Бондар Марія Миколаївна. Педагогічні умови розвивального навчання майбутніх аграрників у процесі вивчення загальноінженерних дисциплін

brief description

Бондар Марія Миколаївна. Педагогічні умови розвивального навчання майбутніх аграрників у процесі вивчення загальноінженерних дисциплін : Дис... канд. наук: 13.00.04 2007

Бондар М.М. Педагогічні умови розвивального навчання майбутніх аграрників у процесі вивчення загальноінженерних дисциплін. — Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 теорія та методика професійної освіти. Інститут професійно-технічної освіти. Київ, 2007.
Дисертацію присвячено дослідженню питань розвивального навчання майбутніх аграрників засобами загальноінженерних дисциплін. Проаналізовано психолого-педагогічні дослідження з проблеми розвивального навчання та сучасний стан методики навчання загальноінженерних дисциплін у вищих аграрних навчальних закладах III-IV рівнів акредитації, визначено та науково обґрунтовано об’єктивні та суб’єктивні дидактичні умови розвитку навчально-пізнавальної діяльності та спеціальних умінь студентів, розроблено методику розвивального навчання загальноінженерних дисциплін на засадах формування творчого технічного мислення майбутніх аграрників в системі організаційних форм навчання з використанням проблемних, ігрових, евристично-діалогічних способів навчальної роботи, уточнено комплекс критеріїв (змістово-результативний, операційний, мотиваційно-динамічний), розроблено рівні сформованості навчально-пізнавальної діяльності студентів у перебігу вивчення загальноінженерних дисциплін (репродуктивний, перехідний, творчий). Експериментальні дослідження підтвердили ефективність методичної системи розвивального навчання і показали підвищення якості засвоєння навчального матеріалу, зменшення витрат часу, а також розвиток мотиваційно-цільових та пізнавальних структур системи навчально-пізнавальної діяльності студентів.

Вивчення психолого-педагогічної літератури щодо використання розвивального навчання студентів у вищій школі дало змогу констатувати, що педагогічною наукою й практикою нагромаджено значний досвід, проте проблема формування знань, умінь та навичок, способів дій, творчого мислення студентів у процесі вивчення загальноінженерних дисциплін розглянута недостатньо: відсутня термінологічна єдність щодо засадових положень розвивального навчання; нечітко визначено критерії та показники ефективності реалізації означеної методики; тільки частково вивчено педагогічні фактори та умови запровадження особистісно-розвивального підходу в підготовці майбутніх інженерів-аграрників. Тому пошуки організаційно-методичного забезпечення розвивального навчання загально-інженерних дисциплін, де в діалектичному взаємозв`язку реалізовано провідні принципи, вимоги та педагогічні умови розвитку навчально-пізнавальної діяльності, творчого мислення, пізнавальної самостійності студентів-аграрників засобами організаційних форм навчання набувають особливої актуальності.
Виявлено й теоретично обґрунтовано педагогічні умови розвитку навчально-пізнавальної діяльності студентів. Означені обставини, що впливають на ефективність оволодіння студентами інженерно-технічними знаннями, розвиток їх технічного мислення, пізнавальної самостійності, навчально-пізнавальних умінь виокремлено у дві групи: об’єктивні педагогічні умови, що пов’язані з особливостями навчального матеріалу; суб’єктивні педагогічні умови, які залежать від розвитку пізнавальних можливостей студентів.

Встановлено, що об’єктивні педагогічні умови тісно пов’язані з суб’єктивними педагогічними умовами, а їх єдність і взаємообумовленість забезпечують подолання суперечності між навчальним змістом і пізнавальними можливостями студентів.

Методику реалізації педагогічних умов розвитку навчально-пізнавальної діяльності студентів розроблено на основі систематизації пізнавальних задач з дисципліни „Деталі машин і основи конструювання” (типізація проблем, типізація методів розв’язку задач, типізація проблемних ситуацій), розчленування кожної теми (проблеми) курсу на логічно завершені блоки. Формуванню системи знань сприяє подальше подання змісту навчального матеріалу в наочній графічній формі (укрупнений алгоритм). Такий дидактичний підхід має на меті розвиток системного діалектичного мислення студентів, активізує творчу думку, формує спеціальні уміння та навички.

Доведено, що методика розвивального навчання з курсу „Деталі машин і основи конструювання” повинна враховувати такі особливості викладу лекційного матеріалу: ґрунтування на знаннях, якими оволоділи студенти раніше; підпорядкування викладу теоретичного матеріалу деталей машин логіці вирішення розрахунково-конструкторських задач на лабораторно-практичних заняттях та в курсовому проектуванні; узагальнення теоретичного матеріалу (у педагогічній взаємодії зі студентами) на основі блок-схеми розрахунку передачі, з’єднання тощо; використання при викладанні нового навчального матеріалу укрупненого алгоритму; організація поточного контролю з вирішення конструкторської проблеми тощо.
Для ефективного розвитку навчально-пізнавальних і спеціальних умінь, творчого мислення студентів лабораторно-практичні заняття повинні моделювати структуру самостійної пошукової діяльності майбутніх фахівців. При їх проведенні домінують діалогічні та ігрові методи, дискусія, дослідницький метод при виконанні лабораторних робіт, самостійне виконання практичних завдань.
Методика курсового проектування враховує ступінь і характер трудності навчального змісту, рівень розвитку навчально-пізнавальної діяльності й забезпечує насамперед доступність і посильність виконання навчального завдання, а потім дозволяє послідовно, відповідно до розвитку умінь технічного мислення підвищувати трудність навчання. Створюється посильна пізнавальна напруга („зона ближнього розвитку” за Л. Виготським), постійна перспектива досягнення творчого результату, що сприяє ефективному засвоєнню навчального матеріалу на номінальному ступені його трудності.

Закономірний характер впливу виявлених педагогічних умов розвитку навчально-пізнавальної діяльності майбутніх фахівців з механізації сільського господарства підтверджено в педагогічному експерименті. Констатовано, що формування навчально-пізнавальних і спеціальних умінь, творчого мислення студентів при оволодінні загальноінженерними дисциплінами не має достатнього наукового обґрунтування, а в практиці навчання більшість форм і методів носять пояснювально-ілюстративний, репродуктивний характер. Навчальні завдання для самостійного опрацювання недостатньо сприяють формуванню пізнавальної самостійності, розвитку дослідницьких здібностей, вольових якостей студентів. Формувальний експеримент засвідчив, що запропонована методика розвивального навчання на прикладі вивчення курсу „Деталі машин і основи конструювання” є ефективною і сприяє підвищенню якості підготовки майбутніх фахівців з механізації сільського господарства.
Теоретично та методично обґрунтовані положення щодо використання розвивального навчання в процесі оволодіння студентам-аграрниками загальноінженерними дисциплінами покладено в основу розробки навчальної програми „Технічна механіка”, методичних рекомендацій для викладачів та студентів вищих аграрних навчальних закладів III-IV рівнів акредитації. Результати дисертаційного дослідження дають підстави вважати, що мети досягнуто, завдання реалізовано. Виявлені педагогічні умови розвитку навчально-пізнавальної діяльності студентів свідчать про необхідність суттєвої перебудови методики у вищих аграрних навчальних закладах на засадах оптимізації методів навчання, підвищення рівня педагогічної майстерності викладачів, реалізації методологічних положень особистісно-розвивального підходу. Перспективи подальших досліджень пов’язані з поглибленим концептуальним аналізом специфіки формування мотиваційно-ціннісної та інструментальної сфер особистості, пошуком адекватних дидактичних технологій розвитку пізнавальних можливостей студентів. Потребують подальшого теоретичного осмислення та експериментального обґрунтування механізми формування професійної мотивації, створення навчально-виховного середовища, аспекти розвитку професійно-педагогічної компетентності викладачів, які сприяють активізації підготовки майбутніх фахівців для аграрного сектора економіки України.