ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В БУДІВЕЛЬНОМУ КОМПЛЕКСІ УКРАЇНИ

brief description

Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет будівництва і архітектури

На правах рукопису
УДК 336.132

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В БУДІВЕЛЬНОМУ КОМПЛЕКСІ УКРАЇНИ

Спеціальність 08.00.03 – Економіка та управління національним господарством

Дисертація
на здобуття вченого степеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник:
доктор економічних наук, доцент
ПАЛИВОДА Костянтин Віталійович,
Заслужений економіст України

Київ –2010
ЗМІСТ

ВСТУП …...……….……………………………………………………………. 4
1. Теоретичні (методичні) основи формування організаційно-технологічних рішень в будівництві: 12
1.1. Основні принципи гнучкої технології та організації функціонування будівельних підприємств
1.2.Уніфікація і стандартизація параметрів будівельної продукції
1.3.Державне регулювання технологічного оновлення виробничих потужностей в будівництві:
1.3.1. Методологія проектування будівель з використанням касетної продукції
1.3.2. Аналіз і вибір технологічних схем виробництва

1.3.3. Державна методика розрахунку номенклатури касетних виробів
Висновок до 1 розділу
2. Аналіз економічних параметрів організаційно-технологічного забезпечення в будівництві: 89
2.1. Аналіз економіко-технологічного забезпечення процесів виробництва в будівництві
2.2 Економічне обґрунтування ефективності технологічних процесів в будівництві
2.3. Нормативно-правове регулювання продукування високотехнологічної будівельної продукції
Висновок до 2 розділу
3. Вдосконалення державного регулювання виробничих процесів в будівництві: 116
3.1. Основні концептуальні положення
3.2. Державні важелі формування оптимальних параметрів поточної забудови
3.3. Математична модель впливу державного регулювання на рішення по виробничій діяльності в будівельному комплексі України
3.4. Метод оцінки впливу державних важелів регулювання будівельної галузі на формування оптимальних параметрів поточної забудови
Висновок до 3 розділу
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ……………………………………………..……….. 154
ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА ……………………………………..…………...... 165
ДОДАТКИ. ………….…………………………………………………………. 194

Актуальність теми. Будівельна галузь є однією з найважливіших фондоутворюючих галузей в Україні і ключовою галуззю національної економіки, вона залучає до обороту реальні кошти підприємств, комерційного сектора і населення. Будівельна галузь створює базу для модернізації всього господарського комплексу країни і стимулює діяльність інших галузей, таких як металургія, машинобудування, видобуток і переробку корисних копалин, створення сотень тисяч робочих місць. Тому питання про державну стратегію інноваційної підтримки високотехнологічних процесів у будівництві, отримання від цього значного економічного ефекту відповідають сучасним вимогам розвитку економіки України.
Будівельний комплекс як одна з найбільш капіталоємних і диференційованих виробничих систем справляє вагомий вплив на визначення темпів, масштабів і розміщення виробництва. Тому при розміщенні капітального будівництва враховується наявність будівельної організації в регіоні. В той же час слабкість будівельної бази стримує промислове будівництво, створення великих комбінатів, галузевих і територіально-виробничих комплексів, фондоємної важкої промисловості, які потребують великих обсягів робіт з капітального будівництва. На вартість будівництва впливають різні фактори: планово-фінансові, організаційно-технологічні, технічні, архітектурно-планувальні характеристики будівель, методи зведення будівель і споруд, ступінь механізації робіт, способи виконання робіт. Найбільш суттєвий вплив здійснює вартість будівельних матеріалів і виробів, яка складає 80% вартості будівництва.
Рівень розвитку будівництва говорить про економічний розвиток країни та про рівень життя населення. Жодна з галузей господарства не може обійтись без капітального будівництва. Тому економічне управління даною галуззю потребує фундаментальної теоретичної (наукової) підтримки.
Сьогодні на виробництво будівельних матеріалів припадає більше половини витрат, пов'язаних з будівельно-монтажними роботами в Україні. Про значення промисловості будівельних матеріалів свідчить той факт, що затрати на будівельно-монтажні роботи становлять 1/2 загального обсягу капітальних вкладень у народне господарство.
Зі зміною економічних та політичних формацій постійно змінюються підходи до формування будівельної продукції. На зміну цегляним будинкам і спорудам прийшли крупнопанельні та об’ємні елементи, на зміну їм прийшло монолітне будування. Але всі вони мають свої позитивні і негативні сторони.
Економічний аналіз сучасного каркасно-монолітного будівництва показав багатоваріантність використання виробів збірного залізобетону і можливості впливати таким чином на вартість будівництв, особливо шляхом застосування інновацій в процесі виробництва виробів та конструкцій.
Виходячи з викладеного, постає актуальна задача розробки методики комплексної економічної діагностики державного регулювання діяльності виробничих систем в будівництві та пошук механізмів залучення інвестицій для реалізації інноваційних процесів.
Вирішення подібних задач потребує комплексного підходу, зокрема, поєднання напрямків: економічного та управлінського. Адже інноваційні процеси не можливі без інвестицій, а вкладення інвестицій потребує виваженого управління, спрямованого на отримання економічного ефекту.
Науковими розробками в зазначених напрямках займались такі вчені: Анін В., Бичков О., Кузь І., Левіта Л., Сташевський С., Беркута А., Кіщенко Т., Бедринець М., Кошелева О., Богйон Г. , Горняк О., Паливода К., Александров О., Савич В., Килимник И., Сосна С., Васильєва Є., Цірат Г., Лебедєв І., Мирончук Т., Легенда Є., Одаренко Т., Подольський Р., Пушкар Т., Романютін І., Сазонова Л., Сидорченко Т., Шевчук О., Удовенко О.. та ін.. Вони розкривають здебільшого різноманітні економічні аспекти становлення та функціонування будівельної галузі, водночас залишаючи поза увагою невирішені раніше питання здійснення державної регуляторної політики у сфері забезпечення стійкого розвитку будівництва як інфраструктурної основи виходу української економіки з кризового стану.
Також, різним аспектам даної проблеми присвячено роботи багатьох зарубіжних вчених: Шумпетера Й.-А., Менша Г., Друкера П., Твісса Б., Санто Б., Хартмана В.-Д., Хауштайна Х.-Д., Солоу Р., Тоффлера Є., Менсфілда Е., Е. фон Хіппеля, Барнета Х., Уткіна Е., Фатхутдинова Р., Хучека М., Хемілтона А., Шеко П., Сміта А., Кей¬н¬са Дж.М., Ойкена В., Рьопке В., Хайє¬ка Ф., Са¬му¬е¬ль¬со¬на П., Корнаї Я., Фостера Р. та інших дослідників.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана на кафедрі менеджменту в будівництві Київського національного університету будівництва і архітектури відповідно до науково-технічної програми Міністерства освіти і України (№ держреєстрації 99029765), схваленої Кабінетом Міністрів України від 30.03.1998 р. № 403.
Мета і завдання дослідження: розробка науково-обґрунтованих рекомендацій щодо ефективної політики державного регулювання виробничої діяльності в будівельному комплексі України.
Для реалізації поставленої мети сформульовані та розв’язані такі основні теоретичні та практичні завдання:
1. здійснити аналіз особливостей державного регулювання процесів модернізації, стандартизації та уніфікації будівельної продукції і в цьому контексті провести дослідження економіко-управлінських факторів щодо виробничих потужностей підприємств будівельної індустрії (у відповідності до існуючих норм).
2. змоделювати вибір технологічних схем виготовлення будівельної продукції через процеси модернізації та розробити методику розрахунку економічного ефекту впровадження процесів уніфікації, стандартизації, модернізації: запропонувати економічні параметри організаційно-технологічних і технічних рішень по виготовленню будівельних виробів.
3. здійснити адаптацію і удосконалити існуючі математичні методи для виявлення резервів підвищення економічної ефективності виробництва будівельної продукції. Обґрунтувати і розробити основні положення оптимізації економічних параметрів процесу формування будівельної продукції.
4. оцінити фінансові можливості державного регулювання, впровадження пропозицій і розробка рекомендацій щодо підвищення ефективності будівельного комплексу.
Об’єктом дослідження є комплекс нормативних відносин в державній регуляторній політиці будівництва. Структура та зміст процесів модернізації та їх вплив на економічну ефективність будівельного комплексу.
Предметом дослідження є державне регулювання зв’язків та закономірностей, стандартів та нормативів якості будівельної продукції та їх економічна доцільність.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження стали наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів в будівельній галузі і суміжних областях, законодавчі і нормативні акти, що регламентують будівельне виробництво, дані статистичної і фінансової звітності українських будівельних підприємств по виготовленню будівельної продукції, результати проведених автором наукових та практичних виробничих досліджень, матеріали науково-практичних конференцій.
В роботі використано систему загальнонаукових і спеціальних методів дослідження. Зокрема при побудові концепції розвитку процесів модернізації виробничих систем в будівництві використовуються методи теоретичного узагальнення, діалектики, логіки, системного і історико-економічного аналізів; при аналізі системи управління виробничими процесами – системно-структурний аналіз; при аналізі динаміки й ефективності виробничих процесів в будівельній галузі – методи статистичного і техніко-економічного аналізу; при проектуванні інтегрального показника якості і моделюванні ринкової вартості будівельної продукції – методи експертного аналізу; при вартісному аналізі будівельної продукції – метод дисконтованих грошових порогів, факторний аналіз та аналіз чутливості; при аналізі організаційно-економічного механізму в виробництві – структурне моделювання.
Наукова новизна одержаних результатів. Результати дослідження являють собою нове вирішення науково-прикладної задачі формування економічних параметрів процесу модернізації будівельного виробництва.
У роботі вперше:
 розроблено методику та економічно обґрунтовано задачі модернізації технологічного процесу, а також економічну модель визначення ринкової вартості виробництва; обґрунтовано новий зміст категорій «уніфікація» та «стандартизація» для продукції будівельної галузі; запропоновано алгоритмічну модель використання «уніфікованої» продукції;
 запропоновано адаптивну методику проектування інтегрального показника якості виробництва, що поєднує його різнобічні властивості як складної системи і застосовується для оцінки, діагностики і моніторингу якості інноваційних параметрів технологічного процесу, а також передбачення інвестиційного ризику в залежності від рівня інформаційної забезпеченості;
 розроблено математичну модель впливу державного регулювання на рішення по виробничій діяльності в будівельному комплексі України, яка відрізняється від існуючих виділенням і формалізацією і інформаційної дії повторюваних комбінацій чинників і дозволяє визначати імовірні рішення, як реакцію на державне регулювання будівельної сфери;
 запропоновано цілісну ієрархічну структуру ключових факторів економічної ефективності й інтегральний показник якості управління виробничими системами, що на відміну від існуючих враховує не тільки витрати, а й можливість генерувати доходи в майбутньому, інвестиції і ризики ведення бізнесу в будівельній галузі, дозволяє створити справедливу систему оцінки якості організаційно-економічних рішень в процесі виробництва відповідно до стандартів якості ISO 9000.
Удосконалено:
 методичний підхід до системного аналізу виробничих систем в будівництві як об’єкта дослідження, що синтезує концепції вартості будівельної продукції і економічної ефективності технологічного процесу і дає змогу цілеспрямовано впливати на вартісно-творчі процеси виробництва й формування якісної системи управління виробництвом за критерієм капіталізації виробничих підприємств;
 дефініцію «інвестиційна привабливість виробничих систем», що визначає рівень задоволення фінансових, виробничих, організаційних, економічних та інших вимог або інтересів інвестора щодо конкретного виробничого підприємства, що оцінюється рівнем внутрішньогенерованого гудвілу (внутрішньогенерований гудвіл – інтелектуальний актив, вартість якого визначається як різниця між чистою балансовою вартістю активів підприємства будівельного виробництва та його ринковою вартістю, як цілісного майнового комплексу, що виникає внаслідок вдосконалення економічних параметрів процесу виготовлення будівельної продукції, використання підприємницької інноваційності, домінуючої позиції на ринку будівельної продукції);
 методи оцінки економічної ефективності процесів модернізації виробництв та організаційні основи використання стандартів будівельної продукції.
Отримали подальший розвиток:
 основні засади сучасної технології будівництва на основі інноваційної політики та принципи формування відносин між основними учасниками будівельного виробництва на основі використання інноваційних для вітчизняного будівельного комплексу управлінських принципів.
Обґрунтованість і достовірність результатів. Всі наукові положення є аналітично обґрунтованими та доведеними. Достовірність отриманих результатів підтверджена практичними впровадженнями.
Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження є науково-методично цілісними та доцільними. Практичне значення полягає в спроможності застосування результатів роботи як надійного засобу залучення інвестором виконавців будівельних робіт на підґрунті економічного зважування їх конкурентних переваг. Як практичного інструменту здійснення достовірної комплексної порівняльної економічної діагностики проектів при формуванні інвестором портфелю реальних інвестицій.
Результати дослідження є науково-методичною основою розвитку будівельної галузі з застосуванням інноваційного інструменту – управління прибутковістю будівельних виробничих підприємств через модернізацію, стандартизацію будівельної продукції на основі державних важелів.
Отримані результати дослідження використано у формі методики обґрунтування діяльності в галузі будівництва на основі розроблених сертифікаційних норм та правил, що підтверджено апробаціями на: АТ Холдингова компанія «КИЇВМІСЬКБУД» (довідка про впровадження № 813/0/2-11 від 04.02.2011 р.); Українська державна корпорація по будівництву метрополітенів і тунелів «УКРМЕТРОТУНЕЛЬБУД (довідка про впровадження № 24-К1 від 04.08.2010 р.); СП «Основа-Солсиф» (довідка про впровадження № 209 від 04.02.2010 р.) .
Окремі результати дослідження було впроваджено в навчальний процес у вигляді навчального посібника.
Особистий внесок здобувача. В статтях, що опубліковані у співавторстві, викладаються такі оснівні питання:
• розробка державних норм щодо управління якістю будівельної продукції;
• визначення основних джерел фінансування та інвестування в процеси модернізації будівельних виробничих підприємств.
Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи доповідались і обговорювались на кафедрі «Менеджмент в будівництві» Київського національного університету будівництва і архітектури (КНУБА) в 2005-2007 р., ХІ, ХІІ, ХІІІ міжнародних науково-технічних конференціях «Теорія і практика процесів подрібнення, розділення, змішування і ущільнення матеріалів» (м. Одеса, 2003, 2004, 2005); Четвертій Міжнародній конференції з проблем управління, м. Москва, РФ (2009 р.); Сьомій Кримській науково-практичній конференції: «Геометричне і комп’ютерне моделювання: енергозбереження, екологія, дизайн», м. Сімферополь, АР Крим (2010 р.);
Публікації. Результати досліджень досить повно відображені у 9 наукових роботах, з яких 9 наукових робіт у фахових виданнях, які входять до переліку фахових видань затвердженого ВАК України.
Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Викладена на 194 сторінках, у тому числі 17 рисунків, 38 таблиці, 333 найменувань бібліографії та 3 додатків.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У дисертаційні роботі наведені положення за рішенням науково-прикладної проблеми розробки технологічних основ формування й оптимізації життєвого циклу міського житлового фонду.
Наукове значення рішення полягає в тому, що вперше створений теоретичний апарат, що дозволяє проводити повний цикл дослідження технології формування й оптимізації життєвого циклу міського житлового фонду, що включає розроблені концепції, модель, методи інноваційної оптимізації й оцінки системи з комплексу кількісних і якісних показників.
Прикладне рішення полягає в тому, що було досягнуто значне поліпшення кількісних показників технології формування життєвого циклу міського житлового фонду (собівартість знизилася на 6-10%, матеріалоємність на 7-9% і трудомісткість 1 м2 житлової площі на 5-7%), а також внесений внесок у рішення першочергових, перспективних і рядових соціальних і економічних проблем на рівні містобудівних систем окремих регіонів. Сумарний економічний ефект склав 1500 тис. грн.
Сформулюємо основні висновки роботи:
1. Аналіз джерел, у тому числі вітчизняного й світового досвіду показав, що сучасний стан технології формування життєвого циклу міського житлового фонду в Україні характеризується невідповідністю світовому рівню по основним технологічним, технічним, соціальним і організаційним компонентам житлового будівництва. Недостатніми є: кількість наукових розробок, адекватність моделей, їхня відповідність економічної ситуації в Україні, здатність теоретично забезпечити перехід до мертвіємо показникам технологічності й оцінити соціальні й економічні наслідки технологічних інновацій у житловому будівництві.
2. Для рішення науково-прикладний проблеми роботи використовувалися наступні методи:
− загальної теорії систем, системно-структурного аналізу, математичного моделювання - для дослідження й моделювання технологічної системи формування життєвого циклу міського житлового фонду;
− методів оптимізації й теорії ухвалення рішення - для оптимізації й автоматизації технологічної системи формування життєвого циклу міського житлового фонду;
− експертних оцінок, математичної статистики, теорії ймовірності, прикладної геометрії - для оцінки, обробки, а також представлення результатів досліджень і досягнутих показників.
3. Уперше запропонована й обґрунтована з позиції загальної теорії систем концепція технологічної системи формування життєвого циклу міського житлового фонду як цілісної, відкритої, організованої, адаптивної структури з неоднорідних полідименсіональних складових. Ці фактори визначають її парадигматичну несумісність із відомою доктриною індустріально-технологічної системи, як щодо цілей і області функціонування системи життєвого циклу міського житлового фонду, так і. основних її якостей і апарата моделювання. Нова концепція дозволяє точно визначити рівень автономності системи, її організаційну структуру й функції заходу щодо вдосконалення адаптивності, стратегію оптимізації. Вірогідність концепції підтверджується практикою й застосування, результатами експертного опитування, досягнутими кількісними показниками.
Уперше досліджені якісні зміни стану технологічної системи формування життєвого циклу міського житлового фонду при різних зовнішніх впливах (умовах). Показано необхідність і односпрямованість зміни тридцятимільйонні системи для підвищення адаптивності й ефективності її функціонування при зміні зовнішніх умов. Сформульовано кінцеву мету таких змін - досягнення стану, коли система реагує на зовнішні зміни в межах саморегуляції, тобто зміни функцій, а не організаційних структур (поліморфізм функцій при ізоморфізмі структури). У порівнянні з відомими у світовій практиці стратегіями структурної оптимізації, досягається необхідний баланс між ефективністю й адаптивністю системи. Вірогідність цього результату, крім теоретичного обґрунтування на основі системно-структурного аналізу, підтверджується порівнянням зі складними системами біологічного походження й ергатичних систем.
4. Уперше запропонована й реалізована інноваційна стратегія оптимізації. Її застосування дозволяє прогнозувати напрямку інновацій і цілеспрямовано змінювати функцій і обмеження, досягаючи за допомогою ряду ітерацій рівня оптимальності, що перевищує показники окремо взятих математичних і технологічних тридцятимільйонних (принцип синергізму). Сполучення математичних, технологічних і організаційних компонентів у рамках єдиної стратегії визначає її відмінність від відомих. Ефективність застосування інноваційної оптимізації підтверджена в ході виробничих експериментів і проявляється в досягнутому росту економічних і натурних експериментів.
Удосконалено методи моделювання технологічної системи формування життєвого циклу міського житлового фонду. У порівнянні з іншими дослідженнями, у дисертаційній роботі використані сучасні математичні методи загальної теорії, систем, адаптовані стосовно до особливостей формування системи життєвого циклу міського житлового фонду, а також графоаналітичні методи. Були конкретизовані параметри, обмеження, функціональні залежності. Це дозволило розробити графоаналітичну модель технологічної системи формування життєвого циклу міського житлового фонду, ув’язав її організаційну структуру й функції із зовнішніми умовами й вимогами. Таке вв'язування забезпечує адаптивність і ефективність функціонування системи. Вірогідність моделі підтверджується виробничими експериментами й результатами експертного оцінювання.
5. Запропонована архітектура, стратегія розробки й розгортання, а також часткова реалізація у вигляді пакета програм автоматизованої системи керування технологій формування життєвого циклу міського житлового фонду дозволяють підвищити оперативність, гнучкість і якість керування й прогнозування поводження системи. Їхня повна реалізація, що дозволяє оцінити ефективність проекту, є перспективним завданням.
Удосконалення методи комплексної оцінки технологічної системи формування життєвого циклу міського житлового фонду. У порівнянні з відомими методами, досягнутий більший ступінь інтеграції з моделлю технологічної системи. Отримані на її основі кількісні і якісні оцінки більше репрезентативні для цілей оптимізації.
Установлено, що процес формування раціональних параметрів життєвого циклу міського житлового фонду повинен базуватися на комплексному підході опису містобудівних систем у цілому й по підсистемах окремо. На основі аналітичного підходу показана можливість обліку цілісності функції проектування, організації, планування й керування процесом формування життєвого циклу міського житлового фонду, що виражається в єдності ухвалених рішень і, як наслідок цього, у спільності етапів цього процесу, методів рішення цих завдань і інформаційної бази; аналізом установлене й виражена єдність цілей і критеріїв ефективності проектних і виробничих містобудівних підсистем, а також критеріїв і цілей підприємств і установ по експлуатації, діагностиці ремонтних робіт і робіт зі зносу житлових будинків і інших основних елементів інфраструктури міського житлового фонду.
Такий підхід дозволить створювати єдину журливу модель, що адекватно відбиває реально діючу виробничу системоутворюючу життєвого циклу міського житлового фонду у вигляді будівельних підприємств інфраструктури, їх сировинних і енергетичних підрозділів, транспортних і організаційно-технологічних підсистем зведення об'єктів міського житлового фонду, що дозволяють управляти цим процесом; організацію, планування й керування експлуатацією будинків; діагностику ушкоджень і методи відновлення експлуатаційних якостей будинків; оптимальне перспективне планування капітального ремонту й реконструкції житлового фонду, а також організаційно-технологічного й економічного рішення по зносу будинків, які з технічної й економічної точки зору не підлягають до експлуатації й ремонту.
7. Для забезпечення цілісності й надійності такої складної будівельно-технологічної й соціально-економічної системи з урахуванням імовірнісного характеру будівельного виробництва й особливостей зведення житлових будинків, їхньої експлуатації, ремонту й зносу розроблені принципи формування й функціонування життєвого циклу міського житлового фонду, основану на конструктивно-технічному, контрольно-вимірювальному, технологічному, матеріальному й організаційно-економічному забезпеченні.
8. Задано основні визначення та розроблено математичну модель впливу державного регулювання на рішення по виробничій діяльності в будівельному комплексі України. В моделі процес прийняття рішення представлено як процес визначення найбільш значних інформаційних впливів на ОПР. Виділено два підходи для структурування параметрів, що описують впливи державного регулювання на виробничу діяльності в будівельному комплексі України: за типом об’єктів будівництва та за чинниками впливу.
9. Виходячи із формалізованого спектру інформаційних впливів на ОПР формалізовано задачу прийняття оптимального управлінського рішення в виробничій діяльності в будівельному комплексі України. Розроблено метод оцінки впливу державних важелів регулювання будівельної галузі на формування оптимальних параметрів поточної забудови.
10. Використовуючи логіко-математичні моделі й кореляційно-регресивний аналіз установлені принципи технологічного забезпечення функціонування життєвого циклу міського житлового фонду із завданням надійністю й з урахуванням коливань технологічних пари метрів, допусків і стабільності процесів по наступних рівнях протікання життєвого циклу: по окремим конструктивним елементам, що організаційно управляють підсистемам і процесу в цілому виявленні й відображені у вигляді моделей закономірності дозволяють установлювати раціональні технологічні режими життєвого циклу міського житлового фонду із забезпеченням заданих соціально-економічних параметрів і заданого рівня надійності життєвого циклу міського житлового фонду.
Принципи організаційно-технологічного забезпечення життєвого циклу міського житлового фонду описують раціональне сполучення організаційних форм протікання процесу життєвого циклу із установленими раннє параметрами технологічного забезпечення. При цьому вирішені завдання й виявлені залежності по встановленню граничних умов ефективності розвитку життєвого циклу, на вибір сукупності значимих технологічних факторів і по записі рівнянь зв'язку, що відбивають ефективність протікання життєвого циклу міського житлового фонду.
11. Одержання основних рівнянь зв'язку й установлення фактичних умов технологічного контрольно-вимірювального й організаційно-технологічного забезпечення процесу протікання життєвого циклу міського жилого фонду дозволило перейти до розробки загальних моделей формування й функціонування життєвого циклу. Модель організаційно-технологічного процесу життєвого циклу міського житлового фонду описує (на основі теорії графів) сполучення ресурсів, розвиток процесу життєвого циклу в просторі й у часі, планових завданні й тактикові керування з урахуванням імовірнісних факторів впливу зовнішніх і внутрішніх середовищ. Такий підхід дозволяє проводити номографіювання у вигляді геометричної інтерпретації розвитку життєвого циклу в часі й визначити оптимальні (раціональні) його параметри. Створено алгоритми й програми, які дають можливість на ЗВМ опре ділити стратегію й тактику керування процесом формування й функціонування життєвого циклу міського житлового фонду із установленням локальних і глобальних оптимумів по забезпеченню заданої надійності й ефективності.
12. Розробка теоретичних положень із проблем забезпечення надійності формування й функціонування життєвого циклу міського житлового фонду дозволила виявити й дати ряд конкретних рекомендацій виробничникам і проектувальникам.
Впровадження рекомендацій, отриманих у результаті виконаних наукових досліджень, дозволили уточнити з метою їхнього поліпшення деякі параметри життєвого циклу міського житлового фонду, новизна яких захищена відповідними авторськими посвідченнями й патентами, дало можливість підвищити ефективність функціонування життєвого циклу міського житлового фонду на всіх просторово-тимчасових рівнях його формування й протікання.
13. Дослідження питань організації й технології формування життєвого циклу міського житлового фонду, а також рішення завдань регулювання цього процесу дозволило встановити закономірності, взаємопов’язуючі параметри системи, і експлуатаційні якості ефективність діагностики стану системи міського житлового фонду, ремонтно-придатність і особливості зносу. Виявлені закономірності на додаток застосовуваним методам кількісно оцінюють і поліпшує технологічність проектів міського житлового фонду на стадії їхньої розробки. У взаємозв'язку з архітектурно-конструктивними рішеннями, організаційно-технологічними, експлуатаційними й рішеннями по зносі встановлені закономірності є складовою частиною роботи з удосконалювання методології проектування містобудівних систем шляхом поліпшення процесу протікання життєвого циклу міського житлового фонду.
Народногосподарський ефект використання результатів роботи виражається в підвищенні ефективності використання інвестицій вкладених у житлове будівництво в період трансформації економіки України й ринкових взаємин.
14. Імовірнісний метод рішення завдань формування систем міського житлового фонду й впровадження системи розрахунків, заснованого на цьому методі, дозволяють знизити коливання інтенсивності споживання інвестицій і, природно, режим протікання життєвого циклу міського житлового фонду, скоротити невикористані резерви організацій, що беруть участь у цьому процесі. Ефект від скорочення коливань інтенсивності використання інвестиційних ресурсів підприємств, зайнятих формуванням і функціонуванням міського житлового фонду з інтенсивністю споживання інвестицій 20-25 млн. грн. у рік 7-10% при проектуванні організаційно-технологічних рішень за рахунок непередбачених витрат ресурсів, видів робіт і дає щорічно прибуток будівельним фірмам від підвищення ефективності використання засобів комплексної механізації й автоматизації виробничих процесів протікання життєвого циклу міського житлового фонду, що складає 25- 30 тис. гривень на (млн. грн. виробничої програми).
Перспективними напрямками досліджень є: обґрунтування комплексу технічних і кадрових інвестицій (у цьому числі пов'язаних з автоматизацією), узагальнення отриманих результатів і розвиток нормативної бази вв'язування технології із прогресивними матеріалами й устаткуванням.

ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА

1. Абен Х., Каяри Ю., Халяк Л. Применение математического моделирования при определении оптимального генерального плана города. “Архитектура СССР”, 1966, №1, – С. 10-14.
2. Абен Х.К. Математическая модель для демографической оптимизации номенклатуры квартир. Сб. “Математические методы в градостроительстве”. – К.: Будівельник, 1969.
3. Апышков Г.И. Совершенствование методов выбора и оценки организационно-технологических решений по монтажу оборудования (на примере химических производств): Дис….канд. техн. наук: 05.23.08. – Луганск, 1986. – 166 с.
4. Афанасьев В.А. Проблемы поточной организации строительства и реконструкции объектов // Строительство в России: прогресс науки и техники. – 1993. – №1 – С. 85.
5. Афанасьєв А.А. Параметры динамического давления и их роль в формировании структуры бетонних смесей при уплотнении. - В кн.: Реология бетонных смесей и её технологические задачи. Рига : РПЧ, 1982. С. 236-329.
6. Ахвердов И.Н. Высокопрочный бетон. - М.: Госстройиздат, 1961-1963 с.
7. Ахвердов И.Н. О режиме движения цементного теста и раствора при перекачивании раствора насосами. - М.: Стройиздат, 1953, №2. С.23-34.
8. Ахвердов И.Н., Шалимо М.А. Влияние вибрации и ультразвуковых колебаний на формирование структуры цементного камня. - Бетон и железо - бетон, 1960, №9. С. 403-408.
9. Бабаков И.М. Теория колебаний. - М.: Гостехиздат; 1958. - 628 с.
10. Баженов В.А. Сахаров А.С. Метод конечных элементов в задачах строительной механики! - К.: КНУБА, 1994. - 368 с.
11. Баренблат Г.И. . О распространении мгновених возмущений в среде с нелинейной зависимости) напряжений от деформаций.. - Прикл. математика и механика, ХУП, №4, 1953. С. 131-144.
12. Бать М.И., Джанелидзе Г.Ю., Кельзон А.С. Теоретическая механика в примерах и задачах. В 2-х Т. - М.: Наука, 1968 - т2. - 624с.
13. Белоконь А.И. Организационно-технологические аспекты обоснования качественного и количественного состава строительных машин для реконструкции: Автореф. дис…. д-ра техн. наук: 08.06.01 / Харьковский техн. ун-т стр-ва и арх-ры. – Харьков, 1998. – 34 с.
14. Беляков Ю.И., Снежко А.П. Реконструкция промышленных предприятий. – К.: Вища шк. Головне видавництво, 1998. – 256 с.
15. Березовский Б.А., Гнедин А.В. Задача наилучшего выбора. – М.: Наука, 1984. – 205 с.
16. Беркман Б.Е. Основы технологического проектирования производств органического синтеза. – М., 1979. – 365 с.
17. Беркута А.В. Визначення вартості будівництва із врахуванням ризику і інфляції. Будівельне виробництво. -К.НДІБВ,2001.-№42.
18. Биргер А.И. Колебания кассеты и оболочек . - В сб.: Динамика и прочность авиационных двигателей. - М.: Машиностроения, 1969, вып. 5. С. 32-34.
19. Бирюков А.И. Автоматизация процесса твердения бетона при кассетной технологии производства железобетонных изделий на Харьковском ДСК-1. Приборы и устройства, для автоматизации предприятий строительной индустрии. Вып. 3, Будівельник, К., 1966. С. 24-27.
20. Большаков В.А. Проектирование и строительство объектов при реконструкции действующих промышленных предприятий. Обзор. – М.: ВНИИИС, 1986. – 60 с.
21. Бунин М.В. К вопросу о природе вибровязкости грунтов : Изв. вузов. Стр. и архитектура, 1960, №2. С. 138-145.
22. В Шестокас. Определение параметров перспективной транспортной сети города. “Архитектура СССР”, 1968, №4.
23. В.Ф.Пугачев. Оптимизация планирования. – М., Экономика. 1968.
24. Варвак М.К. Метод конечных елементов. Учебное пособие для вузов ( под ред. Варвака). - К.: Выща школа, 1981 -176 с.
25. Внедрение инструкции по технологии и механизации разрушения строительных конструкций при реконструкции и техническом перевооружении предприятий: Отчет о НИР / Луганский филиал НИИСП Госстроя УССР; № ГР 0182007913; Инв. № Б-562.12-86. – Луганск, 1986. –110 с.
26. Ганиев К.Б., Гинзбург А.В. Календарное планирование реконструкции при различных методах организации. // Строительство и архитектура. Сер. Экономика, организация и управление в строительстве. Экспресс-информация. – 1990. – Вып. 11.
27. Ганин В.И. Електропрогрев железобетонных изделий в кассетах. -Бетон и железобетон, 1964, №6. С. 35-48.
28. Гарнец В.Н. Определение режимов работы поверхностного процесса. - горн., Строит, и дор. Машины: Респ. межвед. науч. - техн. Сб., 1976, вогп. 22. С. 65-69.
29. Гениев Г.А., Эстрин М.И. Динамика пластической и сыпучей среды. - М.: Стройиздат, 1972. - 216 с.
30. Гермейер Ю.Б. Введение в теорию исследования операций. – М., 1971. – С. 382-383.
31. Гинзбург А.В. К вопросу совершенствования календарного планирования реконструкции объектов с применением ЭВМ: Сб. Опыт совершенствования управления в строительстве. – М.: МДНТП, 1990. С. 93-94.
32. Гинзбург А.В. Экспертная интерактивная система повышения организационно-экономической надежности реконструкции промышленных объектов: Автореф. дис. канд. техн. наук. – Ворошиловград, 1986. – 23 с.
33. Гирштель Г.Б. Принципы математического моделирования в реологии бетонных смесей. - В кн.: Реология бетонных смесей и ее технологические задачи. - Рига: РПН, 1979. С. 5-7.
34. Гирштель Г.Б. Эффекты резонанса и антирезонанса при станковом вибрировании бетонных смесей. - В кн.: Реология бетонных смесей и ее технологические задачи. - Рига: РПН, 1976. С. 149-151.
35. Гитберг В.Д. Системное проектирование в строительстве. – Л.: Стройиздат. Ленингр. отд-ние, 1987. – 160 с.
36. Говоров А.А. Термографические исследования процессов твердения цементов. - Тр. ХМИТА, 1960, вып. 39. С. 38-51.
37. Годзиев Н.С. Вибрирование легких бетонов. - М.: Госстройиздат, 1951.-81с.
38. Гойко А.Ф. Методи оцінки ефективності інвестицій. - К.: ВІРА-Р, І999.-С.233-237.
39. Гойко А.Ф. Оптимізаційні методи обґрунтування економічної ефективності інвестицій. Шлях і підвищення ефективності будівництва в умовах формування ринкових відносин. - К.КНУБА, 1999.-№5.-С.53-58.
40. Гольдсмит В. Удар. Теория и физические свойства соударяемых тел. - М.: Стройиздат, 1965. - 448 с.
41. Горчаков Г.Н. Определение пластичности цементного теста и бетонных смесей. - Тр. НИН цемента, 1951, вып. 4. С. 48-61.
42. Грегори Р., Ван Горн Р. Справочник по системотехнике. Пер. с англ. – М., 1970. – 468 с.
43. Гримза Ю.И. Некоторые результаты експерементальных исследований по определению скорости распространения продольных волн в образцах грунта. - Динамика грунтов, 1961, №44. С. 103-107.
44. Гримза Ю.И. Прямой експерементальный метод построения ударных диаграмм сжатия грунтов. - В кн.: Применение вибрации в строительстве, М.: Госстройиздат, 1962. С. 48-58.
45. Гуд Г.Х., Макол Р.Э. Системотехника. Введение в проектирование больших систем. Пер. с англ. – М., 1962. – 232 с.
46. Гуревич Д.А. Проектные исследования химических производств. – М., 1976. – 208 с.
47. Гусаков А.А. Системотехника в строительстве. – М.: Стройиздат, 1993. – 439 с.
48. Гусаков А.А. Строительство и системотехника // Строительство в России: прогресс науки и техники. – 1993. -№1. – С. 23.
49. Гусаков А.А., Синенко С.А., Ильина О.Н. Совершенствование проектирования на основе системотехники строительства // Промышленное и гражданское строительство. 1993. – №6. – С. 2.
50. Гусев Б.В. Демидов А.Д. Крюков Б.И. Литвин Л.М. Логвиненко Е.А. Ударновибрационная технология уплотнения бетонных смесей. -М.: Стройиздат, 1982, - 150 с.
51. Гусев Б.В. Общие представления о процессе виброуплотнения бетонной смеси. - В кн.: изучение процессов формования железобетонных конструкций. М. НИНЖБ, 1977. С. 58-67.
52. Гусев Б.В. Перспективы развития низкочастотного вибрирования при формировании железобетонных изделий. - В кн.: технология формования сборного железобетона. М.: МДНТП 1982. С, 25-33.
53. Давыдов В.А. Научно-методологические принципы обоснования организационно-технологических решений реконструкции промышленных зданий: Научн. доклад д-ра техн. наук: 05.23.08 / Ленигр. инж.-стр. ин-т. – СПб, 1992. – 60 с.
54. Денисов Н.Я. О природе деформации глинистых пород. - М.: Региздат, 1951.-200 с.
55. Десов А.Е. Вибраторы для бетона. - М: МашГИЗ, 1949. - 200 с.
56. Десов А.Е. Вибрирований бетон. -М.: Госстройиздат, 1956,-229с.
57. Десов А.Е. О рациональных режимах вибрирования бетонных смесей. - В кн.: технология и свойства тяжелых бетонов. - М.: НИИЖБ, 1959. С. 4-108.
58. Десов А.Е. Структура прочность и деформация бетонов. - М.: Стройиздат, 1966. - 23 с.
59. Джабейло В.Б., Бичков А.П. Мультипликационная зависимость между воспроизводством и развитием национальной єкономики. - К.: РВПС України HAH України, 2003.-С.236-241.
60. Дзенис В.В. О виброобработке песчаного с микронаполнителем. -В кн.: Исследования по бетону и железобетону. -Рига: изд-во АН Латв. ССР, 1959. С. 161-172.
61. Дидух Б.И. Динамическое взаимодействие трамбующей плиты с уплотняемым грунтом. - Инпс. физ. журн., 1962, 5, №2. С. 33-48.
62. Довжик В.Г. Усовершенствованный . метод оценки удобоукладываемости жестких бетонных смесей. - В кн.: Исследования свойств бетона и железобетонных конструкций. - В кн.: Исследование свойств бетона и железобетонных конструкций. - В кн.: Госстройиздат, 1959. С. 89-97.
63. Душин В.В., Шутенко Л.Н. Влияние глубины заделки стержней периодического профиля акриловыми клеями на прочность клеевого соединения // Тез. докладов II-го Республиканской научно-технической конференции “Применение пластмасс в строительстве и городском хозяйстве”. – Харьков, 1987. – Т.4. – С. 188-191.
64. Дюжев С.А. Планировочная интеграция формы города// Містобудування та територіальне планування (Збірник). Вып.2. – К.:КДТУБА,1998. – С. 94-95.
65. Евланов Л.Г. Теория и практика принятия решений. – М.: Экономика, 1984. – 176 с.
66. Завадскас Э., Устинович Л., Эленбергас В. Справочник технических показателей строительных кранов по техническим и экономическим параметрам. – Вильнюс, 1986. – 116 с.
67. Завадскас Э.К. Комплексная оценка и выбор ресурсосберегающих решений в строительстве. – Вильнюс: Мокслас, 1987. – 210 с.
68. Завадскас Э.К. Разработка методов выбора ресурсосберегающих вариантов производства строительных процессов. / Пути сокращения применения ручного труда в строительстве: Тез. докл. Всесоюз. конф. – М., 1984. – С. 105-106.
69. Ивянский Г.Б. Транспорт строительных растворов по трубам. - М.: Госстройиздат, 1957,-154с.
70. Икртумян А.К. Технология изготовления деталей крупнопанельного домостроения в кассетнах. - М.: ГСИ, 1961- 83 с.
71. Ильин Н.И., Костюкин О.С. Новая информационная технология автоматизированного проектирования крупномасштабных программ ликвидации последствий чрезвычайных ситуаций // Проектирование и инженерные изыскания. – 1990. – №2. – С. 18.
72. Ильюшин А.А. Пластичность. - М. - Л.: Гостехиздат, 1948. - 376 с.
73. Исследование процессов монтажа технологического оборудования. Сб. науч. тр. – М., ВНИИмонтажспецстрой, 1987. – 198 с.
74. Исследование процессов монтажа технологического оборудования: Сб. научн. тр. – М., ВНИИМонтажспецстрой, 1987. – 98 с.
75. Исследование факторов, влияющих на эффективность работ строительно-монтажных организаций в условиях выполнения работ реконструкции и технического перевооружения производства: Отчет о НИР / МакИСИ. Инв № В 58549. – Макеевка, 1985. – 87 с.
76. Калмыкова Е.Е. Михайлов Н.В. Исследования процессов структурообразования цементов взамен оценки их по срокам схватывания. -Бетон и железобетоном, 1957, №4. С. 118-126.
77. Канторович Л.В. Приближенные методы анализа. - М. -Л.: Физматгиз, 1962.-708 с.
78. Карамзин И.Н. (генеральный директор Северодонецкого ПО “Азот”). Реструктуризация – путь к возрождению / “Наша газета”, №6 от 17.01.99 . – Луганск, 1999.
79. Качанов Л.М. Некоторые вопросы теории ползучести. - М: ГОНТИ, 1949.-164 с.
80. Кирнос В.М. Научно-методологические основы организационно-технологического регулирования продолжительности и стоимости реконструкции промышленных предприятий: Дис….д-ра техн. наук: 05.23.08. – Харьков. 1994. – 333 с.
81. Кирнос В.М., Таслицкая Е.В. К вопросу продолжительности реконструкции предприятий // Промышленное строительство. – 1993. – №6. – С. 24.
82. Кіщенко Т.Е., Масенко О.П. Інвестування та регулювання розбудови житла в ринкових умовах. - К.: - 1993.
83. Клименюк М.М. Резерви інтенсифікації прогрівання виробів у касетах Дніпробудіндустрії. - Будівельні матеріали і конструкції, К., 1968, №4.С.28-31.
84. Клименюк Н.Н. Коренюк А.Г. Влияние теплофизических параметров тепловых отсеков кассет на продолжительность тепловой обработки изделий. - Бетон и железобетон, 1967, №9. С. 35-41.
85. Клименюк Н.Н. Коренюк А.Г. Устройство для раздельного отвода конденсата и воздуха из тепловых отсеков кассет. ЦБТИ ЦНИЛ КХТП. - М: Стройиздат, 1967. - 7 с.
86. Клименюк Н.Н. Об ефективности теплоносителей для прогрева изделий в кассетах. - Бетон и железобетон, 1968, №6. С. 15-21.
87. Клюзнюк Ю.П. Исследование основных вопросов изготовления панелей из тяжелого бетона в кассетах с предварительным електропрогревом бетонной смеси. Автореферат. - М, НИИЭПЖилища, 1967. - 24 с.
88. Кольский Г. Волны напряжения в твердых телах. - М.: изд-во иност. лит., 1955, - 281 с.
89. Комплексные исследования и разработка методов реконструкции и эксплуатации производственных предприятий: Отчет о НИР (х/д от 01.03.94 № 4/94) / Луганский сельскохоз. ин-т. – Луганск, 1995. – 108 с.
90. Конвей Р.В., Максвелл В.А., Миллер Л.В. Теория расписаний. – М.: Наука, 1975. – 359 с.
91. Коренюк А.Г. Клименюк М.М. Оцінка режиму прогрівання залізобетонного виробу графічним моделюванням теплового процесу. -Будівельні матеріали і конструкції, 1968, №2. С. 15-18.
92. Корт Д., Липпок Ю., Дексхаймер Р. Организация работ по сносу зданий: Пер. с нем. Дорменко Л.В. – М.: Стройиздат, 1985. – 115 с.
93. Кравчук В.Т. Сивко В.И. О выборе частоты колебаний виброоборудования при уплотнении бетонных смесей. - горн., строит. и дор. Машины. - Респ. межведнауч. техн. сб., 1982, вып. 33. С.113-117.
94. Крушевський А. В., Сапурін І.М. Системне дослідження фінансово-економічних об'єктів. -К.: Саміт-Книга, 2000-72 с.
95. Куннос Г.Я. Об учете влияния гранулометрического состава бетонных смесей при назначении режима их виброуплотнения. - В кн.: Автоматизация и усовершенствование процессов приготовления, укладки и уплотнения бетонных смесей: сб. науч. пер. НИИЖБ, вып. 21-М.: Госстройиздат, 1961. С. 88-98.
96. Лазуткин Д.Ф. Распространение упруго-пластических волн вдоль цилиндрического стержня. - Прикл. математика и механика, 1952, ХVІ, вып. I. С. 64-82.
97. Лебедев Н.Ф. Распространение ударных волн в полубесконечном однородном стержне. - Прикл. математика и механика, 1952, XIX, вып. 3. С. 34-48.
98. Лебедев Н.Ф. Распространение ударных волн в полубесконечном однородном стержне. -Инж. Сб., 1952, т XI. С. 23-31.
99. Левитнас Е.Р. Совершенствование режима подогрева изделий в типовых кассетных устройствах. Гипростройиндустрии. - Бетон и железобетон, 1968, №4. С. 21-28.
100. Лейбман А.Е. Объективная необходимость планирования продолжительности строительства. Организационно-экономические резервы интенсификации строительного производства: Межвуз. сб. научн. тр. / Моск. Инж.-строит. ин-т им. В.В.Куйбышева. – М., МИСИ, 1989. С. 48-54.
101. Ленский B.C. Об упруго-пластическом ударе стержня о жесткую преграду. - Прикл. математика и механика, XIII, №2, 1949. С. 13-28.
102. Лермит Р. Проблемы технологии бетона. - М.: Госстройиздат, 1959,-294 с.
103. Ляв А.В. Математическая теория упругости, - М.: ОНТИ НКТП СССР, 1935, - 674 с.
104. Ляхов Г.М. Основы динамики взрыва в грунтах и жидких средах. -М.: Недра, 1954, -136 с.
105. Ляхов Г.М. Полякова Н.И. Взаимодействие ударной волны в в упруго-пластической среде со смещающейся преградой. -Журн. прикл. механика и техн. физика, 1962, №5. С. 84-97.
106. Ляхов Г.М. Полякова Н.И. Волны в плотных средах и нагрузки на сооружения. М.: Недра, 1967.-232 с.
107. Ляхов Г.М. Полякова Н.И. Распространение, и взаимодействие волн сжатия в упруго-пластичных средах. - Изв. Ан СССР, сер. механика и машиностроение, 1960, №3. С. 184-197.
108. Манфред Ю.Б. Технология заводского изготовления крупных железобетонных элементов зданий в вертикальном положении. Автореферат, докт. дис. М.ГСП. 1962-91с.
109. Манфред Ю.Б. Технология изготовления железобетонных изделий для жилищного строительства (кассетный способ). -М.: ГСИ, 1963 -87 с.
110. Метод совмещенного монтажа корпусов химических заводов. Опыт строительства Рубежанского химического комбината / ЦНИИОМТП. – М., 1968. – С.8-21.
111. Методика паспортизации, оценки технического состояния и реестрации производственных объектов. – Луганск, АП НИИСП. – 1998. – 247 с.
112. Методические рекомендации по проектированию реконструкции промышленных предприятий и комплексов / Сост. Большаков В.А. и др. – М.: НИИОУС при МИСИ им. В.В. Куйбышева, 1984. – 89 с.
113. Методические указания по подготовке и проведению реконструкции коксохимических предприятий (доостановочный период) / НИИСП Госстроя УССР, Гипрококс Минчермета СССР, ЦНИИОМТП Госстроя СССР. – К., 1987. – 87 с.
114. Методические указания по применению гидроимпульсных скалоломов для разрушения строительных конструкций при реконструкции промышленных предприятий / НИИСП Госстроя УССР. – К., 1990. – 55 с.
115. Методы производства работ по усилению и разборке строительных конструкций промышленных объектов, включая выбор комплектов оборудования и средств механизации: Отчет о НИР / Луганский филиал НИИСП Госстроя УССР; Инв. № Б-561.11-85. – Луганск, 1987. – 142 с.
116. Миронов С.А. Ускоренное твердение бетона при изготовлении изделий в кассетных установках. - В кн.: Совершенствование технологии крупноразмерного домостроения. - М.: ЦБТИ НИИОМ-ТП, 1962. С. 41-48.
117. Михайлов Н.В. Основные принципы новой технологии бетона и железобетона. - М.: Госстройиздат, 1961. - 53 с.
118. Михайлов Н.В. Хуан-Юань Гитман Ф.Е. и д. К оценке формовочных свойств бетонных смесей. - В кн.: Автоматизация и усовершенствование процессов р. приготовления, укладки и уплотнения бетонных смесей: Сб. науч. тр. НИИЖБ, вып 21: - М.: Госстройиздат, 1961. С. 258-285.
119. Михановский Д.С. Интенсификация режима тепловой обработки при кассетном производстве железобетонных изделий. -Бетон и железобетон, 1960, №1. С. 18-24.
120. Михановский Д.С. Основные вопросы изготовления продукции крупнопанельного домостроения в кассетных формах со щитами из листовой стали. Автореферат. - М., 1961-23 с.
121. Михановский Д.С., Монфред Ю.Б. Изготовление панелей с плоскими поверхностями в кассетных формах конструкции Гипростройиндустрия. Сбярнин "Крупнопанельное строительство". -М.: ГСП, 1961. С.15-18.
122. Монтажные работы при реконструкции промышленных предприятий / Г.С.Нижниковский, В.А.Давыдов, Л.М.Диденко, И.А.Колесник. – К.: Будівельник, 1982. – 171 с.
123. Мчедеов-Петросян О.П. Воробьёв Ю.Л. Ущеров-Маріпав А.В. Основные предпосылки интенсификации режима твердения кассетных бетонов. В сб.: Приборы и устройства для автоматизации предприятий: строительной индустрии. -К.: вып.2, 1965. С. 15-21.
124. Назаренко И.И. Динамика вибрационной площадки. - Респ. межвед. науч. техн. сб., гор., строит, и дор. Машины, 1977, вып. 23. С. 32-36.
125. Новак. СИ. Расчет параметров и выбор режимов работы установок продольно-горизонтального вибрирования для изготовления железобетонных изделий. - К.: НИИСП, 1968.-31 с.
126. Новожилов В.В. Теория упругости. - М.: Судпромгиз, 1958. - 370 с.
127. Об обеспечении надежности и безопасной эксплуатации зданий, сооружений и инженерных сетей // Распоряжение председателя Луганской облгосадминистрации от 26 августа 1997 г., №848. – Луганск, 1997.
128. Овчинников П.Ф. Бабий B.C. Уплотнение строительных смесей на переменных во времени параметрах вибрации и удара.- Кишинев: Штиинца, 1976. - 134 с.
129. Овчинников П.Ф. Круглицкий Н.Н. Михайлов Н.В. Реология тиксотропных систем. - К.: Наук, думка, 1972.-160 с.
130. Олехнович К.А. Вібраційні формувальні установкі. - К.: Держбудвидав УРСР, 1959. - 111 с.
131. Организационно-технологическая надежность строительства / Гусаков А.А., Гинзбург А.В., Верееменко С.А., Монфред Ю.Б. и др. – М.: SvR-Аргус, 1994. – 472 с.
132. Организационно-технологические решения для условий реконструкции промышленных предприятий: Часть 1: Организационные решения: Вып. 3: Химическая промышленность. / ЦНИИОМТП. – М., 1986. – 36 с.
133. Организационно-технологические решения по производству монтажных и демонтажных в условиях реконструкции промышленных предприятий. – М.: Госстрой СССР, 1988. – 124 с.
134. Организационно-экономические проекты строительства при реконструкции и техническом перевооружении предприятий / Обзор информации. Сер. 41 Б: Экономические и общие вопросы отраслей строительного комплекса. – К.: Укр. НИИНТИ, 1987. – 32с.
135. Орловский Б.Я., Казаков С.В. Технология в проектировании промышленных предприятий. – М.: Стройиздат, 1990. – 408 с.
136. Осмаков С.А. Ляшков А.Н. Резонансные виброплощадки с упругими прокладками. - Л.: Стройиздат. 1969.-95 с.
137. Павленко А.Л. Обобщение теории поперечного удара по гибкой нити. - Изв. АнСССР. Сер., Механика и машиностроение, 1960, №2. С. 148-164.
138. Пановко Я.Г. Введение в теорию механических, колебаний. - М.: Наука, 1971.-239 с.
139. Пашков I.O. Сівко В.Й. Поширення коливань кінцевої амплітуди в бетонних сумішах. - Буд.. матеріали і конструкції, 1968, №4. С. 35-36.
140. Пашков И.А. Сивко В.И. Исследование колебаний, сопровождающих процесс виброуплотнения бетонных смесей. - Изв. вузов. Строительство и архитектура, 1969, №7. С. 101-107.
141. Пашков И.А. Сивко В.И. Исследование механизма виброуплотнения мелкозернистой бетонной смеси и Пашков И.А. Сивко В.И. Исследование колебаний, сопровождающих процесс виброуплотнения бетонных смесей. - Изв. вузов. Строительство и архитектура, 1969, №7. С. 101-107.расчет формовочного оборудования, Сер. пром-ств строит, материалов, 1968, вып. 2. С. 15-16.
142. Петров А.С. Лишанский Б.А, Рафалес-Ламарка Э.Э.. Распространение колебаний в двухразных дисперсных структурированных системах. - Инж. - физ. журнал, 1979, 37, №4. С. 613-619.
143. Петров Н.Ф. Выбор оптимального способа тепловой обработки бетона в вертикальных . кассетных устройствах. Диссертация КТН, Харьков, 1967.
144. Петров Н.Ф. Применение пара высокого давления в вертикальных кассетных устройствах домостроительных комбинатов. - Известия ВУЗов, "Строительство и архитектура", №4, Новосибирск, 1966. С. 54-62.
145. Петров Н.Ф. Ускоренная тепловая обработка бетона в кассетных устройствах. - Известия ВУЗов. Строительство и архитектура, №11, Новосибирск, 1966. С. 35-47.
146. Писаренко Г.С. Яковлев А.П. Матвеев В.В. Вибропоглощающие свойства конструкционных материалов. - К.: Наук, думка, 1971, - 375 с.
147. Пособие по организационно-технологическому обеспечению реконструкции коксохимических заводов / АП НИИСП Госстроя Украины. – К., 1991. – 132 с.
148. Пособие по организационно-технологическому обеспечению реконструкции коксохимиче