Берізко Володимир Миколайович Адміністративна відповідальність за порушення законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фі­нансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення

brief description

Берізко Володимир Миколайович, тимчасово не пра­цює: «Адміністративна відповідальність за порушення законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фі­нансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право). Спецрада Д 26.001.04 у Київському національному універ­ситеті імені Тараса Шевченка

Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Кваліфікаційна наукова праця
на правах рукопису
БЕРІЗКО Володимир Миколайович
УДК 342.95
ДИСЕРТАЦІЯ
«АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ
ЗАКОНОДАВСТВА ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ
(ВІДМИВАННЮ) ДОХОДІВ, ОДЕРЖАНИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ,
ФІНАНСУВАННЮ ТЕРОРИЗМУ ТА ФІНАНСУВАННЮ
РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ЗБРОЇ МАСОВОГО ЗНИЩЕННЯ»
12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право
Галузь знань : 08. Право
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело.
________________
(підпис здобувача Берізка В.М.)
Науковий керівник –
Берлач Анатолій Іванович
доктор юридичних наук, професор,
заслужений юрист України
Київ – 2017

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ 21
ВСТУП 22
РОЗДІЛ 1. ЮРИДИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА АДМІНІСТРАТИВНОЇ
ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ЩОДО
ЗАПОБІГАННЯ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ (ВІДМИВАННЮ) ДОХОДІВ, ОДЕРЖАНИХ
ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ, ФІНАНСУВАННЮ ТЕРОРИЗМУ ТА
ФІНАНСУВАННЮ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ЗБРОЇ МАСОВОГО ЗНИЩЕННЯ
Правова природа адміністративної відповідальності за порушення
законодавства щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних
злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження
зброї масового знищення 33
Принципи застосування заходів адміністративної відповідальності за
порушення законодавства щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів,
одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню
розповсюдження зброї масового знищення 50
Співвідношення адміністративної та інших видів відповідальності за
порушення законодавства щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів,
одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню
розповсюдження зброї масового знищення 67
Висновки до Розділу 1 93
РОЗДІЛ 2. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВА КВАЛІФІКАЦІЯ
ПОРУШЕНЬ ЗАКОНОДАВСТВА ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ
(ВІДМИВАННЮ) ДОХОДІВ, ОДЕРЖАНИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ,
ФІНАНСУВАННЮ ТЕРОРИЗМУ ТА ФІНАНСУВАННЮ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ
ЗБРОЇ МАСОВОГО ЗНИЩЕННЯ
2.1. Підстави адміністративної відповідальності за порушення
законодавства щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних
злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження
зброї масового знищення 95
20
2.2. Склад адміністративного правопорушення щодо запобігання легалізації
(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму
та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення 139
Висновки до Розділу 2 159
РОЗДІЛ 3. АДМІНІСТРАТИВНІ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО
ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ
(ВІДМИВАННЮ) ДОХОДІВ, ОДЕРЖАНИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ,
ФІНАНСУВАННЮ ТЕРОРИЗМУ ТА ФІНАНСУВАННЮ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ
ЗБРОЇ МАСОВОГО ЗНИЩЕННЯ
3.1. Адміністративно-правовий статус суб’єктів провадження у справах про
порушення законодавства щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів,
одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню
розповсюдження зброї масового знищення 161
3.2. Особливості проваджень у справах про порушення законодавства щодо
запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом,
фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового
знищення 176
Висновки до Розділу 3 194
ВИСНОВКИ 198
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 203
ДОДАТКИ 233
21
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ
ГКУ – Господарський кодекс України
Держфінмоніторинг – Державна служба фінансового моніторингу України
Закон – Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII «Про запобігання та
протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом,
фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового
знищення»
КАСУ – Кодекс адміністративного судочинства України
ККУ – Кримінальний кодекс України
КПК – Кримінальний процесуальний кодекс України
КМУ – Кабінет Міністрів України
КУпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення
Нацкомфінпослуг – Національна комісія, що здійснює державне
регулювання у сфері ринків фінансових послуг України
НКЦПФР – Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку
НБУ – Національний банк України
МФУ – Міністерство фінансів України
Мінекономрозвитку – Міністерство економічного розвитку і торгівлі
України
Мінінфраструктури – Міністерство інфраструктури України
МЮУ – Міністерство юстиції України
СДФМ – суб’єкти державного фінансового моніторингу
СПФМ – суб’єкти первинного фінансового моніторингу
ЦКУ – Цивільний кодекс України
22
ВСТУП
Актуальність теми. Відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом,
фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового
знищення – це заключний етап перетворення злочинних доходів на легальні. У
процесі перетворення накопичується протиправна і суспільно небезпечна
концентрація неконтрольованої грошової маси. Нині правопорушення у сфері
запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним
шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї
масового знищення вражають своїми масштабами, особливо на тлі низького рівня
життя громадян нашої держави.
За розрахунками Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, у
січні-вересні 2017 р. рівень тіньової економіки становив 33 % від офіційного
валового внутрішнього продукту, тоді як у 2014 р. – 43 %, в 2015 р. – 40 %, а в
2016 р. – 34 %. У разі коли «критичний рівень тіньової економіки» перевищує
40 % валового внутрішнього продукту, держава стає неспроможною регулювати
та управляти всіма економічними, політичними, соціальними процесами.
Запроваджуючи адміністративну відповідальність у згаданій сфері,
законодавець намагається захистити, перш за все, інтереси суспільства, держави,
юридичних та фізичних осіб – оскільки такі проступки загрожують економічній
безпеці держави. Суб’єктами відповідальності є фізичні або юридичні особи,
діяльність яких пов’язана зі здійсненням фінансових операцій з грошовими
коштами, майном, майновими і немайновими правами. Для таких осіб держава
встановлює спеціальний правовий статус, правила поведінки і передбачає
заборони на вчинення дій або бездіяльність у разі порушення цих правил тощо.
Зазначена проблема активно досліджується українськими та зарубіжними
науковцями. Зокрема Є.В. Павліченко в кандидатській дисертації
«Адміністративно-правові засади фінансового моніторингу» (2009 р.) акцентувала
увагу на особливостях і змісті адміністративно-правового регулювання у сфері
фінансового моніторингу. Дещо пізніше М.В. Борець у своєму дослідженні
«Адміністративно-правовий статус державних регуляторів у сфері запобігання та
23
протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»
(2017 р.) торкнулася проблеми визначення ознак адміністративної
відповідальності за порушення вимог законодавства у цій сфері та розкрила
повноваження суб’єктів державного фінансового моніторингу. Окремі загальні
питання адміністративної відповідальності за вчинення згаданого вище проступку
розкрито також у дослідженнях О.І. Барановського, С.А. Буткевича,
І.М. Гаєвського, С.Г. Гуржія, Р.А. Калюжного, Т.О. Качки, А.О. Клименка,
В.В. Ковальської, О.Є. Користіна, О.В. Кузьменко, Х. Кернера, К. Коттке,
Л.А. Савченко та ін.
Доречно зазначити, що низку аспектів, пов’язаних із протидією легалізації
(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму
та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, досліджували
фахівці кримінального, кримінального процесуального, міжнародного та інших
галузей права (П.П. Андрушко, А.С. Беницький, В.Т. Білоус, Ю.А. Дорохіна,
О.О. Дудоров, О.В. Київець, О.П. Орлюк, В.М. Попович, С.С. Черняхівський,
О.О. Чаричанський та ін.).
З’ясовано, що протидія легалізації (відмиванню) злочинних доходів
правоохоронними органами передбачає боротьбу з цим негативним явищем та
застосування відповідних юридичних санкцій. Але результативнішим є
встановлення правил щодо запобігання можливості використання фінансової
системи в такий спосіб інституційного та законодавчого забезпечення, за якого
мінімізувалася б можливість легалізації (відмивання) злочинних доходів і
вливання їх в легальну економіку країни та за порушення яких передбачено
адміністративну відповідальність.
Утім, незважаючи на значний науковий доробок і практичний інтерес до цієї
проблематики, багато питань, що стосуються теми дисертації, досліджено
недостатньо, а опубліковані напрацювання мають локальний характер, що
базуються на окремих статтях, науково-практичних коментарях, розділах
підручників тощо. Зокрема, в цих роботах не враховано положень, викладених у
новій редакції Закону України від 14.10.2014 № 1702-VII «Про запобігання та
24
протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом,
фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового
знищення» (далі – Закон).
Проведений аналіз висвітлив і проблему практики неоднозначного
застосування судами законодавства під час розгляду справ про порушення
законодавства в аналізованій сфері, а також показав відсутність узагальнення
Верховним Судом України відповідної судової практики.
Перелічені обставини обумовлюють актуальність обраної теми та
необхідність дослідження адміністративно-правової відповідальності за
порушення законодавства щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів,
одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню
розповсюдження зброї масового знищення, що набуває нового змісту та потребує
детального й комплексного розгляду.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження відповідає основним засадам, викладеним у Стратегії
розвитку системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів,
одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню
розповсюдження зброї масового знищення на період до 2020 року, схваленій
розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1407-р, та п. 1
розділу ІІ Концепції адміністративної реформи в Україні, схваленій Указом
Президента України від 22.07.1998 № 810/98, а також його виконано в межах
науково-дослідних робіт юридичного факультету Київського національного
університету імені Тараса Шевченка: «Доктрина права в правовій системі
України: Теоретичний та практичний аспекти» № 11 БФ 042-01 (державний
реєстраційний номер 0111U008337), яка досліджувалася з 1 січня 2011 р. до
31 грудня 2015 р. і «Теорія та практика адаптації законодавства України до
законодавства ЄС» № 16 БФ 042-11, що є предметом дослідження з 1 січня 2016 р.
до 31 грудня 2018 р.
25
Тему дисертації затверджено рішенням Вченої ради юридичного
факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка
(протокол № 4 від 22 грудня 2014 року).
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в тому, щоб на
основі практики і теоретико-правового аналізу, правового регулювання,
міжнародних стандартів у сфері запобігання відмиванню злочинних доходів
визначити особливості адміністративної відповідальності за порушення
законодавства щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних
злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження
зброї масового знищення і сформулювати пропозиції щодо вдосконалення
правового механізму та визначення підстав притягнення до адміністративної
відповідальності за вказаний вид порушень.
Відповідно до обраної мети в дисертації окреслено такі завдання:
• дослідити витоки та основні засади адміністративної відповідальності за
порушення законодавства щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів,
одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню
розповсюдження зброї масового знищення;
• охарактеризувати принципи застосування заходів притягнення до
адміністративної відповідальності за порушення у досліджуваній сфері;
• визначити співвідношення адміністративної та інших видів юридичної
відповідальності за порушення законодавства щодо запобігання легалізації
(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму
та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;
• дослідити підстави адміністративної відповідальності за вчинення
аналізованого правопорушення;
• визначити особливості складу адміністративного правопорушення щодо
запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом,
фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового
знищення;
26
• розкрити адміністративно-правовий статус Державної служби
фінансового моніторингу України (далі – Держфінмоніторинг) як суб’єкта
владних повноважень у досліджуваній категорії справ;
• з’ясувати особливості проваджень у справах про порушення
законодавства щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних
злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження
зброї масового знищення;
• узагальнити європейській досвід та визначити можливості його
використання в Україні;
• розробити пропозиції щодо вдосконалення адміністративно-деліктного
законодавства в аналізованій сфері.
Об’єктом дослідження є адміністративно-деліктні відносини у сфері
порушення законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню)
доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та
фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Предметом дослідження є адміністративна відповідальність за порушення
законодавства щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних
злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження
зброї масового знищення.
Методи дослідження. Методологічним підґрунтям дисертації є система
загальнонаукових і спеціальних методів наукового пізнання. Використання
діалектичного методу дало змогу дослідити суть адміністративної
відповідальності за порушення законодавства щодо запобігання легалізації
(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму
та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, та розкрити зміст
принципів застосування заходів такої відповідальності (підрозділи 1.1, 1.2). За
допомогою порівняльно-правового методу розглянуто співвідношення
адміністративної та інших видів юридичної відповідальності за правопорушення в
досліджуваній сфері (підрозділ 1.3). Методи аналізу та синтезу
використовувалися під час дослідження підстав адміністративної відповідальності
27
за порушення законодавства щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів,
одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню
розповсюдження зброї масового знищення, розкриття ознак складу таких
правопорушень та визначення адміністративно-правового статусу суб’єктів
провадження у справах про порушення законодавства у цій сфері (підрозділи 2.1,
2.2, 3.1). Розгляд сутності, визначення характерних рис та особливостей
притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення в
аналізованій сфері, установлення особливостей провадження у справах цієї
категорії (підрозділи 1.1, 3.1, 3.2) здійснено за допомогою системного методу.
Задіяння наукових методів індукції та дедукції дало змогу визначити правовий
механізм у цілому та висвітлити особливості провадження у справах про
порушення законодавства щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів,
одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню
розповсюдження зброї масового знищення (підрозділи 2.2, 3.1, 3.2); за допомогою
статистичного методу окреслено масштаб і тенденції вчинення цього порушення
(підрозділи 1.1, 1.3).
Науково-методологічним підґрунтям дослідження є наукові праці,
розробки з проблематики сучасного стану та перспектив розвитку особливостей
юридичної відповідальності взагалі та адміністративної відповідальності зокрема
таких авторів, як: В.Б. Авер’янов, Д.Н. Бахрах, В.М. Бевзенко, І.А. Безклубий,
А.І. Берлач, Ю.П. Битяк, Ю.В. Ващенко, І.П. Голосніченко, Т.О. Гуржій,
С.Т. Гончарук, І.С. Гриценко, П.В. Діхтієвський, Є.В. Додін, Р.А. Калюжний,
Л.В. Коваль, О.В. Ковальова, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпаков, В.Т. Комзюк,
О.В. Кузьменко, Є.В. Курінний, Я.В. Лазур, Д.М. Лук’янець, Р.С. Мельник,
О.П. Орлюк, М.В. Цвік, Х.П. Ярмакі та ін.
Нормативною основою дослідження є Конституція України, закони
України, нормативні акти Президента України, Кабінету Міністрів України та
інших органів виконавчої влади, що врегульовують питання досліджуваної
проблеми.
28
Емпіричною основою дослідження слугували статистичні дані та довідкова
інформація Держфінмоніторингу, Національної комісії з регулювання ринків
фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку,
Національного банку України, Міністерства юстиції України, рішення судів
різних інстанцій із розгляду справ про порушення законодавства щодо
запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним
шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї
масового знищення.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є одним із перших у
вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексним дослідженням питань
адміністративної відповідальності за порушення законодавства щодо запобігання
легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню
тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. На основі
проведеного дослідження встановлено сутність, характерні риси та ознаки складів
і особливості притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення
таких порушень, а також сформульовано низку висновків та пропозицій, що
характеризуються науковою новизною, основними серед яких є:
уперше:
• визначено підстави адміністративної відповідальності за порушення
законодавства у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних
злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження
зброї масового знищення як системи адміністративно-правових норм, які
визначають склад адміністративного правопорушення, види адміністративних
стягнень, коло суб’єктів державного фінансового моніторингу (органів та їх
посадових осіб), уповноважених розглядати справи цієї категорії, і процедуру
притягнення до адміністративної відповідальності та її процесуальне оформлення;
• досліджено особливості проваджень у справах про порушення
законодавства щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних
злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження
зброї масового знищення, передбачених в КУпАП та Законі, що
29
характеризуються: різними суб’єктами накладення адміністративних стягнень та
притягнення до відповідальності, наявністю в Законі комплексу процедур
притягнення до відповідальності, а також різними видами та розмірами стягнень;
• доведено необхідність систематизації переліку правопорушень,
передбачених КУпАП та Законом, шляхом закріплення їх у КУпАП, що
унеможливить застосування суб’єктами державного фінансового моніторингу
дискреційних повноважень;
• обґрунтовано потребу вдосконалення нормативно-правових актів у
досліджуваній сфері, зокрема: викладення ст. 166-9 КУпАП у новій редакції та
відповідного корегування санкцій; взаємоузгодження положень Закону з нормами
КУпАП щодо строків накладення стягнень; установлення у ст. 24 Закону переліку
відповідних адміністративних стягнень, що можуть накладатися, а також питань,
які є предметом перевірок контролюючих органів; доповнення ст. 16 Закону
України «Про ліцензування видів господарської діяльності» додатковим
переліком підстав для анулювання ліцензії;
удосконалено:
• визначення «обов’язковий фінансовий моніторинг» і «внутрішній
фінансовий моніторинг», які необхідно розглядати з позиції чіткої і послідовної
системи дій з виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому
моніторингу (обов’язковому або внутрішньому), а саме: ідентифікаційні
процедури; облікування фінансових операцій та інформації про їх учасників;
обов’язкове звітування про такі операції Держфінмоніторингу; надання
додаткової інформації; зберігання інформації про фінансові операції та їх
учасників;
• положення щодо необхідності наділення Держфінмоніторингу як
спеціально уповноваженого органу у сфері запобігання легалізації (відмиванню)
доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та
фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення повноваженнями
забезпечення координації діяльності інших суб’єктів державного фінансового
моніторингу в цій сфері;
30
• розуміння необхідності закріплення в законодавстві можливості
застосовування прискореного (спрощеного) провадження у справах про
адміністративне правопорушення у випадках порушення строків надання
інформації про фінансові операції, які підлягають обов’язковому фінансовому
моніторингу, а також запровадження виконання постанови про накладення
адміністративного стягнення визначеними частинами (розстрочки);
набули подальшого розвитку:
• класифікація адміністративної відповідальності в аналізованій сфері
залежно від: нормативно-правових актів, якими її встановлено; процедури
накладення адміністративних стягнень; уповноважених органів, які мають право
застосовувати стягнення; кола суб’єктів відповідальності;
• узагальнення використання досвіду ЄС щодо притягнення до
адміністративної відповідальності у сфері запобігання відмиванню злочинних
доходів з метою їх закріплення в законодавстві України, зокрема: чіткий перелік
підстав для притягнення до адміністративної відповідальності; збільшення суми
штрафів; оприлюднення інформації про застосування до суб’єкта первинного
фінансового моніторингу заходів впливу;
• правова кваліфікація адміністративного проступку як невід’ємна складова
правильної класифікації складів адміністративних правопорушень з метою
встановлення всіх ознак певного конкретного діяння та складу адміністративного
правопорушення, що його передбачає;
• положення щодо реалізації нагляду за виконанням норм законодавства,
що регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів,
одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню
розповсюдження зброї масового знищення суб’єктами державного фінансового
моніторингу, зокрема Національним банком України, Міністерством
регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства
України, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
31
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що
сформульовані в дисертації наукові положення, висновки і рекомендації є
актуальними й можуть бути використані:
у науково-дослідній діяльності – для подальших теоретичних і прикладних
досліджень, присвячених вивченню особливостей адміністративної
відповідальності за порушення законодавства щодо запобігання легалізації
(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму
та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;
у сфері правотворчості – для вдосконалення нормативно-правової бази
завдяки узагальненим та сформульованим у дослідженні проблемам, а також
наданим рекомендаціям щодо відповідних змін до законодавчих актів (лист
Держфінмоніторингу від 16.03.2018 № 1098/0330-05, лист Комітету з питань
законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності від 30.03.2018 № 04-18/12-
620);
у сфері правозастосування – для вдосконалення процесу функціонування та
підвищення ефективності роботи суб’єктів державного фінансового моніторингу
(лист Мін’юсту від 23.08.2017 № 7.3-46/481);
у навчальному процесі – під час вивчення навчальних дисциплін
«Адміністративне право України», «Адміністративне процесуальне право
України», «Адміністративна відповідальність» у вищих навчальних закладах (Акт
впровадження результатів дисертаційного дослідження у навчальний процес
Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 20.06.2017).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною
завершеною науковою роботою. Винесені на захист основні положення,
висновки, рекомендації, пропозиції, що становлять наукову новизну, теоретичне
та практичне значення, отримані та розроблені автором особисто.
Апробація результатів дослідження. Положення і висновки
дисертаційного дослідження доповідалися й обговорювалися на засіданнях
кафедри адміністративного права Київського національного університету імені
Тараса Шевченка.

bibliography

ВИСНОВКИ
У результаті проведеного наукового дослідження, на основі аналізу праць
вітчизняних та зарубіжних науковців, чинного українського за міжнародного
законодавства, узагальнення статистичних матеріалів та особливостей практичної
діяльності одержано такі висновки й надано рекомендації та пропозиції:
1. Наголошено, що запровадження адміністративної відповідальності за
вчинення легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом,
фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового
знищення у національне законодавство України розпочато у 2002 році після
імплементації державою взятих на себе міжнародних зобов’язань. Процес
становлення цього законодавства триває й до сьогодні, про що свідчить наявність
низки законодавчих ініціатив, якими, зокрема, пропонується криміналізувати
низку відповідних адміністративних правопорушень, а деякі, навпаки – окремі
злочини визнати адміністративними проступками.
2. Зроблено висновок, що притягнення до адміністративної відповідальності
за правопорушення у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів,
одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню
розповсюдження зброї масового знищення базується на застарілих підходах, що
полягають: у відсутності посилання на відповідну частину ст. 166-9 КУпАП, якою
передбачено склади адміністративних проступків; нез’ясуванні всіх обставин
справи (відсутність доказів, довідок, актів перевірок, пояснень); відсутності
складу адміністративного правопорушення в діянні посадової особи суб’єкта
первинного фінансового моніторингу. Тому задля уникнення відповідних
помилок як в нормотворчій, так і в правозастосовній практиці в галузевому Законі
пропонуємо закріпити принципи (верховенство права, законність, юридична
визначеність, невідворотність відповідальності, індивідуалізація покарання,
заборона свавілля, змагальність процесу тощо), на яких будуватимуться
правовідносини в досліджуваній сфері.
3. Досліджено, що серед різних видів юридичної відповідальності
(кримінальної, адміністративної, цивільно-правової тощо) за порушення