Білик Катерина Аркадіївна. Семантика сакрального простору в поетичній картині світу Р.М.Рільке

brief description

Білик Катерина Аркадіївна. Назва дисертаційної роботи: "Семантика сакрального простору в поетичній картині світу Р.М.Рільке"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису
БІЛИК КАТЕРИНА АРКАДІЇВНА
УДК 811.112.2’06
КОНСОЦІАЦІЇ ХУДОЖНЬОГО КОНЦЕПТУ GOTT
У ПОЕТИЧНІЙ КАРТИНІ СВІТУ Р.М.РІЛЬКЕ
10.02.04 – германські мови
ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
доктор філологічних наук, професор
ПИЛИПЕНКО РОСТИСЛАВ ЄВГЕНОВИЧ
Київ – 2016
2
ЗМІСТ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ СКОРОЧЕНЬ .................................................... 5
ВСТУП ............................................................................................................. 7
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ
ПОЕТИЧНОЇ КАРТИНИ СВІТУ ЗАСОБАМИ КОРПУСНОЇ
ЛІНГВІСТИКИ............................................................................................... 17
1.1. Поетичний текст як засіб експлікації поетичної картини світу ............... 17
1.1.1. Мовна й концептуальна картина світу ....................................... 18
1.1.2. Поетична картина світу ............................................................. 20
1.1.3. Художній концепт як основна одиниця
поетичної картини світу...................................................................... 26
1.2. Дослідження поетичного тексту у світлі теорій асоціацій....................... 29
1.2.1. Поетичний текст як об’єкт лінгвістичних досліджень............... 29
1.2.2. Поняття асоціації в когнітивній лінгвістиці............................... 34
1.2.3. Теорії виникнення асоціації ....................................................... 36
1.2.4. Традиційні методи дослідження асоціацій
у поетичному тексті. ........................................................................... 37
1.3. Текстоцентричні методи вивчення асоціацій і консоціацій ..................... 39
1.3.1. Комунікативно-стилістичний метод дослідження
поетичної картини світу...................................................................... 39
1.3.2. Метод Г. Шпербера як ключовий для вивчення консоціацій у
поетичному тексті................................................................................. 42
1.3.3. Зміна консоціацій ХК та імплікація асоціацій. .......................... 46
1.4. Вивчення асоціацій у поетичному тексті методами корпусної
лінгвістики .................................................................................................... 48
1.4.1. Корпусна лінгвістика як ключова галузь дослідження мовних
закономірностей.................................................................................... 48
1.4.2. Коокуренція як предмет корпусної лінгвістики......................... 54
3
1.4.3. Історія застосування корпусної лінгвістики
до поетичного тексту........................................................................... 57
1.4.4. Ключові методи дослідження значення слова
в корпусній лінгвістиці ....................................................................... 59
Висновки до першого розділу ........................................................................ 63
РОЗДІЛ 2. КОРПУС РІЛЬКЕ ЯК ОСНОВА ДОСЛІДЖЕННЯ
КОНСОЦІАЦІЙ ХУДОЖНЬОГО КОНЦЕПТУ GOTT................................... 66
2.1. Корпусно-лінгвістичні характеристики дослідження .............................. 66
2.1.1. Вибір і впорядкування матеріалу корпусу дослідження ............ 66
2.1.2. Лематизація й стемінг як ключові способи анотування корпусу
Рільке................................................................................................... 70
2.1.3. Специфічні проблеми анотування корпусу
поетичних текстів................................................................................ 78
2.2. Визначення консоціацій у поетичних текстах Р. М. Рільке...................... 83
2.2.1. Частотне ранжирування лексем корпусу
як метод виокремлення центральних концептів.................................. 83
2.2.2. Алгоритм визначення ключових слів......................................... 89
2.2.3. Адаптація формули логарифмічної правдоподібності
до пошуку консоціацій ........................................................................ 97
2.3. Асоціативні репрезентації леми GOTT у німецькій МКС.......................102
2.3.1. Рецепція ХК GOTT...................................................................102
2.3.2. Асоціативні реалізації концепту GOTT
в МКС німецької мови........................................................................105
Висновки до другого розділу.........................................................................112
РОЗДІЛ 3. КОНСОЦІАТИВНА МЕРЕЖА
ХУДОЖНЬОГО КОНЦЕПТУ GOTT ............................................................115
3.1. Консоціація як виразник асоційованості у текстах Р. М. Рільке .............115
3.1.1. Консоціативні реалізації художнього концепту GOTT у
поетичній картині світу Р. М. Рільке ....................................................115
4
3.1.2. Мережа консоціацій художнього концепту GOTT....................118
3.1.3. Етапи входження консоціацій до семантики
художнього концепту..........................................................................129
3.2. Контекстуальні характеристики консоціацій художнього концепту у
DWDS і корпусі текстів Р. М. Рільке .............................................................133
3.2.1. Загальномовні консоціації ХК GOTT .......................................133
3.2.2. Індивідуальні асоціативні репрезентації художнього концепту
GOTT у корпусі Р. М. Рільке ..............................................................140
3.2.3. Джерела виникнення консоціації. .............................................141
3.2.4. Морфологічна характеристика консоціацій
художнього концепту GOTT...............................................................149
3.3. Консоціативне моделювання ПКС Р. М. Рільке.......................................151
3.3.1 Консоціативні кластери в ХК ПКС Р. М. Рільке .......................151
3.3.2. Сакральний простір поетичної картини світу Р. М. Рільке .......160
3.3.3. Герменевтичні та перекладацькі перспективи дослідження
консоціацій. .........................................................................................168
Висновки до третього РОЗДІЛУ....................................................................172
ВИСНОВКИ ..................................................................................................175
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ................................................................................181
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ДОСЛІДЖЕННЯ...........................................................218
СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ................................................219
ДОДАТОК А..................................................................................................222
ДОДАТОК Б...................................................................................................229
ДОДАТОК В..................................................................................................230
ДОДАТОК Г...................................................................................................238

5
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ СКОРОЧЕНЬ
ККС – концептуальна картина світу;
Корпус20 – збережений конкорданс аналізованого слова з рамками по
10 знаків зліва і справа відносно нього;
Корпус50 – збережений конкорданс аналізованого слова з рамками по
25 знаків зліва і справа відносно нього;
Корпус80 – збережений конкорданс аналізованого слова з рамками по
40 знаків зліва і справа відносно нього;
Корпус 100 – збережений конкорданс аналізованого слова з рамками
по 50 знаків зліва і справа відносно нього;
Корпус 150 – збережений конкорданс аналізованого слова з рамками
по 75 знаків зліва і справа відносно нього;
КР – укладений нами корпус текстів Р. М. Рільке;
МКС – мовна картина світу;
ПКС – поетична картина світу;
ТВА — теорія виникнення асоціації;
ХК – художній концепт;
BdB – збірка «Das Buch der Bilder» Р. М. Рільке, «Книга картин»,
написана 1902-го і 1906-го.
DE – збірка «Duineser Elegien» Р. М. Рільке, «Дуїнянські елегії»,
написана 1922-го.
DWDS – основний корпус Електронного словника німецької мови
(Digitale Wörterbuch der deutschen Sprache).
NG – збірка «Neue Gedichte» Р. М. Рільке, «Нові вірші», написана
1907-го.
NG-AT збірка «Der neuen Gedichte anderer Teil» Р. М. Рільке, «Нових
віршів інша частина», написана 1907-го.
SB – збірка «Das Stunden-Buch» Р. М. Рільке, «Книга годин»,
6
написана 1899–1903-го.
SaO – збірка «Die Sonette an Orpheus» Р. М. Рільке, «Сонети до
Орфея», написана 1922-го.
7
ВСТУП
Кінець XX – початок XXI століття позначений зростанням інтересу
до вивчення художніх текстів та концептів з лінгвістичних позицій,
особливо – у когнітивному руслі. Невід'ємною складовою студій цього
спрямування є праці, присвячені картинам світу, зокрема поетичній
(А. Вежбицька, І. Голубовська, О. Снитко, Г. Яворська, С. Єрмоленко,
В. Жайворонок, Т. Радзієвська, Н. Болотнова, В. Маслова, Г. Брутян,
Р. Павільоніс, Ю. Караулов, Г. Колшанський, О. Кубрякова, В. Телія,
К. Яковлєва, Ю. Апресян та ін.), які продовжують актуальну для
мовознавства XX століття тенденцію узгодження й обопільного збагачення
лінгвістики та літературознавства.
Однією з найактуальніших проблем дослідження поетичної мови
Р. М. Рільке є проблема сакрального. Вивчення її відбувалося протягом
цілого XX століття, насамперед у працях німецькомовних учених
(Б. Алеманн, А. Кід, Ґ. Маґнуссон, Г. Імгофф, М. Зиверс, Л. Зиґнер,
Д. Бассерманн, Й. Штайнер, Е. Ґребер, Н. Фішер, С. Льовенштайн та ін.), а
останніми десятиліттями – східноєвропейських науковців (Л. Єрофеєва,
3. Міркіна, Н. Пігіна, І. Воробей, І. Черкасова).
В Україні такі дослідження спираються на фонд україномовних
текстів Р. М. Рільке, який створено такими відомими перекладачами, як
М. Бажан, В. Стус, Б. Кравців, М. Фішбейн, М. Орест, О. Жупанський,
Л. Мосендз, Ю. Липа, М. Борецький, С. Гординський та ін., що
підтверджує актуальність доробку поета для українського читача.
Експериментальну базу дослідження явища асоціації в Західній
Європі й США закладено Д. Г’юмом, Д. Гартлі, Ф. Ґелтоном,
Г. Еббінґаузом, Д. МакНейлом, С. Ервін, В. Левелтом, Г. Штрубе, Р. Раппом
та ін. У Східній Європі більшого розвитку набув теоретичний підхід
(О. Потебня, О. Селіванова, О. Ахманова, О. Кубрякова, В. Іващенко,
І. Штерн та ін.).
8
Першої половини ХХ століття багато уваги семантичним зв'язкам у
коокурентних структурах, однією з яких є консоціація, приділено
передусім А. Норееном і Г. Шпербером, другої половини – корпусними
лінгвістами Д. Синклером, Б. Лоувом, Дж. Лічем, Д. Байбером, С. Ганстон,
Т. Сяо, А. МакЕнері. Вивчення семантичних характеристик поетичних
текстів методами й засобами корпусної лінгвістики є одним із найбільш
плідних сучасних напрямів мовознавства, адже вони уможливлюють
роботу з масивом праць певного автора й зіставлення їх із усередненим
мовним варіантом (В. Френсис, Г. Кучера, Д. Байбер, С. Ганстон та ін.).
Методологію корпусної лінгвістики успішно використовують когнітивна
лінгвістика (Ч. Філлмор, Ш. Ґрис, Р. Ленекер, К. Фішер, Ш. Вульфф,
А. Стефанович, М. Делорж та ін.) і семантика (Д. Байбер, Дж. Ліч, Б. Лоув,
Дж. Синклер, Ш. Ґрис, А. Стефанович, Д. Див'як та ін.). Однак
компаративні дослідження поетичних текстів засобами
Та корпусні дослідження саме поетичних текстів вимагають
ґрунтовнішої теоретичної бази для отримання об'єктивних емпіричних
результатів. На часі розробка методів первинної автоматичної обробки
тексту, яка виявляла б індивідуальні семантико-когнітивні риси,
притаманні поетичній картині світу автора, зокрема асоціація. Одним із
методів її дослідження є асоціативний експеримент, який дає можливість
отримати інформацію про відношення автора до певних мовних і
мовнокультурних феноменів. Проте цей метод має певні недоліки,
найважливіші з яких – обмеженість сучасним станом мови та нехтування
контексту. Однак контекст, згідно з результатами психологічних
експериментів (С. Ервін, Д. МакНейл) є визначальним для асоціації. Тож
важливим лінгвістичним завданням є пошук методу, який дозволяв би
урахування контексту вживання досліджуваних лексичних одиниць, як
вузького, так і широкого, загальнокультурного.
У дисертаційному дослідженні запропоновано позбавлений
зазначених недоліків консоціативний метод корпусно-лінгвістичного
9
аналізу тексту, який розвинено з теорії консоціацій (А. Нореен,
Г. Шпербер). Цей метод може бути застосовано на матеріалі корпусу будьякого періоду, тож він є потужним лінгвістичним інструментом (стилістика
тексту, когнітивна лінгвістика, когнітивна семантика, історична
лінгвістика), актуальним не лише для мовознавства, але й для
перекладознавства, машинного перекладу, літературознавства та
антропології.
Актуальність роботи зумовлена, з одного боку, спрямованістю
сучасних лінгвістичних досліджень на когнітивну й дескриптивну
парадигми, з другого – нагальною потребою інтеграції корпуснолінгвістичної методології до вітчизняного мовознавства, розроблення
нових лінгвістичних методів вивчення художнього тексту, зокрема
поетичного, які уможливлюють статистично об'єктивоване порівняння
великих масивів поетичних і прозових текстів різних епох. Дослідження
консоціативних зв'язків у текстах Р. М. Рільке дає можливість
реконструювати поетичну картину світу автора та з'ясувати контекстуальне
наповнення художнього концепту GOTT, який є ключовим у корпусі текстів
Рільке, що відповідає вимогам різних галузей і сфер філологічних наук.
Зв'язок роботи з науковими темами. Проблематику наукового
дослідження пов'язано з науковою темою, розроблюваною Інститутом
філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка
«Мови та літератури народів світу: взаємодія і самобутність» і
затвердженою Міністерством освіти і науки України (код 11 БФ 044-01).
Тему дисертації затверджено на засіданні Вченої ради Інституту філології
Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол
№ 5 від 18 грудня 2012 року).
Метою роботи є з'ясування мовно-культурної та когнітивної
специфіки консоціацій художнього концепту GOTT у поетичній картині
світу Р. М. Рільке.
Для реалізації мети ми визначили наступні завдання:
10
– розкрити поняття «поетична картина світу» як мовнокультурний
феномен;
– з'ясувати зміст поняття «консоціація» та його природу;
– укласти та проаналізувати корпус художніх текстів Рільке для
забезпечення репрезентативності матеріалу;
– розробити статистичні критерії добору центральних художніх
концептів і оцінювання правдоподібності асоціативного зв'язку між ними;
– порівняти склад групи слів, асоційованих із центральним художнім
концептом GOTT у досліджуваному та нормативному корпусах;
– змоделювати мережу консоціацій художнього концепту GOTT у
поетичній картині світу Рільке;
– виявити механізм розгортання мережі ключових індивідуальних
художніх концептів у текстах Рільке.
Об'єктом дослідження є художній концепт GOTT у поетичній
картині світу Р. М. Рільке.
Предметом дослідження є консоціативні характеристики
художнього концепту GOTT у поетичних текстах Р. М. Рільке.
Матеріалом дослідження є спеціалізований корпус художніх текстів
Рільке, який містить його опубліковані художні твори: "Офіри Ларам"
("Larenopfer", 1895), "11 візій Христа" ("Christus elf Visionen"), "Увінчаний
снами" ("Traumgekrönt"), "Мені до свята" ("Mir zur Feier", 1899), "Святвечір" ("Advent", 1897), "Книга годин" ("Das Stunden-Buch", 1905), "Книга
образів" ("Das Buch der Bilder'', 1902, 1906), "Нові поезії" ("Neue Gedichte",
1907, 1908), "Реквієм" ("Requiem", 1909), "Дуїнянські елегії" ("Duineser
Elegien", 1923), "Сонети до Орфея" ("Die Sonette an Orpheus", 1923), "Дві
празькі оповідки" ("Zwei Prager Geschichten", 1899), "Оповіді про любого
Бога" ("Geschichten vom lieben Gott", 1904), "Пісня кохання і смерті корнета
Крістофа Рільке" ("Die Weise von Liebe und Tod des Cornets Christoph Rilke",
1906), "Нотатки Мальте Лявридса Бриґґе" ("Die Aufzeichnungen des Malte
Laurids Brigge", 1910). Тексти впорядковано за датою написання, а якщо
11
вона є невідомою – за датою виходу збірки. Корпус налічує 296 344 токенів
і є репрезентативним, бо охоплює всю творчість Рільке. Референтним
корпусом є збалансований репрезентативний основний корпус
Електронного словника німецької мови (далі — DWDS) за період 1900 –
1926 років загальним обсягом 27,2 млн токенів, у якому представлено
сучасну Рільке мову.
Методи дослідження. У дисертації використано загальнонаукові
методи: систематизацію, за допомогою якої проведено добір матеріалу
для дослідження, зіставлення, узагальнення, опис, завдяки яким
розроблено методологію дослідження на основі синтезу інформації
теоретичних джерел, а також здійснено евалюацію та пояснення
результатів статистичного дослідження. Залучено методи статистичного
аналізу, якими забезпечено об'єктивність результатів дослідження, зокрема
метод підрахунку, на основі якого провадився початковий добір токенів для
аналізу. Метод визначення консоціацій Г. Шпербера дав змогу з'ясувати
закономірності суміжного вживання частотних лексем у корпусі та
механізм взаємовпливів. Метод визначення семантичної просодії
Д. Синклера застосовано до аналізу синтаксичних структур, які є носіями
асоціації. Слід зазначити використання квантитативних і квалітативних
методів корпусної лінгвістики, зокрема методу визначення ключових слів
(на основі формули логарифмічної правдоподібності), за допомогою якого
зіставлено домінантні художні концепти та репрезентанти їх із мовною
картиною світу відповідної епохи. Контекстуальний аналіз реалізовано
завдяки застосуванню програми-конкордансера AntConc. Для анотування
тексту згідно із частинами мови використано такі методи комп’ютерної
лінгвістики, як стемінг, лематизація. Пояснення результатів відбувалося за
допомогою методу статистико-концептуального моделювання.
Наукову новизну дисертації зумовлює як об'єкт дослідження, так і
обрана методологія. Уперше розбудовано консоціативну мережу художніх
концептів у поетичних текстах Р. М. Рільке, для чого створено
12
спеціалізований корпус художніх текстів Рільке. Визначено типи
консоціацій, доведено генетичний зв’язок консоціацій з колокаціями.
Запропоновано метод визначення консоціацій, заснований на тесті на
логарифмічну правдоподібність. З'ясовано, що художній концепт GOTT є
засадничим у ПКС Рільке, і визначено консоційовані з ним художні
концепти. Доведено унікальність асоціативних реалізацій ХК GOTT Рільке
в порівнянні з німецькою МКС.
Положення, які виносяться на захист:
1. Консоціацією є різновид лексичної коокурентності, сутність якої
полягає в регулярній появі лексичних одиниць в одному контексті, без
фіксованого синтаксичного оформлення: вони можуть траплятися на
відстані від 0 до 30 токенів. Консоціації пов'язано семантично, а структура
їх корелює зі структурою тричленної моделі асоціації, згідно з якою появу
другого члена консоціації зумовлено контекстом, який визначає вибір цього
члена.
2. Консоціації ХК GOTT охарактеризовано за тестом на
логарифмічну правдоподібність, згідно з яким для визначення сили
консоційованості леми з художнім концептом GOTT частотність уживання
леми GOTT та її дериватів у контексті аналізованої леми порівняно з
очікуваною величиною, яку визначає кількість її вживання в корпусі
текстів Рільке. За результатами впровадженого статистичного тесту до
консоціацій ХК GOTT належать: концепти універсальні (LIEBE, MACHT,
природоморфні (NATUR, DUNKELHEIT, HELLE; REIF – UNREIF; ERDE,
HIMMEL, LAND, MEER), дендрологічні (AST, BAUM, WURZEL,
FRUCHT), екзистенційні (DASTEHN, SCHRECHKEN), релігійні
(HERRLICHKEIT, GLAUBEN, ENGEL, GEIST, MACHT), філософські
(DASEIN, EWIGKEIT, LEBEN), антропоморфні (BLICK, HAND, KÖNIG,
LÄCHELN, MENSCH, MUND, STIMME), якісні (GOLD, ROT, ALT),
діяльнісні (BAUEN, HORCHEN, MACHEN, MALEN, SAGEN, WORT,
ANTWORT, SCHWEIGEN, SINGEN, SPRECHEN), хронотопні (ABEND,
13
KREIS, MITTE, WELT; BEGINN, LANGSAMKEIT, ENDE; TIEFE),
соціальні (GESCHICHTE, STADT), побутові (DING, SPIEGEL, WAND).
3. Консоціація в поетичних текстах Р. М. Рільке має як загальномовне
(колокативне), так і не підтверджене регулярним уживанням за даними
основного корпусу Електронного словника німецької мови (DWDS)
походження, тобто консоціації не збігаються з типовими асоціаціями
концепту GOTT. До консоціацій, притаманних лише Р. М. Рільке,
зараховано: природоморфні, зокрема пейзажні (ERDE, LAND, HIMMEL,
MEER), дендрологічні (AST, BAUM, WURZEL), антропоморфні (BLICK,
GESICHT, HAND, HERZ, LÄCHELN), хронотопні (WELT, TIEFE, ABEND,
KREIS, MITTE, ENDE, TIEFE), соціальні (STADT), побутові (DING,
SPIEGEL, WAND).
4. З огляду на джерело виникнення консоціації художніх концептів
можна поділити на три групи: загальномовні, вони мають колокативне
походження; індивідуальні, вони постали на основі індивідуальних
переживань; міжавторські, їх можна зафіксувати у двох чи кількох авторів
на основі генетико-контактних зв'язків.
5. Уживання консоціацій художнього концепту GOTT відбувається за
трьома типами, залежно від ступеня імплікації одного із членів структури
консоціації: експліцитний (наявні обидва члени консоціації), частковий
(один член консоціації є, замість експліканта художнього концепта GOTT
ужито займенник, однак із ширшого контексту референт зрозумілий),
імпліцитний (експліцитно наявний лише один член консоціації).
6. Важливою характеристикою ПКС Р. М. Рільке є кластерне, а не
бінарне уживання консоціацій, тобто вживання трьох і більшої кількості
консоціацій ХК GOTT на відстані до 30 лексем у межах одного вірша або
відтинка тексту. Суміжне вживання консоційованих лексем уможливлює
експлікацію імпліцитно присутнього члена консоціації, що є важливою
характеристикою поетичних текстів Рільке й передумовою закодовування
смислів. Набуваючи структури мережі, консоціації транслюють ПКС Рільке
14
в текстах поезій.
Теоретичну значущість дисертаційного дослідження зумовлено
потребою збагачення методології корпусної лінгвістики методом аналізу
консоціацій, придатним до роботи як з поетичними, так і з прозовими
текстами. Уточнено термін “консоціація”, визначено типи консоціації. Цим
зроблено внесок до розвитку корпусної лінгвістики, когнітивної семантики,
лінгвістики тексту та лінгвоконцептології. Важливість вивчення художніх
концептів та консоціативної мережі їх полягає у визначенні за допомогою
специфічних корпусно-лінгвістичних методів семантичних особливостей
поетичного тексту, а також у розробці теоретичних та практичних ресурсів
для створення корпусу поетичних текстів. Дослідження довело важливу
роль консоціацій художніх концептів у розумінні поетичної картини світу
письменника.
Практичне значення роботи полягає в тому, що її може бути
використано при викладанні стилістики та лексикології, історії німецької
мови, корпусної та когнітивної лінгвістики, лінгвістики тексту, основ
риторики, лінгвокультурології. Практичні результати дослідження можуть
стати в пригоді філологам та фахівцями, котрі спеціалізуються на вивченні
німецькомовних художніх текстів.
Апробацію результатів дослідження здійснено на шістьох наукових
конференціях. Це: Всеукраїнські наукові читання «Дух нового часу у
дзеркалі слова і тексту», Київ, 8–10.04.2015; Міжнародна наукова
конференція «Сучасна філологія: парадигми, напрямки, проблеми», Київ,
9.10.2014; XIV Міжнародні славістичні читання, присвячені пам'яті акад.
Л. А. Булаховського, Київ, 25.04.2014; Всеукраїнська наукова конференція
за участю молодих учених «Філологічна наука в інформаційному
суспільстві», Київ, 10.04.2014; Міжнародна наукова конференція
«Linguistik und Kulturwissenschaft. Zu ihrem Verhältnis aus der Perspektive
des Faches Deutsch als Fremd- und Zweitsprache und anderer Disziplinen»,
Лейпциг, 7–9.11.2013; Всеукраїнська наукова конференція за участю
15
молодих учених «Мова, свідомість, художня творчість, інтернет у дзеркалі
сучасних філологічних студій», Київ, 11.04.2013, а також на Міжнародному
науково-дослідницькому семінарі «Німецько- та україномовні дискурси:
лінгвістичні та культурологічні перспективи», Київ, 3–7.12.2013, і на трьох
наукових колоквіумах в Інституті Гердера Лейпцизького університету,
Лейпциг, 30.10.2013, 15.11.2013, 21.11.2013.
Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладено в
сімох публікаціях, виконаних особисто, з яких п'ять опубліковано в
наукових фахових виданнях в Україні, а дві — в закордонних рецензованих
виданнях.
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох
розділів із висновками, загального висновку, списку використаної
літератури (340 позицій, у тому числі 197 іноземними мовами) та чотирьох
додатків. У Додатку А наведено глосарій термінів, використаних у
дисертації (49 позицій), у Додатку Б наведено консоціації ХК GOTT у
корпусі текстів Рільке, у Додатку В перелічено всі асоціати слова Gott
згідно з даними DWDS, Додаток Г містить індекс усіх художніх творів
Рільке, залучених до корпусу. Дисертація має 7 таблиць, 15 схем. Обсяг
основного тексту дисертації становить 180 сторінок. Загальний обсяг
роботи зі списком використаної літератури та додатками – 264 сторінки.
Наукову достовірність та об'єктивність роботи забезпечено
збалансованим репрезентативним спеціалізованим корпусом текстів
Р. М. Рільке, який вміщає всі опубліковані на сьогоднішній день поетичні
тексти загальним числом 290 408 токенів, а також великим за обсягом
референтним корпусом DWDS за 1900 − 1926 роки загальним розміром
27 млн токенів, у якому представлено сучасну Рільке мову.
У Вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, ступінь її
вивченості, визначено об'єкт, предмет і методи дослідження, окреслено
його мету і завдання, розкрито наукову новизну праці, теоретичне та
практичне значення здобутих результатів, подано основні положення, що
16
виносяться на захист, наведено відомості про апробацію результатів
дослідження, кількість публікацій, структуру й обсяг роботи.
Перший розділ дисертації присвячено семантиці поетичної картини
світу. У ньому розглянуті такі ключові поняття дисертації, як картина світу
(КС), мовна картина світу (МКС), поетична картина світу (ПКС), визначено
зміст базової структурної одиниці ПКС, а також асоціативний механізм
утворення ПКС, викладено основні теоретичні засади корпусної
лінгвістики.
У другому розділі відтворено процес укладання та анотування
проблемно-орієнтованого корпусу дослідження (корпусу текстів Рільке),
доведено, що він відповідає вимогам репрезентативності та
збалансованості. Підтверджено центральний характер ХК GOTT для
поетичної картини світу Р. М. Рільке, визначено його потенційні
консоціації та встановлено типові асоціації відповідного мовного концепту
в німецькій мовній картині світу.
У третьому розділі дисертації статистично підтверджено
консоційованість художніх концептів з центральним ХК GOTT,
розбудовано їх мережу, порівняно консоціації ХК GOTT ПКС Рільке з
типовими асоціаціями лексеми Gott у німецькій МКС. Також у цьому
розділі встановлено генезу консоціацій ПКС Рільке, створено класифікацію
консоціацій залежно від джерела та доведено двосторонній зв’язок
консоціації з колокаціями.
Висновки присвячено підсумуванню й узагальненню викладеної в
роботі інформації.

bibliography

ВИСНОВКИ
У роботі здійснено першу спробу дослідження консоціацій
художнього концепту GOTT поетичної картини світу Р. М. Рільке
засобами корпусної лінгвістики.
Художній текст, тим паче текст поетичний, є доволі складним для
дослідження. На перший план у ньому виходить парадигматичний рівень
функціонування мовних одиниць, що актуалізує аналітичні підходи, які
враховують смисли, генеровані як вузьким контекстом (власне,
досліджуваним текстом), так і широким, історико-культурним. Рільке –
один з найскладніших поетів ХХ століття. Оманливо традиційна, його
поезія породжує змісти, які важко піддаються інтерпретації й далеко
розходяться з очікуваними й підказаними її видимою простотою. Особливо
“затемнені” тексти, створені останніми роками життя поета (після 1920-
го). Вочевидь, саме тому українською перекладено значно меншу кількість
пізніх поезій Рільке, ніж створених до цієї часової межі. Виявленню
прихованих змістів текстів Рільке сприяє реконструкція його поетичної
картини світу.
ПКС є явищем суто індивідуальним. В основі її лежить художній
концепт, який репрезентує себе в художньому тексті (або масиві художніх
текстів одного автора) і який корелює з концептуальною картиною світу
письменника. На вербалізацію художнього концепту впливає відповідна
мовна картина світу, оскільки реалізація ХК у мові здійснюється шляхом
залучення її інструментарію. При цьому ПКС не є безпосреднім
відображенням дійсності: вона сконструйовано митцем і є реалізацією
віртуальної, уявної дійсності, витвореної у художньому тексті її автором.
Тож поруч із ККС, її можна вважати найбільш суб'єктивним різновидом
картини світу. Подібним чином може бути охарактеризовано і художній
концепт, який є основною структурною одиницею ПКС. Світ реальний,
відбитий в МКС, та світ поетичний не є тотожними, тому наповнення ХК,
176
актуальних для ПКС Рільке, може не збігатися з наповненням відповідних
мовних концептів. Основним механізмом розгортання і зчитування ХК в
поетичному тексті є асоціація, яка забезпечує парадигматичні зв’язки між
художніми концептами.
Проблему пошуку інструменту дослідження ХК GOTT у ПКС
Рільке, який мав би уможливити виявлення й аналіз асоціативних зв’язків
між художніми концептами, вирішено завдяки зверненню до поняття
«консоціація», запровадженому А. Норееном і Г. Шпербером. Консоціація
– це регулярна поява пари лексичних одиниць в одному контексті на різній
відстані (від нуля до тридцяти слів), що є свідченням семантичного зв’язку
між ними. Консоціації відіграють роль контексту й воднораз стимулу
вживання консоційованого слова, актуалізуючи спільну сему, на основі
якої ці слова консоційовано. Оскільки така закономірність коокуренції
практично не залежить від синтаксису, її можна використовувати при
аналізі поетичних текстів. Суттєвою перевагою даного методу є
можливість урахування як безпосереднього, так і більш віддаленого
контексту, у якому вжито досліджувані лексичні одиниці, оскільки аналіз
відбувається на матеріалі написаного тексту. Другою важливою перевагою
даного методу є те, що результат консоціативного аналізу, консоціативні
репрезентації, знайдені на матеріалі поетичного тексту, можуть бути
порівняні з асоціативними репрезентаціями, типовими для носіїв
відповідної мови і культури. Такий підхід потребує залучення достатньо
репрезентативного корпусу, який здатен слугувати базою подібного
компаративного дослідження.
У свою чергу, пошук консоціацій зумовив звернення до методології
корпусної лінгвістики, яка робить можливим аналіз великих масивів
текстів і їх порівняння. При цьому вона забезпечує точність результатів,
оскільки об’єктивація їх відбувається із залученням статистичних величин.
Застосування методології корпусної лінгвістики для пошуку консоціацій
ХК GOTT у ПКС Рільке передбачає укладання корпусу дослідження –
177
корпусу текстів Рільке, і наявність референтного корпусу, який
репрезентує німецьку мовну картину світу і дає змогу зіставити
індивідуально-авторські консоціації із загальномовними.
Корпус текстів Рільке є спеціалізованим корпусом, укладеним
відповідно до вимог щодо репрезентативності та збалансованості. Він
містить усі основні художні тексти письменника, опубліковані за його
життя і посмертно. До корпусу входять також вірші, уміщені в перших
версіях збірок, але викреслені з остаточних, бо вони виразно
репрезентують ПКС Рільке відповідного періоду. Раннім поезіям у корпусі
приділено уваги більше, аніж це типово для видань творів Рільке, оскільки
вони можуть відобразити період становлення його ПКС; та до корпусу
вони включені далеко не всі, адже через свою чисельність можуть його
дизбалансувати. За референтний корпус (з яким здійснюється порівняння
корпусу текстів Рільке) обрано Основний корпус Електронного словника
німецької мови (DWDS) за 1900 — 1926 роки. У результаті порівняння їх
підтверджено, що художній концепт GOTT є домінантним у поетичній
картині світу Рільке, оскільки він є найчастотнішим іменником у
КорпусіРільке (428 згадок) і неочікувано частотним у порівнянні з
дистрибуцією відповідної лексеми в DWDS: результат тесту на
логарифмічну правдоподібність становить λ=534,43 і значно перевищує
поріг у λ=3,86, який є достатнім для засвідчення позитивного результату.
Типовим методом контекстуального аналізу в корпусній лінгвістиці
є використання результатів конкордансу (обмеженого вікна пошуку за
певним словом). Цей метод виявив свою ефективність при вивченні
безпосередніх сусідів ключового слова, проте підрахунок лексем, які
перебувають на більшій відстані між собою, якими є консоціації, вимагає
інших інструментів. Тому залучено тест на логарифмічну
правдоподібність, до якого традиційно звертаються з метою пошуку
ключових слів. Він послідовно застосований до загального корпусу текстів
Рільке та його підкорпусів, якими є збережені конкорданси пошуку за
178
потенційними консоціаціями ХК GOTT. Застосування цього тесту до
даних про кількість згадок певної леми в контексті іншої леми
(спостережена частотність) та даних про її очікувану частотність, виведену
з частотності її вживання в референтному корпусі, дає можливість
з'ясувати, наскільки суміжний ужиток є релевантним. Відповідно, можна
підтвердити чи спростувати факт консоційованості.
Згідно результатів аналізу, до консоціацій ХК GOTT належать
концепти: універсальні (LIEBE λ = 159,15, MACHT λ = 20,57),
природоморфні NATUR λ = 13,54, DUNKELHEIT λ = 15,33,
HELLE λ = 9,82; REIF – UNREIF λ = 12,18; ERDE λ = 7,27,
HIMMEL λ = 4,44, LAND λ = 8,3, MEER λ = 9,05), дендрологічні
(AST λ = 11,89, BAUM λ = 11,8, WURZEL λ = 28,88, FRUCHT λ = 5,34),
екзистенційні (DASTEHN λ = 23,12, SCHRECHKEN λ = 8,03), релігійні
(HERRLICHKEIT λ = 14,94, GLAUBEN λ = 35,26, ENGEL λ = 46,83,
GEIST λ = 5,75, MACHT λ = 20,57), філософські (DASEIN λ = 24,28,
EWIGKEIT λ = 21,43, LEBEN λ = 8,35), антропоморфні (BLICK λ = 4,91,
HAND λ = 5,51, KÖNIG λ = 3,92, LÄCHELN λ = 4,7, MENSCH λ = 44,63,
MUND λ = 6,55, STIMME λ = 9,78), якісні (GOLD λ = 4,65, ROT λ = 11,85,
ALT λ = 4,75), діяльнісні (BAUEN λ = 26,31, HORCHEN λ = 5,82,
MACHEN λ = 43,13, MALEN λ = 37,22, SAGEN λ = 4,38, WORT λ = 6,35,
ANTWORT λ = 45,95, SCHWEIGEN λ = 20,29, SINGEN λ = 18,02,
SPRECHEN λ = 15,72), хронотопні (ABEND λ = 4,88, KREIS λ = 18,29,
MITTE λ = 4,82, WELT λ = 3,85; BEGINN λ = 33,77,
LANGSAMKEIT λ = 12,57, ENDE λ = 23,18); TIEFE λ = 6,7), соціальні
(GESCHICHTE λ = 58,77, STADT λ = 9,62), побутові (DING λ = 6,21,
SPIEGEL λ = 5,39, WAND λ = 6,74). А що окремі концепти з окреслених в
ПКС Рільке консоційовані як з ХК GOTT, так і між собою, виникає мережа
консоціацій ХК GOTT.
Порівняння встановлених консоціацій ХК GOTT з асоціаціями
лексеми Gott у корпусі DWDS показало, що на відміну від ПКС Рільке в
179
асоціативній мережі лексеми Gott німецької мови домінують релігійнохристиянські концепти, а також концепти універсальні й філософські.
Серед консоціацій ХК GOTT у ПКС Рільке в переосмисленій формі наявні
релігійні та філософські асоціації концепту GOTT, зафіксовані DWDS
(LIEBE, MENSCH, GLAUBEN, HIMMEL, ENGEL), що є підтвердженням
генетичного зв'язку цих консоціацій з німецькою МКС. У переважній
більшості вони є менш частотними, ніж консоціації, притаманні лише ПКС
Рільке – пейзажні, дендрологічні, хронотопні, діяльнісні, антропоморфні,
побутові.
Розроблений частотно-статистичний метод визначення
асоціативних зв'язків у тексті засобами корпусної лінгвістики виявив
джерела консоціацій художніх концептів у поетичному тексті. За
походженням консоціації можна поділити на три групи: 1) загальномовні,
які мають колокативне походження; 2) індивідуальні, які постали на основі
індивідуальних переживань письменника; 3) міжавторські, які можна
зафіксувати у двох чи кількох авторів, на підставі генетико-контактних
зв’язків.
Дослідження довело, що для ПКС Рільке характерним є
домінування сакральних смислів, яке реалізовано в поетичних текстах за
допомогою кластерів консоціацій ХК GOTT. Цю закономірність
увиразнює насамперед пейзажна лірика. Лексеми, ужиті на позначення
просторових об'єктів, стають чи не першими консоціаціями ХК GOTT.
Вони присутні у повному обсязі в ПКС Рільке з 1898-го, за рік до першої
«Руської подорожі». Перебування в Україні й Росії підсилило тенденції
обожнення всього сущого, природи й вітаїстичної стихії у творчості
Рільке.
Метод пошуку консоціацій у текстах автора, упорядкованих
хронологічно, унаочнив зміни вживання тих чи тих ХК Рільке в певний
період творчості. Так, з’ясовано, що центральний ХК ПКС Рільке GOTT до
1898-го вживано переважно без природоморфних та дендрологічних
180
консоціацій, притаманних дальшій творчості митця. Аналіз природних
консоціацій ХК GOTT ПКС Рільке показав, що кластери консоціацій леми
GOTT використано у творчості Рільке насамперед для опису пейзажів,
проте на початку творчості поета цей кластер уживався переважно без
леми GOTT. 1898 рік започаткував суміжне вживання природоморфних
консоціацій з релігійними, яке згодом постійно збагачується через
метафізичні, релігійні, філософські, антропоморфні, діяльнісні,
персональні, хронотопні, гендерні, соціальні та побутові консоціації. Для
поетичного тексту найбільше важать семантичні закономірності
функціонування асоціацій (спільне, кластерне вживання консоційованих
слів).
Це дозволяє стверджувати: у ПКС Рільке простежується еволюція
процесів сакралізації природи, простору і природних стихій, що значною
мірою визначило консоціативну мережу домінантного сакрального ХК
GOTT німецького поета