Дука Анастасія Петрівна. Інвестиційне забезпечення інноваційно-індустріального розвитку національної економіки

brief description

Дука Анастасія Петрівна. Назва дисертаційної роботи: "Інвестиційне забезпечення інноваційно-індустріального розвитку національної економіки"

Дука Анастасія Петрівна. Назва дисертаційної роботи: "Інвестиційне забезпечення інноваційно-індустріального розвитку національної економіки"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису
Дука Анастасія Петрівна
УДК 330.34:338.2
ІНВЕСТИЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОІНДУСТРІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
Спеціальність 08.00.03 – Економіка та управління
національним господарством
Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук
Науковий консультант
Затонацька Тетяна Георгіївна,
доктор економічних наук, доцент
Київ – 2015
2
ЗМІСТ
ВСТУП ..................................................................................................................... 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНОІНДУСТРІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ ............ 20
1.1. Економічна сутність та витоки пізнання інноваційно-індустріального
розвитку............................................................................................................... 20
1.2. Інноваційна індустріалізація як основа розвитку національної
економіки ............................................................................................................ 47
1.3. Сучасні особливості формування інтеграційних відносин між наукою
та виробництвом................................................................................................. 81
Висновки до першого розділу......................................................................... 107
РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ
ІНВЕСТИЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОІНДУСТРІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ .......................................... 112
2.1. Теоретико-методологічні підходи до виявлення взаємозв’язку між
інвестиціями та інноваційно-індустріальним розвитком економіки.......... 112
2.2. Архітектоніка інвестиційного забезпечення інноваційноіндустріального розвитку національної економіки...................................... 137
2.3. Пріоритетність інвестиційного забезпечення інноваційноіндустріального розвитку національного господарства для економічної
безпеки .............................................................................................................. 163
Висновки до другого розділу.......................................................................... 193
РОЗДІЛ 3. ОЦІНЮВАННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ ІННОВАЦІЙНОІНДУСТРІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ ТА ЙОГО
ІНВЕСТИЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРАЇНІ....................................... 196
3.1. Результативність інвестиційного забезпечення інноваційної
індустріалізації економіки України ............................................................... 196
3.2. Екзогенні імпульси зовнішнього інвестування інноваційних
перетворень в економіці України................................................................... 224
3
3.3. Емпірична оцінка інвестиційної поведінки підприємств
високотехнологічних видів діяльності при здійсненні інноваційних
перетворень....................................................................................................... 242
Висновки до третього розділу ........................................................................ 259
РОЗДІЛ 4. ВПЛИВ ІННОВАЦІЙНО-ІНДУСТРІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ НА ЕКОНОМІЧНУ БЕЗПЕКУ УКРАЇНИ
............................................................................................................................... 265
4.1. Методика оцінювання впливу інноваційної індустріалізації на
економічну безпеку.......................................................................................... 265
4.2. Динаміка та детермінанти розвитку інноваційної діяльності в
національній економіці.................................................................................... 285
4.3. Визначення цільових орієнтирів політики інноваційно-індустріального
розвитку для забезпечення економічної безпеки в Україні......................... 312
Висновки до четвертого розділу..................................................................... 337
РОЗДІЛ 5. СТРАТЕГІЧНІ ПРІОРИТЕТИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОЛІТИКИ
ІННОВАЦІЙНО-ІНДУСТРІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ В НАЦІОНАЛЬНІЙ
ЕКОНОМІЦІ........................................................................................................ 341
5.1. Інституційне забезпечення реалізації політики інноваційноіндустріального розвитку національної економіки...................................... 341
5.2. Державно-приватне партнерство як форма інвестиційного забезпечення
реалізації політики інноваційно-індустріального розвитку України ......... 361
5.3. Обґрунтування вибору стратегії впливу держави на активізацію
інноваційно-індустріальних процесів у національній економіці................ 384
Висновки до п’ятого розділу .......................................................................... 401
ВИСНОВКИ......................................................................................................... 405
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................... 413
ДОДАТКИ............................................................................................................ 464
4
ВСТУП
Актуальність теми. У динаміці сучасного техніко-економічного
прогресу домінує нова парадигма економічного зростання на основі
застосування високих технологій, потенціалу наукових знань, що зумовлює
активне використання інновацій для ефективного економічного розвитку й
забезпечення конкурентоспроможності країни. Нарощення технологічного
потенціалу національними економіками засвідчує, що безумовний пріоритет
належить саме інноваціям, під впливом яких трансформуються технологічна,
відтворювальна та інституційна структура економіки.
Поглиблення інтеграційних процесів у світовому економічному просторі
відбувається через посилення технологічної конкуренції між країнами, що поновому висвітлює основні причини погіршення стану національної економіки,
пов'язані з штучною імплементацією зарубіжних економічних моделей та
безсистемним здійсненням ринкових перетворень в економіці України.
В інноваційно-інвестиційному комплексі держави нагромадилося багато
нерозв’язаних завдань, які стримують відтворювальні процеси на новій
технологічній основі та сповільнюють розвиток економіки. Нагальні проблеми
інноваційної та інвестиційної діяльності зумовлені її уповільненням,
неефективністю використання обмежених внутрішніх інвестиційних ресурсів
внаслідок економічної кризи в країні та відсутності достатніх стимулів
залучення зовнішніх інвестицій, які б відповідали напрямам розвитку
стратегічних секторів економіки та забезпечували якісні зрушення в економіці
України. Триває зростання ступеня зносу основних засобів та виробничої
інфраструктури, залишаються низьким технологічний рівень виробництва та
високим його енерго- та матеріаломісткість. Фактичне технологічне
відставання промисловості не дає змоги застосовувати нові знання та
створювати на їх основі інноваційну продукцію. Про це свідчить зростання
зовнішньої заборгованості, втрата експортних позицій України на ринку
середньо- та високотехнологічної продукції, переорієнтація експорту України з
5
продукції кінцевого на проміжне споживання.
У свою чергу приріст технологічного імпорту негативно позначився на
обсягах збуту інноваційної продукції та спричинив зменшення участі
підприємницького сектору у фінансуванні наукових робіт та науковотехнічних розробок. Крім того, комерціалізація знань та технологій
відбувається на тлі значного розриву між інноваційними науковими
розробками та технологічним рівнем економіки. При цьому залишається
нерозвиненою індустрія, що спроможна стати сферою застосування нових
знань та технологій. Такі тенденції пов'язані з низькою ефективністю
функціонування національного господарства, слабкою
конкурентоспроможністю секторів вітчизняної економіки, що суттєво
зменшують пороговий рівень економічної безпеки України.
Зміцнення конкурентоспроможності економіки України, її економічна
безпека за таких умов великою мірою залежать від характеру інвестиційного
забезпечення інноваційних процесів, що потребує не стільки залучення
необхідного обсягу інвестиційних ресурсів, скільки їх ефективного
перерозподілу на підтримку проектів та програм у високотехнологічних
секторах економіки при паралельному поєднанні приватних та державних
інвестицій, з орієнтацією на потреби розвитку промисловості. Недостатній
ступінь розроблення теоретико-методологічних засад інвестиційного
забезпечення інноваційно-індустріального розвитку економіки, з одного боку,
та важливість результатів дослідження для забезпечення економічної безпеки
України свідчать про необхідність подальшого ґрунтовного вивчення
зазначеної наукової проблеми. Саме цим зумовлена актуальність дисертаційної
роботи та її структура.
Стан наукової розробки проблеми. Дискусії стосовно важливості
інновацій та їх впливу на економічне зростання, проблем трансформації
структури економіки під впливом технологічних змін, інноваційноінвестиційних процесів та їх регулювання, формування й реалізації
інноваційної та інвестиційної політики мають глибоке історичне коріння.
6
Наукове підґрунтя дослідження актуальних питань інвестицій та інновацій
створено в працях таких відомих дослідників, як І. Ансофф, І. Бланк,
Дж. Гелбрейт, Л. Дж. Гітман, С. Глазьєв, Д. Кейнс, Д. Кларк, М. Кондратьєв,
В. Леонтьєв, А. Маршал, М. Портер, П. Самуельсон, Б. Санто, Р. Солоу,
Дж. Е. Стіглиць, Б. Твіс, Дж. Тобін, М. Туган-Барановський, М. Фрідмен,
К. Фрімен, Р. Ф. Харрод, У. Шарп, Й. Шумпетер та ін.
Вагомий дослідницький внесок з питань удосконалення інструментарію
державного регулювання у сфері інвестицій та інновацій зроблено в працях
українських та іноземних вчених, а саме: В. Базилевича, В. Бесєдіна,
А. Гальчинського, В. Геєця, Ю. Гончарова, Я. Дьяченка, С. Кваши, В. Кифяка,
А. Лісового, І. Лютого, Б. Маліцького, І. Манцурова, А. Музиченка,
С. Науменкової, А. Никифорова, Р. Нижегородцева, А. Пересади,
С. Покропивного, В. Соловйова, Д. Стеченка, Д. Черваньова, К. Швабія,
А. Шегди та ін.
Ґрунтовне дослідження головних аспектів інвестиційного забезпечення
інноваційного розвитку, у тому числі в контексті удосконалення інвестиційних
відносин, формування інвестиційної політики нового покоління здійснено в
роботах В. Александрової, О. Алімова, Ю. Бажала, Б. Губського, М. Денисенка,
Т. Єфіменко, Т. Затонацької, С. Захаріна, І. Ігнатьєвої, С. Ільяшенка, А. Касич,
М. Крупки, П. Курмаєва, О. Лапко, І. Лукінова, Т. Майорової, М. Маліка,
С. Онишко, Л. Осецького, П. Перерви, В. Пилипіва, Г. Савіної,
В. Семиноженка, Л. Селіверстової, Ю. Хвесик та ін.
На необхідності цілісного дослідження напрямів підвищення
технологічного рівня промисловості, розвитку високотехнологічних секторів в
економіці та здійснення модернізаційних процесів наголошують А. Акаєв,
А. Амоша, Е. Вайцзеккер, А. Ігнатюк, Т. Желюк, І. Єгоров, Б. Кваснюк,
Ю. Кіндзерський, М. Мельникова, І. Одотюк, Л. Шинкарук та ін.
Активне наукове розроблення проблем активізації інноваційних та
інвестиційних процесів (методологічних, теоретичних, прикладних) у контексті
економічної безпеки отримало розвиток у працях таких науковців, як
7
О. Баженова, З. Варналій, О. Власюк, В. Горбулін, Я. Жаліло, М. Кизим,
В. Маргасова, В. Мунтіян, О. Черняк та ін.
Теоретичні розробки окремих аспектів інвестиційної проблематики
стосовно неоіндустріальних процесів реалізовано в дослідженнях
С. Андерсона, В. Байнєва, С. Бодрунова, Л. Бляхмана, А. Задої, В. Івантера,
Р. Космамбетової, П. Марша, Дж. Ріфккіна та ін.
Разом з тим ряд питань, що стосуються необхідності розроблення
ефективних державних механізмів інвестиційного забезпечення розвитку
високотехнологічних видів економічної діяльності в національній економіці,
спрямованих на збереження науково-технічного та інноваційного потенціалу,
стимулювання попиту з боку бізнесу на науково-технічні розробки, а також
досягнення суверенітету України у світовому технологічному просторі,
залишаються дискусійними і такими, що потребують подальшого дослідження.
Недостатній рівень розробленості, наукова й практична значущість цих
проблем обумовили вибір теми дисертації, її мету, завдання та послідовність
наукового дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота є складовою комплексних держбюджетних науководослідних тем економічного факультету Київського національного
університету імені Тараса Шевченка 06БФ040-01 "Розвиток внутрішнього
ринку України в умовах глобалізації: закономірності та протиріччя" (номер
державної реєстрації 0106U006542, термін виконання 2006–2010 рр.) та
11БФ040-01 "Модернізація економіки України на засадах сталого соціальноекономічного розвитку: закономірності, протиріччя, ризики" (номер державної
реєстрації 0111U006456, термін виконання 2011–2015 рр.).
Особистий внесок автора у розроблення зазначених тем полягає в
обґрунтуванні теоретико-методологічних засад дослідження інноваційноіндустріального розвитку в умовах модернізаційних процесів, які
здійснюються під впливом глобалізації, та наданні практичних рекомендацій
щодо реалізації політики підтримки інвестиційних процесів, орієнтованих на
8
інноваційні зрушення й забезпечення на цій основі економічної безпеки
України.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є
комплексне дослідження інвестиційного забезпечення інноваційних процесів у
національній економіці та формування на цій основі теоретико-методологічних
положень і розроблення практичних рекомендацій щодо удосконалення
регулювання інноваційно-індустріального розвитку економіки України в цілях
економічної безпеки.
Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення таких
завдань:
 дослідити й сформулювати базові положення щодо управління
національним господарством на основі інноваційно-індустріального розвитку,
що дає змогу виявити його природу та сутність;
 розробити аналітичний підхід до дослідження інноваційної
індустріалізації як стрижня подальшого розвитку національної економіки для
удосконалення державної економічної політики;
 узагальнити сучасні особливості інтеграції науки та виробництва з
метою виявлення можливостей її поглиблення для повнішого використання
результатів інноваційної діяльності в національному господарстві;
 систематизувати підходи до дослідження взаємозв’язку інвестицій з
інноваційно-індустріальним розвитком для удосконалення інвестиційного
забезпечення інноваційних зрушень в національній економіці;
 здійснити оцінювання результативності інвестиційного забезпечення
інноваційної індустріалізації в економіці України задля виявлення та
систематизації ключових проблем;
 проаналізувати спроможність інвестиційного забезпечення
інноваційної індустріалізації економіки України за рахунок внутрішніх та
зовнішніх інвестиційних ресурсів та виявити глибинні чинники пріоритетності
інвестування інноваційно-індустріального розвитку в умовах забезпечення
економічної безпеки;
9
 удосконалити науково-методичні підходи для ідентифікації
інвестиційної поведінки підприємств у напрямі активізації інноваційних
процесів в цілях формування сукупності пропозицій у межах реалізації
політики інноваційно-індустріального розвитку;
 розробити методику оцінювання рівня інноваційно-індустріального
розвитку національної економіки та на цій основі виявити вплив інноваційної
індустріалізації на економічну безпеку України;
 охарактеризувати інституційні передумови та аргументувати цільові
орієнтири реалізації політики інноваційно-індустріального розвитку
національного господарства;
 виявити резерви використання державно-приватного партнерства для
інвестиційного забезпечення інноваційно-індустріального розвитку;
 сформувати практичні рекомендації щодо вибору стратегії державної
підтримки інноваційно-індустріальних процесів суб’єктів інноваційної
діяльності та їх інвестиційного забезпечення.
Об'єктом дослідження є сучасний процес інноваційно-індустріального
розвитку національної економіки.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних та методологічних
підходів і практичних рекомендацій щодо інвестиційного забезпечення
інноваційно-індустріального розвитку економіки України.
Методи дослідження. Методологічною і теоретичною базою
дисертаційної роботи є положення економічної й інноваційної теорії, теорії
управління, загальнонаукові та спеціальні методи пізнання. Предмет і мета
дослідження обумовили застосування методологічних та методичних надбань
світової й вітчизняної економічної науки: так, застосування історикогенетичного методу (пп. 1.1, 1,2, 2.1, 5.3) дає змогу визначити джерела й
причини інноваційно-індустріального розвитку, простежити зв'язок інновацій з
інвестиціями на історичних віхах розвитку економіки; для поглиблення аналізу
інвестиційного забезпечення інноваційних процесів, здійснення його науково
обґрунтованої типології, дослідження інноваційної індустріалізації в умовах
10
необхідності забезпечення економічної безпеки застосовано системнопроцесний підхід (пп. 1.3, 2.2, 4.3); на основі вивчення єдності загального та
часткового висвітлено передумови і проблеми інтеграції науки та виробництва,
виявлено національну специфіку їх прояву, напрями й методи економічного
регулювання цього процесу (пп. 1.3, 5.3); економіко-статистичний метод
(індексний, абсолютних та відносних відхилень, групування, кореляційнорегресійний та ін.) (пп. 3.1, 3.2, 4.1, 4.2) використано для вивчення та
узагальнення статистичної інформації щодо тенденцій сучасного розвитку
інвестиційних та інноваційних процесів, інвестиційної поведінки підприємств
високотехнологічних видів діяльності, розрахунку індексу інноваційноіндустріального розвитку економіки (п. 3.3, 4.1); застосування методу наукової
абстракції та системного підходу забезпечили диференціацію стратегій впливу
держави на активізацію інноваційно-індустріального процесу (п. 5.3); метод
графічний та графоаналітичний використано для візуалізації подання
результатів аналізу та отриманих результатів дослідження. Виконання
практичних розрахунків здійснено за допомогою програмного пакета Mіcrоsоft
Excel та програмного економетричного пакета Evіews 8.
Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові
акти України з питань регулювання інвестиційних та інноваційних процесів;
аналітичні й статистичні матеріали міністерств і відомств України; статистичні
матеріали та аналітичні огляди міжнародних організацій; інформація
Державної служби статистики України; матеріали науково-практичних
конференцій, результати досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених з
проблем інвестиційної та інноваційної діяльності; монографії; збірники; дані
інформаційно-аналітичних бюлетенів; періодичні видання вітчизняних і
міжнародних організацій; ресурси мережі Інтернет.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в комплексному
дослідженні розвитку інноваційних та інвестиційних процесів, формуванні на
цій основі теоретико-методологічних положень та розробці практичних
рекомендацій щодо інвестиційного забезпечення інноваційно-індустріального
11
розвитку України в цілях економічної безпеки.
Основні наукові результати роботи полягають у такому:
вперше:
– здійснено комплексний аналіз інноваційно-індустріального розвитку в
умовах забезпечення економічної безпеки, що дало змогу надати авторське
визначення й розкрити сутність: інноваційно-індустріального розвитку як
перманентного, незворотного, цілеспрямованого закономірного руху
суспільства в напрямі поступальних структурних змін продуктивних сил, що
характеризується використанням принципово нових прогресивних технологій,
переходом до випуску високотехнологічної продукції, прогресивними
організаційними та управлінськими рішеннями в господарській діяльності на
основі поглиблення інтеграції між наукою, освітою, промисловістю і
державою; інноваційної індустріалізації як керованого процесу поглиблення
взаємозв'язку вітчизняних досліджень і розробок (ДіР) з промисловими
секторами економіки для прискорення розвитку в економіці
високотехнологічних видів діяльності, використання принципово нових
прогресивних технологій при поєднанні державних та приватних інвестицій, з
орієнтацією на потреби розвитку промисловості та забезпечення економічної
безпеки;
– запропоновано комплексний науково-методологічний підхід до
формування державного інструментарію інвестиційного забезпечення
інноваційно-індустріального розвитку національної економіки, що базується на
використанні ієрархічного та селективного підходів, що дозволило визначити
типи стратегій впливу держави на активізацію інноваційно-індустріального
процесу в економіці України та в умовах загострення негативних наслідків
прояву деіндустріальних тенденцій, посилення технологічного відставання
національного господарства, формалізувати напрями перерозподілу й
концентрації державних та приватних інвестицій на створенні
високотехнологічного виробництва як головної умови забезпечення
економічної безпеки України;
12
– визначено та теоретично обґрунтовано напрями реалізації політики
інноваційно-індустріального розвитку України, з метою поглиблення
взаємозв'язку вітчизняних ДіР з промисловими секторами економіки для
подолання відставання в техніко-технологічних параметрах виробництва й
передбачають: 1) стимулювання та підтримку попиту на інновації (державноприватне партнерство, державні закупівлі, державне замовлення); 2) створення
умов для формування інтегрованих структур (науково-промислові та
індустріальні парки, високотехнологічні кластери, технологічні платформи),
здатних забезпечувати замкнений цикл відтворення високотехнологічних видів
діяльності. Розроблені положення дадуть змогу забезпечити своєчасне
впровадження вітчизняних інноваційних розробок у виробництво,
концентрацію інвестицій на його інноваційному оновленні у видах
промислової діяльності, зміцнення конкурентних переваг секторів
національної економіки та припустимий рівень економічної безпеки;
удосконалено:
– методичне забезпечення оцінювання інвестиційної поведінки
підприємств високотехнологічних секторів економіки, яке базується на
виявленні залежності мотивів їх інвестиційної діяльності з фактичними
поточними результатами та очікуваннями, що дало змогу ідентифікувати три
типи інвестиційної поведінки підприємств: активну (характерна для
підприємств, які найповнішою мірою використовують отримані результати
поточної діяльності для активізації інноваційних та інвестиційних процесів, з
метою розширення ринків збуту, та орієнтовані на перспективу розвитку
підприємства), адаптивну (характерна для підприємств, які націлені на
підтримання існуючого обсягу збуту та активізацію інноваційних та
інвестиційних процесів, використовують як вимушений засіб утримання
поточних показників діяльності та адаптації до викликів зовнішнього
оточення) і пасивну (характерна для підприємств, які очікують падіння
основних показників діяльності й не вбачають перспектив для розширення
ринку збуту, відчувають потребу в диверсифікації діяльності та орієнтовані на
13
збереження існуючого обсягу збуту);
– методику аналізу інноваційних процесів, що на відміну від існуючих
характеризується міждисциплінарним підходом, враховує забезпечення
економічної безпеки і передбачає використання показників за групами
(оцінювання міжнародної інноваційної активності національної економіки;
оцінювання використання внутрішнього потенціалу для здійснення
інноваційних перетворень; оцінювання можливостей здійснення інноваційних
перетворень на перспективу), а також розроблення узагальнюючого показника
(запропоновано розраховувати індекс інноваційно-індустріального розвитку
національної економіки), що дасть змогу проводити багаторівневий моніторинг
інноваційно-індустріального процесу в національному господарстві для
удосконалення процесу прийняття державних інвестиційних рішень;
– науково-практичні підходи до державного регулювання інноваційних
та інвестиційних процесів у частині виокремлення типів стратегій реалізації
політики інноваційно-індустріального розвитку в економіці залежно від позиції
країни щодо економічної безпеки (за індексом інноваційно-індустріального
розвитку економіки) та інвестиційної поведінки підприємств
високотехнологічних видів діяльності: превентивно-стимулююча (стримування
подальшого руйнування науково-технічного та інноваційного потенціалу),
превентивно-збережувальна (збереження науково-технічного й інноваційного
потенціалу та заповнення розривів між коопераційними ланцюгами
підприємств); превентивно-підтримуюча (підтримка подальшого нарощення
науково-технічного та інноваційного потенціалу);
набули подальшого розвитку:
– трактування поняття "інвестиційне забезпечення" у частині його
розгляду з позицій інноваційно-індустріального розвитку, що витлумачується
як комплекс заходів, спрямованих на пошук, залучення та освоєння
інвестиційних ресурсів шляхом мобілізації, перерозподілу та концентрації
приватних і державних інвестицій на стимулювання попиту на вітчизняні
розробки й широкомасштабне технологічне оновлення промисловості,
14
створення умов для залучення іноземного капіталу у високотехнологічні види
промислової діяльності. Це дає змогу системніше досліджувати та розв’язувати
проблеми активізації розвитку національної економіки за рахунок
використання внутрішніх та зовнішніх можливостей, а також узгодження
інтересів учасників інноваційного процесу;
– характеристика інтеграційних відносин між наукою та виробництвом у
частині розкриття необхідності інтегрованого управління науково-технічним,
інноваційним та виробничим потенціалом, інтеграції інвестиційного
потенціалу підприємницьких структур, фінансово-кредитних установ та
інститутів державного управління, активізації державно-приватного
партнерства та формування високотехнологічних кластерів. Це на відміну від
усталеного забезпечує підвищення ефективності зосередження інвестиційних
ресурсів та їх цілеспрямованого перерозподілу для одержання ефектів від
взаємодії учасників інноваційного процесу;
– науково-методичні положення та рекомендації використання
державно-приватного партнерства (ДПП) для удосконалення інвестиційного
забезпечення інноваційно-індустріального розвитку національної економіки, а
саме: визначено основні напрями використання ДПП у сфері інноваційноіндустріального розвитку щодо узгодження інтересів приватного бізнесу та
держави; запропоновано усунення дублювання функцій під час реалізації
проектів ДПП у сфері інноваційного розвитку за рахунок закріплення основних
функцій управління проектами ДПП на рівні спеціалізованого державного
інституту ДПП з підпорядкуванням його Міністерству економічного розвитку і
торгівлі України; узагальнено моделі ДПП для інноваційно-індустріального
розвитку (управління, контракту, оренди, концесії, відокремлення активів,
кооперації); уточнено переваги використання ДПП для активізації інноваційноіндустріального процесу в національній економіці, що уможливлюють
узгодження інтересів держави та бізнесу в отриманні та використанні
результатів інноваційної діяльності.
Практичне значення одержаних результатів полягає у доведенні
15
основних положень, викладених у дисертації до рівня методичних розробок та
практичних рекомендацій.
Основні наукові розробки, концептуальні висновки та пропозиції щодо
економічних передумов і перспектив модернізації економіки на інноваційних
засадах застосовано Комітетом з питань економічної політики Верховної Ради
України при обґрунтуванні пропозиції щодо економічних передумов та
перспектив модернізації економіки на інноваційних засадах (довідка № 04-
17/12-211 від 08.06.2012 р.).
Результати наукових досліджень щодо наукової експертизи проектів
законів України з питань інвестиційної діяльності, викладені у доповідній
записці, використано Головним науково-експертним управлінням Апарату
Верховної Ради України щодо формування інвестиційної стратегії,
орієнтованої на забезпечення інноваційного розвитку національної економіки в
умовах глобальних трансформацій (довідка № 16/6-87 від 15.09.2014 р.).
Головні наукові розробки, концептуальні висновки та пропозиції
впроваджено у практичну діяльність Державного агентства з інвестицій та
управління національними проектами України при підготовці змін, що
вносяться до Положення про проекти із пріоритетних напрямів соціальноекономічного та культурного розвитку (національні проекти), затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2013 р. № 66 в частині
активізації використання механізму держано-приватного партнерства та
удосконалення форм держаної підтримки реалізації національних проектів
(довідка № 443/05-14 від 27.02.2014 р.).
Надані науково-практичні висновки та методичні рекомендації стосовно
ресурсного забезпечення інвестиційної діяльності інноваційного розвитку
національної економіки були враховані Департаментом податкової, митної
політики та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України
у процесі підготовки інформаційно-аналітичних матеріалів для розроблення
Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державне
регулювання діяльності у сфері трансферу технологій" та Закону України "Про
16
інститути спільного інвестування" (довідка № 08210-223/1 від 16.10.2012 р.).
Практичні рекомендації, підкріплені аналізом даних діяльності компанії,
світової аналітики, державної статистики України щодо диверсифікації
напрямів інвестиційної діяльності апробовано у ході розроблення
"Інвестиційного плану на друге півріччя 2013 року" компанією Меткол СА
(довідка № 3 від 19.03.2013 р.).
Основні положення, висновки та рекомендації у частині обґрунтування
концептуальних висновків та пропозицій дослідження щодо оцінювання та
реалізації взаємозв’язків між вкладенням ресурсів та отриманням соціального
ефекту під час реалізації послідовного інвестування були застосовані у
діяльності ПрАТ "Філіп Морріс Україна" при підготовці стратегії діяльності
компанії (довідка № СА 217 від 04.03.2014 р.).
Теоретичні результати дисертації використані у навчальному процесі
Інституту післядипломної освіти Київського національного університету імені
Тараса Шевченка при викладанні нормативного курсу "Інвестування" (довідка
про впровадження № 024-576-26 від 20.11.2014 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеною науковою
роботою, в якій викладено авторський підхід до комплексного дослідження
інвестиційного забезпечення інноваційно-індустріального розвитку в економіці
України у цілях економічної безпеки. Наукові положення, висновки та
рекомендації, що виносяться на захист, одержані автором особисто і є власним
науковим доробком. У наукових працях, опублікованих у співавторстві, в
дисертаційній роботі використано лише ті ідеї та положення, які напрацьовані
особисто автором. Обсяг особистого внеску в роботах, опублікованих у
співавторстві, наведений у переліку наукових праць.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати
дослідження обговорювалися на методологічних семінарах та засіданнях
Вченої ради економічного факультету Київського національного університету
імені Тараса Шевченка впродовж 2011–2014 рр.
Головні ідеї, положення та практичні рекомендації викладені у тезах і
17
доповідях автора й апробовано на 48 міжнародних, всеукраїнських наукових й
науково-практичних конференціях, круглих столах і семінарах, серед яких:
Круглий стіл "Проблеми сучасного менеджменту та маркетингу" (19–23 квітня
2004 р., м. Київ); Науковій щорічній звітній конференції "Соціальна держава:
міжнародний досвід та реалії України" (лютий 2004–2008 рр., м. Київ);
ІІ Міжнародна науково-практична конференція "Проблеми розвитку
внутрішнього ринку в умовах глобалізації" (17–18 листопада 2005 р., м. Київ);
Міжнародна науково-практична конференція "Теорія та практика
корпоративного управління в Україні: реалії та перспективи розвитку" (22–23
квітня 2005 р., м. Київ); Міжнародна науково-практична конференція
"Формування нової парадигми страхування" (1–2 грудня 2005 р., м. Київ);
Науково-практична конференція "Актуальні проблеми ринкової економіки
України" (29 вересня 2006 р., м. Київ); ІV Міжнародна науково-практична
конференція "Тенденції та перспективи розвитку фінансової системи України"
(4–6 жовтня 2007 р., м. Київ); Міжнародна науково-практична конференція
"Інноваційний розвиток менеджменту в сучасних умовах" (16–17 травня
2007 р., м. Київ); Міжнародна наукова конференція "Соціальна
відповідальність як фактор розвитку громадянського суспільства" (20–21
лютого 2008 р., м. Київ); Міжнародна науково-практична конференція молодих
вчених, аспірантів та студентів "Інвестиційні та інноваційні складові розвитку
внутрішнього ринку України в умовах глобалізації" (5–6 листопада 2009 р.,
м. Київ); Міжнародна наукова конференція "Проблеми формування і розвитку
громадянського суспільства" (17–19 лютого 2010 р., м. Київ); Міжнародний
науково-практичний семінар "Ukraіne–EU–Czech Republіc: Current Status and
Future Trends" (3–8 травня 2010 р., 3–8 травня 2011 р., м. Прага, Чеська
Республіка); Науково-практична конференція "Ідеологія в сучасному світі"
(19–20 жовтня 2011 р., м. Київ); Міжнародна науково-практична конференція
студентів, аспірантів та викладачів "Корпоративна соціальна відповідальність –
фактор сталого розвитку держави" (23–26 квітня 2012 р., м. Київ);
Х Міжнародна науково-практична конференція "Економіка і управління:
18
актуальні проблеми та тенденції розвитку" (18–19 травня 2012 р., м. Львів);
Міжнародна науково-практична конференція "Научные исследования и их
практическое применение. Современное состояние и пути развития ‘2012" (2–
12 жовтня 2012 р., м. Одеса); Міжнародна науково-практична конференція
"Сучасна економічна наука: теорія та практика" (26–27 жовтня 2012 р.,
м. Одеса); "3rd Іnternatіоnal research and practіce Cоnference оn Eurоpean Scіence
and Technоlоgy" (30–31 жовтня 2012 р., м. Мюнхен, Німеччина); Міжнародна
науково-практична конференція "Сучасна економіка: сценарії і стратегії" (2–3
листопада 2012 р., м. Сімферополь); Міжнародна наукова конференція "Сталий
розвиток підприємств, регіонів, країн" (5–7 листопада 2012 р,
м. Дніпропетровськ); Міжнародна науково-практична конференція
"Парадигмальні зрушення в економічній теорії ХХІ ст." (15–16 листопада
2012 р., м. Київ); Міжнародна науково-практична конференція "Теорія та
практика управління економічним розвитком" (22–24 листопада 2012 р.,
м. Київ); Міжнародна науково-практична конференція "Інноваційна теорія
Йозефа Шумпетера: сучасне звучання економічних та управлінських ідей" (29–
30 листопада 2012 р., м. Київ); Міжнародна наукова конференція "Проблеми
сталого розвитку суспільства за умов глобальних трансформацій" (20–21
лютого 2013 р., м. Київ); Міжнародна науково-практична конференція
"Інноваційні економічні механізми для розвитку підприємств, регіонів, країн"
(13–14 вересня 2013 р., м. Дніпропетровськ); Міжнародна науково-практична
конференція "Економічні перспективи України та світу" (20–21 вересня
2013 р., м. Чернігів); V Міжнародна науково-практична конференція
"Імперативи розвитку суспільно-економічних систем в умовах глобалізації" (7–
8 червня 2013 р., м. Чернігів); XІV Міжнародна науково-практична
конференція "Конкурентоспроможність національної економіки" (28 березня
2014 р., м. Київ) та ін.
Публікації. Основні результати дисертаційної роботи опубліковано в
60 наукових працях загальним обсягом 226,68 д.а. (особисто автору належить
126,85 д.а.), з них: 1 одноосібна монографія "Інноваційна індустріалізація
19
національної економіки" обсягом 24,59 д.а.; 2 розділи у колективних
монографіях (особисто автору належить 3,19 д.а.); 5 навчальних посібників
(особисто автору належить 76,25 д.а.); 28 статей у наукових фахових виданнях
України (особисто автору належить 14,69 д.а.), з них 8 статей у фахових
виданнях України, що входять до міжнародних наукометричних баз даних
(особисто автору належить 14,69 д.а.); 4 статті – у наукових періодичних
виданнях інших держав (особисто автору належить 2,09 д.а.); 20 наукових
робіт в інших виданнях і за матеріалами конференцій та круглих столів
(особисто автору належить 6,04 д.а.).
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі
вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Обсяг
основного тексту викладено на 412 сторінках. Робота містить 49 таблиць та 32
рисунки. Список використаних джерел налічує 624 найменування, викладені на
50 сторінках. Робота має 8 додатків, які розміщено на 99 сторінках

bibliography

ВИСНОВКИ
Удисертаціїтеоретичноузагальненоізапропоновановирішеннянової
науковопрактичноїпроблемистосовнообґрунтуванняконцептуальнихзасад
формуванняінвестиційногозабезпеченняінноваційноіндустріального
розвиткунаціональноїекономікитарозробленопрактичнірекомендаціїщодо
йогореалізаціїЦедалозмогусформулювативисновкитеоретичного
методологічноготанауковопрактичногохарактеру
Встановленощоекономічнийрозвитоккраїниусучасному
технологічномупросторізалежитьвідтакихінноваційнихфакторівякзнання
компетенціяінформаціяінноваціїпрогресивнітаінформаційнітехнології
Зазначенеобумовилодослідженняінноваційноіндустріальногорозвитку
економікиякнеобхідноготеоретичногобазисууправліннянаціональним
господарствомщодогенераціїновихнауковихідейтаїхсвоєчасноговтілення
уконкретнихкінцевихрезультатахдіяльностісуб’єктівгосподарювання
Запропонованоінноваційноіндустріальнийрозвитокрозглядатияк
перманентнийнезворотнийцілеспрямованийзакономірнийрухсуспільствау
напряміпоступальнихпрогресивнихякіснихіструктурнихзмінпродуктивних
силщохарактеризуєтьсявикористаннямпринциповоновихпрогресивних
технологійпереходомдовипускувисокотехнологічноїпродукції
прогресивнимиорганізаційнимиіуправлінськимирішеннямивінноваційній
діяльностінаосновіпоглибленняінтеграціїміжнаукоюосвітою
промисловістютадержавою
Внаслідокглобальноїфінансовоїкризивсучаснихпрацяхіноземнихі
вітчизнянихвченихзрослакількістьдослідженьунапряміінноваційного
характеруіндустріалізаціївисокорозвиненихкраїносновуякоїформує
прискоренийрозвитоквисокотехнологічнихвидівдіяльностіщоістотно
впливаєнаподальшудиференціаціюкраїнзатехнологічнимипараметрамиЦе
далозмогуобґрунтувативисновокпронеобхідністьрозробленняаналітичного

підходудорозкриттясутностіінноваційноїіндустріалізаціїкрізьпризму
поглибленнявзаємозвязкувітчизнянихдослідженьірозробокДіРз
промисловимисекторамиекономікипоєднаннядержавнихтаприватних
інвестиційзорієнтацієюнапотребирозвиткупромисловостітазабезпечення
економічноїбезпеки
Відзначенощоусучаснійекономіціорганізаційноекономічніформи
взаємодіїміжсуб’єктамисистемиосвітанаукавиробництвопроявляються
нарівнітимчасовогодоговірногоконтрактногоабопостійного
співробітництваміжосновнимиучасникамиінноваційногопроцесуСеред
найбільшзначимихпараметрівекономікиорієнтованоїнаінноваційні
зрушенняяктакіщовпливаютьнапоглибленняінтеграціїнаукита
виробництвавроботівизначенопоступовезаміщеннятрадиційних
ієрархічнихструктурутвореннямиорганізованимизамережевимпринципом
природнатрансформаціяпарковихструктурукластернівмежахактивізації
формуваннянаціональнихінноваційнихсистемзаміназвичайнихпрограмта
проектівінформаційнимиканаламиінформаціїнарівністартапівпоступовий
перехідвідпрямогофінансуваннязбокуконкретногозамовникадо
застосуваннямеханізмуколективноїспівпрацілюдейщодобровільно
обєднуютьсвоїгрошіабоіншіресурсиякправилочерезмережуІнтернетз
метоюпідтримкизусильвреалізаціїновихідейкраунфандинг
Дослідженнясутностіінвестиційногозабезпеченнявідноснопроцесу
інноваційноїіндустріалізаціїдалозмогувизначитийогояккомплексзаходів
спрямованихнапошукзалученнятаосвоєнняінвестиційнихресурсівшляхом
мобілізаціїперерозподілутаконцентраціїприватнихідержавнихінвестиційу
напрямкустимулюванняпопитунавітчизнянірозробкийширокомасштабне
технологічнеоновленняпромисловостістворенняумовдлязалучення
іноземногокапіталуувисокотехнологічнівидипромисловоїдіяльності
Встановленощомодифікаціяметодівпрямоїдержавноїучастіврегулюванні

інвестиційнихпроцесіввінноваційнійсферізумовлюєдиференціаціютипів
інвестиційногозабезпеченняінноваційноіндустріальногорозвиткузалежновід
глибинипроявуінтеграційнихвідносинміжосновнимиучасникамиринковий
державноприватнийкластернийдержавнорозпорядницький
мезокорпоративнийАргументованощовреаліяхсучасногостануекономіки
Українидоцільнимдозастосуваннямаєстатидержавноприватнийабо
кластернийтипінвестиційногозабезпеченняінноваційноіндустріального
розвиткунаціональноїекономіки
Проаналізованосучаснийстанінвестиційногозабезпечення
інноваційнихпроцесіввУкраїнівиявленоїїуповільненняобмеженість
внутрішніхінвестиційнихресурсівтавідсутністьдостатніхстимулівдля
залученняіноземногокапіталувпроцесудосконаленнятехнологічної
структуринаціональноїекономікиПроцесвідчитьдомінуваннявструктурі
іноземнихінвестиційпротягом–ррфінансовогосекторутаоперацій
знерухомістюприодночасномузростанніобсягівтехнологічногоімпорту
Встановленонегативнийвпливприростутехнологічногоімпортувпродовж
–ррнаобсягзбутувітчизняноїінноваційноїпродукціїщопосилює
проблемутехнологічноїзалежностінаціональногогосподарстваКрімтогодля
періоду–ррхарактернепадіннянаукомісткостіВВПскорочення
часткидержавногофінансуванняінноваційноїдіяльностінеузгодженість
напрямівбюджетногоінвестуваннязвизначенимипріоритетаминауковотехнічноїтаінноваційноїдіяльності
Уходіпроведеногоаналізувиявленозначнідиспропорціїміж
регіонамиУкраїнитавидамиекономічноїдіяльностізарівнемконцентрації
інвестиційщонегативновпливаєнакомплексністьрозвиткунаціонального
господарстваАкцентованоувагунанизькійякостіпроцесівіноземного
інвестуванняоновленнятехнікотехнологічноїбазивиробництващонатлі
зростанняімпортунелишепродукціїкінцевогоспоживанняайпроміжного

загрожуєпоглибленнямдеіндустріалізаціїпромисловостіУкраїни
Аргументованощонеобхідністьдосягненнядостатньогорівня
конкурентоспроможностінаціональнихтоваровиробниківзумовлюють
підвищенняефективностізосередженнявітчизнянихінвестиційнихресурсівта
їхцілеспрямованогоперерозподілудлявирішеннянагальнихпроблемрозвитку
національноїекономікиМобілізаціявнутрішніхджерелінвестування
розглядаєтьсяавторомнеобхідноюумовоюподоланнятехнологічного
відставаннявідвисокорозвиненихкраїнтаформуваннявекономіці
інтегрованихструктурвсистеміосвітанаукавиробництвоздатних
забезпечитидосягненнясвітовогорівняконкурентоспроможностідержавиЗ
цієюметоювідокремленонапрямиреалізаціїполітикиінноваційноіндустріальногорозвиткунаціональноїекономікизовнішнєобмеженнята
внутрішнєсприянняВнутрішнєсприянняпідпорядкованемаксимальному
використаннюперевагіноземнихучасниківузміцненнітехнологічноїбази
розвиткунаціональногопромисловоговиробництвавстановленнювзаємодіїз
наявнимивекономіцііноземнимиучасникамиінноваційногопроцесу
Зовнішнєобмеженняпередбачаєконцентраціювнутрішніхінвестиційних
ресурсівнаінноваційнихнапрямахдіяльностіупромисловостітаформування
наційосновіінтегрованихутвореньчіткевизначеннявидівдіяльностіщодо
обмеженняпрямоїучастівнихіноземнихінвесторівОбґрунтованощоза
сучасногоперебігуінноваційнихтаінвестиційнихпроцесівдлязахисту
національнихінтересівтаекономічноїбезпекисуттєвогозначеннянабуває
напрямзовнішнєобмеження
Визначенощоактивізаціяінвестиційноїдіяльностіунапрямі
інноваційнихперетвореньобумовленаінвестиційноюповедінкоюпідприємств
орієнтованоюнавикористанняінноваційДляідентифікаціїінвестиційної
поведінкинапідприємствахвисокотехнологічнихвидівдіяльності
виробництвохімічнихречовиніхімічнихпродуктівфармацевтичні

препаративиробництвокомп’ютерівелектронноїтаоптичноїпродукції
виробництвоавіаційноїтакосмічноїтехнікивиробництвоелектричного
устаткуванняЗапропонованотаапробованометодикущодалозмогу
розрізнятитритипиінвестиційноїповедінкипідприємстваунапрямі
забезпеченняінноваційноіндустріальногорозвиткуактивнуадаптивнута
пасивнуМетодикуапробованозарезультатамимоніторингупідприємств
високотехнологічнихвидівдіяльностірозташованихумКиєвіЦедало
підставиобґрунтуватинеобхідністьудосконаленняформпідтримкидержавою
стимулюванняпопитунаінноваціїурамкахполітикиінноваційноіндустріальногорозвиткуекономікиУкраїни
Запропонованометодикурозрахункуінтегральногоіндексу
інноваційноіндустріальногорозвиткунаціональноїекономікищовраховує
інтенсивністьінноваційнихпроцесівупромисловостівідображаєрівень
залученнянауковотехнічнихрозробокунаціональнегосподарствотавключає
такіосновніетапиформуваннямножиниіндикаторіввизначенняпорогових
значеньтавиявленняможливихнаслідківзагрупамипоказниківоцінювання
міжнародноїінноваційноїактивностінаціональноїекономікиоцінювання
використаннявнутрішньогопотенціалудляздійсненняінноваційних
перетвореньоцінюванняможливостейздійсненняінноваційнихперетворень
наперспективурозрахунокінтегральногоіндексуінноваційноіндустріальногорозвиткуідентифікаціяпозиційнаціональноїекономіки
щодоекономічноїбезпекимоделюваннястійкостіфункціонуваннясистеми
економічноїбезпекизарахунокінноваційноіндустріальногорозвитку
Виділеноосновнідіапазониваріюваннязначеньіндексудлявиявленнязон
небезпекидлянаціональноїекономікипозиціїекономікищодоекономічної
безпекиЗарезультатамизастосуванняметодикиотриманочисловізначення
індексуінноваційноіндустріальногорозвиткузаперіод–ррякі
засвідчилищоекономікаУкраїнипротягомостанніхроківзарозрахованим

індексомнеполишаєзонинестійкогостанудіапазонІІІРа
позиціящодозабезпеченняекономічноїбезпекидляУкраїниєслабкою
Відзначенощоінвестиційнезабезпеченняінноваційноіндустріальногорозвиткунаціональноїекономікипотребуєрозробкинауково
обґрунтованихпідходівщодовиборуінструментівпромисловоїінноваційної
таінвестиційноїполітикиВідзначенощодіючаполітикаякареалізуєтьсяу
сферіінноваційтаінвестиційорієнтованаздебільшогонастимулювання
пропозиціїінноваційЗважаючинанеобхідністьзмінитакоїорієнтаціїможна
стверджуватищоключовоюідеєюреалізаціїполітикиінноваційноіндустріальногорозвиткуекономікимаєстатиспрямуваннядержавної
підтримкинастимулюванняпопитунаінноваційнупродукціюОсновним
підходомзапропонованорозглядатиселективнийпідхідщопередбачає
диференціаціюформпідтримкидержавоюрозвиткувисокотехнологічнихвидів
промисловоїдіяльностіефективнішоговикористанняінноваційного
потенціалузалежновідтипуінвестиційноїповедінкипідприємств
високотехнологічнихвидівпромисловоїдіяльностітазоглядуназабезпечення
економічноїбезпеки
Базуючисьнаінституційномупідходівизначенощопроблема
формуванняадекватноїсучаснимреаліямнаціональноїмоделіекономічного
розвиткупотребуєреалізаціїновоїдержавноїекономічноїполітикиякоюмає
статиполітикаінноваційноіндустріальногорозвиткуяксукупністьпрактичних
заходівстосовновиборутааргументаціїекономічнихрішеньнамакрорівнідля
досягненнясуспільнозначимихцілеййгармонійногопоєднаннянаукового
освітньогоінноваційноготапромисловогопотенціаліввєдинийтехнологічноінформаційнийпростірзметоюотриманняякіснихрезультатівурозвитку
національногогосподарстваОсновуреалізаціїтакоїполітикивнаціональній
економіціформуєсистемадержавнихінструментівстимулюваннята
підтримкипопитудержавноприватнепартнерстводержавнізакупівлі

державнезамовленнянарезультатиінноваційноїдіяльностітавпровадження
вітчизнянихінноваційнихрозробокувиробництвоспрямуванняінвестиційних
ресурсіввінноваційнеоновленнявиробництвавпромислових
високотехнологічнихвидахдіяльностіщодастьзмогуактивізувати
інноваційноіндустріальнийпроцесдлязабезпеченняекономічноїбезпеки
економікиУкраїни
Аналізпроблемидержавноприватногопартнерствавінноваційній
сферізпозиціїсвітовогодосвідудавзмогурозкритиперспективийого
активізаціїдляінвестиційногозабезпеченняінноваційноіндустріального
розвиткуУкраїниУроботідоведенощоумовоюодержанняефектіввід
взаємодіїучасниківпроектівдержавноприватногопартнерстваДППмає
статиузгодженняїхінтересівякепотребуєзміниінституціональногопорядку
реалізаціїпроектівДППВиокремленоперевагивикористаннядержавноприватногопартнерствадляінноваційноїіндустріалізаціїтаможливостійого
застосуваннядляцілейінноваційноіндустріальногорозвиткуекономікиСеред
основнихперевагзосередженоувагунаможливостіпоєднаннякапіталів
концентраціїресурсівнаузгодженихміждержавоютапідприємницьким
секторомціляхрозподілфункційконтролюміжосновнимиучасниками
Доведенощопрактичнізаходивмежахполітикиінноваційноіндустріальногорозвиткунаціональноїекономікидоцільноздійснювати
шляхомреалізаціївідповідноїстратегіїЗапропонованорозглядатитриосновні
типитакоїстратегіїдиференційованізапозицієюекономікищодоекономічної
безпекитатипомінвестиційноїповедінкипідприємстввисокотехнологічних
видівдіяльностіпревентивностимулюючоюстримуванняподальшого
руйнуваннянауковотехнічноготаінноваційногопотенціалупревентивнозбережувальноюзбереженнянауковотехнічноготаінноваційногопотенціалу
тазаповненнярозривівміжкоопераційнимиланцюгамипідприємств
превентивнопідтримуючоюпідтримкаподальшогонарощеннянауково

технічноготаінноваційногопотенціалуДляУкраїниприйнятнимтипом
стратегіївпливудержавинаінноваційноіндустріальнийпроцесвизначена
превентивностимулюючастратегіяякаорієнтовананастимулюванняпопиту
наінноваційнупродукціюшляхомвикористаннятакихосновнихформ
інвестиційногозабезпеченнядержавнезамовленнядержавнізакупівлі
розширеннябазивитратнадослідженнятарозробкиускладіваловихвитрат
підприємстванаданнякредитівнапільговихумовахобслуговуваннякредитів
запільговимитарифамизбільшеннячасткиустатутномукапіталідержавної
участітаінші