : спец. 16.00.05 Ветеринарная хирургия” / М.Л. Жолнерович Витебск, 2001. 20 с.
10. Шнякина Т.Н. Грыжесечение пахово-мошоночных грыж у хрячков с оставлением семенника в полости мошонки / Т.Н. Шнякина, Н.П. Щербаков // Актуальные проблемы ветеринарной медицины, посвящ. 75-летию УГАВМ : междунар. науч.-практ. конф. : тезисы докл. Троицк. 2004. С. 177179.
11. Ниманд Х.Г. Болезни собак. Практическое руководство для ветеринарных врачей / Х.Г. Ниманд, П.Ф. Сутер : 8-е изд. / перев. с нем., 2-е издание. М.: Аквариум принт, 2004. 816 с.
12. Литвинова М.С. Заболевания селезенки, встречающиеся в клинике мелких домашних животных в условиях мегаполиса / М.С. Литвинова, В.С. Чикунов // Вет. патология. 2006. №2. С. 7880.
13. Гордеева Е.В. Пиометры у собак / Е.В. Гордеева, Н.И. Калиниченко // Всероссийский ветеринарный конгресс по болезням мелких домашних животных : ХV московский междунар. вет. конгр. по болезням мелких дом. животных, 21−23 апреля 2007 г. : тезисы докл. М., 2007. С. 39−40.
14. Виденин В.Н. О хирургических болезнях у собак и кошек в условиях большого города / В.Н. Виденин, А.Т. Вощевоз // Актуальные проблемы ветеринарной хирургии: Сб. науч. трудов. СПб., 1998. №129. С. 1012.
15. Ватников Ю.А. К вопросу посттравматической патологии / Ю.А. Ватников // Ветеринария. 2003. №7. С. 1213.
16. Гликман Л. Эпидемиология расширения желудка с одновременным заворотом кишок у собак / Л. Гликман // WALTHAM Focus. 1997. T. 7, №1. С. 912.
17. Пустовит Р. Пилоростеноз: Постановка диагноза и тактика лечения / Р. Пустовит, Ю. Данилейко // Матеріали V Міжнарод. наук.-практ. вет. конф. з проблем дрібних тварин, 79 червня 2006 р. : тези доп. Кам’янець-Подільський, 2006. С. 159164.
18. Гурьянов А.М. Лечение кошек при копростазе / А.М. Гурьянов, Г.С. Терентюк, А.П. Погребнов // Ветеринария. 1997. №4. С. 4344.
19. Юрченко Л.І. Непрохідність кишечнику у собак і котів: діагностика та лікування / Л.І. Юрченко, О.Л. Юрченко // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Біла Церква, 2006. Вип. 41. С. 256262.
20. Higuchi T. A retrospective survey of equine acute abdomen in a breeding region of Japan based on agricultural mutual relief insurance data / T. A Higuchi // J. Equine Sci. 2006. Vol. 17, №1. P. 1722.
21. Данільченко С.І. Гемостаз при абдомінальній хірургічній патології у тварин та його корекція при гнійному перитоніті у собак : автореф. на здобуття наук. ступ. канд. вет. наук : спец. 16.00.05 Ветеринарна хірургія”/ С.І. Данільченко. − Біла Церква, 2007. 23 с.
22. Рубленко М.В. Патогенетичні особливості запальної реакції у свиней при хірургічних хворобах та методи їх лікування : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. вет. наук : спец. 16.00.05 Ветеринарна хірургія” / М.В. Рубленко. Біла Церква, 2000. 36 с.
23. Кулинич С.М. Стан фібринолізу при асептичному та гнійному запаленні у великої рогатої худоби : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. вет. наук : спец. 16.00.05 Ветеринарна хірургія” / С.М. Кулинич. Біла Церква, 2002. 18 с.
24. Лазоренко А.Б. Патогенетичне обґрунтування сорбційної терапії при гнійних ранах у коней : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. вет. наук : спец. 16.00.05 Ветеринарна хірургія” / А.Б. Лазоренко. Біла Церква, 2005. 19 с.
25. Яремчук А.В. Тканинний гемостаз у собак і великої рогатої худоби при лікуванні гнійних ран із застосуванням мазей на гідрофільній основі : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. вет. наук : спец. 16.00.05 Ветеринарна хірургія” / А.В. Яремчук. Біла Церква, 2006. 21 с.
26. Сбродова Л. И. Влияние гепарина на факторы свертывания крови при удлинении голени у собак / Л. И. Сбродова, Н. И. Гордиевских // Ветеринария. 2006. № 10. С. 5557.
27. Пустовіт Р.В. Гемостаз та його корекція при переломах трубчастих кісток у собак : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. вет. наук : спец. 16.00.05 Ветеринарна хірургія” / Р.В. Пустовіт. Біла Церква, 2008. 22 с.
28. Surgical manipulation of the gut elicits an intestinal muscularis inflammatory response resulting in postsurgical ileus / J.C. Kalff, W.H. Schraut, R. Simmons et al. // Ann. Surg. 1998. Vol. 228. P. 652−663.
29. Laparoscopy versus laparotomy: comparison of adhesionformation after bowel resection in a canine model / E. Schippers, A. Tittel, A. Ottinger et al. // Digestive Surgery. 1998. − Vol. 15. P. 145−147.
30. Baird A.N. Surgery of the uterus in cattle, sheep and goats / A.N. Baird // Large animalurogenital surgery; In :D.F. Wolfe, H.D. Moll eds.: 2nd ed. Baltimore: The Williams&Wilkins Co, 1999. P. 417−420.
31. Филиппов Ю.И. Спленэктомия при завороте желудка у собак / Ю.И. Филиппов, С.В. Позябин // Ветеринария. 2002. №12. С. 5354.
32. Анохин Б.М. Уролитиаз у кошек (симптоматика, диагностика, лечение) / Б.М. Анохин, А.В. Кротенок, А.Б. Анохин // Ветеринария. 2003. №6. С. 4651.
33. Волотко И.И. Лечение и профилактика ретикулоперитонита у коров / И.И. Волотко, М.И. Рогова // Актуальные проблемы ветеринарной хирургии : междунар. науч.-практ. конф. посвящ. 75-летию УГАВМ: тезисы докл. Троицк, 2004. С. 3335.
34. Ільніцький М.Г. Клінічний перебіг та морфологічний склад крові при різних методах оваріоектомії у свинок / М.Г. Ільніцький, О.В. Ємельяненко // Наук. вісник Львів. нац. акад. вет. мед. ім. С.З. Ґжицького. Львів, 2006. Т.8, №3(30). Ч.1. С. 6570.
35. Рубленко М.В. Стан системи гемостазу при гнійному перитоніті у собак за різних засобів інфузійної терапії / М.В. Рубленко, С.І. Данільченко // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Біла Церква, 2006. Вип. 41. С. 172180.
36. Завірюха В.І. Абдомінальні операції у рогатої худоби / В.І. Завірюха, А.Р. Мисак, В.Г. Самсонюк. Львів: Тріада плюс, 2005. С. 6795.
37. Чорнозуб М.П. Малоінвазивний оперативний метод лікування корів при зміщенні сичуга вліво / М.П. Чорнозуб, Л.А. Тихонюк, В.В. Нагорний // Вет. медицина України. 2008. №6. С. 2932.
38. Liberg P. Glutaraldehyde and formol-gel tests in bovine traumatic peritonitis // Acta vet. Scand. 1981. Vol. 22. P. 78−84.
39. Ward J.L. Traumatic reticuloperitonitis in adult dairy cows / J.L. Ward, N.G. Ducharme // J. Am. Vet. Med. Assoc. 1994. Vol. 204. P. 874−877.
40. Guha C. Foreign body induced ventroabdominal abscess in a Jersey cow. A case report // Indian Vet. J. 1991. Vol. 68. P. 1087.
41. Герцен П. П. Ще раз про кормовий травматизм / П. П. Герцен, Ю. Г. Мироненко, К. В. Супруненко та ін. // Вет. медицина України. 1998. №1011. С. 3435.
42. Thomas O.J. Survey of the causes of dystocia in sheep // Vet. Res. 1990. Vol. 127. P. 574−575.
43. Scott P.R. Ovine cesarean operations: a study of 137 field cases // Br. Vet. J. 1989. Vol. 145. P. 558−564.
44. Mobini S. Theriogenology of sheep and goats / S. Mobini, A.M. Heath, D.G. Pugh et al. // Sheep and goat medicine; In: D.G. Pugh ed. Philadelphia: WB Saunders Co, 2002. P. 129−186.
45. El-Guindy M.H. Effect of hysterotomy in ewes at different stages of gestation on consequent fertility / M.H. El-Guindy, F. El-Ghannam // Zentralbl. Veterinarmed [A]. 1973. № 20. S. 581−585.
46. von Sobiraj A. Geburtsschwierigkeiten bei schaf und ziege Auswertung des patientenaufkommens aus sieben ablammperioden an einer geburtshilflichen klinik // DTW Dtsch. Tierartztl. Wochenschr. 1994. − № 101. S.471−476.
47. Brounts S.H. Outcome and subsequent fertility of sheep and goats undergoing cesarean section because of dystocia: 110 cases (1981−2001) / S.H. Brounts, J.F. Hawkins, A.N. Baird et al. // JAVMA. Vol. 224. P. 275−279.
48. Веллер А.А., Панкрев П.И., Федоров А.И. Осложнения после кесарева сечения у коров // Сб. науч. работ Ленингр. вет. ин-та. 1967. Вып. 28. С. 267274.
49. White N.A. Epidemiology and etiology of colic / N.A. White // The equine acute abdomen / In N.A. White ed. Philadelphia: Lea&Febiger, 1990. Vol. 38. P. 50−54.
50. Blikslager A.T. Pedunculated lipomas as a cause of intestinal obstruction in horses: 17 cases (1983−1990) / A.T. Blikslager, K.F. Bowman, M.L. Haven et al. // J. Am. Vet. Med. Assoc. 1992. Vol. 202. P. 1249−1252.
51. Fischer A.T. Advances in diagnostic techniques for horses with colic / A.T. Fischer // Vet. Clin. North Am. Equine Pract. 1997. Vol. 13. P. 203−219.
52. Huscamp B. The diagnosis and treatment of acute abdominal conditions in the horse: the various types and frequency as seen at the animal hospital in Hochmoor / B. Huscamp // Colic. Res. Symp. 1982. Vol. 18. − P. 261−272.
53. Phillips T.J. Retrospective analysis of the results of 151 exploratory laparotomies in horses with gastrointestinal diseases / T.J. Phillips, J.P. Walmsley // Equine Vet. J. 1993. Vol. 25. P. 427−431.
54. Engelbert T.A. Incarceration of the small intestine in the epiploic foramen. Report of 19 cases (1983−1992) / T.A. Engelbert, L.P. Tate, K.F. Bowman et al. // Vet. Surg. 1993. − Vol. 22. P. 57−61.
55. Steenhaut M.S. Incarceration of the large colon through the epiploic foramen in a horse / M.S. Steenhaut, I. Vandenreyt, M. Van Roy // Equine Vet. J. 1993. − Vol. 25. P. 550−551.
56. Tennant B. Intestinal obstruction in the horse: some aspect of differential diagnosis in equine colic / B. Tennant // Annu. Meet Am. Assoc. Equine Pract. 1975. Vol. 18. − Р. 426−438.
57. Vachon A.M. Small intestinal herniation through the epiploic foramen: 53 cases (1987−1993) / A.M. Vachon, A.T. Fischer // Equine Vet. J. 1995. Vol. 27. P. 373−380.
58. Loesch D.A. Jejunoileal anastomosis following small intestinal resection in horses: seven cases (1999−2000) / D.A. Loesch, D.H. Rodgerson, G.R. Haines et al. // JAVMA. 2002. − Vol. 221. P. 541−545.
59. Semevolos S.A. Clinical assessment and outcome of three techniques for jejunal resection and anastomosis in horses: 59 cases (1989−2000) / S.A. Semevolos, N.G. Ducharme, R.P. Hackett // JAVMA. 2002. − Vol. 220. P. 215−218.
60. Survival after small intestine resection and anastomosis in horses / M.H. MacDonald, J.R. Pascoe, S.M. Stover et al. // Vet. Surg. 1989. Vol. 18. P. 415−423.
61. Fugaro M.N. Survival rates for horses undergoing stapled small intestinal anastomosis: 84 cases (1988−1997) / M.N. Fugaro, N.M. Cote // JAVMA. 2001. − Vol. 218. P. 1603−1607.
62. Risk factor associated with development of postoperative ileus in horses / A.J. Roussel, N.D. Cohen, R.N. Hooper et al. // JAVMA. 2001. − Vol. 219. P. 72−78.
63. Clark E.S. Hypoperfusion of the small intestine during slow infusion of a low dosage of endotoxin in anesthetized horses / E.S. Clark C. Collatos // Cornell Vet. 1990. Vol. 80. P. 163−172.
64. Surgically induced leucoctyic infiltrates within the rat intestinal muscularis mediate postoperative ileus / J.C. Klaff, T.M. Carlson, W.H. Schrautet al. // Gastroenterology. 1999. Vol. 117. P. 378−387.
65. Рубленко М.В. Розповсюдження хірургічної патології у свиней при утриманні на різних підлогах / М.В. Рубленко, М.Г. Ільніцький // Неінфекційна патологія тварин : наук.-практ. конф., 7−8 червня 1995 р. : тези доп. Біла Церква, 1995. С. 188−190.
66. Елисеев А.Н. Профилактика и лечение пупочных грыж у поросят в условиях промышленных комплексов / А.Н. Елисеев, А.Я. Бахтурин // Хирургическая патология животных : Сб. науч. тр. МВА. М., 1988. С. 82−85.
67. Смирнов Л.Г. Профилактика и лечение послеоперационных осложнений при грыжах у поросят введением новокаина в брюшную полость / Л.Г. Смирнов // Хирургические болезни с.-х. животных : Сб. науч. тр. Ленинград, 1989. С. 190−192.
68. Тихонюк Л.А. Застосування одноповерхового вісімкоподібного шва для закриття грижового кільця в поросят / Л.А. Тихонюк, В.В. Нагорний, М.П. Чорнозуб // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Біла Церква, 2006. Вип. 41. С. 217223.
69. Пустовіт Р.В. Моніторинг хірургічної патології серед дрібних домашніх тварин ДЛВМ у Київському районі м. Одеси за 20032005 роки / Р.В. Пустовіт, Ю.М. Данилейко, М.В. Рубленко // Вісник Білоцерків. держ. аграр. унту. Біла Церква, 2006. Вип. 36. С. 132137.
70. Mortality in over 350 000 Insured Swedish dogs from 1995−2000: I. Breed- , Age- and Cause-specific Rates / B.N. Bonnett, A. Egenvall, Ǻ. Hedhammar et al. // Acta Vet. Scand. 2005. Vol. 46. P. 105−120.
71. Федин А.А. Эндокринологическая и микробиологическая характеристики послеродового эндометрита у сук / А.А. Федин // Ветеринария с.-х. животных. 2006. − №10. С. 72−73.
72. Breed risk of pyometra in insured dogs in Sweden / A. Egenvall, R. Hagman. B.N. Bonnett et al. // J. Vet. Int. Med. 2001. Vol. 15. P. 530−538.
73. Cardiac troponin I level in canine pyometra / R. Hagman, A.-S. Lagerstedt, B.A. Fransson et al. // Acta Vet. Scand. 2007. Vol. 49 (1). http://www.actavetscand.com/content/49/1/6.
74. Кузьмичева Е.В. Анатомо-эхографические параллели при диагностике заворота селезенки у собак / Е.В. Кузьмичева // Ветеринарная медицина. 2007. − № 2−3. С. 45−47.
75. Тимофеев С.В. Новые аспекты в диагностике болезней селезенки / С.В. Тимофеев, С.В. Позябин // Ветеринария. − №10. С. 46−48.
76. Дубова О.А., Сорока Н.М. Синдром дисемінованого внутрішньо-судинного згортання крові (ДВЗ) при розвитку спленомегалії внаслідок перенесеного бабезіозу у собак // Наук. вісник Нац. аграр. ун-ту. К., 2004. Вип. 78. С. 8689.
77. Позябин С.В. Методика аутотрансплантации селезеночной ткани у собак при спленэктомии / С.В. Позябин // Ветеринария. 2006. − №12. С. 56−57.
78. Krawiec D.R. Study of prostatic disease in dogs: 177 cases (1981−1986) / D.R. Krawiec, D. Heflin // J. Am. Vet. Med. Assoc. 1992. Vol. 200. P. 1119−1122.
79. Identification and partial characterization of two steroid 5α-reductase isozymes in the canine prostate / P.N. Span, J.A. Schalken, F.G.J. Sweep et al. // Prostate. 1998. P. 222−230.
80. Kamolpatana K. Determination of canine prostatic volume using transabdominal ultrasonography / K.D. Kamolpatana, G.R. Johnston, S.D. Johnston // Vet. Radiol. Ultrasound. 2000. Vol. 41. P. 73−77.
81. Effect of finasteride on size of the prostate gland and semen quality in dogs with benign prostatic hypertrophy // K. Sirinarumitr, G.R. Johnston, M.V. Root Kustritz et al. // J. Am. Vet. Med. Assoc. 2001. Vol. 218. P. 1275−1280.
82. Basinger R.R. Surgical management of prostatic diseases / R.R. Basinger // Compend. Contin. Educ. Pract. Vet. 1987. Vol. 9. P. 993−999.
83. The prostate / R.R. Basinger, C.L. Robinette, E.M. Hardie et al. // Textbook of small animal surgery : In D. Slatter ed., 2nd ed. Philadelphia: WB Saunders Co, 1993. P. 1349−1367.
84. Шкуратова И.А. Мочекаменная болезнь домашних животных / И.А. Шкуратова // Ветеринария с.х. животных. 2006. №3. С. 83.
85. Громова О.В. диагностика и лечение различных типов уролитиаза мелких домашних животных / О.В. Громова // Вет. Патология. 2006. − №2. С. 100−103.
86. Мисак А.Р. Лікування захворювань нижніх сечовивідних шляхів у котів / А.Р. Мисак, В.І. Завірюха, А.А. Гамота // Вісник Полтав. держ. аграр. акад. Полтава, 2002. Т.2 (21). С. 336338.
87. Степаненко М.В. Новая методика лечения и профилактики мочекаменной болезни у котов / М.В. Степаненко // Ветеринария. 2003. №3. С. 5355.
88. Пульняшенко П.Р. Заворот желудка у собак: Практическое пособие / П.Р. Пульняшенко К.: ООО Алефа”, 2004. 160 с.
89. Whitney W.O. Complications associated with the medical and surgical management of gastric dilatation-volvulus in the dog / W.O. Whitney // Probl. Vet. Med. 1989. Vol. 1. P. 268−280.
90. Postoperative evaluation of laparoscopic-assisted gastropexy in dog susceptible to gastric dilatation / C.A. Rawlings, M.B. Mahaffety, S. Bement et al. // J. Am. Vet. Med. Assoc. 2002. Vol. 221. P. 1576−1581.
91. Analysis of risk factors for gastric dilatation and dilatation-volvulus in dog / L.T. Glickman, N.W. Glickman, C.M. Perez // J. Am. Vet. Med. Assoc. 1994. Vol. 204. P. 1465−1471.
92. Factor associated with perioperative mortality in dogs with surgically managed gastric dilatation-volvulus: 137 cases (1988−1993) / J.D. Brourman, E.R. Schertel, D.A. Allen // J. Am. Vet. Med. Assoc. 1996. Vol. 208. P. 1855−1858.
93. Мальцев В.П. Непроходимость кишечника / В.П. Мальцев // Пробл. медицины. 2000. №12. С. 4750.
94. Ralphs S.C. Risk factor for leakage following intestinal anastomosis in dogs and cats: 115 cases (1991−2000) / S.C. Ralphs, C.R. Jessen, A.J. Lipowitz // J. Am. Vet. Med. Assoc. 2003. Vol. 223. P. 73−77.
95. Чекмазов И.А. Спаечная болезнь брюшины / И.А. Чекмазов. Москва: ГЭОТАР-Медиа, 2008. 160 с.
96. Маянский А.Н. Современная эволюция идеи И.И. Мечникова о внутрисосудистом воспалении / А.Н. Маянский // Иммунология. 1995. № 4. С. 815.
97. Гусев Е.Ю. Иммунология системного воспаления / Е.Ю. Гусев, А.В. Осипенко // Иммунология Урала. 2001. № 1. С. 48.
98. Beal A.L. Multiple organ failure syndrome in the 1990s: Systemic inflammatory response and organ dysfunction / A.L. Beal, F.B. Cerra // JAMA. 1999. Vol. 279. P. 226280.
99. Bone R.C. Toward a theory regarding the pathogenesis of the systemic inflammatory response syndrome: what we do and do not know about cytokine regulation / R.C. Bone // Critical Care Medicine. 1996. Vol. 24. P. 163172.
100. Суханов В.А. Воспалительно-коагуляционный ответ как часть синдрома системной воспалительной реакции (SIRS) / В.А. Суханов // Интенсивная терап