Цибуляк Анастасія Геннадіївна Екологізація світової торгівлі в умовах трансформації глобального розвитку

brief description

Цибуляк Анастасія Геннадіївна, заступник голови правління ТОВ «Парадигма Інвест Груп». Назва дисертації: «Екологізація світової торгівлі в умовах трансформації глобального розвитку». Шифр та назва спеціальності 08.00.02 світове господарство і міжнародні економічні відносини. Спецрада Д26.001.02 Київського національного університету імені Тараса Шевченка

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Кваліфікаційна наукова праця
на правах рукопису
ЦИБУЛЯК АНАСТАСІЯ ГЕННАДІЇВНА
УДК 339.5:330.15
ДИСЕРТАЦІЯ
ЕКОЛОГІЗАЦІЯ СВІТОВОЇ ТОРГІВЛІ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ
ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
Спеціальність 08.00.02. – світове господарство
і міжнародні економічні відносини
Подається на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело.
____________________ Цибуляк А.Г.
Науковий консультант Рогач Олександр Ігорович, доктор економічних наук,
професор
Київ – 2019

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ..................................................................... 19
ВСТУП........................................................................................................................... 20
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ
ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ СВІТОВОЇ ТОРГІВЛІ................................ 34
1.1. Концепції екологізації розвитку світового господарства .................................. 34
1.2. Теоретичне підґрунтя екологізації світової торгівлі .......................................... 61
1.3. Економічна природа та асиметричність екологізації
міжнародних торговельних відносин.......................................................................... 81
Висновки до розділу 1 .................................................................................................. 99
РОЗДІЛ 2. ДІАЛЕКТИЧНІ ДОМІНАНТИ ВЗАЄМОДІЇ
ЕКОЛОГІЗАЦІЇ ТА СУЧАСНИХ ЗРУШЕНЬ
У МІЖНАРОДНИХ ТОРГОВЕЛЬНИХ ВІДНОСИНАХ.................................. 104
2.1. Рушійні сили екологізації світової торгівлі....................................................... 104
2.2. Суперечливість екологічного розвитку торговельних відносин
у глобальному асиметричному середовищі.............................................................. 120
2.3. Пріоритетні стратегії екологізації світової торгівлі ......................................... 136
Висновки до розділу 2 ................................................................................................ 152
РОЗДІЛ 3. МЕХАНІЗМИ ЗДІЙСНЕННЯ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ
СВІТОВОЇ ТОРГІВЛІ.............................................................................................. 157
3.1. Методологічні засади екологічної стандартизації світових ринків................ 157
3.2. Інституціональний механізм екологічного регулювання світової торгівлі ... 176
3.3. Використання фінансових важелів при впровадженні
екологічних заходів у сфері міжнародної торгівлі .................................................. 207
Висновки до розділу 3 ................................................................................................ 227
18
РОЗДІЛ 4. НАПРЯМИ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ
У СВІТОВОМУ ГОСПОДАРСТВІ........................................................................ 231
4.1. Екологічна трансформація національних систем зовнішньої торгівлі........... 231
4.2. Регіональні особливості екологізації міжнародних торговельних відносин. 257
4.3. Роль транснаціонального впливу на екологізацію світових ринків ............... 276
Висновки до розділу 4 ................................................................................................ 290
РОЗДІЛ 5. ЕКОНОМІЧНІ ПРОГНОЗИ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ
СВІТОВОЇ ТОРГІВЛІ.............................................................................................. 294
5.1. Оцінка наслідків екологізації світової торгівлі
в економічному розвитку країн світу........................................................................ 294
5.2. Моделювання впливу екологізації торговельних відносин
на конкурентоспроможність акторів світового ринку ............................................ 309
5.3. Соціально-економічні наслідки екологізації світової торгівлі........................ 333
Висновки до розділу 5 ................................................................................................ 354
РОЗДІЛ 6. ПЕРСПЕКТИВИ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ
УКРАЇНИ ЗА УМОВ МІНЛИВОСТІ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ............ 359
6.1. Екологічні виміри зовнішньої торгівлі України ............................................... 359
6.2. Міжнародні орієнтири екологізації
вітчизняних зовнішньоторговельних відносин........................................................ 383
6.3. Ефективність та напрями оптимізації екологічного розвитку
зовнішньої торгівлі України....................................................................................... 298
Висновки до розділу 6 ................................................................................................ 415
ВИСНОВКИ ............................................................................................................... 418
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .............................................................. 425
ДОДАТКИ................................................................................................................... 459

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено комплексне дослідження нової науково-прикладної
проблеми екологізації світової торгівлі в умовах трансформації глобального
розвитку. Результати проведеного дисертаційного дослідження дають змогу
зробити висновки та сформувати рекомендації, які характеризуються науковою
новизною і мають теоретико-методологічне та науково-практичне значення.
1. Визначення сутності процесу екологізації спирається на історичні
підходи до розуміння екології як такої, які у трансформованому вигляді є
основою для дослідження цього поняття. З урахуванням зазначеного екологізацію
визначено як складний, багатовекторний, проте цілком закономірний процес,
сутність якого полягає в комплексному об’єднанні методів та інструментів впливу
на зменшення навантаження на природно-ресурсний потенціал поряд із
забезпеченням можливості досягнення економічних, політичних, інноваційних
цілей розвитку країн світу Виокремлено концепції екологізації світового
господарства, положення яких розглядаються як теоретико-методологічне
підґрунтя формування стратегічних напрямів міжнародної екологічної взаємодії.
Вони передбачають врахування біотичної регуляції навколишнього середовища,
коеволюційного розвитку людини і природи, «неотехнооптимізму».
2. Визначено змістовні складові екологізації як процесу, об’єктивно
притаманного всім сферам господарської діяльності країн світу на сучасному
етапі. Складові екологізації конкретизуються в системних глобальних,
георегіональних, національних заходах, що спрямовані на виважене використання
планетарних природних ресурсів, посилення екологічної безпеки довкілля,
забезпечення оптимальної реалізації завдань, окреслених у прийнятих країнами
світу документах щодо стійкого розвитку. Сучасний підхід до розуміння
необхідності екологізації світогосподарського простору ґрунтується на концепції
сталого розвитку, яка орієнтує країни світу на реалізацію екологічно спрямованих
заходів щодо структурної перебудови як національних економік, так і
419
міжнародних економічних відносин на напрямі екологізації всіх видів
життєдіяльності суспільства.
3. Узагальнено прояви асиметричних коливань екологізації світових
товарних ринків. Серед них виділено: нерівномірність зростання виробництва
екологічних товарів; наявність значної асиметрії в структурі та масштабах
розвитку торговельної взаємодії; диспропорційність екологізації світових
товарних ринків у їхньому регіональному розрізі та ін. Для оцінювання стану
зовнішньої торгівлі в контексті її трансформаційних екологічних перетворень
розроблено систему показників, які дають уявлення як про загальні тенденції
розвитку національних систем зовнішньої торгівлі країн світу, так і про екологічні
показники, що характеризують екологічну складову міжнародних торговельних
відносин.
4. Обґрунтовано детермінанти еволюційно-трансформаційних зрушень у
національних системах зовнішньої торгівлі, а саме: підвищення ступеня
використання ресурсозберегаючих технологій у виробництві експортної продукції;
розширення застосування відновлювальної енергетики; зростання обсягів витрат
на дослідження та розроблення інноваційних проєктів в екологічній сфері;
посилення фінансової підтримки реалізації екологічно спрямованих виробничих
ініціатив; зростання частки екологічних товарів у загальному світовому експорті.
5. Визначено природу екологічних суперечностей, що зумовлена такими
особливостями розвитку сучасного економічного простору, як взаємодія процесів
глобалізації та регіоналізації, інтенсифікація торговельних потоків водночас із
їхнім нерівномірним розподілом серед суб’єктів торговельної взаємодії,
відмінності в забезпеченні ресурсами природного та порівняльного характерів та
ін. Звідси виникають суперечності екологічного розвитку світової торгівлі, які
являють собою сукупність взаємопов’язаних факторів, що знаходяться в постійній
протидії. Активізація світових торговельних потоків спричиняє зростання
забрудненості навколишнього середовища через низку причин, серед яких
розвиток транспортних сполучень, зростання обсягів виробництва для збільшення
експорту, намагання знизити витрати виробництва з метою підвищення рівня
420
конкурентоспроможності з точки зору ціни, що не завжди пов’язане з
використанням сировини та матеріалів відповідної якості.
6. Екологічні потреби та екологічні інтереси визначено як рушійні сили
формування глобальної економіки, що зумовлені впливом об’єктивних факторів,
пов’язаних із загальними історичними етапами розвитку суспільного виробництва.
Сукупність рушійних сил екологізації світової торгівлі є похідною від рушійних
сил розвитку суспільного виробництва. Екологічні потреби систематизовано
залежно від характеру виникнення, ступеня задоволення, суб’єктів прояву,
ступеня реалізації. Екологічні інтереси досліджено як особисті, підприємницькі,
державні, інтеграційні, міжнародні. Визначення факторів впливу на рушійні сили
екологізації світової торгівлі передбачає врахування їхньої різноспрямованої,
проте взаємопов’язаної дії на екологічні характеристики розвитку світового ринку,
які мають економічне, політичне, природне, культурне, соціальне, демографічне,
поведінкове спрямування, та співпрацю між його суб’єктами. Зазначена система
факторів перебуває в постійній трансформації відповідно до етапів
цивілізаційного розвитку та ступеня залучення країн світу до міжнародних
торговельних відносин.
7. Визначено сутність інституційного механізму регулювання екологічних
параметрів світової торгівлі, що є складною архітектурною будовою і тому може
розглядатися в різних площинах системного аналізу. За своєю суттю він є
підсистемою інституціонального механізму світової торгівлі, а отже, залежить від
її стану та вимірів. З точки зору економіко-територіального принципу зазначений
механізм є системним проявом принципів регулювання екологічних засад
розвитку торговельних відносин на всіх рівнях функціонування економічних
інституцій з урахуванням територіальної ознаки. Функціональними проявами
цього механізму визначено сукупність конкретних інструментів, дія яких
спрямована на регулювання впливу торговельної взаємодії на екологічні
параметри розвитку країн світу.
8. З’ясовано, що конкретним проявом реалізації механізму фінансування
глобальних екологічних заходів у сфері світової торгівлі є застосування
421
інструментів, спрямованих на регулювання глобальних екологічних заходів. До
них включені екологічні інвестиції, екологічні інновації, екологічні податки,
екологічні субсидії, екологічні кредити, екологічні тарифи, ціни на екологічні
товари та послуги. Вони забезпечують реалізацію проєктів, спрямованих на
узгодження торговельних та екологічних напрямів розвитку світового
господарства, оптимізацію впливу торговельної взаємодії на екологізаційні
пріоритети функціонування світової спільноти.
9. Обґрунтовано, що суперечливий характер екологізації світової торгівлі,
який об’єктивно притаманний сучасному етапу формування глобальної економіки,
вимагає оптимізації механізмів функціонування міжнародних торговельних
відносин. Центральною ланкою в цьому процесі має стати розроблення
глобальної стратегії екологізації світової торгівлі. Вона не може розглядатися у
відриві від загальних тенденцій, динаміки, специфіки формування екологічної
свідомості суб’єктів господарювання. Очікуваними результатами реалізації
глобальної стратегії екологізації світової торгівлі мають стати: узгодження цілей і
принципів екологічної політики на національному, регіональному та глобальному
рівнях розвитку торговельних відносин; оптимізація впливу екологічноінноваційної політики на світову торгівлю, її диверсифікацію та динаміку;
реалізація екологічних інтересів світової спільноти у процесі розвитку
глобального торговельного співробітництва.
10. Констатовано, що визначені регіональні особливості екологізації
міжнародної торгівлі мають географічно-кліматичні, соціально-демографічні,
економічні, інфраструктурні, науково-технічні, політико-правові передумови, а
саме: зростання частки екологічних товарів у загальному експорті й розроблення
ініціатив щодо лібералізації зовнішньої торгівлі; реалізація нормативно-правових
засад забезпечення ефективної екологізації виробничо-торговельного потенціалу
та ін. На підставі наявності згаданих передумов виділено ті регіони, які
здійснюють переважний вплив на розвиток міжнародних торговельних відносин,
– ЄС, США, Японію, Китай.
422
11. Побудовано систему показників, які дають уявлення як про загальні
тенденції розвитку національних систем зовнішньої торгівлі країн світу, так і про
екологічні показники, що характеризують екологічну складову міжнародної
торговельної взаємодії. До неї включено загальні та екологічно спрямовані
показники. Динаміка загальних показників розвитку зовнішньої торгівлі вказує на:
зростання обсягів світового експорту та імпорту, зовнішньоторговельного
обороту, частки експорту у ВВП, зокрема в розвинених країнах, що означає
зростання обсягів світового виробництва і, відповідно, його впливу на екологічну
складову в глобальному масштабі; переважання в товарній структурі експорту
розвинених країн та країн, що розвиваються, нафтопродуктів і промислової
продукції, що потребує застосування ними комплексу екологічних заходів,
спрямованих на нівелювання впливу на навколишнє середовище, зокрема
шкідливих викидів у атмосферне повітря; наявність тісного зв’язку між станом
зовнішньої торгівлі країн світу та екологічними аспектами її розвитку.
12. Обґрунтовано, що формування міжнародних торговельних відносин з
урахуванням екологічних факторів супроводжується не лише диверсифікацією
торговельних потоків і процесів лібералізації міжнародних торговельних відносин,
а й проявом зовнішніх ефектів позитивного й негативного характерів, що є
наслідком поєднання різноаспектних впливів на навколишнє середовище.
Передумовами цього визначено: невідповідність виробничо-господарської
діяльності ресурсно-екологічним можливостям світового торговельного простору;
зростання обсягів споживання внаслідок збільшення чисельності населення, що
висуває нові вимоги до якісних характеристик продукції, які є предметом
міжнародних торговельних угод; розширення екологічної свідомості споживачів,
що вимагає від провідних світових виробників товарів і послуг врахування
екологічної складової в розвитку торговельної взаємодії; підвищення попиту на
екологічно чисті та безпечні для використання товари та послуги; зростання рівня
конкуренції на світовому ринку; необхідність комплексної імплементації
екологічних підходів і принципів у процес міжнародної торговельної співпраці.
423
13. Визначено показники, що відображають основні компоненти впливу на
екологізацію зовнішньоторговельних операцій – індекс глобальної
конкурентоспроможності, індекс екологічної ефективності, індекс сприяння
торгівлі та індекс глобалізації. Побудовано лінійну багатофакторну модель
залежності ефективності експорту товарів України від індексу глобальної
конкурентоспроможності, індексу екологічної ефективності, індексу сприяння
торгівлі та індексу глобалізації. Результат побудови моделі вказує на об’єктивну
наявність прямих зв’язків між товарним експортом України та аналізованими
індексами.
14. Обґрунтовано моделі впливу глобальної екологізації торговельних
відносин на конкурентоспроможність акторів світового ринку із застосуванням
кореляційно-регресійного аналізу. Розроблено багатофакторну регресійну модель
впливу факторів торговельно-екологічного спрямування на обсяг ВВП.
Визначено, що рівень ВВП і частка в ньому торговельних операцій визначають не
тільки детермінанти розвитку виробничо-торговельної співпраці, а й її екологічні
наслідки. Чим вищий рівень розвитку, тим більше інструментів екологічного
захисту вимагається і тим більше можуть різнитися темпи зростання рівня
екологізації та економічного розвитку. Застосування кореляційно-регресійних
моделей дало виділити ті складові конкурентоспроможності національних
економік, які найбільш пов’язані з екологізаційними аспектами розвитку
господарських систем, а саме: інфраструктурна складова, рівень технологічного
розвитку, охорона здоров’я населення.
15. Виокремлено напрями оптимізації екологізації зовнішньої торгівлі
України, що є однією з пріоритетних умов інноваційного функціонування
вітчизняного експортного виробництва та суттєво впливає на стан показників
міжнародної конкурентоспроможності України. Визначено економічні заходи,
необхідні для подальшого узгодження екологічних і господарських пріоритетів
розвитку національної економіки, зокрема: оптимізація потенціалу виробництва
екологічно чистих товарів і послуг на основі використання наявних природних,
інноваційних і виробничих потужностей; запровадження державної підтримки для
424
виробників екологічної експортно-орієнтованої продукції; подальше розширення
участі України в реалізації міжнародних екологічних проєктів і програм;
реалізація системи заходів щодо зниження негативного впливу потенційно
загрозливих для навколишнього середовища напрямів торговельно-виробничої
діяльності на екологічну ланку розвитку системи вітчизняного господарства.