ГЕМОСТАЗ ПРИ АБДОМІНАЛЬНІЙ ХІРУРГІЧНІЙ ПАТОЛОГІЇ У ТВАРИН ТА ЙОГО КОРЕКЦІЯ ПРИ ГНІЙНОМУ ПЕРИТОНІТІ У СОБАК

brief description

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ДАНІЛЬЧЕНКО СЕРГІЙ ІВАНОВИЧ

УДК 619:617.55:616.151/.55:636:612.115.12:616.381-002:636.7

Гемостаз при абдомінальній хірургічній патології у тварин та його корекція при гнійному
перитоніті у собак

16.00.05 ветеринарна хірургія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник доктор
ветеринарних наук, професор
РУБЛЕНКО Михайло Васильович

Біла Церква 2007

Зміст

Перелік умовних позначень 4
Вступ 5
Розділ 1 Огляд літератури 11
1.1. Поширення, методи діагностики абдомінальної патології
у тварин 11
1.2. Етіологічні та патогенетичні аспекти перитонітів у тварин 19
1.3. Патогенетична роль гемостазу при перитонітах та спайковій
хворобі у тварин 26
1.4. Лікування перитонітів у тварин 34
Розділ 2 Вибір напрямів досліджень, матеріал та методи виконання
роботи 41
Розділ 3 Інструментальні методи діагностики абдомінальної
патології у свиней та собак 54
Розділ 4 Гемостазологічний статус серозних оболонок у нормі та за
абдомінальної патології в собак, свиней і молодняку великої
рогатої худоби 64
Розділ 5 Клініко-морфологічні, гематологічні та гемостазологічні
зміни в собак за різної абдомінальної патології 84
Розділ 6 Клініко-гемостазологічне обґрунтування застосування
інфузійного препарату Гелофузин” при гнійному перитоніті
в собак 95
6.1. Клінічні та гематологічні показники 96
6.2. Стан прокоагуляційної ланки системи гемостазу, фібринолізу
та антикоагуляційної активності 102
6.3. Стан калікреїн-кінінової системи 106
Розділ 7 Клініко-гемостазологічне обґрунтування комплексного
застосування інфузійного препарату Гелофузин” і мазі
Левосин” при гнійному перитоніті в собак 111

7.1. Видовий склад мікрофлори перитонеального ексудату
та її чутливість до антибактеріальних засобів 112
7.2. Клінічні дані 113
7.3. Стан гемостазу, фібринолізу та антикоагуляційного
потенціалу плазми крові 116
7.4. Стан протеолітичної активності та інгібіторного
потенціалу плазми крові 121
Розділ 8 Аналіз та узагальнення результатів досліджень 124
Висновки 148
Пропозиції виробництву 152
Список використаних джерел 153

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АТ-ІІІ антитромбін-ІІІ
НВ нормалізоване відношення
ПА плазмінова активність
ПК прекалікреїн
Пр.С протеїн С
ПЧ протромбіновий час
РФ розчинний фібрин
СПА сумарна протеолітична активність
СФА сумарна фібринолітична активність
УЗД ультразвукова діагностика
ФА фібринолітична активність
ФХІІ ХІІ фактор системи згортання крові, фактор Хагемана
ФХІІІ ХІІІ фактор системи згортання крові, фібриназа, фібрино-стабілізувальний фактор
α1-ІП α1-інгібітор протеїназ
α2-М α2-макроглобулін
СІ-І швидко реагуючий інгібітор калікреїнів
Fg фібриноген
РАІ-1, РАІ-2 інгібітори активатору плазміногену-1, 2
t-PA тканинний активатор плазміногену
u-PA урокіназний активатор плазміногену

ВСТУП

Актуальність теми. Абдомінальна хірургічна патологія досить поширена як у продуктивних, так і у дрібних домашніх тварин. У великої рогатої худоби найчастіше вона зумовлена кормовим травматизмом [1, 2], пов’язаним з металоносійством у 25,754,6% корів, та зміщенням сичуга, яке реєструється у 0,65% високопродуктивних корів [3, 4]. У свиней це, головним чином, грижі, післякастраційні ускладнення та крипторхізм, які складають 4,518,5% у структурі хірургічної патології [5, 6]. За даними моніторингу хірургічної патології серед собак і кішок герніотомія, кесарів розтин, оваріогістеректомія, спленектомія, інвагінації та кишкова непрохідність різної етіології, заворот шлунка, оперативні втручання у зв’язку із травмами черевної стінки та внутрішніх органів становлять близько 35% хірургічної допомоги у цих видів тварин і часто ускладнюються кишковою спайковою непрохідністю, перитонітом і навіть шоком, що нерідко, внаслідок недостатньої ефективності лікувальних заходів, призводить до загибелі тварин [710].
Здебільшого абдомінальна патологія та її ускладнення проявляються комплексом судинно-тканинних змін внаслідок дії цілого ряду біологічно-активних сполук хімічних медіаторів запалення, які можуть зумовлювати такі термінальні стани організму, як внутрішньосудинне мікрозгортання крові та шок. Однією із систем організму, яка бере безпосередню участь у розвитку і прояві таких процесів, є система гемостазу [11].
За останні роки [1219] патогенетична роль системи гемостазу, фібринолізу та протеолізу вивчалася лише при рановому процесі та хірургічній інфекції у тварин різних видів. Проте їх патогенетичне значення в абдомінальній хірургії, особливо тканинного гемостазу в процесах деструкції фібриноїдної основи сполучної тканини спайок, не розглядалося.
У зв’язку з цим вивчення механізмів участі макроциркуляторного і тканинного гемостазу в розвитку абдомінальної патології та її ускладнень у тварин є актуальним, оскільки дозволить удосконалити та розробити нові методи їх діагностики, профілактики та лікування.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана через цільову аспірантуру, згідно з науковою тематикою кафедри хірургії та проблемної науково-дослідної лабораторії хірургічних хвороб сільськогосподарських та домашніх тварин Білоцерківського державного аграрного університету Вивчити видові особливості запальної реакції у тварин при хірургічній патології та розробити на цій основі ефективні діагностичні та лікувально-профілактичні заходи” (номер державної реєстрації 0103U004461), галузевої науково-технічної програми УААН Забезпечення ветеринарно-санітарного благополуччя в Україні”, завдання 113.12.02 Розробка діагностичних гемостазологічних тестів при акушерській та хірургічній патології у тварин”.
Мета роботи обґрунтувати патогенетичні механізми макроциркулятор-ного і тканинного гемостазу при абдомінальній хірургічній патології у тварин різних видів та його корекцію при гострому гнійному перитоніті в собак.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:
1) визначити ультрасонографічні та рентгенологічні критерії різних клінічних форм абдомінальної хірургічної патології в собак та свиней;
2) дослідити стан системи тканинного гемостазу серозних оболонок у нормі та за різної абдомінальної патології у свиней, собак та молодняку великої рогатої худоби;
3) вивчити зміни гемостазологічних параметрів плазми крові за різних клінічних форм абдомінальної хірургічної патології в собак;
4) за результатами вивчення макроциркуляторного і тканинного гемостазу клініко-експериментально обґрунтувати схеми лікування гнійного перитоніту в собак із застосуванням інфузійного препарату Гелофузин” та мазі Левосин”.
Об’єкт дослідження абдомінальна хірургічна патологія у тварин.
Предмет дослідження стан системи макроциркуляторного і тканинного гемостазу при абдомінальній хірургічній патології у тварин та його корекція в собак, хворих на перитоніт.
Методи дослідження клінічні, ультрасонографічні, рентгенологічні, бактеріологічні (перитонеальний ексудат), гематологічні (гемоглобін, еритроцити, лейкоцити, тромбоцити, гематокрит), гемостазологічні (фібрино-ген, розчинний фібрин, активність фактора ХІІІ, протромбіновий час, антитромбін-ІІІ, протеїн С, фібриноліз, сумарна протеолітична активність, уміст прекалікреїну, його швидко реагуючого інгібітора, α1-інгібітора протеїназ і α2-макроглобуліну в тканинних екстрактах та плазмі крові).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше у ветеринарній хірургії клініко-експериментально досліджено патогенетичну роль макроциркуляторного і тканинного гемостазу при абдомінальній патології у тварин різних видів.
Уперше встановлено, що в нормі серозні оболонки черевної порожнини тварин володіють фібринолітичними і протеолітичними властивостями та інгібіторним потенціалом у такій послідовності: собаки > свині > молодняк великої рогатої худоби, тоді як прокоагулянтними навпаки: молодняк великої рогатої худоби > свині > собаки.
Доведено, що за абдомінальної патології у свиней і після оперативних втручань у великої рогатої худоби в парієтальній очеревині та великому сальнику посилюється активність медіаторів запалення калікреїн-кінінового ряду та прокоагулянтних факторів через контактний фактор активації (фактор Хагемана) при одночасному компенсаторному підвищенні тканинного фібринолізу головним чином у великому сальнику. У собак, хворих на спленомегалію, піометру, копростаз, у серозних оболонках розвиваються медіаторний пресинг кінінів, недостатньо контрольований інгібіторами протеїназ, і активація через контактний фактор Хагемана малоефективного внутрішнього шляху фібринолізу, що створює умови для посилення адгезивних явищ у серозних оболонках та розвитку перитоніту. При останньому мають місце гіперкоагуляційні зрушення в макроциркуляторному та тканинному гемостазі з посиленим споживанням факторів коагуляції, значним зменшенням інгібіторного потенціалу, пригніченням тканинного фібринолізу, які зумовлюють розлад мікроциркуляції та гемодинаміки, внутрішньосудинне мікрозгортання крові, а відповідно нерідко і загибель тварин.
Рентгенологічним та ультразвуковим дослідженнями виявлені діагнос-тичні критерії абдомінальної хірургічної патології у свиней та собак. При цьому доведено, що ультрасонографія дозволяє диференціювати грижі від кіст та гранульом у свиней. Однак її об’єктивність при крипторхізмі у кнурів становить лише 60%, що зумовлено анатомо-топографічними особливостями розміщення сім’яника. У комплексі з клінічними ці методи діагностики є достатньо інформативними, що дозволяє об’єктивно визначати органотопію та особливості перебігу патологічного процесу в черевній порожнині собак.
За результатами вивчення патогенетичної ролі гемостазу в розвитку гнійного перитоніту в собак розроблено та запроваджено достатньо ефективний комплексний метод його лікування із застосуванням інфузійного препарату Гелофузин” і мазі на гідрофільній основі Левосин”, що дозволяє зменшити загибель собак на 44,4%. При цьому за рахунок швидкого очищення черевної порожнини від гнійного ексудату, відновлення мікроциркуляції, нормалізації гемодинаміки і детоксикаційної дії зазначених препаратів посилюються саногенезні властивості протеолітичної реакції при адекватному контролі інгібіторів протеїназ, усуваються гіперкоагуляційні зрушення, відновлюється антикоагуляційний потенціал крові, посилюється фібриноліз через зовнішній шлях активації, що сприяє видаленню продуктів запальної реакції з черевної порожнини.
Практичне значення одержаних результатів полягає в комплексному використанні клінічних методів, рентгенографії, ультрасонографії та гемостазологічних тестів у діагностиці абдомінальної хірургічної патології в собак.
Розроблено метод гемостазологічної оцінки тканинного гемостазу серозних оболонок (парієтальна очеревина та великий сальник) за показниками активності сумарного фібринолізу, плазміну, тканинного активатора плазміногену, фактора ХІІІ і протромбінового часу, що має діагностично-прогностичне значення при абдомінальній патології в собак. Запропоновані методи лікування із застосуванням інфузійного препарату Гелофузин” та мазі Левосин” патогенетично обґрунтовані, технічно прості та підвищують лікувальну ефективність при гострому гнійному перитоніті в собак у середньому в 1,8 раза (Деклараційний патент України на корисну модель Спосіб комплексного лікування собак при гнійному перитоніті” №24024).
Отримані результати використовуються в навчальному процесі при вив-ченні дисципліни Загальна і спеціальна ветеринарна хірургія”, наукових дослі-дженнях (Білоцерківський державний аграрний університет, Національний аг-рарний університет, Сумський національний аграрний університет, Харківська державна зооветеринарна академія, Львівська національна академія ветеринар-ної медицини імені С.З. Ґжицького, Полтавська державна аграрна академія, Одеський державний аграрний університет, Луганський національний аграрний університет, Державний агроекологічний університет) та практиці ветеринарної медицини.
Особистий внесок здобувача. Дисертант виконав самостійно весь обсяг клініко-експериментальних і лабораторних досліджень, провів статистичну обробку одержаних результатів, їх аналіз та узагальнення. Бактеріологічні дослідження проводилися в лабораторії кафедри мікробіології і вірусології Білоцерківського держагроуніверситету (зав. кафедри професор Рухляда В.В.).
Апробація результатів досліджень. Матеріали дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на міжнародних науково-практичних конфере-нціях: ІІІ Міжнародний конгрес спеціалістів ветеринарної медицини” (м. Київ, 2005), Проблеми неінфекційної патології тварин” (м. Біла Церква, 2005), ІХ Міжнародній науково-практичній конференції Наука та освіта 2006” (м. Дні-пропетровськ, 2006), Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (м. Львів, 2006), Актуальные проблемы диагностики, терапии и профилактики болезней домашних животных” (м. Воронеж, 2006), Наукові та практичні аспекти ветеринарної медицини в Україні” (м. Біла Церква, 2006), ІV Міжнародному конгресі спеціалістів ветеринарної медицини” (м. Київ, 2006), Сучасність та майбутнє аграрної науки та виробництва” (м. Львів, 2006), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції Современные научные достижения 2007” (г. Днепропетровск, 2007); державних: науково-практичній конференції Новітні методи досліджень біологічних об’єктів” (м. Біла Церква, 2004), IVVІ науково-практичних конференціях аспірантів і докторантів Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті” (м. Біла Церква, 2005, 2006, 2007) та V науково-практичній конференції Аграрна наука виробництву: сучасні проблеми ветеринарної медицини” (м. Біла Церква, 2006).
Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 9 наукових статей у фахових виданнях: журналах Ветеринарна медицина України” (1) і Сільський господар” (1), Віснику Білоцерківського державного аграрного університету” (3), Віснику Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького” (2), Віснику Сумського національного аграрного університету” (1), Віснику Полтавської державної аграрної академії” (1) та одержано деклараційний патент на корисну модель (1).
Структура і обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, огляду літе-ратури, 6-ти розділів результатів власних досліджень, їх аналізу та узагальнен-ня, висновків та пропозицій, які викладені на 152 сторінках комп’ютерного тексту, ілюстрована 29 таблицями та 29 рисунками і має 3 додатки. Список використаних джерел включає 417 найменувань, 123 з яких авторів із далекого зарубіжжя.

bibliography

висновки

1. У дисертаційній роботі представлено нове розв’язання проблеми діагностики та патогенезу абдомінальної хірургічної патології у тварин. При цьому наведена її ультрасонографічна, рентгенологічна та гемостазологічна характеристика. Доведена патогенетична роль макроциркуляторного та тканин-ного гемостазу, фібринолізу і калікреїн-кінінової системи при грижах та крипторхізмі у свиней, копростазі, піометрі та перитоніті в собак, у перебігу післяопераційного періоду у великої рогатої худоби. На основі вивчення стану зазначених систем обґрунтовано метод лікування перитоніту в собак із застосуванням інфузійного препарату Гелофузин” та інтраперитонеального введення мазі Левосин”, що дозволяє зменшити частоту летальних випадків на 44,4% та скоротити термін лікування у середньому в 1,8 раза.
2. Ультразвукове дослідження істотно доповнює рентгенодіагностику абдомінальної хірургічної патології у собак і свиней. УЗД дозволяє визначати характер вмістимого грижового мішка, перистальтичні рухи кишечнику, диференціювати грижі від абсцесів, кіст і гранульом. Проте у кнурів-крипторхідів сім’яники, зафіксовані на дуже короткій брижі спереду нирок, не візуалізуються. У собак із гнійним перитонітом на ехограмах розлита ехонегативна зона як свідчення наявності ексудату, з ехопозитивними включеннями між петлями кишечнику без його перистальтичних рухів, при спайковій кишковій непрохідності неоднорідна ехощільність тканин, при копростазі чітка зона середньої ехогенності з гіперехогенним обідком.
3. За фібринолітичним, протеолітичним та інгібіторним потенціалом парієтальна очеревина та великий сальник у тварин різних видів знаходяться у такій послідовності: собаки > свині > молодняк великої рогатої худоби, а за прокоагулянтною активністю навпаки: серозні оболонки молодняку великої рогатої худоби > свиней > собак.
4. При абдомінальній патології у свиней підвищується фібринолітичний потенціал серозних оболонок головним чином, за рахунок тканинного активатора плазміногену. При грижах різної локалізації сумарний фібриноліз очеревини підвищується в середньому на 7680 мм2, при крипторхізмі до +30,2± 3,35 мм2, але найбільше у сальнику до +262,7±5,53 мм2. Водночас значно посилюється протеолітична реакція (в очеревині в 1,63,2 раза, у сальнику в 1,5 раза) при недостатньому рівні тканинних інгібіторів протеїназ, що при додатковій травмі може сприяти розвитку ускладнень.
5. Після румінотомії в очеревині активуються коагуляційна ланка гемостазу та кініногенез у сальнику, знижується вміст інгібіторів, зменшується активність тканинного активатора плазміногену (-8,66±0,25 мм2), а в сальнику, навпаки підвищується (+46,2±3,04 мм2). У зв’язку з цим, зважаючи на анатомо-топографічні особливості великого сальника у великої рогатої худоби та недостатню інгібіторну ємкість тканин, у післяопераційний період створюються умови для розвитку спайкового процесу.
6. При піометрі, копростазі, спленомегалії та перитоніті у собак знижується вміст у крові гемоглобіну на 16,7%, 10,9%, 18,2% і 31,5% та кількість еритроцитів на 23,3%, 20,5%, 33,6% і 31,1% відповідно, а при перитоніті ще й величина гематокриту (на 15,9%). Одночасно в усіх випадках розвивається нейтрофільний лейкоцитоз з різним ступенем зрушення ядра вліво. При цьому лімфоцитопенія виявляється лише при спленомегалії та перитоніті. При копростазі зазначені зміни на фоні відносної моноцитопенії свідчать про пригнічення функції системи мононуклеарних фагоцитів.
7. При спленомегалії, піометрі та копростазі в собак у серозних оболонках зменшується сумарний фібриноліз (від -68,8±11,2 мм2 у сальнику при спленомегалії до -278,9±12,3 мм2 у сальнику при копростазі) при одночасному підвищенні рівня плазмінової активності (в середньому на 43,1 мм2), що свідчить про активацію фібринолізу по внутрішньому шляху через контактний фактор Хагемана. Разом з цим в екстрактах очеревини та сальника відбувається накопичення як попередника, так і власне самих кінінів із частковим компенсаторним підвищенням переважно у сальнику, кількості їх інгібіторів. Такі зміни є компенсаторними щодо розвитку спайкового процесу.
8. При перитоніті в очеревині та сальнику істотно знижуються фібринолітичні властивості (-330,7±11,3 мм2; р<0,001 і -198,4±12,2 мм2; р<0,001 відповідно), відбувається активне споживання факторів згортання (подовження ПЧ в очеревині (+3,34±0,31с), сальнику (+3,53±0,48с), підвищення активності в сальнику тканинної фібринази (+2,08±0,23с)), посилення кініногенезу системи при недостатності інгібіторного потенціалу, що є передумовою для розвитку системної запальної реакції, а в подальшому спайкового процесу.
9. У собак з абдомінальною патологією макроциркуляторний гемостаз характеризується станом гіперкоагуляції, який проявляється гіперфібриногене-мією, накопиченням у крові розчинного фібрину, зниженням за рахунок t-PA, активності фібринолізу (в 1,11,3 раза), посиленням продукції кінінів (зни-ження рівня ПК в 1,41,6 раза (р<0,001), подовженням ПЧ в 1,11,2 раза (при піометрі та перитоніті), зниженням активності ФХІІІ у 1,41,5 раза (крім копро-стазу). При цьому в собак із копростазом виявляється дефіцит антитромбінових факторів Пр.С та α2-М, при піометрі зменшується в 1,5 раза (p<0,001) кількість α1-ІП, а при спленомегалії розвивається потенційна форма дефіциту АТ-ІІІ (79,3±4,02 %; p<0,001). Розвиток перитоніту, крім цього, супроводжуєть-ся зниженням α1-ІП в 1,2 раза, α2-М у 5 разів з компенсаторним підвищен-ням в 1,4 раза СІ-І. Наявність при зазначених патологіях коагулопатії спожи-вання, пригнічення фібринолізу, протеїназно-інгібіторного дисбалансу зумов-лює необхідність корекції цих патогенетичних змін.
10. Застосування Гелофузину” при гнійному перитоніті в поєднанні з антибіотикотерапією, лапаротомією та лаважем черевної порожнини розчинами антисептиків сприяє швидкому підвищенню та нормалізації об’єму циркулюючої крові (кількість еритроцитів збільшується до 4,7±0,15 Т/л, величина гематокриту до 39,6±3,25 % (р<0,05), відновленню мікроциркуляції та гемодинаміки, дає опосередкований детоксикаційний ефект, що дозволяє зменшити смертність собак на 44,4%.
11. Застосування при гнійному перитоніті в собак препарату Гело-фузин” у комплексі з місцевим використанням мазі Левосин” характеризу-ється динамічною нормалізацією, починаючи з 4-ї доби, концентрації фібриногену, активності ФХІІІ, посиленням фібринолізу за рахунок t-РА (+214,4±5,71 мм2; p<0,01), відновленням антитромбінового потенціалу та контрольованою протеолітичною реакцією крові (підвищення кількості α1-ІП в 1,5 раза, α2-М в 4,7 раза, СІ-І в 1,8 раза, p<0,001). При цьому зазначені зміни скорочують тривалість токсичної стадії перитоніту у 2,4 раза (p<0,001), а термін лікування у середньому в 1,8 раза, порівняно з традиційною ревізією черевної порожнини, промиванням її антисептиками, антибіотикотерапією та внутрішньовенним уведенням 5%-ного розчину глюкози.

пропозиції виробництву

1. Результати клініко-експериментального обґрунтування патогенетичної ролі системи тканинного гемостазу при оперативних втручаннях на органах черевної порожнини при їх різноманітній патології в собак, свиней і молодняку великої рогатої худоби доцільно використовувати при вивченні особливостей запальної реакції в порівняльному видовому аспекті при викладанні курсу ветеринарної хірургії на факультетах ветеринарної медицини вищих навчаль-них закладів.
2. З метою об’єктивної оцінки патогенетичних механізмів спайкоутворен-ня у тварин, ефективності лікування при абдомінальній хірургічній патології та своєчасної профілактики ускладнень рекомендуємо проводити дослідження системи гемостазу. При цьому слід визначати вплив екстрактів парієтальної очеревини та великого сальника на сумарну фібринолітичну активність, протромбіновий час та активність фактора ХІІІ донорської плазми. В якості контролю за перебігом абдомінальних хірургічних патологій (спленомегалія, копростаз, піометра) та їх ускладнень (гнійний перитоніт) у собак в плазмі крові доцільно досліджувати кількість фібриногену, розчинного фібрину, активність фактора ХІІІ, фібринолізу, протеолізу та його інгібіторів, антитромбіну-ІІІ, протеїну С. Для диференціальної діагностики абдомінальних хірургічних патологій у свиней та собак рекомендуємо застосування ультразвукового та рентгенологічного методів дослідження.
3. При гнійних перитонітах у собак разом із традиційним лікуванням (лапаротомія, лаваж черевної порожнини 0,02%-ним теплим стерильним розчином фурациліну, дренування, антибіотикотерапія) необхідно проводити інфузійну терапію препаратом Гелофузин” (двічі на добу, крапельно у вену в дозі 20 мл/кг) та вводити у черевну порожнину через трубчастий дренаж мазь Левосин” (у дозі 1 г/кг до зникнення ознак гнійного запалення очеревини).

Список використаних джерел
1. Ще раз про кормовий травматизм / П. Герцен, Ю. Мироненко, К. Супруненко та ін. // Вет. медицина України. 1998. №1011. С. 3435.
2. Завірюха В.І., Мисак А.Р., Самсонюк В.Г. Абдомінальні операції у рогатої худоби. Львів: Тріада плюс, 2005. С. 6795.
3. Влізло В.В. Зміщення сичуга вліво // Вет. медицина України. 1999. №4. С. 4042.
4. Власенко В.М., Тихонюк Л.А., Чорнозуб М.П. Оперативне лікування корів при зміщенні сичуга вліво // Вет. медицина України. 2002. №12. С. 3032.
5. Рубленко М.В., Ільніцький М.Г. Структура хірургічної патології у свиней // Тваринництво України. 1998. №3. С. 18.
6. Жолнерович М.Л. Пупочные грыжи у свиней (этиопатогенез, иммунология, способы лечения): Автореф. дис. канд. вет. наук: 16.00.05. Витебск, 2001. 20 с.
7. Sehoning P., Covan L. Gross and microscopic lesion of 230 Kansas Greyhocends // J. Vet. Diagn. Invest. 1993. Vol. 5(3). P. 392397.
8. Авраменко Т. Шокові реакції у собак // Вет. медицина України. 2002. №10. С. 3031.
9. Ватников Ю.А. К вопросу посттравматической патологии // Ветеринария. 2003. №7. С. 1213.
10. Пустовіт Р.В., Данилейко Ю.М., Рубленко М.В. Моніторинг хірургічної патології серед дрібних домашніх тварин ДЛВМ у Київському районі м. Одеси за 20032005 рр. // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Біла Церква, 2006. Вип. 36. С. 132138.
11. Братчик А.М. Фибринолиз при кровоизлиянии в серозные полости // Клинические проблемы фибринолиза / А.М. Братчик. К.: Здоров’я, 1993. С. 119151.
12. Семенов Б.С., Вощевоз А.Т. Показатели фибринолитической активности у крупного рогатого скота // Хирургические болезни сельскохозяйственных животных: Сб. науч. трудов. Л., 1990. С. 139141.
13. Рубленко М.В. Фібриноген у динаміці розвитку гострого запалення у свиней // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. 1997. Вип. 3. Ч.1. С. 134137.
14. Рубленко С.В. Стан протеолітичної та фібринолітичної систем у синовіальній рідині молодняку великої рогатої худоби в нормі та при асептичних артритах: Автореф. дис. канд. вет. наук: 16.00.05. К., 1997. 22 с.
15. Іздепський В., Кулинич С. Динаміка деяких показників системи гемостазу при асептичному та гнійному запаленні у великої рогатої худоби // Вет. медицина України. 2002. №10. С. 2729.
16. Ермолаев В.А Состояние системы гемостаза при заживлении кожно-мышщечных ран крупного рогатого скота // Труды Междунар. науч.-практ. конф. «Актуальные проблемы ветеринарной хирургии», посвящ. 75-летию УГАВМ Троицк, 2004. С. 5758.
17. Ханєєв В.В. Гемостаз та його корекція при хірургічній інфекції у собак: Автореф. дис. канд. вет. наук: 16.00.05. Біла Церква, 2004. 23 с.
18. Лазоренко А.Б. Патогенетичне обґрунтування сорбційної терапії при гнійних ранах у коней: Автореф. дис. канд. вет. наук: 16.00.05. Біла Церква, 2005. 19 с.
19. Яремчук А.В. Тканинний гемостаз у собак і великої рогатої худоби при лікуванні гнійних ран із застосуванням мазей на гідрофільній основі: Автореф. дис. канд. вет. наук: 16.00.05. Біла Церква, 2006. 21 с.
20. Леньо Ю.М., Завірюха В.І. Особливості лапароруменотомії у молодняку великої рогатої худоби // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Біла Церква, 2006. Вип. 41. С. 121127.
21. Волотко И.И., Рогова М.И. Лечение и профилактика ретикулоперитонита у коров // Труды Междунар. науч.-практ. конф. «Актуальные проблемы ветеринарной хирургии», посвящ. 75-летию УГАВМ. Троицк, 2004. С. 3335.
22. Ільніцький М.Г., Ємельяненко О.В. Клінічний перебіг та морфологічний склад крові при різних методах оваріоектомії у свинок // Наук. вісник Львів. нац. акад. вет. мед. ім. С.З. Ґжицького. Львів, 2006. Т.8, №3(30). Ч.1. С. 6570.
23. Нагорный В.В. Сравнительная оценка овариоэктомии и медикаментозных методов торможения половой функции свинок при откорме: Дис. ... канд. вет. наук: 16.00.05. Белая Церковь, 1989. 164 с.
24. Кесарево сечение при эмфиземе плода у лошади / А.И. Федоров, Н.И. Мирон, Г.М. Андреев, Л.А. Шарков // Ветеринария. 1983. №8. С. 5253.
25. Заднік Т., Мезаріч М. Рівень крові у фекаліях і активність пепсиногену сироватки крові при зміщенні сичуга у дійних корів // Вет. практика. 2006. №3 (3). С. 3235.
26. Rademacher G., Lorenz I. Therapie und prognose des volvulus intestine beim rind // Tlerarztl. Umsch. 1998. Jg. 73, №2. S. 93105.
27. Eckersall P.D. Estudo clinico, cirurgico e anatomopatologico de intussuscepcao em quatro bovinos // Arq. brasil. med. veter. zootecn. 2001. Vol. 53, №1. P. 5257.
28. Rademacher G. Darmanschoppung mit koaguliertem blut bet einer kuh (fallbericht) // Tierarztl. Umsch. 2001. Jg. 56, №5. S. 231234.
29. A propos d'un cas de hernie duodénale avec occlusion et reflux abomasal chez une chévre / H. Brugére, C. Chambaraud, R. Zemerline e. a. // Rec. Méd. vétér. 1987. T.163, №12. P. 11171122.
30. Remy D., Ravary B. Quand et comment pratiquer une ruminotomie? // Point Vétérinaire. 2004. Vol. 35, №247. P. 3639.
31. Guatteo R. La ruminocentèse chez les bovins // Point Vétérinaire. 2004. Vol. 35, №243. P. 5859.
32. Bizimenyera E., Tweyongyere R., Majalija S. Diagnostic difficulties associated with unusual objects in cases of traumatic reticulo-peritonitis in cattle in Uganda // Bull. anim. Health product. in Africa. 2004. Vol. 52, №1. P. 4953.
33. Влизло В., Штюбер М. Хирургическое лечение смещения сычуга у коров // Материалы Междунар. науч.-практ. конф. Харьков, 1994. С. 5859.
34. Власенко В.В. Зміщення сичуга у корів // Тези доповідей наук.-практ. конф. Біла Церква, 1994. С. 6364.
35. Виденин В.Н. Послеоперационные гнойно-воспалительные осложне-ния у животных (профилактика и лечение): Учебное пособие. СПб.: Лань, 2000. 160 с.
36. Веллер А.А., Панкрев П.И., Федоров А.И. Осложнения после кесарева сечения у коров // Сб. науч. работ Ленингр. вет. ин-та. 1967. Вып. 28. С. 267274.
37. Герцен П.П. Аспекты ветеринарной травматологии // Тез. докл. Всесоюзн. науч. конф. Проблемы хирургической патологии с.-х. животных”. Белая Церковь, 1991. С. 1315.
38. Тарасов В.Р. Руменотомия при травматическом ретикулоперитоните у крупного рогатого скота // Ветеринария. 1948. №10. С. 2627.
39. Соколюк В.М. Травматичний ретикуліт і ретикулоперитоніт у великої рогатої худоби // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Біла Церква, 2002. Вип. 23. С. 181186.
40. Скрипник В.И. Консервативно-оперативное лечение перитонитов, плевритов и перикардитов у крупного рогатого скота // Науч. труды Крымск. гос. аграр. ун-та. Симферополь, 1999. Вып. 61. С. 107114.
41. Мосин В.В. Результаты клинико-экспериментальных исследований по применению надплевральной новокаиновой блокады чревных нервов и пограничных симпатических стволов при абдоминальных операциях, воспалении брюшины, органов брюшной и тазовой полостей у животных: Автореф. дис. д-ра вет. наук. Казань, 1957. 35 с.
42. Поликарпов Н.С. Радикальное лечение травматического ретикулоперитонита крупного рогатого скота: Автореф. дис. канд. вет. наук. Оренбург, 1965. 19 с.
43. Меликсетян С.Г. Магнитный зонд. М.: Колос, 1964. 56 с.
44. Лебедев А.В. Перитонит у крупного рогатого скота (клинико-экспериментальное исследование): Автореф. дис. д-ра вет. наук: 16.00.05. Л., 1985. 47 с.
45. Травматичний ретикулоперикардит у кози / В. Влізло, І. Максимович, Г. Коцюмбас та ін. // Вет. медицина України. 2005. №6. С. 2223.
46. Гирин В.А. Раневая пупочная инфекция у новорожденных телят // Проблемы хирургической патологии с.-х. животных: Тез. докл. Всесоюз. науч. конф. Белая Церковь, 1991. С. 5859.
47. Estimate of the national incidence of and operation-level risk factors for colic among horses in the United States, Spring 1998 to Spring 1999 / J.L. Traub-Dargatz, C.A. Kopral, A.H. Seitzinger et al. // JAVMA. 2001. Vol. 219. P. 6771.
48. Higuchi T. A retrospective survey of equine acute abdomen in a breeding region of Japan based on agricultural mutual relief insurance data // J. Equine Sci. 2006. Vol. 17, №1. P. 1722.
49. Рубленко М.В. Лікування гнійних ран у свиней // Вет. медицина України. 1998. №3. С. 3031.
50. Власенко В.М., Тихонюк Л.А. Хірургія у свинарстві та вівчарстві. К.: Урожай, 1998. 150 с.
51. Шнякина Т.Н., Щербаков Н.П. Грыжесечение пахово-мошоночных грыж у хрячков с оставлением семенника в полости мошонки // Труды междунар. науч.-практ. конф. Актуальные проблемы ветеринарной медицины”, посвящ. 75-летию УГАВМ. Троицк. 2004. С. 177179.
52. Тихонюк Л.А., Нагорний В.В., Чорнозуб М.П. Застосування одноповерхового вісімкоподібного шва для закриття грижового кільця в поросят // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Біла Церква, 2006. Вип. 41. С. 217223.
53. Кудряшов А.А. Пупочный сепсис у новорожденных поросят // Ветеринария. 1983. №12. С. 5152.
54. Коломийцев С.М. Травматизм желудочно-кишечного тракта свиней и его осложнения: Автореф. дис. канд. вет. наук: 16.00.05. СПб., 1995. 19 с.
55. Петухов В.В. Технологический травматизм свиней и его профилактика: Автореф. дис. канд. вет. наук: 16.00.05. Воронеж, 2000. 18с.
56. Лечебно-профилактические мероприятия при травматизме внутренних органов у животных / А.Н. Елисеев, С.Н. Кучин, С.М. Коломийцев и др. // Ветеринария. 1993. №5. С. 1416.
57. Бурденюк А.Ф., Власенко В.М. Грыжи у животных. К.: Вища шк., 1987. 80 с.
58. Фасоля В.П. Вікова, нозологічна і порідна структура хвороб собак у місті Житомирі // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Біла Церква, 2004. Вип. 28. С. 256263.
59. Виденин В.Н., Вощевоз А.Т. О хирургических болезнях у собак и кошек в условиях большого города // Актуальные проблемы ветеринарной хирургии: Сб. науч. трудов. СПб., 1998. №129. С. 1012.
60. О хирургической патологии собак и кошек / А.Я. Бахтурин, Г.А. Колганова, А.И. Бледнов и др. // Актуальные проблемы ветеринарной хирургии: Сб. науч. трудов. СПб., 1998. №129. С. 56.
61. Авраменко Т.О., Стецюра Л.Г., Борисевич В.Б. Особливості травматизму собак в умовах великого міста // Наук. вісник Нац. аграр. ун-ту. К., 2001. Вип. 38 С. 6367.
62. Борисевич В.Б., Борисевич Б.В., Авраменко Т.О. Травматична хвороба // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Біла Церква, 2002. Вип. 21. С. 2732.
63. Еремин Д. Катастрофы в брюшной полости // Друг. 1999. №4. С. 5154.
64. Пульняшенко П.Р. Заворот желудка у собак: Практическое пособие. К.: ООО Алефа”, 2004. 160 с.
65. Пустовит Р., Данилейко Ю. Пилоростеноз: Постановка диагноза и тактика лечения // Матеріали V Міжнарод. наук.-практ. вет. конф. з проблем дрібних тварин (79 червня 2006 р.). Кам’янець-Подільський, 2006. С. 159164.
66. Гликман Л. Эпидемиология расширения желудка с одновременным заворотом кишок у собак // WALTHAM Focus. 1997. T. 7, №1. С. 912.
67. Nicpoń J., Kubiak K. Badanie endoskopowe psów i kotów / AWA. Wrocław, 2000. S. 2141.
68. Застосування ендоскопії при діагностиці хвороб шлунка у собак / К. Куб’як, М. Янковський, Й. Ніцпонь та ін. // Вет. медицина України. 2006. №12. С. 1416.
69. Омеляненко М.М. Ендометрит і піометра сук (клініко-експериментальні дані): Автореф. дис. канд. вет. наук: 16.00.07. К., 2004. 21 с.
70. Піометра у кішок і сук протипоказання до екстреної операції / Н.Н. Гиренко, Н.М. Семисинова, В.О. Місилюк та ін. // Вет. практика. 2006. №3 (3). С. 1416.
71. Гурьянов А.М., Терентюк Г.С., Погребнов А.П. Лечение кошек при копростазе // Ветеринария. 1997. №4. С. 4344.
72. Нагорний В.В., Тихонюк Л.А., Чорнозуб М.П. Оперативний метод лікування копростазу в кавказької вівчарки // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Біла Церква, 2006. Вип. 36. С. 118122.
73. Юрченко Л.І., Юрченко О.Л. Непрохідність кишечнику у собак і котів: діагностика та лікування // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Біла Церква, 2006. Вип. 41. С. 256262.
74. Анохин Б.М., Кротенок А.В., Анохин А.Б. Уролитиаз у кошек (симптоматика, диагностика, лечение) // Ветеринария. 2003. №6. С. 4651.
75. Шкуратова И.А. Мочекаменная болезнь домашних животных // Ветеринария с.х. животных. 2006. №3. С. 83.
76. Мисак А.Р., Завірюха В.І., Гамота А.А. Лікування захворювань нижніх сечовивідних шляхів у котів // Вісник Полтав. держ. аграр. акад. Полтава, 2002. Т.2 (21). С. 336338.
77. Brissot H., Bouvy B. Traitement chirurgical de l’obstruction urétrale // Point Vétérinaire. 2004. Vol. 35, №246. P. 1824.
78. Степаненко М.В. Новая методика лечения и профилактики мочекаменной болезни у котов // Ветеринария. 2003. №3. С. 5355.
79. Allemand G. La cystocentèse chez le chien et chez le chat // Point Vétérinaire. 2004. Vol. 35, №244. P. 3639.
80. Кудашева Е.Е., Суховольский О.К. Клиническая картина при доброкачественной гиперплазии предстательной железы у собак // Современные проблемы ветеринарной хирургии: Материалы Междунар. науч.-практ. конф. СПб.: Изд-во СПбГАВМ, 2004. С. 3435.
81. Вилковыский И.Ф., Митин В.Н. Наш опыт лечения новообразований печени // Матеріали V Міжнарод. наук.-практ. конф. з проблем дрібних тварин (79 червня 2006 р.). Кам’янець-Подільський, 2006. С. 9798.
82. Перспективи використання лапароскопії у ветеринарній практиці / В. Власенко, М. Рубленко, М. Ільніцький та ін. // Вет. медицина України. 2004. №8. С. 3435.
83. Ендоскопічна діагностика у ветеринарній хірургії та акушерстві й гінекології / О. Петренко, Г. Підопригора, В. Лакатош та ін. // Вет. медицина України. 2006. №2. С. 2930.
84. Тимофеев С.В., Позябин С.В. Синдром заворота селезенки у собаки // Ветеринария. 2005. №9. С. 54.
85. Позябин С.В., Бахтинов В.А. Заворот селезенки у домашних животных // Вет. консультант. 2005. №2. С. 23.
86. Тимофеев С.В., Позябин С.В. Новые аспекты в диагностике болезней селезенки // Ветеринария. 2006. №10. С. 4648.
87. Тимофеев С.В., Кузьмичева Е.В., Голубцова Н.В. Ультрасонография при диагностике опухолей селезенки у собак // Ветеринария. 2006. №11. С. 5152.
88. Литвинова М.С., Чикунов В.С. Заболевания селезенки, встречающиеся в клинике мелких домашних животных в условиях мегаполиса // Вет. патология. 2006. №2. С. 7880.
89. Филиппов Ю.И., Позябин С.В. Спленэктомия при завороте желудка у собак // Ветеринария. 2002. №12. С. 5354.
90. Дубова О.А., Сорока Н.М. Синдром дисемінованого внутрішньо-судинного згортання крові (ДВЗ) при розвитку спленомегалії внаслідок перенесеного бабезіозу у собак // Наук. вісник Нац. аграр. ун-ту. К., 2004. Вип. 78. С. 8689.
91. Lecceur C. Les masses spléniques chez le chien et le chat // Point Vétérinaire. 2004. Vol. 35, №246. P. 5052.