ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ З ВИКОРИСТАННЯМ КЛАСТЕРНОГО ПІДХОДУ

brief description

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВОСТІ

Кузьменко Руслан Валерійович

УДК: 33.025.12:332:303. 722.4

На правах рукопису

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ З ВИКОРИСТАННЯМ КЛАСТЕРНОГО ПІДХОДУ

Спеціальність 08.00.03 – Економіка та управління
національним господарством

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник –
Амоша Олександр Іванович, академік НАН України, доктор економічних наук, професор

Донецьк – 2010
Зміст

стор.
Вступ 3
Розділ 1. Теоретичні основи державного регулювання у сучасних умовах ………………...…………………….
10
1.1. Державне регулювання як необхідна умова ефективної економіки………………..…………………………………….
10
1.2. Методологія кластерного управління в сучасній економіці 29
1.3. Світовий досвід формування та використання кластерів.………………………………………………………
44
Висновки за розділом 1……………………………………………….. 61

Розділ 2. Сучасна кластерна політика в Україні та її реалізація..…………………………………………………….
65
2.1. Діагностика розвитку регіональних економічних систем та їх стратегічного потенціалу………………………………
65
2.2. Методи кластерного аналізу і процедура формування кластерів………………………………………………………
80
2.3. Конкурентні переваги регіону у сучасній національній економіці………………………………………………………
97
Висновки за розділом 2……………………………………………….. 133

Розділ 3. Кластерний інструментарій державного регулювання у реалізації економічної стратегії……………………………...
136
3.1. Кластерна політика забезпечення органічності й ефективності функціонування регіонів……..………………
136
3.2. Використання методу с-середніх для нечіткої кластеризації у регіональних економічних системах….…………………………………………………….

149
3.3. Синхронізація інтересів економічного розвитку при узгодженні цільових орієнтирів….…………………………..
173
Висновки за розділом 3……………………………………………….. 192

Висновки…….……………………………………………………………… 197

Список використаних джерел…………………………………………….. 203

Додатки……………………………………………………………………... 218

ВСТУП
Актуальність теми. Історичний досвід економічного розвитку свідчить, що з часом питання щодо доцільності участі держави в економічному житті змінилося на питання, яким чином і за якими напрямами має відбуватися державне регулювання. Конститутивно-ключовим чинником розвитку регіональних економічних систем у контексті модернізації національного господарства є реалізація дієвих функцій державного регулювання з використанням інноваційних моделей розвитку реального сектору економіки. Забезпечити таку модель можна лише на базі всебічного розширення, поглиблення та інтенсифікації процесів формування інтегрованих виробничо-господарських структур і кластерних об’єднань у межах регіональних промислових комплексів із використанням засобів прямого й опосередкованого впливу відповідно до визначеної суб’єктами державного управління траєкторії економічного зростання.
Формування теорії та практики управління, регіонального розвитку та кластерної теорії знайшло відображення у працях зарубіжних і вітчизняних учених: О. Амоші, С. Бандура, І. Булєєва, Б. Буркинського, М. Войнаренка, В. Гейця, О. Гранберга, Б. Данилишина, М. Енрайта, В. Лексіна, В. Ляшенка, Ю. Лаврикова, Л. Маркова, В. Микитенко, А. Міграняна, І. Пилипенка, М. Портера, В. Прайса, О. Романової, С. Розенфельда, А. Садєкова, С. Соко-ленка, В. Третьяка, М. Фельдмана, Т. Цихана, Л. Червової, М. Чумаченка, Р. Шніпера, О. Шубіна, Д. Ялова, Д. Якобса.
Разом із тим існує нагальна потреба у проведенні системного дослідження доцільності та пріоритетності застосування різноспрямованих засобів державного регулювання із позицій комплексного і багатоаспектного підходу до реалізації економічної стратегії на рівні регіонів, а також світоглядно-методологічного осмислення процесів ресурсно-функціонального її забезпечення. В умовах посилення конкуренції на національних і регіональних ринках економічним пріоритетом стає пошук ефективних форм територіальної організації економіки держави для забезпечення соціально-економічного розвитку її регіонів. Цьому сприяє використання кластерного підходу, тому що він розвиває і посилює економіку, стимулює економічне зростання і прискорює вирішення соціальних проблем, створюючи умови для успішного розвитку більш відсталих регіонів. Актуальність, наукова і практична значущість дослідження за визначеною проблемою обумовили вибір теми дисертації, її мету і завдання.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з планами науково-дослідних робіт Інституту економіки промисловості НАН України за темами: «Розвиток регіону в умовах зростання відкритості національної економіки» (номер держреєстрації 0106U009513, 2006-2009 рр.), у рамках якої визначено конкурентні переваги регіону в сучасній національній економіці; «Старопромислові регіони України та їх структурна трансформація» (номер держреєстрації 0109U000963, 2009-2012 рр.), у межах якої надано пропозиції щодо створення регіональних кластерних утворень на основі використання методу нечіткої кластеризації. Крім того, за зазначеними темами підготовлено розділ у проект Концепції розвитку центру промислового субконтрактингу і кластерних систем у м. Севастополі, а також у Луганській області; пропозиції щодо проведення SWOT-аналізу у доповідну записку «Транскордонні інноваційні кластери в сучасній економіці».
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування на основі сучасного вітчизняного і зарубіжного досвіду використання кластерного підходу в державному регулюванні у сфері регіональних економічних систем.
Для досягнення вказаної мети поставлено і вирішено такі завдання:
розроблено теоретико-методичні положення державного регулювання економіки в контексті його сутнісно-функціональних характеристик інноваційної діяльності регіональних економічних систем;
класифіковано цілі та визначено зміст і пріоритетні завдання здійснення економічної діагностики розвитку регіональних економічних систем;
удосконалено методи кластерного аналізу, розроблено алгоритм і формалізовано процедуру формування кластерів та забезпечення ефективності функціонування;
обґрунтовано необхідність реалізації кластерної політики в сучасних умовах функціонування національного господарства, визначено її особливості та природу на засадах комплексного підходу до формування інструментарію стратегічного управління економікою;
розкрито проблеми забезпечення конкурентних переваг регіонів у межах економічної системи держави з обґрунтуванням методології кластерного управління в контексті модернізації національного господарства;
запропоновано процедуру на основі методу с-середніх для нечіткої кластеризації в межах регіональних економічних систем і обґрунтовано умови доцільності та забезпечення ефективності його використання;
розроблено науково-методичні підходи до формування регіональних центрів субконтрактингу і кластерних систем для забезпечення дієвості застосування сучасного кластерного інструментарію державного регулювання;
змодельовано результати реалізації кластерної політики в державі для забезпечення органічності та ефективності функціонування регіонів при синхронізації їх економічних інтересів із цільовими орієнтирами розвитку національного господарства.
Об’єкт дослідження – територіальні цілісні утворення (регіони) і процеси, що забезпечують державне регулювання, та регіональні кластери як форма територіальної організації економіки.
Предметом дослідження є економічні відносини, які виникають у процесі формування і розвитку регіональних кластерів.
Методи дослідження. Теоретичну і методологічну основу дисертаційної роботи становлять закономірності суспільного розвитку, праці вітчизняних і зарубіжних авторів з питань державного регулювання. Розвиток та адаптацію теорії до конкретних умов економіки країни та її регіонів здійснено на підґрунті використання кластерного підходу.
Інформаційною базою дослідження є законодавчі акти України, дані Державного комітету статистики України, результати власних досліджень.
У процесі дослідження застосовано загальноприйняті в економічній науці методи: абстрактно-логічний, системного аналізу – дозволили адекватно оцінити існуючі протиріччя регіонального розвитку, виявити тенденції та оцінити причинно-наслідкові зв’язки і у єдиному ланцюжку розглянути процеси регіонального кластероутворення; групувань – для проведення діагностики розвитку регіонів та визначення їх конкурентних переваг; с-середніх – для здійснення нечіткої кластеризації регіональних економічних систем.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці теоретико-методичних засад державного регулювання діяльності регіональних економічних систем із використанням кластерного підходу і практичних рекомендацій щодо їх реалізації з метою синхронізації економічних інтересів і узгодження цільових орієнтирів із загальною стратегією розвитку національного господарства. Найсуттєвішими теоретичними і практичними результатами, які характеризують наукову новизну, є такі:
уперше:
запропоновано дворівневу модель нечіткої кластеризації в межах регіональних економічних систем із використанням методу с-середніх. Її основу становить комплекс модельних рішень з формалізації завдань щодо: 1) формування системи показників (14 параметрів) соціально-економічного розвитку; визначення кількості об’єднань; добору бази даних для нечіткої кластеризації; 2) прогнозно-аналітичної оцінки результатів моделювання; уточнення складу і форми інтегрування виробничо-господарських структур. Такий підхід дозволив визначити ступінь належності окремого кластера певному макроекономічному району з урахуванням економічного паритету за функціями ущільнення учасників об’єднань та максимізації ефективності;
удосконалено:
науково-методологічні принципи розробки і використання кластерного інструментарію державного регулювання при реалізації економічної стратегії, що на відміну від усталеного базується на комбінованому доборі конститутивно-ключових положень (які належать до комплексного, інституційного та виборчого теоретичних підходів) щодо розроблення кластерної політики функціонування регіонів, формалізації методів кластерізації; синхронізації економічного розвитку й узгодження цільових орієнтирів на макро- і мезорівнях;
методичні підходи до впровадження процедур здійснення SWOT-аналізу і визначення конкурентних переваг регіонів у межах економічної системи держави з обґрунтуванням послідовності реалізації програм: підготовки кадрів у сфері промислового субконтрактингу і кластерних систем; застосування цільових функціоналів стратегічного управління ланцюжками кооперованих постачань і міжкорпоративного бізнесу;
дістали подальшого розвитку:
сутність і зміст понятійно-категоріального апарату теорії економіки та управління національним господарством, що полягає у доповненні тлумачення державного регулювання ринковою економікою на рівні регіону як категорії непрямого втручання за допомогою економічних важелів впливу, передбачених законодавчими і нормативними актами, кластеризацією зусиль соціальних, правових та економічних інституцій держави як стратегічного ресурсу трансформації регіональних економічних систем, набуття ними ознак високої конкурентоспроможності при синхронізації їх економічних інтересів із цільовими орієнтирами розвитку української економіки;
концепція управління функціонуванням регіонального кластера, яка на відміну від існуючої базується на вдосконаленій структурно-логічній схемі проектування, формування та запровадження у дію циклу управлінських процедур за етапами: аналіз відповідності сукупних можливостей кластера вимогам до ефективності функціонування регіональної економічної системи; структуризація його стратегічного потенціалу; добір методів оцінювання впливу його складових на темпи економічного зростання; розробка методичних підходів до прогнозування макропоказників та моделювання вагомості впливу на них деструктивних факторів при інтеграції; оцінка досягнених результатів за відповідними напрямами виробничо-господарської діяльності; визначення рівнів, за якими ухвалюються рішення і здійснюється контролювання;
наукові підходи до обґрунтування передумов і доведення економічної доцільності формування кластерних систем, що передбачають: упорядкування на базі торгово-промислової палати доктринальних положень стратегічного управління розвитку регіонів із наявними засобами досягнення мети; розробку механізму їх створення для підвищення ефективності функціонування територіальної організації з наданням вектору модернізації сучасної економічної системи держави статусу виправданої та політично необхідної умови взаємодії з навколишнім оточенням, що має національно-господарське значення і відповідну систему соціально-економічних орієнтирів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці пропозицій з використання кластерного підходу у вирішенні практичних завдань щодо здійснення кластерної політики в Україні, формування і розвитку кластерів. Запропоновані рішення мають прикладний характер і використовуються: Департаментом металургійної промисловості Міністерства промислової політики України (довідка № 01/2-1-232 від 26.02.2009 р.), Департаментом міжнародного співробітництва, інвестиційного розвитку та з питань європейської інтеграції Міністерства регіонального розвитку та будівництва України (лист № 5/5-189 від 04.02.2009 р.), Донецькою торгово-промисловою палатою (довідка № 102/23.07-23 від 27.01.2009 р. та лист № 1218/01.10 від 23.06.2010 р.), Севастопольською торгово-промисловою палатою (лист № 262/10.3-3 від 17.06.2009 р.), Управлінням зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності Луганської обласної державної адміністрації (лист № 6/20 – 02/206) від 07.04.2009 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею, в якій надано авторський підхід до вирішення наукового завдання, спрямованого на визначення державного регулювання регіонального розвитку з використанням кластерного підходу. Внесок автора в колективні опубліковані праці конкретизовано у списку публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та практичні результати доповідались і були схвалені на 12 науково-практичних конференціях, серед яких 9 міжнародних: «Пріоритетні напрями розвитку змішаної економіки» (м. Київ, 2007 р.); «Проблеми сталого розвитку: економічне зростання та соціалізація» (м. Донецьк, 2008 р.); «Регіональні проблеми людського та соціального розвитку» (м. Донецьк, 2008 р.); «Проблеми планування виробництва у ринкових умовах» (м. Хмельницький, 2008 р.); «Російсько-українське порубіжжя: стан та перспективи співробітництва» (м. Харків, 2009 р.); «Соціально-економічні та правові аспекти трансформації українського суспільства» (м. Донецьк, 2009 р.); «Розвиток національної промисловості у сучасному контексті: пріоритети, проблеми, регулювання» (м. Донецьк, 2009 р.); «Развитие инновационных кластеров в современных условиях реструктуризации экономики» (м. Севастополь, 2009 р.); «Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України» (м. Дніпропетровськ, 2010 р.); «Россия и Европа: глобальные изменения и современное развитие» (м. Саратов, 2010 р.) та 3 всеукраїнські: «Маркетингові дослідження в Україні» (м. Луганськ, 2001 р.); «Теорія та практика управління у трансформаційний період» (м. Донецьк, 2001 р.); «Україна в умовах глобальної конкуренції: стратегія випереджаючого розвитку» (м. Донецьк, 2010 р.).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладено у 25 наукових працях, з яких 4 монографії у співавторстві, 9 статей у наукових фахових виданнях (наукові журнали і збірники наукових праць), 12 матеріалів наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій становить 24,7 д.а., з яких особисто автору належить 7,88 д.а.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на основі фундаментальних праць з управління територіальних систем та регіонального розвитку, а також сучасної економічної теорії кластерного розвитку наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо використання кластерного підходу в державному регулюванні у сфері регіональних економічних систем. За результатами дослідження сформульовано такі теоретичні та практичні висновки.
1. У сучасному ринковому господарстві держава стала основним «мозковим центром», який регулює формування ринку, забезпечуючи динамізм і стійкість економічного зростання. Ринковий механізм не може забезпечити збалансованого, оптимального і соціально прийнятного розвитку регіональної, національної та світової економіки. Рішення слід шукати в оптимальному поєднанні ринку і державного регулювання, інтенсивність якого залежить від конкретних умов і етапу історичного розвитку. Сучасна глобальна фінансова криза стала причиною обговорення науковцями й політиками теми переходу до нової моделі економічного розвитку. Це актуалізовало питання про посилення державного управління за всіма напрямами.
2. Забезпечення національної та регіональної конкурентоспроможності є основним завданням кластерної політики, яка посідає останнім часом особливе місце в системі інструментів державного регулювання цими процесами. У даний час втручання держави в економіку, яке посилюється, слід розглядати як тимчасове явище. Економічну політику в такий період доцільно орієнтувати не стільки на боротьбу з причинами або наслідками самої кризи, скільки на створення умов для становлення економічної системи нової якості, чому має сприятиме кластерний підхід у вирішенні багатьох інноваційних завдань.
3. Перевага кластерних об'єднань полягає в збільшенні продуктивності їх учасників, полегшуючи і здешевлюючи доступ до спеціалізованих чинників виробництва (комплектуючим, обладнанню, персоналу, послугам) в порівнянні з іншими варіантами інтеграції (вертикальною, формальними альянсами). Відбувається зниження трансакційних витрат, полегшуючи доступ до інформації, створюючи умови для ефективнішого маркетингу. Особливістю впровадження кластерів є те, що для їх формування необхідна наявність формальної інституційної структури, що координує весь розвиток кластера, створеної за безпосередньою участю підприємств та фірм, які входять до нього. Проте спільні принципи управління кластерами вимагають від зацікавлених сторін відвертості і довіри в бізнесі для здійснення спільних дій.
4. Останніми роками кластери набули широкого поширення в країнах Західної Європи, США, Японії і в країнах, що розвиваються. Аналіз свідчить, що в практиці різних країн склалися дві моделі кластерної політики: континентальна і англосакська. Першу використовують деякі азіатські і європейські країни. У них велику роль грає активна державна політика, спрямована на розвиток кластерів. Другу модель застосовують в США, Великобританії, Австрії. Особливістю їх кластерної політики є те, що основними гравцями є регіональні власті і регіональні організації, які разом з ключовими учасниками кластерів розробляють і реалізують програми їх розвитку.
5. Діагностика розвитку регіональних економічних систем і їх стратегічного потенціалу дозволила визначити значні розбіжності за деякими показниками. Існуючий стратегічний потенціал областей не повною мірою сприяє просторовому розвитку країни, коли на основі гармонійного поєднання розвитку сировинного сектору й інноваційної економіки формуються нова виробнича структура, інтелектуальний капітал, нові напрями розвитку. Такий підхід примушує використовувати сучасні інструменти, які дозволяють разом із регіонами-лідерами підтримувати депресивні регіони саме на нових принципах.
6. Оцінка конкурентних переваг регіонів за допомогою індикаторів поточної і потенційної конкурентоспроможності, яку використано у роботі, дозволяє порівняти їх стан та можливості за різними сферами діяльності. Результати аналізу свідчать про те, що 10 регіонів України розвиваються за інноваційним варіантом (високі показники поточної і потенційної конкурентоспроможності), 3 області слабо використовують свій потенціал і 12 відносяться до депресивних. В основу вирішення вищевикладених проблем повинні бути закладені сучасні механізми та інструменти формування конкурентних переваг регіону. Дуже важливі зміст і формування довгострокових конкурентних переваг регіону, а також найбільш ефективні методи їх досягнення в конкретних ринкових сегментах. Важливе значення має визначення таких якостей регіонів, які дозволяють їм стати лідерами у формуванні довгострокових конкурентних переваг. Особливої ролі набуває виділення показників, що впливають на інвестиційну привабливість регіону, використання яких на практиці дозволяє визначити конкретну міру такого впливу і використовувати її для управління даними процесами.
7. Необхідність використання методів кластерного аналізу у вітчизняній практиці продиктована тим, що він дозволяє окреслити рамки та межі інтеграції усіх головних інструментів державної політики економічного розвитку та є засобом забезпечення процесу сталого розвитку регіонів. Існує багато методів кластерного аналізу та їх оцінка дозволяє дійти висновку про можливість використання методу с-середніх для нечіткої кластеризації у регіональних економічних системах.
8. Кластерна політика як реалізація заходів щодо розвитку кластерів повинна мати нормативно-правове забезпечення, інвестиційні, фінансово-бюджетні механізми й обов’язкове інформаційне забезпечення. Цілі кластерної політики полягають у підвищенні конкурентоспроможності на основі інновацій підприємств і галузей, сприянні диверсифікації національної економіки, розвитку малого і середнього бізнесу, ефективності економіки регіонів для забезпечення збалансованого формування центрів інноваційного зростання. Кластерна політика є одним із головних напрямів державної політики підвищення національної та регіональної конкурентоспроможності. Доведено, що кластерна політика являє собою об’єднану форму різних напрямів у державній або регіональній політиці. Вона значною мірою сприяє розвитку малого бізнесу. Така політика зміцнює розвиток усіх кластерів регіону, і уряду не слід віддавати перевагу тим чи іншим кластерам. Кожний кластер потенційно може розвивати високу виробничу силу і високий рівень заробітної плати, впливаючи на інші кластери.
9. До цього часу відсутні уніфіковані механізми формування, розвитку і стимулювання кластерів, що підкреслює необхідність розробки обґрунтованої політики на основі кластерних принципів в умовах сучасної економіки. Доцільно як принципи (умови) використовувати запропоновану М. Войнаренком концепцію «5 І» з метою «життєздатності», самодостатності, успішності й ефективності кластерної організації. До цих принципів слід додати організацію, що значною мірою впливатиме на сам процес формування кластера.
10. Сучасна економічна наука використовує різні методи ідентифікації параметрів і аналізу динаміки розвитку регіональних кластерів. Проте необхідне таке методичне забезпечення й обґрунтування, що дозволить оцінювати загальну економічну ситуацію в регіоні для створення регіональних кластерів. Розвиток областей потребує раціонального використання ресурсного потенціалу і створення умов для залучення інвестицій. З цією метою запропоновано сформувати кластерні регіональні утворення із восьми економічних районів. Об’єднання окремих областей в економічні райони здійснено з урахуванням економічних зв’язків, що склалися між цими областями, наявності виробничих і природних ресурсів, галузевої орієнтації економіки і за територіальною ознакою. Для оцінки економічного потенціалу майбутніх кластерів регіонального рівня доцільно використовувати такі статистичні показники, які найбільш повно характеризують економіку кожної області.
11. Застосування методу нечіткої кластеризації дозволяє ефективно коригувати існуючі програми з економічного розвитку регіонів. Переваги таких модельних розрахунків економічної ситуації в регіоні мають істотне практичне і теоретичне значення для обґрунтування стратегічних рішень, спрямованих на забезпечення його стійкого розвитку.
Формування регіонів у кластери має відповідати таким критеріям:
кожен кластер – це певна однорідна категорія і містить схожі об’єкти з близькими значеннями властивостей і ознак;
сукупність усіх кластерів має охоплювати всі об’єкти досліджуваної сукупності;
при остаточному формуванні кластерів кожен об’єкт досліджуваної сукупності має належати тільки одному кластеру.
Результат нечіткої кластеризації, одержаний на основі методу с-середніх, є оптимальним для формування кластерів і може бути представлений у вигляді чіткої відповіді, де кожному номеру кластера відповідатиме певна область. Крім того, вирішується завдання визначення центру майбутнього регіонального кластера. Стійка схожість ознак визначає домінуючу «спеціалізацію кластера», встановлюються «сильні» та «слабкі» сторони в економіці регіонів.
12. Розвиток субконтрактингових відносин і утворення кластерів пов’язані з вирішенням широкого кола питань сучасної промислової політики. Головним орієнтиром такої політики є створення умов для розвитку регіональної мережі малих і середніх конкурентоспроможних промислових підприємств, ланцюжків високо-
ефективних міжгалузевих кооперованих постачань, що працюють у рамках з орієнтацією на кінцевого споживача, гармонізація із загальноєвропейськими стандартами, а також сприяння виходу продукції і послуг технологічно спеціалізованих малих і середніх підприємств на внутрішні та зовнішні ринки.
13. Кластери, які формуються в рамках центру промислового субконтрактингу та кластерних систем при торгово-промисловій палаті, потребують ресурсного забезпечення, джерелами якого можуть бути кошти обласного і місцевих бюджетів для реалізації програми підтримки малого підприємництва; а також для проведення суміжних дій, а саме: моніторингу промисловості, розвитку інформаційної інфраструктури, підготовки і перепідготовки кадрів, зовнішньоекономічної діяльності, конгресно-виставкової діяльності за узгодженням з профільними галузевими комітетами й уповноваженими організаціями в обсягах узгодження; кошти бюджетів, передбачені на виконання місцевих замовлень в обсягах тендерів.
14. Створення Центру промислового субконтрактингу і кластерних систем має позначитися на всій сфері малого і середнього промислового бізнесу і виробничої кооперації, включаючи прискорення створення і зростання виробничо-технологічних підприємств та інжинірингових компаній у регіоні. Формування конкурентного цивілізованого ринку субконтрактингових послуг позитивно позначиться на якості продукції, що поставляється по кооперації, дозволить підвищити договірну дисципліну і прозорість механізмів ціноутворення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Азаров М.Я. Материалы экономического форума «Новые производственные системы и ускорение регионального развития». Киев, 16.11.2001 г.
2. Азарян О. М. Аналіз інноваційного розвитку високотехнологічного сектора промисловості / О.М. Азарян, О.О. Шепєлєв // Маркетинг: теорія і практика / М-во освіти і науки України, Східноукр. нац. ун-т ім. в. Даля . – Луганськ, 2009. - № 15. – С. 6-9.
3. Азарян О.М. Формування комплексного підходу до зростання національної економіки / О.М. Азарян // Прометей: регіон. зб. наук. пр. з економіки / Нац. акад. наук України [та ін.]. – Донецьк, 2007. – Вип.. 23 (23). – С. 40-43.
4. Амоша О.І. Формування транскордонних високотехнологічних кластерів/ О.І. Амоша, В.І. Ляшенко, Р.В. Кузьменко, В.М. Марченко, Т.Ф. Бережна // Економічні науки. Серія «Економічна теорія та економічна історія». - Луцьк: ЛНТУ, 2009.– Вип. 6 (23), ч. 1. – С. 7 – 19.
5. Амоша О.І., Нєкрасова Н.Д. Формування кластерної моделі соціально-економічного розвитку міста / О.І. Амоша, Н.Д. Нєкрасова // Економіка будівництва і міського господарства. – 2005. – Т.1. - №1. – С. 14-18.
6. Анализ зарубежного опыта повышения отраслевой, региональной и национальной конкурентоспособности на основе развития кластеров [Электронный ресурс] // Официальный сайт Института регыональных инновационных систем. – Режим доступа: http://www.innosys.spb.ru/?id=1093.
7. Аптекар С.С. Розвиток конкуренції в Україні / С.С. Аптекар, О.А. Жамойда // Економіка України. – 2009. - №7. – С. 13-21.
8. Асаул Л.Н. Строительный кластер – новая региональная производственная система [Электронный ресурс] // Экономика строительства. – 2004. – №6. – Режим доступа: http://www.stroi.ru/tsch/d928dr341768m0.html;
9. Афанасьєв М. Мировая конкуренція и кластризация экономики / М.Афанасьєв, Л. Мясникова // Вопросы экономики. – 2005. – №4. – С. 75-86.
10. Безручко Б.П. и др. Путь в синергетику. – М.: УРСС, 2005. – 304 с.
11. Богатикова Л.В., Пройдакова Е.В. Математические методы в исследовании экономического развития регионов Приволжского федерального округа // Вопросы статистики. – 2008. − №8. – С. 45-52.
12. Бойко И.В. Как «выращивать» конкурентные преимущества региона // ЭКО. - 2008. - № 7. – С. 122 – 129.
13. Булеев И.П. Кластерные инициативы как основа формирования стратегии повышения конкурентоспособности // И.П. Булеев, С.А. Маковецкий.
14. Буркинський Б.В. Інноваційна стратегія у соціально-економічному розвитку регіону / Б.В. Буркинський, Є.В. Лазарєва // Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2007. – 140 с.
15. Василенко В.Н. Архитектоника регионального экономического пространства: [монография]/ Валерий Николаевич Василенко. – Донецк: НАН Украины. Ин-т экономико-правовых исследований, ООО «Юго-Запад, Лтд», 2006. – 311 с.
16. Виноградова О.В. Роль информацыонной доминанты в процессах экономической интеграции стран в глобальном пространстве / О.В. Виноградова // Интеграция в энергетике и экономическая безопасность государства. – К.: Знание Украины, 2005. – С. 118-125.
17. Водянов А., Производственные мощности российской промышленности в контексте задач экономического роста/ А.Водянов, О. Гаврилова, Т. Маршова // Российский экономический журнал. – 2006. - № 2. – С. 3 – 22.
18. Войнаренко М. Будівельний кластер – європейський шлях розвитку [Електронний ресурс] / М.Войнаренко, М.Малий // Режим доступу: http://eu.prostir.ua/library/1868.html.
19. Войнаренко М.П. Кластерные модели объединения предприятий в Украине / М.П. Войнаренко // Экономическое возрождение России. – 2007. – №2, №3 [Электронный ресурс]. – Режим доступа:http://www.e-v-r.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=293:problemyeconrazvitiya&catid=182:2010-03-04-14-51-04&Itemid=29.
20. Волошин О. Кластеры идут [Электронный ресурс] // Режим доступа: http://www.companion.ua/Articles/Content/Forprint/?Id=5964&Callback=46.
21. Воротников К. О кластерах и становлении кластерной политики в России // Российский экономический журнал.- 2009.- №5.- с.89-91.
22. Всемирная история экономической мысли. / МГУ им. Ломоносова.- М.: Мысль, 1988.-Т.2.-574 с.
23. Вятченин Д.А. Нечеткие методы автоматической классификации: Монография.- Мн.: УП «Технопринт», 2004.- 219 с.
24. Геец В. Трансформационные преобразования в Украине: переосмыслевая пройденное и думая о будущем / В. Геец // Общество и экономика. – 206. ,– №3. – С. 23-53
25. Герасенко В.П. Кластерное зонирование по факторам развития человеческого потенциала / В.П. Герасенко, П.В. Герасенко // Вопросы статистики. – 2006. - №9. – С. 61-66.
26. Государство и рынок: американская модель / Под ред. М.А. Портного, В.Б. Супяна. - М.: АНКИЛ, 1999.- 436 с.
27. Гранберг А. Г. Основы региональной экономики: [учеб. для вузов]/ Александр Григорьевич Гранберг.[3-е изд.]. – М: ГУ ВШЭ, 2003. – 495 с.
28. Гріценко А. Економічна теорія в сучасному світі // Економіка України. – 2008. – №10. – С. 40-54.
29. Гусев Ю. О принципах кластеризации экономики в России / Ю. Гусев // Экономические стратегии. – 2007. - №3. – С. 50-55.
30. Гусєв В. Кластерна модель інноваційної реструктуризації регіональної економічної системи / В. Гусєв, В. Горник // Управління сучасним містом. – 2004. - № 10-12 (16). – С. 118-125.
31. Димитрова А.Н. Кластеры как форма организации и стимулирования инновационных процессов в промышленности Украины / А.Н.Димитрова. – Прометей. – 2008. - №2. – С. 159-163.
32. Длугопольський О. Кластерна модель розвитку промислового виробництва як фактор ефективних структурних реформ / О. Длугопольський // Економний часопис. – ХХІ. – 2003. – №2. – С. 1-8.
33. Дмитриева О.Г. Региональная экономическая диагностика: [монография]/ О. Г. Дмитриева. – СПб.: Санкт-Петербургский ун-т экономики и финансов, 1992. – 274 с.
34. Долішній М. Ринкові механізми регіонального управління/ М. Долішній, О. Мошенець// Регіональна економіка. – 2001. – №1. – С. 7 – 17.
35. Дюран Б. Кластерный анализ / Б. Дюран, П. Оделл // Пер. с англ. Е.З. Демиденко. Под ред. А.Я. Боярского. – М.: Статистика, ,1977. – 128 с.
36. Економічна енциклопедія: в 3 т/ [Редкол.: Мочерний С.В. (відп. ред.) та ін.] К.: К.: Видавничий центр «Академія», 2002. – Т. 3. – 952 с.
37. Жук М.В. Альтернативи регіонального розвитку в Україні в контексті інтеграції у світове господарство // Актуальні проблеми економіки. – 2006. – №12. – С. 102-109.
38. Закон України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» №2673 від 13.10.92 р. // Відомості ВРУ. - 1992. - №50. - Ст.676. - С.1502-1510.
39. Закон України «Про концепцію державної регіональної політики» № 341/2001 від 25.05.2001р. // Офіційний вісник України. – 2001. - № 22. – Ст. 983.
40. Закон України «Про стимулювання розвитку регіонів» №2850 від 08.09.05 р. // Офіційний вісник України. – 2005. - №40. – Ст. 2529. – С.25-30.
41. Зандер Е.В. Интегральная оценка детерминант конкурентоспособности регионов / Е.В. Зандер, И.С. Ферова, Е.В. Инюхина, Ю.И. Старцева // ЭКО. – 2007. - №11. – С. 43-59.
42. Землянкин А.И. Факторы обеспечения конкурентных преимуществ экономики Украины / А.И Землянкин, Г.А. Ильина // Економка промисловості. – 2007. - №2. – С. 140-147.
43. Каліщак Л. Туристський кластер – інноваційна перспектива польсько-української транскордонної співпраці / Л. Каліщак // Соц.-ек. проблеми сучасного періоду України. Стратегії розвитку регіонів: методологія розробки, механізми реалізації: зб. наук. пр. / НАН України. Ін-т регіональних досліджень. - Львів. – 2008. – Вип. 2 (70). – С. 348-361.
44. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег. - М.: Прогресс, 1978. - 494 с.
45. Керецман В. Співвідношення понять державного регулювання регіонального розвитку та регіональне управління // Управління сучасним містом. – 2004. – № 3/7-9(15). – С. 79-84.
46. Киселева Е.А. Государство, экономика общество: аспекты взаимодействия. - М.: МОНФ, 2000. - 134 с.
47. Клейнер Г., Петросяк Д., Бечеков А. Еще раз о роли государства и государственного сектора в экономике // Вопросы экономики. - 2004.- №4.- с. 25-41.
48. Клейнер Г.Б. Функционирования инновационно-промышленных кластеров (Часть 1) [Электронный ресурс]/ Г.Б. Клейнер, Н.Б. Качалов , Н.Б. Нагрудная // Москва: ЦЭМИ РАН, 2007. – Режим доступа: scepuchitel.ru/?cat=4.
49. Крускал Дж. Взаимосвязь между многомерным шкалированием и кластер-анализом / Дж. Крускал // Классификация и кластер / Под ред. Дж. Вэн Райзина: Пер. с англ. Кольцова П.П.. – «Мир», 1980. – 20-41.
50. Кузьменко Л.М. Державне регулювання і кластерні технології у розвитку регіонів/ Л.М. Кузьменко, Р.В. Кузьменко // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. - Хмельницький, 2008. - № 4, т. 3. – С. 98 – 102.
51. Кузьменко Р.В. Кластерний підхід організації виробничої взаємодії підприємств/ Р.В. Кузьменко // Економіка. Менеджмент. Підприємництво: сб. наук. пр. - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В.Даля, 2008. – С. 6 – 11.
52. Кузьменко Р.В. Кластеры в социально-экономическом развитии регионов / Р.В. Кузьменко // Управление экономикой переходного периода: сб. науч. тр. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2008. – Вып. 1. - С. 203 – 210.
53. Кузьменко Р.В. Комплексный подход в создании региональных кластеров на основе инновационного развития/ Р.В. Кузьменко // Проблемі і перспективи інноваційного розвитку економіки України: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (20 - 22 травн. 2010 р.). - Національний гірничій університет, 2010. – Т. 3 . –С. 84 – 86.
54. Кузьменко Р.В. Новое в отношениях между крупным и малым бізнесом/ Р.В. Кузьменко // Пріоритетні напрями розвитку змішаної економіки: тези доп. міжнар. наук.прак. конф. (18-19 жовт. 2007 р.)// Вісник Київського національного університету технології та дизайну. – 2007. – Т. 1. – С. 51 – 54.
55. Кузьменко Р.В. О возможностях и необходимости формирования кластеров в экономике Украины/ Р.В. Кузьменко // Сборник научных трудов преподавателей, аспирантов и студентов: сб. науч. тр. - Саратов: Научная книга, 2008. – С. 171 - 178
56. Кузьменко Р.В. Преимущества в формировании кластерных объединений на региональном уровне/ Р.В. Кузьменко // Розвиток національної промисловості у сучасному контексті: пріоритети, проблеми, регулювання: тези доп. і повідом. міжнар. наук.-практ. конф. (19-20 жовт. 2009 р.). - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2009. – С. 206 – 208.
57. Кузьменко Р.В. Региональные кластеры как эффективный путь преодоления кризисных явлений в экономике / Р.В. Кузьменко // Соціально-економічні та правові аспекти трансформації українського суспільства: матеріали XIII Міжвузовської наук.-практ. конф. аспірант., студент. і молод. вчених ( 14 травн. 2009 р.). - Донецьк, 2009. – С. 4 – 5.
58. Кузьменко Р.В. Целевая направленность в региональной экономике при кластерном подходе/ Р.В. Кузьменко // Україна в умовах глобальної конкуренції: стратегія випереджаючого розвитку: матеріали всеукр. наук.-практ. конф. (22 - 24 квітн. 2010 р.). - Донецьк: ДРУК-ІНФО, 2010. – С. 55 – 57.
59. Кузьменко Р.В. Экономические кластеры – основа формирования эффективной экономики/ Р.В. Кузьменко // Проблеми сталого розвитку: економічне зростання та соціалізація: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (30-31 жовт. 2008 р.). - Донецьк: ДонНУЕТ, 2008. – С. 288 – 290.
60. Куртева Т. Роль кластеров как новой формы предпринимательского объединения в развитии города [Электронный ресурс] // Режим доступа: www.sevastopol.osp-ua.info.
61. Лексин В. Региональная даигностика: сущность, предмет и метод, специфика применения в современной России/ Владимир Николаевич Лексин// Российский экономический журнал. – 2003. - № 9 - 10. - С. 64 – 86.
62. Лексин И. Системные основания преобразований территориального устройства государства и оценка аргументов «от экономики»/ Иван Лексин// Российский экономический журнал. – 2003. – № 4. – С.61 – 79.
63. Лексин И.Территориальное устройство государства: попытка реализации системной методологии анализа/ Иван Лексин// Российский экономический журнал. – 2003. – № 1. – С. 55 – 74.
64. Леоненков А.В. Нечеткое моделирование в среде Matlab и fuzzyTECH.- СПб: БХВ-Петербург, 2005.- 736 с.
65. Ляшенко В.И. Циклы Н. Кондратьева, парадигма К. Фримэна и перспективы «нанотехнологического прорыва» России, Украины и Беларуссии / В.И. Ляшенко, В.И. Дубницкий, Т.Ф. Бережная // Прометей. – 2007. - №2. – С. 305-320.
66. Мандель И.Д. Кластерный анализ / И.Д. Мандель // М.: Финансы и статистика. – 1988. – 176 с.
67. Марков Л.С. Кластеры: формализация взаимосвязей в неформализованных производственных структурах / Л.С. Марков, М.А. Ягольницер. – Новосибирск: Изд-во ИЭОПП СО РАН, 2006. – 144 с.
68. Марков Л.С. Управление эффективностью функционирования региональных высокотехнологичных кластеров / Л.С. Марков // Регион: экономика и социология. – 2007. – №2. – С. 20-34.
69. Марков Л.С. Экономические кластеры: понятия и характерне черты [Электронный ресурс]/ Л.С. Марков/ Новосибирск: Інститут экономики РАН, 2004. – Режим доступа: http://www.globalteka.ru/articles/doc_details/2835.html.
70. Марков Л.С. Экономические кластеры: идентификация и оценка эффективности деятельности / Л.С. Марков, М.А.Ягольницер. – Новосибирск: ИЭиОП СО РАН, 2006. - 87 с.
71. Меркулова Т.В. Держава у ринковій економіці // Економічна теорія. – 2008. – С. 90-104.
72. Мигранян А.А. Теоретические аспекты формирования конкурентоспособных кластеров в странах с переходной экономикой [Электронный ресурс] / А.А. Мигранян // Вестник КРСУ. – 2002. - №3: Режим доступа: http://www.krsu.edu.kg/vestnik/2002/v3/a15.html
73. Мизес Людвиг. Бюрократия. Запланированный хаос. Антикапиталистическая ментальность: пер. с англ. – М.: Дело, 1993. – 240 с.].
74. Микитенко В.В. Геополітична варіативність розвитку української економіки в сучасних умовах / В.В. Микитенко // Проблеми соціально-економічного розвитку регіонів в контексті сучасних процесів міжнародної інтеграції. Зб. Наук. Праць. – Херсон, Вид-во ХНТУ: Вишемирський, 2008. – С. 96-111.
75. Микитенко В.В. Феноменологічні альтернативи економічного зростання України: Монографія / Данилишин Б.М., Микитенко В.В. – У 2 т. – К.: РВПС України НАН України, ЗАТ «Нічлава», 2008. – 336 с.
76. Микитенко В.В. Формування механізмів управління макросистемою еволюцією української економіки / В.В. Микитенко // вісник КНТУД: Збірник наук. Праць. – Київ, 2008. – №3 (41). – С. 129-139.
77. Мікула Н.А. Стратегія формування та підтримки розвитку транскордонній кластерів / Н.А. Мікула // Соціально-економічні проблеми сучасного nepioду України. Кластери та конкурентоспроможність прикордонних регіонів: 3б. наук. праць. - Вип. 3(71) / HAH України ІРД. Відп. ред. Є.І. Бойко. - Львів, 2008. -С. 129-141.
78. Новые формы организации инновационного процесса [Электронный ресурс] // Портал информационной поддержки малого и среднего производственного бизнеса. – Режим доступа: http://www.subcontract.ru/Docum/DocumShow_DocumID_174.html
79. Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики. – М.: Начала, 1997. – 180 с.
80. Обґрунтування доцільності реалізації кластерної моделі розвитку українсько-польського транскордонного співробітництва у сфері туризму / Електронний ресурс [Режим доступу: http://niss.lviv.ua/analytics/123.htm].
81. Отчет о мировом развитии: Ежегодник/ Всемир.банк: Пер. С англ.- Т. VIII: Государство в меняющемся мире. Выборочные показатели мирового развития.- М.: Прайм-Тасс, 1997.-305с.
82. Офіційний сайт Державного комітету статистики України. / www.ukrstat.gov.ua.
83. Оцінка проекту концепції Національної стратегії формування та розвитку транскордонних кластерів. Міжнародна практика та досвід у сфері кластерної політики [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ssrd.org.ua/.
84. Перепелица Г.В. Кластеры как инновационная модель повышения конкурентоспособности предприятий / Г.В. Перепелица // Инновационные инструменты и кластерный подход в реализации государственной региональной политики: опыт Украины и других европейских стран: сборник научных докладов V Международной научно-практической конференции, 2-3 июня 2008 г., г. Севастополь / [под общ. Ред. Толкованова В.В., Войнаренко М.П., Дубницкого В.И., Соколенко С.И.,]. – Севастополь, 2010. – 214 с.
85. Пилипенко И. Кластерная политика в России // Общество и экономика. – 2007. – №8. – С. 28-64.
86. Поповкін В.А. Регіонально-цілісний підхід в економіці. – Київ: Наукове видання “Наукова думка”, 1993. – с.
87. Портал участников региональных кластеров // Режим доступа: http:// ucluster.org.
88. Портер М. Конкуренция / Пер. с англ. О.Л. Пелявского, А.П. Уриханяна, Е.Л. Усенко и др.; под ред. Я.В. Заблоцкого, М.С. Иванова, К.П. Казаряна и др. – М.: ИД «Вильямс», 2005.
89. Посібник з кластерного розвитку [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://economy-mk.gov.ua/download/books/ClusterHandbookUkr.pdf.
90. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року» №1001 від 21.07.06 р. // Офіційний вісник України. – 2006. - №30. – Ст. 2132. – С.36-78.
91. Постанова Кабінету Міністрів України від 22.05.1996 р. №549 «Про затвердження Положення про порядок створення і функціонування технопарків та інноваційних структур інших типів» // Офіційний вісник України. – 1996. - № . – Ст.
92. Праздничных А.Н. Кластеры и конкурентоспособность: роль бизнеса и власти / А.Н. Праздничных // матер. межрег. конф., 2002. – С. 17-25.
93. Развтие кластеров: сущность, актуальные подходы, зарубежный опыт / авт.-сост. С.Ф. Пятинкин, Т.П. Быкова. Минск: Тесей, 2008. – 72 с.
94. Региональное воспроизводство в системе социалистических производственных отношений/ [В.Я. Феодоритова, Т.Г. Бродская, О.Ф. Тимошенко и др.]; под ред. В.Я. Феодоритова, Т.Г. Бродской. – Ленинград: Изд-во Ленинградского ун-та, 1984. – 191 с.
95. Романова О.А., Лаврикова Ю.Г. Потенциал кластерного развития экономики региона // Проблемы прогнозирования. - 2008.- №4.- с. 56-70.
96. Романова Л.А. Экономика региона: самостоятельность и государственное регулирование/ Л.А. Романова. – Пермь: Изд-во Перм. ун-та, 1994. – 242 с.
97. Рыночная система России: эволюция экономической роли государства. / Под ред. А.А. Пороховского — М. : ТЕИС, 2001. - 344 с.
98. Садеков А.А. Формирование целей в рыночных стратегиях в контексте концепция устойчивого развития [Электронный ресурс] / А.А. Садеков //Режим доступа: http://www.nbuv.gov.ua/Articles/kultnar/knp200014/knp14_7.doc
99. Самуэльсон П.Э., Нордхаус В.Д. Экономика (Экономикс), - М., С.-Пб., Киев: «Вильямс», 2000. - 1360 с.
100. Сандулова Т. 21-й век-эпоха сетевой экономики.- «Деловой Союз». 2007.
101. Селезнев А.З. Конкурентные позиции и инфраструктура рынка России / А.З Селезнев. – М.: Юристъ, 1999.
102. Симоненко В.К. Регионы Украины: проблемы развития. – К.: Наук. думка, 1977(?). – 263 с.
103. Симоненко В.К. Українське Причерномор'я: потенційні можливості і перспективи розвитку: [Монографія]. – К.: Вища шк.,1996. – 242 с.
104. Собственность в экономической системе России / Под ред. В.Н. Черковца, В.М. Кулькова.- М.: ТЕИС, 1998.-556 с.
105. Соколенко С.И. От кластерных исследований к развитию сетевых коммерческо-производственных структур / С.И. Соколенко // Регіони України: їх можливості та перспективи розвитку. Матеріали третього Пленуму Спілки економістів України та економічного форуму. Під заг. ред. В.В. Оскольського. – Київ, 2004. – С. 22-28.
106. Соколенко С.И. Производственные системы глобализации: Сети. Альянсы. Партнерства. Кластеры. – К., 2002. – 645 с.
107. Соколенко С.И. Промышленная и территориальная кластеризация как средство реструктуризации / С.И. Соколенко // [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http: //www. Pdf4.ru/text10605/sokolenko.html.
108. Соколенко С.І. Кластери в глобальній економіці / С.І. Соколенко // К.: Логос, 2004. – 848 с.,
109. Соколенко. С.И. Промышленная и территориальная кластеризация как средство реструктуризации // Безопасность Евразии. – 2002. – № 1. – С, 435.
110. Соломон Г. Зависящие от данных методы кластер-анализа / Г. Соломон // Классификация и кластер / Под ред. Дж. Вэн Райзина: Пер. с англ. Кольцова П.П.. – «Мир», 1980. – 128-147.
111. Статистичний збірник «Регіони України» 2006. За ред. О.Г. Осауленка. - К.: Державний комітет статистики України, 2006. – Ч. ІІ. - 807 с.
112. Статистичний збірник «Регіони України» 2009 / За ред. О.Г. Осауленка. – К.: Державний комітет статистики України, 2009. – Ч. ІІ. – 760 с.
113. Статистичний щорічник України за 2003 рік / Держкомстат України. – К.: “Консультант”. –2004. – 632с.
114. Статистичний щорічник України за 2005 рік. / Держкомстат України.– К.: Консультант, 2006. – 576 с.
115. Статистичний щорічник України за 2006 рік. За ред. О.Г. Осауленка. Державний комітет статистики України. - К.: Консультант – 2007. – 551 с.
116. Статистичний щорічник України за 2008 рік / [ред. О.Г. Осауленко]. –К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2009. – 566 с.
117. Стиглиц. Дж. Экономика государственного сектора. - М.: Изд-во МГУ: ИНФРА-М, 1997. - 720 с.
118. Суспицын С. Проблемы методического обеспечения конкретных направлений государственной региональной политики/ С. Суспицын// Российский экономический журнал. – 2002. – № 11 - 12. – С. 71 – 77.
119. Суспицын С. Региональное программирование и территориальные различия: ограничения и возможности/ С. Суспицын// Регион: экономика и социология. – 2001. – № 3. – С. 3– 20.
120. Тищенко О.М. Кластери як вектор розвитку економіки: організація, сутність і концепції [Електронний ресурс] / О.М. Тищенко // Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Tppe/2010_21/Zb21_10.pdf.
121. Указ Президента України «Про Концепцію державної регіональної політики» №341 від 25.05.2001 р. // Офіційний вісник України. – 2001. - №22. - Ст. 983. – С.20-28.
122. Федоренко В.Г. Кластери – системний інструмент підвищення конкурентоспроможності економіки / В.Г. Федоренко, А.Ф. Гойко, В.В. Джабейло // Економіка та держава. – 2007. - №9. – С. 6-9.
123. Федоренко В.Г. Концепція кластерної політики в Україні / В.Г. Федоренко, А.М. Тугай, А.Ф. Гойко, В.В. Джабейло // Економіка та держава. – 2008. - №11. – С. 5-15.
124. Хижный Э.К. Социально-экономическая интеграция двух групп стран Европы в первой декаде ХХI в.// Актуальные проблемы Европы: Сб. науч. тр. – М.: ИНИОН, 2007. – С. 57 – 74.
125. Хоменко Я.В. Стратегія сталого економічного зростання / Я. В. Хоменко. – Донецьк: ТОВ «Друк-ІНФО», 2008. – С. 389.
126. Чевганова В., Брижань І. Кластери та їх економічне значення // Економіка України. – 2002. - № 11. – С.
127. Чернега О.Б. Інвестиційна привабливість і конкурентоспроможність України / О.Б. Чернега, Л.Н. Шаховская // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. Наук. пр., Вип. 245, Т. 4. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. – С. 723-728.
128. Чернега О.Б. Стратегические направления формирования устойчивой конкурентоспособности украинской экономики / О.Б. Чернега, И.С. Бондаренко // Вісник Донецького університету економіки та права: Зб. наук. пр. Серія «Економіка та управління». – 2007. - №2. – С. 21-28.
129. Чумаченко М. Регулювання регіонального розвитку в Україні / М. Чумаченко, Л. Червова, О. Амоша, В. Вишневський, А. Землянкін, Л. Кузьменко, Ю. Макогон // Економіка промисловості. – 2006. - №1. – С. 45-59.
130. Чумаченко М. Регулювання регіонального розвитку в Україні / М. Чумаченко, Л. Червова, О. Амоша, В. Вишневський, А. Землянкін, Л. Кузьменко, Ю. Макогон // Економіка промисловості. – 2006. - №2. – С. 51-56.
131. Чумаченко М.Г. Роль регіональних інноваційних систем в умовах сучасної кризи України / М.Г. Чумаченко, В.І. Ляшенко // Інвестиційно-інноваційний розвиток економіки регіону. Матеріали четвертого з'їзду Спілки економістів України та Міжнар. наук.-практ. конф./ під заг. ред. Оскольського В.В. – Київ, 2010. – 410 с.
132. Чумаченко Н.Г. Очерки по экономике региона / Н. Г. Чумаченко. – К.: Наук. думка, 1995. –338 с.
133. Шаповалов А. Герман Грефт заплатит за кредитку / А. Шаповалов, Д. Бутрин // Коммерсант. – 2006. – 5 октября.
134. Штовба С.Д. Проектирование нечетких систем средствами Matlab.- М.: Горячая линия, 2007.- 288 с.
135. Экономика и управление в зарубежных странах (по материалам иностранной печати). Информационный бюллетень. - М.: ВИНИТИ. - 2003. - №4. - 55 с.

136. A practical guide to cluster development / A Repot to the Department of Trade and Industry and the English RDAs by Ecotec Research & Consulting. – 2001. – 214 c.
137. Andersson T., Schwaarg-Serger S., Sorvik J., Hansson E.W. The Cluster Policies Whitebook. – IKED. 2004.
138. Arrow K.J. The Limits of Organization. Norton & Company, Inc., N.Y., 1974. P.73.
139. Barro R. Economic Growth and convergence. - San Francisco: International Center for Economic Growth , 1994.-29 p.
140. Bergman E.M. Industrial and regional clusters: concepts and competitive applications / E.M.Bergman, E. I.Feser. – Regional Research, WVU. 1999 / http:/www.rri.wvu.edu/webBook.
141. Bezdek J. Pattern recognition with fuzzy objective function algorithms.- N. Y.: Plenum Press, 1981.- 260 p.
142. Buchanan J., Tullock G. The Calculus of Consent. Michigan Press, Ann Arbor, Mich. 1962. - 156 p.
143. Enright M.J. Why Clusters are the Way to Win the Game // World Link, № 5 July / August. C. 24-25.
144. Flowes-Williams I/ Cluster Development: Red Lights and Green Lights. Paper prepared for ANZRSAI Conferece “Sustaining Regions”, May, 2004.
145. Markusen, Ann. Regions: Economics and Politics of Territory. –Totowa, New Gersey: Rowman and Littlefield Publishers, 1987. – 304 р.
146. OECD (2007), Competitive Regional Clusters:National Policy Approaches, ISBN 978-92-64-02708-4. www.oecd.org/publications/Policybriefs;
147. Rosenfeld, S.A. (1997) “Bringing Business Clusters into the Mainstream of Economic Development”, European Planning Studies, 5,1, pp. 3-23.
148. Samuelson P. Pure Theory of Expenditures // Review of Economies and Statistics. 1954/ № 36.- P.387-389; - Musgrave R. Public Finance in Theory and Practice. McGraw-Hill Book Company. 1976. P.4
149. Stiglitz J.E. Making Globalization Work. New York, Norton and Co, 2006/